До питання про теорію і практику управління проектами Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

Рибак А.1. До питання про теорiю i практику управлшня проектами/А.1. Рибак, П.Д. Федунець// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2005 - №3(15). С. 13-19._

УДК 519.68:65.012.32:658.5

А.1. Рибак, П.Д. Федунець

ДО ПИТАННЯ ПРО ТЕОР1Ю I ПРАКТИКУ УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ

Висвгглена термiнологiчна, мовна та мiждисциплiнарна проблематика управлiння проектами, яка обумовлена мюцем розташування проекту, недолiком суб'eктивiзму проектування та алогiзмами викладання вщповщно!' теорiï. Дж. 23.

Ключовi слова: розумовий суб'ект, теорiя i практика управлЫня, суб'ект проектування, управлiння проектуванням.

А.И. Рыбак, П.Д. Федунец

К ВОПРОСУ О ТЕОРИИ И ПРАКТИКЕ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ.

Освещена терминологическая, языковая и междисциплинарная проблематика управления проектами, которая обусловлена местом расположения проекта, недостатком субъективизма проектирования и алогизмами обучения соответствующей теории. Ист. 23.

A.I. Rybak, P.D. Fedunets

IN ADDITION TO THE PROJECT MANAGEMENT THEORY AND PRACTICE

The terminological, language and interdisciplinary problematic in project management caused by the project site, subjectivity designing and alogisms in teaching relevant theory is revealed.

Постановка проблеми у ïï загальному вигляд'/. Для сучасного стану розвитку економки держави, та для розвитку ïï зовнiшньоекономiчних штеграцшних процеав входження в свггове сшвтовариство юнуе достатньо аргумент i реально обфунтованих пщстав щодо визнання теоретичних i практичних досягнень управлшня проектами (УП). Незалежно вщ цього юнуе чимала ктькють не до кшця виршених проблем у сферi науково-теоретичних дослiджень i впровадження реальних проектних розробок у практику розвитку проектного середовища. Це, перш за все, пов'язано з необхщним пщвищенням професшного рiвня культури взаемовiдносин мiж учасниками проектiв i програм розвитку, трансферу знань в свт проеклв i впровадження процесiв глобалiзацiï.

Анал'з досл'джень i публЫацш. 1з насиченого i розгалуженого глосарiя проектного середовища розглянемо для прикладу - поняття термшу "проект" [14]. На даний час "проект" не може поки що сприйматися у якост змютовно визначеного поняття, з яким погоджуеться бтьшють науковцiв. Викладання теори' проектного менеджменту чи УП у широко вщомш науковiй i навчально-методичнiй лiтературi фактично не враховуе запропонован авторськi означення

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

1

поняття проекту i, через це, серед фахiвцiв школи виникають термiнологiчнi непорозумшня. Цi комунiкативнi непорозумiння приводять до суперечностей, створюють певнi проблеми, викликають ризики та ризиковi ситуаци i ставлять пщ сумнiв якiсне виконання проек^в, своечасне i успiшне Тх завершення. Крiм цього публкаци з проектного менеджменту використовують поняття проекту у якост однозначно визначеного, що на практик не вiдповiдае дшсносл [1, 3, 4, 15].

Якщо ж на поняття проекту подивитись з точки зору здорового глузду, то можна легко зрозум^и, що одним словом неможливо визначити лише один предмет розгляду за виключенням окремоТ вщповщноТ' домовленостк Але якраз такоТ домовленостi на сьогоднi не юнуе. 1з-за цього логiчно стверджувати, що термшом „проект" iнколи користуються як прикриттям вiдсутностi розумiння суп вщображення природи предметiв, процесiв i явищ, що проходять через свщомють та присвоення предметам розгляду якихось назв, iмен, властивостей, рис тощо [5-8]. Коли ж йдеться мова про розробку проекту, тодi завжди виникае потреба уточнення предмету розгляду пщ назвою „проект", але обов'язково проект того, що мае на увазi розробник - чи проект будiвництва будь-якоТ споруди чи то проект формування державного бюджету i т.к

Видлення невирiшених частин загальноi проблеми. Лопчно вiдмiтити також ту особливють УП, яка пов'язана з назвою напрямку наукових дослщжень -управлшня проектами. Справа в тому, що до визначення потреби у розробц будь-якого конкретного проекту немае шякого сенсу говорити про управлшня даним проектом тому, що цього проекту може не юнувати через те, що про нього поки що шхто нав^ь i не знае i не думае. Коли ж розробник проекту завершив свою розумову дiяльнiсть i про це завершення шхто ще не знае, а тому, нав^ь i не думае про можливють його впровадження у життя, шчого й говорити про управлшня цим проектом [11, 12].

