CC BY
676
12 Самофалов В. Глобальный вызов транснациональных корпораций [Электронный ресурс]/ В. Самофалов// Зеркало недели.-22.09.2003.- №31(456). - Режим доступа: www. zerkalo-nedeli. com.
13 Транснацюнальш корпораций навчальний поабник [В. Рокоча, О. Плотшков, В. Новицький та ш.] - К.: Таксон, 2001. - 304 с.
14 Шкарпова О. Великими ковтками [Электронный ресурс]/ О. Шкарпова// Контракти: Украшський дiловий тижневик.- 17.04 2006.- №16. - Режим доступа: www.kontrakty.com.ua.
15 Смитиенко Б.М. Противоречия глобализации мировой экономики. Современный антиглобализм и альтерглобализм: монография/ Б.М. Смитиенко, Т.А. Кузнецова - М. - 2005. -с.16.
16 Мировая экономика и международный бизнес: учебник [кол. авторов; под общ. ред. д-ра экон. наук, проф. В. В. Полякова и д-ра экон. наук, проф. Р. К. Щенина] - 5-е изд., стер. - М.: КНОРУС. - 2008. - 688 с.
17 Зименков Р.И. Новые явления в зарубежной деятельности американских ТНК [Электронный ресурс] / Р.И. Зименков// Электронный научный журнал «Россия и Америка в XXI веке» - Режим доступу до журн.: http://www.rusus.ru/?act=read&id= 135
18 A.T. Kearney's 2011 Assessment of Excellence in Procurement Study [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.atkearney.com/ -
Аннотация. В статье исследуется воздействие транснациональных корпораций на мировой интеграционный процесс. Автор анализирует возрастающее влияние ТНК на экономику отдельных стран и процесс интеграции между ними, а также рассматривает перспективы развития ТНК в мировом хозяйстве.
Ключевые слова: мировой интеграционный процесс, транснациональные корпорации (ТНК), мирохозяйственные процессы, инвестирование в инновации, информационные технологии, информационное общество.
Summary. The article explores the impact of transnational corporations to the global integration process. The author examines the growing influence of TNCs on the economies of single countries and the process of integration between them, and considers the perspectives for the development of TNCs in the world economy.
Keywords: global integration process, transnational corporations (TNCs), global economic processes, investing in innovation, information technology, information society.
Рецензент к.э.н., доцент МСУГасим Салах Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Якименко Н.В.
УДК 330.145
РОЗКРИТТЯ СУТНОСТ1 ОБОРОТНОГО КАП1ТАЛУ ШДПРИеМСТВА ЯК КОМПЛЕКСНОÏ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМIЧНОÏ КАТЕГОРП
Соломта Н.Ю., астрант (ПВНЗ „€У")
У cmammi розкрито суттсне наповнення категорИ' «оборотний каптал тдприемства» на ocHoei багатоаспектного фiнансово-економiчного тдходу.
Ключовi слова: оборотний каттал, поточш активи, джерела фтансування, o6^oei кошти, оборотш засоби.
Постановка проблеми. 1з розвитком управлшня тдприемством, зумовленими штегращею еконошчно! думки Украши, модифшащею тдходв до краши до свггового фшансово-економчного простору,
© Соломша Н.Ю.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
ввдбуваегься поширення наповнення економчноГ науки комплексними кагегор1ями. На основ1 об'еднання закордонного га в1гчизняного досввду розкриваюгься ознаки га власгивосп шнуючих понягь га змшююгься тдходи до Гх розумшня. Одночасно, гак1 багагоаспекгш кагегори як «оборогний каптал» розглядаюгься сучасними вченими в межах дешлькох економ1чних дисциплш, гаких як економша тдприемсгва, фшансовий менеджменг, банк1вська справа, бухгалгерський обл1к, менеджменг, маркегинг, державне регулювання економши га шш1, кожна з яких мае своГ аспекги розгляду. На цш основ1 формування комплексного розумшня оборогного капталу, що е об'екгом управлшня, сгворюе основу для запровадження ефекгивного управлшня шдприемсгвом.
