CC BY
56
Список використаних джерел
1. Земельний кодекс УкраТ'ни №2678 eid 25 жовтня 2001 року редакця eid 01.07.2014 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://code.leschishin. org/
2. Маркс К., Капитал - М.Партиздат ЦК ВКП(б),1936. -Т.1. - Кн.1. - 701 с.
3. Шубравська О. В. 1нновацйний розвиток аграрного сектора економки УкраТ'ни: теоретико-методологiчний аспект/ О.В. Шубравська//Економка УкраТ'ни. - 2012. - №1. - C.27-36
4. Однорог М.А. 1нвестицйне забезпечення сльськогосподарських пдприемств i тенденц) його подальшого розвитку / М.А. Однорог //Актуальн'1 проблеми економки. - 2008. - №11(89). -C.137-144
5. Онщенко О. Формування новоГ органiзацiйноT' структури аграрних пдприемств / О. Онщенко // УкраТ'нський журнал «Економст». - 1999. - №1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/
6. Мулик 1.1. Нарошування експортного потенцалу аграрного сектору/ 1.1. Мулик // Проблеми формування новоГ економки XXI столття: матерiали мiж нар.)' наук.-практ. конф.,19 грудня 2008р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.confcontact.com/
7. Мнстерство економiчного розвитку i торгiвлi УкраТ'ни. Державна пiдтримка украТ'нського експорту. 1нформаця шодо зобов'язань УкраТ'ни, взятих у процес вступу до СОТ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/wto/ukr/982.html
8. Клочко В. М., Мерчанський В. В. Значення вступу УкраГни до СОТ для агропромислового комплексу / В. М. Клочко, В. В. Мерчанський // Економiчний простiр. - 2009. - № 22. - С. 13-21.
References
1. Zemelnyi kodeks Ukrainy №2678 vid 25 zhovtnia 2001 roku redaktsia vid 01.07.2014 roku. : http://code.leschishin.org/
2. Marks K. Kapital M. Partizdat TsK VKP(b), 1936. Т.1. Кн.1. 701 с.
3. Shubravska O.V. Innovatsiynyi rozvytok ahrarnogo sektora ekonomiky Ukrainy: teoretyko-metodolohichnyi aspekt // Ekonomika Ukrainy. 2012. №1. C.27-36
4. Odnoroh M.A. Investytsiine zabezpechennia silskohospodarskykh pidpryemstv i tendentsii yoho podalshoho rozvytku // Aktualni problemy ekonomiky. 2008. №11(89). C.137-144
5. Onicshenko O. Formuvannia novoi orhanizatsiinoi struktury ahrarnykh pidpryemstv // Ukrainskyi zhurnal «Ekonomist». 1999. №1 : http://ua-ekonomist.com/139-oleksy-onischenko-formuvannya-novoyi-organizaciynoyi-struktury-agrarnogo-sektora-ukrayiny-1999.html
6. Mulyk I.I. Narocshuvannia ekspertnoho potentsialu ahrarnoho sektoru // Problemy formirovania novoi ekonomiki XXI veka : mezhdunarodnaia nauchno-prakticheskaia konferentsia, 19 dekabria 2008 g. : http://www.confcontact.com/
7. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. Derzhavna pidtrymka ukrainskoho eksporty. Informatsia cshodo zaboviazan Ukrainy, vzatykh u protsesi vstupu do SOT. : http://www.ukrexport.gov.ua/
8. Klochko V.M., Merchanskyi V.V. Znachennia vstupu Ukrainy do SOT dlia ahropromyslovoho kopleksy // Ekonomichnyi prostir. 2009. № 22. С. 13-21
ДАН1 ПРО АВТОРА
Самусь Ганна 1ваывна, викладач кафедри економки i управлЫня Конотопський нститут Сумський державний унiверситет Пр. Миру, 24, м. Конотоп, 41600, УкраТ'на е-mail: samus_anna@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Самусь Анна Ивановна, преподаватель кафедры экономики и менеджмента Конотопського института Сумского государственного университета пр. Мира, 24, г. Конотоп 41600, Украина е-mail: samus_anna@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Samus Ganna Ivanivna, lecturer of the department of Economics and Management Konotop institute of Sumy State University 24, Myr str., Konotop, 04073, Ukraine е-mail: samus_anna@mail.ru
УДК 69.003
ДИВЕРСИФ1КАЦ1Я 1НСТРУМЕНТАР1Ю ФОРМУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В В КОНТЕКСТ АКТИВ1ЗАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 БУД1ВЕЛЬНИХ ПЩПРИСМСТВ
Фесун А.С.
