CC BY
37
19. Abe Y. Thyroid disease and reproduction / Y. Abe, N. Momotani // Nippon Rinsho. - 1997. - № 11. - P. 2974-2978.
20. Bilyy R. O. Cytochemical study of role of a-D-mannose and p-D-galactose-containing glycoproteins in
apoptosis / R. O. Bilyy, V. O. Antonyuk, R. S. Stoika // J. Mol. Histol. - 2004. - V. 35. - P. 829-838.
21. Doufas A. G. The hypothalamic-pituitary-thyroid axis and the female reproductive system / A. G. Doufas,
G. Mastorakos // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2000. - V. 900. - P. 65-76.
22. Immunogold study on lectin binding in the porcine zona pellucida and granulosa cells / F. Parillo, C. Dall’Aglio, A.Verini Supplizi [et al.] // Eur. J. Histochem. - 2003. - № 4. - P. 353-358.
23. Johnson C. A. Thyroid issues in reproduction / C. A. Johnson // Clin. Tech. Smalt.Pract. - 2002. - № 3. -P. 129-132.
24. Krassas G. E. Thyroid disease and male reproductive function / G. E. Krassas, P. Perres // Endocrinology. -2003. - V. 26. - P. 372-380.
25. Marciello F. Multiple ovarian cysts in a young girl with severe hypothyroidism / F. Marciello, M. R.
Poggiano, M. Del Prete // Thyroid. - 2007. - № 12. -P. 1289-1293.
ОСОБЕННОСТИ ГИСТОСТРУКТУРЫ И PECULIARITIES OF HISTOLOGICAL
ЛЕКТИНОВОЙ ГИСТОХИМИИ ЯИЧНИКА КРЫС STRUCTURE AND LECTIN HISTOCHEMISTRY ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ГИПО- И OF RAT OVARY IN HYPO- AND
ГИПЕРТИРОИДИЗМЕ HYPERTHYROIDISM
Согомонян Е.А., Луцик А.Д. Sogomonian E.A., Lutsyk A.D.
С использованием морфологических и By means of routine histological and lectin
лектиногистохимических методов исследован яичник крыс histochemistry methods rat ovary was investigated на фоне экспериментального гипо- и гипертироидизма. in experimental hypo- and hyperthyroidism. It was Установлено, что гипотироидизм сопровождался усиле- demonstrated that hypothyroidism stimulated нием фолликулогенеза, тогда как проявлениями гиперти- folliculogenesis, while hyperthyroidism increased роидизма были увеличение количества и размера желтых count and size of corpora lutea and inhibited тел в сочетании с угнетением фолликулогенеза. Все folliculogenesis. All used lectins expressed marked использованные лектины проявляли афинность к струк- affinity to ovarian structures; thyroid pathology was турным компонентам яичника в норме. Полученные accompanied with certain shift in lectin binding. Our результаты демонстрируют возможности использования в data demonstrate histochemical application of 5 гистохимии гликоконъюгатов 5 новых препаратов лектинов, newly purified fungal lectins, as well as extend the очищен-ных из грибов, расширяют существующие knowledge about influence of thyroid pathology on представления о влиянии тироидной патологии на ovarian glycoconjugates.
гликополимеры яичника. Key words: ovary, hypothyroidism,
Ключевые слова: яичник, гипотироидизм, hyperthyroidism, lectin histochemistry. гипертироидизм, лектиновая гистохимия.
