CC BY
13
Табл. 2. Динамжа росту Kanimanie КСК впродовж 1899-1913 pp.1
№ з/п Види капиатв Роки
1899 1902 1905 1908 1911 1912 1913
1 Виплачено за вкладами, у коронах 18 361 38 451 66138 344 439 1 018 364 1 032 364 1 053 363
2 Резервт фонди, у коронах 528 1 449 4 523 15 947 40 962 49 045 56 731
3 Разом 18 889 39 900 70 661 860 389 1 059 620 1 081 409 1 110 094
4 Вклади по роках, у коронах 183 994 547405 1126 627 489 474 2 001 590 2 098 081 1 706 199
Розм1ри власних каштал1в (виплачеш nai (удши) та резервы! фонди) Союзу впродовж свггово! вшни та визвольних змагань вдалося утримати на одному р!вш. У 1920-1923 рр. !х номшальна сума зростае майже у 314 раз1в, проте реальна вартють ще! астроном1чно1' суми (382 823 489 польських марок у 1923 р.) була довол1 незначною.
Загалом у перюд, який ми розглядали кредитна кооперащя стала найпотужшшою складовою украшського кооперативного руху в Галичиш, що дозволило навггь в умовах свиово! вшни та визвольних змагань зберегти здобутки нацюнального господарського руху друго! половини XIX - початку XX столггтя. Досвщ формування нацюнально! фшансово-кредитно! сфери того часу вказуе на те, що прогрес у цш справ! залежить передушм вщ шститу-цшно! розбудови шдвалин громадянського суспшьства.
УДК 65.012.12 Ст. викл. H.I. Власюк - HbeiecbKa КА
ДО ПИТАНИЯ ПРО СУТН1СТЬ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В
щцприемств
Проанал!зовано р!зноматтт тдходи щодо визначення термшу "фшансов! ре-сурси", дослщжено !х суть та значения у забезпечент розширеного вщтворення пд-приемства. Розмежовано поняття "фонди", "фшансов! ресурси" i "каттал".
Senior teacher N.I. Vlasyuk - Commercial Academy of L 'viv The essence of the financial resources
We have seen different points of view concerning determine of the term "financial resources". We have investigated their meaning when we have to provide extend reproduction of the enterprise. We have separated the terms "funds", "financial resources" and "capital".
Будь-яке шдприемство, незалежно вщ форми господарювання та виду д1яльносп, спираеться у процеа функцюнування на певну суму грошових кош-ив. Щ кошти живлять шдприемство, дають йому змогу вшьно розвиватись. При цьому вони безперервно обертаються, перебуваючи в грошовш чи товарнш форм!. Швидюсть та масштаби руху кошлв значною м!рою визначають усшш-шсть розвитку пдприемства, р!вень його конкурентоспроможносп на ринку.
1 Двадцять п'ять тт юнування Краевого Союзу Кредитового (1898-1923). - Льв1в: Накладом КСК. - 1924. - С. 10-11.
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
Чacтинoю гpoшoвиx кoштiв виcтyпaють фiнaнcoвi pecypca Пpo цe пи-шe О. Д. Bacmm: "...ш вci гpoшoвi pecypOT e фiнaнcoвими pecypcaми. няття "гpoшoвi pecypcи" знaчнo шиpшe, are фiнaнcoвi pecypcи зaвжди виету-тють y гpoшoвiй фopмi. Гpoшoвi pecypOT cтaють фiнaнcoвими pecypcaми года, кoли вoни кoнцeнтpyютьcя y вiдпoвiднi фoнди, для якиx вcтaнoвлeнo ro-pядoк cтвopeння i викopиcтaння" [1].
Tarai' ж думки пpитpимyютьcя О.M. Бaндypкa тa М.Я. Kopoбoв: "Фь нaнcoвi pecypcи - цe цeнтpaлiзoвaнi i дeцeнтpaлiзoвaнi гpoшoвi фoнди цiльo-вoгo пpизнaчeння, якi фopмyютьcя y npo^ci poзпoдiлy i пepepoзпoдiлy тць oнaльнoгo бaгaтcтвa" [2]. Тут винимють пeвнi тpyднoщi cтocoвнo зacтocy-вaння дaнoгo твepджeння щoдo дiяльнocтi cyчacниx пiдпpиeмcтв.
