CC BY
73
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 150-157.
doi: 10.15421/111816
S. G. Polovka, O. D. Lavryk, S. M. Dovbysh, O. А. Polovka
Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 150-157.
Доробок професора Володимира Христофоровича Геворк'яна в lihiiaiini дна aKBaTopii Свггового океану (до 85^ччя з дня народження)
С. Г. Половка1, О. Д. Лаврик1, С. М. Довбиш2, О. А. Половка1
1Уманський державний педагог1чний ушверситет ¡мет Павла Тичини, Умань, Украгна, e-mail: sergi_polovka@ukr. net
21нститут геологгчних наук НАН Украгни, Кигв, Украгна, e-mail: dovbysh@ukr.net
Received 21.01.2018
Received in revisedform 04.02.2018
Accepted 14.02.2018
Анотащя. Здшснено юторичний зр1з основних вiх життя i висв^лено науковi напрацювання, органiзацiйну i громадську дiяльнiсть вiдомого в Укршш та за 11 межами морського геолога, доктора геолого-мшералопчних наук, професора Володимира Христофоровича Геворк'яна. Персоналiзацiя геологи океанiв i морiв в Укра'ш дае можливiсть визначити етапи подальшого розвитку 11 нау-кових напрямiв й надае юторЙ украТнсько!' науки та осв^и портретно'1 конкретики. Вказаш аспекти визначають актуальнiсть дослiдження. Тому за мету статт обрано висв^лення iсторичних вiх життевого шляху i науково'1, дослщницько*1 i педагопчно*1 та громадсько'1 дiяльностi професора В. Х. Геворк'яна. Показано коло його наукових iнтересiв та акцентовано увагу на запо-чаткованих науковцем трьох нових наукових напрямах у галузi геологЙ океанiв i морiв в Укра'шь Значна частина статтi при-свячена розкриттю новiтнiх теоретичних напрацювань В. Х. Геворк'яна: висунення та обгрунтування ново!' концепци - асе-диментацшно!' трансформацЙ i мобшзаци осадових порщ та вiдкладiв через вплив на них глибинних флю'щв; ролi оргашчно'1 речовини в процесах аутигенного мшералоутворення, 11 значенню для формування горючих корисних копалин i для з'ясу-вання бiльш загальних питань колооб^у вуглецю у бiосферi Землi; одше*1 з моделей вiдродження науково-дослiдного флоту в УкраМ.
Ключовг слова: морська геологгя, геологгя океашв i моргв, лтологгя, Геворк 'ян Володимир Христофорович, Свтовий океан
Proceedings of Professor Volodymyr Khristoforovich Gevorgyan in the knowledge of the bottom of the water area of the World Ocean (to the 85th anniversary of his birth)
S. G. Polovka1, O. D. Lavryk1, S. M. Dovbysh2, O. A. Polovka1
1 Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukrain, e-mail: sergi_polovka@ukr. net 2lnstitute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine, e-mail: dovbysh@ukr.net
Abstract. In the article the historical section of the main stages of life is made and scientific achievements, organizational and public activities of the famous geologist of the doctor of geological and mineralogical sciences, professor Volodymyr Khristoforovich Gevorgyan, known in Ukraine and abroad, are presented. The following is a series of scientific interests of V. Kh. Gevorgyan, which is very broad: namely, the litogeny, the geochemistry and mineralogy of sedimentary formations, the genesis of ore deposits and the accumulation of hydrocarbon raw materials, paleogeography, lithostratigraphy, geoecology, sedimentological developments on the basis of the analysis of the balance of matter in the ocean , as well as the interconnection of deep hydrocarbons and mineralized fluids, etc. The authors emphasize the reader's attention to three new scientific directions in the field of geology of oceans and seas, initiated by Volodymyr Khristoforovich, in Ukraine: 1) «deep fluids and their role in the formation of minerals and bioproduction zones»; 2) «underwater marine geological research» and 3) «geoecological direction». Also, his main scientific works on each of these scientific areas are covered. Much of the article is devoted to the disclosure of the latest theoretical developments V. Kh. Gevorgyan: introduction and substantiation of the new concept - sedimentation transformation and mobilization of sedimentary rocks and deposits due to the influence of deep fluids on them; the role of organic matter in the processes of the authigenous mineralization, its significance for the formation of combustible minerals and to clarify more general issues of carbon cycle in the biosphere of the Earth; one of the models of the revival of the research fleet in Ukraine. Problem Statement and Purpose. Vladimir Khristoforovich Gevorkyan is a well-known researcher in Ukraine and abroad, to whom his scientific works in the field of the geology of oceans and seas have deservedly earned fame, namely in several of its directions, in which he is the founder and co-author. We set a goal in scientific work - at the historical cross-section of the biobibliographic milestones of Vladimir Khristoforovich Gevorkyan to trace his contribution to the formation and development of the geology of oceans and seas of Ukraine (Ukraine). Data & Methods. The materials for this publication were compiled
