CC BY
126
АГР0Х1М1Я
in
AST'
Г. М. Господаренко
доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохiмN i грунтознавства Уманського нацiонального ушверситету садiвництва hospodarenko@mail.ru
М. М. Пташник
аспiрант
кафедри агрохiмiT i грунтознавства Уманського нацiонального унiверситету садiвництва ptashnuk@mail.ru
УДК 631.82
ДИНАМ1КА ВМ1СТУ АЗОТУ В РОСЛИНАХ ЖИТА ОЗИМОГО ТА КОЕФ1Ц1€НТ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ З ДОБРИВ
Анота^я. Дослджено динам'1ку вм'юу азоту в рослинах жита озимого залежно в'щ видiв добрив, норм i строюв внесення добрив. На основi проведених дослщжень i даних iнших учених уточнено параметри вм'юу загального азоту в надземн'1й мас жита озимого.
Встановлено, що вмiст азоту в рослинах жита озимого змiнюeться залежно вд фази росту та розвитку рослин, що iстотно зростае за внесення азотних добрив у п'щживлення. Внесення азотних добрив у нормi N30_60 напровеснi збльшуе вмiстзагального азоту в надземнй мас жита озимого у фазi кущiння до 3,48-4,16 % на суху речовину. У наступн фази росту та розвитку бiльшi показники вм'юу загального азоту були за роздрiбного внесення азотних добрив у два строки, як у фазi виходу рослин у трубку зростали до 3,32-3,71%, у фазi колоання - до 1,30-1,44, у зернi - до 1,59-1,71 i в соломi до 0,43-0,46 % на суху речовину.
За внесення N30-90 напровеснi коефiцieнт використання азоту добрив становить 30-52%, а з п'щживленням посiвiв жита озимого дозою N30-60 на початку фази виходу рослин у трубку збльшуе його до 45-73%. Але коефiцieнт використання азоту за другого п'щживлення становить лише 29-42% залежно вд дози азотних добрив.
Ключовi слова: жито озиме, азотнi добрива, норми i строки внесення добрив, коефiцieнт використання азоту з добрив, загальний умст азоту.
Г. Н. Господаренко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства М. М. Пташник
аспирант кафедры агрохимии и почвоведения Уманского национального университета садоводства ДИНАМИКА СОДЕРЖАНИЯ АЗОТА В РАСТЕНИЯХ РЖИ ОЗИМОЙ И КОЭФФИЦИЕНТ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИЗ УДОБРЕНИЙ
Аннотация. Исследована динамика содержания азота в растениях ржи озимой в зависимости от видов удобрений, норм и сроков внесения удобрений. На основе проведенных исследований и данных других ученых уточнены параметры содержания общего азота в надземной массе ржи озимой.
Установлено, что содержание азота в растениях ржи озимой меняется в зависимости от фазы роста и развития растений, существенно возрастает при внесении азотных удобрений в подкормку. Внесение азотных удобрений в норме N30-60 весной увеличивает содержание общего азота в надземной массе ржи озимой в фазе кущения до 3,48-4,16% на сухое вещество. В последующие фазы роста и развития большие показатели содержания общего азота были при внесении азотных удобрений в два срока, которые в фазе выхода растений в трубку возрастали до 3,32-3,71%, в фазе колошения - до 1,30-1,44, в зерне - до 1,59-1,71 и в соломе до 0,43-0,46% на сухое вещество.
При внесении N30_90 весной коэффициент использования азота удобрений составляет 30-52%, а с подкормкой посевов ржи озимой дозой N30-60 в начале фазы выхода растений в трубку увеличивает его до 45-73%. Но коэффициент использования азота при второй подкормке составляет лишь 29-42% в зависимости от дозы азотных удобрений. Ключевые слова: рожь озимая, азотные удобрения, нормы и сроки внесения удобрений, коэффициент использования азота с удобрений, общее содержание азота.
G. М. Hospodarenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture М. М. Ptashnyk
Graduate student of the Department of Agricultural Chemistry and Soil Science, Uman National University of Horticulture DYNAMICS OF NITROGEN IN PLANTS OF WINTER RYE AND COEFFICIENT USE IT FROM FERTILIZERS
Abstract. The dynamics of nitrogen in plants of winter rye, depending on the types of fertilizers, rules and timing of fertilizer. On the basis of research and data from other researchers clarified the parameters of total nitrogen in overground mass of winter rye.