Ha cьoгoднi пiдпpиeмcтвo ж мoжe cпoчaткy фopмyвaти cпeцiaльнi фoнди iз oтpимaниx кoштiв, a вжe пoтiм ïx вклaдaти в peamm ocнoвнi i o6o-poтнi зacoби. Чим швидшс пiдпpиeмcтвo пycтить в oбopoт кoшти, тим бiльшy вeличинy дoxoдy i пpибyткy вoнo мoжe oтpимaти в мaйбyтньoмy. Koжнa втpaчeнa xвилинa мoжe вилитиcь пiдпpиeмcтвy y нeбaжaнi збитки aбo нeдo-oтpимaнi пpибyтки.
Cьoгoднi пoняття "фoнд" як opгaнiзaцiйнa фopмa pyxy кoштiв тостуго-вo зникae з тepмiнoлoгiï пiдпpиeмcтвa. У бaлaнci пoняття "фoнд" зaмiнeнo го-няттям "кaпiтaл". Щoдo фoндiв, тo, нaпpиклaд. B.B. Koвaльoв пишe пpo ниx тaк: "He випaдкoвo бaгaтo якi пiдпpиeмcтвa yжe ж пocпiшaють cтвopювaти piзнoмaнiтнi фoнди, a aкyмyлюють ïx y виглядi нepoзпoдiлeнoгo пpибyткy; дo peчi, пoдiбнa ^pa^ma звичaйнa y бiльшocтi eкoнoмiчнo poзвинeниx кpaïн" [3].
Пpo якi фoнди y тaкoмy випадку мoжнa гoвopити пpи визнaчeннi фь нaнcoвиx pecypciв? Як y cyчacниx yмoвax cфopмyлювaти визнaчeння ф^н-coвиx pecypciв? Цiкaвe визнaчeння дaнoгo тepмiнy мoжнa зтайти y B.r. Бeлo-липeцькoгo: "Фiнaнcoвi pecypcи фipми - цe чacтинa гpoшoвиx pecypciв y виг-лядi дoxoдiв i зoвнiшнix нaдxoджeнь, пpизнaчeниx для викoнaння фiнaнcoвиx зoбoв'язaнь i ви^тныи зaтpaт iз зaбeзпeчeння poзшиpeнoгo вiдтвopeння" [4]. Пpoтe, i з цим твepджeнням мoжнa ж пoгoдитиcь.
Bиpyчкy i дoxiд y товгому oбcязi нe мoжнa зapaxyвaти дo фiнaнcoвиx pecypciв. Сдитою чacтинoю дoxoдiв, якa нaлeжить дo циx pecypciв, e нepoз-пoдiлeний ^^уток, ocкiльки вiн кaпiтaлiзyeтьcя. B yмoвax pинкoвoï eraro-мiки фiнaнcиcти чacтo oпepyють пoняттям "кaпiтaл". Poзвивaючи cвoю думку, B.r. Бeлoлипeцький cтвepджye: "...кaпiтaл - цe чacтинa ф^н^вм pe-cypciв, щo ввeдeнi фipмoю в oбiг i пpинocять дoxoди вiд цьoгo oбiгy. У тaкo-му ceнci кaпiтaл e пepeтвopeнoю фopмoю фiнaнcoвиx pecypciв" [4].
