CC BY
35
цидами на основе эфиров кислот. Современные проблемы токсикологи | С.Г. Сергеев, А.П. Гринько, И.В. Лепешкин и др. — 2010. — № 2-3. — С. 76-79.
4. The e-Resticide Manual: A World Compendium The e-Resticide Manual | Version 3.2 2005-06. Thirteenth Edition: CDS Tomlin, 2005. — 1 електрон. опт. диск (CD); 12 см. — Систем. вимоги: Rentium; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95|98|2000|NT|XR
5. Rrohexadione Calcium. — Режим доступу: http:||publica-
tions.gc.ca|collections|Collec-tion|H113-7-2006-7E.pdf.
6. Коршун М.М. До питання удосконалення розрахункового нормування вмісту пестицидів у ґрунті. — Гігієна населених місць. — 2004. — № 43. — С. 156-164.
7. Моложанова Е.Г. Перспективы развития гигиенического нормирования химических антропогенных соединений в почве | Е.Г. Моложанова, Л.П. Петрашенко, Т.В. Юрченко и др. — Гигиена населенных мест. — 2001. — Т. 1, № 38. — С. 247-249.
8. Коршун О.М. Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів: ав-тореф. дис. — К., 2008. — 20 с.
REFERENCES
1. Hrynyk I.V., Lytovchenko O.M., Omelchenko I.K. Sad, vynohrad i vy-no Ukrainy. 2012 ; 1-2 : 4-9. (in Ukrainian)
2. Melnikov N.N., Belan S.R. Ahrokhimiia. 1997 ; 1 : 70-72. (in Russian)
3. Sergeiev S.H., Grinko A.R, Le-pioshkin I.V. et al. Sovremennyie pro-blemy toksikologii. 2010 ; 2-3 : 7679. (in Russian)
4. The e-Resticide Manual : A World Compendium The e-Resticide Manual | Version 3.2 2005-06. Thirteenth Edition : CDS Tomlin, 2005. - 1 elek-tron. opt. dysk (CD); 12 sm. - System. vymohy: RentIum; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95|98|2000|NT|XR
5. Rrohexadione Calcium. - Available: http:||publications.gc.ca|col-lections|Collection|H113-7-2006-7E.pdf.
6. Korshun M.M. In: Hihiiena nas-elenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2004 ; 43 : 156-164. (in Ukrainian)
7. Molozhanova E.H., Retrashenko L.R, Yurchenko T.V. i dr. In: Gigiena naselennykh mest [Hygiene of Settlements] . 2001 ; 38 (1) : 247-249. (in Russian)
8. Korshun O.M. Ekoloho-hihiie-
nichne obhruntuvannia rehlamentiv bezpechnoho zastosuvannia
suchasnykh khimichnykh zasobiv zakhystu yablunevykh sadiv [Ecological-Hygienic Substantiation of the Regulations of Modern Chemical Ways of the Rrotection of Apple Gardens: Abstract of Dissertation. ...Can. Biol. Sciences]. Kyiv ; 2008 : 20 p. (in Ukrainian)
Надійшла до редакції 12.04.2013.
FOR THE ISSUE OF SUBETANTIATION OF THE HYGIENIC REQUIREMENTS TO THE FOUNTAINS
Zorina O.V.
ДО ПИТАННЯ ОБГРУНТУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ ВИМОГ ЩОДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ФОНТАНІВ
ЗОРІНА О.В.
ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ", м. Київ
УДК 614.777:725.948 (083)
онтани — гідротехнічні споруди, які влаштовують як малі архітектурні форми для благоустрою населеного пункту з декоративною і оздоровчою метою на територіях парків, спортивних споруд і подібних об'єктів, а також у закритих приміщеннях. Вони створюють сприятливий для здоров'я мікроклімат, зволожуючи та очищуючи повітря. У фонтанах можливе розпилення води, утворення струменів тощо. Для фонтанів застосовують проточну (проточні фонтани) або оборотну схеми водопостачання (рециркуляційні фонтани) з урахуванням техніко-економіч-ної доцільності. Проточну схему застосовують для малих
К ВОПРОСУ ОБОСНОВАНИЯ ГИГИЕНИЧЕСКИХ ТРЕБОВАНИЙ ОТНОСИТЕЛЬНО УСТРОЙСТВА И ЭКСПЛУАТАЦИИ ФОНТАНОВ Зорина О.В.
ГУ "Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н. Марзеева НАМНУ", г. Киев
Цель исследований. Разработка и обоснование гигиенических требований и рекомендаций относительно эксплуатации фонтанов и предупреждения риска заболеваемости населения.
