CC BY
12
Отже, за наявност велико! кiлькостi облiкованих значень можна гово-рити про нормальшсть у розподiлi дiаметрiв дерев, як утворюють вiдпад за десятирiчний перюд на профiлi типiв лiсу.
Висновки. Аналiз проведених дослiджень стосовно вщпаду дерев на профiлi типiв люу вказуе на те, що бшьш iнтенсивно цей процес вiдбувся у бшьш багатих лiсорослинних умовах, а також бшьш складних за будовою на-садженнях. Крiм цього, виявлено, що найбшьше вщпадае дерев, котрi пред-ставляють центральнi ступенi товщини, а характер розподiлу кiлькостi дерев за формою може наближатися до криво! нормального розподшу за умови достатньо! кшькост облiкованих значень.
Наведет результата облжу та аналiз вщпаду стовбурiв дерев е тiльки частиною повторних лiсотаксацiйних вимiрiв, проведених на типолопчному профiлi А. Пясецького у 2002 рощ.
Лггература
1. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Оцшка показниюв деревосташв на типолопчному профш А. Пясецького: бюметричний аспект// Укра!нський лю. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1994. -№ 3. - С. 12-13.
2. Хомюк П.Г. Залежнють таксацшно! будови деревосташв А. Пясецького вщ люо-рослинних умов// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективы розвитку люового госпо-дарства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.2. - С. 165-168.
УДК 630*425 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА;
С.В. 1вашинюта -ДЛГО "Рiвнелiс"
ДИНАМ1КА ТРАНСФОРМАЦП СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАШВ ТЕХНОГЕННО1 ЗОНИ Р1ВНЕНСЬКОГО ВАТ "АЗОТ"
Узагальнено результати дослщжень аеротехногенних змш соснових лiсiв техно-генно! зони РВАТ "Азот " в перiод з 1979 по 2003 piK.
Ключов1 слова: сосновi лiси, техногенна зона, аеротехногенна трансформащя
Senior scientific employee V.P. Voron - URIFFM S.V. Ivashinyuta - Rivne state forest enterprise
The dynamics of transformation of pine stands in technogenic zone
of Rivne nitrogen plant
The results of the studies in transformation of pine stands due to air pollution impact in 1979-2003 in technogenic zone of Rivne nitrogen plant are generalized.
Keywords: pine stands, technogenic zone, aerotechnogenic transformation
В Укра!нському Полюс серйозну загрозу юнуванню лшв становить аеротехногенне забруднення Р1вненського ВАТ "Азот" (РВАТ "Азот"). Вш е аналогом заводу азотних добрив в Пулавах (Польща) i може служити класич-ним прикладом катастроф1чних еколопчних наслщюв непродуманого вибору мюця буд1вництва потужного х1м1чного виробництва. Але якщо "Азот" розта-шований серед соснових масив1в Клеванського ДЛГ, до кожного з яких 4-5 км, то Пулавський завод був збудований (листопад 1966 року) б1ля соснового ма-
1 Заыдувач лаборатори екологп люу УкрНД1ЛГА
сиву. Рiвень седиментаци забруднювачiв був настшьки високий (1,0-1,2 т/га рiк) [1], що всихання соснякiв почалося вже весною наступного року i вже на початку 70-х роюв охоплювало 7212 га або 62 % лiсiв, якi оточують це вироб-ництво [2]. Радiус пошкодження лiсiв сягав 10 км, в юнщ ж 70-х в напрямку переважаючих вiтрiв вiн вже становив 40 км [3]. Значну токсичшсть викидiв такого типу виробництв для лiсiв вiдзначалося i в iнших районах [4-6].
У результат забруднення атмосфери викидами РВАТ "Азот" вщбулися значш негативнi змiни не тшьки в аеротопi (повiтрi та опадах [7, 8]), але й в трофотот (грунтi, пiдстилцi [9, 10]), що викликало деградацiю лiсових екосис-тем [11-13]. У цiй стата узагальнено дослiдження змiн соснякiв техногенно! зони в перiод з 1979 по 2003 рш. Монiторинг стану деревосташв проводився на мережi постшних пробних площ (ППП), що становлять три еколопчш ряди, закладенi в рiзних напрямках вiд "Азоту". Ощнка стану дерев проводилась згiдно з методикою, розробленою лабораторiею екологи УкрНД1ЛГА [14].
