CC BY
72
I. О. Романенко, С. В. Алексеев, I. В. Рубан, С. А. Войтович, В. В. Калачова: ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ В ОСВГТНЬОМУ ПРОЦЕС1 ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ
ПЕРЕЧЕНЬ ССЫЛОК
1. Новиков Л. В. Основы вейвлет-анализа сигналов. Учебное пособие. - СПб., МОДУС+, 1999. - 152с.
2. Переберин А. В. О систематизации вейвлет-преобразо-вания // Вычислительные методы и программирование. - 2001. - Том 2. - С. 15-40.
3. Jaideva C. Goswami, Andrew K. Chan. Fundamentals of wavelets. Theory, algorithms and applications. - Wiley Interscience, 1999. - 324 p.
4. Круглов В. В., Али М. И., Голунов Р. Ю. Нечеткая логика и искусственные нейронные сети: Учеб. пособие. -М.: Физматлит, 2001. - 224 с.
Надшшла 22.01.07
Представлений nidxid до побудови модел1 по звуковому сигналу, який являе собою комбiнацiю методiв пакетного вейвлет-перетворення для обробки звукового сигналу та штучног нейронног мережi для ощнки nараметрiв, що дiагностуються. Ефективтсть запропонованого тдходу дослiджена на nрикладi задачi дiагностики зносу рiжу-чого тструмента.
A way of model definition by acoustic signal is presented, which is the combination of wavelet packet transform for acoustic signal processing and artificial neural network for diagnostic parameter estimation. The effectiveness of proposed approach for the task of tool wear diagnostics is investigated.
УДК 001:002
i. О. Романенко, С. В. Алексеев, i. В. Рубан, С. А. Войтович, В. В. Калачова
ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ В OCBITHbOMV ПР0ЦЕС1 ЗБРОЙНИХ СИЛ VKPA'1'НИ
На основi аналiзу структури iснуючо'i системи дис-танцшного навчання (СДН) Miнiстерства освiти i науки Украгни та положень КонцепцИ створення системи дистанцшного навчання у Збройних Силах Украгни запро-поновано варiант загальноЧ структури ттегрованоЧ СДН Miнiстерства освiти i науки та Miнiстерства оборони Украгни.
ВСТУП
Глобальна шформатизащя, що вщбуваеться у сучас-ному св1товому сустльств1, розвиток телекомуш-кацшних технологш та засоб1в обчислювально! техшки зумовлюють суттев1 змши форм осв1тнього процесу у всьому свт. При цьому зростае роль професшно! та безперервно! осв1ти без вщриву вщ професшно! д1яль-ност1, що сприяе розвитку та впровадженню дис-танцшних форм навчання [1-5].
Актуальшсть досл1дження. Впровадження дистанцшного навчання у процес тдготовки та перетдго-товки вшськових фах1вщв Збройних Сил Укра!ни (ЗСУ) зумовлено низкою причин:
- штенсившсть розвитку в1йськових наук потребуе постшного вдосконалення профес1йних знань та нави-чок в1йськовослужбовц1в;
- сучасне озброення та в1йськова техн1ка базуються на використанш нов1тн1х електронних та комп'ютер-них технолог1й;
- перехщ ЗСУ до профес1йно'1' армГ! на контрактнш основ1 потребуе як1сно! та гнучко! системи п1дготовки висококвал1ф1кованих кадр1в;
- т1льки технологи' дистанц1йного навчання спро-можн1 забезпечити своечасне корегування зм1сту навчання в1йськових фах1вщв за рахунок високо! швид-кост1 оновлення знань в 1нформац1йно-осв1тньому се-редовищ1;
- висока економ1чна ефектившсть дистанц1йного навчання.
Одн1ею з1 складових впровадження дистанц1йного навчання у ЗСУ е створення сучасного шформацшно-осв1тнього середовища для п1дготовки, перетдготовки й п1двищення квал1ф1кац1! в1йськових фах1вщв та на-дання в1йськовослужбовцям, незалежно вщ м1сця про-ходження служби, р1вних умов доступу до освишх ре-сурс1в на баз1 використання нов1тшх 1нформац1йних технолог1й та телекомушкацшних мереж М1н1стерства оборони (МО) Укра!ни, а також телекомун1кац1йно! науково-осв1тньо! мереж1 установ М1н1стерства осв1ти i науки (МОН) Укра!ни з доступом до Гнтернет [4].
