CC BY
11
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК581.461.527(477.41) О.1. Кононенко; доц. С.В. Роговський,
канд. с.-г. наук - Бтоцермвський ДАУ
ДО ПИТАНИЯ ПРО СУЧАСНИЙ СКЛАД МАГНОЛ1еФ1Т1В ПРИРОДНО1 ФЛОРИ Б1ЛОЦЕРК1ВЩИНИ
Вивчено видовий склад квГткових рослин в урочищi Голендерня на Бшоцерюв-щинг Визначено 252 видiв квггкових трав'янистих рослин, що належать до 145 родiв та 23 родин та 38 видiв деревних рослин, належних до 23 родiв та 19 родин, вщповщ-но до фшогенетично! системи А. Л. Тахтаджяна (1987).
A.I. Kononenko; assoc. prof. S. V. Rogovsky -Bila Tcherkov state agrarian university
To the question of study on composition of grassy flora plants of natural flora on region Bila Tserkva
Specific composition of grassy flora plants is certain in the natural boundary of Go-lenderna on region Bila Tcherkva. The complete list of kinds is given in accordance with the system filogenetic on A. Tachtadjan (1987).
Перш1 спроби дати "... короткий нарис рослинност Бшоцерювщини" належать М.К. Гродзшському, який у 1923-27 рр. здшснив боташчний анашз покритонасшних в околицях м. Бша Церква. Автор вщмовився вгд складання повного флористичного списку, здшснивши опис природно! квггково! трав'янисто! рослинност [1]. За майже 80 роюв, що минули з того часу, ста-лися ютотш еколопчш та сощальш змши, яю вплинули й на природну флору. На жаль, детальний опис природно! рослинност Бшоцерювщини за цей перь од не проводився, а список рослин дендропарку "ОлександрГя" [2] включае як природш, так i штродуковаш види рослин, а також культивари. Тому прове-дення боташчно! швентаризаци природно! флори Бiлоцеркiвщини та вщсте-ження напряму i характеру змш у складi квГтково! рослинностi е актуальним науковим завданням. Окрiм того, до проведення ще! роботи нас спонукало й те, що за перюд, який минув з часу публжаци М.К. Гродзiнського, перегляну-то ряд систематичних груп вищих рослин, вщбулися змши в номенклатурi таксошв, уточненi назви багатьох родiв i видiв [1, 3].
Метою дослщжень е iнвентаризацiя сучасного видового складу квггкових рослин Бшоцерювщини.
Об'ектом дослiдження були магнолiефiти, що зростають в урочишд Голендерня. Знаходиться воно на правому березi рГчки Рось на околицях м. Бша Церква. Люовий масив прилягае до дендропарку "Олександрiя" i вiддiлений вгд нього рГчкою Рось. Голендерня належить до лшв першо! групи, де госпо-дарська дГяльшсть обмежена. Однак антропогенне вантаження на нього дуже вилике - це улюблене мГсце вщпочинку бiлоцеркiвчан. Рельеф рГвнинний з пониженням Гз сходу на захщ у бш р. Рось, особливо помГтним у терасовiй частинi, на яку виходять двГ балки. Грунти за мехашчним складом сушщаш та шщаш, переважно ЫрГ лГсовГ, трапляються дерново-шдзолистГ. Материнсь-ка порода - грашт, який знаходиться на глибиш 3-6 м, а у деяких мюцях (стара каменоломня) виходить на поверхню. Основу люостану становлять дуб звичайний (Quercus robur L.) вжом 160-220 роюв, у другому ярус трапляються
Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.8
липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), в'яз голий (Ulmus glabra Huds.l.), шдлгсок представлений кленом польовим (Acer campestre L), кленом татарським (Acer tataricum L.) глодом одноматоч-ковим (Crataegus monogyna Jacq.), бузиною чорною (Sambucus nigra L.) та гн. Ргзнг дглянки урочища неоднорiднi за складом, вгком та повнотою насаджень, але всi вони, а особливо старовгкова дiброва, зазнають значного рекреацгйно-го навантаження (витоптування, випас худоби, збирання квтв тощо).
Методика дослiджень. Вивчення видового складу проводилося шляхом систематичних екскурсгй протягом вегетацшного пергоду у 20032007 рр. Для визначення рослин використовувались: "Визначник рослин Ук-ра1ни" (1965); "Флора европейсько! частини СРСР" (1971-81); "Определитель высших растений Украины" (1987). Ми вивчали тгльки дикорослi рослини, зовсiм не торкаючись сiльськогосподарських, iнтродукованих декоративних, лгкарських та iнших рослин, що використовуються у практицi зеленого бу-дiвництва, вирощуються у парках та на присадибних дглянках, а також бур'янгв, якi трапляються на землях сгльськогосподарського призначення.
Результати дослiджень та 1х обговорення. Перелiк видiв виявлених нами трав'янистих квiткових рослин надаеться за фглогенетичною системою А.Л. Тахтаджяна [4].
