CC BY
67
HayKoBun BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 639.11.16(477.83)
Динамжа видового рiзноманiття мисливських тварин
М.1. Желiзко, Р.П. Параняк, Б.М. Калин kalynb@bigmir.net
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Термт «бюлоггчне ргзноматття» застосовують для означення всгх форм життя на Землг, починаючи вгд найпростг-ших одноклтинних бактерш до складних комплексних екосистем тротчних лгсгв, включаючи людину, благополуччя яког однозначно залежить вгд доступностг бюлоггчних ресурсгв. На сьогодт визнання того факту, що бюргзномашття е свг-товим надбанням величезног цтностг для нишшнього г наступних поколть, е незаперечним. Водночас, загроза гснуванню видгв та екосистем ще школи в кторгг не була такою значною, як зараз. Зникнення видгв, викликане дгяльшстю людини, продовжуеться катастрофгчними темпами.
На основг даних про чисельтсть диких тварин у Львгвськш областг обчислено тдекс Шеннона для 32 видгв у трьох ка-тегор1ях протягом 1995-2015 роюв, проведено поргвняння гз загальнодержавними показниками. Обчислет показники бгорг-зноманття свгдчать про наявтсть домгнуючих за чисельшстю видгв серед хутрових звгргв. За копитними тваринами та пернатою дичиною (для фгксованого набору видгв) тдекс Шеннона у Львгвськш областг поргвнянний гз вгдповгдним показни-ком по Украгнг.
Практично в усгх випадках тдекс ргзноматття тварин по Львгвськш областг нижчий (у випадку хутрових звгргв - зна-чно нижчий) вгд значення цього гндексу по Украгнг. Зниження гндексу пов 'язане гз наявтстю невеликог к1лькост1 видгв, що домтують за чисельшстю. Серед копитних тварин найбыьша чисельтсть у козуль, серед пернатог дичини - качок, серед хутрових звгргв - зайця-русака. Значення гндексу Шеннона для хутрових звгргв по Украгнг значно вище г постшно зростае, тодг як у Львгвськш областг практично не змтюеться.
Ключовi слова: бюргзномашття, багатство видгв, тдекс Шеннона, дикг тварини, мисливсью ресурсы.
Динамика видового разнообразия охотничьих животных
М.И. Желизко, Р.П. Параняк, Б.Н. Калин kalynb@bigmir.net
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Термин «биологическое разнообразие» применяют для обозначения всех форм жизни на Земле, начиная от простейших одноклеточных бактерий до сложных комплексных экосистем тропических лесов, включая человека, благополучия которой однозначно зависит от доступности биологических ресурсов. На сегодня признание того факта, что биоразнообразие является мировым достоянием огромной ценности для нынешнего и последующих поколений, является неоспоримым. В то же время, угроза существованию видов и экосистем еще никогда в истории не была такой значительной, как сейчас. Исчезновение видов, вызванное деятельностью человека, продолжается катастрофическими темпами.
На основе данных о численности диких животных в Львовской области вычислено индекс Шеннона для 32 видов в трех категориях в течение 1995-2015 годов, проведено сравнение с общегосударственными показателями. Вычисленные показатели биоразнообразия свидетельствуют о наличии доминирующих по численности видов среди пушных зверей. По копытным животным и пернатой дичью (для фиксированного набора видов) индекс Шеннона во Львовской области сравним с соответствующим показателем по Украине.
Citation:
Zhelizko, M.I., Paranyak, R.P., Kalyn, B.M. (2016). Dynamics of species diversity of game animals. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 10-13.
Практически во всех случаях индекс разнообразия животных по Львовской области ниже (в случае пушных зверей -значительно ниже) от значения этого индекса по Украине. Снижение индекса связано с наличием небольшого количества видов, доминирующих по численности. Среди копытных животных наибольшая численность в косуль, среди пернатой дичи - уток, среди пушных зверей - зайца-русака. Значение индекса Шеннона для пушных зверей по Украине значительно выше и постоянно растет, тогда как во Львовской области практически не меняется.
Ключевые слова: биоразнообразие, богатство видов, индекс Шеннона, дикие животные, охотничьи ресурсы.
Dynamics of species diversity of game animals
M.I. Zhelizko, R.P. Paranyak, B.M. Kalyn kalynb@bigmir.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The term «biodiversity» is used to describe all forms of life on Earth, from the simplest single-celled bacteria to complex integrated ecosystems of tropical forests, including humans, which uniquely well-being depends on the availability of biological resources. Today, recognition of the fact that biodiversity is a global asset of huge value to present and future generations is undeniable. However, the continued existence of species and ecosystems has never in history been so significant as now. Species extinction caused by human activities continues catastrophic rate.