Предметом роботи е сукупнсть теоретичних \ методичних засад диверсифкацТ ¡нструментарю формування ¡нвестицйних ресурсв буд1вельних пдприемств. Метою роботи е поглиблення теоретико-методолог1чних засад щодо рацональноТ' ¡нвестицйноТ' д1яльност1 буд1вельних пдприемств \ ТТ фнансування в сучасних трансформацйних умовах господарювання. Методология проведення роботи. Методолог1чною основою роботи е д1алектичний метод пзнання та системний пдхд, як дають змогу комплексно досл1дити ¡нструменти формування ¡нвестицйних ресурсов, оцнити Тх стан \ перспективи, виявити органзацйно-методичн! особливост\ розробки й реалзацт' ¡нвестицйноТ' стратеги будвельного пдприемств. Теоретичн розробки базуються на загальнонаукових методах (анал1з, синтез, ¡ндукця, дедукця, аналогия, пор1вняння), яю використано в процес досл1дження науковоТ' проблематики з питань ¡нвестицйного процесу та джерел фнансових ресурсов. Результати роботи. На сучасному етап - за стагнуючоТ' економки, буд1вельн1 пдприемства мають дуже обмежену можливсть для самофнансування, так як у б1пьшост1 своТй е збитковими або малоприбутковими. Тому буд1вельн1 пдприемства дедал\ бльше потребують диверсифкацТ ¡нструментарю формування ¡нвестицйних ресурсв. Пороте вдсутнсть гнучкого виробничо-фнансового механизму Тх використання поряд з низьким р1внем л1кв1дност1 частини буд1вельних пдприемств створюють значн1 перешкоди розвитку ¡нвестицйноТ' дяльност/ в будвництв¡. Структура джерел фнансування ¡нвестицйноТ' дяльност¡,
© Фесун А.С., 2014
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
107
залежить eid piвня uентpалiзаuji нвестицй, eid того хто е нвестором i яку форму власнот вони представляють, а також eid eapmocmi кожного нвестицйного нструменту. Галузь застосування pезультатiв: до^дження полягае в аналiзi переваг та недолЫв того чи ншого нструменту формування нвестицйних ресурйв та також майбутньому розробленн науково обгрунтованих пропозиций щодо удосконалення нвестицйноi дiяльностi будiвельних пдприемств, напрямюв, джерел та iнстpументiв п фнансування. Висновки. Пpоаналiзованi переваги та недолки того чи ншого нструменту формування нвести^йних pесуpсiв дадуть змогу розробити науково обГрунтован пропози^й щодо удосконалення нвести^йно!' дiяльностi будiвельних пдприемств, напрямюв, джерел та iнстpументiв и фнансування. 1х використання на практиц дозволить ра^ональнше використовувати нструменти формування нвести^йних ресурйв.
Ключов'1 слова: будiвельна галузь, нвестування, нвести^йна дiяльнiсть, нвестиийн ресурси, фнансування, фiнансовi ресурси, джерела фнансування.
ДИВЕРСИФИКАЦИЯ ИНСТРУМЕНТОВ ФОРМИРОВАНИЯ ИНВЕСТИЦИОННЫХ РЕСУРСОВ В КОНТЕКСТЕ АКТИВИЗАЦИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТРОИТЕЛЬНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Фесун А.С.
Предметом работы является совокупность теоретических и методологических основ диверсификации инструментов формирования инвестиционных ресурсов строительных предприятий. Целью работы является углубление теоретико-методологических основ раииональной инвестииионной деятельности строительных предприятий и ее финансирование в современных трансформационных условиях хозяйствования. Методология проведения работы. Методологической основой работы является диалектический метод познания и системный подход, которые дадут возможность комплексно исследовать инструменты формирования инвестиционных ресурсов, оценить их состояние и перспективы, выявить организационно-методические особенности разработки и реализации инвестиционной стратегии строительного предприятия. Теоретические разработки базируются на общенаучных методах (анализ, синтез, индукция, дедукция, аналогия, сравнение), которые использованы в процессе исследования научной проблематики вопросов инвестиционного процесса и источников финансовых ресурсов. Результаты работы. На современном этапе - при стагнирующей экономике, строительные предприятия имеют очень ограниченную возможность самофинансирования, так как в большинстве своем являются убыточными или низкоприбыльными. Потому строительные предприятия все больше нуждаются в диверсификации инструментария формирования инвестиционных ресурсов. Однако отсутствие гибкого производно-финансового механизма их использования наряду с низким уровнем ликвидности части строительных предприятий, создают значительные барьеры развития инвестиционной деятельности в строительстве. Структура источников финансирования инвестиционной деятельности зависит от уровня централизации инвестиций, от того кто является инвестором и какую форму собственности они представляют, а также от стоимости каждого инвестиционного инструмента. Область применения результатов: исследование заключается в анализе преимуществ и недостатков того или иного инструмента формирования инвестиционных ресурсов, а также в будущей разработке научно обоснованных предложений по усовершенствованию инвестиционной деятельности строительных предприятий, направлений, источников и инструментов ее финансирования. Выводы. Проанализированные преимущества и недостатки того или иного инструмента формирования инвестиционных ресурсов дадут возможность разработать научно обоснованные предложения по усовершенствованию инвестиционной деятельности строительных предприятий, направлений и инструментов ее финансирования. Использование их на практике даст возможность рационально использовать инструменты формирования инвестиционных ресурсов.
Ключевые слова: строительная отрасль, инвестирование, инвестиционная деятельность, инвестиционные ресурсы, финансирование, финансовые ресурсы, источники финансирования.
DIVERSIFY THE INSTRUMENTS OF INVESTMENT RESOURCES IN THE CONTEXT OF THE REVITALIZATION OF CONSTRUCTION ENTERPRISES
Fesun A.
The subject of the work is complex of theoretical and methodological foundations of construction enterprises' investment instruments diversification. The aim is deepening of theoretical and methodological foundations of rational investment activity of construction enterprises and it's financing in modern economic conditions. The methodology of the work. Work is done on the basis dialectical method and systematic approach witch will give the opportunity to research instruments that used for investment resources. These methods assess their condition and prospects and also identify the organizational and methodical features of the development and implementation of construction enterprises' investment strategy. Theoretical research based on scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction, analogy, comparison) which are used in the process of solving scientific problems of investigation process and sources of financial resources. Results of the work. Now construction enterprises have a very limited ability to self-financing because they are mostly unprofitable or low profitable. That's why construction enterprises increasingly need in diversification of instruments of investment resources. However, the lack of flexible financial mechanism of their use and low liquidity of the construction enterprises create significant barriers to the development of investment activity in the construction industry. The structure of sources of financing investment activity depends on the level of centralization of investment, on who is an investor and what form of ownership they represent and also on the value of each investment instrument. Scope of the results: research contains an analysis of the advantages and disadvantages of different instruments of investment resources, research provides future development of scientifically based proposals on improvement of construction enterprises' investment activity. And also research describes trends and sources that provide financing of investment activity. Conclusions. Analyzed advantages and disadvantages of different instruments of investment resources provide an opportunity to elaborate scientifically based proposals for improving the investment activity of construction enterprises, trends and instruments of its financing. Using these advantages and disadvantages in practice will provide an opportunity efficient use of instruments of investment resources.
