CC BY
23
рода инфекции, механизмы агрессии и защиты. Лабораторная диагностика, клиника и лечение. - М.: Триада, 2000. - 471с.
5. Сучасш погляди на проблему дисбюзу кишечника та терапевтичш аспекти ввдновлення
еубюзу: Поаб. для лiкaрiв / Г.В. Дзяк, |П Гриценко
Л.Р. Шостакович-Корецька, В.1. Залевский. - К.: Здо-ров'я, 2004. - 40с.
6. Шевяков М.А. Диагностика и лечение кан-дидоза кишечника // Сучасна гастроентеролопя. -2004. - №3. - С.56-59.
♦
УДК 616.314-001.4-084 О. О. Фастовець
ДИСПАНСЕРИЗАЦ1Я ХВОРИХ НА ПАТОЛОГ1ЧНЕ СТИРАННЯ ЗУБ1В
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра ортопедично'1 стоматологИ' (зав. - д. мед. н., проф. В.Г.Помойницький)
Ключовi слова: патологгчне стирання зубгв, диспансеризацгя Key words: pathological tooth wear, prophylactic medical examination
Резюме. Проведенное клинико-эпидемиологическое наблюдение среди 2053 работающих на горно-обогатительном комбинате в возрасте до 40 лет в течение 3 лет позволило автору впервые разработать и рекомендовать к практическому применению организационно-методологические основы диспансеризации больных с патологическим стиранием зубов. В статье изложены особенности динамического наблюдения данного контингента больных, принципы формирования диспансерных групп в зависимости от наличия факторов риска, причины возникновения и механизмов развития заболевания, характера течения патологического процесса, выраженности компенсаторно-приспособительных реакций, а также определен объём диагностических и лечебно-профилактических мероприятий с указанием форм учета и оценки эффективности проводимой диспансеризации. Summary. Carried out over a 3 years' period clinical-epidemiological research among 2053 workers of ore-mining combine under age of 40 years allowed the author for the first time to create and to recommend for practical using organization-methodological basics of prophylactic medical examination of patients with pathological tooth wear. In the article the peculiarities of dynamic supervision of this contingent of patients, principles of formation of prophylactic medical examination groups according to presence of risk factors, causeas and mechanism of disease development, character of pathological process course, expressiveness of compensatory-adaptive reactions are presented; the volume of diagnostic, therapeutic and preventive measures with instructions for registration and estimation of effectiveness of carried out work is determined.
Хоча диспансеризащя e тшьки часткою сто-матолопчно1 профшактики, оскшьки включае лише л1кувально-оздоровч1 роздши для здорових, а також заходи вторинно1 i третинно1 проф> лактики для хворих, ïï медичну та економiчну значущють важко переощнити [2]. Поруч iз тим, якщо диспансерне обслуговування з приводу карieсу i пародонтопатологи достатньо розроб-лено та широко впроваджено на стомато-лопчному прийом^ то методолопчне забезпе-чення оргашзаци спецiалiзованоï допомоги при
патолопчному стиранш зуб1в майже вщсутне. Обгрунтуванням доцшьносп диспансеризацп да-ного контингенту хворих е висока розповсюд-жешсть захворювання, яке при вщсутносп вщ-повщного лшування призводить до значних фун-кцюнально-естетичних розлад1в у зубощелеп-ному апарат [1]. На наш погляд, зниження ш-тенсивност патологи, зокрема, серед ос1б молодого вшу, можна досягти за рахунок диспансеризацп - систематичного лшарського спостере-ження з метою раннього виявлення, а також
своечасного лшування i профiлактики. Мета роботи - на n^craBi здiйснених дослщжень роз-робити органiзацiйнi форми i методи диспансерного обслуговування хворих на патологiчне стирання зубiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Нами проведено клшко-ешдемюлопчне спо-стереження 2053 робггниюв прничо-збагачу-вального комбiнату вiком вщ 16 до 40 рокiв, серед яких переважали чоловiки (65,4±1,0%). Дослщження здiйcнювалоcь протягом 3 роюв в рамках щорiчних профiлактичних оглядiв, яю передбачали cтоматологiчне обстеження з дiаг-ностикою втрати твердих тканин зубiв [1]. Характер перебiгу патологiчного процесу анал> зувався з урахуванням вшового i гендерного факторiв, наявноcтi виробничих шкiдливоcтей, приcутноcтi фоново! патологи, а також впливу мюцевих чинникiв, серед яких реестрували вид прикусу, дефекти окремих зубiв i зубних рядiв, зубощелепнi деформаци, рацiональнicть проте-зування. На пiдcтавi отриманих даних, оброб-лених iз застосуванням програмного засобу MS Excel 2003, визначали потребу та характер динамiчного спостереження хворих на пато-логiчне стирання зубiв, принципи формування диспансерних груп та обсяг дiагноcтичних i лiкувально-профiлактичних заходiв з приводу захворювання.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Внаcлiдок проведеного доcлiдження встанов-лено, що поширенicть патологiчного стирання зубiв серед зазначеного контингенту дослщних становить 27,6±1,0%. При цьому лише 6,5±1,0% виявлених хворих звернулися до стоматолога, попри те, що 34,9±2,0% з них потребували терапевтичного втручання, 12,9±1,4% - ортопе-дичного лшування, в рештi випадкiв icнувала необхщнють превентивних заходiв для запоб> гання подальшiй втратi твердих тканин зуба.