in the scientific library of the IGN of the NAS of Ukraine, etc., which became the main source of information. Also, various publications about the scientist during the time of independent Ukraine were used. When writing the article, the problem-chronological and comparative-historical methods of research were used, this made it possible to consider the scientific and creative path of V. Kh. Ge-vorgyan in chronological order. Results. The foregoing gives rise to a number of conclusions: 1. Vladimir Khristoforovich Gevorkyan is an outstanding personality of the IGN of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR (NAS of Ukraine), which made a significant contribution to the development of this scientific research institution and oceanological science, namely marine geology, which was founded in the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR in 1961 and is currently in a state of stagnation. 2. Scientific developments V. Kh. Gevorkyan differ in relevance and novelty and are developed by his followers. Vladimir Khristoforovich takes a worthy place in the cohort of marine geologists of the Ukrainian SSR (Ukraine), who glorified the IGN of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR (NAS of Ukraine) among the geological community of our state. 3. The research and public activities of Vladimir Khristoforovich Gevorgyan in the field of oceanology, in particular in its component - the geology of the oceans and seas, are brought to the scientific community, this is not allowed to «sink» in glory to the glorious name in the geological branch in Ukraine. 4. V. Kh. Gevorgyan's important achievements are an essential basis for the revival of Ukraine's research fleet and will contribute to the continuation of the study by the Ukrainian scientists of the bottom of the oceans.
Keywords: marine geology, geology of oceans and seas, lithology, Volodymyr Khristorovych Gevorgyan, World Ocean
Вступ. Одшею з вщомих постатей науково-до-слщницького та громадського руху в АН УРСР (НАН Укра!ни) - доктор геолого-мшералопчних наук, професор Володимир Христофорович Ге-ворк'ян. Вивчення спадщини цього дослщника дна акватори Свггового океану дасть змогу по-повнити джерельний запас наших знань стосо-вно галузево! науково! думки друго! половини ХХ - початку ХХ1 ст. i глибше дослщити окремi проблеми сучасно! океанолопчно! науки та освгги. Персоналiзацiя геологи океашв i морiв в Украш уможливлюе визначення етатв подаль-шого розвитку !! наукових напрямiв, надае ютори укра!нсько! науки та освгги портретно! конкретики. У сукупносп це визначае актуальтсть поставленог проблеми. Об'ект досл1дження - роз-виток морських геолопчних дослщжень друго! половини ХХ - початку ХХ1 ст. в Украш, а предмет досл1дження - творчють Володимира Хри-стофоровича в геолопчному науково-освГтянсь-кому процес 1нституту геолопчних наук АН УРСР (НАН Укра!ни) (ниш 1ГН НАН Укра!ни). Основна мета ще! публшацп - висвГтлення юто-ричних вГх життевого шляху i науково!, дослщ-ницько! i педагопчно! та громадсько! дГяльносп професора В. Х. Геворк'яна. Вщповщно до мети сформульовано таю завдання дослщження: здш-снити перюдизащю життя та науково! дГяльносп Володимира Христофоровича; охарактеризувати методолопчш принципи творчо! дГяльносп В. Х. Геворк'яна; узагальнити й ввести до науко-вого обпу данi з бiографi! видатного дослщника 1ГН АН УРСР (НАН Укра!ни); проаналiзувати основш напрями наукових дослщжень вченого; визначити роль i мюце творчо! спадщини дослщ-ника дна акватори Свггового океану в контекст розвитку укра!нсько! геологi!, зокрема, геологи океашв i морГв.
Матерiал i методи дослiджень. Методолопчш засади науково! пращ базуються на загальнонау-кових принципах юторично! достовГрносп, об'ективносп, наступносп, дГалектичного розу-мшня юторичного процесу. Вони грунтуються на
прюритет детального аналГзу лгтературних дже-рел, яю дають змогу всебГчно вивчити творчу д> яльнють В. Х. Геворк'яна.
ВажливГ шляхи розв'язання проблеми цього дослщження - це застосування загальнона-укових i власне юторичних (проблемно-хроноло-пчного, порГвняльно-юторичного, описового) методГв дослщження, а також методГв джерелоз-навчого та юторюграфГчного аналГзу й синтезу. Результати та Тх аналiз. В. Х. Геворкян - вщо-мий вчений, лгголог, морський геолог i геоеко-лог, доктор геолого-мшералопчних наук, професор, завщувач вщдшу лггологи 1нституту геолопчних наук (1ГН) НАН Укра!ни, учень Н. М. Ба-раново!.
