CC BY
15
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-300-305 УДК 611.716.1-018.4-053,15:616-073,75 Ошурко А. П., Олйник I. Ю.
ДИНАМ1КА Щ1ЛЬНОСТ1 К1СТКОВОТ ТКАНИНИ ВЕРХНЬОТ ЩЕЛЕПИ ЛЮДИНИ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗ1 ВИЗНАЧЕНА МЕТОДОМ КОМП'ЮТЕРНОТ ТОМОГРАФИ ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чернiвцi)
olijnyk1961@gmail.com anatoliystudent@gmail.com
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження проведено в рамках виконання фрагменту планово'1 комплексно! науко-во-дослщно! роботи «Законом!рносл морфогенезу та структурно-функцюнальш особливост1 тканин I ор-ган1в у онтогенез! людини», № державно! реестрацп 011би002938.
Вступ. Розширення напрацювань щодо ¡ндиви дуально! анатом1чно! м1нливост1 орган1в, систем та форми т1ла людини [1] 1н1ц1ювали зац1кавлення щодо досл1джень окремих структур щелепо-лицево! д1лянки у пренатальному онтогенез! людини [2,3] та морфогенезу верхньо! щелепи (ВЩ) [4]. Знання про норму онтогенетичного розвитку ВЩ мае виршальне значення у пренатальному виявленш його вщхилень (вад) [5]. Яшсть шстково! тканини щелепних к!сток мае особливе значення, осктьки характеризуеться вираженою втовою динам!кою [2] ! залежить як в1д переб!гу процесу мшерал!заци скелету в цшому, так I вщ особливостей м!нерального складу шстково! тканини конкретно щелеп [2,6,7].
Сучасш д!агностичн! можливост! з використанням медично! техн!ки вт!люються в життя, в основному, за рахунок тривим!рного рентгенолопчного досли дження, технологи комп'ютерно! томографи (КТ) та магштно-резонансно! томографи, що, на думку низки автор!в [8-11], мае виршальне значення для оцшки й мон!торингу великих ембр!ональних структур.
Водночас, для вивчення яшсних характеристик шстково! тканини передплод!в (Пп) ! плод!в (Пл) людини мае мкце необх!дн!сть застосування поедна-них метод!в досл!дження, зокрема, не тшьки вивчення насичення вм!сту мтро- [12] та макроелемент!в [13], як основного буд!вельного матер!алу к!стки, дослщжених ¡з застосуванням атомно-ем!сшно! та атомно-абсорбцшно! спектрофотометр!'!, а й шляхом дослщження за допомогою КТ щ!льност! шстково! тканини, у к!льк!сному и визначенш в м!жнародних одиницях за шкалою Хаунсфшда (МО Ни) [14-16].
Мета дослщження - визначити КТ щ!льн!сть зачатка мстково! тканини р!зних анатом!чних д!лянок ВЩ людини в динамщ! внутр!шньоутробного розвитку (ВУР) з використанням стандартизованого про-грамного забезпечення i-CATVision.
Об'ект i методи дослщження. За допомогою ме-тод!в макроскоп!чного та морфометричного досли дження обрано 59 об'емчв, з них: передплодового перюду, 11-12 тижн!в ВУР - 9 об'еклв та плодового перюду 13-40 тижн!в ВУР - 50 об'емчв. Пренатальний онтогенез ВЩ людини вивчений нами ¡з застосуванням градаци пер!од!в ВУР на основ! класично! перю-дизаци ембрюгенезу ! п!слязародкового онтогенезу людини Г.А. Шмидта (1972), яка визначае: зародко-вий перюд - тривал!стю 45 д1б, передплодовий пери
од - тривал!стю 30 д1б та плодовий перюд - 192 доби [17]. У дослщженш використано макропрепарати Пп ! Пл морфолопчного музею ушверситету.
Ус! досл!дження проведено з дотриманням осно-вних положень GСР (1996), Конвенци Ради бвропи про права людини та бюмедицину (в1д 04.04.1997), Гельсшсько! деклараци Всесв^ньо! медично! асоци ац1! про етичн! принципи проведення наукових ме-дичних досл!джень за участю людини (1964-2013), наказ!в МОЗ Укра!ни № 690 в1д 23.09.2009, № 616 в1д 03.08.2012 та зпдно методичних рекомендац!й [18] I "Порядку вилучення бюлопчних об'ект!в в1д помер-лих, т!ла яких шдлягають судово-медичн!й експерти-з! ! патологоанатом!чному досл!дженню, для наукових цшей" [19].
Таблиця 1.
