CC BY
43
УДК 94 + 070 (09) + 351.858 (477.83/86) «18-19»
Х1мяк О.М., доцент кафедри пол1тологи © Нацюналънийутверситет «Лъвгвсъка полтехшка»
Д1ЯЛЬН1СТЬ УКРА1НСЬК01 С0Ц1АЛ-ДЕМ0КРАТИЧН01 ПАРТ11 ( К1НЕЦЬ XIX - ПОЧАТОК XX СТ.)
ТА II ПЕРЮДИЧН1 ВИДАННЯ
Розглядаетъся Ыялътстъ Украгнсъког сощал-демократичног партИ, дослгджуетъся роль преси у внутрШнъопарттному та загалънополтичному житт1 галщъкого сустлъства.
Ключое1 слова: парттна боротъба, укратсъкий народ, сощалктичне сустлъство, преса, Галичина.
Вступ. Розвиток сощал-демократичного руху в Галичиш був обумовлений об'ективними сощально-економ1чними та пол1тичними причинами \ впродовж всього дослщжуваного перюду перебував пщ щейним впливом европейського сощал-демократизму. Протягом друго! половини XIX - на початку XX ст. в Галичиш пом1тно зросла роль мют як осередюв промисловост1, торпвл1, культури. До активного сощального \ поличного життя долучилися широк! верстви галицького суспшьства. В головних осередках промисловост1 вже до кшця XIX ст. сформуватися значш загони промислового роб1тництва як найбшьш чутливого елементу до сощально! пол1тики в державг
Матер1али 1 методи. Для розгляду теми використовувалися так1 науков1 методи, як пор1вняльно-1сторичний, хронолопчний, комплексно-анал1тичний.
У травш 1899 р. групою "молодих радикал1в", яю внаслщок розколу залишили РУРП, було проголошено створення Украшсько! сощал-демократично! парти (УСДП). I уже 17 вересня того ж року вщбулася установча конференщя УСДП [6, с. 23]. Нова галицька парт1я актуально уконституювалася як украшська секщя загальноавстршсько! СДРП. У цшому, И поява оргашчно вписалася у контекст процесу федерал1заци австршсько! сощал-демократи, поступового роздшення И на нацюнальш сощал-демократичш парти. УСДП проголосила сво!м головним програмним завданням побудову сощалютичного суспшьства за допомогою мирних, легальних метод1в боротьби. Офщшним органом парти стала газета "Воля".
На з'1зд1 СДРПА 24-29 вересня 1899 р. у Брно, виступаючи як представник УСДП, Микола Ганкевич заявив, що "украшсью сощал-демократи змагатимуть до нацюнально! свободи свого народу, щоби возз'еднаний \ вшьний украшський народ став поряд з шшими нащями як р1вноправний член" [6, с. 30]. При цьому вш проголосував за резолюцш з'1зду про необхщшсть перетворення Австрп в демократичну федеративну державу [6, с. 30]. Галицьк1 сощал-демократи заявляли при цьому, що цшсшсть Австри не е для них
°Х1мякО.М., 2012
237
незаперечною щншстю: "Вшьна украшська держава людова, самостшна незалежна республка украшська - се домагання наше", писала "Воля" у грудш 1901 р. [3, 1901: 15 грудня].
Увага украшських сощал-демократ1в була зосереджена на оргашзацп страйково! боротьби роб1тниюв i селян за полшшення умов i оплати пращ, на прилученш людей пращ до масових акцш роб1тничо! i селянсько! солщарност1, до участ1 у в1чах i демонстращях, до виборчих кампанш, до профспшкового руху тощо. Нова програма австршсько! сощал-демократп, прийнята у 1901 р., засуджувала нащональне гноблення i проголошувала остаточне врегулювання нащонально! i mobhoi проблем. УСДП ор1ентувалася на мирш поетапш перетворення у суспшьств1 в напрямку до сощал1зму, на легальш форми пол1тично! д1яльносп. Як i вся сощал-демократ1я Австрп, УСДП подшяла стратепчш цш i тактичш методи боротьби за сощал1зм.