Володимир Христофорович Геворк'ян на-родився 17 березня 1933 року в м. Мшськ у ро-диш службовщв. З 1951 по 1956 рш навчався на прничому факультет Ки!вського полгтехшчного шституту, який закшчив Гз вщзнакою та отримав спещальнють шженер-геолог.
Свш трудовий шлях у геологи В. Х. Геворк'ян розпочав у м. Волноваха Донецько! об-ласт в Приазовськш експедици Мшгео СРСР.
До 1ГН АН УРСР Володимир Христофорович поступае у 1958 рощ. У цьому шституп вш пропрацював майже 60 роюв, пройшовши весь шлях вщ шженера та молодшого наукового ств-робггаика до старшого наукового сшвробггаика, вщ завщувача лаборатори до вченого секретаря 1ГН АН УРСР та завщувача вщдшу.
1з перших дшв роботи в 1ГН АН УРСР Во-лодимир Христофорович показав себе як грамо-тний фахГвець, здатний виконувати поставлен перед ним науковГ завдання. Коли в 1960 р. у цш науково-дослщнш установГ було створено вщдш лггологи i корисних копалин, то В. Х. Геворк'ян очолив лабораторда морських пщводних геолопчних дослщжень (Babynets & Mytropolskyi 1972; Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007; Polovka, 2007). Саме ця посада й визначила весь подальший життевий i науково-дослщницький шлях Володимира Христофоровича.
Згодом В. Х. Геворк'ян отримуе вчене звання «старший науковий сшвробггник» за фа-хом «петрографiя, лiтологiя, мiнералогiя» (1966 р.). У 1985 рощ Володимир Христофоро-вич захистив докторську дисертащю, а в 1992 р. отримав звання «професор» за спецiальнiстю 04.00.21 - «лгголопя».
Професор Геворк'ян В. Х. - вщомий пщво-дний дослщник. За його плечима багато спусюв
на морське дно, на шельф i континентальний схил Чорного та Баренцового морiв, Атлантич-ного, 1ндшського та Пiвденного океанiв, вш за-снував власну школу акванавтв, створив лабора-торiю пiдводних морських дослщжень вiддiлу осадового рудоутворення, а згодом - вщдш тд-водних геолопчних дослiджень.
Доктор геолого-мiнералогiчних наук, професор Геворк'ян В. Х. (17.03.1933 - 28.04.2017)
Коло наукових штерешв Володимира Хри-стофоровича Геворк'яна широке, а саме: лггоге-нез, геохiмiя i мiнералогiя осадових утворень, генезис рудних родовищ i накопичення вуглевод-нево! сировини, палеогеографiя лггостратигра-фiя, геоекологiя, седиментологiчнi розробки на основi аналiзу балансу речовини в океаш, а та-кож колообп глибинних вуглеводнiв та мшераль зованих флющв тощо.
Науковий спадок професора В. Х. Ге-ворк'яна становить понад 400 друкованих та ру-кописних праць, у тому чи^ 12 монографш; вш пiдготував 11 кандидатiв наук. Науковi напрацю-вання Володимира Христофоровича вiдомi не лише в Украш, а й у Роси, Польщу Болгари, Уго-рщинi, Норвеги, Сполучених Штатах Америки.
Активна науково-дослiдницька робота В. Х. Геворк'яна в 1ГН АН УРСР припадае на кь нець 50-х рокiв ХХ ст., коли в цьому науково-до-слщному iнститутi вiдбулась реорганiзацiя. Були
утвореш новi структурнi пiдроздiли, а саме: вщ-дiли металогени (зав. вщдшу Я. М. Белевцев), мь нералоги (зав. Ю. Ю. Юрк), геологи мезозойсь-ких вiдкладiв (зав. О. К. Каптаренко-Черноусова) i геологи кайнозойських вiдкладiв (зав. Г. I. Молявко), лабораторш палеоспорологи (зав. лаб. А. М. 1щенко, з 1960 р. - В. Т. Сябряй); реоргашзовано вщдш геоморфологи та четвер-тинно! геологи у вiддiл геотектонiки i геоморфологи (зав. В. Г. Бондарчук) iз геофiзичною лабо-раторiею та групою геологи антропогену; гщро-геологи - у вiддiл гщрогеологи та iнженерноl геологи (зав. А. С. Бабинець) iз лабораторiею ф> зико-механiчних властивостей гiрських порщ i гiдрогеологiчною станцiею «Феофанiя», структурно! геологи нафтових родовищ - у вщдш на-фти i газу (зав. В. Я. Клименко), а також при вщдш геохiмi! створено лабораторда абсолютного вку прських формацiй (зав. лаб. С. С. Бурксер).
