CC BY
36
УДК 356:323.1(477.87)
Буковський 1.В., к. г н., доцент © Нацюналъногоутверситету „ Лъвгвсъка полтехнша "
ДО 1СТОР11 СТВОРЕННЯ КАРПАТСЬКО! С1Ч1
Розглянуто умови, причини та характер утворення Карпатсъког Сгчг, гг перетворення з парамттарних гурткгв в нацюналъне вгисъко та иого боротъба гз захисту Карпатсъког Украши.
Ключое1 слова: Карпатсъка Сгч, украгнсъка ем1грац1я, нацюналъно-визволънийрух, сощалъний статус, чиселътстъ.
Впродовж XX стол1ття украшський народ здшснив декшька вщчайдушних спроб здобути свободу I незалежшсть. Робив вш це при першш-лшшш нагод1, як тшьки з'являлися сприятлив1 для цього умови. Але, на жаль, щ спроби не завжди були вдалими. Перша нагода виникла в ход1 нацюнально! революци 1917-1921 рр. 3 багатьох причин вона не дала бажаного для украшщв результату.
Шсля поразки революци територ1я Украши була подшена м1ж чотирма крашами. Одв1чно укра!нськ1 земл1 Закарпаття, згщно з Сен-Жерменським договором, опинилися в склад1 Чехословаччини. Але, ще до поразки революци, теля розпаду Австро-Угорсько! ¿мпери, закарпатсью украшщ ч1тко визначилися з1 сво!м майбутшм - стати громадянами вшьно!, незалежно! I соборно! Украши. На Народних зборах у Хуст1 було проголошено злуку з Украшською Народною Республжою. Хоча тод1 цьому не судилося статися, закарпатщ завжди прагнули жити в лот матерьУкраши. Державницью змагання закарпатських украшщв продовжувалися в 20-30-х рр. XX ст. Апогеем цих змагань стали поди 1938-1939 рр. напередодш Друго! св1тово! вшни, коли було проголошено утворення незалежно! Карпатсько! Украши [1].
Тривалий час поди на Закарпатп в 1938-1939 рр. замовчувалися або грубо викривлялися. Особливо це стосуеться радянського перюду. Радянсью кторики, якщо I згадували про щ поди, то виключно негативно зображали цей перюд, кер1вниюв Карпатсько! Укра!ни та !! захисниюв. Визвольний рух на Закарпатп видавався як авантюра декшькох нацюнашспв, як1 не вщображали волю народу. А члени Карпатсько! С1ч1 характеризувалися як злочинщ I поабники фашизму.
Тшьки теля проголошення незалежност1 Украши в 1991 рощ стала вщновлюватися кторична правда про Карпатську Украшу, про Карпатську С1ч та !х кер1вниюв. Окрем1 фрагменти ¿стори цього перюду в Закарпагп знайшли вщображення в наукових дослщженнях, публжащях, спогадах I мемуарах. Але перед дослщниками Карпатсько-укра!нсько! держави та !! збройних формувань ще довол1 багато роботи, оскшьки потребують об'ективно! ощнки багато подш тих час1в.
© Буковський1.В., 2013
360
Метою дано! стагп е дослщження icTopii' формування збройних сил Карпатсько! Укра!ни - Оргашзаци Нацюнально! Оборони Карпатська Ci4 (ОНОКС).
В реал1ях, що склалися в Закарпагп в 20-30-х pp. XX ст., швидко зростали нацюнальна свщомкть украшщв та ix прагнення до самостшност!. Це викликало р1зко зростаючий супротив з боку сусщшх Угорщини i Польщг Вони хотщи встановити спшьний угорсько-польський кордон за рахунок територп Закарпаття. В останнш чверт! 30-х pp. уряди цих кра!н стали масово засилати на територш краю спещально пщготоваш диверсшш групи з метою дестабшзаци ситуаци, ослабления впливу оргашв управлшня, викликати страх i знев1ру у населения. Наириклад, за даними П. Стерчо, в перюд з л1та 1938 року на територш Закарпаття з боку Угорщини було закинуто двадцять батальйошв терорист1в [2]. Вони пщривали мости, нападали на державш установи, вдавалися до вбивств тощо [3].
