CC BY
86
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9239 http://nvlvet.com.ua
UDC 619.013.68.:616.08
Distribution and structure of the pathology of the prostate gland in dogs
S.V. Bondar
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 02.11.2018 Received in revised form
03.12.2018 Accepted 04.12.2018
Sumy National Agrarian University, Gerasim Kondratyev Str., 160, Sumy, 40000, Ukraine. Tel.: +38-099-537-40-66 E-mail: achekanne@gmail. com
Bondar, S.V. (2018). Distribution and structure of the pathology of the prostate gland in dogs. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 186-189. doi: 10.32718/nvlvet9239
The article presents the results of the study of the structure of the pathology of the prostate gland in dogs in the age aspect. The study of the spread of the pathology of the prostate gland in dogs was conducted on the basis of the center of veterinary medicine "Health", Sumy and clinics of the Department of Obstetrics and Surgery, Sumy National Agrarian University during 2014-2018. At the same time, 985 dogs of all ages and breeds were examinedfor this period, from which 101 animals with pathology of the prostate were isolated. Pathology of the prostate gland in dogs is 10.3% of the total number of examined animals. Among prostate diseases the most common are benign hyperplasia - 47.5%, prostatitis - 36.6% and neoplasms -10.1%, from the total number of animals with diseases of the prostate gland. For dogs most widespread among pathology of prostate gland are of high quality гтерплази, простатити and неоплазп that fold 47.5%%, 36.6% and 10.1%, from the incurrence of animals with illnesses of prostate. On the stake of chronic inflammation among the general amount of animals with простатитом, there is 2.6%, and on a sharp and festering form - 0.7% and 0.4%, accordingly. For dogs it follows reasons and contributory infringement factors of origin of простатитiв to count cystitises, urethritiss, pyelonephritises, баланопостити, traumas of penis, and also obesities of animals, reductions of motive activity, that arise up as secondary distribution of inflammatory process on a prostate gland. Researches of age-old dynamics of простатитiв testify for dogs, that frequency of this pathology grows with age. In the age-old aspect, the rate of detection of prostatitis reaches a maximum at the age of 7-8 years, and somewhat less in 5-6 and 9-12 years, accounting for 54.1%, 18.9% and 13.5% of the total number of animals with inflammatory processes prostate gland, respectively. At the age of 7-8 and 9-12 years, the dominant form ofprostatitis is chronic, accounting for 80% and 100% of the total number of diagnosed cases of prostate inflammation for each group, while at the age of 5-6 and 3-4 years the frequency of detection of acute and purulent forms ofprostatitis is 40% and 20% and 50% and 25%, respectively.
Key words: pathology of prostate in dogs, prostate hypertrophy, prostatitis.
Поширення та структура патологи передмiхуровоl залози в nciB
С.В. Бондар
Сумський нацюнальний аграрний yHiверситет, м. Суми, Украна
У статтi наведено результати до^дження структури патологи передмiхyровоi залози в пЫв у втовому аспектi. Вивчення поширення патологи передмiхyрово'i залози у псiв проводилося на базi центру ветеринарно1' медицини "Хелс", м. Суми та клШки кафедри акушерства та хiрyргii Сумського нацюнального аграрного утверситету протягом 2014-2018 ротв. При цьому за даний перюд було обстежено 985 псiв рiзного вк та породи, з яких видтено 101 тварину з патолог1ею простати. У пЫв найбтьш по-ширеними серед патологИпередмiхyровоiзалози е доброятст гтерплази, простатити та неоплази, що складають 47,50%, 36,6% та 10,1%, вiд загального числа тварин iз хворобами простати. На долю хротчного запалення серед загальноi кiлькостi тварин гз простатитом, припадае 2,6%, а на гостру та гтйну форму - 0,7% та 0,4%, вiдповiдно. Причинами та сприяючими факторами виникнення простатитiв у пЫв miд вважати цистити, уретрити, телонефрити, баланопостити, травми статевого члена, а також ожиртня тварин, зменшення рyховоi активностi, що виникають як вторинне поширення запального процесу на передмiхy-рову залозу. До^дження вковог' динамiки простатитiв у пав свiдчать, що частота даног' патологИ зростае з втом, досягаючи максимуму у вщ 7-8 ротв та дещо менше в 5-6 i 9-12 ротв, складаючи 54,1%, 18,9% та 13,5%, вiд загального числа тварин з
простатитом, вiдповiдно. У старших вкових групах (7-8 та 9-12ротв), домтуючою формою простатиту е хротчна, що складае 80% та 100% вiд загальног кiлькостi дiагностованих випадтв запалення передмiхуровоi залози для кожног групи, вiдповiдно. Вод-ночас, у молодих тварин, бтьш поширеними е гострi та гншт форми. Зокрема у вщ 5-6 та 3-4роки частота виявлення гострих i гншних форм простатиту становить 40% i 20% та 50% i 25%, вiдповiдно. НайчастШе патологiя передмiхуровоi залози (доброя-юсна гiперплазiя та простатити) рееструються у некастрованих та Штактних пав (не мали жодног в 'язки) та старшими 78 ротв. НайчастШе дiагностуеться патологп передмiхуровоi залози у п^в е доброятст г^рплазп та простатит у тварин втом
7-8 ротв та здебшьшого переб^ае в хротчнш формi, тодi як гiперплазiя простати рееструеться близько у 90% тварин старших
8-9 ротв.