Дистанцшна форма навчання в ЗСУ може бути за-стосована:
- при отриманш вшськово! освии за всiма напрям-ками тдготовки;
- при перетдготовщ та тдвищенш квалiфiкацii' фахiвцiв рiзних професiйних напрямiв i рiвнiв квалi-фiкацii';
- при вивчент окремих навчальних курав, якi мо-жуть викликати штерес до вдосконалення знань i вмшь у вiйськовослужбовцiв (дiлова укра'нська мова, шо-земна мова, вiйськове право, менеджмент, економжа тощо);
© Романенко Г. О., Алексеев С. В., Рубан Г. В., Войтович С. А., Калачова В. В., 2007
ПРОГРЕСИВН1 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
- при шдготовщ науково-педагог1чних кадров;
- при вшськовш шдготовщ студентов вищих навчаль-них заклад1в за програмою оф1цер1в запасу, особливо тих, що перебувають за межами розташування тих вшськових навчальних заклад1в, як1 мають право про-водити таку подготовку;
- при попереднш шдготовщ та тестуванш кандидатов до вступу до вшськових навчальних заклад1в;
- при навчанш шоземних вшськовослужбовщв;
- для надання вшськовослужбовцям цившьно! осв1ти.
Мета стати. Впровадження дистанцшного навчання у ЗСУ повинно Грунтуватися на дидактичних, методо-лог1чних, оргашзацшних та шформацшно-телекомуш-кацшних засадах, що потребуе створення системи дистанцшного навчання (СДН), яка е частиною системи осв1ти Укра'ни [4]. Таким чином необх1дно розробити структуру вшськово! системи дистанцшного навчання, як складово' загальнодержавно' системи дистанцшно! осв1ти Укра'ни. Для цього сл1д застосувати методи системного анализу, агрегування, реструктуризации де-композици, багатокритер1ального синтезу. Завдяки роз-робц1 тако' структури можливо досягнення значно' економи кошт1в за рахунок використання високоя-к1сних навчальних програм 1 технологий для широкого кола вшськовослужбовщв, експлуатацп телекомуш-кацшних та шформацшних ресурсов в межах единого шформацшного середовища на баз1 корпоративно'
мереж1, скорочення витрат на утримання будинк1в 1 гуртожитюв, зменшення витрат на в1дрядження.
Задача досл1дження полягае в анал1з1 1снуючо1 структури системи дистанцшного навчання Мастерства осв1ти 1 науки Укра'ни та розробщ оргашза-цшно! структури СДН методами системного анализу та багатокритер1ального синтезу.
ОСНОВНИЙ МАТЕР1АЛ
У сфер1 цив1льно' осв1ти на цей час основним нор-мативно-правовим актом, що регламентуе процес впровадження дистанцшного навчання е «Положення про дистанц1йне навчання» [2], зпдно якого структура СДН включае в себе (рис. 1):
- Координацшну раду з розвитку дистанцшного навчання при Министерств! осв1ти 1 науки, яка забезпечуе координац1ю роб1т з формування 1 реал1зац1' державно' пол1тики щодо розвитку СДН;