Встановлено, що в урочищг Голендерня на сьогоднг зростае 252 види квгткових трав'янистих рослин, що належать до 165 родiв i 43 родин. Найбгльш чисельними е родини Poaceae (Gramineae) - 31 вид (12,3 %), Aste-raceae - 31 вид (12,3 %о), Lamiaceae (Labiatae) - 20 видiв (9 %o), Fabaceae -17 видiв (6,7 %), Polygonaceae - 13 видiв (5,2 %o), Caryophyllaceae - 14 видiв (5,1 %), Rosaceae - 11видiв, Ranunculaceae - 11 видiв (4,4 %), Boraginaceae -12 видiв (4,8 %), Brassicaceae - 9 видiв (3,6 %). Цi 10 родин, якГ становлять ядро тряв'янисто! флори урочища, представленг 169 видами. Водночас 13 родин мають лише по одному виду.
Деревнг рослини мають значно менше рiзноманiття, родина Aceraceae -5 видiв, Berberidaceae Juss. - 3 види, Betulaceae Gray - 5, Caprifoliaceae Juss. -5, Celestraceae R. Br. - 2, Cornaceae Dumort. - 3, Eleagnaceae Juss. - 1, Fabaceae Lindl. - 4, Fagaceae Dumort. - 1, Grosulariaceae DC. - 1, Hippocastanaceae DC. - 1, Juglandaceae A. Rich ex Kunth - 2, Moraceae Link - 1, Oleaceae Hoff. Et Link - 3, Rosaceae - Juss. - 16, Salicaceae Mirb. - 4, Tilaceae Juss. - 2, Ulma-ceae Mirb. - 3, Vitaceae Juss. - 1 вид. Всього 19 родин, 23 роди та 38 видiв.
Висновок та перспективи подальших дослгджень. Наведет дат об'ективно характеризують сучасний склад квггкових рослин природно! лгсо-во! флори урочища Голендерня i дадуть змогу у перспективг аналгзувати змг-ни, що вгдбуваються в бгоценозг. Для бгльш повного висвгтлення цього пи-тання ми плануемо здгйснити обстеження рослинностг в гнших мгсцевостях, а також опублгкувати в окремих статтях списки аборигенно! та гнтродуковано! дендрофлори цього реггону.
Л^ература
1. Гродзшський М.К. Природна рослиннють Бшоцеркгвщини// Пращ Бглоцеркгвського краезн. тов. - Бгла Церква. - 1928, вип. 4, т.1. - С. 5-38.
1. Лкове та садово-паркове господарство
29
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
2. Каталог рослин дендролопчного парку мОлександрiям/ Колект. авт. - Бша Церква, 1997. - 118 с.
3. Международный кодекс ботанической литературы. - Л.: Наука, 1984. - 32 с.
4. Тахтаджян А.Л. Система Магнолиефитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
УДК630*5(477.83).004.657 Доц. М.М. Петренко, канд. с.-г. наук;
acnip. Г.С. Домашовець1 - Нацюнальний аграрный ушверситет, м. Kuïe
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБ1В OLAP ДЛЯ АНАЛ1ЗУ ПРОДУКТИВНОСТИ Л1СОВОГО ФОНДУ ЛЬВ1ВЩИНИ
Наведено методи використання засобiв OLAP для аналiзу продуктивносп го-ловних лiсотвiрних порщ Львiвськоï областi у контекст лiсорослинного районування.
Ключов1 слова: база даних, OLAP, проектування баз даних, люовий фонд, по-казники люового фонду, аналiз даних.
Assoc. prof. M.M. Petrenko; post-graduate G.S. Domashovets -
National agrarian university, Kyiv
The use of OLAP tools for forest fund productivity analysis Lviv region
The methods of using of OLAP tools for the analysis of main forest forming species in Lviv region by the context of forest regions.
Keywords: data base, OLAP, data base development, forest fund data, data analysis.
Сучасне суспшьство e суспшьством шформацшним. Yd галуз1 його д1яльносп постшно розвивають i вдосконалюють методи нагромадження i використання даних. Корисна та щнна шформащя здатна шдвищити ефек-тившсть дiяльностi проекту чи оргашзацп за рахунок покращення якост уп-равлiнських ршень.
Для отримання цiнноï iнформацiï тепер використовуються комп'ютер-нi технологiï, яю поряд iз збiльшенням точностi та об'ективносл при роботi з великими обсягами шформаци дають змогу значно скоротити витрати часу i пращ на ïï отримання. Найбшьш поширеною i розвинутою технологieю, яка призначена для роботи з великими масивами даних, e бази даних (БД). БД -це структурована сукупшсть лопчно взаемопов'язаних даних, якi характеризуют певну предметну область [4, 6].
Поряд з шшими засобами аналiзу даних пiд час бурхливого розвитку комп'ютерних засобiв з'явилась технолопя багатомiрного аналiзу даних OLAP (Online Analytical Processing - оперативна аналогична обробка). Це споЫб управлiння i представлення даних у простий i зрозумший для юнцево-го користувача споЫб [4].
Призначення систем класу OLAP - забезпечити користувача гнучким iнтуïтивно зрозумшим i простим доступом до даних. Наявшсть такого доступу дае змогу вiдмовитися вiд використання наперед визначених звтв, робить користувачiв самодостатшми, незалежними вiд адмiнiстраторiв БД i програ-мiстiв. В основi концепци OLAP данi представленi у виглядi багатовимiрного куба, причому користувач мае змогу швидко згорнути або розгорнути дат за
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - Нащональний аграрний ушверситет, м. Кшв
