CC BY
4
УДК 005.330341.1-048.32:677.024 https://doi.org/ 10.35546/kntu2078-4481.2019.4.15
НА. ВЛАСЕНКО
Херсонський нацюнальний техшчний унiверситет
ORCID: 0000-0003-4137-6357
ДО ПИТАННЯ П1ДВИЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ТКАЦЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Здаттстъ тдприемства бути конкурентоспроможним на Укратсъкому i свтовому ринках е актуальним питанням. Ситуацiя, яка склалася на тдприемствах, що виробляютъ текстилъну продукцiю, потребуе доситъ кардиналъних змт. У зв'язку з цим пошук шляхiв пiдвищення конкурентоспроможностi пiдприемств втчизняно! текстилъно! промисловостi слid вважати одним i3 стратегiчних цшей виходу ще! галузi i3 затяжной кризи. В нинштх умовах виникае потреба до^дження пiдвищення економiчного потенцiалу текстилъних пiдприемств, однiею зi складових якого е виробничий потенцiал. Ефективне функцюнування промислового тдприемства неможливе без нарощування виробничого потенцiалу тдприемства на тновацтнт основi. Виробничий потенцiал i обсяг виробництва продукцИ тiсно пов 'язанi мiж собою. Саме тому потрiбно до^джувати фактори впливу на виробничий процес. Що стосуетъся ткацъкого виробництва, значт резерви для збшъшення випуску тканин полягаютъ в зменшеннi часу простою технологiчного обладнання, зокрема ткацъких верстатiв, що виникае насамперед при обривностi ниток. Удосконалення процесу подачi i натягу ниток основи на ткацъких верстатах можливо реалiзувати за рахунок зменшення пкового натягу ниток основи в перюд зiвоутворення. Одним з перспективних напрямiв е використання на технологiчному обладнанш ротацшних компенсаторiв подачi та натягу ниток основи, як при високих робочих швидкостях забезпечуютъ високий ступенъ стабш1зацИ натягу ниток основи. Згiдно з отриманими даними встановлено збшъшення норми виробiтку ткацъкого верстату, що приведе до зростання випуску продукцИ пiдприемства. В резулътатi чого вiдбудетъся зростання виробничого потенцiалу до^джуваних пiдприемств, що в свою чергу буде сприяти пiдвищенню !х конкурентоспроможностi.
Ключовi слова: конкурентоспроможтстъ, виробничий потенщал, ткацъке виробництва, норма виробтку, випуск продукцИ.
Н.А. ВЛАСЕНКО
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0003-4137-6357
К ВОПРОСУ ПОВЫШЕНИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ПОТЕНЦИАЛА ТКАЦКОГО ПРОИЗВОДСТВА
Способностъ предприятия бытъ конкурентоспособным на Украинском и мировом рынках является актуалъным вопросом. Ситуация, которая сложиласъ на предприятиях, производят текстилъную продукцию, нуждается в доволъно кардиналъных изменениях. В связи с этим поиск путей повышения конкурентоспособности предприятий отечественной текстилъной промышленности необходимо считатъ одним из стратегических целей выхода этой области из затяжного кризиса. В нынешних условиях возникает потребностъ исследования повышения экономического потенциала текстилъных предприятий, одной из составляющих которого является производственный потенциал. Эффективное функционирование промышленного предприятия невозможно без наращивания производственного потенциала на инновационной основе. Производственный потенциал и объем производства продукции тесно связаны между собой. Именно поэтому нужно исследоватъ факторы, которые влияют на производственный процесс. Что касается ткацкого производства, значителъные резервы для увеличения выпуска тканей заключаются в уменъшении времени простоя технологического оборудования, в частности ткацких станков, которое возникает, прежде всего, при обрывности нитей. Усовершенствование процесса подачи и натяжения нитей основы на ткацких станках, возможно, реализоватъ за счет уменъшения пикового натяжения нитей основы в период зевообразования. Одним из перспективных направлений является исполъзование на технологическом оборудовании ротационных компенсаторов подачи и натяжения нитей основы, которые при высоких рабочих скоростях обеспечивают высокую степенъ стабилизации натяжения нитей основы. Согласно полученным данным установлено увеличение нормы выработки ткацкого станка, которое приведет к росту выпуска продукции предприятия. В резулътате чего произойдет рост производственного потенциала исследуемых предприятий, что в свою очередъ будет содействоватъ повышению их конкурентоспособности.
Ключевые слова: конкурентоспособность, производственный потенциал, ткацкое производство, норма выработки, выпуск продукции.