За шщативою представник1в нац1онал1стичних орган1зац1й 4 вересня 1938 року в м. Ужгород! вщбулися установч1 збро!, як1 започаткували Укра!нську Нац1ональну Оборону (дал1 УНО). Вона розглядалася як нап1вм1л1тарна оргашзащя оборонного характеру. li' кер1вний провщ очолив С. Росоха. До нього ув1йшли також заступник голови, секретар, орган1зац1йний референт, скарбник i представники в1д кожного пов1ту - загалом 12 oci6. Створено також вшськовий штаб у к1лькост1 трьох oci6: полковник Аркас, Стефан1в i сотник Клименко [4, с. 73].
Як свщчать документа, на Закарпагп, теля закшчення Першо! св1тово! в1йни, було чимало укра!нц1в з великим вшськовим досв1дом, отриманим ще за час1в служби в Австро-Угорськ1й apMii', в УГА, збройних силах Чехословаччини i, як1 були готов! стати до лав Карпатсько! Ci4i. Певна кшьккть добровольц1в нелегально проникла на Закарпаття з Галичини, Волин1, Буковини та шших perioHiB Укра!ни. Тому потр1бен був заклик уряду Карпатсько! Украши масово поповнювати лави Карпатсько! Ci4i, оск!льки гостро не вистачало пщготовлених кадр!в.
Подальш! зм!ни в створенш збройних сил Карпатсько! Укра!ни вщбулися в умовах ускладнення м!жнародно! ситуаци. Зг!дно з р!шенням в!денського, так званого, „шмецько-п-алшського" арб!тражу в!д 2 листопада 1938 року до Угорщини вщшшла швденна частина укра!нського Закарпаття. В результат! цього було перенесено столицю з Ужгорода до Хусту. На то й же листопад 1938 року припадае перетворення УНО в Оргашзацш Нац!онально! Оборони Карпатсько! Ci4i (ОНОКС).
„Назву Карпатська Ci4, - писав один з iHiu;iaTopiB створення орган!зац!! Л.Г!рняк, - треба завдячувати rpyni укра!нських пластун!в, в першу чергу !н!ц!аторов! наради в справ! створення вщповщно! обставинами оргашзаци ¿нж. Свгенов! Кульчицькому, знаному пластунов!" [7, ф. 4, спр. 45].
9 листопада 1938 року в Хуст! вщбулися установч! збори новостворено! орган!зац!! (ОНОКС), на яких було прийнято Статут орган!зац!!. В ньому головна мета Карпатсько! Ci4i визначалася наступним чином: „Оборона державних i нац!ональних ¿нтерес!в П!дкарпатсько! Pyci та плекання оборонного духу в украшському громадянств! краю, поборювання
361
протидержавно! пропаганды та всестороння пщтримка уряду Пщкарпатсько! Рус!, зокрема пщтримання ладу та безпеки". Кер1вництво Ычовими вщдшами повинна була здшснювати Головна команда, що перебувала в Хустг Командантом Карпатсько! С!ч! було обрано Д. Климпуша. До штабу оргашзаци увшшли I. Роман, I. Рогач, С. Росоха. Двое останшх взагал! н!коли не служили в арми, не мали н!якого вшськового вишколу, але цей штаб був пол!тичною структурою. 1снував ще й суто в!йськовий штаб, сформований з досв!дчених в!йськових фах!вц!в. Документи установчих збор!в Карпатсько! С!ч! затвердив 10 листопада мшютр внутр!шн!х справ Карпатсько! Украши Ю. Ревай [8, с. 281].