Щодо шших сил та партш украшського поличного табору УСДП опинилася у рол1 радикально! л1во! опозицп. Нащонал-демократ1в сощалюти вважали захисниками штереав лише бшьш-менш заможних верств украшського суспшьства, засуджували за схильшсть до компромюв з австршською владою. УРП сощал-демократи критикували за, на !хнш погляд, непослщовшсть, балансування м1ж сощал1змом та нащонал1змом. Очевидно, що вкрай негативним було ставлення УСДП до Католицько-руського народного союзу - консервативно! парти клерикального характеру. Hapemri, гостра критика москвофшьського руху еднала галицьких сощал-демократ1в 3i вс1ма шшими украшськими париями Галичини. Хибна теор1я москвофшв про нащональну сшльшсть рос1ян i галицьких русишв робила з них силу, об'ективно ворожу укра!нському, справд1 нацюнальному pyxoBi. У контекст! гострого укра!нсько-польського протистояння в Галичин! на початку XX стол!ття д!яльн!сть москвофшв об'ективно грала на руку польським "господарям" краю. "Воля" називала москвофЫв "ворогами укра!нсько! справи, ворогами поступу", "агентами царського уряду", як! "тшьки те i роблять, що нападають, кидаються i брешуть на украшський рух нац!ональний та за рубл! ширять наймерзенн!ше цареслав!е" [3].
Украшсью соц!ал-демократи д!яли у т1снш сшвпращ з польськими сощал-демократами Галичини, а так! !х л!дери, як М. Ганкевич i С. В!тик, одночасно входили до складу кер!вництва як УСДП, так i ППСД. Слабка орган!зац!йна база, вщсутшсть реального впливу на профспшки (як1 в Галичиш були в польських руках), а вщтак - вщсутшсть серйозних грошових засоб1в мали наслщком слабюсть партшно! преси галицьких сощал-демократ1в. Згаданий вже головний партшний орган УСДП - "Воля" - виходила два рази на мкяць, а И наклад становив у 1900-1906 pp. лише 500-800 прим1рник1в [6, с. 36]. У 1903 р. газета виходила дуже нерегулярно, а кшька мкящв 1904 р. не друкувалася взагал1 [2, с. 36]. При цьому редакщя отримувала субсидп вщ кер1вництва австршсько! сощал-демократи. Дуже р1зка критика на адресу влади надто часто призводила до конфюкаци матер1ал1в "Вол1" австршською цензурою; бш ж плями на стор1нках газети не сприяли И популярhoctI [7, с. 28]. М1ж тим, для
238
пор1вняння, загальний наклад видань УНДП у 1907 р. наближався до 100 тисяч [6, с. 36]. Перший з'1зд УСДП (21-22 березня 1903 р.), серед шшого, ухвалив реоргашзувати "Волю" у щотижневик, але через вщсутшсть кошт1в цього зроблено не було [6, 34]. Те ж саме виршив \ наступний, другий, з'1зд (27-28 с1чня 1906 р.).
Невдоволеш позищею проводу парти, члени УСДП (1хшм лщером був
B.Левинський) надрукували у "Вол1" декшька статей на пщтримку тези про необхщшсть оргашзаци самостшних украшських профспшок [6, с. 42]. Змушений залишити редакцш "ВолГ1, В. Левинський оргашзував у Чершвцях видання газети "Земля \ воля" (з березня 1906 р.) накладом близько 2000 прим1рник1в [7, с. 28]. Газета, що стала оплотом партшно! опозицп, почала поширюватися { в Галичиш, поступово набираючи популярное^ та виткняючи офщшну "Волю" [9, с. 62]. Редактором "Земл1 I вол1" у Чершвцях був М.Огородник [12, с. 217].