Keywords: construction industry, investment, investment activities, investment resources, financing, financial resources, sources of financing.
Постановка проблеми. 1нвестицмна дiяльнiсть буфвельних пщприемств е важливою складовою Тх розвитку. Проблема забезпечення ЫвестицмноТ дiяльностi буфвельних пщприемств фЫансовими ресурсами е одыею з головних при розробц напрямiв розвитку будiвництва в УкраТн та зумовлюе необхщнють пошуку диверсифкованих Ыструменпв фЫансування ЫвестицмноТ дiяльностi та пошуку Ывестицмно привабливих об'екпв.
Сучасний стан економки будiвельноТ галузi УкраТни характеризуемся стагнащею, що проявляеться у збтьшены обсяпв недобудов, вщволканы значноТ частки оборотних ресурав, а вщтак i зниженням прибутковостк Але вщновлення зростання в галуз^ а також прискорене оновлення матерiально-технiчноТ бази значною мiрою залежать вщ Ывестицм, залучених до неТ, економiчна природа яких зумовлена закономiрностями розширеного вщтворення. Активiзацiя ЫвестицмноТ дiяльностi
будiвельних пiдприeмств дозволяе прискорити темпи вiдтворення 3aco6iB виробництва. У свою чергу цей процес залежить вщ прийняття iнвестицiйних ршень cy6'eKTiB пiдприемництва, якi фунтуються на ¡нформацп про привабливiсть об'ектiв ¡нвестування. Все це переконливо свiдчить про необхщнють посилення уваги до розробки теоретико-методичних пiдходiв та практичних рекомендацй щодо диверсифiкацií iнструментарiю формування ¡нвестицйних ресурсiв в контекстi активiзацií дiяльностi будiвельних пiдприемств.
ÄHani3 ocTaHHix до^джень i публiкацiй. Питання теорií i практики iнвестицiй, iнвестицiйноí дiяльностi, формування джерел TT фiнансування та визначення напрямiв iнвестування вивчали зарубiжнi вчен Г. Александер, Г. Бiрман, Д. Бейгл, Л. Птман, М. Джонк, У. Шарп, С. Шмiдт, Ф. Фабоцци, М. Яхяев та ¡ншл дослщники. Вагомий внесок в теорю iнвестицiйноí дiяльностi, оцнки ефективностi ¡нвестицй та iнвестицiйноí привабливостi пiдприемств, а також в управлЫня фiнансовим забезпеченням ¡нвестицйного процесу зробили вiтчизнянi науковц: 1.О. Бланк, К.С. Берестовий, Л.М. Борщ, С.О. Гуткевич, А.С. Музиченко, Г.М. Пщлюецький, А.А. Пересада, П.Т. Саблук, В.П. Савчук, А.М. Третяк, А.В. Чупс, 1.В. Шалигiна та ¡ншл вченi-економiсти. Проте з'ясування економiчноí сутностi iнвестицiйноí дiяльностi, TT фЫансування, визначення мiсця i значення в ¡нвестицйному процесi, пiдвищення рейтингiв привабливост об'ектiв iнвестування та будiвельних пщприемств, що дасть змогу найбiльш ефективно вкладати фiнансовi ресурси суб'ектiв господарювання, поки що залишаються недостатньо розробленими i вимагають подальшого розвитку й удосконалення. Необхщнють i практична значимють розв'язання цих i ряду ¡нших важливих питань диверсифiкацií iнструментарiю формування ¡нвестицйних ресурсiв зумовили вибiр теми дослщження та свiдчать про його актуальнють.
Постановка завдання. Метою статт е поглиблення теоретико-методологiчних засад i практичних рекомендацiй щодо диверсифiкацií ¡нструментарГю формування iнвестицiйних ресурсiв в контекст активГзацп дiяльностi будiвельних пiдприемств.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. Необхiдною передумовою розвитку будь-якоí галузi народного господарства е цтеспрямована iнвестицiйна дiяльнiсть. При цьому активна економiчна дiяльнiсть пщприемств певною мiрою залежить вiд обсягу та форм iнвестицiй, тому що вони формують виробничий потенцiал на новм науково-технiчнiй базi, визначають конкуренты позицп крайни на свiтових ринках. Не розкриваючи всi чинники кризових явищ в економiцi Украни, як склалися за останнi пiвтора десятил^тя, все ж таки можна стверджувати, що вiдсутнiсть дiевого механiзму ¡нвестування спричинила i зумовила руйнiвнi процеси в економщ в цiлому та будiвельнiй галузi зокрема. Вiд обсяпв, якост iнвестицiй, ефективностi iнвестицiйноí дiяльностi значною мiрою залежить доля в^чизняно'!' економiки, зокрема i будiвельноí галуз^ яка потребуе значних коштiв на структурну перебудову i пiдвищення ефективност усiх форм господарювання.