Методы исследований. При проведении исследований использованы методы нормативно-поисковый, санитарногигиенический и экспертной оценки.
Результаты. Фонтаны - гидротехнические сооружения, которые устраивают как малые архитектурные формы с декоративной целью и для улучшения параметров факторов среды жизнедеятельности человека. Фонтаны могут предусматривать распыление воды, образование струй и т.д.
В зависимости от схемы водоснабжения фонтаны могут быть рециркуляционного (с оборотной схемой) или проточного типа (с проточной схемой). Безопасность эксплуатации фонтанов зависит от многих факторов: качества исходной воды, схем водоснабжения и водоотведения, технологии водоподготовки, материалов поверхностей, наличия периодических санитарногигиенических мероприятий и контроля качества воды перед ее поступлением в чашу фонтана, а также воздуха в неблагоприятной для человека зоне дыхания.
С целью предупреждения заболеваемости населения, связанной с микробиологическим и химическим загрязнением воды фонтанов, ныне разработан проект документа, содержащий гигиенические требования относительно устройтва и безопасной эксплуатации этих сооружений.
© Кудиевский Я.В. СТАТТЯ, 2013.
Кальниш В.В.
фонтанів (до 1 м3) за наявності надійних і дешевих джерел водопостачання. У фонтанах з оборотною схемою в якості вихідної використовується водопровідна питна вода, яке у процесі роботи фонтана для компенсування втрат через випаровування та розбризкування розбавляється свіжими порціями. У СРСР контроль безпечності та якості води фонтанів не здійснювався [1].
Нині відомо, що за тривалої циркуляції води в оборотній схемі фонтанів можуть значно погіршуватися показники безпечності та якості води.
Дані літератури свідчать про ризик появи інфекційних захворювань населення, пов'язаних з забрудненням води фонтанів з оборотною схемою водопостачання. Насамперед це пов'язане з інгаляційним шляхом надходження інфекцій до організму людини. дЖерелами інфікування води фонтанів можуть бути люди, птахи і тварини, що контактують з водою фонтану, а також забруднене повітря. Видовий склад бактерій, вірусів, грибів у воді фонтанів може бути дуже близьким до мікробіології поверхневих стічних вод міста. Тому через воду фонтанів (гідроаерозолі) існує ризик зараження людей навіть такими захворюваннями, як туберкульоз, легіо-нельоз, менінгококовий менінгіт, пневмококова пневмонія, холера тощо [2].
Крім того, використання водопровідної питної води у фонтанах призводить до того, що на його насадках, стінках чаші, світильниках і декоративних елементах з часом утворюється вапняний наліт, іржа та біо-обростання, що також суттєво погіршує якість води фонтанів. Нині не проведено комплексної оцінки методів знезараження вод з метою виявлення таких, що мають не лише знезаражуючі властивості, але й здатні руйнувати водорості та слиз і попереджати їх утворення. Запровадження таких методів може дозволити зменшити використання токсичних препаратів для боротьби з біоплівками.
Для підтримки фонтанів у відповідному технічному стані у торговельній мережі представлено хімічні препарати, які здатні попереджати утворення на поверхнях фонтанів вапняного нальоту та біоплівок. Се-
ред таких препаратів є леткі токсичні сполуки, що забруднюють повітря, і навіть такі, що не можуть використовуватися, якщо відбувається контакт води фонтану з людьми, рибами, птахами або тваринами, хоча гарантувати відсутність такого контакту неможливо.
З метою попередження захворюваності населення, пов'язаної з мікробіологічним і хімічним забрудненням води фонтанів, нині у країні вкрай необхідно розробити гігієнічні норми до фонтанів з загальними вимогами та вимогами до контролю їхньої води і повітря біля них тощо.
Мета досліджень. Розробка та обґрунтування гігієнічних вимог і рекомендацій щодо експлуатації фонтанів та попередження ризику захворюваності населення.
Методи досліджень. Під час проведення досліджень використано нормативно-пошуковий, санітарно-гігієнічний методи та експертної оцінки.
Результати та їх обговорення. Для безпечної експлуатації фонтанів та ефективної реалізації їхньої основної функції, зокрема поліпшення параметрів середовища життєдіяльності людини, на сьогодні вперше розроблено гігієнічні вимоги до фонтанів, які полягають у наступному.
□ В якості вихідної має використовуватися вода, якість якої відповідає гігієнічним вимогам до водопровідної питної води. Дозволяється використання вихідної води, що не відповідає нормативам за показниками мінерального складу у тому разі, якщо рівні компонентів не перевищують ГДК більше ніж у два рази.
