CC BY
86. Ермолаева М.В. Современные технологии психологического консультирования и психотерапии пожилых людей - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2007. - 96 с.
7. 1нтелектуальний розвиток дорослих у вiртуальному освггаьому простора монографiя [Електронний ресурс] / М.Л. Смульсон, Ю.М.Ло-тоцька, М.М.Назар, П.П.Дпток, 1.Г.Коваленко-Ко-билянська [та iн.] ; за ред. М. Л. Смульсон. - К.: Пе-дагопчна думка, 2015. - 221 с. - Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/10064/
8. Коваленко-Кобилянська 1.Г. Дистанцшний курс «1нтелектуальна тдтримка 50+» / 1.Г.Кова-ленко-Кобилянська. [Електронний ресурс] Режим доступу
http://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_de velop/article/view/140
9. Ключарев Г.А. Образование пожилых как философская проблема / Г.А.Ключарев, Т.М. Коно-ныгина // Философия и будущее цивилизации: тезисы докладов и выступлений IV Российского философского конгресса (Москва, 24-25 мая 2005 г.): в 5 т. - Т.4. - М. : Современные тетради, 2005. - С. 487.
10. Костенко К.В. Осмысленность жизни, субъективные оценки условий жизни и удовлетво-
ренностью жизни в позднем возрасте / К.В. Ко-стенко // Проблема смысла в науках о человеке (к 100-летию Виктора Франкла). - М. : Смысл, 2005. -С. 145- 148.
11. Нельсон Т. Психология предубеждений. Секреты шаблонного мышления, восприятия и поведения / Тодд Нельсон; [пер. с анг. С.Комарова, А Боричева]. - СПб. : Питер, 2002. - 576 с.
12. Олейникова О.Н., Муравьева А.А., Аксёнова Н.М. Обучение в течение всей жизни как инструмент реализации Лиссабонской стратегии. — М.: РИО ТК им. Коняева, 2009 — 131с.
13. Попков В.Д. Спереотипы и предрассудки: их влияние на процесс межкультурной коммуникации /В.Д.Попков // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2000. - Т. V, № 3. - С. 178-191.
14. Смульсон М.Л. 1нтелект доросло! людини: структура та саморозвиток. /М.Л.Смульсон. [Електронний ресурс] Режим доступу http://psYtir.org.ua/index.php/technology intellect de velop/article/view/175
15. Смульсон М.Л. Субъектность в старости как фактор саморазвития /М.Л.Смульсон // Человек, субъект, личность в современной психологии Материалы Международной научной конференции, Посвященной 80-летию А.В. Брушлинского . -М. : Институт психологии РАН 2013, С. 344 - 346.
Д1СТРЕС ТА АДАПТАЦ1Я У СП1ВРОБ1ТНИК1В МВС УКРА1НИ П1СЛЯ УЧАСТ1 В АТО
Козира П.В.
Харювська медична академiя пклядипломно'1 oceimu
DISTRESS AND ADAPTATION IN UKRAINE MIA OFFICERS AFTER JOINING THE ATO
Kozyra P.
АНОТАЦ1Я
Вступ. Сшвробггаики МВС Укра!ни в умовах перманентних полггачних, eKOHOMÍ4Hm та сощальних 3míh, проведения бойових дш приймають безпосередню участь в них та ввдчувають на co6i bcí наслвдки цих подш у виглядi постстресово! психолопчно! дезадаптацй. Стутнь дезадаптацй особистосп в наслвдок стресорного впливу, рiвень дютресу залежать ввд адаптивних можливостей особистостi.
Мета до^дження. Вивчення рiвня дiстресу та формування характеру проявiв механiзмiв адаптивно! поведшки у спiвробiтникiв МВС Укра!ни при психологiчнiй дезадаптацй' пiсля учасп в АТО.
Mamepicmu та методи до^дження. Було проведено клшжо-психолопчне i психодiагностичне об-стеження психологiчного стану 205 сшвробггаишв МВС Укра!ни. З них 148 брали участь в проведенш АТО. В дослвдженш були застосованi методики: «Опитувальник виразностi психопатолопчно! симптоматики (SCL-90-R) Дерогатю», «Багаторiвневий особистiсний опитувальник «Адаптившсть» (МЛО-АМ)», «Тест життестшкосп в адаптацй' Д.О. Леонтьева, О.1. Рассказово!», «Опитувальник проактивно! подолаю-чо! поведшки», «Опитувальник посттравматичного зростання».