Based on the number of wild animals in the Lviv region Shannon index calculated for 32 species in three categories for 19952015 years, a comparison with national indicators. Calculated biodiversity indicators indicate a dominant species in numbers of fur-bearing animals. According hoofed animals and game birds (for a fixed set of species) Shannon index in Lviv region comparable with the corresponding figure for Ukraine.
In almost all cases of animal diversity index in Lviv region lower (in the case offur animals - much lower) the value of the index in Ukraine. Reducing index associated with the presence of a small number of species dominated in number. Among ungulates the largest number of deer, among game birds - ducks, including fur animals - a hare. The index of Shannon for fur-bearing animals in Ukraine is much higher and growing, while in the Lviv region virtually unchanged.
Key words: biodiversity, species richness, Shannon index, wild animals, hunting resources.
Вступ
Бюлопчне pi3HOMaHirrH - важливий аспект стабь льносп екосистем. Хоча сам термш «6iopi3HOMaHirrH» ввдносно новий (1980-i роки), вш виявився зручним для дослщження та багатоаспектим (Wi^n and Peter, 1988; Biodiversity, 1996). Досить сказати, що шльшсть наукових робгг, що мютять цей термш, е лише трохи меншою ввд шлькосп роби; що мютять слово «екоси-стема» (64,4% ввд 100% для англшського вaрiaнту та 63,4% для украшського, за базою Google Scholar). Бiорiзномaнiття - це мiрa вщносного рiзномaнiття серед сукупносп оргaнiзмiв, що входять до деяко! екосистеми. Термш «бiорiзномaнiття» единого стандартного визначення не мае, на практищ використо-вують дешлька мiр рiзномaнiття, до традицшних показнишв рiзномaнiття ввдносять таю, як багатство видiв, iндeкс Шеннона, шдекс Омпсона тощо, що характеризують рiзномaнiття виходячи iз кшькосп видiв або розпод^ оргaнiзмiв мiж видами. Деяш автори пропонували також узагальнення ввдомих показнишв (Allen et al., 2009), акцентуючи передуам на потрeбi прщцляти бшыне уваги ушкальним мор-фолопчним та генетичним характеристикам видового рiзномaнiття.
Об'екти, щодо яких проводять оцшку бiорiзномa-нптя, можуть мати рiзну структуру та масштаби. Проблему визначення бiорiзномaнiття ландшафпв iз використання даних ГГС-технологш розглянуто у (Stankevych and Kozlova, 2007); у робот (Zahvoiska and Makar, 2010) iндeкс, що характеризуе рiзномaнiт-тя, використано при оцшщ та оптимiзaцii лiсових насаджень у межах лiсництвa; зв'язок iндeксa Шен-
нона iз промисловим виловом риби у низщ водойм проведено у (Buzevych, 2012); числeннi дослщження використовують показники рiзномaнiття флори та фауни певних екотошв, у тому чи^ мiкрооргaнiзмiв, комах, земноводних, птахв тощо. Бiльшiсть дослвд-никiв обмежуються такими характеристиками, як видове рiзномaнiття (багатство видiв), значно рiдшe проводять розрахунки iндeксiв Шеннона, Пiелу, Гль зона, Маргалефа, Мeнхiнiкa та шших (Mirutenko, 2013). Бaгaторiчнa динaмiкa цих показнишв практично не дослвджувалась. Окрeмi питання змiни показнишв бiорiзномaнiття фауни у тривaлiй пeрспeктивi вивчено у роботах (Zahorodniuk, 2010; Zahorodniuk and Pirkhal, 2013) шляхом порiвняння видового складу прeдстaвникiв фауни певних категорш у рiзнi перюди.
Державна статистична звiтнiсть у роздш «Приро-днi ресурси та навколишне середовище» мiстить дaнi про загальна площу мисливських угiдь та шльшсть диких тварин на рiвнi держави та Львiвськоi облaстi за 1995-2015 роки. У цш роботi на основi згаданих даних вивчено динамшу покaзникiв рiзномaнiття (ш-декс Шеннона) диких тварин у категориях копитш звiрi, хутровi звiрi та перната дичина.