Це значить, що перед початком роботи над конкретним проектом об'ект управлшня пщ назвою „проект" взагалi не юнуе, а пюля завершення роботи над ним цей продукт розумовоТ дiяльностi потрiбно лише використовувати пщ час реалiзацiТ замислу, а не управляти ним.

Думка про те, що проект можливо комусь доведеться доопрацьовувати, чи переробляти або ж уточнювати, свщчить лише його неякюнють виконання або не повну завершенють його роб^ i не бтьше того. Таким чином, виходить, що про управлшня проектом лопчно говорити ттьки пщ час прикладання певних зусиль щодо перетворення задумок щось зробити у факт отримання якогось поточного чи кшцевого результату - готового продукту чи послуги пщ назвою „результат проекту" або "готовий продукт проекту". Але це вже не е управлшня проектом, як таке, а управлшня проектуванням якогось об'екту. Це значить, що за управлшням проектом, на нашу думку, лопчно i варто бачити управлшня проектуванням [21, 22].

Мета досл'джень. Мета даного дослщження полягае у започаткуванш деяких авторських пропозицш щодо назви управлшня проектами на предмет Тх обговорення зацкавленими науковцями.

Якщо звернути увагу на лшгвютичну природу i сутнють англомовного термшу "Project management", то, скорее всього, потрiбно говорити про проектне управлшня. З певноТ точки зору, це е лопчним через те, що пщ час впровадження в практику готового проекту завжди юнуе якесь втручання у змши або ж стан природи та життедiяльностi сусптьства. Маючи на увазi пряме вщношення управлшня проектами до проектного управлшня група науков^в розробляе методи проектного управлшня у повнш вщповщносл до теори управлшня, яка нам вам вщома з юбернетики. Так, наприклад в журналi „Управлшня проектами та розвиток виробництва" [16] вийшла стаття авторiв, в якш розкриваються

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

зазначеш функцюнальш зв'язки. 1снуе цiла низка публкацш, якi присвяченi теори i практицi стратепчноТ' оптимiзацN управлiння взагалi i управлiння проектами зокрема [14-23].

Обфунтування пропози^й. Новi результати з цього напрямку дослщжень, наукових напрацювань i розробок авторами регулярно з 1998 року доповщаються на пленарних i секцiйних засiданнях мiжнародних науково-практичних конференцiй з проблем проектного розвитку як в УкраТ'ш, так i за ТТ межами - Роси, lталiТ тощо.

Якщо звернути увагу на практику розробки проеклв, тодi необхiдно погодитись з тим, що проектуванням займаються не ттьки професiйнi фахiвцi власне з управлшня проектами, а й винахiдники з рiзних галузей, це - i технiчнi працiвники, i фiлософи, i математики, i посадовцi рiзного профтю тощо. Щоб з цим погодитись, достатньо звернути увагу на те, що будь який проект, наприклад, виступ перед колективом зацкавлених оаб, кожен доповщач вимушений розробляти i розробляе самостiйно перед виступом. При цьому у бшьшосп випадкiв доповiдачевi фактично невiдома методологiя управлiння проектами у ТТ сучасному виглядi. Виходить так, що професюнали давно навчились розробляти проекти i без володшня зазначеною методологiею. Це автоматично наводить на думку про юнування поки що невщомих негараздiв, пов'язаних з методолопею УП.