Поряд iз тим iснують також i теоретичн передумови, що зумовлюють пiдвищений ¡нтерес до сутностi й змiсту iнвестицiйноT дiяльностi. Це обумовлено тим, що бтьшють економiчних вчень нерозривно поеднанн з категорiею «iнвестицií». Очевидним е те, що проблему залучення ¡нвестицй в економку Украíни слiд розглядати у контекст особливостей трансформацйних процесв, якi вiдбуваються в краíнi. Пошук рацiональноí економiчноí моделi, що стимулюватиме ¡нвестицйну дiяльнiсть, вимагае глибокого знання и iсторií, теорп та практики.
Iнвестицií являють собою найважливiшу економiчну категорiю розширеного вiдтворення, яка в^грае ключову роль в реалiзацií структурних зрушень в економiцi i формуванн народногосподарських пропорцй на макрорiвнi, як вiдповiдають ринковим формам господарювання.
lнвестицií являють собою вкладення фiнансових ресурсiв та ¡нших коштв з метою послщуючого íх збтьшення i отримання економiчного ефекту або ¡ншого запланованого результату [9, с.11]. В словнику 1.А. Бланка [4, с.327] iнвестицií визначаються як вкладення капталу, в грошовм, матерiальнiй та нематерiальнiй формах в об'екти пiдприемницькоT дГяльносп з метою отримання поточного доходу або забезпечення пдвищення його вартост в майбутньому перiодi.
У зв'язку з ¡снуванням значноí ктькост трактувань категорií «iнвестицií» можна зробити висновок про те, що дана категорiя не достатньо дослщжена у вГтчизнянй економiчнiй теорií [7, с.3]. Мертенс О.В. припускае трактування ¡нвестицй з погляду трьох рГзних роздтГв економiчноí науки та рГзних областях практичноT дГяльност, а саме:
- з позицп макроекономки, iнвестицií е частиною сукупних витрат, як складаються з витрат на новГ засоби виробництва (виробничГ або фiксованi ¡нвестицп), iнвестицií в нове житло i прирют матерiальних запасiв. Тобто, ¡нвестицп - це частина валового внутршнього продукту, не спожита в поточному перюд^ i забезпечуе прирют капталу в економц
- в теорп виробництва зокрема i в цтому мiкроекономiцi, iнвестицií - е процес створення нового капталу (включаючи як засоби виробництва так i людський каптал);
- в фЫансовм теорп пд iнвестицiями розумГють, придбання реальних або фЫансових активiв, тобто, це сьогоднГшнГ затрати, метою яких е отримання майбутньоT вигоди [7, с.3-4].
Можливо також категорiю iнвестицií трактувати з точки зору макро- та мкроекономки:
- з точки зору макроекономки - ¡нвестицп е вс види ресурсiв у виглядГ вщшкодованих витрат на ранiше здiйсненi вкладення та частина приросту доданоT вартосл, як у сукупносп забезпечують безперервнють процесу розширеного вiдтворення;
- з точки зору мкроекономки - ¡нвестицп е вкладення фiнансового, матерiального та нематерiального капiталу в об'екти пiдприемницькоT, з метою його примноження, та/або отримання соцiального ефекту.
Якщо мета ¡нвестицй зводиться до отримання прибутку, то в такому випадку каптал слщ вкладати лише в об'екти пiдприемницькоT дГяльност, оскльки спрямування його в соцальну, науково-технiчну та природоохоронну сфери не обГцяе безпосереднiх вигод.
Ывестицмн проекти реалiзуються в рГзних напрямках розвитку галузей, а кнцевГ результати досягаються по декiлькох аспектах (науково-технчному, екологчному, бюджетному), як часто не пддаються оцнцк Слщ також вщмГтити, що в сучаснй лГтературГ ¡нколи зустрГчаються помилковГ або не досить широк трактування категорп «¡нвестицп». На наш погляд, ¡снуе чотири помилки в трактуванн ¡нвестицй, а саме:
1) автор [9] вражае, що ¡нвестицй - це «вкладення грошових коштв(фЫансових ресурсв)». Але осктьки ¡нвестування може здмснюватися не тльки у виглядГ грошових коштв, але i рухомого та нерухомого майна, рГзних фЫансових ¡нструментв (цнних паперГв та íх похщних), нематерГальних, трудових ресурсв тощо.
2) ¡ншою помилкою, яка зустрГчаеться в економГчнй лГтературГ при трактуванн ¡нвестицй е те, що ¡нвестицп являють собою «довгострокове вкладення капталу» [5]. Але оскльки вкладення капталу може бути i короткострокове, головне щоб ¡нвестор змГг отримати прибуток на який вЫ розраховуе.
3) також часто зусщчаеться ототожнення поняття «¡нвестицп» з поняттям «капталь-л вкладення» [2]. Це означае, що ¡нвестицп розглядаються досить звужено, лише як вкладення коштв у вщтворення основних фондГв.
4) наступним, на нашу думку, помилковим твердженням е те, що ¡нвестицп вважають «одним ¡з джерел фЫансування пдприемства» [13, с.10]. Однак будь-яке фЫансування можна вважати ¡нвестицею.