Така реорганiзацiя та створений науковий
потенщал широкого спектра геолопчних напря-MiB i HayKOBi досягнення в цих галузях знань створили тдгрунтя для виходу украшських гео-лопв на простори Свггового океану. У першу чергу, створеш украшськими геологами науковг школи та напрями були поширеш на акватори Азовського i Чорного моргв. Згодом теоретичш та прикладш напрацювання переросли у напрями морсько1 геологи в УРСР (У краш), як було за-сновано в АН УРСР (НАН Украши).
Морськ геолопчш дослщження в Украш почали розбудовуватися у системГ АН УРСР, Mi-носвгги та Miнгео УРСР. Акaдемiчнa морська ге-олопя була сконцентрована в 1ГН АН УРСР i ро-звивалися за трьома основними напрямами, а саме: пдрогеолопя i грунтознавство (А. G. Баби-нець), бiострaтигрaфiя i пaлеонтологiя (В. Я. Дь дковський), лгголопя (В. Х. Геворк'ян, В. I. Мельник) (Babynets & Mytropolskyi 1972; Gevorgyan & Mytropolskyi, 1996; Polovka, 2011).
З вищевикладеного можемо констатувати, що В. Х. Геворк'ян стояв бшя витоюв та розви-тку геологи океашв i морГв в АН УРСР (НАН Украши). Вш також мае пряме вщношення до запо-чаткування ïï декiлькох наукових шпрямГв.
Перший напрям - «глибинш флющи та ïx роль у формуванш родовищ корисних копалин та бюпродуктивних зон» випливае з розпочатого у 1968 р. 1ГН АН УРСР теоретичного обгрунту-вання необxiдностi освоення райошв розвитку тдводних пр i шднятпв у вщкритому океaнi для глибоководного промислу риби та морепродук-rà. Це зумовило необxiднiсть створення у вщдш лiтологiï i корисних копалин спецiaлiзовaного шдроздшу у виглядГ стрyктyрноï лaборaторiï -методiв тдводних дослiджень (1982 р.). У пода-льшому вона була трансформована у вщдш тд-водних геологiчниx дослщжень (1989 р.), який очолив д. геол.-мш. н., проф. В. Х. Геворк'ян (Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007; Polovka, 2007).
^уковГ здобутки за цим новггшм науко-вим напрямом геологи океашв i морГв в АН УРСР В. Х. Геворк'ян разом ¡з ствавторами висвгглив у моногрaфiчниx працях1 «Фосфориты и фосфоритизированные породы Атлантического и Индийского океанов» (Кшв, 1990 р.), «Геологические аспекты биологической продуктивности океана» (Мурманськ, 1990 р.) та шших наукових доробках (Gevorgyan & Chuhunnyj, 1985; Gevorgyan, Baturin & Chuhunnyj, 1990).
Другий науковий напрям - «шдводш мор-ськ геологiчнi дослщження» - був заснований
В. Х. Геворк'яном тд час випробування та екс-плуатаци тдводних aпaрaтiв. З'ясувалося, що вони е ушверсальними для морських геолопчних, бюлопчних, теxнологiчниx, еколопчних та шших видГв дослiджень. За ïx допомогою науко-вщ змогли отримати шформащю, котра стала суттевим додатком до вирiшення дискусшних питань, без яких повнощнне вивчення акватори Свггового океану в сучасних умовах неможливе. У пращ «Некоторые аспекты использования подводной техники с целью получения ландшаф-тно-геологической информации» (Gevorgyan, Dmitrenko & Zaferman, 1986) та шших наукових доробках Володимир Христофорович показав, як застосовувати шдводш апарати для отримання рГзно6Гчно1' шформаци.
Застосування шдводно1' техшки поставило перед дослщниками низку питань, пов'язаних ¡з вирiшенням теxнiчниx проблем безпеки тдводних робгг, нaвiгaцiею, апаратурним забезпечен-ням тощо. Цю проблему виршили В. Х. Геворк'ян ¡з Г. А. Голованем у науковш прaцi «Подводные обитаемые аппараты базы «Гидронавт» (тактико-технические данные, опыт использования для решения научных и практических задач) (Gevorgyan et al., 1990).
Третш геоекологiчний напрям виник у морськш геологи Украши не стихшно, а аргуме-нтовано, на основГ наукових напрацювань, нако-пичених у резyльтaтi розроблення попередшх нaпрямiв. Цей напрям морсько1' геологи започат-кували та розвинули сшвробггники вщдшу су-часного морського седиментогенезу (О. Ю. Мит-ропольський) та тдводних морських геолопчних дослщжень (В. Х. Геворк'ян) 1ГН НАН Украши у пострадянський час. Морська геоеколопя ниш являе собою синтезувальну науку про море, яка з 90-х роюв ХХ ст. в Украш розвиваеться за геоеколопчним i гсохГмГчним напрямом.