Результати до^дження. Встановленi варiанти постстресово! психологiчно!' дезадаптацй' в службов-щв МВД Укра!ни, що приймали участь в АТО, рiзняться м!ж собою рiвнем i якiстю дезадаптативних про-явiв. При емоцiйно-афективному варiантi дезадаптацшних порушеннь рiвень дiстресу, важкють психопа-тологiчних порушень та ступiнь дезадаптативних змш значно нижчi, нiж при психопатоподiбному варiа-нтi. Рiвень життестшкосл при емоцiйно-афективному варiантi достовiрно тдвищився, а при психопатоподiбному - знизився тсля участi в АТО, що шдтверджуе бiльшу важкiсть порушень при остан-ньому варiантi. Бiльшу усшшшсть реадаптацi! та iнтегрування нових, набутих при учасп в АТО, способiв поведiнки особистiстю при емоцiйно-афективному варiантi дезадаптацiйних порушеннь пiдтверджують бiльш висок! рiвнi посттравматичного зростання. Вони значно перевищують такi показники при психопа-топодiбному варiантi.
Перспективою подальших до^джень е побудування гiпотетично! моделi патогенетичних механiзмiв формування р!зних варiантiв постстресово! психолопчно!' дезадаптацй' та розробка на цш основ! системи
заходiв психокорекцп та психопрофшактики дезадаптивних сташв у спiвробiтникiв МВС Украши - учас-ник1в АТО.
ABSTRACT
Introduction. Employees of the Interior Ministry of Ukraine in conditions of permanent political, economic and social changes, the conduct of hostilities are directly involved with them, and felt by all their consequences in the form of poststress psychological maladjustment. Degree disadaptation person as a consequence of the stress influences the level of distress depend on the adaptive capacity of the individual.
Purpose of the study. The aim of this study was to investigate the level of distress and the formation of character displays adaptive behavior mechanisms at employees of MIA of Ukraine with psychological maladjustment after participating in the ATO.
Materials and methods. It was conducted clinical and psychological examination of psychodiagnostic and psychological state of the 205 employees of MIA of Ukraine. Of these, 148 took part in the ATO. The study methods were applied: "The survey intensity of psychopathology (SCL-90-R) Derogatisa", "Multilevel personality questionnaire" Adaptability "(IPC-AM)", "The test of resilience in adapting D.O. Leonteva, O.I.Rasskazova "," Questionnaire proactive coping "," Questionnaire of post-traumatic growth. "
Results of the study. Installed options poststress psychological maladjustment among employees of MIA of Ukraine, which took part in the ATO, differ in the level and quality of disadaptation manifestations. When emotionally affective disorders embodiment disadaptation distress levels, the severity of psychopathological disorders and the degree disadaptation changes significantly lower than the psychopathic version. vitality level with emotional and affective variant significantly increased, while psychopathy - decreased after participating in the ATO, which confirms the greater severity of violations in the last version. Most successful rehabilitation and integration of new acquired during participation in the ATO, modes of behavior of the person at emotionally affective disorders embodiment disadaptation support higher levels of post-traumatic growth. They far exceed these figures with psychopathic version.
Prospects for further research is to build a hypothetical model of pathogenetic mechanisms of different options poststress psychological maladjustment and development on this basis of measures of functioning and mal-adaptive psychological prophylaxis of states in the Interior Ministry of Ukraine - ATO members.
Ключовi слова: дистрес, адаптащя, дезадаптащя, АТО
Keywords: distress, adaptation, maladjustment, ATO
Вступ. Значт полггичш, сустльш, eKOHOMÍ4HÍ змши в Укрш'ш, яш виходять за рамки звичайного досввду та наближаються до перманентного характеру, не можуть не позначатися на сташ психiчного здоров'я населення [1, 2]. Ц поди призводять до ро-звитку сощально-стресових розладiв, а участь населення в бойових дгях - до розвитку у 1х учаснишв посттравматичного стресорного розладу (ПТРС) [2 - 4]. В порiвняннi з ними, доклшчш порушення у виглядi постстресово! психолопчно! дезадаптаци зачшають значно бшьшу кiлькiсть населення, особливо сшвробгтнишв МВС Украши. Останнi безпо-середньо приймають участь в цих подiях та ввдчу-вають на to6í всi !х наслiдки [4 - 6]. Стутнь дезадаптаци особистостi в наслiдок стресорного впливу та рiвень дiстресу залежать ввд системи психолопч-ного захисту, в склад яко! входять копiнг-стратегii та адаптивна поведшка пiд час стресу та пiсля нього [7]. Ц чинники е важливими для прогнозування та профiлактики розвитку психологiчноi дезадаптаци, 11 корекцй' пiсля впливу стресорних факторiв.