Анализ останнгх до^джень. Серед основоположнишв дослщження оборогного капталу як окремоГ економ1чно! кагегори можна ввдзначиги А. Смта, Д. Ршардо га К. Маркса. В сучаснш економ1чнш л1герагур1 поширеш погляди гаких закордонних вчених як Ю. Бр1гхем, Дж. Ван Хорн, У. Коллшз, а гакож в1гчизняних науковщв га економшпв посградянського просгору, гаких як I. Бланк. О. Сгоянова, В. Краснова, В. Ковальов, А. Зологарьов, К. Ращький, А. Шеремег,
A. Поддерьогш, М. Доронша, О. Швидка, Д. Горовий, Е. Трегьякова, Л. Соляник,
B. Маргасова, А. Асанша га шш1 [3, 7-15]. Проге в робогах не досгагньо розкриваегься сугшсгь оборогного капталу шдприемсгва як комплексно! фшансово-економ1чноГ кагегори.
Мета статтi полягае у формуванш вичерпного багагоаспекгного фшансово-економ1чного визначення «оборогного капталу» на основ1 сингезу шнуючих шдход1в до розумшня кагегори у поглядах закордонних га в1гчизняних вчених.
Виклад основного матерiалу.
Неодмшною умовою для нормального функщонування кожного господарюючого суб'екга е рацюнальне га ощадливе викорисгання оборогного капталу. У зв'язку 1з цим, досл1дження економ1чно! сугносг оборогного капталу набувае не ильки особливого наукового, а й винягкового пракгичного значення, оскшьки розумшня його зм1сгу визначае шдхвд до його оцшки, ефекгивного формування га викорисгання.
Досл1дження сугносп оборогного капталу вторично пов'язано 1з вивченням загальноГ економ1чноГ кагегори «каптал». Проблем1 розпод1лу капталу на основний га оборогний присвячеш робоги А. Смта, який розглядав оборогний каптал як говарний, або горпвельний, який харакгеризуегься гим, що приносигь дох1д ильки в процеа об1гу або при
змш1 своГх власник1в. За А. Смггом до оборогного капталу ввдносягься продовольч1 говари, магер1али га гогов1 вироби р1зного роду, що перебуваюгь у ввдповщних продавщв, а гакож грошов1 кошги, необхвдш для об1гу га розподшу. Д. Ржардо огогожнював оборогний каптал з виграгами на придбання робочоГ сили.
Поняггя оборогного капталу як часгини продукгивного капталу обгрунгував К.Маркс, ввдповвдно до погляд1в якого, варпсгь оборогного капталу у вигляд1 робочоГ сили га засоб1в виробницгва авансуегься лише на гой час, на прогяз1 якого вигоговляегься продукг, при чому розм1р авансованого капталу визначаегься масшгабом виробницгва, який в свою чергу залежигь в1д розм1ру основного капталу. Така варпсгь повшсгю переносигься на вироблений продукг, а гому шляхом продажу продукгу повергаегься 1з об1гу га може буги знову авансована. На в1дм1ну в1д погляд1в А. Смта шмецький вчений К. Маркс зводив оборогний каптал до продукгивного оборогного капталу, гобго капталу, що безпосередньо приймае учасгь в процес1 виробницгва, га виключав його говарну га грошову форму.
В сучаснш економ1чнш наущ визначення сугносп оборогного капталу залежигь в1д обраного тдходу до надання гакого визначення, серед яких можна видшиги гаш: визначення оборогного капталу як прогиваги основному капталу; визначення оборогного капталу з позици напрямшв викорисгання капталу; визначення оборогного капталу з позици варпсноГ оцшки капталу га його грошового вираження; визначення оборогного капталу за кригер1ями л1кшдносгц визначення оборогного капталу за особлив1сгю учасп у виробничому, операцшному га фшансовому циклах; визначення оборогного капталу за способом перенесення варгосп на вироблений продукг; визначення оборогного капталу за парамеграми кругооб1гу гощо.
У в1гчизнянш пракгищ оборогний каптал в бшьшосп випадк1в визначаюгь через прогисгавлення основному капталу. Враховуючи р1зномашггя наданих глумачень економ1чно! кагегори оборогного капталу можна видшиги основш кригери розпод1лу капталу на основний 1 оборогний: р1зний харакгер Гхнього продукгивного споживання, викорисгання (вихвдний моменг); р1зний харакгер перенесення варгосп на гоговий продукг; р1зний харакгер об1гу варгосгц розходження у ввдшкодуванш варгосп в гоговому продукп.