УДК:611.41:611.013.85-001.18-089.856
ДИНАМІКА ЗМІН СТРУКТУР СІТКІВКИ ПРИ ОДНОРАЗОВІЙ ПІДШКІРНІЙ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ
Робота є фрагментом НДР „Розробка нових кріобіологічних технологій, використання кріоконсервованих ембріональних клітин, тканин людини та тварини в медицині", № державної реєстрації 0199и000323
Плацента - це комора біологічно активних речовин і всіх будівельних матеріалів. У тканинах плаценти відбувається синтез і перетворення білків, вітамінів, гормонів, ферментів, нуклеїнових кислот і інших біологічно активних речовин, зокрема безлічі антитіл. Всі ці речовини визначають життєздатність і стійкість організму до хвороб і шкідливих дій зовнішнього середовища, тобто імунітет [2]. Ще в 1942 році В.П.Філатов розробив гіпотезу тканевой терапії або вчення про біогені стимулятори. Цей рік можна вважати початком розвитку тканинної терапії, етапом експериментально-клінічних досліджень [ 4].
Трансплантація кріоконсервованих клітин і тканин ембріо-фето-плацентарного комплексу -новий сучасний метод лікування різних патологічних станів людини. Клітини тканин плаценти в процесі біологічного розпаду, після трансплантації, можуть давати внутрішньоклітинні білки, які стимулюють активність серцево-судиної, імунної та нервової систем організму реципієнта [3,6,7]. Відсутність морфологічних підтверджень на тканинному, клітинному та субклітинному рівнях про зміни в структурах сітківки при підшкірній трансплантації кріоконсервованої плаценти послужили підставою для проведення данного дослідження.
Метою роботи було вивчення морфологічних змін в структурі сітківки при дії одноразової підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти на різних сроках експерименту.
Матеріал та методи дослідження. Робота була проведена на 45 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» [б]. Контрольна група склала 10 тварин, 35 тваринам була проведена одноразова підшкірна трансплантація кріоконсервованої плаценти.
Після евтаназії тварин, матеріал тканин очей заключали в парафін, напівтонкі зрізи забарвлювали гематоксилін - еозином. Для вивчення субклітинних змін в клітинах, електроно-мікроскопічно, матеріал тканин очей заключали в ЕПОН-812. Напівтонкі зрізи вивчали світловому мікроскопі «Carl Zeiss». Підрахунок проводився за допомогою окуляр -мікрометра МОВХ15 при окулярі мікросопу 15 та об'єктиві 40 (збільшення 600). Мікрофотографування здійснювали на цифровому микроскопі фірми “Olympus” C 3040-ADU з адаптованими до відповідних досліджень програмами. Методи дослідження - електроно-мікроскопічний, гістологічний, метод серійних напівтонких зрізів, морфометричний [1]. Отримані цифрові дані опрацьовані на ПК IBM з використанням варіаційної статистики.
Для проведення підрахунку з кожної серії зрізів методом випадкових чисел було відібрано по 5-10 зрізів. У кожному з них визначали: товщину сітківки, діаметр артеріол сітківки, діаметр венул сітківки, діаметр капілярів сітківки, діаметр ядер зовнішнього ядерного шару, діаметр ядер внутрішнього ядерного шару, діаметр ядер гангліонарного шару, товщину зовнішнього ядерного шару, товщину внутрішнього ядерного шару, товщину гангліонарного шару.
Результати дослідження та їх обговорення. При вивченні напівтонких зрізів мікроциркіляторного русла сітківки на 2 - 14 у добу спостерігалися явища збільшення притоку крові до сітківки у вигляді розширення просвіту кровеносних капілярів (рис.1) починаючи з 2-ї доби максимум якого становив на 7 добу 8,02±0,21 мкм (при р<0,001) що на 34% більше в порівнянні з контрольною групою тварин, що становила 5,23±0,15 мкм і поступовим зменьшенням до контрольних показників на 14 добу експерименту. З 2-ї по 5-ту доби експерименту венули були заповнені формленими елементами крові (виявлявся еритроцитарний сладж - рис.2).
При вивченні нами власних артеріол сітківки, нами було встановлено що їх показник статистично достовірно не змінюється протягом всіх термінів, виявляється незначний артеріоспаз на другу добу експерименту і склав12,87±1,34 мкм, але достовірність різниці статистично булла не достовірна при р>0,05 порівняно з контрольною групою тварин.