Мета дослiдження. Метою дшсного досль дження е вивчення рiвня дiстресу та формування характеру проявiв механiзмiв адаптивно! поведiнки у ствробггаишв МВС Украши при психологiчнiй дезадаптаци шсля участi в АТО.
Контингент та методи дослщження. Було проведено клшжо-психолопчне i психодiагности-чне обстеження психологiчного стану 205 сшвробь тнишв МВС Украши вiком 29-37 рошв, якi знахо-дились на службi не менше як з 2010 року. З них 148 брали участь в проведенш АТО протягом 2014-15 рошв (дослвджувана група); 57 - не брали учасп в
АТО (група порiвняння, ГП). В дослщженш були 3acTOCOBaHÍ методики: «Опитувальник виразностi психопaтологiчноi симптоматики (SCL-90-R) Деро-гатю», «Багатор!вневий особистiсний опитувальник «Адаптившсть» (МЛО-АМ)», «Тест життестш-косп в адаптацп Д.О. Леонтьева, О.1. Рaccкaзовоi», «Опитувальник проaктивноi' подолaючоi поведь нки», «Опитувальник посттравматичного зрос-тання» Tedeschi & Calhoun в адаптаци М. Ш. Маго-мед-Емiновa. Результата оброблялись методами статистичного aнaлiзу.
Результати дослвдження. В результaтi досль дження у cлужбовцiв МВС Украши, як! приймали участь в АТО, в 89,86% виявлеш, р!зш за виразнь стю, дезaдaптивнi прояви. У 8,78% випадшв симп-томи досягали клшчного рангу, але були недостат-шми для виставлення клшчно окреслено1' нозолоп-чноi форми порушень. Встановлена наявшсть доклшчних порушень з боку емоцюнально1', когш-тивно1' та поведiнковоi сфер особистостг На тдс-тaвi aнaлiзу феноменологи встановлено 2 вaрiaнти переб!гу психолопчно!' постстресово!' дезадаптаци: емоцiйно-aфективний, що характеризуеться пере-важаючими проявами з боку емоцшно!' сфери та пcихопaтоподiбний, для якого хaрaктернi перева-жно поведiнковi, когнгтивш прояви та невротичш включення на rai емоцiйних скарг. Виявлений ди-сонанс оцшки дезадаптивних прояв!в самими учас-никами АТО та ix оточенням. Поведiнковi прояви та особливосл реагування учасники АТО розцшю-вали як позитивш набуп якосп, що допомагають ш у мирному житп, тод! як оточуюч! негативно оць нюють набуп змши.
Емощйно-афективному BapiamoBi психолопч-но1 дезадаптацп' пpитaмaннi напруження ввдносин ам'1' з суспшьством, висока iнтенсивнiсть емоцш-них пpoявiв та 1х лaбiльнiсть, утруднення тдтри-мки кoнтaктiв та схильшсть до дезадаптацй' на тлi явищ екстраверсп. Результати впливу психотравму-ючо1 ситуацп дoстoвipнo бiльш висок1 по шкaлi «вторгнення» та «^зюлопчного збудження». Серед спoсoбiв психoлoгiчнoгo захисту група вiдpiз-нялась дoстoвipнo бшьшою напругою лише за шкалою «замщення». При психoпaтoпoдiбнoму вapia-нп емoцiйнi oсoбливoстi iндивiдуaльнoгo розвитку особистосп пpедстaвленi показниками сiмейнoгo дефiциту, низько! сили «Я» та зниження впевнено-стi в сoбi, високо! схильшстю до соматичних реак-цiй на rai низького спротиву стресу, напруги у ввд-носинах з близькими та суспiльствoм. На вплив стресорного чинника в гpупi переважае реакщя «уникнення». З психoлoгiчнoгo захисту напруга бiльш висока по шкалах «витюнення», «регреси» та «зaмiщення», а по шкaлi «компенсаций» - низька.
При порiвняння результатiв дослвдження про-слщковуеться зв'язок мiж клiнiчними проявами ва-рiантiв дезадаптацп', локусами фрустрацп, сощаль-ним та сiмейним оточенням, результатами впливу травматично! поди та способами психолопчного захисту. На тл виявлених змiн вивчення викорис-товуваних учасниками кошнг-стратегш показало, що найменш адаптованою е група з психопатоподь бним варiантом дезадаптацii. Група з емоцшно-афективним варiантом, в порiвняннi з нею, е бшьш адаптована. Найбшьш адаптованими були сшвробь тники групи контролю, як1 не використовували жо-дноГ iз стратегii, що притаманш учасникам АТО.
