Научная статья на тему 'ДО 85-РіЧЧЯ АКАДЕМіКА-ЗАСНОВНИКА АКАДЕМії ЕКОНОМіЧНИХ НАУК УКРАїНИ ГРИГОРіЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА П’ЯТАЧЕНКА'

ДО 85-РіЧЧЯ АКАДЕМіКА-ЗАСНОВНИКА АКАДЕМії ЕКОНОМіЧНИХ НАУК УКРАїНИ ГРИГОРіЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА П’ЯТАЧЕНКА Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
28
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ДО 85-РіЧЧЯ АКАДЕМіКА-ЗАСНОВНИКА АКАДЕМії ЕКОНОМіЧНИХ НАУК УКРАїНИ ГРИГОРіЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА П’ЯТАЧЕНКА»

НАШ1ЮВ1ЛЯРИ

До 85^ччя

АКАДЕМ1КА-ЗАСНОВНИКА АКАДЕМП ЕКОНОМ1ЧНИХ НАУК УКРА1НИ ГРИГОР1Я ОЛЕКСАНДРОВИЧА П'ЯТАЧЕНКА

22 березня 2017 р. виповнилося 85 роив видат-ному державному дiячевi — першому Мшстру фшан-сiв у новiтнiй (пострадянськш) юторп Укра!ни (19911994 рр.), Заслуженому економiсту Укра!ни, знаному оргашзатору в^чизняно! фшансово! науки (нинi — Почесному директору Науково-дослщного фшансово-го шституту Державно! навчально-науково! установи «Академiя фiнансового управлшня») i науковцю — академ^-засновнику Академп економiчних наук Ук-ра!ни, професору Григорiю Олександровичу П'ятаче-нку.

Народився Григорш Олександрович на Вшнич-чинi у с. Великий степ. Шсля закшчення в 1956 р. Львiвського торгово-економiчного iнституту (нинi — Львiвська комерцiйна академiя) працював заступником головного бухгалтера Рибницьких розробок «Сах-камшь» Мiнiстерства промисловостi продовольчих то-варiв УРСР, з 1958 р. — заступник головного бухгалтера з фшансових питань тресту «Сахкамшь» Вшни-цького раднаргоспу, з 1960 р. — заступник головного бухгалтера цього раднаргоспу. У 1966 р. Г.О. П'ята-ченко обшняв посаду заступника начальника фшансо-вого управлшня Мшстерства харчово! промисловостi УРСР, яке у 1972 р. очолив. З 1984 до 1991 р. — начальник вщдшу фшанетв Держплану УРСР, заступник Мшстра економiки Укра!ни. Зi здобуттям Укра!ною державно! незалежноси Григорiй Олександрович був призначений першим Мшстром фiнансiв в Уряд^ очолюваному В. Фоюним, i був безпосередньо при-четним не лише до реалiзацi! визначальних перетво-рень фшансово! системи кра!ни (фактично до розбу-дови цie! системи, зокрема !! державних управлiнських органiв), але й до формування засад державно! еконо-мiчно! полiтики у нових умовах господарювання. Обiймаючи посаду Мшстра фiнансiв Укра!ни, чимало зусиль Г.О. П'ятаченко доклав до входження Укра!ни до м1жнародних фiнансових органiзацiй, зокрема М1жнародного валютного фонду, Мiжнародного банку реконструкций та розвитку, Мiжнародно! фшансово! корпорацп, М1жнародно! асоцiацi! розвитку та Багато-стороннього агента з гарантш iнвестицiй. З 1992 до 1994 р. — керуючий вiд Укра!ни в Мiжнародному валютному фондi та бвропейському банку реконструкций та розвитку.