N.A. VLASENKO
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0003-4137-6357 TO THE QUESTION OF INCREASING THE PRODUCTION POTENTIAL OF WEAVING
The ability of an enterprise to be competitive in Ukrainian and world market is a relevant issue. The situation that has developed at the enterprises that produce textile products needs drastic changes. In this regard, the search for ways to increase the competitiveness of domestic textile enterprises should be considered one of the strategic goals for overcoming this area from the protracted crisis. In current conditions, there is a need to study the increase of the economic potential of textile enterprises, one of the components of which is production potential. The effective functioning of an industrial enterprise is impossible without building up production capacity on an innovative basis. The production potential and output are closely related. That is why it is necessary to study the factors that affect the production process. As for weaving, significant reserves for increasing the production offabrics are to reduce the downtime of technological equipment, in particular looms, which occurs primarily when the threads break. It is possible to implement the improvement of the process of feeding and tensioning warp threads on looms by reducing the peak tension of warp threads during the shedding period. One of the promising ways is the use of rotary compensators for feeding and tensioning the warp threads on technological equipment, which at high operating speeds provide a high degree of stabilization of the tension of the warp threads. According to the data obtained, an increase ofproduction rate of a loom was established, which will lead to an increase in the output of the enterprise. As a result, there will be an increase in the production potential of the studied enterprises, which in turn will promote competitiveness.
Keywords: competitiveness, production potential, weaving, production rate, output.
Постановка проблеми
В сучасних умовах мшливого зовшшнього середовища та посилення конкуренци тдприемства вимушеш постшно шукати шляхи тдвищення прибутковосп свое! дiяльностi та вирiшувати завдання подальшого розвитку, направлен на зростання власно! конкурентоспроможносп.
В даний час ефективним i конкурентоспроможним буде те щдприемство, у якого е чггко визначеш стратепчш цш i яке нацшене на пошук довгострокових конкурентних переваг. В умовах нестабшьносп пвдприемство мае найбшьш повно використовувати власш внутршш фактори й максимально швидко реагувати на зовшшш. Одним з факторiв, що забезпечують ефектившсть дiяльностi щдприемства, а як слщство його конкурентоспроможшсть, е виробничий потенщал [1- 8].
Актуальшсть даних дослщжень полягае в тому, що певш змiни в економiцi викликають необхiднiсть вiдновлення й полiпшення створеного потенщалу на пiдприемствах кра!ни, а також у тому, що в останш роки мають мiсце й зростають диспропорцп у виробничiй сфер^ викликанi вповiльненням (практично припиненням) впровадження досягнень науково-технiчного прогресу, ново! техшки, прогресивних (наукомiстких) технологiй, наростанням морального старшня й фiзичного зношування технолопчного обладнання. Все це привело до незбалансованосп виробництва продукци й зниження li конкурентоспроможностi як на вичизняному так i на свiтовому ринках.
Анатз останшх дослiджень i публжацш
У наш час вивченню проблем, пов'язаних з формуванням i ефективним використанням потенцiалу пвдприемства, придiляеться суттева увага. Вагомий внесок у дослщження потенцiалу внесли такi вiдомi вчеш як: Р. Атоян, Г. Баженов, Р. Белоусов, Л. Борщ, В. Верба, А. Власова, В. Дорошенко, П. Друкер, О. Кислищна, В. Красовський, Б. Осипов, М. Старовойтов, П. Табурчак, Е. Уланова, Л. Федулова, П. Фомша, В. Чабан, Ю. Шм1дт, М. Ястребинський та шш^ Загальш пiдходи до тдвищення конкурентоспроможносп шдприемств легко! промисловостi ввдображеш у наукових роботах I. Грищенко, А. Гречан, О. Лабурцево!, Н. Миколайчук та iнших. Разом з тим слад зазначити недостатне дослщження ряду проблем, що особливо стосуються ощнки виробничого потенцiалу ткацьких щдприемств.
Формулювання мети дослiдження
Метою дано! роботи е дослвдження пiдвищення виробничого потенщалу ткацького щдприемства.
Викладення основного MaTepi^y дослiдження
Здатнiсть будь-якого вичизняного пвдприемства бути конкурентоспроможним на Укра1нському i свiтовому ринках завжди було i е актуальним питанням. Процеси глобалiзацil приводять до посилення конкуренци на ринку. 1ноземш пiдприемства, що все бшьше виходять на украшський ринок, е технологiчно сильнiшими та конкурентоспроможтшими за вiтчизнянi. За цих умов необхвдно визначити
шляхи тдвищення конкурентоспроможносп вичизняних шдприемств з метою !х швестицшно! привабливосп та можливосп конкурування з iноземними виробниками як на внутршньому, так i на зовшшньому ринках.