Дослiдження виразностi психопатолопчно! симптоматики е важливим не пльки з точки зору Г! наявносп, але й iнтенсивностi. Майже по вах шкалах (за винятком «паранояльносп», «ворожостi» та «психотизму») данi учаснишв з пси-хопатоподiбним варiантом дезадаптацп (група 2) були достовiрно вищi ввд групи порiвняння (табл. 1).
Таблиця 1
Показники виразносп психопатолопчноТ симптоматики опитувальника
(SCL-90-R) Дерогатiс
Шкала M ±m
1 група n=75 2 група n=73 ГП n=60
Соматизащя (SOM) 1,21 ±0,40 pi** 2,79 ±0,37 р*** 0,78 ±0,43
Обсесивно-компуль-сивний розлад (OC) 1,02 ±0,45 2,19 ±0,43 р** 0,66 ±0,34
1нтерперсональна чутли-вiсть (INT) 0,93 ±0,32 1,80 ±0,34 р* 0,74 ±0,41
Депреая (DEP) 0,95 ± 0,33 1,47 ±0,35 р* 0,77 ±0,36
Тривога (ANX) 1,02 ±0,40 pi* 2,33 ±0,34 р** 0,71 ± 0,44
Ворож1сть (HOS) 2,51 ±0,37 р*** pi** 0,94 ±0,36 0,66 ±0,38
Нaв'язливi страхи (фобп) (PHOB) 0,87 ±0,33 1,31 ±0,32 р* 0,39 ±0,23
Паранояльшсть (PAR) 0,88 ±0,36 1,07 ±0,40 0,66 ±0,35
Психотизм (PSY) 0,47 ±0,34 0,49 ±0,29 0,39 ±0,30
Додатк. питання (DEP) 0,86 ±0,33 0,90 ±0,31 0,49 ±0,28
Загальний iндекс важкосп (GSI) 0,92 ±0,31 1,31 ±0,22 р* 0,58 ±0,29
1ндекс вaжкoстi дистресу (PTSD) 1,70 ±0,27 2,36 ±0,25 р** 1,35 ±0,26
Кшьшсть турбуючих симптoмiв (PST) 48,13 ±3,32 р* pi** 65,18 ±4,03 р*** 36,89 ±3,71
Достовiрнiсть: р - по ввдношенню до групи контролю; pi - мiж 1 i 2 групами. Стутнь вiрогiдностi: * <0,05, ** <0,01, *** <0,001.
При емоцшно-афективному ваpiантi (група 1) piвнi по Bcix шкалах також перевищували групу поpiвняння, але достовipною piзниця була лише за шкалою «ворожють». В поpiвняннi мiж групою 1 i 2 при психопатоподiбному ваpiантi дезадаптацп' показники проявляли тенденцш до б№ш високих pi-внiв, але достовipною piзниця була лише за шкалою «соматизаци». За шкалою «ворож1сть» навпаки -достовipно бiльш високий piвень був при емоцшно-афективному ваpiантi (група 1). За шкалами GSI, PTSD i PST показники при психопатоподiбному ва-piантi дезадаптацп' були достовipно вищi. Таким чи-
ном, можна стверджувати, що при психопатоподiб-ному варiантi дезадаптацii учасник1в АТО рiвень дiстресу та важк1сть симптоматики б№ш вираженi, нiж при емоцшно-афективному варiантi. Ця рiз-ниця була достовiрна, або проявляла тенденцiю майже за вама шкалами. Виключенням була шкала «ворожосп», рiвень яко! був вищий в групi 1. Останне узгоджуеться з встановленим ранiше фактом б№ш агресивноГ поведiнки учаснишв щеГ групи.