- ком1с1' при Координац1йн1й рад1 за окремими на-прямами забезпечення розвитку СДН, що виршують питання розвитку СДН за такими основними напряма-ми: нормативно-правового 1 орган1зац1йного, науково-методичного забезпечення; системотехн1чного забез-печення та стандартизац1' дистанц1йного навчання; ма-тер1ально-техн1чного, кадрового забезпечення; мон1то-рингу якост1, експертизи 1 сертиф1кацИ дистанц1йного навчання;
МОН Укра!ни
Координацшна рада (при МОН Укра!ни)
Комюи (при Координацiйнiй радi)
Головний центр СДН
Репональш центри СДН (структурш пiдроздiли провiдних навчальних закладiв Ш-1У рiвнiв акредитаци в обласних центрах Укра1ни
Базовi центри СДН (структурш пщроздши провiдних за одним чи декшькома напрямами пiдготовки навчальних закладiв
Локальнi центри СДН (структурнi пщроздши навчальних закладiв будь-яко! галузево! належностс)
Банк атестованих дистанцiйних курсiв
Рисунок 1 - Загальна структура системи дистанцшного навчання ММстерства науки г осв1ти УкраЧни
116
1607-3274 «Радюелектронжа. 1нформатика. Управлшня» № 1, 2007
I. О. PoManenxo, С. В. Anexceeß, I. В. Pyáan, С. А. Вoйmoвuч, В. В. Kaлaчoвa: ДИCTAHЦIЙHE HAB4AHHß B OCBITHЬOMУ ÏPOÔECI ЗБPOЙHИX ОТЛ УKPAÏHИ
Pucyнoк 2 - Зaгaльнa cmpyкmypa cucmeMu дucmaнцiйнoгo нaвчaння Miнicmepcmвa oбopoнu Укpaïнu
МО Украши
- гoлoвний, peгioнaльнi, бaзoвi тa лoкaльнi цeнтpи CДH;
- бaнк aтecтoвaниx диcтaнцiйниx кypciв, щo o6^-нaнi мiж coбoю cпeцiaлiзoвaними iнфopмaцiйнo-кoмy-нiкaцiйними мepeжaми.
ФункцН кoжнoгo з eлeмeнтiв CДH визнaчeнi в [2].
Aтecтaцiя диcтaнцiйниx кypciв здiйcнюeтьcя Koop-динaцiйнoю paдoю y пopядкy, визнaчaeтьcя Mrni-cтepcтвoм ocвiти i нayки Укpaïни, зa пoдaнням aвтopiв диcтaнцiйниx кypciв чи ocí6, яК peпpeзeнтyють ïx tae-pecи [2].
Для зaбeзпeчeння впpoвaджeння диcтaнцiйнoï фop-ми нaвчaння, пiдтpимки ïï фyнкцioнyвaння тa poзвит-êy, дoцiльнo включити дo cклaдy opгaнiзaцiйнoï CTpyê-тypи CДH ЗCУ [4] нacтyпнi кoмпoнeнти (pиc. 2):
- Гoлoвнe yпpaвлiння кaдpoвoï пoлiтики MO Укpa-ши;
- нayкoвo-нaвчaльний (нayкoвo-мeтoдичний) цeнтp диcтaнцiйнoгo нaвчaння MO Укpaïни;
- CTpyKrypm пiдpoздiли вищи вiйcькoвиx нaвчaль-ниx зaклaдiв (BBHЗ) з opгaнiзaцiï диcтaнцiйнoгo тв-чaння.
Зaгaльнe кepiвництвo rn^o впpoвaджeння диcтaн-цiйнoï фopми нaвчaння y Збpoйниx Cилax Укpaïни мo-œe здiйcнювaти Гoлoвнe yпpaвлiння кaдpoвoï пoлiтики MO Укpaïни, якe бyдe зaбeзпeчyвaти [4]:
- фopмyвaння нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи CДH ЗCУ;
- poзpoбкy мexaнiзмy фiнaнcyвaння тa cтвopeння мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи CДH ЗCУ;
- фopмyвaння i кoнтpoль зa opгaнiзaцiйнoю CTpyê-тypoю CДH ЗCУ, включaючи ви ïï кoмпoнeнти;
- кoopдинaцiю дiяльнocтi cтpyктypниx cклaдoвиx CДH ЗCУ;
- кoopдинaцiю мiжнapoднoï дiяльнocтi CДH ЗCУ.