Однiею iз основних причин тривало! кризи, яка ниш спостертаеться у вiтчизнянiй текстильнiй i легкий промисловостi, е низький рiвень конкурентоспроможностi !х продукци та пвдприемств галузi в цiлому. Це, в свою чергу, обумовлено низкою причин, серед яких можна назвати:
- ввдсутшсть багатьох видiв власно! текстильно! сировини та порiвняно невисока !! якiсть (це стосуеться передусiм бавовни, вовни, деяких видiв хiмiчних волокон, окремих клаав синтетичних барвник1в та ш.);
- значна зношенiсть технолопчного обладнання багатьох пiдприемств текстильно! i легко! промисловостi i вiдсутнiсть кошпв для його оновлення;
- поступова втрата iмiджу вiтчизняних пiдприемств;
- низька платоспроможнють населення.
Рис. 1. Система економiчного потенцiалу пiдприeмства
За даними Державно! служби статистики Укра!ни у дослiджуваний перiод вiдбувалось скорочення випуску продукцi! за всiма видами (з 2013 р. по 2015 р.) [9]. У 2016-2017 рр. намггилася деяка тенденщя до зростання обсяпв промислово! продукцi!. Так, у 2017 р. обсяг продукци пвдприемств
легко! промисловосл збшьшився на 102,2%, обсяг текстильного виробництва зрю на 4,9%, виробництва одягу на 1%, виробництва шшри, виробiв зi шкiри та шших матерiалiв на 7 %. Така тенденцiя спостерiгалась i у 2018 р.
Ситуащя, яка склалась на тдприемствах, що виробляють текстильну продукцiю, потребуе досить кардинальних змш. У зв'язку з цим пошук шляхiв пвдвищення конкурентоспроможностi падприемств вичизняно! текстильно! промисловостi слад вважати одним iз стратегiчних цiлей виходу ще! галузi iз затяжно! кризи. В нишшшх умовах, враховуючи ситуацiю на ринках продукци текстильно! галузi з метою шдвищення !х конкурентоспроможностi, виникае потреба дослвдження пiдвищення економiчного потенщалу текстильних пiдприемств, однiею зi складових якого е виробничий потенцiал (рис. 1).
В. Гусаков категорш «виробничий потенщал» характеризуе як сукупнiсть ресурав i умов господарювання, що забезпечують формування певних можливостей для виробництва вщповвдно! до запитiв ринку кшъкосп i якостi продукцi! [5]. Вш включив у поняття «виробничий потенщал» набiр ресурсiв, як1 в процес виробництва приймають форму факторiв виробництва.
А. Мозоль ввдзначае, що виробничий потенщал це економiчна категорiя, що виражае системну характеристику продуктивних сил як сукупшсть рiзних комбiнацiй виробничих ресурсiв, як1 функцiонують у конкретних природних i економiчних умовах та визначають здатнiсть матерiального виробництва, його окремих галузей i пвдгалузей, пвдприемств, !х об'еднань i внутрiшньогосподарських тдроздшв зробити в одиницю часу певну к1льк1сть продукцi! вiдповiдно! якостi, складу й асортименту у термiни, найбшьш доцiльнi з погляду iнтересiв сусшльства [6].
Виробничий потенцiал комплексу - це системна взаемодiя основних груп ресурсiв, у результатi яко! «створюються оптимальнi обсяги виробництва при нормативних витратах працi й засобiв на одиницю продукци й в остаточному щдсумку - необхвдна для розширеного в1дгворення сума прибутку [5].
Виробничий потенщал (рис. 2) i його окремi елементи впливають на його ефективну дiяльнiсть в умовах конкуренци. Слiд зазначити, що рiзнi комбшаци елементiв можуть створювати великий набiр варiантiв можливого потенцiалу: ввд дуже низького до дуже високого. Причому якщо система ефективна й спостерпаються тенденцi! до !! сталого розвитку, то пвдприемство мае конкурентоспроможний потенщал.