В результат! проведених заход!в Карпатська С!ч набула велико! популярност! не т!льки в середин! кра!ни, але ! за !! межами. Бшцями-с!човиками наприк!нц! 1938- на початку 1939 роюв стали тисяч! добровольц!в ¿з Закарпаття, Сх!дно! Галичини, Буковини, Волин!, Лемк!вщини, Холмщини [9]. При чому не т!льки ¿з числа нац!онал!ст!в, але й патрютично налаштовано! укра!нсько! молод! взагал!, яка наражалася на серйозну небезпеку для власного життя вже при переход! кордону. А тих, ¿з числа галицьких укра!нц!в, кого сп!ймали при переход! кордону, за розпорядженням польських властей, засуджували на р!зн! термши ув'язнення - в!д 2 до 8 роюв [6, с.9].
Декшька сл!в про структуру Карпатсько! С!чг Головними органами С!ч!, в!дпов!дно до статуту, були Головна Команда ! Рада. Команду очолював комендант, який мав двох заступник!в ! двох член!в команди. У компетенц!! вищих орган!в Карпатсько! С!ч! було кер!вництво орган!зац!ею та розпорядження !! майном. Рада складалася ¿з команди ! референт!в (кер!вник!в секц!й). 1снували референтури орган!зац!! зв'язку, пропаганди, преси та морального виховання, шструкторсько-оборонного навчання. При Головнш Команд! д!яли адм!н!стративний секретар!ат ! рев!з!йна ком!с!я. Члени оргашзаци подщялися на д!йсних, як! були прийнят! до складу Команди та благодшних, як! надавали орган!зац!! матер!альну або моральну п!дтримку, а також почесних, як! мали заслуги перед украшським народом. Благод!йних ! почесних член!в призначала Рада. Кр!м члешв, були ! кандидати в члени оргашзаци. Члени Карпатсько! С1ч1 мали право брати участь у вЫх заходах, що проводила орган!зац!я, користувались активними ! пасивними виборчими правами, а також носили однострш, знаки ! зброю. Вони повинн! були дотримуватися статуту, беззаперечно виконувати накази команди ! в!дбувати покарання. Низов! оргашзаци Карпатсько! С!ч! под!лялися структурно на вщдши. К!лька в!дд!л!в складали к!ш. За званиями кер!вний склад подшявся наступним чином: старший ачовик, сотник ! отаман. Посади, як! вони обшмали, називалися: гуртковий, провщник, кошовий, член ради ! командант. Чини ! посади позначалися на рукавах ! головних уборах форменого одягу. Кер!вники складали присягу в присутност! команданта.
Д!яльн!сть Головного вшськового штабу ОНОКС була дуже р!зномаштною. Кр!м суто в!йськових питань, в!н вир!шував питания ведения заход!в пропагандистського ! виховного характеру. Референти пропаганди ! культурно-осв!тньо! роботи штабу займалися випуском плакат!в, аф!ш, лисивок, р!зних в!дозв ! звернень, посилали на перифер!ю лектор!в !
362
пропагандиспв. Лекторська група, яка отримала назву „Летюча естрада", пщ кер1вництвом Миколи Чирського провела сотш вистутв, збор1в та концерт1в, що мало значний вплив на населения краю, змщнювало його нащонально-патрютичш почуття. Особливо ця робота стала вщчутною пщ час виборчо! кампани до Сойму Карпатсько! Украши. Зокрема, велику шформацшно-пропагандистську роботу здшснював друкований орган Карпатсько! С1ч1 -щотижневик „Наступ" [5, с.18-19].
У вс1х округах були призначеш окружш команданти I вщповщш референтури, в селах - сшьсью коменданти. Командант Карпатсько! С1ч1 Д. Климпуш пщписав I направив на мкця шструкцш про те, як оргашзувати „С1ч" на сел1. А щоб надати допомогу низовому активу, в грудш 1938 року, в Хуст1 вщбувся оргашзацшний з'!зд окружних референт1в. Число учасниюв складало 60 оаб [8, с. 485].