Групування даних при вивченш якiсно одно-рщних сукупностей - кiлькiсних показникiв щiльностi кiстковоí тканини в МО Ни в зачатках
верхшх щелеп передплодiв i плодiв людини
Шдгрупи
№ BiK Число (А - права
групи (тижнi) спостережень сторона, В - лiва сторона)
1 11-16 11 1-А
1-В
2 17-24 21 2-А
2-В
3 25-29 10 3-А
3-В
4 30-40 9 4-А
4-В
Загальне число спостережень 11-40 51 51
Отримано зображення КТ-дослщження (GX CB-500, № NU011250, powered by i-CAT - США) з вира-женням кшьмсних показнимв, якi вказують на po3Mip явищ та мають певне шзнавальне значення, проте використання Тх е обмеженим. Тому для визначення piвня явища i поpiвняння показника в динамщ, нами враховувалися вiдноснi величини, якi отримано за допомогою статистичного аналiзу. Для статистичного згрупування (табл. 1) було вобрано 51 об'ект досли дження зi знаковою шформатившстю даноТ роботи.
Результати досл!джень та Тх обговорення. Шляхом об'ективного аналiзу динамiчного процесу ми неpалiзацiТ [12,13], пiсля попереднього огляду КТ зображень, що передають онтогенетичну морфоло-гiчну послiдовнiсть, нами обрано чотири дтянки для дослiдження щiльностi, як вiдповiдають чотирьом вiдpосткам ВЩ: лобовому, виличному, шднебшно-му, комipковому.
Отримаш результатами середньо-го значення дослщжуваного параметра (М), стандартного вщхилення (т) та рiвня ймовiрностi безпомилкового прогнозу (р), встановлено, що у пер-шiй дослiджуванiй груш для право'1 (А) сторони ВЩ (див. табл. 1, п=11) по-казники складають: лобовий вщрос-ток - 104±17,44, р<0,001; пiднебiнний
- 114,37±21,44, р<0,001; виличний
- 157,27±24,33, р<0,001 та з найниж-
чою щiльнiстю у комiрковому вiдростку - 47±6,85, р<0,001. У другiй груш (див. табл. 1, п=21): виличний вщросток - 388,43±22,83, р<0,001 мае найвищу щть-нiсть; лобовий - 316,95±15,76, р<0,001; пiднебiнний
- 288,76±10,68, р<0,001; комiрковий - 177,52±16,50, р<0,001. У третiй дослiджуванiй групi (див. табл. 1, п=10): лобовий - 389,00±22,89, р<0,001; пiднебiнний
- 291,00±20,14, р<0,001; комiрковий - 273,00±28,51, р<0,001; виличний - 471,20±32,72, р<0,001, що пд тверджуе динамiку найвищого рiвня мшерaлiзaцN [12,13]. У четвертiй грут (див. табл. 1, п=9): лобовий вщросток - 569,89±18,32, р<0,001 мае найви-щий рiвень мiнералiзацií у зачатку ВЩ, серед уах дослiджувaних груп, з право'| сторони; шднебшний
- 411,33±42,20, р<0,001; комiрковий - 341,67±26,41, р<0,001; виличний - 548,22±26,24, р<0,001.
Результати середнього значення дослщжувано-го параметра (М), стандартного вщхилення (т) та рiвня ймовiрностi безпомилкового прогнозу (р), як1 характеризуюсь щiльнiсть ВЩ лiвоí (В) сторони, вщ-повiдно до вiкових згрупувань, е наступними: у пер-шш групi (див. табл. 1, п=11): лобовий вiдросток -105,91±13,91, р<0,001; пiднебiнний - 105,36±12,81, р<0,001; комiрковий - 53,82±12,20, р<0,001; виличний - 183,36±0,001, р<0,001 мае найвищу щтьшсть даноУ вiковоí категори. У другш (див. табл. 1, п=21): лобовий - 287,38±12,79, р<0,001; шднебшний -228,14±13,18, р<0,001; комiрковий - 165,33±15,77, р<0,001; виличний - 353,62±21,86, р<0,001. У третiй групi (див. табл. 1, п=10): комiрковий - 239,50±25,32, р<0,001 складае найнижчу щтьшсть серед даноУ вто-воУ групи; шднебшний - 276,10±18,88, р<0,001; лобовий - 379,70±22,37, р<0,001; виличний 442,30±26,72, р<0,001. У четвертiй груш (див. табл. 1, п=9) найви-щою мiнерaлiзaцiею забезпечуеться лобовий вщ-росток - 550,78±30,59, р<0,001, так само як iз право!' сторони, проте з дещо нижчим показником; виличний вщросток - 515,33±27,20, р<0,001; пiднебiнний
- 409,22±30,62, р<0,001; комiрковий - 292,89±23,03, р<0,001 становить найнижчий рiвень мiнерaлiзaцií, як i в iнших дослiджувaних групах.
Ми стверджуемо, що дaнi результати е фунда-ментальними у функцiонaльнiй анатоми, так як виличний вщросток ВЩ разом iз верх-ньощелеповим вiдростком вилично( кiстки формуе передньо-латеральну стшку очноí ямки, що е захисним блоком для протиди бiчному стисканню та бар'ером для судинно-нервових пучшв, якi залягають у шсткових борознах дано[ дiлянки. Лобовий вщросток ВЩ формуе передньо-медiaльну стшку очноí ямки та латеральну стшку зовшшшх дихаль-них шляхiв Ь очевидно, цим зумовлюе
Таблиця 2.