Застосування рГзних тдводних апара^в у геоекологiчниx дослщженнях В. Х. Геворк'ян висвгглив у низщ наукових праць, а саме: «Применение глубоководных подводных аппаратов для контроля и оценки экологической ситуации в районе нефтегазодобычи и трассы трубопроводов», «Влияние хозяйственной деятельности на геоэкологию Азово-Черноморского бассейна» i «Мониторинг экологических катастроф и стихийных бедствий в Азово-Черноморском бассейне с помощью подводной техники» та m (Gevorgyan et al., 1986; Gevorgyan & Vakaryuk, 2000).
В шших сво1'х наукових працях професор
1 Назви наукових праць подано в орипнал1.
В. Х. Геворк'ян висувае та обгрунтовуе нову кон-цепцiю - аседиментацiйноï трансформацп i моб> лiзацiï осадових порщ та вiдкладiв за рахунок впливу на них глибинних флющв. Дослщжен-нями В. Х. Геворк'яна створено новий напрям у лггологи, що полягае у вивченш ролi накладених процешв у лiтогенезi, 1'х значенш в формуваннi рудних скупчень рщких i радiоактивних металiв, бокситiв, фосфатноï сировини, цеолiтiв, форму-ваннi покладiв газогiдратiв та iншоï вуглеводне-воï сировини.
Розвиток гiпотези аседиментацiйноï трансформацп осадовоï речовини дозволив i3 нових позицiй дати оцiнку процесу сучасного седимен-тогенезу, а також на новш теоретичнiй базi, дозволив тдшти до оцiнки перспектив осадових товщ на руднi, нерудш та горючi кориснi копа-лини, а також переосмислити теоретичш основи лггогенезу давнiх осадових утворень. Можливий вплив накладених процешв, пов'язаних iз дегаза-цiею земно1' кори, на умови сучасного осадкоут-ворення розширюе нашi уявлення про вклад ен-догенно1' речовини в океанiчну седиментащю i ri-дрохiмiчну обстановку океану. Накладеш про-цеси супроводжуються еманащями вуглеводнiв i можуть бути пов'язаш з такими компонентами «холодного дихання» земно1' кори, з якими вино-ситься низка рудних i нерудних елеменпв (Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007; Polovka, 2007; Polovka, 2011).
Велику увагу В. Х. Геворк'ян у сво1'х дос-лiдженнях придiляе питанням ролi органiчноï речовини в процесах аутигенного мшералоутво-рення, ïï значенню для формування горючих ко-рисних копалин i для з'ясування бшьш загальних питань колоообиу вуглецю у бiосферi Землi. На основi нових даних, отриманих Володими-ром Христофоровичем щодо розподiлу вуглево-днево1' речовини в сучасних океанiчних вщкла-дах та вивержених породах, запропоновано новi шляхи вивчення проблеми генезису глибинних вуглеводшв, що дозволило оцiнити перспективи нафто- та газоносност глибоководних i шельфо-вих районiв Свiтового океану в цшому та Чор-ного моря зокрема.
Вчений установив, що з процесами вугле-воднево1' дегазацп пов'язане формування газоп-дратних товщ, як е потенцiйним джерелом еко-логiчно чисто енергетично1' сировини майбут-нього.
Пращ В. Х. Геворк'яна доводять, що вуг-леводнева дегазацiя земно1' кори тiсно пов'язана з жипедаяльнютю вуглеводневопереробно1' мш-рофлори, яка в процесi метаболiзму забезпечуе накопичення первинно1' бiологiчноï продукцiï i формуе райони тдвищено1' бiопродуктивностi, в тому чи^ поза зоною фотосинтезу. Виконаний
аналiз колообiгу вуглецю та вуглеводнiв дозволив В. Х. Геворк'яну разом з Ю. Г. Чугунним по-будувати непротирiчну модель формування бю-продуктивних зон, якi пов'язують геолопчш i 6i-ологiчнi процеси в океаш в едину систему, та об-грунтувати економiчну доцiльнiсть освоення глибоководних бюлопчних ресурсiв Свiтового океану (Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007; Polovka, 2007; Polovka, 2011).
Широке i багатогранне коло дослщжень, як проводить Володимир Христофорович, вима-гае застосування нових методiв одержання мор-сько! геологiчноi iнформацii. З цiею метою вш у 1974 роцi застосував населен глибоководнi апа-рати. Цей метод одержання геолопчних даних пщносить на новий рiвень морськi геолопчш до-слiдження. Опублiкованi в цш галузi матерiали В. Х. Геворк'яна значною мiрою е унiкальнi. У першу чергу це мае вщношення до прогностич-них оцiнок еколопчного стану природних тери-торiальних комплекшв дна Чорного моря i розро-бки методiв стабiлiзацii екологiчноi ситуаци та ii полiпшення (Geovork'yan Vladimir
Hristoforovich, 2007; Gevorgyan et al., 1990; Polovka, 2011).