Established that nitrogen in the plants of winter rye varies depending on the phase of growth and development of plants increases significantly by the introduction of nitrogen fertilizer feeding. Adding nitrogen fertilizer rate of N30-60 early spring increases the content of total nitrogen in overground mass of winter rye in the phase of tillering to 3,48-4,16% of dry matter. In the next phase of growth and development of higher values of total nitrogen were in the retail of nitrogen fertilizers in the two terms are in the phase of the output plants grow up to 3,32-3,71%, in phase heading - to 1,30-1,44 in grain - to
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
21
1,59-1,71 and to 0,43-0,46% in straw on a dry basis.
With the introduction of N30 90 early spring nitrogen fertilizer utilization rate is 30-52%, and feed crops of winter rye N30 60 in the early phase of the output of plants in the tube increases it to 45-73%. But the utilization of nitrogen in the second feeding is only 29-42%.
Keywords: winter rye, nitrogen fertilizers, rules and terms of fertilizer, utilization of nitrogen fertilizers, the total nitrogen content.
Постановка проблеми. Проведення Грунтово!' дiаг-ностики дае можлив^ь визначити запаси елемен^в жив-лення в грунту що досить важливо для встановлення умов росту культур. Проте встановити при цьому доступшсть ïx для рослин неможливо. Тодi як xiмiчний склад рослин е прямою "вщповщдю" на умови росту та розвитку рослин. Результати рослинно!' дiагностики допомагають охарак-теризувати роль кореневого живлення i визначити ре-альну доступшсть елемен^в живлення з Грунту [1]. Тому необхщно знати критичш рiвнi вм^у елемен^в живлення в рослинах в окремi фази ïx росту i розвитку.
Аналiз останш дослщжень та публiкацiй. Для жита озимого, як i для шших культур, характерна динамка надходження елемен^в мшерального живлення. У цьому вщношенш цiкавi дослiдження провели Соорег H.D., Clarkson D.T. [3]. Було встановлено, що вже через 24 год. тсля початку експерименту вм^ азоту в кореневiй ^CT^i жита становив 45%, а в стеблi - 73%. Отже, жито озиме досить штенсивно поглинае i транспортуе по ксилемi елементи живлення в надземш органи. Водночас у жита, як у озимо' культури, дуже розтягнутий перюд засвоення елемен^в живлення, що обумовлюе нерiвномiрне 'х надходження в рослини.
Дослщженнями С.В. Машинника [4] та шших учених [2, 5] встановлено, що рослинна дiагностика дае можливють уточнити дозу добрив вiдповiдно до потреби в них рослин за фазами розвитку i вмюту елемен^в живлення в Грунтк Рослинна дiагностика являе собою комплекс методiв, що Грунтуеться на врахуванш низки показникiв, але для контролю рослин використовують в основному xiмiчну дiагностику. Умови мшерального живлення рослин виз-начають величину майбутнього врожаю, тому необxiдно проводити xiмiчну дiагностику з раннix етатв органогенезу. Оскiльки елементи структури врожаю формуються впродовж фаз росту i розвитку, то дiагностику потрiбно проводити вiдповiдно у цi фази, адже чим рашше буде встановлено нестачу елемента живлення, тим рашше можна буде усунути його дефщит.
Для зернових культур xiмiчну дiагностику доцiльно
проводити у фазах кущшня, виходу в трубку, колосiння, а також у зерш i соломi для визначення виносу елементiв живлення i впливу живлення на врожай i його якiсть [5]. Якщо дефiцит виявлено на початку вегетацшного перiоду, його можна усунути пщживленнями. Якщо результати аналiзу отримано в кшц вегетацiйного перiоду, то Тх можна використати для уточнення системи удобрен-ня в наступному роц [6].
Метою роботи е вивчення динамiки загального азоту в надземнш масi рослин жита озимого залежно вщ видiв, норм i строкiв внесення добрив, уточнення шкали забезпеченостi азотом залежно вщ фази розвитку та визначення коефМента використання його з добрив.