Для проточних фонтанів, що, як правило, встановлюються безпосередньо у водному об'єкті, може використовуватися поверхнева вода, якість якої має відповідати гігієнічним вимогам до води джерел культурно-побутового водокористування. При цьому необхідно забезпечити подачу води із середніх шарів, які перебувають поза впливом джерел забруднення (випусків стічних вод, забруднень від причалів, пляжів тощо).
□ Вода з фонтанів не може використовуватися в якості питної.
□ Послідовне включення двох або більше фонтанів не
дозволяється.
□ Матеріали, речовини та сполуки (обладнання, устаткування, будівельні матеріали, реагенти, мийні та дезінфекційні засоби тощо), що використовуються у фонтанах, повинні мати дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення для застосування у цій сфері.
Концентрації залишкового вмісту реагентів у воді перед її надходженням до чаші фонтану (або бризки, струмені фонтану) та у повітрі (у найнесприятливі-шій для людини зоні дихання) не повинні перевищувати встановлені гігієнічні нормативи для питної води та повітря згідно з вимогами законодавства.
□ Система подачі води до чаші фонтану має забезпечувати рівномірний розподіл її по всьому об'єму чаші. Слід забезпечити постійну циркуляцію води у чаші фонтану. Час водообміну води у чаші фонтану має бути не більше 12 годин. Недостатня циркуляція води у чаші фонтану може призвести до утворення "застійних зон" з низьким рівнем кисню, що сприятиме біообрастанню та суттєвому погіршенню запаху, кольору, мікробіологічних та інших показників якості та безпечності води.
Чаші рециркуляційних фонтанів заповнюються до встановленого експлуатаційними нормами рівня з регулярним додаванням питної води у разі зменшення об'ємів за рахунок випаровування, розбризкування та формування штучних туманів.
□ Чаша фонтану має бути обладнаною пристроями переливу і спуску води. Труба для переливу повинна з'єднуватися з трубою для спуску води. Якщо до чаші фонтану приєднаний каналізаційний трубопровід, то для запобігання можливості зворотного потрапляння стоку і запаху з каналізації до чаші трубопровід повинен мати повітряний розрив перед гідравлічним затвором. Для розміщення насосного та електротехнічного обладнання необхідне технічне приміщення. Насосна камера повинна мати трубопровід для водовід-ведення.
□ У фонтанах під відкритим небом на трубах, що подають та відводять воду з чаші, належить передбачити фільтри для утри-
FOR THE ISSUE OF SUBETANTIATION OF THE HYGIENIC REQUIREMENTS TO THE FOUNTAINS Zorina O.V.
State Institution "O.M. Marzeyev Institute for Hygiene and Medical Ecology of ^ the National Academy of Medical Sciences Ukraine", Kyiv, Ukraine
Study objective. Development and substantiation of hygienic requirements and recommendations for the exploitation of the fountains and prevention of the risk of the population's morbidity.
Study methods. Standard-and-searching, sanitary-and-hygienic methods, and method of expert assessment were used in the study.
Results. The fountains are hydro-technical constructions, they qualify as the small architectural forms for decorative purpose and for the improvement of the parameters of the environmental factors
of a human vital functions. The fountains can foresee water dispersion, streams' formation, etc.
Depending on the circuit, the fountains may be of recirculated type (with a circulating circuit) or running one (with a running circuit). Safety of the fountain exploitation depends on many factors: outlet water quality, circuits of water supply and water-way, technology for water preparation, surface materials, presence of the periodical sanitary-and-hygienic measures, and water quality control before its hit into a bowl of fountain and air in the most unfavorable zone for a human respiration.
Nowadays for the prevention of the population's morbidity connected with microbiological and chemical contaminations of fountain water a document project containing the hygienic requirements to the safe exploitation of these constructions has been developed in the country.
скарг населення або за епідпо-казниками.
Воду перед її надходженням до чаші фонтану необхідно досліджувати за показниками згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10 на питну воду, у рециркуляцій-них фонтанах — за показниками на водопровідну питну воду з поверхневого вододжерела. Вода проточних фонтанів, що використовують поверхневу воду, контролюється згідно з гігієнічними вимогами до води джерел культурно-побутового водокористування.
Для рециркуляційних фонтанів слід проводити також скорочений періодичний контроль безпечності та якості води (таблиця).