Здшснена оцiнка впливу етiологiчних чин-никiв з урахуванням клiнiчних ознак патолопч-ного процесу дозволила нам вщзначити наcтупнi оcобливоcтi ведення хворих у рамках диспансеризаций по-перше, прогресуючий характер втрати емалi i дентину зумовлюе неможливicть вилiковування внаслщок разового i навiть бага-торазового вщвщування стоматолога; по-друге, cкладнicть донозолопчно! дiагноcтики хвороби при вiдcутноcтi кшькюних критерпв; по-трете, тяжкicть ускладнень i необхiднicть третинно! профiлактики; по-четверте, велика вiрогiднicть фоново! патологи, що впливае на перебк- зах-ворювання. Враховуючи саме останню обста-
вину, постановка на облш доцiльна не тшьки на спецiалiзованому стоматологiчному прийомi, але й пiд час диспансеризаци хворих загальносо-матичного профiлю. Виявлення ошб, що тдля-гають подальшому спостереженню, необхiдно проводити при профiлактичних оглядах, бажано планових, наприклад, в оргашзованих колекти-вах, а також при зверненнях за власною ш-щативою.
Проведений нами пiдрахунок вказуе на необхщнють лiкарського навантаження вiд 2,0 до 6,25 УОП на кожного хворого для дiагностики патолопчного стирання зубiв у рамках диспансеризаци, що не завжди можливо на масовому прийомi. Вiдомо, що, вщповщно до нормативних документiв, кожний стоматолог, незалежно вщ профiлю, мае здшснювати первиннi профшак-тичнi заходи у вщведений бюджет робочого часу. Однак аналiз практично! дiяльностi лiкарiв свщчить, що вони зайнятi в основному лшу-вальною роботою. До того ж, захворювання потребуе втручання як терапевта, так i ортопеда-стоматолога, а в результт залишаеться поза увагою жодного з них. Реальним шляхом ви-рiшення виникло! проблеми е вдосконалення органiзацiйно! структури шляхом перенесення частки навантаження на спещально шдготов-лений середнiй медичний персонал, тодi як обов'язком лiкаря стане планування диспансерного обслуговування. Слщ також зауважити, що санацiя порожнини рота (основна форма диспансеризаци), на жаль, не передбачае ортопедичну допомогу, яко! потребують хворi на патолопчне стирання зубiв.
Перш шж перейти безпосередньо до прин-цитв формування диспансерних груп, необхiдно звернути увагу, що термiн «патолопчне стирання зубiв» поеднуе досить рiзнi за походженням та характером перебiгу захворювання, що, вщпо-вiдно, потребують рiзного лiкування. Тому для видiлення у групу слiд враховувати не тшьки тяжкють (стадiю) патологiчного процесу, а й виразнють компенсаторно-пристосувальних ре-акцш i наявнiсть факторiв ризику. Групи повинш вiдрiзнятись не тiльки за станом твердих тканин зубiв, а й за метою i задачами диспансеризаций
Локалiзоване патологiчне стирання, як правило, е наслщком мюцевих факторiв (дефекти i деформацi! зубних рядiв, особливостi прикусу, помилки при протезуванш тощо) - у таких ви-падках достатньо проведення ращонального протезування або ортодонтичного лiкування. Усунення етiологiчного чинника забезпечуе при-пинення надмiрного стирання, а хворi не шд-лягають динамiчному спостереженню.
07/ Том XII/ 3
65
У свою чергу, етюпатогенез генератзованого патолопчного стирання бiльш рiзноманiтний. Серед причин, якi викликають повсюдну втрату твердих тканин, можна назвати шкiдливi ви-робничi чинники, яю, зрозумiло, в першу чергу, потребують оптимiзацi! умов працi, тодi як стоматолопчне лiкування захворювання буде цшком симптоматичним.