У 1993 р. Г.О. П'ятаченко виступив з шщативою про необхщшсть створення при Мшстерсга фiнансiв Укра!ни Науково-дослщного фшансового iнституту. Ще А. Барановський — Мiнiстр фiнансiв УРСР (1961 — 1979 рр.) — мав намiр оргашзувати такий iнститут, але в Москш цю пропозицiю не тдтримали. Проте все ж таки, згщно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 07.06.1993 р. № 424 «Про створення Науково-дос-лiдного фшансового шституту при Мшстерсга фь нанетв Укра!ни», цей iнститут було оргашзовано, нинi — Державна навчально-наукова установа «Акаде-мiя фiнансового управлiння», яка стала провщним на-уково-методичним центром, що забезпечуе впрова-дження в нацюнальну систему управлiння держав-ними фшансами наукових фiнансово-економiчних до-слщжень.

У 1992 р. вш пщтримав iдею академГка НАН Ук-ра!ни М.Г. Чумаченка та його соратников про необхщшсть створення АкадемГ! економiчних наук Укра!ни i погодився стати одним з академГюв-засновникГв ще! структури.

Пiсля виходу на пенсГю у 1994 р. Григорiй Олександрович очолював Науково-дослiдний фiнансовий шститут Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни, а з 2003 р. обраний Почесним директором цього закладу. Профе-сор Г.О. П'ятаченко постшно бере учать у наукових проектах шституту, е членом редколегш видань Академп фшансового управлшня. Професору Г.О. П'ята-ченку належить ряд праць, присвячених теоретичним засадам грошово-кредитно! та бюджетно! полiтики Укра!ни, укра!нсько! фiнансово! думки, iсторi! фшан-сiв, а також висвiтленню ствпращ Укра!ни з мГжна-родними фшансовими установами з метою пщви-щення ролi нашо! держави у свгговому фiнансовому просторi, серед них: «Укра!на в МГжнародному валютному фондк Вступ Укра!ни до МВФ. Статт угоди МВФ», «Укра!на i бвропейський банк реконструкцГ! та розвитку»; «Становлення та розвиток фiнансiв Ук-ра!ни. 1917—2003», «Мiнiстри фiнансiв Укра!ни (1917— 1998); КороткГ бюграфГ!», «Життевий шлях мiнiстрiв фiнансiв Укра!ни та !х внесок у розвиток державно! фшансово! системи, 1917—2006» (у ствавторстта); «Удосконалення механiзму наповнення дохiдно! час-тини бюджету», «Бюджетний дефiцит Укра!ни в державному бюджета РосГ! в середиш Х1Х — на початку ХХ столитя», «Перша рiчниця гривш в судинах еко-номiки Укра!ни», «Бюджетна полiтика держави на етат пiдготовки грошово! реформи», «Бюджетний де-фiцит у фiнансовiй полiтицi держави», «Проблеми бюджетного дефiциту у фшансовш полiтицi держави», «Проблеми та шляхи становлення фшанав пщприем-ницьких структур Укра!ни», «Проблеми взаемодГ! Mi-нiстерства фiнансiв, Нацiонального банку та Кабшету МГнГстрГв Укра!ни (Теоретичнi проблеми регулювання економiки)».

Колеги та академiчна спiльнота щиро поважають ГригорГя Олександровича П'ятаченка за високий про-фесiоналiзм, принциповгсть, демократичнiсть поглядгв та переконань, толерантне ставлення до людей, цшу-ють його талант i працездатшсть.

Наукова громада АкадемГ! економiчних наук Ук-ра!ни, друзГ, колеги щиро вГгають ГригорГя Олександровича П'ятаченка з 85-рГччям i бажають йому ще на довп роки мщного здоров'я, щастя, невичерпно! енергГ!, натхненно! плГдно! працГ, нових творчих здо-буткГв у науковГй дГяльностГ.

Презид1я Академп eKOHOMinHux наук УкраЫи,

Вчена рада 1нституту економки npoMu^oeocmi НАН УкраЫи,

Редколег1я журналу «BicHUK eK0H0Mi4H0i науки УкраЫи»

@ 2017/№1

195

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.