Очевидним е необхiднiсть проаналiзувати показники адаптивностi учаснишв АТО з тим чи ш-шим варiантом дезадаптацп' на тлi виявлених
noKa3HHKiB BHpa3HOcri ncuxonarogorinHoi CHMnTO- BapiaHTH ge3aganTa^i gocToBipHo nepeBH^yroTb TaKi MaTHKH. Pe3ygbTaTH onmyBagbHHKa «AganTHBHicTb» gga rpynu nopiBHaHHa (Ta6g. 2). noKa3agu, ^o no Bcix 3acTOCOBaHux mKagax o6ugBa
Ta6guua 2
Pe3y.ii.iain goc.iuacenmi 3a 6araiopiBHeBHM ocoflncnciiiiM oiiiriyiia.ii.iiiiK'QM «AjainnBiiicn»»
fflKagu M ±m
1 rpyna n=75 2 rpyna n=73 rn n=60
noBegiHKoBe perygwBaHHa (nP) 36,78 ±2,04 p*** p *** 25,48 ±1,94 p*** 10,94 ±1,85
KoMyHiKaTHBHHH noTeH^ag (Kn) 13,37 ±1,43 p*** p *** 24,18 ±1,62 p*** 5,21 ±1,33
MopagbHa HopMaTHBHicTb (MH) 14,32 ±0,85 p*** 12,65 ±0,83 p*** 6,79 ±0,92
Oco6hctichhh aganTaqiHHHH no-тeнцiag (OAn) 39,48 ±2,16 p*** p1* 47,31 ±2,15 p*** 19,61 ±1,86
AcremHHi peaKqii Ta craHH (AC) 13,04 ±1,37 p*** p *** 21,68 ±2,05 p*** 5,62 ±0,82
ncuxoTHHHi peaкцii Ta cTaHH (nC) 10,53 ±0,94 p*** 11,45 ±0,88 p*** 1,47 ±0,85
,3,e3aganTa^HHi nopymeHHa (AAn) 31,47 ±1,53 p*** p:** 38,63 ±2,03p*** 24,75 ±1,18
,n,OCTOBipmCTb: p - no BigHomeHHM go rpynu Kompogro; p1 - Mi® 1 i 2 rpynaMH. CryniHb BiporigHocTi: * <0,05, ** <0,01, *** <0,001.
npu nopiBHaHHi Mi® BcraHoBgeHHMH BapiaHTaMH b rpyni 1 noKa3HHKH 3a mKagaMH Kn, OAn, AC i ^AH 6ygu gocTOBipHo hh®hhmh. npu цbOмy noKa3-hhkh цiei ® rpynu 6ygu gocroBipHo bh^hmh 3a mKa-goro nP i He Hecgu gocToBipHoi pi3HH^ 3a mKagaMH MH Ta nC. Цi pe3ygbTaTH nigTBepg®ywTb 6igbm bh-
pa®eHHH piBeHb ge3aganTaqii npu ncuxonaTonogi6-HoMy BapiaHTi y ynacHHKiB ATO.
y 3B'a3Ky b BCTaHoBgeHHMH npoaBaMH gicTpecy Ta nopymeHHaMH aganTaqii, e goцigbннм BH3Hanu-THCb 3 BapiaHTaMH npoaKTHBHoi nogogaronoi noBegi-hkh, aKi 3acTocoByBagucb ynacHHKaMH gocgig®eHHa b yMoBax CTpecy (Ta6g. 3).
Ta6guua 3
Peiy ii.'ia'i ii goc^ig^eHHg 3a oimTyiia.ii.iiiiK'QM npoaKTHBHo'i iKUQ.iaiO'ioT iiobcmiikii
fflKagu KoniHr-cTpaTeriH M ±m
1 rpyna n=75 2 rpyna n=73 rn n=60
npoaKTHBHe nogogaHHa 22,81 ±1,57 p1* p*** 27,45 ±1,73 p** 35,16 ±2,30
Pe^geKcuBHe nogogaHHa 20,37 ±2,13 p1*** p* 36,11 ±2,45 p** 27,08 ±2,41
CTpaTerinHe ngaHyBaHHa 10,71 ±0,84 p1* p** 13,48 ±0,70 14,22 ±0,83
npeBeHTHBHe nogogaHHa 38,17 ±1,86 p*** 36,22 ±2,04 p*** 23,83 ±1,74
nomyK iHCTpyMeHTy nigTpuMKH 19,38 ±1,06 p1*** p** 11,48 ±0,66 p*** 15,78 ±0,89
nomyK eMo^HHol nigTpuMKH 18,66 ±1,35 p1*** p*** 12,07 ±0,85 12,51 ±0,82
^,ocToBipHicTb: p - no BigHomeHHM go rpynu Kompogro; p1 - Mi® 1 i 2 rpynaMH. CryniHb BiporigHocTi: * <0,05, ** <0,01, *** <0,001.