В результат! вибор1в, у травш 1907 р., до австршського парламенту (рейхсрату), яю уперше було проведено на основ! загального виборчого права (УСДП взяла в них участь самостшно, а депутатськ1 мандати зумши здобути
C.Впж та Я. Остапчук, розкол у парти вдалося подолати. За ршенням партконференцн сощал-демократ1в (лютий 1908 р.) редакцш "Земл11 вол1" було перенесено до Львова, видання "Вол1" припинено I створено епшьну редакцш з редакцш "Вол1" та "Земл1 I вол1". Таким чином, "Земля I воля" стала единим центральним партшним органом галицьких сощашспв [6, с. 44].
Для партшних видань УСДП отримувала значну фшансову допомогу вщ украшсько! д1аспори США 1 Канади, а також невелику субсидш вщ австршсько! сощал-демократи. Щоправда, у Вщш прохання про матер1альну допомогу зустр1чали без особливого ентуз1азму. Про це красномовно евщчить, зокрема, лист Ю. Бачинського до В. Левинського з шформащею про в1зит до австршсько1 столиц! одного з товариш1в по парти: "У справ1 видавництва "Земл1 I вол1" дв1ч1 на тиждень не поробив Яросевич у вщенськш ексекутив1 шяких заход1в, не маючи в1ри в 1х уешшшеть, зглядно не хотячи наразитися на викинення Адлером (В. Адлер - кер1вник СДРПА. - О. X.) задверГ' [2, с. 34].
УСДП пщтримувала зв'язок з1 схщноукрашською УСДРП, яка у Роси була заборонена. На прохання ЦК останньо! В. Левинський у 1910 р. видавав у Львов1 газету "Роб1тник", що закликала до вщновлення в Укра!ш нелегально! сощал-демократично! революцшно! парти. У 1910-1911 рр. вийшло 12 номер1в журналу "Наш голос" - сшльного теоретичного органу УСДП 1 УСДПР [6, с. 55].
"Земля I воля" та шш1 перюдичш видання сощал-демократ1в у сво!х публжащях головну увагу придшяли сощалютичному рухов1, питаниям життя украшського роб1тництва, проблемам партшно! тактики I оргашзаци. Зокрема, у листопад1-грудш 1908 р. в сощашстичнш преЫ знову обговорювалося питания про украшсью профешлки [6, с. 55]. Чимало мкця займала на И сторшках шформащя з парламенту, де обидва поели вщ УСДП увшшли не до украшського, а до загальноавстршського сощал-демократичного
239
парламентского клубу. Видання УСДП закидали нащональним фракщям, у тому числ1 й Украшському клубов!, що вони наражаються на небезпеку розпуску парламенту через др1бш нацюнальш чвари, докоряли за готовшсть йти на компром1с з урядом [1].
У 1907-1913 рр. в УСДП тривав конфлкт м1ж кер1вництвом партп та значною частиною молодшого поколшня сощал-демократ1в. У центр! розб1жностей було питания про взаемини з польською ППСД. Ми вже вщзначали ткний оргашзацшний зв'язок УСДП, у першу чергу И кер1вництва, з польською сощал-демократ1ею Галичини. Так, М. Ганкевич був водночас редактором "О1о8'у" - органу ППСД - 1 кер1вником МК ППСД у Львову таю лщери УСДП як С. В1тик, Т. Мелень також працювали у структурах польсько! сощалютично! парти [6, с. 62]. М1ж тим нащоналктичш прояви у д1яльност1 ППСД сприяли посиленню в молодших члешв УСДП прагнення до усамостшнення украшсько! сощал-демократи. Погляди опозицп знаходили вщображення у партшнш пресг Так, Ю. Бачинський (автор "Украши итеёеШ-и) у сво1Й статл закликав однопартшщв "скинути з себе те знам'я рабства супроти польсько! парти", вести самостшну пол1тику [6, с. 63]. На конференци УСДП у с1чш 1911 р. у Львов1 "молодГ' добилися ухвалення резолюци, в якш наголошувалося, що взаемини м1ж польською та украшською сощал-демокралею е ненормальними, I стверджувалося, що "причини такого стану випливають не тшьки з сощал-патрютично! щеологи ППСД, з И кторичними пересудами, але I з И стремлшь бути представницею всего роб1тничого руху по мютах Схщно! Галичини" [8, 1911: 5 лютого]. У резолюци пщкреслювалося, що обов'язком члешв УСДП е "в першш м1р1 вщдавати свш час I сили украшськшпарти" [8, 1911: 5 лютого].