MaTepia™ i методи дослвджень
Спiввiдношeння для розрахунку iндeксу Шеннона формально ствпадае iз виразом для розрахунку шфо-рмaцiйноi eнтропii, що е техшчною мiрою невизначе-носп джерела шформацп:
N
н = Pwlog,,Vn
Я=1
Тут N - потужшсть алфавиу джерела шформаци (к1льк1сть символ1в, як1 можуть трапитись), рп - ймо-в1рн1сть того, що у поввдомленш джерела трапиться символ п, параметр а - основа логарифма, визначае одиниш, у яких вим1рюеться к1льк1сть шформаци, зокрема при а = 2 одиницю називають збиом. Очевидно, що 0 < pn < 1, p1 + p2 + ...+ Pn = 1 в екологи пере-важно трактують як частку особин, що належить виду п. Таким чином, якщо у обласп, що вивчаеться, трап-ляеться N вщцв, а шльшсть особин виду п дор1внюе хп, то
Рп =-
ЙГд +----1-
При проведенш еколопчних дослвджень число особин переважно буде оцшено наближено, окр1м того, деяк1 нечисленш види можуть бути опущенш i3 розгляду. Варто зазначити, що так похибки у бшьшо-стi випадкiв не призводять до суттево! змiни значення вдексу.
На основi Головного управлiння статистики у Львiвськiй областi, можна зауважити, що ведеться статистичний облiк загально! площi мисливських угiдь та кшькосп диких тварин наступних видiв у таких категорiях:
• копитнi тварини (5 видiв): зубр, лось, олень, козуля, кабан;
• хутровi звiрi (15 видiв): заець-русак, бшка, ондатра, бобер, лисиця, вовк, енотовидний собака, бор-сук, видра, куниця, тхiр чорний, л1совий к1т, рись, бурий ведмщь, горностай;
• перната дичина (12 видiв): фазан, сiра куршка, перепiлка, глухар, тетерук, рябчик, гуси, качка, лебвдь, лиска, кулик, голуб.
У базi даних за минулi роки по Украш та обласп вiдсутнi данi про горноста!в протягом 1995-1998 ро-к1в, а також по областi - про гусей у 1995 рощ. При обробщ таких даних !х к1льк1сть була замщена на мiнiмально можливу = 1. Також ми прийняли а = 2.
Результати та Тх обговорення
Динам^ площi мисливських упдь та загального числа диких тварин у Львiвськiй областi та в Укрш'ш наведено на рис. 1-4.
По копитних тваринах та пернатш дичиш спосте-рiгаемо зростання чисельносл пiсля мiнiмуму 19992000 рошв. В цiлому з того часу чисельтсть тварин зросла удвiчi. По хутрових звiрях вiдбувався подiбний ркт, але бiльш повiльний i лише до 2009 року. Зага-лом спостертаеться позитивна кореляцiя м1ж даними по державi та по области по площi угiдь коефiцiент кореляцп дорiвнюе 0,84, по копитних - 0,88, по хутрових - 0,27 та по пернатш дичиш коефщент стано-вить 0,55. При порiвняннi окремих видiв маемо ввд'емну кореляцш по енотовиднiй собацi (-0,48), фазанах (-0,11), гусях (-0,35) та качках (-0,08).
60000 50000 40000 30000 20000 10000 о
2000
1500
1000
500
0
i о f-* — СП U"! О- — СП 10
О № О- О о о о о — — — ал № а\ о о о О1 о о о о
—1 —1 — Г1 CI Г! Г) Ol Г1 г! С)
^^"УкраТна ^^~Льв1вська область Рис. 1. Площа мисливських упдь, тис. га
300000
250 0 0
50000
,-^v ^
Ч^ V> ЧУ
■ «е ч°> ^ -f f5 "г ^ ^ ф ^
ViqiiiiFiii Льв1вська область
Рис. 2. Кшьккть копитних тварин, голiв
120000 100000 80000 60000 40000 20000 0
с^ о^ ^ ^ # # # й<> ^
Украша ^^^ Льв1вська область Рис. 3. Кшьккть хутрових iiiipiii, lo.iiii
гй^
Украша ^^^Льв1вська область Рис. 4. Кшьккть пернатоТ дичини, тис. голiв
На рисунках 5-7 показано динамшу iндексу Шеннона для категорш звiрiв, що розглядаються.