^aHi rpynu 3 eMo^HHo-a^eKTHBHHM BapiamoM ncuxogoriHHoi geзagaптaцii 3a BciMa mKagaMH 6ygu gocToBipHo HH®^i (mKagu «npoaKTHBHe nogogaHHa», «pe^geKCHBHe nogogaHHa», «CTpareriHHe ngaHyBaHHa»), a6o BH^i (mKagu «npeBeHTHBHe nogogaHHa», «nomyK iHCTpyMeHTy mgTpuMKH», «nomyK eMo^HHoi' nigTpuMKH»), Hi® y rn. npu ncuxonaro-nogi6HoMy BapiaHTi ncuxogorwHol geзagaптaцii no-Ka3HHKH 6ygu gocToBipHo BH^i 3a mKagaMH «pe$ge-KCHBHe nogogaHHa» Ta «npeBeHTHBHe nogogaHHa» i HH®ni 3a mKagaMH «npoaKTHBHe nogogaHHa» Ta «nomyK iHCTpyMeHTy nigTpuMKH», b nopiBHaHHi 3 rn. 3a iHmuMH mKagaMH pi3HHua gga цiei rpynu 6yga He cyT-TeBow. B nopiBHaHHi 3 rpynoro 2, b rpyni 1 noKa3HHKH mKag «npoaKTHBHe nogogaHHa», «pe^geKcuBHe nogogaHHa», «CTpaTerinHe ngaHyBaHHa» 6ygu gocTOBipHo HH®ni; 3a mKagaMH «nomyK iHCTpyMeHTy nigTpu-MKH», «nomyK eMo^HHoi nigTpuMKH» gocToBipHo
BH^i npu BigcyTHocTi pi3HH^ 3a mKagoro «npeBeHTHBHe nogogaHHa». Pe3ygbTaTH cBignaTb, ^o ynacHHKH rpynu 1 6igbm cxugbHi go nporHo3yBaHHa mo®ihbhx cTpeciB Ta nigroTOBKH pecypciB gga ix nogogaHHa. npu ^oMy BHKopucToByMTb nomyK Heo6xigHHx pecypciB Ta eMo^HHol nigTpuMKH 3 6oKy oroneHHa. TaKa noBegiHKa b KoMngeKci 3 paHim npegcTaBge-hhmh ix oco6gHBocTaMH po6uTb ix gocuTb ycnim-hhmh, aKTHBHHMH, gocuTb arpecuBHHMH oco6aMH, aKi 3HawTb cbom MeTy i npuKgagawTb MaKcuMyM 3ycugb gga mBHgKoro ii gocarHeHHa.
npu ncuxonaTonogi6HoMy BapiaHTi ncuxogorin-Hoi geзagaптaцii ynacHHKH xapaKTeproyBaguca npo-rHo3yBaHHaM mo®ihbhx cTpeciB Ta nigroTOBKH pecypciB gga ix nogogaHHa pa3oM i3 po3po6Koro, ngaHy-BaHHaM agbTepHaTHBHHx mgaxiB BupimeHHa npo6geM b nepcneKTHBi. npu цbOмy bohh He myKawTb aKTHBHo nigTpuMKy Ta pecypcu b cBoeMy oTOneHHi, 6igbme po-3paxoBywTb Ha cboI cugu Ta yMiHHa. TaKa noBegiHKa
в комплекс з рашш представленими 1х особливос-тями робить 1х досить наполегливими, з викорис-танням сво1х заслуг та жертв для досягнення мате-рiальних, соцiальних тльг та преференцiй. Вони також в тш чи iншiй мiрi можуть спрямовувати свою активнiсть на рiзнi сфери суспiльного життя, але б№ш за все в тi, в яких вони особисто заштере-соваш.
Зважаючи та викладенi результати досль дження важливим е характеристика життестшкосп - стiйкостi особистостi до стресорного впливу та подолання стресу. В порiвняннi з групою контролю, в груш з емоцшно-афективним варiантом пе-ребiгу була достовiрно шдвищена, а з психопатопо-дiбним варiантом - знижена загальна життестш-шсть (табл. 4).
Таблиця 4
Результати дослiдження з застосуванням тесту «Життестшккть» в адаптаци Леонтьева 1 Рассказо-
В01
Шкали M ±m
1 група n=75 2 група n=73 ГП n=60 норма
Життeстiйкiсть 114,27 ±5,07 р***, р *** 61,88 ±5,63 р* 81,46 ±5,73 80,72 ±6,53
Залученiсть 43,61 ±3,02 р:** 30,12 ±3,01 35,47 ±3,14 37,64 ±4,08
Контроль 46,60 ±3,65 р** р *** 26,53 ±3,38 33,19 ±3,25 29,17 ±5,43
Прийняття ризику 24,06 ±3,17 р* р *** 5,23 ±2,08 12,80 ±4,07 13,91 ±3,39
Достовiрнiсть: р - по ввдношенню до групи контролю; р1 - мiж 1 i 2 групами. Стутнь вiрогiдностi: * <0,05, ** <0,01, *** <0,001.