Рис. 2. Структура виробничого потенщалу
А. Шеремет пвд виробничим потенщалом розумiе «максимально можливий випуск продукци вщповщно! якостi й кiлькостi в умовах ефективного використання всiх засобiв виробництва й працi, наявних у розпорядженш пiдприемства». При цьому «максимально можливий» - означае при досягнутому й намiченому рiвнi технiки й технологи, а також при повному використанш обладнання, при передових формах оргашзацп виробництва й стимулюваннi пращ. На вщм^ в1д виробничо! потужносп, на думку А. Шеремета, виробничий потенщал щдприемства характеризуеться оптимальним використанням усiх виробничих ресурсiв як тих, що застосовуються, так i тих, що споживаються у конкретних умовах науково-техшчного прогресу. У свою чергу автор вiдзначае, що сукупний резерв падвищення ефективностi виробництва на шдприемсга характеризуеться рiзницею м1ж виробничим потенщалом i досягнутим рiвнем випуску продукци [7].
Б. Мизюк пропонуе вважати техшко-технолопчний потенщал складовою здатнiстю до технолопчно! оптимшци всього циклу виробництва [8].
Виробничий потенцiал шдприемства е складною системою, що складаеться з потенцiалiв рiзного рiвня (пiдпотенцiалiв, рис. 1), яш мають сво! функци i цш, що виникають залежно вiд факторiв зовнiшнього середовища. Взаемодiя цих потенцiалiв формуе виробничий потенцiал, що характеризуе можливостi пiдприемства ефективно функцiонувати в ринкових ввдносинах, забезпечуючи його стшку конкурентоспроможнiсть.
Щодо виробничого потенцiалу, ефективнють його використання е комплексною характеристикою шнцевих результатiв використання економiчних ресурав за визначений перiод часу для забезпечення розвитку як безпосередньо виробничого потенщалу, так i пiдприемства в цшому на основi швестицшно-шновацшно! дiяльностi, що е функцiональною частиною структури виробничого потенцiалу, та яка забезпечуе i характеризуе спрямованiсть до розвитку.
Ефективне функцюнування промислового пвдприемства в сучасних умовах господарювання, що характеризуются нестабiльнiстю та невизначенiстю, неможливе без нарощування виробничого потенцiалу шдприемства на iнновацiйнiй основi. Невiд'емною складовою тдвищення виробничого потенцiалу е шновацшне нарощування технологiчного рiвня кожного виробничого процесу. Що стосуеться ткацьких пвдприемств - технiчне оснащения основних стадш технологiчного процесу виготовлення тканини на бшьшосл вiтчизняних пiдприемств (табл. 1) знаходиться в основному на одному з нижчих рiвнiв. Це досить сильно впливае на яшсть технолопчних процесiв та продукцп.
Таблиця 1
Оцшка технiзацi'l' технологiчних переходiв на ткацькому виробмицт в1_
№ п/п Технолопчш переходи Техшзащя виробничо! системи
1. Перемотування Ергатична та частково автоматизована2
2. Снування Ергатична та частково автоматизована2
3. Шлiхтування Ергатична та частково автоматизована2
4. Пробирання та прив'язування Ручш операцп
5. Ткацтво Ергатична та частково автоматизована2
6. Приймально-контрольний вiддiл Ергатична 2
Можливiсть переходу на бшьш високий етап техшзацп:
1 - наявнiсть бiльш прогресивно! технiки та технологи в Украшц
2 • .„ .. . ..... - наявшсть iнновацiйноl технiки та технологи в свт.
Ергатична система являе собою складну систему управлiння, складовим елементом яко! виступае
людина-оператор (або група операторiв).
В сучаснiй науково-техшчнш лiтературi за основнi показники надшносп ергатично! системи
береться ймовiрнiсть безвадмовного, безпомилкового i своечасного розв'язання задачi системою, що
визначаеться через показники надшносп людини-оператора i комплексу техтчних засобiв, як1 беруться
як початковi з урахуванням !х впливу один на одного [10].
Ощнка надшносп ергатично! системи включае такi основш напрямки [10]:
- надiйнiсть техтчних засобiв системи;
- надiйнiсть програмного забезпечення;
- надiйнiсть оператора, керiвника системи.
Слад визначити, що виробничий потенщал i обсяг виробництва продукцп тiсно пов'язанi мiж собою. Саме тому потрiбно дослвджувати фактори впливу на виробничий процес.
На будь-якому виробничому пiдприемствi в незалежностi ввд галузi i форм власностi, юнуе безлiч факторiв, що впливають на втрати як робочого часу, так i загального виробничого циклу. З цими втратами дуже важко боротися, хоча вони ютотно впливають на зниження продуктивностi працi, норм виробггку обладнання, випуску продукцi! i на стушнь виробничого потенцiалу пiдприемства в цшому. Що стосуеться ткацького виробництва - значш резерви для збшьшення випуску тканин полягають в зменшенш часу простою технологiчного обладнання, зокрема ткацьких верстапв, що виникае насамперед при обривностi ниток.