I I I I I I I I I I
J? # # <{S> ^ # # ^
VVVTTTTTTTT
Льв1вська область
1 Украша
Рис. 5. Динамжа iндексу рiзноманiття копитних тварин (Нтах=2,32)
S- <# # <$s> # ^ ^ ^
' Льв1вська область
' Украша
Рис. 6. Динамжа шдексу рiзноманiття хутрових Jiiipiii (Нтах=3,91)
ф # # # # # ^
■ JlbBißCbKa область
■ У кр aim
Рис. 7. Динамша iндексу рiзноманiття пернатоТ дичини (Итах=3,58)
Значення шдексу Шеннона залежить ввд двох чинни-к1в: кшькосп вид1в, що розглядаються. та р1вном1рност1 розподшу м1ж видами за чисельшстю. Оск1льки розгля-даемо фшсоване число вид1в, що облшовуються статис-тично, в даному випадку ми фактично можемо оц1нити стутнь р1вном1рност1 розподшу м1ж видами. Ентротя Шеннона досягае максимального значення у випадку р1вном1рного розподшу показник1в. Тому для кожно! категори, що мютить N вид1в, юнуе оцшка зверху Нтах = IоgaN, що виражаеться т.зв. формулою Хартли
1з вигляду графшв 5-7 видно, що практично в уах випадках 1ндекс р1зноман1ття тварин по Льв1вськш обласп нижчий (у випадку хутрових зв1р1в - значно нижчий) в1д значення цього шдексу по Укрш'ш Зни-ження 1ндексу пов'язане 1з наявшстю невелико! кшькосп вид1в, що домшують за чисельшстю. Серед копитних тварин найб1льша чисельшсть у козуль (6572% по обласп, 62-67% по УкраЫ), серед пернато! дичини по обласп 44-63% припадае на качок (по Украш 25-37%). У випадку хутрових зв1р1в перева-жае чисельшсть зайця-русака: 63-83% по обласп 1
72-83% по Укрш'ш Тим не менш значення iндeксу Шеннона для хутрових звiрiв по Укрaiнi значно вище i постiйно зростае, тодi як у Львiвськiй облaстi практично не змшюеться.
Висновки
Обчислеш показники бiорiзномaнiття сввдчать про наявшсть домiнуючих за чисeльнiстю видiв серед хутрових звiрiв, оск1льки значення шдексу Шеннона (0,17-0,27 у рiзнi роки) значно нижче вiд загальноук-рашських покaзникiв (0,95-1,6) та вiд максимально можливого значення (3,9). Pозбiжнiсть у значенш iндeксу з плином часу мае тенденцш до зростання.
Бiблiогpaфiчнi посилання
Buzevych, I.Iu. (2012). Pokaznyky bioriznomanittia ikhtiofauny dniprovskykh vodoskhovyshch yak chynnyky vplyvu na velychynu promyslovykh uloviv ryby. Rybohospodarska nauka Ukrainy. 1, 4-8 (in Ukrainian).
Zahvoiska, L.D., Makar, V.V. (2010). Bahatokryterialna dynamichna model menedzhmentu protsesiv rekonstruktsii lisonasadzhen. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy: zb. nauk, prats. -Lviv: RVV NLTU Ukrainy. 8, 182-187 (in Ukrainian). Zahorodniuk, I. (2010). Kyptychne riznomanittia ta zminy pohliadiv na sklad teriofauny. Pratsi Teriolohichnoi shkoly. 10, 13-27 (in Ukrainian). Zahorodniuk, I., Pirkhal, A. (2013). Ssavtsi Podillia: taksonomiia ta zminy skladu fauny za ostannie stolittia. Naukovi zapysky Derzhavnoho pryrodoznavchoho muzeiu. 29, 189-202 (in Ukrainian). Mirutenko, V.V. (2013). Metodychnyi posibnyk z kursu «Osnovy naukovykh doslidzhen». Uzhhorod, 52. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://dspace.uzhnu.edu.ua:8080/jspui/bitsteam/lib/3076 /1/Melod_OND.pdf (in Ukrainian). Stankevych, S.A., Kozlova, A.O. (2007). Metodyka otsiniuvannia bioriznomanittia terytorii za bahatospektralnymy kosmichnymy zobrazhenniamy serednoi prostorovoi rozriznennosti. Kosmichna nauka i tekhnolohiia. 13(4), 25-39 (in Ukrainian). Allen, В., Коп, М., Bar-Yam, Y. (2009). A new phylogenetic diversity measure generalizing the Shennon Мех and its аррЬсайоп to phyllostomid bats. The Amer-kan Natyralist. 174(2), 236-243. Biodiversity, A. (1996). Biоlоgу of numbers and
difference. Edt. Ьу К.J.Gaslоn. Lоndoп, UK. Wi^n Е.О., Peteг P.M. (1988). Biodiversity. National
Aсademу Press, Washington, DC. Stenger-Kovacs, C., Hajnal, Е., Lengyel, Е., Buсzkо, К., Padisak, J. (2016). A test of traditional divers^ measure and taxonomic distinctness indices оп benthic diatoms of soda pans in the Carpathian basin. Ekologikal Indicators. 64, 1-8 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1016/ j.ekolind.2015.12.018.
Стаття надiйшла до редакцп 5.10.2016
