CC BY
18
УДК 614.71:502.175:551.510.42 О.1. Турос
ДО ПИТАННЯ МОН1ТОРИНГУ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ЗА ВМ1СТОМ ДР1БНОДИСПЕРСНОГО ПИЛУ
1нститут гтени та медично'1 екологИ iM. О.М. Марзеева АМН Украти м. Кигв
Ключовi слова: гтена довкшля, атмосферне повтря, дрiбнодисперсний пил Key words: environmental hygiene, atmospheric air, particule matter
Резюме. Отсутствие мониторинга мелкодисперсной пыли в Украине исключает возможность сравнения содержания взвешенных частиц мелкодисперсной пыли в выбросах от предприятий различного профиля производства без дополнительных исследований и, соответсвенно анализировать роль некоторих источников загрязнения; данные подфа-кельных замеров санитарно-эпидемиологической службы и данные инвентаризации промышленных производств относительно загрязнения атмосферного воздуха пылью можно использовать для расчета содержания мелкодисперсной пыли; расчетные данные касаются всей группы мелкодисперсной пыли с диаметром частиц меньше 10 мкм, а для создания профилактических программ необходимо определить вклад пыли с размером частичек 10 и 2,5 мкм.
Summary. Absence of particulate matter dust (PMD) monitoring in Ukraine excludes possibility to compare PMD content in the emissions from various enterprises without any additional research and correspondingly a role of separate sources of pollution; data of undertorch measurements made by sanitary-epidemic service and data of the industrial enterprises inventory on ambient air pollution with dust may be used for the calculation of PMD content; calculated data concern the whole PMD group with a particulate diameter less than 10 ¡km and to create preventive programs it is necessary to determine part of dust with particulate sizes of 10 and 2,5 ¡km.
Науковi дослщження в галузi гшени довкшля свщчать про те, що забруднення атмосферного повтря у мютах Свропи спричиняе значш збитки здоров'ю населення - призводить до зростання показниюв смертности скорочення очшувано! тривалост життя приблизно на рш, шдвищення захворюваносп дорослих та дтей на бронхо-легеневу патолопю, попршення репродуктивних можливостей [4, 9, 12]. Зважаючи на це, 5 кон-ференщя „Довкшля для Свропи", яка проходила на рiвнi мшс^в (м. Ки!в, травень 2003 р.), визнала оптимiзацiю стандартiв якостi атмосферного повтря ключовим напрямком для практично! дiяльностi щодо зниження ризикiв забруднення довкшля i закликала Свропейське Бюро ВООЗ сприяти державам-членам iз регiону Схщ-но! Свропи, Кавказу та Центрально! Ази (ССКЦА) в шдсиленш !х потенцiалу [3]. У вщ-повiдь на звернення конференци ВООЗ здшсни-ла ряд заходiв щодо покращання систем мошто-рингу атмосферного повпря, до яких належить видання посiбника „Рекомендации по качеству воздуха в Европе" (2-е издание 2004 г.) [5], ор-гашзащя мiжлабораторних порiвнянь в Ессенi
(Гермашя), створення Рамкового плану орга-шзацп монiторингу зважених часток в атмосферi у кра!нах ССКЦА i т. ш.
Було доведено i визнано, що ощнка якостi повiтря вщпрае значну роль в управлiннi яюстю довкiлля, основною метою якого е охорона здоров'я населення. Однак, зважаючи на те, що можливост кра!н вiдносно оргашзаци мошто-рингу значно вiдрiзняються, рекомендовано вщ-бирати такi технiчнi засоби мошторингу i оцiнки якостi повтря, якi б були адаптованi до мюцевих умов [2].