На визначенш варпсно! сугносп га напрямшв викорисгання оборогного капталу грунгуегься гракгування даноГ кагегори, що надане в Новш економ1чнш енциклопеди РумянцевоГ £. [12], зпдно якого оборогний
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 36, 2011
капiтал являе собою варпсть оборотних 3aco6iB органiзацiï в грошовому вираженш, що забезпечуе закупiвлi сировини, швестицш у безперервне виробництво (незавершене виробництво), iнвестицiй у готову продукщю, покриття рiзницi мiж дебiторською заборговашстю й кредиторською заборгованiстю. Е. Третьякова також розглядае оборотний каттал як швестицп у складовi оборотних активiв. Визначення категорiï «оборотний каттал» як джерела формування оборотних активiв ввдображае напрямки його використання.
Нетрадицiйне для захвдно1 економiчноï думки визначення економiчного капiталу надае У. Коллiнз, який розкривае сутшсть оборотного капiталу як короткострокових поточних активiв фiрми, як обертаються протягом одного виробничого перюду. Подiбне визначення оборотному капiталу надають 1.Бланк та А. Асанiна [2], яш визначають ïx як активи, що характеризують сукупшсть майнових цшностей пiдприемства, що обслуговують поточну виробничо-комерцшну (операцiйну) дiяльнiсть i повнiстю споживаються протягом одного виробничо-комерцшного циклу. Стоянова О. С. визначае оборотний каттал як каттал тдприемства, вкладений в оборотш активи, що поновлюеться з певною регуляршстю для забезпечення поточно1 дiяльностi тдприемства [14].
Представник тмецько1 школи економiки Г. Шмален ототожнюе оборотний каттал з оборотними коштами та визначае ïx з позицiï опису процесу, що забезпечують оборотнi кошти, а саме: оборотнi кошти служать для створення оборотних фондiв, яш забезпечують процес обробки й переробки, реалiзацiï продукцiï, а також формування грошових ресурсiв i ïxньоï витрати. Таке визначення оборотного капiталу грунтуеться на проxодженнi оборотним капiталом рiзниx стадiй та перебуванням його у товарнш та грошовiй формах протягом кожного операцшного циклу.
Так1 вчеш як К. Раiцький та В. Ковальов розглядають оборотний капiтал через призму лжввдносп та зводять його до мобшьних активiв компанiï, яш е грошовими коштами або можуть бути оберненi в них протягом року або одного виробничого циклу [8, 11]. Необхвдно зауважити, що обернення активiв пiдприемства у грошовi кошти наприкiнцi виробничого циклу е вкрай редким явищем, оскiльки навиь подальше оперативне вiдвантаження вироблено1' продукцп, зазвичай, супроводжуеться виникненням дебiторськоï заборгованостi, яка погашаеться через певний перюд часу. Тому, за такого шдходу до оборотного кашталу, бiльш точним буде визначення його як мобшьних активiв, що
можуть бути обернет у грошовi кошти протягом операцшного циклу.
Функцюнально-цшьовий шдхвд до визначення оборотного капiталу застосовуе В. Краснова, зпдно iз роботами яко1', «оборотний капiтал - це кошти, яш авансуються на створення оборотних виробничих фондiв i фондiв обiгу в розмiрi мiнiмальному, але достатньому для забезпечення безперебшного виробничого процесу i, чим швидше вкладеш в оборот кошти дадуть ввддачу у формi виторгу вiд реалiзацiï готово1' продукцiï, тим ефективнiше вони використовуються» [9]. У розкриттi сутносп оборотного капiталу В. Маргасово1' визначальним е його цшьовий аспект, оборотний каттал розглядаеться як «авансована варпсть в елементи оборотних виробничих фондiв i фондiв обiгу для забезпечення безперервного процесу
виробництва та реалiзацiï продукцп з метою досягнення достатнього рiвня прибутковостi пiдприемства» [10].
Сучасна захвдна економiчна теорiя не вид^е аналогiчного поняття оборотного капiталу, осшльки вiдсутнiй подiл капiталу за критерiем його повного або часткового перенесення на новостворений продукт. За Д. Ван Хорн оборотний каттал у практичний дiяльностi розглядаеться, з позицп облшу, - як чистий оборотний каттал, що уособлюе грошову рiзницю мiж поточними активами та поточними зобов'язаннями, з позицп фшансового аналiзу та управлшня, - як валовий оборотний каттал, тобто ва елементи оборотних активiв, що включають поряд з оборотним продуктивним капiталом i елементи об^у, товарний та грошовий каттал [2].