Структура щiльностi кктково'' тканини в МО Ни (Хаунсфшда) верхньо'' щелепи плодiв людини, права сторона, %
Група BiK (тижнi) Число спостережень Вщростки
Лобовий Шднебшний Комнрковий Виличний
1-А 11-16 11 24,60 27,06 11,14 37,20
2-А 17-24 21 27,05 24,65 15,15 33,15
3-А 25-29 10 27,31 20,43 19,17 33,09
4-А 30-40 9 30,46 21,98 18,26 29,30
фiзiологiчний захист щелепо-лицевоí дiлянки плода, шд час проходження родовими шляхами. У цьому й полягае захисна роль для життево важливих анато-мiчних структур - очного яблука та скелету верхшх дихальних шляхiв (забезпечуючи ¡х прохiдность пiд час самостшного дихання з моменту народження).
Для визначення тенденцш якiсних характеристик, мшерального насичення кiстковоí тканини ВЩ людини в динaмiцi пренатального онтогенезу, що забез-печуе вщповщну структуру щiльностi (%), дослiджено для прaвоí сторони (табл. 2) та лiвоí сторони (табл. 3) його розподт. Встaновленi зaкономiрностi росту I зниження щтьносп окремих вiдросткiв ВЩ людини залежно вщ вiкового перюду онтогенезу плода.
Анaлiз темпу приросту (%) щтьносп (МО Ни) дае розумшня як розподiлу мiкро- та макроелеменлв для формування aнaтомiчних дтянок ВЩ, так i ¡х ролi й значення для функцiонaльноí анатоми.
Темп приросту для лобового вщростка ВЩ право( сторони мае позитивну тенденщю в усiх дослщжува-них групах. Проте спостер^аеться значне зниження (+0,96 %) у вдовому перiодi 17-29 тижнiв ВУР. Максимальна мiнерaлiзaцiя, що забезпечуе щiльнiсть (МО Ни), припадае на остaннiй мкяць розвитку Пл i е най-вищою серед усiх, нами дослщжуваних морфолопч-них одиниць, з темпом приросту +23,82 %.
Лобовий вщросток ВЩ лiвоí сторони мае незна-чну aсинхроннiсть у розвитку щтьносп кiстковоí тканини, проте зберiгaе позитивний темп приросту +26,84 %.
Пщнебшний вiдросток ВЩ прaвоí сторони харак-теризуеться сталими показниками щтьносп (МО Ни), його найвище вщсоткове спiввiдношення, серед вщростшв ВЩ, припадае на 11-16 тижшв пренатального онтогенезу i складае 27,06 %. Темп приросту мае вщ'емш показники порiвняно з шшими дослщжува-ними групами; чiтко встановлено його зростання лише в останньому вдовому перiодi (29-40 тижнiв) з позитивним значенням +7,59 %.
Темп приросту за показниками щтьносп (%) тднебшного вщростка лiвоí сторони мiж першою та другою, другою та третьою групами мае також вiд'емний прирiст, проте мiж другою i третьою, хоч iз
Таблиця 3.
Структура щшьносп кктково'' тканини в МО Ни (Хаунсфшда) верхньо'' щелепи плодiв людини, лiва сторона, %
Група BiK (тижнi) Число спостережень Вщростки
Лобовий Шднебшний Комнрковий Виличний
1-В 11-16 11 23,62 23,49 12,00 40,89
2-В 17-24 21 27,78 22,06 15,98 34,18
3-В 25-29 10 28,39 20,64 17,90 33,07
4-В 30-40 9 29,96 23,54 16,85 29,65
знаком мшус, але у двiчi змен-шуеться, порiвняно з правою стороною, i складае -6,44 %. Значення показника приросту мiж третьою i четвертою група-ми значно набирае позитивну динамiку i становить +14,05 %, що знову тдтверджуе роль функцюнально' анатомп та го-товнiсть плода до участi у грудному вигодовуванш.
Найнижчу щтьшсть (МО Ни) встановлено в комiркових вiдростках право''' сторони, що вказуе на потребу та штенсив-шсть розподiлу мiнерального насичення на фоли кулярне формування, рiст i мiнералiзацiю зачаткiв зубiв. Адже для вертикального перемщення зачатка зуба, до моменту прорiзування, необхiднi переду-мови тстково'' пропозицп - моделювання та аппо-зицiйний рiст взаемозалежних структур. Це наглядно тдтверджуе темп приросту, що складае +35,99 % мiж першою та другою групами, з подальшим його зни-женням до +26,53 % мiж другою та третьою групами досл^ження й значне зниження темпу, iз знаком мшус (-4,75 %), мiж третьою та четвертою групами.
Комiрковий вiдросток лiвоí сторони характери-зуеться позитивним темпом приросту мiж першою та другою досл^жуваними групами iз значенням +33,17 % з подальшим с^мким зниженням: мiж другою i третьою групами становить +12,01 % та мiж третьою i четвертою групами набувае вiд'емного значення -5,87 %, обфунтування чого подано вище.