Необхідно враховувати, що підвищення рівня рН вище нормативу призводить до небажаних наслідків: зниження ефективності знезаражуючих агентів, утворення вапняного нальоту, прискорення росту водоростей, помутніння води то-
Таблиця
Періодичність скороченого контролю безпечності та якості води рециркуляційних фонтанів
мання крупного сміття. Гілки дерев, що нависають над фонтаном, слід звести до мінімуму.
□ Стічні жолоби та чаші фонтанів необхідно регулярно чистити перед початком їх роботи, у разі повного зливу води та по мірі забруднення.
□ Оборотну воду рециркуляційних фонтанів слід освітлювати та знезаражувати. За потреби можна рекомендувати також впровадження таких технологічних прийомів:
□ багатоступеневу схему освітлення води;
□ автоматичну систему підживлення для відновлення втрат води в оборотній схемі водопостачання фонтану;
□ фізичні методи обробки води або пом'якшення вихідної води для боротьби з сольовими відкладеннями на поверхнях фонтану;
□ методи очищення вод від органічних речовин.
□ Скидання води з фонтанів, а також від промивання філь-
трів, санітарної обробки чаш та обладнання має здійснюватися до каналізації згідно з вимогами законодавства. За відсутності централізованої системи каналізації зазначена вода може бути відведена до водного об'єкту відповідно до санітарних вимог.
□ Власник фонтану зобов'язаний проводити періодичний виробничий контроль за безпекою фонтанів. Об'єкти виробничого контролю — вода перед її надходженням до чаші фонтану (бризки, струмені фонтану), повітря (у найнес-приятливішій для людини зоні дихання).
Дослідження безпечності та якості води перед її надходженням до чаші фонтану за показниками епідемічної безпеки та санітарно-хімічними (повний періодичний контроль) здійснюють не рідше ніж один раз у найнесприятливіший період року або на початку сезону експлуатації, а також у разі
Показник Одиниця виміру Гігієнічний норматив Періодичність контролю
Запах бали <2 одноразово на тиждень
Забарвленість градуси <20
Каламутність НОК <1,0
Водневий показник одиниці pH 6,5 - 8,5
Мікробіологічні показники згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10 як для водопровідної води з поверхневих вододжерел одноразово на місяць
Паразитологічні показники одноразово на сезон роботи фонтану
Золотистий стафілокок КУО | у 100 см3 відсутність одноразово на місяць
Синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) згідно з ДСанПіН 2.2.4-17110 разом з патогенними ентеробактеріями та ентеровірусами
Легіонела
Залишкові концентрації реагентів згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10 після кожного введення
Залишковий вміст реагенту для знезараження один раз на день
що. Зниження рН нижче нормативу викликає корозію, підвищене зношення устаткування тощо.
Легіонели та золотистий стафілокок не були пронормо-вані у ДСанПіН 2.2.4-171-10 для питної води, однак вміст цих мікроорганізмів розпочали контролювати у різних країнах світу у замкнутих системах водопостачання.
Умови для розмноження синьогнійної палички, легіоне-ли, золотистого стафілококу у штучних водних системах сприятливіші, ніж у природних, що може призводити до накопичення цих збудників у воді фонтанів у високих концентраціях.
Золотистий стафілокок має лецитовітеллазну активність, яка є індикатором потрапляння у воду мікрофлори верхніх дихальних шляхів, шкіри, геніталій.
До чинників ураження води легіонелами відносять застій, нерівномірні температурні характеристики по усій мережі трубопроводів, домішки у воді, біоплівки тощо. Легіонели, які містяться у воді, можуть мати суттєвий вплив на організм людини, потрапляючи до органів дихання. Поєднання високої концентрації легіонел у водному середовищі з джерелами дрібнодисперсного аерозолю сприяє потраплянню збудника інфекції до нижньої частини респіраторного тракту і до легень людини, де відбувається контакт з альвеолярними макрофагами, в яких вірулентні штами збудника активно розмножуються. Необхідно відзначити, що легіонели значно стійкіші до дії дезінфікуючих засобів, ніж деякі інші мікроорганізми [3, 4].
— Обробку води слід проводити з застосуванням методів контролю над процесом обробки. У разі застосування ре-агентного методу обробки води слід контролювати вміст ре-
агенту після його введення та залишковий вміст реагенту для знезараження у рециркуляцій-них фонтанах — один раз на день (таблиця).
За наявності у повітрі залишкових кількостей реагентів необхідно контролювати їх вміст у повітрі згідно з вимогами законодавства — один раз на рік у найнесприятливіший період року і за наявності скарг: у разі озонування води слід контролювати формальдегід, під час обробки води хлорвмісними реагентами — хлороформ.