Початок океанолопчним, зокрема, й мор-ським геолопчним дослiдженням, в АН УРСР покладено у 1961 р., коли з Москви до Севастополя був переведений Морський гiдрофiзичний шститут i науково-дослщне судно (НДС) «Михаил Ломоносов». З першо1' для украшських мор-ських геологiв експедицii у тротчну зону Атла-нтичного океану (XII рейс НДС «Михаил Ломоносов», 04.01.1962 - 09.01.1963 рр.) i розпочина-ються золотi сторшки розвитку морських наук в Украш (Babynets' et al., 1972; Gevorgyan, 1996; Polovka, 2011).
Украша, отримавши незалежнiсть, розпо-чала реорганiзацiю державних оргашв регулю-вання у галузi морсько1' геологii. Економiчна криза спричинюе припинення фiнансування «На-цiональноi програми». Наша держава практично втрачае один iз найпотужнiших науково-дослщ-них флотв свiту (станом на 1995 р.) i, як насль док, - морська геолопя нинi перебувае в сташ стагнацii (Polovka, 2011).
На початку XXI столггтя украiнськi науко-вцi проводять експедицii на недостатньо облад-наних орендованих суднах iз випадковими екiпа-жами, з великими витратами на наймання, без-глуздими тендерами та шшими негативними моментами. Останшм часом усе голоснiше лунають заклики до штеграцп у мiжнароднi науковi прое-кти. Це - справдi один iз варiантiв, але для цього треба мати власне сучасне науково-дослщне судно. Наразi настае нагальна потреба та виникае щея вщродження власного науково-дослiдного
флоту.
В. Х. Геворк'ян - ствавтор одше1' з моделей вщновлення науково-дослщного флоту в Ук-раш. Разом з Ю. Г. Чугунним вш запропонував розробити та затвердити державну програму бу-дГвнищ^ науково-дослщного флоту Украши, зорiентовaнy на виробничу базу Украши. Це дозволить проектувати НДС на основГ вже юную-чих суден, виршувати проблему забезпечення ïx запчастинами та виконувати будь-який ремонт на вггчизняних заводах. В. Х. Геворк'ян i Ю. Г. Чугунний пропонують розробляти базову модель перспективного НДС ¡з використанням проекту середнього морозильного траулера проекту 05025. Таке судно мае висок морехщш яко-CTi, великий об'ем пiдпaлyбниx примiщень, най-ширший комплекс ресyрсозберiгaльниx зaxодiв, сучасну енергетичну установку i пропульсивний комплекс та необхщний запас стшкостг Потуж-ност «Заводу «Кузня на Рибальському» (у 19242017 рр. - «Ленинская кузница») дозволяють бу-дувати НДС у корпус проекту 05025 у будь-якш необxiднiй кшькостг Вартють такого судна ста-новитиме 7 млн $. Якщо взяти до уваги, що вартють побудови середньотоннажних НДС за кордоном складае вщ 17 до 50 млн $, то, мабуть, не треба шкого переконувати в доцшьносп вщро-дження науково-дослщного флоту саме на вггчи-зняних виробничих можливостях (Polovka, 2007; Polovka, 2011).
Геологiчнa спiльнотa Украши високо ощ-нила науковий доробок професора В. Х. Ге-ворк'яна. За значний внесок у розбудову теори та практики геолопчно1' науки в Украш Володи-миру Христофоровичу присвоено звання акаде-мiкa Украшсько1' нафтогазово1' академи. У 2000 рощ В. Х. Геворк'ян отримав визнання i з боку Уряду нaшоï держави: за роботу «Регюна-льна океанолопя: стан середовища та мшера-льно-сировинноï бази Атлантичного, 1ндшсь-кого, Ивденного океaнiв та ïx морГв» йому при-суджено Державну премда Укрaïни в гaлyзi науки i техшки. Вченого неодноразово вщзначали рГзними медалями Виставки досягнення народного господарства (Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007; Polovka, 2007).