Методика дослщження. Зразки рослин вщбирали у фазах кущiння, виходу в трубку, колосшня та повноТ стиглосп. В них визначали вмiст сухоТ речовини за ДСТУ 11465-2001, вмют загального азоту визначали за МВВ 31-497058-019-2005. Коефiцiент використання рослинами жита озимого азоту з добрив розрахо-вували за рiзницею Тх виносу на дiлянкаx з внесенням азоту, фосфору та кал^ з добривами та на фосфорно-калшному фонi. Математичну обробку експерименталь-них матерiалiв здiйснювали, використовуючи пакет стан-дартних програм "Microsoft Exel 2010".
Основш результати дослiдження. Результати дослщжень свщчать, що найвищий вмют загального азоту був у фазi кущiння рослин жита озимого. Так, на дшянках без добрив його вмют становив 3,48% на суху речовину i зростав до 4,16% або на 20% у варiантi з найбшьшою нормою азотних добрив (N90(II)) (табл. 1).
Упродовж вегетацшного перюду вмiст загального азоту в надземнш мас жита озимого знижувався. У фазi виходу рослин у трубку його вмют коливався в межах 3,09-3,71, а колосшня - 1,16-1,44 % на суху речовину залежно вщ норм i строюв внесення азотних добрив.
Зерно жита озимого характеризуемся низьким вмю-том загального азоту, який у варiантi без добрив становив 1,47% на суху речовину. Бшьшм показники загального азоту були за роздрiбного внесення азотних добрив, вмют
Таблиця 1
Динамка BMicTy загального азоту в рослинах жита озимого залежно вщ норм i строюв внесення азотних добрив (2010-2012 рр.), % на суху речовину
Варiант доcлiдy Фаза росту та розвитку
Кyщiння Вихщ у трубку Колосшня Повна стигл^ть
Зерно Солома
Контроль (без добрив) 3,48 3,09 1,16 1,47 0,41
Р60К60 - фон 3,48 3,10 1,16 1,48 0,41
К60 + N60 (II) 4,06 3,34 1,31 1,53 0,44
Р + N 60 60 (II) 4,04 3,33 1,30 1,53 0,44
Фон + N30 (II) 3,56 3,23 1,24 1,50 0,42
Фон + N60 (II) 4,08 3,40 1,32 1,58 0,44
Ф0Н + N90 (II) 4,16 3,62 1,40 1,64 0,45
фон + N0 + N30 (IV) 3,48 3,18 1,27 1,53 0,42
Фон + N + N *un т |ч0 т l460(IV) 3,48 3,22 1,34 1,62 0,43
Фон + N + N *un т |ч30 (II) |ч30 (IV) 3,55 3,32 1,30 1,59 0,43
Фон + N + N 60 (II) 30 (IV) 4,09 3,52 1,36 1,65 0,44
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 22
АГРОХ1М1Я
Продовження таблиц 1
Фон + N + N *un т |ч30 CII^ 60 (IV) 3,56 3,40 1,31 1,60 0,43
Фон + N + N 60 (II) 60 (IV) 4,10 3,71 1,44 1,71 0,46
Н1Р05 2010 р. 0,20 0,16 0,07 0,08 0,02
2011 р. 0,22 0,17 0,08 0,09 0,02
2012 р. 0,24 0,18 0,07 0,09 0,02
Таблиця 2
PiBHi-парметри забезпеченосп азотом рослин жита озимого на 40pH03eMi опiдзоленому Правобережного Л^остепу, % на суху речовину надземноУ маси
Рiвень забезпеченосп Фаза росту та розвитку
Кущшня Вихщ у трубку Колосшня
Дуже низький <3,0 <2,0 <1,2
Низький 3,1-4,0 2,1-3,0 1,3-1,6
Оптимальний 4,1-5,0 3,1-4,0 1,6-2,0
Вище оптимального >5,1 >4,1 >2,1
якого коливався в межах 1,59-1,71% проти 1,50-1,64% за внесення 30-90 кг/га д.р. азотних добрив у пщживлення на II етат органогенезу. У соломi вмют азоту змшювався неiстотно i був у межах 0,41-0,46 % на суху речовину залежно вщ норм i строюв внесення азотних добрив.
