Научная статья на тему 'Динаміка популяцій мікромамалій та хижацтво лисиці у дніпровсько-орільському природному заповіднику'

Динаміка популяцій мікромамалій та хижацтво лисиці у дніпровсько-орільському природному заповіднику Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
56
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экосистемы
ВАК
Область наук
Ключевые слова
ДРіБНі ССАВЦі / ДИНАМіКА ЧИСЕЛЬНОСТі / РУДА ЛИСИЦЯ / ХИЖАЦЬКА ДіЯЛЬНіСТЬ

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Антонець Н.В.

У статті наведено дані з динаміки чисельності дрібних ссавців Дніпровсько-Орільського природного заповідника за період 1991-2009 рр. Показано динаміку руху чисельності у просторі і часі та прогноз у майбутнє параметрів їх популяцій та угруповань. Також, наведено дані з динаміки руху чисельності рудої лисиці ( Vulpes vulpes L.) у заповіднику та його околицях за період з 1991-2009 рр. та виявлені основні причини, що його обумовлюють. Обговорюється вплив хижацької діяльності цього хижака на фауну мікромамалій. Розглядається взаємодія системи «хижак-жертва» та взаємозв’язок динамік їх популяцій. Встановлено, що пік чисельності у лисиці (2002; 2008) припадає на рік спаду чисельності у дрібних ссавців, а спад до мінімуму її чисельності (2003; 2009) співпадає з депресією у мишоподібних гризунів. Головними факторами, що лімітують чисельність лисиці на сьогодні є епізоотія сказу та депресія чисельності основного кормового об’єкту дрібних ссавців. Аналізується відповідна література з даного питання.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Динаміка популяцій мікромамалій та хижацтво лисиці у дніпровсько-орільському природному заповіднику»

УДК 599.323.4+74.639.1.091

ДИНАМ1КА ПОПУЛЯЦ1Й М1КРОМАМАЛ1Й ТА ХИЖАЦТВО ЛИСИЦ1 У ДНШРОВСЬКО-ОРШЬСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ

Антонець Н. В.

Днтровсько-Ортьський природний 3anoeiömK, Днтропетровськ, antonez_48@mail.ru

У статт наведено дат з динамжи чисельносп дрiбних ссавцш Дшпровсько-Оршьського природного затждника за перiод 1991-2009 рр. Показано динамжу руху чисельностi у npocTopi i 4aci та прогноз у майбутне параметрш 1х популяцш та угруповань. Також, наведено дат з динамши руху чисельностi рудо! лисиц (Vulpes vulpes L.) у заповеднику та його околицях за перюд з 1991-2009 рр. та виявлеш основнi причини, що його обумовлюють. Обговорюеться вплив хижацько! дшльносп цього хижака на фауну мжромамалш. Розглядаеться взаемодш системи «хижак-жертва» та взаемозв'язок динамж 1х популяцiй. Встановлено, що пж чисельностi у лисищ (2002; 2008) припадае на рж спаду чисельностi у дрiбниx ссавцш, а спад до мiнiмуму ii чисельностi (2003; 2009) сшвпадае з депреаею у мишоподiбниx гризушв. Головними факторами, що лiмiтують чисельнiсть лисищ на сьогодт е -етзоот!я сказу та депресiя чисельностi основного кормового об'екту - дрiбниx ссавщв. Анaлiзуеться вiдповiднa лiтерaтурa з даного питання.

Ключовi слова: дрiбнi ссaвцi, динамжа чисельностi, руда лисиця, хижацька дiяльнiсть.

ВСТУП

Зоолопв здавна щкавили масов1 спалахи чисельност др1бних гризушв [10]. Необхщною умовою для складання прогнозу чисельносп мшромамалш е 1х облши. Taxi прогнози представляють не тшьки наукову щкавють, але й можуть бути використаш у вщповщних галузях народного господарства (сшьське господарство, медицина). Циктчним коливанням чисельносп тварин дос немае задовшьного пояснення. Космоф1зичш i ктматичш фактори як основа циктчних коливань майже не знаходять послщовниюв [20], однак G. S. Elton [28] та А. А. Максимов [19] вщстоюють точку зору про наявнють у природ! законом1рних циктчних процес1в, обумовлених, у тому числ1 сонячною актившстю. Ю. Ф Золотов [13] пов'язуе розвиток «великих хвиль» масових розмножень др1бних гризушв з роками мшмально! активносп Сонця в 11-р1чних циклах. По даних цього автора 5-6-р1чш цикли сонцед1яльносп i гелюобумовлеш 5-6-р1чш атмосферш ритми у свою чергу обумовлюють, «мал1 хвилЬ> в коливаннях чисельносп мишопод1бних гризушв, i зокрема на швдш колишнього СРСР - 5-6-р1чш ритми коливань чисельносп др1бних ссавщв. Наш1 дослщження шдтвердили дану гшотезу.