За результатами дослвджень [11] встановлено, що до 80% уах просто!в ткацького обладнання вщбуваеться внаслiдок обривностi ниток. Число обривiв ниток за певний пром1жок часу е важливим показником, за яким можна судити про нормальну роботу технологiчного обладнання i яшсть продукци, що випускаеться. Вивчаючи причини обривносп автори [11] роблять висновок про те, що виникнення обривносп е наслiдком дек1лькох причин. Перша з них це натяг основи, причому до обривiв призводить
не пльки зб№шення натягу, але i слабкий натяг. Автори пояснюють цей факт тим, що при зниженш натягу нитки матимуть велику амплiтуду коливань в поперечному напрям^ До шших причин вiдносяться порушення умов догляду за машиною, якють подготовки основи та шше.
Дослiдження показали, що удосконалення процесу подачi i натягу ниток основи на ткацьких верстатах можливо реалiзувати за рахунок зменшення пiкового натягу ниток основи в перюд зiвоутворення, при цьому зменшення шкового натягу ниток основи в перюд прибою небажане через небезпеку порушення технолопчного процесу тканиноутворення - змши щiльностi тканини. Виникнення циктчних коливань натягу ниток основи всередиш кожного циклу тканиноутворення на ткацьких верстатах, особливо в перюд зiвоутворення та прибою, обумовлено тим, що теоретична функщя подачi ниток основи суттево вiдрiзняеться вiд дшсно!'. Пояснюеться це незадовшьною роботою механiзмiв та пристро!в подачi ниток основи.
Одним з перспективних напрямiв е удосконалення процесу ткацтва завдяки використанню на технолопчному обладнаннi ротацiйних компенсаторiв подачi та натягу ниток основи, яш при високих робочих швидкостях забезпечують 60-70% ступiнь стабшзацп натягу ниток основи та 70-80% стушнь вщтворення теоретично! функцi! подачi ниток [12].
Таблиця 2
Ймовiрнiсть обриву ниток на ткацькому верстатi_
Параметр Ймовiрнiсть обриву
До модершзаци Шсля модернiзацi!'
Нитки основи 0,60 0,46
Нитки утоку 0,19 0,15
Використання роторних компенсаторiв на ткацьких верстатах типу СТБ-180 дозволяе падвищити питоме розривне навантаження для капроново! комплексно! нитки 28 текс на 23%, для бавовняно! пряж1 27,6 текс на 35%. Шдвищення вiдносного розривного видовження для капроново! комплексно! нитки на 30%, для бавовняно! пряж1 на 32% [12].
Таблиця 3
Розрахунки допомiжного технолопчного часу до модермзащ!_
Робочий прийом Тривалють випадку, с Число випадшв на 1 м тканини Загальний час, с/м
Простою верстата Виконання робочого прийому Простою верстата Завантаженосп ткача
У цшому Для tз
Розкладка запасних бобiн по верстатах 0 2 0,110 0,000 0,220 0,220
Змша бобiни з утоковою пряжею 12 14 0,110 1,320 1,540 1,540
Л^вдащя обриву нитки основи 34 36 0,600 20,400 21,600 21,600
Л^вдащя обриву нитки утоку 16 18 0,190 3,040 3,420 3,420
Зняття напрацьовано! тканини 120 0 0,016 1,920 0,000 0,000
Пуск верстата при самозупинцi з техтчних причин 8 10 0,050 0,400 0,500 0,500
Виправлення основи при простою верстата 0,000 2,040 2,160 2,160
Виправлення основи на ходу верстата 4,320 4,320
Огляд i чищення тканини 0 4 0,840 0,000 3,360 3,360
Заправлення й обробка основи 5184 0 0,001 4,362 0,000 0,000
Чищення верстата при доробщ основи 2100 0,00084 1,767
Разом 35,248 36,900 36,900
Те ж в % до машинного часу 8,392 8,785
В данш робот на основi тканини арт. 264 було дослщжено доцшьшсть використання роторних компенсаторiв. В табл. 2 наведено змши обривностi ниток як основи, так i утоку. На основi представлених даних було розраховано цiлий ряд показникiв роботи ткацького цеху (табл. 3, 4, 5).
Тканина, що дослщжувалась арт. 264 - сатин бавовняно-сиблоновий. Його використовують для виготовлення суконь, чоловiчих сорочок, як шдкладкову тканину та шше. Для виробництва названо! тканини в основi i утоцi використовуеться однониткова бавовняно-сиблонова пряжа кардно! системи прядшня.