З точки зору послщовност процедури дiй, розробки структури i створення змiсту поява будь-якоТ офiцiйноТ програми стратегiчного планування i розвитку не обходиться без розробки саме ТТ проекту. Таким чином лопчно говорити про юнування проекту будь-якоТ програми. Через це у назвi „Керiвники проеклв та програм" термiн „програма" сприймаеться у якост зайвого. З огляду на зазначеш висловлювання можна дiйти до висновку про недосконалють, незавершенiсть методологи УП та необхщнють доопрацювання у вщповщносп до потреб реальноТ практики [9, 10, 13].

З метою наближення методологи УП до повного порозумшня учасниш проеклв i потреб практики реалiзацiТ проектiв логiчно подумати про залучення до ствпрац з фахiвцями УП вiдомих науковцiв з шших галузей - фiлософiв, економiстiв, фшансиспв, математикiв, дiячiв науки i культури тощо. Така ствпраця мае бути корисною i вигiдною не ттьки для фахiвцiв з галузi УП, а й для розвитку всього сусптьства в цтому.

Останнiм часом на вимоги ВАК МОН УкраТни вщбулися вiдомi змiни назви i паспорта науковоТ спецiальностi УП. Вщповщно з цими вимогами назва науковоТ „Управлшня проектами та розвиток виробництвом" перейменовано на -„Управлшня проектами i програмами". Такий перебiг подш спецiальностi мае свiй позитив iнегатив.

Негатив сприяе вiдокремленню УП вiд iнших наукових галузевих спе^альностей уособленню. Але усвiдомлення iснування негараздiв методологiТ УП вимушуе задуматись над перспективною такого уособлення. Справа в тому, що рано чи шзно знайдуться зацiкавленi особи у зближенш галузi УП до потреб практики проектування шших галузевих наук - не ттьки оргашзацшно-техшчних систем, а й до потреб практики подготовки винаходiв, вщкритпв, моделей, новiтнiх, креативних технологiй тощо [17, 20-22].

Зацкавлеш особи легко помаять суб'ективiзм УП, вище зазначеш алопчш явища та вiдхiд вщ принципiв цiлiсностi i едностi процеав розвитку економiки, науки i практики у виглядi об'ективностi, обфунтованосл, конкретност та зведення розгалуженого i складного до простого, прозорого, зрозумтого i ефективного. Якраз цi принципи науковост в даний час фактично стримуються в межах УП. Таке положення речей начебто не сприяе поширенню УП та його

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

3

ефективному становленню як ушверсального наукового шструменту, загального методологiчного принципу сучасних теоретичних i практичних дослiджень розвитку будь-якоТ галузi суспiльства чи держави в цтому.

Проте в стиковцi сторш з вирiшення цих важливих для стратепчного розвитку держави проблем варто проявити професшну гнучкiсть, високу комуыкабельнють в упередженостi i передбаченнi необхщних подiй, процесiв, явищ. В цьому аспект сховано декiлька важливих рiзнопланових для процесу вирiшення таких проблем як:

- завершення процесу становлення проектного менеджменту в Укра'Тш як -науки, мистецтва, спе^альносп, професи;

- розширення процесу створення мережi системи пiдготовки професiоналiв у ВЗО - мапс^в з управлiння проектами;

- продовження процесу накопичення критичноТ маси фахiвцiв з проектного менеджменту, необхщноТ для системного i збалансованого розвитку економки УкраТни;

- розширення системи мiжнародноТ сертифкаци фахiвцiв з науки i практики проектного менеджменту за рiвнями Тх професшноТ' компетенци вiдповiдно з вимогами стандартiв IPMA i UPMA [2];

- трансфер знань i пiдняття культури носив проектного менеджменту в проектному середовищi розвитку сусптьства i держави;

- завершення процесу створення мережi системи спецiалiзованих рад у ВЗО з захисту кандидатських i докторських дисертацш i накопичення професiоналiв вищого рiвня квалiфiкацiТ;

- вчених науковцiв - для проведення у ВЗО навчального процесу подготовки мапс^в з управлшня проектами - Керiвники проектiв i програм у сферi матерiального (нематерiального) виробництва, N1238, [ 2 ];

- вчених практиш - для керiвництва проектами i програмами при управлшш ними в проектному середовищi розвитку держави - Фахiвець з управлшня проектами й програмами у сферi матерiального (нематерiального) виробництва, N2447.2 [ 2 ].