Найбiльш сприятливий перебiг, який можливо розглядати як варiант норми, спостертаеться при надмiрному стираннi, зумовленому конститу-цiйними особливостями, зокрема, мшеральною щiльнiстю кiстяка та твердих тканин зуба на тлi пiдвищеного тонусу м'язiв у гiперстенiкiв [5]. У таких пащенпв заходи ремiнералiзуючо! терапи не проводяться, !х ведення полягатиме у превентивному ортопедичному ткуванш.
Патологiчне стирання зубiв може бути не тшьки самостiйним захворюванням, а й симптомом загально! патологи, яка характеризуемся порушенням мiнерального обмiну, в результатi чого утворюеться структура твердих тканин зуба, яка нездатна сприйняти значне оклюзшне навантаження та схильна до штенсивно! абразi! [3]. Лшування даного контингенту хворих повинно бути комплексним.
У патогенезi захворювання, окрiм абразивного компоненту, визначальна роль може на-лежати ерозi!, що встановлено нами у ошб молодого вiку на тлi пiдвищено! кислотностi ротового середовища рiзного генезу [4]. Саме ця форма мае найбшьш злояюсний перебiг та по-требуе ранньо! дiагностики i своечасного лiкування.
Формування груп «динамiчного спостережен-ня» вщбуваеться пiд час профiлактичних оглядiв. Комплекс дiагностичних заходiв для !х ство-рення наведений в таблицi. Група Д I - здоровi особи з фiзiологiчним стиранням зубiв та спри-ятливим анамнезом. У вщ 25-40 рокiв нор-мальним е стирання зубщв у рiзцiв i зглад-жування горбiв премолярiв й молярiв; для 40-50-рiчних ошб - стирання у межах емалi зуба; у осiб вiком 50 роюв i старше - оголення емалево-дентинно! межi i поверхневих шарiв дентину, поява площин на мющ рiжучого краю фрон-тальних зубiв [1].
Як видно, критери фiзiологiчного стирання досить суб'ективнi, що утруднюе дiагностичний процес. Тому особам вшом до 40 рокiв, що мають ознаки суттевого стирання зубiв, рекомендовано поглиблене клiнiко-лабораторне до-слiдження та динамiчне спостереження протягом трьох роюв у групi Д II - практично здорових. Треба зауважити, що дана диспансерна група
найбшьш pi3H0raaH0Ba за сво!м складом i е промiжною ланкою мiж здоровими та хворими. До не! належать особи, що мають фонову патолопю, здатну прискорити стирання 3y6iB (захворювання ШКТ, ендокринна патологiя то-що) [3]. У групу Д II слщ також зараховувати ошб, що мають шкiдливi чинники на вироб-ництвi, як абразивнi (пил), так i ерозивнi (кислоти). Виходячи з того, що, безсyмнiвно, значну роль у патогенезi захворювання вщгра-ють бруксизм та брyксоманiя, хворi iз зазна-ченою патологiею при вщсутносп клшчно! симптоматики надмiрного стирання зyбiв належать до групи Д II. Анатомо-фiзiологiчнi пере-думови, яю за певних обставин можуть виз-начати патогенетичнi ланки надмiрноl втрати емалi i дентину, зокрема, деяю види прикусу, теж визначають вiдповiднiсть дрyгiй диспан-сернiй груш. Сюди ж треба вiднести хворих iз виразним стиранням зyбiв, але в стади тривало! ремюи, тобто стабшзаци процесу протягом трьох роюв та бiльше. Метою спостереження диспансерно! групи Д II е етiопатогенетичне превентивне лшування захворювання, спрямо-ване на запобтання прогресуванню втрати твердих тканин зуба (табл.).
У хворих, що входять до групи Д III, дiагностyеться компенсована форма патолопчного стирання зyбiв - втрата емалi i дентину, що не вщповщае вiкy, але клiнiчнi ознаки зниження мiжальвеолярноl висоти маловираженi (при розмовнш пробi вiдстань мiж передшми зубами не перебiльшyе 6-8 мм). У таких ви-падках доцшьне консервативне лiкyвання, вщ-новлення втрачених твердих тканин зуба, а також штенсивна ремiнералiзyюча терапiя за показаннями, але головним е систематичне спостереження за переб^ом патолопчного стирання i протезування бокових зyбiв для утриман-ня висоти прикусу. Мета диспансеризацп в данiй грyпi - запобтання переходу захворювання в бшьш тяжку форму, а задача полягае у проведенш адекватних лшувально-реабштацш-них заходiв до повного клiнiчного видужання.