Найбоездатшш! пщроздши Карпатсько! С1ч1 дислокувалися в Хустг Один ¿з учасниюв хустсько! ачово! команди поручник С. Сулятинський у сво!х спогадах писав: „Склад Коша - 5 сотень, 1-а I 2-а сотня... бшя 320 людей..., 3-я сотня - це була сотня хустських роб1тник1в I студешгв. Всього бшя 200 людей, 4-абулатакзвана уряднича1з 160-180 людей, 5-а - зал1знична - 40 людей." [7, ф. 4]. Разом з тим, найбшьшою проблемою Карпатсько! С1ч1, кр1м браку вишколених бшщв, було нестача збро! I боеприпаЫв. Про це нам вщомо з багатьох джерел. Так П. Стерчо писав, що „ачовики збро! не мають. Тшьки вщ випадку до випадку придшяеться !м зброя для служби безпеки".
В с1чш 1939 року Д. Климпуш звернувся до Президи Ради МЫстр!в Карпатсько! Укра!ни з проханням дати дозвш на закутвлю збро!. „Вишколення та виконування служби Ычовиками, - писав вш, - е можливим лише, коли ачовики будуть озброеш. Головне, це потр1бно в бшьших селах та на пограничних мютах, де час вщ часу занепокоюють наше населения зовшшш I внутршш вороги Карпатсько! Украши" [7, ф. 17, оп.2].
Вщсутшсть збро! та спроби заволод1ти нею з боку Ычовиюв призвели до кровопролитних подш 13-14 березня 1939 року м1ж пщроздшами Карпатсько! С1ч1 та чехословацькими вшськами. Вщсутшсть збро! стала причиною трапчно! розв'язки пщ час бо!в з угорською арм1ею.
Через потурання нацистсько! Шмеччини I особистого благословения А. Птлера, вшська хортистсько! Угорщини у склад! двадцяти див!зш 14 березня 1939 року зранку перейшли кордон I розпочали штервенщю проти Карпатсько! Укра!ни. Польща теж тримала на кордош 4 див1зи, яю були готов! до вторгнення.
Агресори зустрши достойний супротив з боку Карпатсько! Укра!ни. П населения масово потяглося до свого вшська. Незважаючи на це, створилася критично смертельна для республжи ситуащя через нестачу збро!. I все ж, украшщ мужньо боронили свш край вщ вдесятеро переважаючого противника [10, с. 61,68]. Весь св1т, затамувавши подих, спостер1гав за драмою, яка розкралася на невеличкому клаптику вшьно! укра!нсько! землг Про геро!зм захисниюв карпато-укра!нсько! держави писали провщш св1тов1 шформагентства. Нав1ть польська преса змушена була визнати:„Мусимо, одначе, чесно сказати, що в контекст! останшх подш маемо бшьше пошани до
363
украшщв, шж до чех1в i словаьав. Хоч би як там було i хоч би ким були OTi „С!човики", все ж таки Ti люди не скавулши, не склали збро!, але билися в найтяжчих пол1тичних i стратепчних умовах".
Як би не сперечалися сучасш ¿сторики i дослщники тих подш, але беззаиеречним е те, що Карпатська Укра!на виявилася першою державою, котра зробила збройний супротив нацистськш Шмеччиш в oco6i И союзника хортистсько-фашистсько! Угорщини i не змирилась ¿з заз1ханнями на И свободу.
Однак, як зазначалося рашше, сили були нер1вними i чисельно i збройно. Шсля запеклих бо!в, де були жертви з обох стор1н, угорщ захопили середню частину Карпатсько! Укра!ни п!д юнець березня, п!вн!чну - у першш половин! кв!тня, а прикордонн! пасма через вщсутшсть шлях!в - аж у травн!. Попри це численш в!дд!ли Карпатсько! Ci4i продовжували партизанську боротьбу в горах протягом ycie! мадярсько! окупац!! краю.
В бойових д!ях проти угорсько! apMÜ загинуло 5 тисяч укра!нц!в [10, с.
68].
Коли значна частина Ычовиюв перейшла кордон з Румун!ею, то мюцева влада !х роззбро!ла та передала на поталу хористам. Така ж доля сп!ткала тих украшщв, як! перейшли польський кордон. Bei вони були розстршяш поляками. До того ж yropcbKi жандарми CKpi3b виловлювали ci40BHKiß. Угорською владою питания виpiшyвaлocя дуже швидко - розстрш на мющ, як правило, з nonepeflHiMH тортурами i знущаннями. Знищувались також i Bei запщозреш хористами у зв'язках з ачовиками.