Другий фактор - хижаки. Багато автор1в вщносять його до числа найголовшших, що регулюють чисельшсть мишопод1бних гризушв [14, 18 и др.]. «Хищники чутко реагируют на количественные изменения своего основного корма, но, будучи зависимы от численности своей жертвы, никак не могут быть сами причиной их многолетних флуктуаций. Теория саморегуляции по типу «хищник-жертва» оказывается несостоятельной, если процесс динамики рассматривать в

многолетнем плане» [19]. Як вщомо [26, 8], основним масовим кормовим об'ектом рудо! лисищ (Vulpes vulpes L.) в рiзних точках !! ареалу е дрiбнi ссавцi. Монiторинговими дослiдженнями на територп заповiдника встановлено взаемозв'язок динамiки чисельност рудо! лисицi з динамiкою основного кормового об'екту - мiкромамалiями та ешзоопями сказу у лисиць.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

З 1991 по 2009 рр. у заповеднику (Дшпропетровська обл.) проводили монiторинг дрiбних ссавщв в основних бiотопах на 15 постшних облiкових лiнiях згiдно загальноприйнятих методик [12] з використанням звичайних пасток Геро та спещальних живопасток системи Н. А. Щипанова (1999), згедно Угоди про творчу наукову ствпрацю з 1ПЕЕ iм. А. Н. Северцова, РАН (1998-2003 и 2006-2011 рр.). Всього за 19 роюв ведпрацьовано 56200 пастко-дiб та здобуто 4005 особин дрiбних ссавщв. У живопастки, о^м iнших вцщв, здобуто 2 особини мало! люово! мишi (Sylvaemus uralensis Pall.), 2 особини люово! мишi (S. sylvaticus L.) та 2 особини норищ схедноевропейсько! (Microtus rossiaemeridionalis Ognev) для проведення едентифшаци видiв-двiйникiв сучасними методами дiагностики.

Паралельно (1991-2009 рр.) з мониторингом мiкромамалiй проводили облiки чисельност рудо! лисицi (Vulpes vulpes L.) по норах (картування поселень та вiзуальне спостереження бiля нори) навесш i маршрутним засобом порошею взимку за ведбитками слiдiв на сшгу [21]. Нори, що були виявлеш при детальному дослiдженнi територи, наносили на карту з видшенням 3 груп: неведведуваш, старi, кинутi цьогорiч; вiдвiдуванi або населенi одиночними тваринами й виводковi в умовах поточного року [25, 11].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Загалом при проведеннi швентаризащ! виявлено 15 видiв дрiбних ссавщв. На коротко- та довгозаплавних дшянках заповедника зареестровано 12 видiв дрiбних ссавцiв: мiдиця мала (Sorex minutus L.), мiдиця звичайна (S. araneus L.), бiлозубка мала (Crocidura suaveolens Pall.), мала люова миша (Sylvaemus uralensis Pall.), люова миша (Sylvaemus sylvaticus L.), польова миша (Apodemus agrarius Pall.), звичайна миша (Mus musculus L.), мишка лучна (Micromys minutus Pall.), мандрiвний пацюк (Rattus norvegicus Berk.), водяна нориця (Arvicola amphibius L.), нориця схедноевропейська (Microtus rossiaemeridionalis Ognev), рясонiжка звичайна (Neomis fodiens Penn.). На дшянках природного пщаного степу, що не охоплений люорозведенням виявлено 10 вцщв мiкромамалiй: бiлозубка мала (Crocidura suaveolens Pall); бшозубка бiлочерева (C. leucodon Germ.); мишiвка степова (Sicista subtilis Pall.); миша люова (Sylvaemus sylvaticus L.); мала люова миша (S. uralensis Pall.); польова миша (Apodemus agrarius Pall.); миша звичайна (Mus musculus L.); курганцева миша (M. spicilegus Pet.); мишка лучна (Mycromis minutus Pall.); нориця схедноевропейська (Microtus rosiaemeridionalis Ognev). З них Sicista subtilis Pall. [1, 2] занесена до Червоно! Книги Укра!ни (1994) [24].