Група Д IV - хвор^ якi потребують особливого лшарського спостереження i ортопе-дичного лiкyвання та мають субкомпенсований i декомпенсований перебiг захворювання. Мета диспансеризацп у них - лшвщащя ускладнень i вiдновлення втрачених тканин зуба, задача -проведення тдтримуючого лiкyвання i реабiлiтацiйних заходiв. Для ще! групи при контрольних оглядах велике значення мае ощнка стану зубних протезiв за чотирма штегральними критерiями: естетика, фyнкцiональнiсть, вщнов-
лення анатом1чно! форми зуб1в, яюсть поверхш протеза. Сприятливим виходом лшування цих пащент1в треба вважати не тшьки повне одужання, яке рееструеться в середньому в 65% випадюв, а й полшшення стану, що характеризуемся вщновленням анатом1чно! форми зу-б1в, висоти нижнього вщдшу обличчя, функци жування та естетики.
Кожний хворий при узятп його на дис-пансерний облш проходить загальний стомато-лопчний огляд { необхвдш для уточнення д1агнозу лабораторно-шструментальш дослщ-ження, шсля чого складаеться план лшувально-оздоровчих заход1в, в якому визначаеться кратшсть спостережень у лшаря, перюдичшсть вщвщувань, строки консультацш. Медичш об-стеження, первинш { чергов1 (поглиблеш { контрольш), дозволяють визначитись 1з д1агно-зом, рекомендувати терапевтичш { профшактичш заходи, визначити ефектившсть попередшх реко-
мендацш. В рамках диспансеризаци хворому рекомендують д1етичне харчування, оптим1защю умов пращ на шюдливому виробнищга тощо. В цшому при диспансеризаци хворих на пато-лопчне стирання зуб1в потр1бно дотримуватися загальних вид1в профшактики, сформульованих на Нарад1 експерт1в ВООЗ (1977). Особливе значення у запобпанш прогресуючш втрат твердих тканин зуб1в надаеться гшеш порож-нини рота. В свою чергу д1етотерашю слщ роз-глядати не тшьки як первинну профшактику, але { як захщ патогенетично! терапп. Основними медичними документами для облшу { контролю диспансерних заход1в, що здшснюються, е амбулаторна карта (уч.ф.043-у), де фшсуеться дата контрольно! явки, контрольна карта диспансерного спостереження (уч.ф.030-у), карта облшу диспансеризаци (уч.ф.031-у), журнал про-фшактичних огляд1в (уч.ф.049-у), карта тдлег-лого перюдичному огляду (уч.ф.046-у).
Схема диспансерного спостереження хворих на патолопчие стирання зуб1в
Частота спостереження (на рж) Д1агностичт заходи Л1кувально-проф1лактичн1 заходи КритерН ефективност1 диспансеризаци
1 Стоматолопчний огляд з1 Дгётотератя, спрямована на Стирання твердих
збиранням анамнезу, нормал1зац1ю кислотно-лужно!' тканин в межах
визначення висоти нижньо! р1вноваги, рем1нерал1зуюча ф1з1олог1чного,
третини обличчя, терап1я (пол1в1там1ни, м1неральн1 стабШзащя
оклюзюграф1я, комплекси, препарати магн1ю), патолог1чного процесу
електроодонтометр1я, рац1ональна гЫсна порожнини
б1ох1м1чний анал1з ротово!' рота, оптим1зац1я умов прац1,
р1дини (рН, вм1ст магн1ю), виготовлення профшактичних
мшробюлопчне дослвдження кап
зскр1бка з язика
2 Додатково: виготовлення та Додатково: В1дсутн1сть
анал1з даагностичних моделей утримання висоти прикусу на прогресування втрати
незн1мних протезах, в1дновлення твердих тканин зуба,
дефекттв коронок зуб1в переведення до групи Д II
2 Додатково: В1дновлення м1жальвеолярно! В1дсуттсть
електромюграф1я, висоти шляхом протезування, патолог1чних зм1н з
м1отонометр1я, перебудова рефлекс1в боку скронево-нижньо-
ортопантомограф1я, оц1нка зубощелепно!' системи, щелепного суглоба та
якост1 здшсненого артропротекторна терап1я, жувальних м'яз1в,
ортопедичного л1кування зниження психоемоцшного переведення до групи
навантаження Д II
Диспансе-рна група
Д II
Д III
Д IV
Яюсть { ефектившсть диспансерно! роботи лшар1в { медичних заклад1в визначають за тд-сумованими основними показниками, яю харак-теризують обсяг лшувально-профшактичного процесу: повнотою охвату профшактичними ог-лядами населення в цшому { окремих контин-генпв; патолопчним ураженням (кшькост хворих на 1000 ос1б, що оглянуто); розповсюдже-шстю, штенсивносп захворювання; обсягом диспансерного спостереження (кшькосп ос1б з патолопчним стиранням зуб1в, що знаходяться
шд спостереженням, на 1000 населення); серед-ньою кшьюстю диспансеризованих на 1 лшаря; вшовим, статевим та професюнальним складом диспансерних груп. Про ефектившсть диспансеризаци свщчать наступш показники: динамша переводу хворих з одше! групи до шшо!; питома вага хворих з1 стшкою стабшзащею патоло-пчного процесу; питома вага хворих ¡з про-гресуванням захворювання; своечасшсть взяття на диспансерний облш; додержання термшу перюдичних огляд1в; яюсть д1агностики; повнота
07/ Том XII/ 3
67
i яюсть лшувально-профшактичних заход1в; питома вага хворих, що не оглянув протягом року. Аналiз диспансерно! роботи з хворими на патолопчне стирання 3y6iB дозволить здшсню-вати планування i внесення корекцiï до технологи проведення диспансеризацiï, здшснення профiлактичних оглядiв, зробить можливою ощнку впливу рiзних етiопатогенетичних факто-рiв, пiдвищить ефективнiсть лшувально-проф> лактичних заходiв.