1дентична картина спостер^алась при порiв-няннi даних груп по кожнiй шкалi окремо. Така протилежна спрямованiсть результатiв вiдповiдаe висновкам змiстовного навантаження змiн в цих групах, наведених ранiше. Це сввдчить про те, що емоцiйно-афективний варiант проявляе значно бiльш високу стшшсть до стресорного впливу, а за-своeнi новi способи поведiнки та реагування вико-ристовуються особистiстю для подальшо! свое! дiя-льностi без значно! шкоди для себе. Це можна на-звати як основу для в б№ш менш ефективно! реадаптацii. На вiдмiну вiд психопатоподiбного ва-рiанту, де зниження життестшкосп сввдчить про виснаження ресурсiв особистосп i 1х спрямованiсть лише на захист сво!х iнтересiв та компенсацш втрат.
Пiдсумком проведеного дослiдження е оцшка особистостi стресорного впливу на ii якостi, що дае
дослiдження посттравматичного зростання (табл. 5). В порiвняннi м1ж групами достовiрно бiльш ви-раженi змiни виявленi при емоцшно-афективному варiантi психологiчноi дезадаптацп. Вiдмiнностi вь дсутнi лише по шкалам «духовш цiнностi» та «збь льшення цшносп життя». Результати тдтверджу-ють даш iнших методик та опитування, яш вказу-ють на позитивну оцшку набутих якостей та поведiнки особистютю пiд час участi в АТО та за-стосування Гх у мирному житп. Посттравматичний рiст як сума шкал при цьому варiантi дезадаптацii майже в 2 рази перевищував аналогiчний показник для групи 2. При психопатоподiбному варiантi як самi показники росту, так i оцiнки змiн з боку учас-ник1в, значно стриманiшi. Це е ще одним доказом менш виражено^' дезадаптацil учасник1в АТО з емо-цiйно-афективним варiантом змiн.
Таблиця 5
Порiвняльний ана. из посттравматичного росту у см1вроб1т мик1в МВС - учасникiв АТО
Шкали M ±m
1 група n=75 2 група n=73
Ввдносини з шшими 21,63 ±0,97 р*** 12,37 ±0,84
Новi можливосп 21,81 ±1,06 р*** 7,46 ±0,83
Сила особистосп 17,39 ±1,04 р*** 6,37 ±0,59
Духовш зрушення 6,62 ±0,54 8,12 ±0,67
Зб№шення цiнностi життя 13,82 ±0,60 13,06 ±0,51
Посттравматичний рют 81,23 ±1,88 р*** 47,38 ±2,04
Достовiрнiсть: р - в порiвняннi мiж групами 1 i 2. Ступiнь вiрогiдностi: * <0,05, ** <0,01, *** <0,001.
Таким чином, узагальнюючи одержат результати, можна стверджувати, що встановлеш варiанти постстресово1 психологiчноi дезадаптацп рiзняться мiж собою як параметрами дютресу, так i ступенями порушення механiзмiв адаптацii. При емо-цiйно-афективному варiантi дезадаптацiйнi порушення та наявна психопатолопчна симптоматика, як по характеру, так i за виразнютю менш значимi,
нiж при психопатоподiбному варiантi. Цi порушення супроводжуються вiдмiнностями в способах використовуваноi проактивноi подолаючоi поведi-нки. Вона спрямована на досягнення тих чи шших цiлей в рiзних сферах життя.
Бшьш успiшну реадаптацiю та штегрування нових, набутих при учасп в АТО, способiв поведi-нки особиспстю, пiдтверджують бiльш висок1 рiвнi життестiйкостi при емоцiйно-афективному варiантi
дезадаптацшних порушень. Посттравматичний рiст як сума шкал при цьому варiантi дезадаптацй' майже в 2 рази перевищував аналогiчний показник для групи 2. При психопатоподiбному варiантi як самi показники росту, так i ощнки змiн з боку учас-никiв значно стриманiшi. Це е ще одним доказом менш виражено! дезадаптацй' учасникiв АТО з емо-цiйно-афективним варiантом змiн.
Висновки.
1. Встановлеш варiанти постстресово! психо-лопчно! дезадаптацй' у службовцiв МВД Укра!ни, що приймали участь в АТО, яш рiзняться мiж собою за рiвнем i якiстю дезадаптативних проявiв.
2. При емоцiйно-афективному варiантi дезада-птацiйних порушень рiвень дютресу, важкiсть пси-хопатологiчних порушень та стутнь дезадаптативних змiн значно нижч^ нiж при психопатоподiб-ному варiантi.