За класифкашею забезпеченост рослин елементами живлення В.В. Церлшг [1] умют азоту в надземнiй мас жита озимого у фазах кущшня, виходу в трубку та колоання в контрольному вaрiaнтi характеризувався як низький i зростав до оптимального на фон внесення азотних добрив у нормi 90 кг/га д. р.
Високому врожаю вщповщае визначений вмiст в рослинах основних елемен^в живлення, який умовно можна вважати нормальним. Проте не завжди високий вмют поживних речовин забезпечуе найвищий урожай, оскiльки в його формуванш досить важливу роль вщграе спiввiдношення елементiв у рослинi та шшм фактори. В цьому зв'язку важливо визначити критичш рiвнi живлення культури [2].
Врахувавши ц дaнi та спiвстaвивши Тх з результатами власних дослщжень, нами запропоновано шкалу рiвнiв-пaрaметрiв зaбезпезпеченостi жита озимого азотом в умовах Правобережного Люостепу за вмютом його в рос-
линах (табл. 2).
У середньому за три роки дослщжень найбшьший коефМент використання азоту з добрив житом ози-мим одержано за внесення ïx роздрiбно у пщживлення напровесш (табл. 3). При цьому цей показник найбшьшим був у варiантi фон + N30 (II) + N60 (IV) - 73%. КоефМент використання азоту за одноразового пщживлення напровесш був меншим порiвняно з дворазовим, але бшьшим був за внесення 30 кг/га д.р. азотних добрив.
За умови пщживлення N30-60 у фазi виходу рослин у трубку знижувало коеф^ент використання азоту до 34-42%. У варiантаx iз перенесенням 30-60 кг/га д.р. азотних добрив цей показник був найменшим i становив вщповщно 34 i 29%.
Висновки. Вмют азоту в жит озимому змшюеться залежно вiд фази росту та розвитку рослин й ^отно зростае за внесення азотних добрив у пщживлення. 3i строюв внесення азотних добрив найбшьший вплив на вм^ загального азоту в надземнш маа жита озимого мае 'х внесення роздрiбно. Так, застосування N30-60 у пщживлення на початку виходу рослин у трубку забезпечуе зростання цьо-го показника у фазi кущшня на 2-20%, у фазi виходу в трубку - 7-19, у фазi колоання - 12-24, в зерш - 8-16,
Таблиця 3
Коефiцieнт використання азоту з добрив житом озимим за рiзних норм i строюв ïx внесення
(2010-2012 рр.), %
Варiант дослщу За внесення азотних добрив
у фазi кущшня у фазi виходу рослин у трубку всього за вегетащю
К60 + N60 (II) 30 - 30
Р + N г60 т "60 (II) 37 - 37
Фон + N30 (II) 52 - 52
Фон + N60 (II) 47 - 47
Фон + N90 (II) 38 - 38
Фон + N0 + N30 (IV) - 34 34
Фон + N + N *un т |ч0 т l460(IV) - 29 29
Фон + N + N *un т |ч30 (II) |ч30 (IV) 60 42 47
Фон + N + N *un т |ч60 (II) |ч30 (IV) 45 39 43
Фон + N + N *un т |ч30 (II) |ч60 (IV) 73 34 44
Фон + N + N 60 (II) 60 (IV) 52 34 41
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
23
соломi - 5-12% вiдносно контролю. На ochobï проведених дослiджень i даних шших учених уточнено piBHi-параметри забезпеченосл жита озимого азотом за вмятом його в надземнiй маа рослин.
За внесення Из0-90 напровесш коефiцieнт використан-ня азоту з добрив становить 30-52%, а додаткове тджив-лення посiвiв жита озимого дозою ^0_б0 на початку фази виходу рослин у трубку збшьшуе його до 45-73%, але коефМент використання азоту за другого тдживлення становить лише 29-42%.
Л1тература
1. Церлинг В.В. Агрохимические основы диагностики минерального питания селькохозяйственных культур / В.В. Церлинг. - М.: Наука, 1978. - 216 с.
2. Любич В.В. Оптимiзацiя азотного живлення тритикале ярого на чорноземi опщзоленому в умовах Правобережного Люостепу УкраТни: автореф. дис. на здобуття наук. степеня кандидата с.-г. наук: спец. 06.01.04 - агрохiмiя. -Харюв, 2010. - 21 с.