Виличний выросток ВЩ право'' сторони у прена-тальному розвитку за мшеральним розподiлом, у тому числi й щтьност (МО Ни), займае 37,20 % - у першш грут; 33,15 % - у другш групi; 33,09 % - у тре-тiй групi та 29,30 % - у четвертш грут, тобто третину мiнерального розподiлу серед шших дослiджуваних морфологiчних дiлянок, в^ростшв. Дане тверджен-ня можна аргументувати тим, що в дiлянцi вилично-го вiдростка, 11-17 тижнiв пренатального онтогенезу, спостер^аеться iнтенсивнiсть процесiв васкуляри-зацп, тобто формування судинно' атки («велико' гусячо'' лапки»). Це надае можливiсть першочер-гово отримати необх^ну кiлькiсть мiкро- й макро-елемен^в, що й забезпечуе швидке мшеральне насичення вилично'' кiстки, а, в^пов^но, й зростання и щтьносл. Темп приросту (%) щiльностi (МО Ни) ви-личних вiдросткiв верхшх щелеп Пп i Пл людини мае в^'емш показники в уах дослiджуваних групах.
Виличний выросток ВЩ лiвоí сторони характеризу-еться незначною, але вищою щiльнiстю; за розподтом перша група складае 40,89 %, що е найвищим результатом за щтьшстю у вiдсотковому спiввiдношеннi. Друга група -34,18 %, третя група - 33,07 % I четверта група - 29,65 %. Темп приросту виличного выростка ВЩ лiвоí сторони, як iз право' сторони, мае в^'емш показ-ники.
Рис. 1. Вшова динамiка темпу приросту щшьносп мстково''' тканини верхньо'' щелепи плодiв
людини, права сторона, %.
Для об'ективiзацií', так як ми не порiвнюемо аб-солютнi показники щтьносп (МО Ни) вiдросткiв ВЩ (лобового, тднебшного, комiркового, виличного), а саме зони максимального 'х мшерального насичення та темп приросту в динамщ вiкових груп, резуль-тати дослiдження представленi на узагальнюючих графiчних зображеннях (рис. 1 i рис. 2), детальний аналiз яких описано вище.
Таким чином, щтьшсть лобового, виличного та тднебшного в^росттв ВЩ зумовлена морфофунк-цiональним призначенням, через наявшсть у них потовщень компактно'' речовини кiстки, якi утво-рюють до моменту народження контрфорси i роз-ташовуються так, що тиск, який забезпечуватиме постнатально утворення харчово'' грудки в ротовш порожниш, рiвномiрно розподiлятиметься по щелеп1 новонародженого з подальшою трансформацiею на черепно-лицевий скелет.
Проте, сама низька щтьшсть визначена у комiр-ковому выростку порiвняно з лобовим, виличним та тднебшним вiдростками. Очевидно, така особли-вiсть вказуе на потребу та штенсившсть розподiлу мiнерального насичення для фолтулярного формування, росту й мiнералiзацií' зачаткiв зубiв. Оскiльки для вертикального перемщення зачатка зуба, до моменту прорiзування, необхiднi передумови тстково' пропозицп - моделювання та аппозицшний рiст взаемозалежних структур.
Отримаш в дослiдженнi результати щодо мшерального насичення та темпу приросту щтьносп (МО Ни) тстково''' тканини ВЩ вказують на морфо-лопчну закономiрнiсть пiдготовки плода для прохо-дження родовими шляхами i його функцюнально' адаптацп в ранньому неонатальному перюдк
Висновки. Щiльнiсть (МО Ни) шстково' тканини для лобового выростка ВЩ право'' сторони за темпом приросту мае позитивну тенденшю в уах групах
Рис. 2. Вшова динамiка темпу приросту щшьносп мстково''' тканини верхньо'' щелепи плодiв
людини, лiва сторона, %.
статистичного згрупування iз значним и зниження (+0,96 %) у вдовому перiодi 17-29 тижнiв ВУР. Максимальна мiнерaлiзaцiя, що забезпечуе щтьшсть (МО Ни), припадае на останнш мiсяць розвитку Пл i е най-вищою серед усiх, нами дослщжуваних морфолопч-них одиниць, з темпом приросту +23,82 %. Лобовий вщросток ВЩ лiвоí сторони мае незначну асинхрон-нiсть у розвитку щтьносп кiстковоí тканини, проте збер^ае позитивний темп приросту +26,84 %.