До позитиву змш назви i паспорта науковоТ спецiальностi 05.13.22 "Управлшня проектами та програмами" слщ вiднести те, що з метою ознайомлення зi структурою i змiстом УП, а також з метою вивчення i оволодшня практичним застосуванням iнструментiв i методологи УП - необхщного залучення до широкого спектру галузей i потреб практики для сшвпрац з фахiвцями професiоналами УП - вiдомих науков^в, фiлософiв, економiстiв, фiнансистiв, математикiв, дiячiв науки i культури тощо. Така сшвпраця мае бути корисною i вигiдною не тiльки для фахiвцiв професiоналiв в галузi УП, а i для розвитку всього сусптьства в цтому. Ця ствпраця сприятиме активiзацiТ процесiв розширення культури в проектному середовища сприятиме вирiвнюванню рiзночитань, та iнших проблем в комушкативних процесах мiж сторонами при реалiзацiТ проектiв, сприятиме трансферу знань, умшь i навичок в рiзних галузях розвитку сусптьства i держави.

Зазначен пропозицГТ й мiркування варто прийняти до уваги, визнати наявнють науково-методичних проблем УП i розробити проект сшвпрац науковцiв, практикiв з рiзних галузь та фахiвцiв професiоналiв з УП на предмет пщвищення i закрiплення iмiджу власне УП.

На пiдтвердження обфунтованосп вищенаведених висловлювань достатньо звернути увагу на застосування атьових моделей з метою планування проектних роб^, де фактично не враховуеться штенсивнють Тх виконання, а також умотивованють виконавцiв, без якоТ ефективне виконання конкретноТ роботи не вщбуваеться. Крiм цього метод критичного шляху не враховуе багато шших

4

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

характеристик якост виконання проектних роб^ та зв'язш команди проекту з виконавцями [15, 21, 22].

Ситуа^я з УП складаеться наступним чином. Наприклад, проектний менеджер W осмислюе конкретну проблему по нового проекту. 1нтелект проектного менеджера як розумового суб'екта W займаеться роботою, яка носить назву „осмислення". З бiльш широкоТ точки зору „осмислення" е розумовою дiяльнiстю творчоТ людини. Тому пщ час „осмислення" проектний менеджер W займаеться розумовою дiяльнiстю, до якоТ вiдноситься у тому числi проектування, аналiз, синтез та iншi з'еднуючi процеси зв'язанi з виконанням роб^ в проектi. Пiд час „осмислення" проектний менеджер W думае не ттьки про те, що вш безпосередньо обмiрковуе, що проектуе чи що аналiзуе. Вiн одночасно виршуе власнi поточнi проблеми, наприклад, - куди тти, що зробити в першу чергу, де взяти необхщш реч^ ресурси, до кого звернутися за допомогою для Тх виршення тощо. Якщо ж той же самий проектний менеджер W думае про те, що робить шший розумовий суб'ект F пiд час „осмислення" над розробкою його власного "проекту об'екту" або ж ще чогось шшого, то проектний менеджер W мае право говорити про розробку цього ж таки власного проекту розумного суб'екту F навiть у тому випадку, коли розумовий суб'ект W шчого не знае про предмет „осмислення" розумового суб'екту F. У такому випадку проектний менеджер W мае ус пiдстави стверджувати, що розумовий суб'ект F щось проектуе або ж, що змютовно ешвалентно, думае над вирiшенням якоТсь проблеми або ж над розв'язанням якоТсь задачк При цьому проектний менеджер W лише засвiдчуе таким твердженням наявнють розумовоТ дiяльностi суб'екту F, яка називаеться проектуванням, i при цьому фактично не мае шякого вiдношення до того, чим займаеться розумовий суб'ект F (тому що, це вщомо, поки що, ттьки суб'екту F). У такш ситуаци можна домовитись, що фактичне „осмислення" розумового суб'екту над розробкою власного проекту можна назвати управлшням розробкою цього проекту. Але здоровий глузд говорить про те, що насправдi йдеться мова лише про проектування розумовим суб'ектом F такого предмету проектування, який вш мае на уваз^ наприклад, - реестрування в Мшюсп УкраТни новоТ громадськоТ оргашзаци "Пора", виробництво мельхiорового столового сервюу на 12 персон, розробка календарного плану проекту вступу УкраТни до ее, планування зус^чей Президента пщ час його закордонного турне по европ тощо. При цьому ш громадська органiзацiя, нi столовий сервю, нi будь-який iнший предмет проектування розумовим суб'ектом F проектному менеджеру W не може бути вщомим до тих пiр, поки розумовий суб'ект F не почне шформувати проектного менеджера W про предмет проектування, своТ намiри, побажання, вимоги, плани тощо.