Дo фyнкцiй нayкoвo-мeтoдичнoгo (нayкoвo-нaвчaль-
нoгo) цeнтpy диcтaнцiйнoгo нaвчaння Hoœe нaлeжaти [4]:
- пiдгoтoвкa пpoeктiв нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкy-мeнтiв CДH ЗCУ;
- poзpoбкa eдиниx вимoг щoдo нaвчaльниx плaнiв, пpoгpaм i нopмaтивiв cиcтeми диcтaнцiйнoгo нaвчaння виxoдячи з дepжaвниx cтaндapтiв ocвiти;
- poзpoбкa тeopeтичниx i нayкoвo-пcиxoлoгiчниx зa-caд диcтaнцiйнoгo нaвчaння;
- poзpoбкa peкoмeндaцiй щoдo впpoвaджeння ш-фopмaцiйниx тexнoлoгiй i диcтaнцiйниx кypciв y piзнi фopми нaвчaння;
- кoopдинaцiя poзpoбoк тa впpoвaджeння диcтaн-цiйниx кypciв;
- cтвopeння poзпoдiлeнoï iнфopмaцiйнoï cтpyктypи CДH ЗCУ тa cиcтeми ïï aдмiнicтpyвaння;
- пpoвeдeння нaвчaння тa пepeпiдгoтoвки кaдpiв в гaлyзi диcтaнцiйнoï нaвчaння: виклaдaчiв-т'ютopiв, aдмiнicтpaтopiв, poзpoбникiв кypciв тoщo;
- yчacть y cтвopeннi eлeктpoннoï бiблioтeки ди^ин-цiйниx кypciв;
- пpoвeдeння пoпepeдньoï eкcпepтизи ycix cклaдo-виx CДH ЗCУ, включaючи peкoмeндaцiï rn^o aкpeди-тaцiï вiйcькoвиx зaклaдiв ocвiти y peaлiзaцiï диcтaн-цiйнoï фopми нaвчaння i cepтифiкaцiï oкpeмиx дм-тaнцiйниx кypciв.
Cтpyктypнi пiдpoздiли BBHЗ з opгaнiзaцiï диcтaн-цiйнoгo нaвчaння cтвopюютьcя нa бaзi вищиx вш^та-виx нaвчaльниx зaклaдiв, щo мaють дocтyп дo тeлeкo-мyнiкaцiйниx мepeж, cyчacнy кoмп'ютepнy бaзy тa тд-гoтoвлeний кaдpoвий cклaд, тa здшстюють нaвчaння зa диcтaнцiйними тexнoлoгiями вiдпoвiднo дo лiцeнзoвa-нoï ocвiтньoï дiяльнocтi. Дo фyнкцiй циx cтpyктypниx пiдpoздiлiв вiднocятьcя [4]:
- yчacть y шдштовщ пpoeктiв нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкyмeнтiв CДH ЗCУ;
- poзpoбкa мeтoдик нaвчaння зa нaпpямкaми шдга-тoвки фaxiвцiв;
- poзpoбкa диcтaнцiйниx кypciв;
- cтвopeння eлeктpoннoï бiблioтeки диcтaнцiйниx кypciв зa нaпpямкaми пiдгoтoвки;
- cпpияння пepeпiдгoтoвцi cвoïx кaдpiв для yчacтi y CДH i poзпoвcюджeнню диcтaнцiйниx тexнoлoгiй нaвчaння в iншиx фopмax нaвчaння.
Зaзнaчимo, щo нaвeдeний в [4] вapiaнт CДH ЗCУ нeдocтaтньo пoвнo вiдoбpaжae cпeцифiкy тa CTpyKry-poвaнicть вiйcькoвoï ocвiти. Toмy CTpyKrypa CДH ЗCУ, щo бyдe впpoвaджyвaтиcя, пoвиннa 6ути бiльш нaбли-
nPOrPECMHI IHÔOPMAÔIÉHI TEXHOËOrIÏ
МОН Украïни МО Украши
Puсунoк 3 - Вaрiaнm зaгaльнoï сmрукmурu iнmeгрoвaнoï сuсmeмu дuсmaнцiйнoгo навчання Miнiсmeрсmвa oсвimu i науku ma Miнiсmeрсmвa oбoрoнu yKpürnu
жeнoю дo CTpy^yp^ зaтвepджeнa як зaгaльнoдep-жaвнa [2].
Moœe 6ути зaпpoпoнoвaний нacтyпний вapiaнт зa-гaльнoí' cтpyктypи iнтeгpoвaнoí' CДH Miнicтepcтвa ocвi-ти i нayки тa Miнicтepcтвa oбopoни Укpaí'ни (pиc. 3).