Упродовж свого життевого шляху В. Х. Ге-ворк'ян був одним ¡з вiдповiдaльниx виконaвцiв держбюджетноï та госпдоговiрноï науково-до-слiдницькоï тематики, а саме: «Изучение вещественного состава донных отложений экваториальной части Атлантического океана» (1963); «Изучение закономерностей и геологические исследования донных отложений, придонных и иловых вод Атлантического и Индийского океанов на основе абсолютной геохронологии и физико-химических методов исследования» (1978);
«О методике применения подводных аппаратов для получения геологической информации» (1979); «Литолого-геохимические условия осад-конакопления в Северной Атлантике, их применение для разработки рекомендаций целенаправленных рыбопоисковых работ» (1980); «Осадочные формации Атлантического и Индийского океанов» (1981); «Литолого-геохимическая обработка проб донных осадков, изверженных и метаморфических пород. Юго-восточная часть Тихого океана (хребет Наска)» (1984); «Лито-лого-геохимическая обработка проб осадков, изверженных и метаморфических пород и научная интерпретация результатов исследований» (1980-1985); «Донные отложения шельфовых районов северной части Черного моря и распределение в них органического вещества» (1987); «Разработать эколого-биоценотические основы марикультуры: оценить влияние марихозяйств на природные экосистемы, разработать методы применения искусственных рифов, искусственного апвеллинга (даунвеллинга) для экологической и рыбно-хозяйственной мелиорации прибрежных вод» (1988); «Литолого-геохимическая характеристика проб, условия осадконакопления и морфология подводных гор, поднятий Атлантического океана и сопредельных акваторий с целью разработки рыбно-хозяйственных рекомендаций» (1986-1990); «Геологическое строение, условия осадконакопления и биологическая продуктивность подводных гор и поднятий Мирового океана» (1986-1990); «Исследования выделений углеводородов на дне северо-западной части Черного моря и их влияние на экологическую обстановку» (1992); «Разработка методов исследования обитаемой подводной техники для ландшафтного геоэкологического картирования» (1993); «Создание технологической основы и разработка прикладных методов использования спутниковых альтиметрических данных в области геологии, океанологии, геодезии»
(1995); «The Geoid and the Sea Surface Topography by the ERS-1 Altimetr Data on the Black Sea Region» (1996); «Обработка и интерпретация спутниковых альтиметрических измерений для прогнозирования перспективных на углеводородное сырье структур шельфа и континентального склона украинского сектора Черного моря»
(1996); «Вуглеводнева сировина» (1997); «Ви-вчення геолопчно! будови та особливостей лгго-генезу в окремих районах Свггового океану 1993-1998 рр.» (1998); «Вивчення мшералого-ге-охiмiчних особливостей нижньо-крейдових вщк-ладiв твдня Украши та виявлення !х потенцшно! рудоносносп». 1993 - 1997 рр.» (1998); «Геолопчш аспекти бюлопчно! продуктивносп Свггового океану» (1998) тощо.
Володимир Христофорович, крiм науково-дослiдницькоï, виконував значний обсяг нау-ково-органiзацiйноï та громадсько1' роботи. В. Х. Геворк'ян входить до редакцшно1' колеги низки наукових видань геолопчного профiлю: «Геолопчного журналу», «Геолопя i корисш ко-палини Свiтового океану» та «Украшського ан-тарктичного бюлетеня». Вiн був тривалий час вченим секретарем 1ГН АН УРСР, заступником голови спецiалiзованоï вчено1' ради iз захисту до-кторських i кандидатських дисертацш за спеща-льностями 04.00.10 - «геолопя океанiв i морiв» та 04.00.21 - «лiтологiя», членом вчено1' ради ш-ституту. Зазначимо, що тд його головуванням у разовш спецiалiзованiй вченiй радi Д. 26.162.04 1ГН НАН Украши вщбувся захист першо1' в Ук-раш докторсько1' дисертацiйноï роботи «Iсторiя морських геолопчних дослщжень в Украïнi» (Половка С. Г., 2011 р.) за спещальнютю 04.00.23
- «iсторiя геологи» (Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007; Polovka, 2007; Polovka, 2011).
28 квггня 2017 року на 85-му рощ життя перестало битися серце вщомого вченого. Його безщнний науковий доробок вщпрае важливу роль у майбутньому розвитку не лише украшсь-ко1', а й свiтовоï науки. Закладеш ним основи до-слщження дна Свiтового океану пiднiмають на новий рiвень становлення сучасно1' морсько1' гео-логiï.
Висновки:
1. Володимир Христофорович Геворк'ян -визначна постать 1ГН АН УРСР (НАН Украши), яка внесла значну лепту у розбудову ще1' нау-ково-дослiдноï установи та океанолопчно1' науки, а саме морсько1' геологiï, яка була заснована в АН УРСР (НАН Украши) у 1961 р. i ниш пере-бувае у сташ стагнаци.
2. Науковi напрацювання В. Х. Геворк'яна вирiзняються актуальнiстю i новизною та розви-ваються його послщовниками. Володимир Христофорович посщае гiдне мiсце в когортi морських геолопв УРСР (У краши), якi прославили 1ГН АН УРСР (НАН Украши) серед геолопчно1' ст-льноти нашо1' держави.