Виступивши проти пол1тики ППСД передуам з нацюнальних позицш, "молода" теч1я в УСДП водночас досить р1зко вщмежувалася й вщ шших украшських партш, ощнюючи 1х як "др1бнобуржуазш" I "мщансью". Зокрема, з "класових" м1ркувань "молода" бшьшють парти виршила святкувати 50-р1ччя з дня смерт1 Тараса Шевченка самостшно, окремо вщ шших украшських партш. Водночас "стар1" були приб1чниками участ1 у загальноукрашських заходах [11, № 4, с. 197].
На виборах до австршського парламенту 1911 р. деяю кандидати УСДП балотувалися проти кандидата УНДП та УРП. Сдиний обраний вщ сощал-демокрапв посол С. Впик увшшов не до Украшського клубу, а до шмецько! сощал-демократично! фракцн. 3 приводу цього "Земля 1 воля" писала, що "сощал-демократичний посол не см1е вступити до Украшського клубу разом з панами та попами" [8, 1911: 14 червня].
3 юнця 1911 р. УСДП розкололася на дв1 частини, кожна з яких виступала вщ ¿меш цшо! парти1 видавала свш окремий друкований орган - "Земля I воля" та "Вперед" [6, с. 66]. В основ 1 конфлкту, що розвалював УСДП, лежала, по сут1, кол1з1я м1ж об'ективно нащональним, украшським характером парти та И намаганням зберкати "класову солщаршсть" з польською сощал-демократичною парт1ею. Однак прояви нацюнал1зму у д1яльност1 ППСД, члени
240
яко! значною м1рою солщаризувалися з тими нацюнально-державницькими прагненнями поляюв, яю входили у Схвднш Галичиш у конфлжт з нащональними штересами украшщв, завдали удару по штернащоналктським настроям украшських сощал-демократ1в. Якщо украшсью сощалкти бачили у майбутньому перспективу незалежно! украшсько! держави, а польсью, мршчи про вщродження незалежно! Польщ1, сприймали схщногалицью земл1 як одв1чно польсью, уникнути з1ткнення на нацюнальному грунт1 було непросто. Щоправда, на практищ конфлжти створювалися бшьше злободенними питаниями про профспшков1 каси та шшими проявами нацюнально! зневаги з польського боку.
3 шшого боку, намагання УСДП бути послщовно "пролетарською", суто роб1тничою парт1ею призвело И до протистояння з шшими украшськими париями Галичини. Це, як зазначалося вище, серед шшого знайшло вщображення у позици УСДП пщ час виборчих кампанш, в неучаст1 И депутат1в у парламентскому Украшському клуб1, а також у численних критичних звинуваченнях несощалктичних украшських пол1тиюв у "буржуазное^", захист1 ними штереав укра!нсько1 буржуази, а не широких мае, яю лунали з1 сторшок сощал-демократичних видань.
У той же час слщ вщзначити, що обидва угрупування в УСДП у багатьох важливих питаниях сусшльно-пол1тичного життя Галичини д1яли солщарно як одне з одним, так \ з шшими украшськими париями, вщетоюючи суто нацюнальш, загальноукрашсью вимоги. I щ украшсью вимоги нерщко зб1галися з вимогами польсько! "л1вищ". Так, у лютому 1912 р. украшсью сощал-демократи обох напрямюв брали участь (сшльно з ППСД та ССДП) у демонстраци перед будинком галицького сейму, вимагаючи скасування кур1ально! системи на сеймових виборах. наци". Представники обох частин парти пщписали епшьну вщозву з УНДП та УРП, яка закликала до створення у Львов1 украшського ушверситету шляхом подшу юнуючого на украшський та польський [5, 17 червня].