Якщо ж у тш же життевш ситуацГТ iснування двох розумових суб'ектiв W i F та „осмислення" розумового суб'екту F над розробкою власного проекту розумовому суб'екту W забажаеться цтеспрямовано вплинути на розробку зазначеного проекту, тодi i тiльки тодi виникае потреба в управлiннi проектуванням розумового суб'екту F з боку розумового суб'екту W! При цьому, теж саме проектування розумовим суб'ектом F змютовно ешвалентно розробц того ж самого проекту, тим же самим розумовим суб'ектом F. Не виникае сумшву i в тому, що проектний менеджер W може цтеспрямовано вплинути на проектування розумовим суб'ектом власного проекту ттьки за рахунок формування менеджера проекту W проектного завдання для суб'екту F. ^м цього таке управлшня розробкою розумовим суб'ектом F власного проекту з боку розумового суб'екту W може мати мюце ттьки при наявносп власноТ мети розумового суб'екту W вплинути на розумовий суб'ект F заради отримання бажаного результату.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

5

У будь якому випадку управлшня розробкою власного проекту розумовим суб'ектом Р фактично е проектуванням, а управлшня тю ж самою розробкою з боку розумового суб'екту W неможливе до тих шр, поки розумовий суб'ект W не буде знати предмет проектування розумового суб'екту Р, його (предмету проектування) характеристики, та ще багато чого iз атрибутики сшльних взаемин учаснимв проекту - розумових суб'ек^в W i Р - домовленостей мiж ними, комункативного сшлкування i т.к [21, 22].

Якщо врахувати, що в управлшш проектами нiхто не визначае предмет проектування та проектне завдання для розробника проекту, а також його характеристики, атрибути юнування та вщношення розробника проекту до предмету проектування, тодi мае бути зрозумтим, що в УП фактично йдеться мова про управлшня проектуванням, а не готовими проектами, ям потрiбно застосовувати за Тх прямим призначенням, а не управляти ними пщ час Тх розробки [16, 21, 23].

Висновки та перспективи врахування пропозицш. Таким чином у зв'язку з наведеними обставинами загальновiдомi знання теори управлшня системами необхщно вважати одшею iз складових частин УП, яка мютить у собi значну ктькють доступних, методично забезпечених, ефективних i ушверсальних шструменлв практично!' розробки проек^в включаючи i системи управлшня оргашзацшними системами. Саме про цю проблему йдеться мова в тому чи^ у наведених в данш робот авторських публiкацiях, де зафксоваш зв'язки теорiТ управлiння з проектним менеджментом та стратепчною оптимiзацiею управлiння.

Л1ТЕРАТУРА

1. Кер1вництво з питань проектного менеджменту: / УкраТнська асоц1ац1я управл1ння проектами. - К., 1999. - 198 с.

2. Кер1вництво з питань визначення компетентност1 й сертифкаци украТнських профес1ональних кер1вник1в I фах1вц1в з управл1ння проектами NCB (ua): / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева, В.Ю. Биков, В.Д. Шпильовий. - К., 2000. - 84 с. - Укр. Мовою.

3. Словник-довщник з питань управлшня проектами / Бушуев С.Д. УкраТнська асоц1ац1я управлшня проектами. - К.: Видавничий д1м "Деловая Украина", 2001. - 640 с.

4. Мазур И.И., Шапиро В. Д. и др. Управление проектами / И.И. Мазур и В.Д. Шапиро и др. Справочное пособие / Под редакцией И.И. Мазура и В.Д. Шапиро. - М.: Высшая школа, 2001. - 875 с.