Початком дiяльностi РВАТ "Азот" е пуск в березнi 1969 р. виробництва амiаку. Хоча до 1976 року облш викидiв на виробнищш не проводився, можна стверджувати, що в першiй половинi 70-х роюв !х обсяг постiйно зростав, ос-юльки вiдбувався пуск та нарощування потужностей виробництв. У 1976 р. величина викидiв становила 60 тис. т, а в 1978 рощ вона досягла максимуму -75 тис. т. Майже 80 % викидiв "Азоту" становили таю ф^отоксиканти як окси-ди шрки i азоту, ам1ак та аерозол1 кислот. Найбiльшу частку (40-50 %) мав Б02, максимальну юльюсть якого викинуто в атмосферу в 1976 рощ (31 тис. т).
Осюльки до катастрофи 1979 року, спостереження за станом лiсiв не велося можна тшьки припускати, яка була !х початкова реакщя на забруднення. Ситуащю дещо прояснюе динамiка радiального приросту в цей перюд. У рiк пуску "Азоту" змши приросту, як i величина викидiв, були не значними. У наступи три роки вiн теж не змшювався. Стрiмке падiння радiального приросту почалося пiсля досягнення максимально! потужност виробництва Ыр-чано! кислоти в 1973 р. За перюд 1973-78 рр. величина радiального приросту в техногеннш зонi знизилася з 1,5-1,9 до 0,8-1,2 мм. Особливо вщчутне воно було в деревостанах, найближче розташованих до "Азоту". У сосняках швшч-но-схщного екоряду в радiусi до 7 км прирют знизився в 1,6-1,9 разiв. Процес вiдбувався, незважаючи на оптимальш клiматичнi умови, що дае вс пiдстави стверджувати - падiння приросту сталося виключно з техногенно! причини.
Апогеем аеротехногенного забруднення е еколопчна катастрофа 1979 р., коли ранньою весною емiсiя велико! кiлькостi забруднювачiв збiглася iз слаб-ким вггром та низькою хмарнiстю, що значно ускладнило !х розсiювання. Ос-юльки в цей рiк емiсiя И2304 зросла в 4,3 раза, а шших iнгредiентiв не змiни-лася, можна припустити, що викид стався на виробнищш Ырчано! кислоти.
В епщентр удару потрапили насадження кварталiв 38-40 i 42-44 Ре-шуцького лiсництва. Вже в травнi у хво! вiдзначався сильний, практично су-цiльний, червоний некроз. Ситуацiя ускладнювалася посухою - у перiод з травня по вересень випало тшьки 57 % опадiв вiд багаторiчного рiвня. За да-ними Московсько! лiсопатологiчно! експедицi!, улiтку 1979 року площа на-саджень з гострим пошкодженням становила 459 га з запасом майже 60 тис. м . За ступенем пошкодження хво! було видшено чотири зони:
• I - сильного пошкодження (площа 155,0 га). Bei дерева мали ознаки пошкодження, а б1льш як у 40 % суцшьно та сильно пошкоджена хвоя;
• II - середнього пошкодження (142,7 га). Ознаки пошкодження вiдмiчались у Bcix дерев. Сущльне та сильне пошкодження хво! у 10-40 % дерев;
• III - слабкого пошкодження (121,2 га). Ознаки пошкодження вiдмiчались у вшх дерев, а сильне та суцшьне пошкодження хво! у 10 % дерев;
• IV - зона здорових насаджень. Хвоя пошкоджена у окремих хвойних дерев.
Протягом 1979 року стан пошкоджених лшв р1зко попршився. У зош сильного та середнього пошкодження у дерев була тшьки однор1чна та за-лишки двохр1чно1 хвот У сильно пошкоджених дерев пагони та хвоя були сильно укорочеш, а при суцшьному пошкодженш не розвивалися зовЫм. Iз вщдаленням вщ ешцентру стутнь пошкодження хво! зменшувалася. На вщ-сташ 6-7 км вщ "Азоту" дерев 1з середньою i вищою стушнню пошкодження було тшьки 15 %.