До^дження варiацiй визначення оборотного кашталу показуе, що у вичизнянш лiтературi бiльш розповсюдженим е використання таких термшв як «оборотш кошти», «оборотш засоби» або «оборотш активи». Деяк автори не видмють принципових розбiжностей мiж ними або визначають 1'х як модифiкацiï за рiзниx сфер економiчного застосування. Так наприклад, Ковальов В.В. визначае оборотш кошти як синошм оборотного кашталу у бухгалтерському облшу [8].
Проте, погоджуючись iз поглядами О. Швидко1', Л. Соляник, М. Доронiноï [7, 13, 15] ввдмггимо двоïстiсть природи оборотного капiталу, яка полягае як у його матерiально-речовиннiй, варпснш (грошовiй) та вартiснiй авансованiй формг Так, О. Швидка запропонувала варiант спiввiдношення таких близьких, але все ж таки, нещентичних понять як «оборотш кошти» та «оборотш активи»: оборотш активи завжди ввдображають характер розмщення iнвестованого у процес
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
господарськоГ д1яльносг1 оборогного капталу, а оборогш кошги га засоби - ввдображаюгь конкрегний склад оборогних акгив1в. Л. Соляник визначае оборота! акгиви (або погочш акгиви) як «сукупшсгь магер1альних 1 фшансових акгив1в, яш шляхом сгрукгурноГ грансформаци здшснююгь безперервний кругооб1г форм варгосп з мегою посгшного вщновлення процесу виробницгва, одержання прибугку, шдгримання нормально! л1кшдносг1 шдприемсгва, 1 повинш повшсгю споживагися прогягом одного календарного року чи операцшного циклу.». На в1дм1ну в1д оборогних акгив1в, оборогний каптал розглядаегься як часгина загального капталу шдприемсгва з високою швидк1сгю оборогу, що
припиняе свое iснування як капталу i3 завершенням кожного операцiйного циклу. На думку Л. Соляник Л. поеднання активно! форми оборотних активiв та пасивно! форми (як джерела формування) оборотного капiталу формуе оборотш засоби.
Припускаючи, що вiдмiннiсть у застосуванш таких термiнiв як «кошти» та «засоби» у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi зумовлена особливостями перекладу шшомовних економiчних джерел, а також порiвнюючи рiзнi пiдходи до визначення сутносп дослiджених понять, пропонуемо такий пвдхвд до ïx визначення та сшвввдношення (табл. 1.).
Таблиця 1.
Спгввгдношення економ1чних понять, споргднених до категорИ' «оборотний капгтал пгдприемства»
Назва термшу Спiввiдношення до категорп «оборотний каштал» Визначення
Оборотнi (об^ов^ поточнi) активи облiковий аспект оборотного капталу грошовi кошти та 1х екываленти, що не обмеженi у використанш, а також iншi активи, призначеш для реaлiзaцiï чи споживання протягом операцшного циклу чи протягом дванадцяти мюящв з дати балансу
Оборотнi (обiговi) кошти фшансовий аспект оборотного капталу сукупшсть кошпв шдприемства, що авансуються на створення та забезпечення безперервного кругооб^у оборотних фондiв та фондiв об^, джерелами утворення яких е власш й прирiвнянi до них позиковi й зaлученi засоби
Оборотш (об^ов^ засоби економiчний аспект оборотного капталу засоби, що перебувають у розпорядженнi пiдприемствa, повшстю переносять свою варпсть на створений продукт та можуть бути переведеш в готiвку протягом одного виробничого циклу
Синтезуючи фшансовий, економiчний та бухгалтерський шдходи до визначення оборотного капталу, доповнюючи Дорошну М.С., яка акцентуе увагу на динамiчностi оборотного капталу, що проявляеться у кругооб^у, визначимо оборотний (об^овий, поточний) каптал шдприемства як грошовi та матерiальнi фонди у ïx двох аспектному проявi (джерела формування та каштальш блага), яш в процеа циктчного кругообiгу переходять iз однiеï форми в iншу, повшстю реaлiзуються чи споживаються протягом операцшного циклу чи протягом дванадцяти мшящв, переносячи свою варпсть на готовий продукт.