1снують також думки щодо, трактування купвлГ автомобтя чи побутовоí технки, як споживчих ¡нвестицй. Так А.Бланк [3, с.12] стверджуе, що «найбтьш типова помилка полягае в тому, що пщ ¡нвестицями розумють будь-яке вкладення коштв, яке може i не призводити н до росту капталу, н до отримання прибутку. До них часто вщносять так зван «споживчГ iнвестицií (купвлГ автомобтя чи
побутовоТ технiки тощо)». Мертенс О.В. вiдносить до реальних iнвестицiй витрати на матерiальнi об'екти або послуги, якi будуть використовуватися на протязi деякого промiжку часу. «До реальних Ывестицй можна вщнести не лише витрати пов'язанi з виробництвом, але i, наприклад, будвництво будинку, купiвлю автомобiля, предметiв мистецтва або колекцiйних вин» [7, с.4], вважаючи при цьому, що «будь-як витрати на створення нового або вщновлення iснуючого капiталу - це реальн iнвестицií».
Вiленський П.Л., В.Н^вшиц та С.А.Смоляк [6, с.21-22] на прикладi купiвлi автомобiля фiзичною особою доводять, що саме таю операцп i е операцiями iнвестування. «Припустимо, що Ви вирiшили купити автомобть, i кошти на це у Вас е, але чому тодi Ви не витрачаете цi кошти сьогодн на Тжу, дiамантовi прикраси або подорож на Кпр, адже, купуючи автомобiль сьогоднi, Ви тим самим вщмовляетесь вiд деяких Ыших нагальних (хоча, можливо i не дуже важливих) потреб. Автовласники могли б дати на це запитання багато рiзних вщповщей, скажiмо таких:
- тому що не хочу витрачати багато часу на проТзд громадським транспортом, на роботу, дачу, до знайомих тощо;
- тому що отримую задоволення вщ самого процесу водЫня автомобiля;
- тому що хочу заробити грошей на приватних перевезеннях i т.д.
Звернть увагу, що у всiх цих вщповщях автомобiль дозволяе отримати певний доход, задоволення або зменшення витрат в майбутньому. Той факт, що Ви купляете автомобiль, а не вщмовляетесь вщ покупки, означае, що вщмову вiд задоволення сьогоднiшньоí потреби, Ви цнуете менше, нiж майбутнй результат вiд користування автомобiлем».
1з викладеного вище прикладу зрозумiло, що для кожноТ людини купiвля того чи Ышого матерiального чи нематерiального блага е формою iнвестування в своТ можливостi.
1нвестування е процесом здмснення iнвестицiйноí дiяльностi, яка в свою чергу реалiзуеться за рахунок всх можливих джерел ТТ фЫансування.
В процесi дослiдження лiтературних джерел, було виявлено неоднозначнють у трактуванн категорií «iнвестицií», а також, Ыколи, ототожнення понять iнвестування та фЫансування. Крiм iнвестування, в економiчнiй науц використовуеться й поняття фiнансування, тобто забезпечення необхщними фiнансовими ресурсами витрат на здмснення або розвиток чого-небудь, наприклад, проекту, технчного переозброення, плану заходiв, комплексноТ програми бюджету та бюджетних витрат тощо [11, с.509]. За iншим визначенням, фiнансування - це сукупнють методiв i коштв на покриття витрат, необхiдних для реатлзацп економiчного проекту [10, с.739]. Виходячи з цього визначення, фЫансування можна здiйснювати за рахунок коштв державного або мiсцевих бюджетiв на безповоротнй основi, а також за рахунок частини прибутку пiдприемств та об'еднань з метою Тх розвитку й покриття витрат неприбуткових видiв дiяльностi. Слiд вiдзначити, що твердження про те, що фiнансуванню пщлягають лише економiчнi проекти, е неточним, осгальки соцiальнi та науковi проекти також пщлягають фЫансуванню (культурнi, еколопчы тощо).
З точки зору створення умов для безперебмного процесу вщтворення визначальним елементом фiнансового механiзму пщприемства е його фiнансове забезпечення. «ФЫансове забезпечення вiдтворювального процесу - це покриття вщтворювальних витрат за рахунок фЫансових ресурсiв, що акумулюються суб'ектами господарювання i державою».
Кашенко О.Л. вказуе, що «фЫансування - забезпечення необхщними фЫансовими ресурсами витрат на розвиток народного господарства, як здмснюються за рахунок власних коштiв суб'ектв господарювання, асигнувань з державного бюджету та Ыших фiнансових джерел. Тобто, фЫансування за такими уявленнями мае функцю грошового покриття витрат ..., можна розглядати як фiнансове забезпечення процесу вщтворення...».
На думку окремих в^чизняних вчених фiнансове забезпечення, полягае «... у видтены певноТ суми фЫансових ресурсiв на розв'язання окремих завдань фЫансовоТ полiтики господарюючого суб'екта».
Таким чином, у переважнiй бшьшост випадкiв фiнансування розглядаеться як видтення певноТ суми фiнансових ресурсiв на розв'язання окремих завдань фЫансовоТ пол^ики господарюючого суб'екта. При цьому видтяють забезпечувальну та регулятивну його дю Забезпечувальна дiя проявляеться у встановленн джерел фiнансування, тобто покриття повсякденних потреб i характеризуе пасивний вплив фЫансового забезпечення. Регулятивна дiя реалiзуеться через видiлення достатнiх обсягiв коштв i через конкретну форму фЫансового забезпечення, та характеризуе активний вплив фЫансового забезпечення.
З метою диверсифкацп iнструментарiю формування iнвестицiйних ресурсiв здмснюють класифiкацiю iнвестицiй за рiзними формами, видами, способами тощо. Класифкаця - це впорядкування по вiдповiдних ознаках розподту об'ектiв заданоТ кiлькостi за сукупнютю правил з метою полтшення збору, передачi, обробки, зберiгання та використання економiчноТ iнформацií. КЛасифiкацiя -(вщ лат. С!азз18 - розряд i ...-«фкаця») розподiл предметiв за сптьними ознаками з утворенням певноТ системи класв з даноТ сукупност предметiв. Пiд об'ектами класифiкацií розум^ть предмети, поняття, властивостi або Ыил елементи множини для якоТ розробляють класифкацю. В нашому випадку це можуть бути предмети iнвестування, його форми.