Виличний вщросток ВЩ прaвоí сторони у прена-тальному розвитку за щтьшстю (МО Ни) кiстковоí тканини, у тому чи^ й мшеральним розподтом, займае 37,20 % - у першш групi; 33,15 % - у другш групi; 33,09 % - у третш груш та 29,30 % - у четвертш груш, що складае третину мшерального розподту серед iнших дослщжуваних морфологiчних дiлянок (вiдросткiв). Виличний вщросток ВЩ лiвоí сторони мае дещо вищу щтьшсть, яка складае: у першш груш - 40,89 %, що е найвищим показником щтьносп; у другш груш - 34,18 %; у третш груш - 33,07 % та у четвертш груш - 29,65 %. Така динамк щтьносп, очевидно, зумовлена штенсившстю процеав васку-ляризацп (формування судинноí атки) в дтянц ви-личного вщростка на 11-17 тижнях пренатального розвитку, що уможливлюе першочергове отриман-ня необхiдноí кiлькостi мiкро- й макроелеменлв та забезпечуе швидке мшеральне насичення кiстки, а, вiдповiдно, i зростання щiльностi.
Пiднебiнний вiдросток ВЩ прaвоí сторони харак-теризуеться сталими показниками щтьносп (МО Ни) з найвищим вщсотком (27,06 %), що припадае на 11-16 тижшв розвитку. Темп приросту щтьнос-тi практично у вах дослiджувaних групах прaвоí та лiвоí сторiн мае вщ'емш показники, за винятком його зростання на правш сторонi у 29-40 тижшв (+7,59 %); рiзкого зменшення мiж другою i третьою групами лiвоí сторони (-6,44 %), порiвняно з правою стороною, та значним зростанням позитивноí дина-мiки (+14,05 %) показника приросту мiж третьою I четвертою групами лiвоí сторони, що, очевидно, пщ-тверджуе роль функцiонaльноí анатомп та готовнiсть плода до учасл у грудному вигодовуванш.
Найнижчу щiльнiсть (МО Ни) встановлено в комiр-
бу та штенсившсть розподiлу мiнерaльного насичення на фолтулярне формування, рiст i мiнерaлiзaцiю зaчaткiв зубiв. Адже для вертикального перемЦення зачатка зуба, до моменту прорiзувaння, необхiднi пе-редумови кiстковоí пропозицп - моделювання та ап-позицiйний рiст взаемозалежних структур. Темп приросту мiж першою та другою групами складае +35,99 %, з подальшим його зниженням до +26,53 % мiж другою та третьою групами дослщження й значне зниження темпу, iз знаком мшус (-4,75 %), мiж третьою та четвертою групами. Комiрковий вщросток лiвоí сторони характеризуеться позитивним темпом приросту мiж першою та другою групами iз значен-ням +33,17 % та подальшим с^мким зниженням: мiж другою i третьою групами (+12,01 %) та набувае вщ'емного значення (-5,87 %) мiж третьою i четвертою групами, обфунтування чого подано вище.
Встaновленi у дослщженш зaкономiрностi пере-важання щтьносп (МО Ни) кiстковоí тканини лобового та виличного вщросшв зачатка ВЩ в динамщ1 пренатального онтогенезу людини е фундаменталь-ними у функцюнальнш анатоми, так як виличний вщ-росток ВЩ разом iз верхньощелепним вiдростком виличноí кiстки формуе передньо-латеральну стшку очноí ямки, що е захисним блоком для протиди бiч-ному стисканню та бар'ером для судинно-нервових пучмв, якi залягають у мсткових борознах дaноí ди лянки, а лобовий вiдросток ВЩ формуе передньо-медiaльну стiнку очноí ямки та латеральну стiнку зо-внiшнiх дихальних шляхiв i, очевидно, цим зумовлюе фiзiологiчний захист щелепо-лицевоí дiлянки плода, пiд час проходження родовими шляхами. У цьому ж полягае захисна роль для життево важливих анато-мiчних структур - очного яблука та скелету верхшх дихальних шляхiв (забезпечуючи íх прохщшсть пiд час сaмостiйного дихання з моменту народження).
Перспективи подальших дослщжень. Вважае-мо доцiльним провести дослiдження мiнерaльно-го вмiсту й щтьносп кiстковоí тканини пaтологiчно змiнених ВЩ передплодiв i плодiв людини та ново-народжених, а також вивчення íх розвитку за умов впливiв зовнiшнiх фaкторiв у екологiчно несприятли-вих регiонaх.
3.
kobmx BigpocTKax npaBoi cropoHM, ^o BKa3ye Ha noTpe-
^iTepaTypa
1. Snell RS. Clinical anatomy by Regions: 9-th Edition. LWW; Ninth, North American Edition, 2011. 768 p.
2. Chaikovska SYu. Analiz vikovoi dynamiky mineralnoho skladu kistkovoi tkanyny komirkovoi chastyny nyzhnoi shchelepy u ditei doshkilnoho viku. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2016;15(3):53-7. [in Ukrainian].
Krynytskyi RP. Analiz mineralnoho skladu kistkovoi tkanyny komirkovoi chastyny nyzhnoi shchelepy ta yoho vikovoi dynamiky u osib cholovichoi ta zhinochoi stati. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2015;14(3):40-3. [in Ukrainian].