Ключовi слова: патологiя простати в п^в, гiпертрофiя простати, простатит.
Вступ
Передшхурова залоза, як важливий орган внутрь шньо1 статево! системи самця, часом зазнае негативного впливу, що призводить до виникнення р1знома-штних 11 захворювань. Серед патологи репродуктив-но! системи, важливе м1сце посщають захворювання передшхурово! залози, на долю яких припадае близько 30% серед уах хвороб сечостатево! системи.
Найбшьш поширеною патолопею передм1хурово! залози в пав е доброяшсна гшерплаз1я передшхуро-во! залози, р1зномаштш запальш процеси - простатити, шсти та аденокарциноми (Swinney, 1998; Tel'-puhov, 2002; Gorman, 2003; Davidson, 2003; Kozlov, 2004).
Здебшьшого хвороби передшхурово! залози вияв-ляють в нерозв'язаних (штактних) та некастрованих пав 1з середшм вшом 8,9 рок1в (Krawiec and Heflin 1992). Под1бн1 даш наводять Polisca A et al., за якими шк захворюваносп припадае на 8,6 ± 3,2 роки (Polisca et al., 2016).
Водночас, за дослщженнями Tsutsui T. et al., пато-лопя простати в штактних пав розпод1ляеться насту-пним чином: хвороби передшхурово! залози станов-лять 6,2% вщ уах захворювань самщв вшом до 4-х рок1в, тсд1 як у виц вщ 4 до 7 рошв, вони складають 17,5%, а у вщ 7-9 та старше 10-и рошв - 32,8% та 43,5%, вщповщно (Tsutsui et al., 2000).
За даними шших автор1в, до 80% штактних пав вшом 5 рок1в мають макро- та мшроскошчш змши в передм1хуровш залоз1, а у вщ старше 9-и рошв, цей показник сягае 90% (Berry et al., 1986; Sirinarumitr et al., 2001).
Найчаспше патолопя передм1хурово! залози рееструеться у добермашв та шмецьких в1вчарок (Krawiec and Heflin, 1992; Chvala and Pahmutov, 2005). Породна схильшсть до патологи простати, також, була виявлена у ротвейлер1в та стаффордширських терьер1в, а за частотою виявлення, захворювання передшхурово! залози в пав, можуть бути наведеш в наступному порядку: доброяк1сна гшерплаз1я простати - 45,9%, простатити - 38,5%, абсцеси простати -7,7%, шсти - 5%, неоплази 2,6%, плоскоклгшнш ме-таплазп - 0,2% (Polisca et al., 2016).
За даними Кудашево! Е.Е., в структур! патологи простати в пав, гшерплазп простати становлять 59%, хрошчш простатити - 12%, шсти передм1хурово! залози - 10%, а аденокарциноми та конгестивний простатит лише у 3% i 8% випадшв (Kudasheva, 2006).
Розвиток доброяшсно! гшертрофи передшхурово! залози в пав, псно корелюе з концентращею андро-
гешв i, зокрема, тестостерону та його активного мета-болпу - дегщротестостерону. В пeрeважнiй бшьшосп випадшв, доброяшсна гiпeртрофiя в пав, за даними чисельних авторiв, пов'язана з постiйною стимуляць ею залозисто! тканини дегщротестостероном, що iндукуe пролiфeрацiю та збiльшeння кiлькостi залози-стих клгшн (Krawiec, 1994; Shidaifat and Lin, 2012).