5. Тимченко А.А., Федунец П.Д., Денисенко В.А., Стратегическая оптимизация в системах с управляемой структурой: Подход и методы. Тезисы докладов на объединенном семинаре «Прикладная информатика автоматизированных систем, проектирование, управление, программирование и эксплуатация». Калининград. - КТИ РПФ. - 1989. -С.32.

6. Тимченко А.А., Федунец П.Д., Денисенко В.А., Системы с управляемой структурой. Стратегическая оптимизация. К.: 1990. - 15 с. (препринт)- АН. Украины, Институт кибернетики 90-53.

7. Тимченко А.А., Федунец П.Д., Денисенко В.А., Акбарходжаев Ш.Н. Системы с управляемой структурой. Построение математической модели. Препринт 90-50 -Киев. - 1990. - С. 17.

8. Федунец. П.Д., Худенко Н.П. Стратегическая оптимизация управления. Депонирование УКР ВИНИТИ УДК 510.22. - 1992.

9. Федунець П.Д., Худенко Н.П. Стратепчна оптим1зац1я управлшня диференц1альним об'ектом. Науков1 прац1 ОдеськоТ державноТ Академп харчових технолопй. -1999. -Вип.20. - С. 291-293.

10. Федунец. П.Д., Худенко Н.П. Стратегическая оптимизация управления в механических системах. Тезисы докладов семинара «Новые разработки в области АСУП». - Киев. -1991. - С.34.

6

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

11. Федунец. П.Д., Худенко Н.П. Решение задачи стратегической оптимизации. Тезисы докладов семинара «применение вычислительной техники и моделирования в прикладных научных исследованиях. - Одесса: ОПН.1994. - С.13.

12. Худенко Н.П. Оптим1зац1я управлшня складними процесами шляхом адаптивноТ вар1аци критерпв. Дисертац1я - ОНПУ., Одесса. - 2002. - С.142.

13. Федунец. П.Д., Худенко Н.П. Одна задача синтеза оптимальной структуры кинематического цикла системы исполнительных механизмов. Труды Украинской Академии экономической кибернетики. Южный научный центр. -2000. - Вып. 1. -С.159-164.

14. Рибак А.1. Проектний менеджмент як методолопчна основа управлшня розвитком регюнальноТ економки // Вюник СхщноукраТнського Державного уыверситету. - № 6(16). - Луганськ: 1998. - а 34-36.

15. Рибак А.1. Системы методи розробки I оцшки проекпв // Управл1ння проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2003. - № 3(8). -С.12-19.

16. Рибак А.1., Федунець П.Д., Теор1я управл1ння в управл1нн1 проектами // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2004.

- № 2(10). - С.77-81.

17. Рибак А.1. Управление проектной деятельностью на государственном уровне // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2004. - № 3(11). - С.22-33.

18. Рибак А.1. 1нновац1йно-швестицшн1 шструменти проектного менеджменту в управлшы розвитком рег1ональноТ економ1ки УкраТни. // Аграрний вюник Причорномор'я. Зб. наукових праць: Одеса, 14-16 вересня, 1999. - Вип. №3(6) - Част. №1. - ^ 547-551.

19. Рибак А.1. Концентричне управлшня проектами. Загальний пщхщ. // Вюник УАДУ при Президентов! УкраТни вип. №1, - К.: 2001. - а 352-362.

20. Рибак А.1. Культура управлшня як шструмент формування владноТ ел1ти в сучасшй УкраТш. // Вюник СхщноукраТнського Державного ун1верситету. - № 6(16). -Луганськ: 1998. - а 44-54.

21. Федунец П.Д. Проект разработки концепции стратегической оптимизации управления. Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2003. - №3(8). - С.100-104.

22. Федунець П.Д. Василевська Т.П., Стратепчна оптим1зац1я управлшня проектами. // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2004. - №1(9). - С.5-16.

23. Федунець П.Д. Проектне керування системою з управлшням. // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2004. - №4(12).

- С.45-50.

Стаття надмшла до редакцп 29.11.2004 р.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)

7