Oshurko AP, Oliinyk lYu. Features of morphogenesis of the maxillofacial area in the embryonic and pre-fetal periods of human prenatal ontogenesis. In: Maciejewski R, Wronsca I, Futrac-Niczyporuk M, editors. Development and modernization of medical science and practice: experience of Poland and prospects of Ukraine: Collective monograph. Lublin: Izdevnieciba "Baltija Publishing". 2017;1:203-36. Tsyhykalo OV, Kuzniak NB, Popova IS, Oliinyk lYu, Dmytrenko RR, Perebyinis PP, et al. Peculiarities of the upper lip morphogenesis and its relation to facial development (review). Galician medical journal. 2017;24(2):1-4. E2017217. DOI: 10.21802/gmj.2017.2.17 Ponomarenko SI. Zviazok mizh parametramy stomatolohichnoho statusu ta systemnymy pokaznykamy stanu kistkovoi systemy. Problemy osteolohii. 2015;18(2):40-50. [in Ukrainian].
Govindraju P, Chandra P. Radiomorphometric indices of the mandible - an indicator of osteoporosis. J. Clin. Diagn. Res. 2014;8(3):195-8. Szpinda M, Baumgart M, Szpinda A, Wozniak A, Matkowski B, Wisniewski M, et al. Cross-sectional study of the ossification center of the C1-S5 vertebral bodies. Surg. Radiol. Anat. 2013;35:395-402. DOI: 10.1007/s00276-012-1045-5
Szpinda M, Baumgart M, Szpinda A, Wozniak A, Mila-Kierzenkowska C, Dombek M, et al. Morphometric study of the T6 vertebra and its three ossification centers in the human fetus. Surg. Radiol. Anat. 2013;35:901-16. DOI: 10.1007/s00276-013-1107-3
10. Baumgart M, Wisniewski M, Grzonkowska M, Badura M, Dombek M, Matkowski B, et al. Morphometric study of the two fused primary ossification centers of the clavicle in the human fetus. Surg. Radiol. Anat. 2016;38:937-45. DOI: 10.1007/s00276-016-1640-y
11. Baumgart M, Wisniewski M, Grzonkowska M, Matkowski B, Badura M, Szpinda M. Morphometric study of the neural ossification centers of the atlas and axis in the human fetus. Surg. Radiol. Anat. 2016;38:1205-15. DOI: 10.1007/s00276-016-1681-2
6.
9.
12. Oshurko AP, Oliinyk lYu, Korkuna OYa. Studying qualitative characteristics of bone tissue of the human maxilla on the quantitative content of trace elements (K, Fe, Co, Sr, Zn) in the dynamics of prenatal ontogenesis. Eur. J. of Biomedical and Life Sciences, Premier Publishing s.r.o. Vienna. 2018;3:23-37.
13. Oshurko AP, Oliinyk lYu. Study of the qualitative characteristics of the maxilla bone tissue according to the quantitative content of macroelements (P, Na, Ca, Mg, S) in the dynamics of prenatal ontogenesis. World of Medicine and Biology. 2019;1(67):171-7. DOI: 10.26.724/2079-83342019-1-67-17
14. Shapurian T, Damoulis PD, Reiser GM, Griffin TJ, Rand WM. Quantitative evaluation of bone density using the Hounsfield index. Int. J. Oral Maxillofac. Implants. 2006 Mar-Apr;21(2):290-7.
15. MLA style: "Godfrey N. Hounsfield - Nobel Lecture: Computed Medical Imaging". Nobelprize.org. Nobel Media AB 2014. Web. 7 Jan 2015. Available from: http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1979/hounsfield-lecture.html
16. Hounsfield scale // wikipedia.org [cited 2019 Feb 19]; Available from: http://en.wikipedia.org/wiki/Hounsfield_scale
17. Shmidt HA. Peryodyzatsiya embryoheneza i poslezarodyshevoho ontoheneza u cheloveka i zhyvotnykh. Arkhiv anatomiyi, hystolohiyi i embriolohiyi 1972;LXIII(8):17-28. [in Russian].
18. Mishalov VD, Chaikovskyi YuB, Tverdokhlib IV. Dotrymannia etychnykh i zakonodavchykh norm i vymoh pry vykonanni naukovykh morfolohichnykh doslidzhen. Kyiv; 2007. 76 s. [in Ukrainian].
19. Mishalov VD, Voichenko VV, Malysheva TA, Dibrova VA, Kuzyk PV, Yurchenko VT. Poriadok vyluchennia biolohichnykh obiektiv vid pomerlykh, tila yakykh pidliahaiut sudovo-medychnii ekspertyzi i patolohoanatomichnomu doslidzhenniu, dlia naukovykh tsilei: metodychni rekomendatsii. Osvita Ukrainy: spetsvypusk hazety. Kyiv: Pedahohichna presa. 2018;2(62):3-13. [in Ukrainian].
ДИНАМ1КА ЩШЬНОСП К1СТКОВО1 ТКАНИНИ ВЕРХНЬО1 ЩЕЛЕПИ ЛЮДИНИ У ПРЕНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗ1 ВИЗНАЧЕНА МЕТОДОМ КОМП'ЮТЕРНО1 ТОМОГРАФП Ошурко А. П., Олшник I. Ю.