Про масштаби пошкодження можна судити по сосняку на ППП №10 у кв. 38 Решуцького люництва, що була в ешцентр1 разового удару. Св1жий су-хостш становив понад 40 %, причому майже 60 % його це дерева I-II клаЫв Крафта. За короткий перюд до категорп усихаючих i сухостшних "перейшли" 72 % дерев 1з суцшьним, 55 - 1з сильним i 26 % - 1з середшм пошкодженням хвот Гостре пошкодження сосняюв призвело до сильно! депресп приросту соснякiв, якi потрапили в ешцентр разового удару. радiальний прирют змен-шився тут в 1,8-2,0 рази порiвняно з контролем, в той час як падшня приросту шших пошкоджених соснякiв було значно менше - в 1,2-1,8 разiв.
Восени 1979 р. загальна площа всихаючих лiсiв становила 506 га. Вси-хання ix виявлено i в Суському люнищв на плошд 85 га. Ця цифра, однак, становила тшьки 39 % вщ плошд всихання насаджень в Клеванському ДЛГ. !ншими причинами всихання були ентомошюдники (45 %), коренева губка (42), опеньок (3), рак шрянка (1 %). Проте в осередках всихали тiльки окремi дерева (4-8 м /га). Бшьше 80 % запасу сухостою становили дерева, що усохли вщ забруднення.
Випадюв таких потужних викидiв в атмосферу в подальшому не спос-терiгалося. Пiсля 1979 року завдяки технолопчним заходам обсяг викидiв в атмосферу почав зменшуватися. Однак хоча рiвень викидiв в першiй половин 80-х знизився до 20-25 тис. т в рш, цього виявилося недостатньо для реабш-тацп деревосташв, як це спостершалося в техногеннш зош Стебницького ка-лiйного заводу [15]. У дослщжуваних сосняках частка здорових дерев становила тшьки 2-3 %. Практично у вшх дерев була вщсутня хвоя не тшьки 3, але й 2 року життя.
Повторним обстеженням Московсько! лiсопатологiчноï експедицiï у 1981 рощ встановлено розширення зони усихання. Площа слабко та середньо пошкоджених насаджень збшьшилася на 20 %, сильно уражених - на 10 %. На швшчний схщ вщ РВАТ "Азот" у радiусi до 5 км середньовiковi та старшi сосняки були в критичному сташ нав^ь за наявностi у ïx складi до 30 % листяних. Суxостiй досягав 50 %. Симптоми пошкодження вiдмiчалися до 8 км. Пошкодження спостершалося й у молодняюв. У зонi сильного пошкодження поточний прирют за запасом сосни знизився майже в 2, а за висотою - в 2,4-3,6 раза [11].
У сильно пошкоджених деревостанах, в яких усихакта та сухостiйнi дерева становили понад 40 %, лiсiвники змушеш були проводити суцiльнi, а в зонах середнього та слабкого пошкодження - вибiрковi санiтарнi рубання. Так, тшьки за 1980-81 рр. в зош сильного пошкодження соснякiв саштарш рубання проведено на плошд 71,7 га. Вирубка пошкоджених дерев посилквала всихання, оскiльки знижувала 1х повноту та давала змогу забрудненим потокам проникати у глиб масиву. Найбшьше пошкоджувалися дерева поблизу просж, прогалин i узлiссях.
Осюльки сосняки пiвнiчно-схiдному напрямку, тобто в напрямку пере-важакчих вiд "Азоту" вiтрiв, пошкоджувалися найбiльше, закладка ППП (усього 15) для локального мошторингу аеротехногенно! трансформацй лiсiв у цьому напрямку розпочато вже на початку 80-х роюв.
В епщен^ удару на ППП швшчно-схщного екоряду в 1981-82 роках шдекс стану досягав 4,0-4,6, тобто рiвня усихакчих насаджень. Сухостою було 50-60 %. Майже половину його становили дерева, яю усохли шсля разового викиду. Попршення стану продовжувалося i в подальшому, про що свiдчить висока частка свiжого сухостою (до 13 %) та усихакчих дерев - 18 % (рис. 1).
Вже на момент закладки в сосняках швшчно-схщного екоряду в 1981 рощ спостер^алася ч^ка просторова тенденщя покращення стану дере-восташв з вiддаленням вщ РВАТ "Азот" (табл.).