У вщповщносп до загально! Стратегi!' з охо-рони довкiлля, яка була прийнята на 5-й М> нiстерськiй конференци „Довкшля для Свропи", основною метою цього документу е спрямування загальних зусиль на зменшення негативного впливу полютанпв атмосферного повтря на здо-ров'я населення. При цьому тдкреслюеться те, що треба виключити ймовiрнiсть довгостро-кового впливу, забезпечити профiлактику та знизити рiвень експозицi! для захисту здоров'я населення .
07/ Том XII/ 2
127
Для реатзацп дано! Стратеги були запропо-нованi основнi принципи:
• визначення показниюв якостi атмосферного пов^ря, якi б використовувалися для виклю-чення ймовiрностi виникнення, запобтання та мшiмiзацп ефектiв, шюдливих для здоров'я людини;
• оцшка якостi атмосферного повiтря за до-помогою стандартних (загальноприйнятних) ме-тодiв монiторингу або методiв моделювання;
• шформування щодо викидiв у пов^ря забруднюючих речовин, технологiй скорочення викцщв по вiдношенню до джерел забруднення
[3].
За останнi 10 роюв значно пiдвищився iнтерес до впливу зважених часток на стан здоров'я населення ^ вiдповiдно, обсяг накопичених нау-кових дослiджень, що стосуються висвiтлення зв'язку мiж певними концентрацiями в атмосферi дрiбнодисперсного пилу з дiаметром часток не бшьше нiж 10 мкм (РМ10). Було визнано, що на сташ здоров'я населення вщбиваеться як ко-
роткостроковий (середне значення за 24 години), так i довгостроковий (середне значення за рш) вплив дрiбнодисперсного пилу. Дослiдження концентрацiй зважених часток, що змiнюються щоденно, дозволяють отримати кiлькiснi оцiнки впливу зважених часток на здоров'я [8, 11]. Було вiдмiчено, що концентраций нижчi вiд 100 мкг/м , виражеш у виглядi щоденно! середньо! кон-центрацп РМ10, мають вплив на показники смертносп, статистику потрапляння хворих у стацiонар iз приводу рестраторних та серцево-судинних захворювань [1, 9]. Саме з ще! причини в переглянутому варiантi критерив якост атмосферного повiтря, рекомендованих ВООЗ для кра!н Свропи, не подаеться рекомендований критерiй за короткотермiновими середнiми концентращями [2, 5]. У зв'язку з тим, що дрiб-нодисперсний пил, як атмосферний полютант, е характерною складовою забруднення повiтря в усiх кра!нах, був створений Рамковий план ор-гашзацп монiторингу зважених часток в ат-мосферi в кра!нах ССКЦА [7].
Просторовий розподш пилу на територп м. Замор1жжя
Укра!на повинна взяти участь у реалiзацil цього плану, однак, незважаючи на наявшсть велико! кiлькостi промислових пiдприемств та щоденне збiльшення кiлькостi автотранспорту, мошторинг дрiбнодисперсного пилу в кра!нi не здшснюеться жодним iз суб'ектiв державного мошторингу атмосферного повiтря [6]. Вщпо-вiдно, виникла потреба в розрахункових методах визначення середньорiчних концентрацiй зваже-
них часток, як б могли замшити вiдсутнiсть монiторингових даних.
Наукова гiпотеза: данi iнвентаризацi! джерел забруднення атмосферного пов^ря промисло-вими об'ектами та даш державного мошторингу атмосферного пов^ря у виглядi тдфакельних замiрiв санiтарно- епiдемiологiчно! служби щодо загального забруднення атмосферного повiтря пилом можна використовувати для вирахування
вмюту дрiбнодисперсного пилу з дiаметром часток менше 10 мкм.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Об'ектами дослiджень служили даш шдпри-емств щодо характеристики викищв, результати моделювання розсiювання пилу на територи м. Запорiжжя. Використовувалися методи матема-тичного моделювання. Для валщаци результатiв використанi данi моделювання середньорiчних концентрацiй пилу та санiтарно-хiмiчного ана-лiзу проб повiтря на територи м. Запорiжжя.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiзувалися данi щодо викцщв 30 про-мислових тдприемств, якi розташованi в проми-словш зонi м. Запорiжжя.