Резюме. Динамику щшьност шстковоТ тканини верхньоТ щелепи (ВЩ) у пренатальному 0HT0reHe3i людини вивчено на 59 плодах - макропрепаратах морфолопчного музею ушверситету. BiK об'екпв дослщження ста-новив 11-40 тижшв внутршньоутробного розвитку (ВУР). Дослщження проведено з використанням методiв: макроскопп, морфометрп, комп'ютерноТ томографп та статистичного аналiзу. Визначення щшьност шстковоТ тканини рiзних анатомiчних дшянок зачатшв ВЩ проводили на томоrрафi GX CB-500 (powered by i-CAT) № NU011250 - США iз застосуванням стандартизованого програмного забезпечення i-CATVision з визначенням показнишв у мiжнародних одиницях Хаунсфшда (МО Hu). Ус дослiдження проведено з дотриманням основних положень бюетики. У динамщ пренатального онтогенезу людини встановлено фундаментальну закономiрнiсть перева-жання щтьносп шстковоТ тканини лобового та виличного вiдросткiв зачаткiв ВЩ. Максимальна мiнералiзацiя, що забезпечуе щiльнiсть цих вщросшв, припадае на останнiй мкяць розвитку плодiв. Пiднебiнний вiдросток ВЩ правоТ сторони характеризуеться сталими показниками щтьносп з найвищим вiдсотком (27,06 %), що припадае на 11-16 тижшв розвитку, тодi як за темпом приросту щтьносп шднебшних вщросшв практично у всiх дослiджуваних групах правоТ та лiвоТ сторiн ВЩ спостер^аеться асиметрiя показникiв. Найнижчу щтьшсть встановлено в комiркових вiдростках ВЩ, що вказуе на потребу та штенсившсть розподту мiнеральноrо наси-чення на фолтулярне формування, рiст i мiнералiзацiю зачаткiв зубiв.
Ключовi слова: пренатальний онтогенез, верхня щелепа, щтьшсть шстковоТ тканини, передплiд, плiд, людина.
ДИНАМИКА ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ ВЕРХНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ЧЕЛОВЕКА В ПРЕНАТАЛЬНОМ ОНТОГЕНЕЗЕ ОПРЕДЕЛЕННАЯ МЕТОДОМ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ Ошурко А. П., Олийнык И. Ю.
Резюме. Динамику плотности костной ткани верхней челюсти (ВЧ) в пренатальном онтогенезе человека изучено на 59 плодах - макропрепаратах морфологического музея университета. Возраст объектов исследования составлял 11-40 недель внутриутробного развития (ВУР). Исследование проведено с использованием методов: макроскопии, морфометрии, компьютерной томографии и статистического анализа. Определение плотности костной ткани различных анатомических участков зачатков ВЧ проводили на томографе GX CB-500 (powered by i-CAT) № NU011250 - США с применением стандартизированного программного обеспечения i-CATVision с определением показателей в международных единицах Хаунсфилда (МО Hu). Все исследования проведены с соблюдением основных положений биоэтики. В динамике пренатального онтогенеза человека установлено фундаментальную закономерность преобладания плотности костной ткани лобного и скулового отростков зачатков ВЧ. Максимальная минерализация, что обеспечивает плотность этих отростков, приходится на последний месяц развития плодов. Небный отросток ВЧ правой стороны характеризуется постоянными показателями плотности с высоким процентом (27,06 %), приходящимся на 11-16 недели развития, тогда как по темпу прироста плотности небных отростков практически во всех исследуемых группах правой и левой сторон ВЧ наблюдается асимметрия показателей. Самую низкую плотность установлено в альвеолярном отростке зачатка ВЧ, что указывает на необходимость и интенсивность распределения минерального насыщения на фолликулярное формирование, рост и минерализацию зачатков зубов.
Ключевые слова: пренатальный онтогенез, верхняя челюсть, плотность костной ткани, предплод, плод, человек.
DYNAMICS OF THE BONE DENSITY OF THE MAXILLA IN HUMAN PRENATAL ONTOGENESIS IDENTIFIED BY COMPUTED TOMOGRAPHY
Oshurko A. P., Oliinyk I. Yu.
Abstract. In order to study the qualitative characteristics of the bone tissue of the upper jaw (UJ) of human pre-fetuses and fetuses, the combined research methods should be used, in particular, not only to study the mineral content of micro and macro elements, as the main building material of the bone, but also by studying the CT-density
of the bone tissue, with a quantitative definition of density indices in international units according to the Hounsfield scale (MO HU).
Objective. To determine the CT-density of the germ of bone tissue in various anatomical sites of human UJ in the dynamics of prenatal ontogenesis using standardized software i-CATVision.