Bиxoдячи з тoгo, щo Гoлoвнe yпpaвлiння кaдpoвoí' пoлiтики MO Укpaí'ни е кoopдинyючим opгaнoм взa-eмoдií' Miнicтepcтвa oбopoни Укpaí'ни з Miнicтepcтвoм ocвiти i нayки Укpaí'ни дoцiльнo тa нaйбiльш eфeктив-нo визнaчeння йoгo в якocтi викoнaвця гoлoвнoí' poлi y вiйcькoвiй cиcтeмi диcтaнцiйнoгo нaвчaння.
Bpaxoвyючи cпeцифiкy пiдгoтoвки cпeцiaлicтiв вш-cькoвими нaвчaльними зaклaдaми, пpи Koopдинaцiйнiй paдi MOH Укpaí'ни дoцiльнo cтвopити oкpeмy кoмiciю з ^ore нaпpямy.
Cлiд зaзнaчити, щo вишд вiйcькoвi нaвчaльнi зaклa-ди MO Укpaí'ни III — IV piвнiв aкpeдитaцií' c^pim зa вce нe змoжyть m дaний чac виcтyпaти в якocтi perio-нaльниx цeнтpiв CДH. Öe зyмoвлeнo, пo-пepшe - мa-
лoю кiлькicтю тaкиx зaклaдiв, пo-дpyгe - тим, в тиx peгioнaльниx цeнтpax, дe poзтaшoвaнi вищi вiйcькoвi нaвчaльнi зaклaди, icнyють щe дeкiлькa бiльш готуж-ниx цивiльниx виш^ нaвчaльниx зaклaдiв з бiльш дo-cвiдчeним нayкoвo-пeдaгoгiчним cклaдoм. Toмy мoжнa пpипycтити, щo вci вiйcькoвi нaвчaльнi зaклaди ^o-кpeмa, фaкyльтeти тa кaфeдpи вiйcькoвиx нaвчaльниx зaклaдiв), нaвчaльнi чacтини MO Укpaí'ни в зaгaльнo-дepжaвнiй cиcтeмi диcтaнцiйнoгo нaвчaння 6удуть зaймaти piвнi бaзoвиx тa лoкaльниx цeнтpiв CДH.
ВИСНОВКИ
В yмoвax пoдaльшoí' iнтeгpaцií' вiйcькoвoí' тa цившь-нoí' ocвiти впpoвaджeння диcтaнцiйниx фopм нaвчaння в ocвiтнiй пpoцec Збpoйниx Cил Укpaïни пoтpeбye cтвopeння oбГpyнтoвaнoí' cтpyктypи вiйcькoвoí' cиcтeми диcтaнцiйнoгo нaвчaння, якa пoвиннa cтaти cклaдoвoю зaгaльнoдepжaвнoï cиcтeми диcтaнцiйнoï ocвiти Ук-
118
ISSN 1607-3274 «Paдioeлeктpoнiкa. Iнфopмaтикa. Упpaвлiння» № 1, 2007
С. С. Ющенко: 1НФОРМАЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 СИСТЕМИ: РОС1ЙСЬКИЙ ДОСВ1Д
ра'ни та вщповщати вимогам нормативно-правових ак-tîb у данш сферь
Наукова новизна роботи заключаеться в тому, що запропонований вар1ант загально'' структури штегрова-но'' СДН М1шстерства осв1ти i науки та МШстерства оборони Укра'ни з одного боку вщповщае затвердже-нiй загальнодержавнш стpуктуpi СДН, а з другого — враховуе специфiку впровадження дистанцшного на-вчання в освiтнiй процес Збройних Сил Укра'ни i мо-же бути взятий за основу.
Перспективи подальших дослiджень в даному на-прямку полягають в деталiзацiï структури, що запро-понована, конкретизацп функцiй структурних еле-ментiв СДН, обГрунтуванш та pозpобцi фiзичноï структури спецiалiзованоï шформацшно-телекомуш-кацiйноï системи, а також в виpiшеннi велико'' юль-костi вторинних задач стосовно оргашзацп процесу на-вчання: його шформацшного, програмного забезпечен-ня тощо.