П1ДСУМОК
Вперше розробленi нами схеми динамiчного спостереження i3 зазначенням дiагностичних до-
слiджень i лiкувально-оздоровчих заходiв дозволять покращити стоматологiчну допомогу хво-рим iз патологiчним стиранням зубiв за рахунок створення едино! оргашзацшно-методолопчно! системи. При цьому головними напрямками дис-пансеризацi! повиннi бути повсякчасне спостереження за хворими та лiкувально-оздоровчi заходи у здорових осiб iз факторами ризику. Етiопатогенетична спрямовашсть диспансериза-цi! е запорукою усшшносп профiлактики, вияв-лення схильностi до захворювання, ранньо! дiаг-ностики, яка е передумовою устшного лiку-вання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бвда B.I. Патолопчне стирання твердих тканин зуб1в та основш принципи його л1кування. - К.: ВАТ Вид-во «Кивська правда», 2002. - 96 с.
2. Стоматологическая профилактика у детей / В.Г. Сунцов, В.К. Леонтьев, В.А. Дистель, В.Д. Вагнер. - М.: Медкнига; Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001. - 344 с.
3. Фастовець О.О. Вплив ендо- та екзогенних фактор1в на стирання твердих тканин зуб1в // Укр.
стоматол. альманах. - 2006. - № 2. - С. 22 - 27.
4. Фастовець О.О. Мшерал1зуюч1 властивосп слини за р1зних форм стирання зуб1в // Укр. стоматол. альманах. - 2005. - № 6. - С. 9-11.
5. Фастовець О.О. Структурно-функцюнальний стан шстково! тканини скелета при р1зних формах стирання зуб1в // В1сн. стоматологи. - 2006. - № 3. -С.63-66.
♦
УДК 616.31- 008.9:613.6:622.012.2-058.243.2
О.А. Глазунов
СТАН ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У ПРАЦ1ВНИК1В ЗАЛIЗОРУДНОÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра стоматологи ФПО
(зав. - д. мед. н., проф. М.М.Гордтк)
Ключовi слова: meepdi тканини 3y6ie, гiрничорудна npoMu^oeicmb, nidseMHi робтники, несприятливi фактори виробництва Key words: hard tooth tissues, ore-mining industry, underground workers, unfavorable factors of production
Резюме. В данном исследовании представлены результаты изучения клинического состояния твердых тканей зубов у подземных рабочих горнорудного производства Криворожского железорудного бассейна. Подтверждена высокая распространенность кариозного процесса (81,8%) и его интенсивность - КПУ - 5,06. Выявлены особенности клинических проявлений патологических процессов в твердых тканях зубов и показана их взаимосвязь с неблагоприятными факторами горнорудного производства.
Summary. In the presented research the data of clinical state of hard tooth tissues in the underground workers of mining industry of Kryvoy Rog ore-mining enterprise are presented. There was confirmed a high prevalence of caries process development (81,8%) and its intensity. There were revealed peculiarities of clinical manifestations of pathologic processes in hard tooth tissues and their link with harmful factors of ore-mining industry.
Провщними факторами тдземного залiзорyд-ного виробництва, яке мае несприятливий вплив
на оргашзм людини, е наступи: шдвищена воло-псть повггря, затзорудний пил, бактерiальне