Табл. Статистичш показники залежностей мiж шдексом стану соснових
деревосташв (у) та вiдстанню до РВАТ "Азот", км (х)
Рк Р1вняння регреси г*) к * 0.05
твтчно-схвдний екоряд
1981 У = -0,228-х + 4,182 -0,699 28 3,528 2,05
1985 У = -0,207-х + 4,147 -0,868 54 8,932 2,01
1990 У = -0,105-х + 3,540 -0,814 10 2,801 2,23
1995 У = -0,045-х + 2,904 -0,633 34 3,275 2,04
2000 У = -0,012-х + 2,783 -0,377 12 0,912 2,18
2003 У = -0,018-х + 2,495 -0,174 14 0,434 2,15
твтчно-захвдний екоряд
1985 У = 0,0019-х + 1,9954 0,039 22 0,123 2,07
1990 у = -0,0507-х + 3,0629 0,863 8 2,953 2,31
1995 у = -0,0398-х + 2,9378 0,895 22 6,342 2,07
Стан сосняюв на вiддалi 5 км вщ нього ще як ослаблений, i хоча су-хосток було 10-11 %, частка здорових дерев становив 42-47 %. Стан сосняюв на вiддалi 7-10 км вщ "Азоту" ще не викликав тривоги. 1ндекс стану був або близьким, або незначнок мiрок перевищував межу мiж здоровими та ослаб-леними деревами (1,51). Частка здорових дерев становила 50-70 %.
Внаслщок синерпчно! дй аеротехногенного забруднення та посухи, починакчи з 1983 року вщзначено рiзке погiршення стану сосняюв швшчно-схiдного екоряду. 1982, 1983 р., були аномально сухими, але особливо жорстю умови були в лггш мюящ. Так, лiтом 1983 року сума опадiв у червш
() г - коефщент кореляцп, 1факт - критерш Стькдента фактичний, 184_о,о5 критерш Стькдента стандартний на 0,05 % р1вш значущосп, к - стутнь свободи.
становила - 36%, липш - 57 % i серпш - 39 % вщ багаторiчноï норми i щ мь сяцi за величиною ГТК вщносяться до посушливих. Погiршення стану про-довжувалося i в 1984 рощ. За якихось два роки вщбулося значне розширення зони пошкодження. Так, якщо в 1982 р. радiус зони сильного ослаблення насаджень у швшчно-схщному напрямку був 5,5 км, а ослаблених - 7-10 км, то в 1984 р. межа цих зон досягла 10 км та 15 км.
% Решуцьке л-во, кв. 43 - 4,5 км вщ РВАТ "Азот"
80 60 40 20 0
Ic
5
4,5 4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
1981
1988
1990
1992
1994
2003
%
80 60 40 20 0
Решуцьке л-во, кв. 34 - 7,5 км вщ РВАТ "Азот"
-- 1—1 —
-i -Л I - п !_!
Ic
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
1982
1984
1988
1990
1992
1994
2003
60 40 20 0
Решуцьке л-во, кв. 37 - 10 км вщ РВАТ "Азот"
1982
1984
1986
1988
1990
1992
1995
2003
Ic
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
%
80 60 40 20 0
Олександршське л-во, кв. 82 - 15 км вщ РВАТ "Азот"
1983
1984
□ I (здоров^
I IIV (усихаюч^ — I стану
1986 1988 1990
i i II (ослаблен) I-1V (свiжий сухостй)
Ic
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
1992 1994 2003
i i III (сильно ослаблен) ^HVI (старий сухостй)
Рис. 1. Динамка змти тдексу стану та розподту дерев за категорiями стану на основнихПППпiвнiчно-схiдного екоряду в техногеннш зош РВАТ "Азот"
Пошкодження насаджень значною мiрою залежить вщ ïx структури, тобто вщ складу, вжу, будови [11, 12 ]. Найсильшше пошкоджуються хвойнт Так, шдекс стану соснових та ялинових середньовжових насаджень, що рос-туть на вщсташ 4,0-4,5 км вщ джерела емiсiï, становить 4,0-4,6 км, з них по-
над 50 % сухо сток. У дубових дерево станах усихання не вiдмiчено, а шдекс стану був в три рази меншим, нiж у хвойних. 1з збiльшенням вiку насаджень збшьшуеться частка сухосток. Так, у техногеннш зонi в 20-рiчному сосняку сухосток було 23 %, в 35^чному - 43 %, а в 60^чному - 52 %.