В табл. 3 та табл. 4 наведено розрахунки допом1жного технолопчного часу до та пiсля впровадження запланованого пристрою. З наведених таблиць видно, що допом1жний час, який не перекриваеться на машинних операщях скоротився з 35,248 с/м до 29,372 с/м. Така змiна часу позитивно вплине на коефiцiент по груш А. З таблиць також видно, що скоротився загальний допомiжний час завантаження ткача з 36,9 с/м до 28,908 с/м, що також позитивно вплине на час простою обладнання з причин збну (приведе до його зменшення) та на коефщент по груш А (приведе до його збшьшення).
Таблиця 4
Розрахунки допомiжного технолопчного часу шсля модермiзащт'_
Робочий прийом Тривалють випадку, с Число випадшв на 1 м тканини Загальний час, с/м
Простою верстата Виконання робочого прийому Простою верстата Завантаженосл ткача
У цшому Для tз
Розкладка запасних бобiн по верстатах 0 2 0,110 0,000 0,220 0,220
Змша бобiни з утоковою пряжею 12 14 0,110 1,320 1,540 1,540
Л1кв1дац1я обриву нитки основи 34 36 0,460 15,640 16,560 16,560
Лiквiдацiя обриву нитки утоку 16 18 0,150 2,400 2,700 2,700
Зняття напрацьовано! тканини 120 0 0,016 1,920 0,000 0,000
Пуск верстата при самозупинщ з технiчних причин 8 10 0,050 0,400 0,500 0,500
Виправлення основи при простою верстата 0,000 1,564 1,656 1,656
Виправлення основи на ходу верстата 3,312 3,312
Огляд i чищення тканини 0 4 0,660 0,000 2,640 2,640
Заправлення й обробка основи 5184 0 0,001 4,362 0,000 0,000
Чищення верстата при доробщ основи 2100 0,00084 1,767
Разом 29,372 28,908 28,908
Те ж в % до машинного часу 6,993 6,883
З табл. 5 видно, що завдяки змшам наведеним у табл. 2, 3, 4 вщбулися позитивнi змiни у використанш робочого часу. Так скоротився допомiжний час, що не перекриваеться на машинних операщях (на 20,01%), загальний допом1жний час завантаження ткача (на 27,65%), що в свою чергу привело до збшьшення норми обслуговування з 6 до 8 верстапв (на 25,00%). Скоротився час простою обладнання з причин збну з 16,147 с/м до 15,258 с/м (на 5,83%). Ва вказаш змши робочого часу привели до зростання коефщенту по груш А та не торкнулися коефщенту по груш Б. Позитивна тенденщя зростання коефiцiенту Ка з 0,891 до 0,904 (на 1,44%) привела до зростання норми виробику ткацького верстату (продуктивносп обладнання) з 7,114 м/год до 7,217 м/год (на 1,43%), а ткача з 42,684 м/год до 57,734 м/год (на 26,07%).
Як було вказано вище, природа виробничого потенщалу пов'язуеться з шшими, близькими до нього поняттями, такими як виробнича потужнiсть щдприемства, та е головною кшьшсною характеристикою виробничого потенщалу, тобто максимальна реальна можливють випуску продукцi! необхiдно! якостi в номенклатурi та асортиментi плану за певний перюд часу при використанш наявного обладнання та реалiзацi! передбачених заходiв щодо вдосконалення технологi!, оргашзаци виробництва
та пращ. Виходячи з цього збшьшення продуктивносп обладнання напряму впливае на виробничий потенцiал ткацького пiдприемства.