3. Рiвень життестiйкостi при емоцшно-афекти-вному варiантi достовiрно шдвищився, а при пси-хопатоподiбному - знизився тсля участi в АТО, що щдтверджуе бiльшу важкiсть порушень при остан-ньому варiантi.
4. Бшьшу успiшнiсть реадаптаци та штегру-вання нових, набутих при учасп в АТО, способiв поведiнки особистютю при емоцiйно-афективному варiантi дезадаптацiйних порушеннь шдтверджу-ють бiльш високi рiвнi посттравматичного зрос-тання. Вони значно перевищують такi показники при психопатоподiбному варiантi.
Перспективою подальших дослiджень е по-будування гшотетично! моделi патогенетичних ме-ханiзмiв формування рiзних варiантiв постстресово! психологiчно! дезадаптацй' та розробка на цш основi системи заходiв психокорекцй' та психопро-фшактики дезадаптивних станiв у спiвробiтникiв МВС Укра!ни - учасникiв АТО.
Лггература
1. Кровяков В. М. Психотравматология. Психическая травма, психогении в этиопатогенетиче-ских механизмах развития психических расстройств / В. М. Кровяков. - М.: Наука, 2005. - 379 с.
2. Близнюк А.И. Посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР) у комбатантов, клиника, диагностика, коррекция / А.И. Близнюк // Военно-медицинский журнал. БГМУ, Минск. - 2005.
- №1. - С. 1-14.
3. Психиатрия войн и катастроф / ред. В. К. Шамрей. - СПб.: СпецЛит, 2015. - 620 с.
4. Коршенко I. О. Кошнг-поведшка ам'! як предмет психолопчного дослщження / I. О. Коршенко // Проблеми сучасно! психологи. - 2013. - Вип. 20. - С. 73 - 83.
5. Исаева Е. Р. Копинг-поведение и психологическая защита личности в условиях здоровья и болезни / Е. Р. Исаева. - СПб.: Изд-во СПбГМУ, 2009.
- С. 40 - 46.
6. Бугайова Н. М. Адаптивний потенщал лю-дини та стресова резистентшсть: синергетичний контекст / Н. М. Бугайова // Збiрник наукових праць 1нституту психологи iменi Г.С. Костюка Нащональ-но! АПН Укра!ни. Проблеми загально! та педагопч-но! психологи. - 2012. - №. 24, ч. 5. - С. 33-41.
7. Леонтьев Д. А. Многоуровневая модель взаимодействия с неблагоприятными обстоятельствами: от защиты к изменению / Д. А. Леонтьев // Психология стресса и совладания: материалы III Междунар. науч. -практ. конф. Кострома, 26-28 сент. 2013 г. В 2 тт. Т. 1 / отв. ред. Т. Л. Крюкова, Е.В. Куфтяк, М.В. Сапоровская, С.А. Хазова. - Кострома: КГУ им. Н.А. Некрасова, 2013. - С. 258 -261.
КЛ1Н1КО - ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ДЕЗАДАПТИВНИХ СТАН1В У ЦИВ1ЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНО - ПСИХОЛОПЧНО1 В1ЙНИ
Марков А.Р.
ПВНЗ «Краматорський економжо-гуматтарний iнститут» МОН Украти
CLINICAL AND PHENOMENOLOGICAL STRUCTURE OF CIVILIANS MALADAPTIVE CONDITIONS IN THE INFORMATION-PSYCHOLOGICAL WAR
Markov A.R.
АНОТАЦ1Я
Актуальтсть. Протягом останшх рошв Украша потерпае вщ пбридно! вшни, ключовим моментом яко! е психолопчна та iнформацiйна обробка населення шляхом використання прийомiв i способiв шфор-мацiйно-психологiчноï вiйни (1ПВ).
Мета роботи - встановити рiвень психосощального стресу та особливостi клiнiчноï феноменологи дезадаптивних сташв у пацieнтiв первинно! медично! мереж1 з рiзною вираженосп залученостi до використання засобiв iнформацiйно-психологiчного впливу.
Контингент i методи до^дження. З 393 пащенпв загальносоматичного профiлю дек1лькох район-них полмшк м. Киева вiдiбрано 221 особи з ознаками психологiчноï дезадаптацiï. За виражешстю захо-плення до перегляду телебачення (ТБ), пошуку новин в штернеп або читання перiодичноï преси, обсте-женi були роздiленi на двi групи: основну групу (ОГ) - 112 пащенпв первинно1' медично1' мереж! з ознаками викривлення психоемоцшно1' сфери та високою залучешстю до використання 1ПВ-вплив!в через ТБ,