ПЕРЕЛ1К ПОСИЛАНЬ
1. Концепшя розвитку дистанцшноУ ocbîtm в VKpaÏHi [Электронный ресурс]. - Электрон. текстовые дан. -Режим доступа: http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/ Documentukr?OpenPage&AutoFramed, свободный. - Загл. с экрана. - Яз. укр., англ., рус.
2. Положення про дистанцшне навчання [Электронный ресурс]. - Электрон. текстовые дан. - Режим доступа:
http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/udec.nsf/poloszennyaukr DO?OpenPage&AutoFramed, свободный. - Загл. с экрана.
3. Возможности дистанционного обучения в военном образовании [Электронный ресурс]: G & Sh Laboratories Inc. Публикации / Шварц Ю. С. // Вестник Военной Академии Республики Беларусь. - № 2 (3). - 10 июня 2004 г. - Электрон. текстовые дан. - Режим доступа: http://rezult.at.tut.by/il_edu_DL.html, свободный. - Загл. с экрана.
4. Концепшя створення системи дистанцшного навчання у Збройних Силах VкpaÏни. - К.: МО VкpaÏни, 2004. -12 с.
5. Дистанционное обучение: Vстойчивые структуры учебного материала [Электронный ресурс] / Лавров О. // Вопросы Интернет образования. - № 19. -Электрон. журн. - Режим доступа: http://www/ vio.fio.ru/vio_l9/cd_site/Articles/art_1_11.htm, свободный. - Загл. с экрана.
Надшшла 23.03.06 Шсля доробки 8.12.06
На основе анализа структуры существующей системы дистанционного обучения (СДО) Министерства образования и науки Украины и положений Концепции создания системы дистанционного обучения в Вооруженных Силах Украины предложен вариант общей структуры интегрированной СДО Министерства образования и науки и Министерства оборони Украины.
On the basis of analysis of the existent distance learning system (DLS) structure of the Ministry of Education and Science of Ukraine and positions of creation of the distance learning system Conception in Military Forces of Ukraine the variant of general structure of integrated DLS of the Ministry of Education and Science and Department of defense Ukraine is offered.
УДК 658.012.011.56
С. С. Ющенко
1НФ0РМАЦ1ЙН0-ПРАВ0В1 СИСТЕМИ: РОСШСЬКИЙ Д0СВ1Д
Статтю, створену в рамках реал1зацп науково-тех-тчноЧ програми «Розробка метод1в та програмних засоб1в л1нгв1стичноЧ тдтримки та експертизи законодавчих процес1в» (пров1дна оргатзащя - Укратсъкий мовно-т-формацшний фонд НАН Украти), присвячено анал1зу ряду росшсъких тформацшно-правових систем.
ВСТУП
Демократизацшш процеси, що вщбуваються як на Укра'ш, так i на всьому пострадянському простор^ розвиток прав людини зумовлюе велику запиташсть на актуальну правову шформащю серед широкого кола споживачiв.
У наш час доступ до тако'' шформацп не е проблемою - завдяки розвитку 1нтернет-середовища, комп'ю-терних технологш та техшчно'' бази, органи влади та управлшня на власних сайтах мають змогу оперативно
© Ющенко С. С., 2007
шформувати про змши, яю в^буваються у законо-давствь Але на початку 90-х ситуащя була зовам ш-шою: з одного боку - безпрецедентна актившсть у га-лузi нормотворчосп, з другого - вщсутшсть електрон-них банюв законодавчих докуменпв та систем елект-ронного документооб^у в державних органах, не ка-жучи вже про зачатковий стан 1нтернет-серв^у.
Попит, який на той час новоутвореш держави були неспроможш задовольнити та новi pинковi вщносини сприяли появi незалежних (недержавних) розповсюд-жувачiв правово'' шформаци, зоpieнтувавши 'х на створення специфiчних програмних продукпв - шфор-мацшно-правових систем (1ПС). У короткий термш виник конкурентний ринок iз вщповщними законами.
Об'ектом аналiзу, який е змiстом дано'' статтi, не випадково обраш саме pосiйськi 1ПС - адже ''х роз-робники, дтчи в умовах жорстко'' конкуренцй', яку