Тестостерон стимулюе експресш гeнiв, що забез-печують мeтаболiзм тестостерону з утворенням дегщ-ротестостерону, а також гени, що опосередковують ефект цих метаболтв на тканину передшхурово! залози (Nizanski et al., 2014).
За даними шших авторiв, плоскоклгшнна метапла-зiя, що локалiзуеться в слизовому та пщслизовому шарi, стромi передшхурово! залози, а також у проста-тичнiй тканинi уретри i пeриурeтральнiй протоковiй частинi, е естроген-залежною, що рeалiзуеться через чисeльнi eстрогeновi рецептори в клiтинах цих утво-рень (Schulze and Barack, 1987; Paclikova et al., 2006).
За даними Leeds E.B., Leav I., при застосуванш ес-традюлу циклопентилпрошонату, плоскоклiтинна мeтаплазiя була дiагностована у 67% тварин (Leeds and Leav, 1969). Подiбнi змши, також, спостерпають-ся за розвитку естроген-продукуючих пухлин клiтин сeртолiтового eпiтeлiю сiм'яникiв (Lipowitz et al., 1973).
Короткочасна, нетривала д1я eстрогeнiв супрово-джуеться мeтаплазiею дiлянок навколо простатично! частини уретри та периуретрально! протоково! тканини, тодi як довготривалий вплив естрогешв стимулюе метаплазш вае! передшхурово! залози з втратою активностi метаплазованими клгтинами та застоюван-ня простатично! рвдини з утворенням кiст i абсцеав (Jacobs et al., 1988; Johnston et al., 1991).
Другою, за частотою виявлення патолопею простати в пав е запальш процеси - простатити, як можуть рееструватися незалежно вщ вшу, хоча з вшом ймовiрнiсть розвитку простатиту ютотно зростае, особливо у штактних тварин, що свщчить про залеж-нiсть патологi! вiд андрогенно! стимуляцп (Mahapokai et al., 2000).
Простатити в пав подiляються на гострi та хрош-чнi, що мають сво! особливостi розвитку, пeрeбiгу та етюлоги. Простатити в псiв е широко поширеною патолопею, що в структурi рiзних захворювань передшхурово! залози становлять до 37,5% (Polisca et al., 2016). Здебшьшого, запальш процеси в передшху-ровш залозi виявляються у некастрованих та штактних пав у вщ 5-9 рошв (Beljaev et al., 2014).
Метою наших дослщжень було визначення структуры патологи передм1хурово! залози в пав у вшово-му аспекп.
Матерiал i методи дослщжень
Вивчення поширення патологи передшхурово! залози у пав проводилося на баз1 центру ветеринарно! медицини "Хелс", м. Суми та клшки кафедри акушерства та х1рурги Сумського нацюнального аграрного ушверситету протягом 2014-2018 рок1в. При цьому за даний перюд було обстежено 985 пав р1зно-го вшу та породи, з яких видшено 101 тварину з пато-лопею простати. Отриман результати систематизува-лись та узагальнювались, що дозволило визначити структуру патологи передшхурово! залози в пав у загал1, та у вжовому аспекп, зокрема. Дослщження на тваринах були виконан вщповвдно до вимог "Загаль-них етичних принцитв експерименпв на тваринах", схвалених I Нацюнальним конгресом з бюетики (20.09.04 р., Ки!в, Укра!на).
Результати та ix обговорення
Як видно з даних наведених у таблиц серед патологи передшхурово! залози в пав найбшьш пошире-ними е доброяшст гшерплази, простатити та неопла-зи, що складають 47,5%, 36,6% та 10,1%, ввд загального числа тварин 1з хворобами простати. Серед зага-льно! шлькосп тварин 1з простатитом, на долю хрош-чного запалення припадае 2,6%, а на гостру та гншну форму - 0,7% та 0,4%, вшповшно до загального числа обстежених.
Таблиця 1
Поширешсть патологи передшхурово! залози у пав
Показник Кiлькiсть, гол (n) %, вщ числа обстежених
Обстежено, всього 985 100
Патолопя простати, всього 101 10,3
Доброяшсна пперплазш 48 4,9
Неоплазй 11 1,1
Простатит всього, iз них: 37 3,8
- гострий 7 0,7
- хронiчний 26 2,6
- гншний (абсцеси) 4 0,4
Кiсти простати 5 0,5
Основними причинами та сприяючими факторами виникнення простатипв у пав слад вважати вторинне поширення запального процесу на передшхурову залозу при циститах, уретритах, телонефритах, бала-нопоститах, травмах статевого члена, а також ожи-ршня тварин, зменшення рухово! активности
Дослщження вшово! динамши простатипв у пав свщчать, що частота дано! патологи зростае з вжом, досягаючи максимуму у вщ1 7-8 рошв та дещо менше в 5-6 i 9-12 рошв, складаючи 54,1%, 18,9% та 13,5%, вщ загального числа тварин з простатитом, вшповш-но.