Виходячи з джерел фЫансування Ывестицп подiляються на власнi, борге^ та залученi фiнансовi ресурси Ывестора.
Кпасифiкацiю iнструментiв формування iнвестицiйних ресурсв в будiвельнiй галузi можна зобразити наступним чином (Таблиця).
Таблиця. Класифтащя iнструментiв формування iнвестицiйних ресурсiв
Типи джерела Форми Методи 1нструмент
Внутршне Власнi iнвестицií СамофЫансування Прибуток, амортизаця, строковi та поточнi депозити, вщсотки за наданими кредитами, мобiлiзованi внутршн резерви
Зовншне Борге^ iнвестицií Боргове фiнансування Кредити, облiгацií, факторинг, форфейтинг
Оренда Оперативний лiзинг, фiнансовий лiзинг, селенг
Залученi iнвестицií Акцiонування (пайове фЫансування) Акцп (простi i привiлейованi), внески до статутного капталу в^чизняних i закордонних iнвесторiв
Пiльгове фiнансування та субсидування Гарантування, безкоштовне цтьове фiнансування, дотацп, гранти, субвенцií, спонсорство, донорство
Фiнансування на консорцйних засадах Ресурси Ыших пiдприемств та Тх об'еднань
Власнi Ывестицмн ресурси iнвестора, це: ранiше здмснен довгостроковi фiнансовi вкладення, строк погашення яких минае в поточному перюд^ iммобiлiзована в iнвестицií частина надлишку оборотних активiв; реiнвестування шляхом продажу частини основних засобiв; страхова сума вщшкодування збиткiв, що пов'язанi з втратою майна; амортизацмн вiдрахування; частина чистого прибутку, що спрямована на розвиток виробничоТ сфери [12, с. 70];
Борге^ Ывестицмн ресурси: Ывестицмний лiзинг (оренда товарiв довготермiнового користування [12, с. 70]); податковий Ывестицмний кредит; цтьовий державний кредит (кредит мае форму цтьових кредитiв або кредитних лЫм, якi застосовуються
для пiдтримки певних галузей народного господарства, Тх груп або окремих великих пдприемств [12, с. 70]); е|МСя облiгацiй компанп; довготермiновi кредити банкiв та Ыших кредитних структур (за термiном бтыш нiж один рiк, що використовуються для розширення або модернiзацiТ виробництва i погашаютыся з накопиченого прибутку.
Залученi iнвестицiйнi ресурси: емiсiя акцй компанiй; емiсiя iнвестицiйних сертифiкатiв (нвестицiйних фондiв i компанiй); внесок стороннх вiтчизняних та закордонних iнвесторiв в статутний фонд; безоплатне надання державними органами та комерцiйними структурами коитв на цiлыове iнвестування.
Принциповою рiзницею мiж залученими та борговими Ывестицмними ресурсами е те, що при фЫансуваны за рахунок залучених вимагаетыся взамiн певна частка статутного капталу, а за борге^ фiнансовi ресурси сплачуетыся з частини доходу.
Також до власних джерел фЫансування вщносятыся кошти отриманi вiд продажу вибулих з експлуатацп частини основних засобiв.
До iнших власних джерел вщносяты плановi нагромадження, економiя вщ зниження собiвартостi, мобiлiзацiя внутрiшнiх ресурсв, кошти вiд продажу вибулих (зайвих) основних фондiв, а також вщ продажу цiнних паперiв.
Пiд плановими нагромадженнями розумiетыся вiдношення встановленого розмiру надходжены i вартостi будвелыно-монтажних роб^, якi проводятыся господарсыким способом.
Економiя вiд зниження собiвартостi являе собою зменшення у розмiрi певного вщсотка собiвартостi продукцiТ (робiт, послуг).
Сума моб^зацп внутрiшнiх ресурсiв визначаетыся спiвставленням нормативу оборотних активiв з джерелами його забезпечення, а також розмiру кредиторсыкоТ заборгованостi на початок i кiнецы запланованого року:
де, Noa - очГкувана наявнють оборотних активГв у каптальному будГвництвГ на початок запланованого року;
Hno - планова потреба в оборотних активах на кнець запланованого року;
Пк, - сума приросту (зниження) кредиторськоT заборгованост на цей же час.
Також пдприемство може отримати додатковГ фЫансовГ кошти вщ продажу вибуваючих чи зайвих основних фондГв, а також вщ продажу цнних паперГв.
На сучасному етап - пд час стагнуючоí економки, будГвельнГ пщприемства, мають дуже обмежену можливють для самофЫансування, так як у бтьиост своíй е збитковими або малоприбутковими. Тому будвельн пщприемства дедал бтьше потребують диверсифiкацií ¡нструментарГю формування ¡нвестицйних ресурсв. Пороте вщсутнють гнучкого виробничо-фЫансового механзму íх використання поряд з низьким рГвнем лквщносп частини будвельних пдприемств створюють значн перешкоди розвитку iнвестицiйноí дГяльносп в будГвництвк
Залучен ¡нвестицйн ресурси - це кошти, отриман вщ емiсií та продажу акцй, пайових та ¡нших внескв у статутний фонд, емГся ¡нвестицйних сертифкатв, безкоштовне цтьове ¡нвестування, що надаеться державними органами та комерцйними структурами.