Таблиця 5
Показники Позначення показника Значення показника Ввдхилення
до модернiзацi! тсля модершзацп абсолютне вщносне
Теоретична продуктившсть верстата, м/год А 8,571 8,571 0,00 0,00
Теоретична продуктившсть верстата, уточин /год A' 14400 14400 0,00 0,00
Машинний час (основний технолопчний час), с/м Ш 420,021 420,021 0,00 0,00
Допом1жний технологiчний час, що не перекриваеться, с/м 1дн 35,248 29,372 -5,88 -20,01
Час завантаження ткача (допомiжний технологiчний час), с/м tзр 36,900 28,908 -7,99 -27,65
Норма обслуговування ткача Но 6 8 2,00 25,00
Перерви по груш Б, с Тб 33,180 33,180 0,00 0,00
Довжина маршруту, м ^ 10,35 13,1 2,75 20,99
Тривалють одного переходу до верстата, що оч^е в просто! Щ 3,881 4,913 1,03 21,01
Загальне завантаження ткача для розрахуншв перерв через збщ с/м tзс 40,587 32,691 -7,90 -24,15
Загальна тривалiсть перерв через збии, с/м 1з 16,147 15,258 -0,89 -5,83
Коефiцiент по груш А Ка 0,891 0,904 0,01 1,44
Коефщент по групi Б Кб 0,932 0,932 0,00 0,00
Коефщент корисного часу ККЧ 0,830 0,842 0,01 1,43
Норма продуктивносп верстата, м/год Нм 7,114 7,217 0,10 1,43
Норма продуктивностi верстата, уточин/год Нм' 11952,0 12124,8 172,80 1,43
Норма виробгтку ткача, м/год Нвир 42,684 57,734 15,05 26,07
Випуск продукцп розраховуеться за формулою:
В = Мз * Треж * Кро * Нм
де В - випуск продукцп;
Мз - кшьшсть заправленого обладнання; Треж - режимний фонд часу роботи одинищ обладнання; Кро - коефщент працюючого (робочого) обладнання; Нм - норма виробгтку (норма продуктивносп) обладнання.
Зпдно з отриманими в результатi дослiдження даними встановлено (табл. 5), що норма виробгтки ткацького верстату типу СТБ-180 збiльшиться на 1,43%, що в свою чергу згвдно формулi наведено! вище, приведе до пропорцiйного зростання випуску продукцi! ткацького пiдприемства. З цього слвдуе, що зросте виробничий потенщал дослвджуваних пвдприемств. Встановленi змши в цiлому будуть сприяти тдвищенню конкурентоспроможностi ткацького виробництва.
Висновки
В сучасних умовах мшливого зовшшнього середовища та посилення конкуренцiï пiдприeмства вимушеш постiйно шукати шляхи пiдвищення прибутковосп своeï дiяльностi та вирiшувати завдання подальшого розвитку, направленi на зростання власно! конкурентоспроможностi.
Ефективне функцiонування промислового шдприемства неможливе без нарощування виробничого потенщалу пвдприемства. Неввд'емною складовою тдвищення виробничого потенцiалу е iнновацiйне нарощування технолопчного рiвня кожного виробничого процесу. Що стосуеться ткацького виробництва, значш резерви для збiльшення випуску тканин полягають в зменшеннi часу простою технолопчного обладнання, зокрема ткацьких верстапв, що виникае насамперед при обривносп ниток. Удосконалення процесу подачi i натягу ниток основи на ткацьких верстатах можливо реалiзувати за рахунок зменшення пiкового натягу ниток основи в перюд зiвоутворення.
Одним з перспективних напрямiв е використання на технолопчному обладнаннi ротацiйних компенсаторiв подачi та натягу ниток основи, яш при високих робочих швидкостях забезпечують високий ступiнь стабiлiзацiï натягу ниток основи. Зпдно з отриманими даними в результатi дослiдження встановлено, що ввдбулися позитивнi змiни у використанш робочого часу. В свою чергу це привело до зростання коефщенту по груш А. В результат норма виробггки ткацького верстату збшьшиться, що приведе до зростання випуску продукци ткацького пвдприемства. Змiна наведених факторiв в цiлому буде сприяти зростанню виробничого потенцiалу дослiджуваних пвдприемств, що в свою чергу приведе до пвдвищення конкурентоспроможностi ткацького виробництва.
Список використано'1 лiтератури
1. Разинькова О.П. Потенциал предприятия. Теоретические аспекты формирования и повышения конкурентоспособности / О.П. Разинькова. - Тверь: ТвГТУ, 2011. - 188 с.
2. Карапейчик И.Н. Потенциалы и конкурентоспособность предприятий: признаки сходства и различия как объектов оценки/ И.Н. Карапейчик// Б1ЗНЕС1НФОРМ. - 2013. - № 3. - С. 249 -253.
3. Софiенко А.В. Проблеми сумюного впливу зовшшшх та внутршшх факторiв на конкурентоспроможшсть продукци вичизняних виробнишв/ А.В. Софiенко // Економiчнi шновацд. - 2013. - №. 54. - С. 321-329.
4. Воскресенська O.G. Розширення шструментаряю стратег1чного планування / O.G. Воскресенська // Економiчнi iнновацiï. - 2013. - №. 54. - С. 43-48.