Угорська oкyпaцiя, як бачимо, була пов'язана з терором i репреаями проти yKpai'Huiß. Особливо нетерпимо окупанти ставилися до укра!нсько! iнтeлiгeнцii. Кожей ¿з них anpiopi вважався ворогом хорисив, За дуже короткий час без суду i сл!дства окупанти замучили i розстр!ляли 27 тисяч найбшьш активних i нац!онально евщомих укра!нц!в.
Карпатська Укра!на п!д натиском переважаючих сил впала, але напередодш II св!тово! в!йни укра!нц! явили св!ту зразки геро!зму та вщваги. Пророчими стали слова начальника штабу Карпатсько! Ci4i Михайла Колодз!нського (полковник Гузар), який сказав: „Коли вже немае розумного виходу з тяжкого становища, то треба вм!ти вмерти по-геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих покол!нь"[11].
Отже, п!д час державотворчих процес!в у Закарпатському краю протягом 1938-1939 рр. Карпатська Ci4 перетворилася ¿з нап!вм!л!тарних та парам!л!тарних оргашзацш у регулярне нац!ональне в!йсько. Своею геро!чною i неймов!рно важкою боротьбою у дуже складних умовах вона ще раз продемонструвала усьому св!ту волелюбн!сть, державн!сть, патр!отизм укра!нського народу.
Л1тература
1. Саранюк Н., Св!рщова Л., Хм!левська О. Боротьба украшщв Закарпаття за власну державн!сть у контекст! геопол!тичних прагнень Свропейських кра!н напередодн! Друго! св!тово! в!йни / Н.Саранюк, Л.Св!р!дова, О.Хм!левська // Матер!али Всеукра!нсько! науково! конференц!!. - Льв!в, 2012. - С. 395.
2.СтерчоП. Карпато-Укра!нськадержава / П.Стерчо. - Льв!в, 1994.
364
3. Довгей В. Вщ Бескид1в до Катиш / В.Довгей // За вшьну Украшу. -1991. - 2 лютого.
4. Буковський I. Утворення та д1яльшсть вшськових формувань Карпатсько! Украши (1938-1939) / 1.Буковський // Дне. канд. îct. 20.02.22. -Льв1в: НУ „Льв1вська пол1техшка", 2004. - С. 173.
5. Карпатська Ci4. Матер1али науково-практично! конференций присвячено! 56-й р1чнищ Карпатсько! Cini. - Ужгород: Ml 111 „Гражда", 1996. -252 с.
6. Archiv Ministerstva Zahranich Veci. - Прага картон 606, 620 - пол1тичш справи.
7. Державний apxiß Закарпатсько! обл.., м.Ужгород, ф. 4. МЫстерство внутр!шн!х справ, оп. 1, спр. 45.
8. Вегеш М. Вони боронили Карпатську Укра!ну. Нариси icTopiï нацюнально-визвольно! боротьби закарпатських украшщв / М.Вегеш. -Ужгород: Карпати, 2002. - С. 709.
9. Буковський I. Солщаршсть галицьких патрюив з Закарпатською Украшою в 6opoTb6i проти поневолення / 1.Буковський // Вшськово-науковий в!сник Вшськового шетитуту Сухопутних вшськ при НУ „Льв1вська пол1техшка". Вип. 2. - Льв1в, 2000.
10. Косик В. Украша i Шмеччина у Другш евп-овш вшш / В.Косик. -Париж - Нью-Йорк - Льв1в, 1995.
11. Топальський В. Формування Карпатсько! Cini та участь ïï пщроздшв в захист1 Карпатсько! Украши / В.Топальський // Матер1али всеукрашсько! науково! конференций - Льв1в, 2010.
Summary Bukovskiy I.V.
Considered conditions, causes and nature of formation of the Carpathian Sich, its conversion from paramilitary circles into national army, also its struggle to protect Carpathian Ukraine.
Key words: Carpathian Sich, Ukrainian emigration, national liberation movement, social status, strength.
365