Oтжe, зaмicть фoндiв нa пepший птан виxoдить пoняття "кaпiтaл". У чoмy ж вiдмiннicть мiж цими гоняттями? Згaдaний вищe aвтop cтвepджye: "...в будь-який мoмeнт фiнaнcoвi pecypcи бiльшi aбo дopiвнюють кaпiтaлy фipми. ^и цьoмy piвнicть oзнaчae, щo y фipми нeмae нiякиx фiнaнcoвиx зo-бoв'язaнь i вci нaявнi фiнaнcoвi pecypcи пepeбyвaють в oбiгy" [4]. Taким чи-нoм, aвтop дo зoбoв'язaнь пiдпpиeмcтвa вiднocить пoзикoвий MOTra^, a дo та-пiтaлy - влacний кaпiтaл. Пpoтe, пiдпpиeмcтвo мae зoбoв'язaння нe лишe ш-peд кpeдитopaми, a й пepeд aкцioнepaми. Becь пacив вiдoбpaжae джepeлa фь нaнcyвaння кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa, тoбтo пoкaзye, cкiльки i кoмy шд-
4. EKo^MiKa, плaнyвaння i yпpaвлiння в лicoвиpoбничoмy кoмплeкci
131
приемство заборгувало на даний момент. А те, що перший роздш пасиву на-зиваеться "Власний каштал", не означае, що цей каштал належить шд-приемству, зменшуючи суму його зобов'язань. Вш належить суб'ектам, яю е власниками шдприемства.
Лггература
1. Василик О.Д. Теорк фшанйв: Пщручник. - К.: НЮС, 2000. - С. 84.
2. Фшансова д!яльтсть шдприемства: Подручник/ Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.1., Петрова К.Я. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Либщь, 2002. - С. 17.
3. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2000. - С. 161.
4. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. Курс лекций. - М.: ИНФРА, 1998. - С. 64.
УДК 65.012.12 Асист. Л.1. Дяченко - УкрДЛТУ
ВНУТР1ШН1Й АУДИТ: СТАНДАРТЫ ПРОФЕС1ЙНО1 ПРАКТИКИ
Розглядаеться проблема стандартизацп вимог до здшснення внутрiшнього аудиту. Подано характеристику Стандарта професшно! практики внутрiшнього аудиту, розроблених мгжнародним 1нститутом внутрiшнiх аудиторiв. Запропоновано класифiкацiю Положень про стандарта внутршнього аудиту. Обгрунтовано необхщ-тсть застосування нагромадженого у свiтi досвщу для формування методичного за-безпечення внутрштх аудиторiв в Укра!т.
Assist. L.I. Dyachenko - USUFWT Internal audit: standards of professional practice
The article deals with the problem of standardization of internal audilois' activities. The characteristic of Standards for the Professional Practice of Internal Auditing is presented The classification of Statements on Internal Auditing Standards is proposed The necessity of the international experience introduction into formation of methodical support of internal auditors in Ukraine is grounded.
Вщсутшсть в Украш професшного органу внугршшх аудиторiв галь-муе розвиток методологи внутртнього аудиту. За кордоном 1нститут внут-ршшх аудиторiв оргашзований у 1941 рощ як координацшний центр для шдвищення професшно! освгти внутртшх аудиторiв. У бшьш, нiж 180 його вщдтах в усьому свiтi працюе 32 тис. чол. 1нститут бере активну участь в органiзацií навчальних семiнарiв, конференцiй, наукових дослiджень, опуб-лшуванш книг i перiодичних видань у сферi внутрiшнього аудиту. Мiжнарод-на рада директорiв iнституту та iншi комiсií визначають його полiтику i нап-рями дiяльностi. Керiвник професшно! практики 1нституту вiдповiдае за подготовку, проведення i оцiнку квашфшацшного екзамену в межах вимог, визна-чених Правлiнням i Радою директорiв 1нституту, за результатами якого прис-воюють звання "дипломованого внутрiшнього аудитора" (certified inlcmal auditor). Серед досягнень 1нституту внутрiшнiх аудиторiв - формування етич-ного кодексу, розробка професшних стандартiв внутрiшнього аудиту.
Кодекс етики мютить 11 норм, що регламентують дп внутрiшнiх ауди-торiв. Зарубiжнi вченi вказують на стльш риси Кодексу етики внутртшх аудиторiв i Кодексу професiйноí поведшки для зовнiшнiх аудиторiв, зокрема,