Початок восени 1912 р. першо! Балкансько! вшни створив реальну загрозу виникнення збройного конфлшту м1ж Австр1ею та РоЫею, чш ¿мперсью штереси саме на Балканах з1ткнулися особливо гостро. У стльнш вщозв1 УСДП ("автоном1ст1в") та УСДРП до Базельського надзвичайного конгресу II 1нтернащоналу, теля засудження вшни загалом, зазначалося, що "в раз1 збройного конфлжту м1ж Австр1ею та РоЫею нашим першим завданням буде боротися проти нашого одв1чного ворога - росшського царату" [4].
Позищя сощал-демократ1в - "централ кт1в" виявилася ще бшьш проавстршською. Послщовно проти вшни, без будь-яких наголоЫв на необхщност1 у першу чергу поразки Роси, виступили украшсью сощал-демократи Буковини. Зокрема, чершвецька "Борба" у зверненш "До украшського робучого люду Галичини \ Буковини" пщкреслювала, що пропаганда вшни як засобу добитися незалежност1 Украши - "авантюристичний шлях", що може призвести не до нащонального звшьнення украшщв, а до посилення европейсько! реакци [1, 14 грудня]. Це, однак, була позищя
241
меншосп УСДП. Представники парти проголосували за пщготовлений специальною м1жпартшною нарадою галицьких украшщв (7 грудня 1912 р.) комушкат, в якому декларувалося, що "...з огляду на добро \ будуччину украшсько! наци по обох боках кордону на випадок вшни м1ж Австркю та Роскю, все украшське громадянство однозгщно I ршуче стане на бощ Австри1 проти Росшсько! ¿мпери як найбшьшого ворога Украши" [10, с. 555-556]. Незадовго, перед початком Першо! св1тово! вшни УСДП вдалося подолати розкол.
Висновки. 1дейш концепци галицько! сощал-демократи грунтувалися на власнш сощально-економ1чнш баз1 й розвивалися у зв'язку з властивими ш внутршшми законом1рностями. Вони збкалися ¿з загальними тенденщями розвитку сощал-демократичних щей в цшому свт. В лош украшського сощал-демократизму майже вщ самого початку його оргашзацшного оформления було сформульовано лозунг державно! самостшност1 Украши.
Л1тература
1.Борба: 1912 р. 2. Босак О. 3 ктори розвитку сощал-демократично! перюдики // Украшська перюдика: ктор1я I сучаснкть: Тези науково-теоретично! конференци 9-10 грудня1993 р. - Льв1в, 1993. - С. 34-38. 3. Воля (м. Льв1в): 1900-1903. 4. Вперед: 1913 р. 5. Дшо: 1912 р. 6. Жерноклеев О. У крашська сощал-демократична парт1я (1899-1918). - 1вано-Франк1вськ: 1997. -104 с. 7. Жерноклеев О. Украшська сощал-демократична преса в Галичиш на початку XX ст. (1900-1914 рр.) // Доповщ1 1 повщомлення II Всеукрашсько! науково-теоретично! конференци «Украшська перюдика: ктор1я I сучаснкть». - Льв1в - Житомир, 1994. - С.27-29. 8. Земля 1 воля. 9. Левинський В. Нарис розвитку украшського роб1тничого руху в Галичиш. - X.; К.: Держвидав Украши, 1930. - 91 с. 10. Лтгературно-науковий вкник: 1913: т. 62. - кн.6. 11. Наш голос: 1911 р. 12. Романюк М. Украшська преса Швшчно! Буковини як джерело вивчення сусшльно-пол1тичного життя краю (1870-1940 рр.) - Льв1в: Фенкс, 2000. - 588.
242