3. Доведено до вщома науково1' спiльноти науково-дослщницьку та громадську дiяльнiсть В. Х. Геворк'яна в галузi океанологiï, зокрема, в ïï складових - геологи океашв i морiв, цим не дано «канути в Лету» славетному iменi в геоло-гiчнiй галузi Украши.
4. Важливi напрацювання В. Х. Геворк'яна
- суттева основа для вщродження науково-досл> дного флоту Украши - сприятимуть продов-женню укра1'нськими науковцями дослiдження дна Свггового океану.
Бiблiографiчнi посилання
Babynets' A. Je., Mytropolskyi O. Ju., 1972. Desiat rokiv morskykh heolohichnykh doslidzhen [Ten years of marine geological research]. Visn. AN Ukr. RSR. 11. 72-75 (in Ukrainian).
Geovork'yan Vladimir Hristoforovich, 2007. [Gevorgyan Volodymyr Khristoforovich]. Geology and mineral resources of World ocean. 1. 91-92. (in Russian).
Gevorgyan V. Kh., 2000. Primenenie glubokovodnyh podvodnyh apparatov dlya kontrolya i ocenki ehkologicheskoj situacii v rajone nefte -gazodobychi i trassy truboprovodov [Application of deepwater submarines for monitoring and assessing the ecological situation in the area of oil and gas production and pipelines]. Mizhnarodnyi rik okeanu (problemy, poshuky, zdobutky). [International Year of the Ocean (problems, searches, achievements)]. Znannia, Kyiv, 13-26 (in Russian).
Gevorgyan V. Kh., Chuhunnyj G. Ju., 1985. Hlybokovodni heolohichni doslidzhennia Svitovoho okeanu u svitli zavdan Prodovolchoi prohramy [Deep Sea Geological Survey of the World Ocean in the light of the Tasks of the Food Program]. Visn. AN Ukr. RSR. 1. 42-49 (in Ukrainian).
Gevorgyan V. Kh., Chuhunnyj G. Ju., Baturin G. N., 1990. Fosfority i fosforitizirovannye porody Atlanticheskogo i Indijskogo okeanov [Phosphorytes and phosphorytised rocks of the Atlantic and Indian oceans]. Naukova Dumka, Kyiv (in Russian).
Gevorgyan V. Kh., Dmitrenko A. I., Zaferman M. L., 1986. Nekotorye aspekty ispol'zovaniya podvodnoj tekhniki s cel'yu polucheniya landshaftno-geologicheskoj informacii [Some aspects of the use of underwater equipment for the purpose of obtaining landscape geological information]. Geological Journal. 46, 1. 100-109 (in Russian).
Gevorgyan V. Kh., Golovan' G. A., 1990. Podvodnye obitaemye apparaty bazy «Gidronavt» (taktiko-tekhnicheskie dannye, opyt ispol'zovaniya dlya resheniya nauchnyh i prakticheskih zadach) [Underwater dwellings of the base «Hydronavt» (tactical and technical data, experience of use for solving scientific and practical tasks)]. IGN AN USSR, Kiev (in Russian).
Gevorgyan V. Kh., Mytropolskyi O. Ju., 1996. Morska heolohiia v IHN NAN Ukrainy (istoriia stanovlennia, poshuky, problemy, novi naukovi napriamy ta shkoly) [Marine Geology at Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine (history of formation, searches, problems, new scientific directions and schools)]. Geological Journal. 1-2. 30-35 (in Ukrainian).
Gevorgyan V. Kh., Vakaryuk V. T., 2000. Monitoring ehkologicheskih katastrof i stihijnyh bedstvij v Azovo-Chernomorskom bassejne s pomoshch'yu podvodnoj tekhniki [Monitoring
of ecological disasters and natural disasters in the Azov-Black Sea basin with the help of underwater equipment]. Mizhnarodnyi rik okeanu (problemy, poshuky, zdobutky). [International Year of the Ocean (problems, searches, achievements)]. Znannia, Kyiv. 115118 (in Russian).
Gevorgyan V. Kh., Vakaryuk V. T., 2000. Vliyanie hozyajstvennoj deyatel'nosti na geoehkologiyu Azovo-Chernomorskogo bassejna [Influence of economic activity on geoecology of the Azov-
Black Sea basin]. Mizhnarodnyi rik okeanu (problemy, poshuky, zdobutky). [International Year of the Ocean (problems, searches, achievements)]. Znannia, Kyiv. 56-69 (in Russian).
Polovka S. G., 2007. Sto morskykh heolohiv Ukrainy [One hundred marine geologists of Ukraine]. Vizava, Uman (in Ukrainian).
Polovka S. G., 2011. Istoriia morskykh heolohichnykh doslidzhen [History of marine geological research]. Doctor's thesis. Kyiv (in Ukrainian).