Однею з головних переваг використання акцй в якост ¡нструменту фЫансування ¡нвестицй е вщсутнють необхщност фксованих виплат по звичайних акцях i вщносно невелика вартють обслуговування в якост дивщендних виплат за привтейованими акцями. Головним недолгом цього ¡нструменту фЫансового ринку для менеджменту пщприемства е необхщнють допуску до управлЫня компанею нових акцюнерГв. КрГм того, маловщомГ на ринку пщприемства, чш акцií нелквщт, повинн проводити досить довгу та кроптку роботу ¡з залученням ¡нвестицйних консультантв, потребуе додаткових затрат та призводить до збтьшення вартост використання вказаного ¡нструменту фЫансування ¡нвестицй.
БорговГ (позиков^ ¡нвестицйн ресурси - це банквсьга i державн (бюджетн) кредити, облГгацйт позики, лГзинг, вексельне кредитування, ¡нвестицйний податковий кредит i т.д. [1, с.76].
Бангавсьга кредити для задоволення ¡нвестицйних потреб пщприемства використовують нечасто у зв'язку з íх високою вартютю. КрГм того, банквсьга кредити незручн також i своею короткотермЫовютю. Ще однею перешкодою на шляху залучення кредитних ресурсв е застава. Вона повинна бути досить лквщною, щоб у випадку неповернення суми кредиту або невиплати вщсотш по ньому TT можна було реалГзувати за короткий термЫ. Заставою можуть бути будинки, обладнання, запаси продукцп та ¡ншл активи. Однак в умовах, коли основн фонди пщприемства значно зношен, а конкурентоздатнють продукцп недостатньо висока, питання забезпечення заставою стать надзвичайно гостро.
Венчурне ¡нвестування, як правило, здмснюеться в малГ i середн приватн або приватизован пщприемства в формГ акцюнерного ¡нвестування, на вщмЫу, наприклад, вщ бангавського кредитування; або в формГ середньо-довгострокового кредитування пщ кредитне забезпечення у виглядГ застави або зобов'язань (поруки) третх осб.
В мГжнароднй практиц зустрГчаються комбГнован форми венчурного фЫансування, за яких частина коитв вноситься в акцюнерний каптал, а ¡нша надаеться у формГ ¡нвестицйного кредиту. Каптал для ¡нвестицй може надаватися як корпоративними так i ¡ндивщуальними венчурними ¡нвесторами.
Основними перевагами венчурного фЫансування е довготермЫовий, вщ 3-7 рокв, термЫ фЫансування, без заставна схема отримання грошових коштв, а також те, що розмГр ¡нвестицй не пов'язаний напряму з поточним оборотом компанп.
КрГм того, А. А. Пересада [8, с.182] вщносить до джерел фЫансування iнвестицiйноí дГяльност страховГ внески та внески до Пенсмного фонду вважаючи, що суми цих коштв беруть участь у забезпеченн вщтворення виробничих сил як засобГв прац та робочоí сили. Ми з таким твердженням не погоджуемося, так як ц фЫансовГ ресурси надходять на фЫансування iнвестицiйноí дГяльност, не прямо, а опосередковано.
Висновки з проведеного дослщження. 1нвестицйна дГяльнють являе собою вкладення ¡нвестицй (¡нвестування) та сукупнють практичних дм юридичних осб, держави та фГзичних осГб щодо реалзацп ¡нвестицГй. ЕфективнГсть iнвестицiйноí д1яльност характеризуеться системою показникГв, що вщображають спГввГдношення пов'язаних з ¡нвестицГями затрат i результатГв, що показують економ1чн переваги одних ¡нвестицГй над ¡ншими. ЕкономГчна ефективнГсть iнвестицiйноí дГяльностГ являе собою загальну економГчну категорГю для будь-якого виду пiдприемницькоT дГяльностГ, вона визначаеться зютавленням економГчного результату з витратами на досягнення цього результату. Оцнка економiчноT ефективностГ iнвестицiйноí д1яльност займае центральне мГсце в процес об^рунтування та вибору ¡нвестицГйного проекту.
1нвестування та фГнансування подГбнГ в тому, що вони як процес орГентований на платежГ е тотожними, також, за своею метою - як ¡нвестування так i фЫансування передбачають отримання певного позитивного ефекту, економГчного соцального та екологГчного. Так як фЫансування яке здГйснюеться в межах державних фЫанав, в бтылй мГрГ передбачае отримання соцГального чи екологчного позитивного ефектГв, а економГчний е похГдним, то фГнансування в межах корпоративних фЫанав -навпаки, передбачаеться в першу чергу, отримання позитивного економГчного ефекту, а соцальний i екологГчний е похГдними.
1нвестицмнм дГяльностГ в будГвництвГ притаманнГ своT особливостГ, в тому числГ i по вГдношенню до диверсифiкацií ¡нструментарГю формування ¡нвестицГйних ресурсГв. Саме тому було обфунтовано подГл ¡нструментГв фЫансування ¡нвестицГйних ресурсГв на власнГ, позиковГ i залученГ фГнансовГ ресурси.
M = Noa - И,
оа
по
Список використаних джерел
1. Алексеев Е.Е. Взаимодействие источников, механизмов и инструментов финансирования инвестицый: Препринт. -Новосибирск: НГАЭиУ, 2009. - 10с.
2. Барканов В.1.1нвестиц1йн1 фактори п1дприемництва. - К.:ЗАТ "Н1ЧЛАВА". 2001. - 144 с.
3. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов/ Пер. с англ. под ред. Л. П. Белых. - М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 2006. - 631с.
4. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП ИТЕМ Лтд: Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 2005. - 447 с.
5. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ. 4-е изд. - М.: "Дело-ЛТД",2004. - 720 с.
6. Ван Хорн Д. К. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 799 с.
7. Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Новi методичн1 пдходи до анал1зу нвестицйноТ' привабливост1 регютв// Всник економ1чноГ науки УкраТ'ни. - 2005. - №1(7). - с.83-89
8. Пересада А.А. Управлння нвестицйним процесом. - К.: Лiбра, 2002. 472с.
9. Портер М.Э. Конкуренция. - М.:Издательский дом Вильямс, 2009. 495 с.
10. Управление инвестициями /Под ред. В. В. Шеремет, В. М.Павлюченко, В. Д. Шапиро и др. - М.: Высшая школа, 1998. - 416 с.
11. Фнанси пдприемств: Навчальний посбник/За ред. Г.Г.Крейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268 с.
12. П.А. Лайко, М.В. Мних Ф'танси пдприемств. - К.:Знання УкраТ'ни, 2004. - 428 с.
13. Черваньов Д.М., Нейкова Л.1. Менеджмент нновацйно-нвестицйного розвитку пiдприемств УкраТ'ни. - К.: "Знання", КОО, 2006. - 514 с.
14. Amit Bhaduri / On the dynamics of profit-led and wage-led growth Cambridge Cambridge Journal of Economics 2008 32(1):147-160
References
1. Alexeev E.E. Vzaimodeystvie istochnikov, mekhanizmov I instrumentov finansirovaniya investiziy: Preprint. Novosibirsk: NGAEiU, 2009. 10 c.
2. Barkanov V.I. Investuzuyni factoru pidpruemnuztva. K.:ZAT «NICHLAVA». 2001. 144c.
3. Birman G., Shmidt S. Economicheskiy analiz investizionnyh proektov/ Per. s angl. pod red. L.P. Beluh. M.:Banki I birgi, YNITI, 2006. 631 c.
4. Blanc I.A. Investizionniy menedgment. K.: MP ITEM Ltd: Unayted London Trade Limited, 2005. 447 c.
5. Blaug M. Economicheskaya musl v retrospective. Per. s angl. 4-e izd. M.:»Delo-LTD», 2004. 720 c.
6. Van Horn D.K. Osnovy upravleniya finansami. M. : Finansu I statistika, 2006. 799 c.
7. Mamul L.O., Cherniavska T.A. Novi metoduchni pidhodu do analizu investuziynoi pruvabluvosti regioniv// Visnuk ekonomichnoi nauku Ukrainu. 2005. №1(7). c.83-89.
8. Peresada A.A. Upravlinnia investuziynum procsom. K.:Libra, 2002. 472 c.
9. Porter M.E. Konkurenziya. M.:Izdatelskiy dom Vilyams, 2009. 495 c.
10. V.V. Sheremet, V.M. Pavluchenko, V.D. Shapiro i dr. Upravlenie investiziyami. M. : Vishaya shkola, 1998. 416 c.
11. Finansu pidpruemstv: Navchalnuy posibnuk /Za red. G.G. Kireyzeva. K.: ZUL, 2002. 268 c.
12. P.A. Layko, M.V. Mnuh. Finansu pidpruemstv. K.: Znannya Ukrainu, 2004. 428 c.
13. Chervaniov D.M., Neykova L.I. Mehedgment innovaciyno-investuziynogo rozvutkupidpruemstv Ukrainu. K.: «Znannia», KOO, 2006. 514 c.
14. Amit Bhaduri / On the dynamics of profit-led and wage-led growth Cambridge Cambridge Journal of Economics 2008 32(1):147-160
ДАН1 ПРО АВТОР1В:
Фесун Артем Сергшович, аспрант кафедри менеджменту в будiвництвi, КиТвський нацональний унверситет будiвництва й архтектури вул. Червоноармйська 1, кв. 30, м. Бориспль, КиТвська обл., 08300, a.fesun@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Фесун Артем Сергеевич, аспирант кафедры менеджмента в строительстве, Киевский национальный университет строительства и архитектуры ул. Красноармейская 1, кв. 30, г. Борисполь, Киевская обл., a.fesun@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHORS
Artem Fesun, postgraduate of building construction management, Kiev National University of Construction and Architecture. Chervonoarmiyska str. 1, ft. 30, Boryspil, Kiev region, Ukraine, 08300, a.fesun@mail.ru
УДК 338.12:65.0:658
ЕЛЕМЕНТИ РЕЗОНАНСНО-КОМПЕНСАЦ1ЙНОГО УПРАВЛ1ННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖН1СТЮ БУД1ВЕЛЬНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й
Шпаков А.В.
Предметом дослiдження е Memodu4Hi CKnadoei управлння конкурентним потенцалом будiвельних пдприемств. Метою cmammi е обфунтування створення базисно'1' концепцИ' використання u,иклiчностi i ритмiчностi виробничих, економiчних та нформацйних процейв в будiвельних органзацях для потреб пiдвиш,ення ефективностi управлння ïx конкурентним потенцалом;
В роботi використано методи системного аналiзу, функцональний аналiз факторв конкурентоспроможност, метод аналогй;
Результатом роботи е постановка задачi для створення резонансних меxанiзмiв впливу на господарську дiяльнiсть пдприемства та його конкурентоспроможнсть. Визначено напрями реалiзаuiï конкурентного потенцалу будiвельного
112
Економiчний вюник yнiверcитетy | Випуск № 23/1
© Шпаков А^., 2014