Object and methods. The research has been conducted on 59 gross specimens of the university's morphological museum - 9 pre-fetuses (11-12 weeks of development) and 50 human fetuses (13-40 weeks of development) using the methods: macroscopy, morphometry, computed tomography and statistical analysis. Determination of the bone tissue density in various anatomical sites of the maxilla germs has been performed on a GX CB-500 (powered by i-CAT) № NU011250 - the USA using standardized software i-CATVision with the definition of indices in international units Hounsfield (MO Hu). All studies have been conducted in compliance with the basic provisions of bioethics.
Results. We have selected four areas for the research that correspond to four ridges of the UJ: frontal, malar, palatal, cellular through an objective analysis of the dynamic mineralization process, after a preliminary review of CT images that transmit the ontogenetic morphological sequence.
The fundamental regularity of the predominance of bone tissue density of the frontal and malar ridges of the upper jaw germs has been established in the dynamics of human prenatal ontogenesis. The maximum mineralization, which provides the density of these ridges, eventuates on the last month of the fetal development. The palatal ridge of the UJ on the right side is characterized by constant indices of density with the highest percentage (27,06%), which takes place in the 11-16 weeks of development, whereas the asymmetry of indices is observed by the rate of growth of palatal ridges in almost all studied groups of the right and left sides of the UJ. The lowest density has been found in the cellular ridges of the UJ, which indicates the need and intensity of the distribution of mineral saturation on follicular formation, growth, and mineralization of the tooth germs.
Conclusion. Established in the study, the regularities of the predominance of density (MO Hu) of bone tissue of the frontal and malar ridges of the UJ in the dynamics of the human prenatal ontogenesis are fundamental in functional anatomy, since the malar ridge of the UJ with the maxillary ridge of the zygomatic bone forms the anterior-lateral wall of the orbit that is a protective block for countering the lateral compression and a barrier for neurovascular bundles that lie in the bone sulcus of the part, and the frontal ridge of the UJ forms a fore-medial wall of the orbit and the lateral wall of the external airways and, obviously, this causes a physiological defense of the jaw-facial area of the fetus during the passage through the birth canal. This is a protective role for vital anatomical structures, i.e. the eyeball and the skeleton of the upper respiratory tract (ensuring their permeability during independent breathing from the moment of birth).
Key words: prenatal ontogenesis, maxilla, bone density, pre-fetus, fetus, human.
Рецензент - проф. Пронна О. М.
Стаття наджшла 25.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-305-309 УДК 616.314-083:528.315-38
Пантус А. В., Рожко М. М., Багрй М. М., Ковальчук Н. е., Ярмошук I. Р. ВИВЧЕННЯ МОРФОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КАП1ЛЯРНО'' С1ТКИ НА РАНН1Х ТЕРМ1НАХ СУБКУТАНО'' 1МПЛАНТАЦП ПОРИСТОГО ВОЛОКНИСТОГО МАТРИКСУ ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
zlatoslava2@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Комплексна оцшка та опт^за^я методiв прогнозування, дiагностики та лтування стоматолопчних захворю-вань у населення рiзних втових груп», № державно' реестрацп 0114и001788.
Вступ. На даний час у медицин та бюшженерп з кожним роком зростае зацтавлення до бiополiмерiв. Матерiали в тканиннш шженерп для створення бю-iмплантатiв, повинш володп"и спектром спещальних властивостей i надавати шженерним або мшрошже-нерним конструкщям характеристик властивих живим тканинам, а саме: здатшсть до самовщновлення, здатшсть змшювати будову i властивост в вщповщь на фактори навколишнього середовища [1]. Проблема, що сто'ть перед тканинною iнженерiею, полягае в тому, щоб оптимiзувати видшення, розмноження i диференцшвання клп"ин, сконструювати каркаси (матрикс) або системи доставки, сприяючи пщтримщ, координацп регенерацп тканин у трьох вимiрах [2,3]. Одним iз важливих критерпв, який повинен врахову-ватись при конструюванш матриксу - це його здатшсть пщтримувати стабтьну гемодинамту всередин1
та навколо каркасу. Стабшьшсть гемодинамти та вщ-повщно життездатшсть тканин буде залежати переду-ciM вщ характеру розвитку кашлярно! атки всередин скафолда [4,5].
Мета дослщження. Експериментально оцшити характер розвитку судинно! атки на раншх термшах субкутанно! iмплантацií бiополiмерного волокнистого матриксу.
Об'ект i методи дослщження. Для проведення до-слщжень було використано розроблений нами волок-нистий матрикс iз гранул 100% чистого полтактиду. Матрикс розробляли методом фазового роздшення полiмеру. Товщина волокнистого матриксу в серед-ньому становила 30 мм. Дiаметр волокон становив вщ 4 мкм до 10 мкм (рис. 1).
Вище вказаш матрикси поддавались гамма стери-лiзацi!. Герметично запакован в подвшну упаковку для cтерилiзацií скафолди рiвномiрно вкладались тд електронний пучок з енерпею частинок 4 мега елек-трон вольт (МеВ) i протяжшстю iмпульciв 4,5 мтро-секунд (мкс). Кожен пакет «Medicom» стандартизований EN 868-5, ISO 11140-1, ISO 11607-1, в який був