З метою розрахунку середньорiчних концен-трацiй пилу використовували Г1С та програмний комплекс ISCST3 Aermod. За допомогою мульти-спектрального продукту MSI Quick Bird та шструменту створення геобаз даних програм-ного забезпечення ArcGIS вдалося якiсно шд-готувати iнформацiю щодо землекористування, метеоумов, щшьносп та характеристики забу-дови та характеристики населення для розрахун-ку середньорiчних концентрацiй РМ10.
Середньорiчнi концентрацiï дрiбнодисперс-ного пилу з дiаметром часток менше 10 мкм, отримаш при використаннi методiв мате-матичного моделювання в Г1С, свiдчать за те, що в ушх рецепторних точках м. Запорiжжя вони перевищують 100 мкг/м3. Результати мiж-народних дослiджень доводять, що короткотер-мiновi змiни концентрацiï зважених часток впли-вають на здоров'я населення навт при низьких рiвнях (менше 100 мкг/м3).
Iндивiдуальний ризик смерт (IRM) - коли-ваеться в межах 1,5-4,1 • 10-3
Додатковi випадки смертей (AM) складають вiд 80,07 на 52958 населення в першш рецеп-торнiй точщ до 762 випадкiв на 323963 населення у 3 рецепторнш точщ. Кшьюсть додат-кових випадюв смертей залежить вiд кiлькостi населення, що тдпадае пiд експозицiю.
Таблиця 1 Середньор1чш концентрацн пилу та розрахунки середньор1чних концентрац1й др1бнодисперсного пилу з д1аметром часток менше 10 мкм
Рецеп-торна точка Концентрация пилу в мг/м3 (rSP) Концентращя дрiбнодисперсного пилу з дааметром часток менше 10 мкм, мг/м3 (РМ10 )
1 0,33 0,18
2 0,42 0,23
3 0,51 0,28
4 0,58 0,32
5 0,64 0,35
6 0,69 0,38
7 0,74 0,41
8 0,81 0,45
9 0,89 0,49
Примака: * Розрахунок внеску РМ10 визначався як 0,55 вщ загального обсягу TSP
Автор висловлюе подяку Головному державному саштарному лiкарю Запорiзькоï областi Севальневу А.1., завiдуючому вiддiлом санiтарно - епiдемiологiчноï станцiï м. Запорiжжя Тулу-шеву С О., н.с. лабораторiï еколого-гiгiенiчноï безпеки ДУ „1ГМЕ АМНУ" Картавцеву О.М., н.с. лабораторiï гiгiени атмосферного повпря та оцiнок ризику ДУ „1ГМЕ АМНУ" Петросян А.А. за надання необхщно1' iнформацiï та участь у проведенш дослiджень.
Таблиця 2
Додатков1 випадки смерт1, викликаш мшкодисперсним пилом i3 д1аметром часток до 10 мкм (РМю )
Рецепторна точка Концентращя мшко дисперсного пилу з дааметром часток менше 10 мкм, мг/м3 (РМ10 ) Населення (абс. ) Середнш шдишдуальний ризик смерп (IRM) Додатковi випадки смертi ввд РМ10 (AM)
1 0,18 52958 0,001512 80,07
2 0,23 62146 0,001932 120,07
3 0,28 323963 0,002352 762,00
4 0,32 144292 0,002688 387,86
5 0,35 61695 0,00294 181,38
6 0,38 78978 0,003192 252,10
7 0,41 57280 0,003444 197,27
8 0,45 21849 0,00378 82,59
9 0,49 31639 0,004116 130,20
07/ Том XII/ 2
129
ВИСНОВКИ
1. Вщсутшсть мониторингу дpiбнoдиспеpс-ного пилу в Украш виключае можливiсть nopiB-няння вмюту зважених часток дpiбнoдис-персного пилу у викидах вiд пiдпpиемств pi3^ro пpoфiлю виробництва без додаткових дослщ-жень i, вiдпoвiднo, аналiзувати роль окремих джерел забруднення.