М1ж iндексом санiтарного стану соснових деревосташв, що розташованi на вiдстанi 4,0-4,5 км вщ РВАТ "Азот", i 1х повноток встановлено достовiрну тюну зворотну залежнiсть (г=-0,813, 1факт=-2,791 при 1;81;_0,05=-2,776 i к=4) (рис. 2).
1с 5,00 -г
4,50 -г
4,00 -г
3,50 -г
3,00 -г
2,50 -г
2,00 -г
1,50 -г 1,00 -0,40 0,50 0,60 0,70 0,80 0,90 1,00 о 4,0-4,5 км ■ 7,0-9,0 км Повнота ^—4,0-4,5 км -7,0-9,0 км
Рис. 2. Залежшсть тдексу стану соснових деревосташв вiд Их повноти в техногеннш зон РВАТ "Азот"у першш половит 80-хротв
Стан деревостану покращуеться з вщдаленням вщ узлюся. На вщсташ 100 м вщ нього сильно ослаблених дерев було 68 %, а на 301-400 м - 20 %. У другш половит восьмидесятих рокiв на розвиток соснових насаджень негативно вплинуло те, що в перюд 1985-1987 роюв обсяг викидiв знову зрiс до 2429 тис. т на рж, з iншого боку, кшьюсть опадiв упала до мiнiмального рiвня.
У пiвнiчно-захiдному напрямку достовiрно попршився стан насаджень на вiдстанi 5-6,5 км (г=0,663, 1факт=2,936 при 181_005=2,201 i к=11) i 9-14 км вщ РВАТ "Азот" (г=0,744, 1факт=3,694 при 1зг_0,05=2,201 i к=11). Стан деревостану на контролi за вказаний перюд дослщжень достовiрно не змшився (рис. 2, табл.).
Щодо швшчного екоряду, то тут достовiрнi змши санiтарного стану насаджень i чггка спрямованiсть цих змiн протягом перюду дослiджень (19871995 роки) не виявлеш. Частка здорових дерев на ППП швшчно-схщного екоряду становила 1-10 %, пiвнiчно-захiдного - 1-17 %, пiвнiчного - 19-38 %.
Частка здорових дерев у 1986 рощ не збшьшувалася, а ослаблених в радiусi до 9 км вщ РВАТ "Азот", зросла. Збшьшення кiлькостi свiжого сухосток у 1982-1985 роках не спостер^алося на бшьшос^ ППП. Це вiдбулося i тому, що у бiльшостi сосняюв в цей час було проведено рубки i вибрано не тшьки сухостiйнi, але й всихакчi та частково сильно ослаблеш дерева.
Оскшьки санiтарними рубками вирубувалися найбiльш пошкоджеш категорil дерев i дерево стан переходив до кращо! категорil стану. Проте до-сить швидко величина шдексу стану знову досягала попереднього рiвня. Як приклад, можна навести ППП №14, №18. Шсля вирубки майже в 20 % дерев шдекс стану знизився з 2,50 до 2,25, але вже через два роки досяг рiвня 2,66.
%
80 60 40 20 0
Клеванське л-во, кв. 43 - 5 км вщ РВАТ "Азот"
1с
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
1986
1988
1990
1992
1995
2003
60 40 20 0
Клеванське л-во, кв. 41 - 6,5 км вщ РВАТ "Азот"
-
-
-
— и _ -
1986
1988
1990
1992
1995
2003
I с
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
Клеванське л-во, кв. 8 - 14 км вщ РВАТ "Азот"
60 40 20 0
80 60 40 20 0
—1 Ь=1
1986
1988
1990
1992
1995
Новоставське л-во, кв. 4 - 21 км вщ РВАТ "Азот"
1987 II (здоров^ II V (усихаюч^ •I стану
1988
1990 1992
■ II (ослаблен^ BV (свiжий сухостш)
— -
-
- -
1 -
1с
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
1с
4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
1995 2003
— III (сильно ослаблен^ ^HV! (старий сухостш)
Рис. 2. Динамка змти тдексу стану та розподту дерев за категорiями стану на основних ППП пiвнiчно-захiдного екоряду в техногеннш зот РВАТ "Азот "
У 1986-1987 роках в швшчно-схщному напрямку зона сильно ослаблених сосняюв досягала 6,5 км, а ослаблених - 20-21 км. У швшчному напрямку щ цифри вщповщно становили 10 i 12 км. Попршувався стан навггь змь шаних насаджень. Так, в сосново-дубових деревостанах частка здорових дерев зменшилось до 22-67 %, а шдекс стану зрю до 1,89.