3. Cooper H.D. Cyclin of amino-nitrogen and offer nutrients between shoots and roots incereals a possible mechanism integrating soot and root in the regulatson of nutrient uptake / H.D. Cooper // J. exptr. Bet. - 1989. - P. 753-762.
4. Машинник С.В. Ефекгивысть застосування азотних добрив пщ яру м'яку пшеницю на чорноземi опщзоленому Правобережного Люостепу УкраТни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.04 -агрохiмiя / С.В. Машинник. - К., 2007. - 20 с.
5. Шевчук М.Й. Агрохiмiя / М.Й. Шевчук, С.1. Веремеенко. - Ч. 1. Теоретичн основи формування врожаю. - Рiвне: НУВГП, 2008. - 345 с.
6. Цюк Ю.В. Формування агроценозу жита озимого та його продуктивной залежно вщ технологií вирощування в умовах твычного Лiсостепу УкраУни: автореф. дис. кандидата с.-г. наук: спец. 06.01.09 - рослинництво. - К., 2007. - 22 с.
References
1. Tserling V.V. (1978). Agrochemical bases diagnosis of mineral nutrition of agricultural crops. Moscow: Nauka, 1978. 216 p. (in Russian).
2. Lubich V.V. (2011). Optimization of nitrogen nutrition of spring triticale in ashed in terms of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine: Author. of dis. to obtain the degree of Candidate of Agricultural sciences specials. Kharkov, 2010. 21 p. (in Ukrainian).
3. Cooper H.D. (1989). Cyclin of amino-nitrogen and offer nutrients between shoots and roots incereals a possible mechanism integrating soot and root in the regulatson of nutrient uptake. J. exptr. Bet., 1989. pp. 753-762. (in English).
4. Mashynnyk S.V. (2007). The efficiency of nitrogen fertilizers for soft wheat in the ravine ashed Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine: Author. of dis. to obtain the degree of Candidate of Agricultural sciences specials. Kharkov, 2007. 20 p. (in Ukrainian).
5. Shevchuk M.Yo., Veremeenko S.I. (2008). Agrochemicals. Part 1. Theoretical Foundations of the crop. Rivne: NUWMNRU, 2008. 345 p. (in Ukrainian).
6. Tsyuk Y.V. Formation agrocenosis winter rye and its performance based on the technology of growing in a northern forest-steppe of Ukraine: Author. of dis. to obtain the degree of Candidate of Agricultural sciences specials. K., 2007. 22 p. (in Ukrainian).
QBiBflBi
видавничо-под1графнний центр РЕЖИМ РОБОТИ: ПН-ПТ 8.00-18.00, СБ 8.00-15.00
м. Умань, вул. Тищика, 18/19 тел.: (04744) 4-64-88 (04744) 4-67-77
e-mail: vizavi08@mail.ru
■ оперативна пол1граф1я ■ видавництво ■ друкарня ■ пал1турна майстерня ■ сувешрна майстерня ■ дизайнерська студ1я ■ зовшшня реклама ■ торпвля канцелярськими товарами
ДРУК АВТОРЕФЕРАТ! В
за 4години 1 екз. - 4,00 грн
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№1, 2014
ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО
В. О. £щенко
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри загального землеробства Уманського нацюнального уыверситету садiвництва
УДК 631.51:631.95
М. В. Калi€вський
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри загального землеробства Уманського нацiонального унiверситету садiвництва agro.unus@ukr.net
НАПРУЖЕННЯ EmnOri4HOÏ Р1ВНОВАГИ ЗА МIHIМАЛIЗАЦIÏ ЗЯБЛЕВОГО ОБРОБ1ТКУ ^РУНТУ
Анотац 'я. 1нтенсивний механ'чний обробток фунту, який переважав у наш/'й кра'/'н/' впродовж останн/'х 50 роюв, зумовив не тльки п'/двищення енергозатратностi втчизняних технологий, а й призв/в до деградацп фунтового середовища. В данй статт': розглядаються наслдки м/н/мал/зацп зяблевого обробтку пд ярi культури в 5-п':льн':й с/возм/н/ з таким чергуванням культур: ячм/нь-соя-р/пак-пшениця-льон ол/йний. Зам/на бльш енергоемноУ оранки менш енергоемним плоскор/зним розпушуванням та використання млких обробтюв замсть глибоких оц/нювалась з еколопчного боку. Польов/ дослдження на чорноземi опдзоленому показали, що жоден ¡з шлях/в м/н/мал/зацп зяблевого обробтку не призводив до попршення фунтових умов вирощування р/зних польових