2. Даш тдфакельних замipiв саштарно-ет-демioлoгiчнoï служби та даш iнвентаpизацiï про-
мислових пiдпpиемств щодо загального забруд-нення атмосферного пов^ря пилом можна вико-ристовувати для розрахунку вмюту дpiбнoдис-персного пилу.
3. Розраховаш данi стосуються всiеï групи дpiбнoдиспеpснoгo пилу з дiаметpoм часток мен-ше 10 мкм, а для створення профшактичних про-грам неoбхiднo визначати внесок пилу з роз-мipoм частинок 10 i 2,5 мкм.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Климат, качество атмосферного воздуха и здоровье москвичей.-М.: НИЦ-ПРИНТ,2006.-255с.
2. Мониторинг качества атмосферного воздуха для оценки воздействия на здоровье человека. - Копенгаген: 2001.- 293 с.
3. 5-я пан- европейська конференщя мiнiстрiв „Довшлля для £вропи": Матерiали та документи. - К., 2004. - С.62-64.
4. Ревич Б.А. Роль окружающей среды как фактора смертности населения России // http: // www.demoscope.ru / weekly/2005/0227/analit02.php.
5. Рекомендации по качеству воздуха в Европе / Пер. с англ. - М.: Весь мир, 2004. - 312с.
6. Управление качеством атмосферного воздуха на основе факторов здоровья в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии: Отчет о консультативном совещании ВОЗ. - М., 2005. - 59 с.
7. Baumann R., Kryzanowski M., Чичерин С. Рамочный план организации мониторинга взвешенных веществ в атмосфере в странах Восточной Европы,
♦
Кавказа и Центральной Азии. - Бонн: ВОЗ, 2006. -52с.
8. Health Aspects of Air Pollution with Particulate Matter, Ozone and Nitrogen Dioxide. Report on a WHO Working Group. - Bonn: 2003. - 94p.
9. Jedrychowski W., Maugeri U., Jedrychowskfa-Bianchi I. In search for epidemiologic evidence on air quality and health in children and adults. - Krakow: 2000. - 450p.
10. Kryzanowski M. Health effects of transport-related air pollution. - Copenhagen: 2005. - 190p.
11. Kryzanowski M., Clench-Aas J. Quantification of health effects related to SO2, NO2, O3 and particulate matter exposure. Report from the Nordic Expert Meeting Oslo, 15-17 October, 1995. - Bilthoven: WHO, 1996. -142 p.
12. WHO Air quality guidelines for particulate matter, ozone, nitrogen dioxide and sulfur dioxide. Global update 2005. Summary of risk assessment. - Geneva, 2006. - 20 p.
УДК 613.62:35.088.2:685.34
В.И. Моргачева, Л.Г. Кондакова, Н.Д. Дзыгал, И.В. Шевченко
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА УСЛОВИЙ ТРУДА И ВЫПУСКАЕМОЙ ПРОДУКЦИИ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ОБУВНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
Днепропетровская городская санитарно-эпидемиологическая станция (главный врач - к. мед. н. А.П.Штепа)
Ключевые слова: обувное производство, вредные условия труда, заболеваемость работников, производственный контроль
Key words: shoe industry, harmful working conditions, morbidity of workers, industrial inspection
Резюме. Проведена комплексная оценка условий и характера труда работников обувной промышленности. По показателям условий труда, тяжести и напряженности работа основных профессиональных групп обувщиков относится к 3 классу 2-3 степени вредности. Анализ результатов медицинских осмотров показал, что чаще патология встречается у работников основных профессий и особенно у работников, связанных с влиянием химических веществ. Производственный контроль за условиями труда работников обувного производства недостаточ-