Аналізуючи показники діаметрів венул різних строків експерименту, встановлено, що цей показник (таблиця 1) при порівнянні з контролем достовірно рівномірно збільшувалась починаючи вже від 2 доби до 5-ї доби експерименту і становиви 28,56±1,93 мкм (при р<0,01) порівняно з контрольною групою тварин. При аналізі діаметрів ядер зовнішнього, внутрішнього ядерних та гангліонарного шарів сітківки на різних термінах спостереження нами було встановлено, що першочергові зміни виявляються в клітинах гангліонарного шару сітківки, у вигляді збільшення білоксинтетичної активності клітин у вигляді діаметру ядер клітин (за рахунок просвітлення ядер, збільшення кількості еухроматину (рис.3) та збільшення гранулярної ендоплазматичної сіткі та кількості метохондрій.
Що стосується показників діаметрів ядер клітин гангліонарного шару сітківки, можливо визначити, що цей показник рівномірно збільшувався в порівнянні з контролем, починаючи з 2 до 21 доби (при р<0,05), порівняно з контролем. Починаючи з 14 доби діаметр ядер клітин рівномірно статистично вагомо зменшувався до 30 доби. Порівнюючи показники діаметру ядер в групі контролю та 30 доби статистично не змінювались.
Рис.1. Електронограма. 2-га доба експерименту. Рис.2. Напівтонкий зріз сітківки 5 доба. Венозний стаз. Сладж еритроцитів в капілярі сітківки. 36 х 6000. Забарвлення гемотоксилін-еозин. 36. х 400.
Рис. 3. Ультраструктура ядер гангліонарного Рис. 4. Розширення гангліонарного шару
шару сітківки. 5-а доба експерименту. Зб. х 10000. сітківки. 7-ма доба експерименту. Заб.г.-е. Зб. х 400.
Таблиця 1
Динаміка змін ГМЦР сітківки при одноразовій підшкірній трансплантації плаценти (п=50)
Діаметри в мкм
Капілярів Артеріол Венул
контроль 5,23±0,15 14,03± 1,36 22,23±2,17
2 доба 6,78±0,14*** 12,87± 1,34 26,84±2,12*
5 доба 7,34±0,21*** 15,76± 1, 33 28,56±1,93**
7 доба 8,02±0,21*** 15,79± 1, 35 24,29±1,24
14 доба 5,98±0,23** 15,67±0,93 22,39±2,16
21 доба 5,34±0,24 15,04± 1, 65 22,24±2,55
30 доба 5,18±0,23 14,56±1,34 22,18±2,24
Примітка: * р <0,05, ** р <0,01, *** р <0,001 в порівняні з контрольними показниками.
Рис. 5. Динаміка змін діаметрів ядер шарів сітківки при одноразовій підшкірній трансплантації плаценти. ДЗЯШ - діаметр зовнішнього ядерного шару, ДВЯШ - діаметр внутрішнього ядерного шару, ДЯГШ - діаметр ядер гангліонарного шару.
Діаметри ядер зовнішнього та внутрішнього ядерних шарів статистично достовірно не змінювалися протягом всіх термінів за винятком 14 та 21 -ї діб в порівнянні з контролем при р>0,05. (для зовнішнього ядерного шару) (рис. 5), та 14 доби - внутрішнього ядерного шару.
Вивчаючи товщину шарів сітківки, була встановлена пряма кореляційна залежність -при збільшенні діаметру ядер - виявлялось збільшення товщини шарів - табл. 2.