9-12 poiiia _
Я ро Kt Е ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ 5-6 рнтк i ^^^^^^^^^^
роки ^^^^^
раки
0 S 10 15 30 2S
Рис. 1. Частота виявлення простатиту в пав у вжовому аспекп
Як видно з даних, наведених на рис 2, у старших вiкових групах (7-8 та 9-12 рошв), домшуючою формою простатиту е хрошчна, що складае 80% та 100% ввд загально! кiлькостi дiагностованих випадшв запалення передшхурово! залози для кожно! групи, вщпо-вiдно. Водночас, у молодих тварин, бшьш поширени-ми е гост^ та гнiйнi форми. Зокрема у вщ 5-6 та 3-4 роки частота виявлення гострих i гнiйних форм простатиту становить 40% i 20% та 50% i 25%, вiдповiдно.
poxin S^m^H^^^^B^WV
7-8 fulfill ^^^^ .....
5-6 .м>j. i a ^H^^H
1
M рок» ^^^^^ l-2poki[ __
<12 J 6 S 1(1 12 l-i 16 j ■■ i il 11 ггЁ| ■хрошчЕнО ■ |!":
Рис. 2. Частота виявлення окремих форм простатиту в пав у вжовому аспекп
Найчастiше патологiя передшхурово! залози (доб-рояк1сна гiперплазiя та простатити) рееструються у некастрованих та штактних псiв (не мали жодно! в'язки) та старшими 7-8 рошв.
Таким чином, найбшьш поширеними нозолопч-ними формами патологi! передшхурово! залози в пав е доброяшсш гшерплази та простатит, який найчасп-ше дiагностуеться в тварин вiком 7-8 рошв та здебь льшого перебиае в хронiчнiй формi, тодi як гшерпла-зiя простати рееструеться близько у 90% тварин старших 8-9 рошв.
Висновки
1. Патолопя передшхурово! залози в пав складае 10,3% ввд загального числа обстежених тварин. Серед захворювань простати найб№ш поширеними е доб-рояшсна гiперплазiя - 47,5%, простатити - 36,6% та неоплазми - 10,1%, ввд загального числа тварин iз хворобами передшхурово! залози.
2. У вжовому аспекп частота виявлення простати-TiB досягае максимуму у вщ 7-8 рок1в та дещо менше в 5-6 i 9-12 рошв, складаючи 54,1%, 18,9% та 13,5%, вщ загального числа тварин i3 запальними процесами передмiхуровоl залози, вiдповiдно. У вiцi 7-8 та 9-12 рошв домщючою формою простатиту е хротчна, що складае 80% та 100% вiд загально! кiлькостi дiагнос-тованих випадк1в запалення передмiхуровоl залози для кожно! групи, тодi як у вiцi 5-6 та 3-4 роки частота виявлення гострих i гнiйних форм простатиту ста-новить 40% i 20% та 50% i 25%, вщповщно.
References
Swinney, G.R. (1998). Prostatic neoplasia in five dogs. Aust. Vet. J., 76(10), 669-674. https://www.ncbi.nlm. nih.gov/pubmed/9830566. Tel'puhov, V.I. (2002). Diagnostika i lechenie zabolevanij predstatel'noj zhelezy u sobak. Mater. X Mosk. mezhdunar. veterin. kongressa. Moskva, 79-80 (in Russian).
Gorman, N.T. (2003). Diagnostika i lechenie zabolevanij predstatel'noj zhelezy u sobak. Nefrologija i urologija sobak i koshek. Per. s angl. Moskva. Akvarium LTD, 204-217 (in Russian). Davidson, J.R. (2003). Zabolevanija predstatel'noj zhelezy u sobaki. Waltham Focus, 13(2), 4-10 (in Russian).