— Санітарна обробка рециркуляційних фонтанів має забезпечувати відсутність бруду, водоростей і вапняного нальоту на поверхнях фонтану. Санітарною обробкою передбачено цілковитий злив води, механічне чищення та дезінфекцію. Фонтани у закритому приміщенні потребують санітарної обробки кожні 4-6 місяців, інші
— один раз на 1-3 місяці, а також щоразу перед початком їх роботи за умови повного зливу води та по мірі забруднення.
З метою зменшення використання токсичних альгіцидів для боротьби з біообростан-ням поверхонь фонтанів доцільно використовувати методи знезараження води, що одночасно запобігають утворенню біоплівок та водоростей.
Проведена нами порівняльна гігієнічна оцінка сучасних методів знезараження вод щодо їх здатності руйнувати біоплівку або запобігати її утворенню дала змогу виділити такі реагенти: діоксид хлору (порошки та таблетки компанії "Дука Про-дакшн Лтд.", Нідерланди), йод (технологія "Water Security" з використанням смоли для видалення йоду з води, США), ок-сидантний газ (системи "OXI — ChloriMax", США), а також іони срібла та міді (технологія НТУ "ХПІ" та ГУ "ІМІ ім. І.І. Мечникова НАМНУ", Україна). Слід відзначити, що бактерицидний ефект іонів срібла та міді може суттєво знижуватися з погіршенням якості води (у разі збільшення хлоридів, органічних речовин тощо) [5, 6].
Нині розроблено проект зміни до Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць з такими розділами: загальні вимоги, періодичний контроль над безпекою фонтанів, сані-
тарна обробка поверхонь рециркуляційних фонтанів, державний санітарно-епідеміологічний нагляд за безпекою фонтанів.
Висновок
Нині установка фонтанів на відкритому повітрі і у закритих приміщеннях набуває широкої популярності, впроваджуються нові схеми підготовки води фонтанів, що вимагає розробки та впровадження сучасних гігієнічних вимог та посилення контролю щодо безпечної їх експлуатації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ігнатов О.Н. Благоустрій житлових мікрорайонів | О.Н. Ігнатов.
— К.: Будівельник, 1975. -72 с.
2. Мартынов А.В. Фонтаны Украины — открытые очаги инфекционных заболеваний: причины, анализ ситуации, решение проблемы | А.В. Мартынов, М.Б. Мануйлов, М.Б. Степанова и др. || Annals of Mechnikov Institute. — 2001. — № 2. — С. 30-38.
3. Керівництво по контролю якості питної води. — Женева: ВООЗ,
2004.
4. Хайнц Ретліх. Легіонели у питній воді || М+Т. — 2008. — № 4.
5. Петренко Н.Ф. Диоксид хлора: применение в технологиях водо-подготовки | Н.Ф. Петренко, А.В. Мокренко. — Одесса: Optimum,
2005. — 486 с.
6. Кульский Л.А. Химия воды: Физико-химические процессы обработки природных и сточных вод | Л.А. Кульский, В.Ф. Накорчев-ская. — К.: Вища школа, 1983. — 240 с.
REFERENCES
1. Ihnatov O.N. Blahoustrii zhytlo-vykh mikrorayoniv [Improvement of Residential Districts]. Kyiv : Budivel-nyk; 1975 : 72 p. (in Ukrainian)
2. Martynov A.V., Manuilov M.B., Stepanova M.B. et al. Annals of Mechnikov Institute. 2001; 2 : 30 -38. (in Russian)
3. Rukovodstvo po kontroliu kachestva pitevoi vody [Manual on Drinking Water Quality Control]. Geneva : WHO ; 2004 : 516 p. (in Russian)
4. Khaints Retlikh. Lehionely u pyt-niy vodi [Legionalla in Drinking Water]. M+T. 2008 ; 4. (in Ukrainian)
5. Retrenko N.F., Mokrenko A.V. Dioksid khlora: primenenie v tekhno-lohgiakh vodopodgotovki [Chlorine Dioxide: Application in Water Rrepa-ration Technologies]. Odessa : Optimum ; 2005: 486 p. (in Russian)
6. Kulsky L.A., Nakorchevska V.F. Khimiia vody: Fiziko-khimicheskie protsessy obrabotki prirodnykh i stochnykh vod [Water Chemistry: Rhysical-Chemical Treatment Rro-cesses of Natural and Sewage Water]. Kiev : Vyshcha shkola ; 1983: 240 p. (in Ukrainian)
Надійшла до редакції 21.03.2013.