У другш половит восьмидесятих роюв, почався спад обсягу викиду забруднювачiв РВАТ "Азот". Вже в 1989 р. рiвень викидiв, порiвняно з максимумом 1985 р. знизився в 2,2 раза, у 1990 - в 4,0 раза. Тим не менше ютотно-го покращення стану на ППП у щ роки не було вщзначено.
Вщзначено значне погiршення стану соснякiв швшчно-захщного та шв-нiчного екорядiв. Залежно вiд ступеня пошкодження кiлькiсть здорових дерев щорiчно зменшуеться на 5-15 %.У 1989 роцi у сосняках на ППП швшчно-за-xiдного екоряду здорових дерев було 1-8 %, швшчно-схщного - 1-6 %, швшч-ного - 1-2 %. За рахунок збшьшення суховершинних та сильно ослаблених дерев найбiльше попршився стан соснових насаджень в швшчному напрямку.
Проведене у 1990 р. в соснових деревостанах Клеванського ДЛГ зону-вання пошкодження лiсiв викидами РВАТ "Азот" засвщчило, що практично вс середньовiковi сосняки Клеванського держшсгоспу, за винятком тiльки Деражнянського та Сморжевського люництв, мали симптоми пошкодження промисловими емiсiями. За 13 роюв площа пошкоджених лiсiв рiзко збшьши-лася: з 0,5 тис. га в 1979 р. до 2,5 тис. га в 1984 р., до 4,7 тис. га в 1988 р i до 23,4 тис. га в 1991 р. Найбшьше постраждали сосняки швшчно-схщного екоряду. Радiус усихаючих деревосташв становив 4-5 км, сильно ослаблених - 69, ослаблених - 10-14 км вщ "Азоту". В шших напрямках радiуси двох остан-шх зон були меншт швшчно-захщному вщповщно 4,0-5,5 i 4-10 км i швшчному - 3,5-4,5 i 4-10 км.
Хоча в першш половиш 90-х роюв величина викидiв знизилася до 34 тис. т, покращення стану насаджень не вщбулося. Процеси регенераци деревосташв йшли надзвичайно повiльно, оскiльки внаслщок дiï забруднення вiдбулися значнi негативш структурно-функцiональнi змiни, якi призвели до ïx передчасного старiння - в ешцен^ разового викиду форма крони змшила-ся вiд широкоовально1' до парасолькоподiбноï. I хоча в 1994-95 рр. достовiрно покращився стан та пщвищився радiальний прирiст (г=-0,719, 1факт=-3,432 при tst_o,o5=2,201 i k=11) повне вщновлення саме цих насаджень неможливе.
Однiею iз основних причин попршення стану в теxногеннiй зонi е пе-редчасна дефолiацiя дерев. I хоча рiвень оxвоеностi древ зростав, цього було не достатньо, щоб фжсувати змшу категорiï стану в кращий бш. У той же час посилення дефолiацiï часто вщбуваеться i внаслiдок посух.
З шшого боку, основну частину в деревосташ становили сильноослаб-ленi дерева. ïx розвиток навггь при повному знятп аеротехногенного забруднення може йти як в бж покращення, так i усихання [15]. Останне означае збшьшення шдексу стану, тобто попршення стану. Про те що таю процеси вщбувалися, свщчить наявшсть частки сухостою майже 4 %.
!стотш позитивш змiни вiдбулися тiльки в 2001-03 рр., коли величина викидiв знизилася до 2,4-3,2 тис. т. На ППП спостер^ався перехщ деревосташв iз категорiï сильно ослаблених до ослаблених. З шшого боку, просторова залежшсть мiж iндексом стану та вщдаллю деревостану до джерела забруднення перестала бути достовiрною.