Висновки. Розглянуп пiдxоди до визначення оборотного капталу: з позици противаги основному капталу за способом перенесення вартосп на вироблений продукт, за напрямками використання, на основi варпсно-грошового виразу, за характерними властивостями ^кыдшстю, способом учасл в
операцшному цикл1, парамеграми кругооб1гу), можна об'еднаги у гри аспекги оборогного капталу: облшовий, фшансовий га економ1чний. Сингез видшених грьох аспекпв оборогного капталу дозволяе визначиги його як часгину капталу шдприемсгва, який з мегою огримання прибугку авансуегься в оборота! акгиви, що обслуговуюгь погочну виробничо-комерцшну д1яльшсгь га цшком споживаюгься в кожному операцшному цикл1, зм1нюючи свою форму або ф1зико-х1м1чш власгивосп, перегворююгься з предмегу пращ в продукг пращ, повшсгю переносягь на продукг свою варпсгь, перебуваючи в посгшному кругооборот га забезпечуючи гим самим безперервшсгь процесу господарськоГ д1яльносг1.
Таким чином, поза залежшсгю в1д форм власносп, масшгаб1в виробницгва, галузевих 1 гехнолопчних особливосгей, рух варгосп ресурс1в га Гхнш кругооб1г сгаюгь можливими гшьки завдяки обслуговуванню цих процес1в
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
оборотним капiталом. Враховуючи
вищевикладене, можна стверджувати, що роль оборотного кашталу в дiяльностi пiдприeмства полягае не тiльки у обслуговуваннi та шдтриманш безперебiйностi та циклiчностi операцшного процесу, а й у забезпеченш процесу ввдтворення капiталу пiдприемства, що формуе основу комерцшно! дiяльностi суб'екта господарювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Наказ Мш. фiн. Украши „Положення (стандарт) бухгалтерського облшу 2 "Баланс" : за станом на 26.09.2011р. / Верховна Рада Украши.
- Офщ. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2011. -^блютека офiцiйних видань).
2. James C. Van Horne, John M. Wachowicz, Jr. Fundamentals of Financial Mamagement. 13-th Edition. Prentice Hall - 2009, 1022 p.
3. Бланк И.А. Управление капиталом: Учебный курс. / И.А. Бланк- К.: Ника-Центр, 2004. - 576с.
4. Бондар Н.М. Економша Шдприемства: Навч. поабник. / Н.М. Бондар - К.: Видаництво А.С.К., 2004. - 400 с.
5. Вечканов Г.С. Современная экономическая энциклопедия. / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова - Спб., Издательство «Лань», 2002. - 880с.
6. Горовий Д.А. Управлшня рухом оборотного кашталу шдприемства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 „Економша, оргашзащя i управлшня шдприемствами" / Д.А. Горовий. — Харшв, 2005.
— 19 с.
7. Доронша М.С. Управлшня рухом оборотного кашталу шдприемства: Монографiя. /
М.С. Доронша, Л.С. Мартюшева, Д.А. Горовий-Харшв: ХНАДУ, 2009. - 196с.
8. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности.—2-е изд., перераб. и доп. / В.В. Ковалев—М.: Финансы и статистика, 2000.—512 с.
9. Краснова В.В., Жнякш Б.О. Фшансовий менеджмент шдприемства: Навч. поабник. / В.В. Краснова, Б.О. Жнякш -Донецьк: ДонНУ, 2004. - 217 с.
10. Маргасова В.Г. Управлшня оборотним кашталом та оцшка його впливу на фшансовий сташ шдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.04.01 „Фшанси, грошовий об^ i кредит" / В.Г. Маргасова. — 1ршнь, 2005. — 20 с.
11. Раицкий К.А. Экономика организации (предприятия): Учебник. / К.А. Раицкий - М.: ИТК «Дашков и К», 2003. - 1012с.
12. Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия. / Е.Е. Румянцева- М.: ИНФРА-М, 2005. - 724 с.
13. Соляник Л.Г. Оборотш засоби промислового шдприемства: оптимiзацiя управлшня: Монографiя / Л.Г. Соляник - Д.: Нацюнальний прничий ушверситет, 2009. - 239 с.
14. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник. / Е.С. Стоянова - М.: Изд-во «Перспектива», 2006. -656 с.
15. Швидка О.П. Елементи оборотного кашталу шдприемства та !х взаемозв'язок. / О.П. Швидка // Збiрник наукових праць Черкаського державного технолопчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2008. -В. 19. Ч.1. - С. 244-248
Аннотация. В статье на основе многоаспектного финансово-экономического подхода раскрыто сущностное наполнение категории «оборотный капитал предприятия».
Ключевые слова: оборотный капитал, текущие активы, источники финансирования, оборотные средства, оборотные средства.
Summary. The article proposes working capital definition, based on discovered financial and economic aspects combining.
Keywords: working capital, current assets, source of financing, current assets financing, current funds.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТМаковоз О.В.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