Таблиця 2
Динаміка змін товщини шарів та самої сітківки при одноразовій підшкірній _____________________________трансплантації плаценти (п=50)_______________________________
Товщина в мкм
Зовнішнього ядерного шару Внутрішнього ядерного шар Гангліонарного шару
контроль 29,03±0,25 37,22±0,36 31,03±1,18
2 доба 29,18±0,14 37,23±0,33 32,56±1,12
5 доба 29,14±0,22 37,43±0,33 33,76±1,23*
7 доба 29,34±0,23 37,45±0,35 34,23±1,24*
14 доба 29,89±0,25* 37,54±0,43 34,34±1,16*
21 доба 29,33±0,24 37,53±0,65 34,45±1,25*
30 доба 29,01±0,33 37,29±0,65 32,01±1,26
Примітка: - * р <0,05, ** р <0,01, *** р <0,001 в порівняні з контрольними показниками
1. Одноразова підшкірна трансплантація кріоконсервованої плаценти не викликає патологічних змін зі сторони структурних компонентів сітківки, а тільки призвидить до збільшення кровонаповнення власних судин сітківки починаючи з 2-ї до 14-ї доби яке проявлялось у вигляді функціонального навантаження з боку об'ємної ланки мікроциркуляторного русла сітківки.
2. Враховуючи показники діаметру ядер та товщини шарів сітківки встановлено більш активну реакцію зі сторони ядер гангліонарного шару сітківки у вигляді поступового збільшення діаметру ядер та товщини цього шару, показники яких знаходились в прямій кореляційний залежності починаючи з 2-ї до 14-ї доби з поступовим пригніченням з 14-ї до 30-ї доби.
////// * 1г У ^ г/////////////// / У У У У У У У У У У У У У лГ X X X X X X X X X X X X X X X X X X X _у
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г. Г. - Москва : Медицина, 1990. - 384 с.
2. Грищенко В. И. Достижения и перспективы развития клеточной и тканевой терапии / Грищенко В. И. - Международный медицинский журнал. - 1999. - Т. 5, № 4. - С. 6-10.
3. Пат. 43079А, Україна, МПК А 61 F 9/00. Спосіб лікування діабетичної нейроретинопатії / Жабоєдов Г. Д., Скрипник Р. Л., Сидорова М.В., опубликований 20.08.2001. - Бюл. № 10.
4. Вплив кріоекстракту хоріона на клітинні реакції вогнища запалення / Клименко М. О., Субота Н. П., В .А. Пітько, С.В. Татарко // Фізіологічний журнал. - 1999. - Т. 45, № 6. - С. 75-80.
5. Лабораторные животные: разведение, содержание, использование в эксперименте / И. П. Западнюк, В. И. Западнюк, Е. А. Захария. - Київ : Вища школа. - 1983.-383 с.
6. Масловский С. Ю. Трансплантация хориальной ткани / С. Ю. Масловский, Л. А. Зайченко, В. Ю. Прокопюк. - Харьков : Актуальные вопросы репродуктологии и криомедицины. 1998. - С.162-165.
7. Шепітько В. І. Морфологічні аспекти механізму дії нативних і кріоконсервованих трансплантатів
плаценти в експеріменті / В. І. Шепітько, В. П. Козлова, Т. М. Юрченко, В. І. Строна - Харків :
Трансплантологія. - 2000. - Т. 1, №1. - С. 294-295.
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЙ СТРУКТУР СЕТЧАТКИ ПРИ ОДНОРАЗОВОЙ ПОДКОЖНОЙ ТРАНСПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОЙ ПЛАЦЕНТЫ Шепитько В.И., Стецук О.А.
В статье представлены результаты изучения влияния одноразовой подкожной трансплантации крио-консервованной плаценты на структурные компоненты сетчатки. Показан позитивний эффект изменений в МЦР и ганглионарных клетках сетчатки.
Ключевые слова: сетчатка, криокон-
сервированная плацента, ганглионарные клетки.
DYNAMICS OF CHANGES OF RETINA’S STRUCTURES AFTER SINGLE HYPODERMIC TRANSPLANTATION OF KRYOPRESERVED PLACENTA Shepit'ko V.I., Stecuk O.A.
The results of studying of hypodermic transplantation of cryopreserved placenta on the structural components of the retina. Are described in present paper. It has been determined the positive effect of microvasculature ret and ganglion cells.
Key words: retina, cryopreserved placenta, ganglion cells.