Таким чином, невдалий вибiр мюця будiвництва РВАТ "Азот" виробництва з надзвичайно ф^отоксичним характером i масштабами забруднення створив загрозу юнуванню хвойних лiсiв Клеванського ДЛГ. Особливо катас-трофiчнi наслiдки мала дiя аеротехногенного забруднення для лiсiв, розташо-ваних на пiвнiчно- сxiдному екорядi вiд РВАТ "Азот" i яю в 1979 роцi пiдда-лися разовому викиду забруднювачiв.
На розвиток сосняюв техногенно!" зонi РВАТ "Азот" поряд iз викидами вiдчутно вплинули посушливi явища. Погiршення стану деревосташв вщмь чалося саме пiсля посушливих роюв. Стан деревосташв значною мiрою зале-жить вiд ïx структури тобто складу, вiку, просторово1' будови.
Осюльки в деревостанах внаслiдок тривало1' дй' аеротехногенного забруднення вщбулися значнi структурно-функцiональнi змiни, якi призвели до передчасного старiння насаджень, процеси регенераци йдуть надзвичайно повiльно.
Лггература
1. Sоkоlоwski A. Wplyw na roslinnosc lesna zanieczyscren powietrza emitowanych przez Zaklady Azotowe w Pulawach. - Sylwan, 1971, N 115, S. 47-55.
2. Gadzitowski R. Oddzialywanie Zakladow Azotowych w Pulawach na lasy w latach 1967-1970. - Sylwan, 1971, N 6, S. 1-10.
3. Gadzikowski R. Oddzialywanie Zakladow Azotowych w Pulawach na srodowisko lesne w latach 1967-1978. - Sylwan, 1980, N 5, S. 17-29.
4. Дыренков С.А., Савицкая С.Н., Лукомская К.А., Богданов Е.В. Биоиндикация воздействия выбросов в атмосферу на лесной массив// В кн. : Общие проблемы биогеоценоло-гии. - М., 1986, ч. 2. - С. 29-31.
5. Армолайтис К.Э., Вайчис М.В. Состояние хвойных деревосташв в зоне влияния Ионавского ПО "Азот"// Влияние промышленного загрязнения на лесные экосистемы и мероприятия по повышению их устойчивости. - Каунас-Гирионис, 1984. - С. 72-73.
6. Сергейчик С. А. Древесные растения и оптимизация промышленной среды. - Мн. : Наука и техника, 1984. - 168 с.
7. Ворон В.П. Х1м1чний склад сшгового покриву як показник аеротехногенного забруднення люових екосистем// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УДЛТУ -2004, вип. 14.5. - С. 151-154.
8. Ворон В.П., Лавров В.В., Коваль И.М., Леман А.В. Показатели трансформации лесных экосистем и нормирование аэротехногенной нагрузки на них в Волынском Полесье// Проблемы экологии и лесопользования в Полесье Украины// Научн. тр. Полесской АЛНИС. -Житомир, 1997, вып. 4. - С. 114-119.
9. Voron V.P. Aeral-technogenic soil transformation in the forest ecosystems of the Ukraine. In: Collection of papers by Ukrainian members European Society for soil conservation. - 1997/3. - P. 45-54.
10. Ворон В.П. Трансформащя опаду та шдстилки як показник техногенних змш бь округооб^ в сосняках Украшського Полюся// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Львiв: УДЛТУ. - 2004, вип. 14.6. - С. 40-49.
11. Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г., Приступа Г.К. Изменение некоторых структурных особенностей лесного биоценоза в условиях аэротехногенного загрязнения окружающей среды// Экология. - 1990, № 3. - С. 7-13.
12. Ворон В.П., Лавров В.В., Леман О.В., Целщев О.Г. Змши просторовоï структури соснових деревосташв внаслщок забруднення атмосфери викидами Рiвненського ВО "Азот"// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.2. - С. 47-52.
13. Ворон В.П., Жалнш А.В. Вплив аеротехногенного забруднення на структуру трав'яного покриву сосняюв Полюся// Наук. пращ Полюько1 АЛНДС: Проблеми екологп i ль сокористування в Полюа Украши. - Житомир: Полюька АЛНДС. - 1998, вип. 5. - С. 114-119.
14. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР: Методические указания/ Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г. и др. Харьков, 1987. - 16 с.
15. Ворон В.П. Устойчивость лесных насаждений к воздействию загрязнения атмосферы выбросами цементного и калийного производства в условиях Прикарпатья// Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук - Харюв, 1983. - 16 с.