5. Гусаков В.Г. Экономика и организация сельского хозяйства в условиях становления рынка: научный поиск, проблемы, решения / В.Г. Гусаков. - Минск: Белорус. наука, 2008. - 431 с.
6. Мозоль А.В. Производственный потенциал сельскохозяйственных предприятий: экономическая оценка и пути повышения эффективности функционирования: авто-реф. дис. канд. экон. наук: 08.00.05 / А.В. Мозоль. - Минск: УО «БГЭУ», 2005. - 20 с.
7. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - 2-е изд., доп. / А.Д. Шеремет. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 366 с.
8. Мiзюк Б.М. Потенщал пвдприемства: рушшш сили його формування та перетворення / Б.М. Мiзюк // Економжа i управлшня, 2001. - № 3. - С. 31-39.
9. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
10. Леонтьев Е.А. Надежность экономических информационных систем: учеб. пособие / Е.А. Леонтьев. - Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2002. - 128 с.
11. Щербань В.Ю. Математические модели в САПР оборудования и технологических процессов легкой и текстильной промышленности /В.Ю.Щербань, О.И.Волков, Ю.Ю.Щербань. -К.:Бумсервис, 2003. - 588 с.
12. Хадждж Х. Удосконалення процесу подачi та натягу ниток основи роторними пристроями на ткацьких верстатах: дис. канд. техн. наук: 05.19.03 / Х. Хадждж1. - Хмельницьк: Хмельницький нащональний ушверситет, 2007. - 208 с.
References
1. Razinkova O.P. Potenczial predpriyatiya. Teoreticheskie aspekty formirovaniya i povy sheniya konkurentosposobnosti / O.P. Razinkova. - Tver': TvGTU, 2011. - 188 p.
2. Karapeychik I.N. Potentsialy i konkurentosposobnost predpriyatiy: priznaki shodstva i razlichiya kak ob'ektov otsenki/ I.N. Karapeychik// BIZNESINFORM. - 2013. - # 3. - P. 249 -253.
3. Sofiienko A.V. Problemy sumisnoho vplyvu zovnishnikh ta vnutrishnikh faktoriv na konkurentospromozhnist produktsii vitchyznianykh vyrobnykiv/ A.V. Sofiienko // Ekonomichni innovatsii. - 2013. - №. 54. - P. 321-329.
4. Voskresenska O.Ie. Rozshyrennia instrumentariiu stratehichnoho planuvannia / O.Ie. Voskresenska // Ekonomichni innovatsii. - 2013. - №. 54. - P. 43-48.
5. Gusakov V.G. Ekonomika i organizatsiya selskogo hozyaystva v usloviyah stanovleniya rynka: nauchnyiy poisk, problemy, resheniya / V.G. Gusakov. - Minsk: Belorus. nauka, 2008. - 431 p.
6. MozoF A.V. Proizvodstvennyj potenczial sel'skokhozyajstvenny'kh predpriyatij: ekonomicheskaya oczenka i puti povysheniya effektivnosti funkczionirovaniya: avto-ref. dis. kand. ekon. nauk: 08.00.05 / A.V. Mozol'. - Minsk: UO «BGEU», 2005. - 20 p.
7. Sheremet A.D. Teoriya ekonomicheskogo analiza: uchebnik. - 2-e izd., dop. / A.D. Sheremet. - M.: INFRA-M, 2005. - 366 p.
8. Miziuk B.M. Potentsial pidpryiemstva: rushiini syly yogo formuvannia ta peretvorennia / B.M. Miziuk // Ekonomika i upravlinnia, 2001. - № 3. - P. 31-39.
9. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Elektronnyi resurs]/ Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua.
10. Leont'ev E.A. Nadezhnost ekonomicheskikh informaczionnykh sistem: ucheb. posobie / E.A. Leont'ev. - Tambov: Izd-vo Tamb. gos. tekhn. un-ta, 2002. - 128 p.
11. Shherban V.Yu. Matematicheskie modeli v SAPR oborudovaniya i tekhnologicheskikh proczessov legkoj i tekstil'noj promyshlennosti /V.Yu.Shherban', O.I.Volkov, Yu.Yu.Shherban'. - K.:Bumservis, 2003. - 588 p.
12. Khadzhdzhi Kh. Udoskonalennia protsesu podachi ta natiahu nytok osnovy rotornymy prystroiamy na tkatskykh verstatakh: dys. kand. tekhn. nauk: 05.19.03 / Kh. Khadzhdzhi. - Khmelnytsk: Khmelnytskyi natsyonalnyi universytet, 2007. - 208 p.