Kozlov, E.M. (2004). Bolezni predstatel'noj zhelezy u
kobelej. Veterin. Klinika, 1, 14-16 (in Russian). Krawiec, D.R., & Heflin, D. (1992). Study of prostatic disease in dogs: 177 cases (1981-1986). JAVMA, 200(8), 1119-1122. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/1376729. Polisca, A., Troisi, A., Fontaine, E., Menchetti, L., & Fontbonne, A. (2016). A retrospective study of canine prostatic diseases from 2002 to 2009 at the Alfort Veterinary College in France. Theriogenology, 85(5), 835-840. doi: 10.1016/j.theriogenology.2015.10.030. Tsutsui, T., Hori, T., Shimizu, M., Orima, H., Kawakami, E., & Fukuda, S. (2000). Regression of prostatic hypertrophy by osaterone acetate in dogs. J Vet Med Sci., 62(10), 1115-1119. doi: 10.1292/jvms.62.1115. Berry, S.J., Strandberg, J.D., Saunders, W.J., & Coffey, D.S. (1986). Development of canine benign prostatic hyperplasia with age. Prostate, 9(4), 363-373. https://www.ncbi.nlm. nih. gov/pubmed/2431402. Sirinarumitr, K., Johnston, S.D., Kustritz, M.V., Johnston, G.R., Sarkar, D.K., & Memon, M.A. (2001). Effects of finasteride on size of the prostate gland and semen quality in dogs with benign prostatic hypertrophy. JAVMA, 218(8), 1275-1280. https://www.ncbi.nlm. nih.gov/ pubmed/11330612. Chvala, A.V., & Pahmutov, I.A. (2005). Sistemnaja jenzimoterapija pri prostatite u sobak. Veterinarnaja patologija, 4, 126-129 (in Russian).
Kudasheva, E.E. (2006). Kompleksnoe lechenie sobak pri zabolevanijah predstatel'noj zhelezy : avtoreferat na soiskanie uchenoj stepeni kandidata veterinarnyh nauk: special'nost' 16.00.05. S. Peterburg, 24 (in Russian).
Krawiec, D.R. (1994). Canine prostate disease. JAVMA, 204(10), 1561-1564. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/8050933.
Shidaifat, F., & Lin, Y.C. (2012). Testosterone effect on the expression of genes that mediate testosterone metabolism and genes that mediate the effect of those metabolites on the prostate. Life Sci., 91(5-6), 194198. doi: 10.1016/j.lfs.2012.07.012.
Nizanski, W., Levy, X., Ochota, M., & Pasikowska, J. (2014). Pharmacological Treatment for Common Prostatic Conditions in Dogs - Benign Prostatic Hyperplasia and Prostatitis: an Update. Reprod. Dom. Anim., 49(2), 8-15. doi: 10.1111/rda.12297.
Schulze, H., & Barack, E.R. (1987). Immunocytochemical localization of estrogen receptors in spontaneous and experimentally induced canine benign prostatic hyperplasia. The Prostate, 11(2), 145-152. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2444954.
Paclikova, K., Kohout, P., & Vlasin, M. (2006). Diagnostic possibilities in the management of canine prostatic disorders. Veterinarni Medicina, 51(1), 1-13. http://vri.cz/docs/vetmed/51-1-1 .pdf.
Leeds, E.B., & Leav, I. (1969). Perineal punch biopsy of the canine prostate gland. JAVMA, 154(8), 925-934. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/5813467.
Lipowitz, A.J., Schwartz, A., Wilson, G.P., & Ebert, J.W. (1973). Testicular neoplasms and concominant clinical changes in the dog. JAVMA, 163(12), 1364-1368. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/4760082.
Johnston, G.R., Feeney, D.A., Rivers, B., & Walter, P.A. (1991). Diagnostic imaging of the male canine reproductive organs. Methods and limitations. Veterinary Clinics of North America Small Animal Practice, 21(3), 553-589. doi: 10.1016/S0195-5616(91)50061-9.
Jacobs, G., Barsanti, J.A., Prasse, K., & Selcer, B. (1988). Colliculus seminalis as a cause of urethral filling defect in two dogs with Sertoli cell testicular neoplasms. JAVMA, 192(12), 1748-1750. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3410794.
Mahapokai, W., van Sluijs, F.J., & Schalken, J.A. (2000). Models for studying benign prostatic hyperplasia. Prostate Cancer Prostatic Dis, 3(1), 28-33. doi: 10.1038/sj.pcan.4500391.
Beljaev, V.A., Safonovskaja, E.V., & Sych, L.F. (2014). Razrabotka novyh podhodov k lecheniju infekcionnyh zabolevanij predstatel'noj zhelezy u sobak. Vestnik APK Stavropol'ja, 2(14), 117-119 (in Russian).