культур. Веснян/ запаси доступноÏ вологи в метровому шарi фунту вд м/н/мал/зацп зяблевого обробтку не знижувались, щльн/сть складення орного шару знижувалась у межах оптимальности, нестотно знижувалась i загальна пористсть, а вм/ст агроном/чно ц/нно/ структури залишався досить високим. Дослджуванi заходи м/н/мал/зацп обробтку фунту не знижували забезпеченсть рослин поживою, а сприяли пдвищенню бюлопчноУ активност фунту. З негативного боку оц/нювались обидва заходи м/н/мал/зацп з позицп зростання потенц/йно/ i ефективноУ забур'яненост пос/в/в вирощуваних в дослдi культур. У середньому по с/возм/н/ на початок вегетацп в 'щ зам/ни полицевого обробтку безполицевим чисельнсть бур'ян'в на пос/вах зростала на 44%, а в 'щ використання млкоï оранки i плоскор '/зного розпушування замсть глибоких це зростання складало в/дпов/дно 32 i 22%.
Ключов'1 слова: м/н/мал/зац/я зяблевого обробтку чорнозему опдзоленого, ярi культури, водний i поживний режими фунту, забур'яненсть посвв.
В. Е. Ещенко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедрой общего земледелия Уманского национального университета садоводства М. В. Калиевский
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, доцент кафедры общего земледелия Уманского национального университета садоводства
НАПРЯЖЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО РАВНОВЕСИЯ ПРИ МИНИМАЛИЗАЦИИ ЗЯБЛЕВОЙ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ
Аннотация. Интенсивная обработка почвы, которая в последние 50 лет в основном применялась в нашей стране, сопровождалась не только повышением энергозатратности отечественных технологий, но и привела кдеградации почвы. В данной статье рассматриваются последствия минимализации зяблевого обработки под яровые культуры в 5-польном севообороте с таким чередованием культур: ячмень-соя-рапс-пшеница-лен масленичный. Замена более энергоемкой вспашки менее энергоемким плоскорезным рыхлением и применение мелких обработок вместо глубоких оценивалось с экологической стороны. Полевые опыты на черноземе оподзоленном показали, что ни один прием минимализации зяблевой обработки не приводил к ухудшению почвенных условий выращивания разных полевых культур. Весенние запасы доступной влаги в метровом слое почвы при минимализации зяблевой обработки не уменьшались, плотность пахотного слоя была в пределах оптимальности, несущественно снижалась и общая пористость, но при этом содержание агрономически ценной структуры оставалось высоким. Исследуемые меры минимализации обработки почвы не снижали обеспеченность растений элементами питания, а способствовали повышению биологической активности почвы. С негативной стороны оценивались оба приема минимализации с позиции роста потенциальной и эффективной засоренности посевов выращиваемых в опыте культур. В среднем по севообороту в начале вегетации культур от замены отвальной обработки безотвальной численность сорняков на посевах увеличивалась на 44%, а от использования мелкой вспашки и плоскорезного рыхления вместо глубоких - соответственно на 32 и 22%. Ключевые слова: минимализация зяблевой обработки чернозема оподзоленного, яровые культуры, водный и питательный режимы почвы, засоренность посевов.
V. О. Yeshchenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Head of Department of General Agriculture Uman National University of Horticulture M. V. Kaliyevskiy
Candidate of Agricultural Sciences, Docent of Department of General Agriculture Uman National University of Horticulture TENSION OF THE ECOLOGICAL BALANCE BY MINIMIZATION OF AUTUMN PLOWING
Abstract. Intensive tillage practices that were applied in our country for the last 50 years resulted in increased energy consumption of domestic tillage technologies and led to soil degradation. The article presents the results of minimization of
№1, 2014 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
25