Дослщженнями доведено, що динамша чисельносп фоновж видiв мiкpомамалiй знаxодиться у спорщненому зв'язку з 11-piчними циклами сонячно1' активностi, що дозволяе прогнозувати «тк велико1' xвилi» [3, 6, 5, 27]. Звичайно угруповання дpiбниx ссавщв заповiдника тpидомiнантне: миша мала люова (МЛМ), миша лiсова (ЛМ) та миша польова (МП). Це фоновi види мiкpомамалiй. Домiнye мала люова миша, яка витюнила лiсовy мишу на арени Дншра [6]. Коливання чисельностi фоновиx видiв дpiбниx ссавщв циктчш (так званi «мат» та «велик xвилi» у коливанняx чисельносп мiкpомамалiй, тобто 5-6 та 11^чш) та синxpоннi [28, 13, 19]. Прогноз зростання чисельносп мiкpомамалiй до максимуму - «мишача напасть» представляе не тшьки певну наукову щкавють, а й мае велике значення у сшьському господаpствi та медициш. Пiк «велико1' xвилi» у коливанняx чисельностi спостеpiгали в заповiдникy у 1991 та 2001 pp., а вщбувався вш на наступний рш пiсля максимуму сонячно1' активностi [5]. П1к «мало1' xвилi» - у 1994 та 2006-2007 pp., вщповщно [6]. У роки «шку чисельносп» закономipно вiдбyваeться зниження частки учасп домiнyючого виду (МЛМ) в yгpyпованняx мiкpомамалiй: (1994 -42,07%), (2001 - 35,78%), (2007 - 47,8%). Навпаки, у роки депреси чисельносп роль домшанта в yгpyпованнi значно зростае (1996 - 62,8%), (2003 - 61,3%) i (2009 -60%), а угруповання стае дводомшантним (у посушливк 1996 та 2009 - МЛМ+ЛМ), (у вологому 2003 - МП+МЛМ). Роки депресш чисельносп дpiбниx ссавщв сшвпадають з мшмумами сонячно1' активностi. Отpиманi данi з мошторингу дpiбниx ссавцiв дозволяють свщчити, що наступне зростання чисельностi - «тк велико1' xвилi» у коливанняx чисельностi дpiбниx ссавцiв прогнозуеться на 2013 р., тобто пюля максимуму сонячно1' активностi у 2012 р. [5, 6]. Багатоpiчнi дослiдження з динамши чисельностi дpiбниx ссавцiв у Чорноморському бюсферному заповiдникy (пiвдень колишнього СРСР) також, шдтвердили наявнiсть 8-11-piчниx циклiв [29].

У Днiпpовсько-Оpiльськомy природному заповщнику (ДОПЗ) та його оxоpоннiй зонi руда лисиця мешкае на дiлянкаx псамофiтного степу (Сеpедньоднiпpовськi арени) в зош екологiчного оптимуму [7, 9]. За допомогою облiкiв встановлено, що чисельнють лисицi пiддана значним коливанням. В пеpшi роки юнування заповiдника вона була вкрай низькою (1-2 слiдy/10 км - 1991 р.; 3/10 км - 1992 р.; 2/10 км - 1993 р.; 3,4/10 км - 1994 р.; 5,2/10 км - 1995 р.; 10-15/10 км - 1996; 18,1/10 км - 1997; 60/10 км - 1998; 62,8/10 км - 1999 р. за даними П. Т. Чегорко - Лггопис природи), але вже з 1998 р. розпочався процес зростання. У 2000 р. за даними облшв нами було виявлено 24 лисищ (6,6 ос. на 1000 га упдь); у 2001 р. - 50 лисиць (13,75 ос./1000 га); у 2002 р. - 60 лисиць (16,5 ос./1000 га); у 2003 р. -20 лисиць (5 ос./1000 га); у 2004 р. - 18 лисиць (4,5 ос./1000 га ); у 2005 р. - 25 лисиць (6,25 ос./1000 га); у 2006 р. - 40 лисиць (10 ос./1000 га); у 2007 р. - 52 лисищ (13 ос./1000 га); у 2008 р. - 69 лисиць (17,25 ос./1000 га); у 2009 р. - 47 лисиць (11,75 ос./1000 га). Отже, на оxоpонюваниx теpитоpiяx заповщниюв щшьнють населення лисищ сягае максимально величин. Обстеження дшянок пщаного степу в оxоpоннiй зош заповщника (понад 500 га) дае змогу свщчити, що тут в останш роки виявлено 6-8 поселень рудо1' лисищ та мають мюце випадки браконьерства. В перше десятиpiччя заповщний режим сприяв накопиченню лисищ та розселенню ïï

по територи. Дат почали дiяти процеси саморегуляцп чисельностг У 2008-2009 рр. 3BÍpi почали освоювати давне згарище на дшянках пiщаного степу (пожежа 1998 р.) через брак мюць придатних для житла. За роки дослщжень на територи заповедника було виявлено три шки у динамiцi чисельностi рудо! лисищ: в 1998, 2002 та 2008 рр. з надвисокою щшьшстю населення цього виду. Цiкавi даш з динамiки чисельностi лисицi (Vulpes vulpes caucasica Din.) на Ившчному Кавказi наведенi Г.А. Лошкаревим [17]. Виявлена 8-10^чна циклiчнiсть змiни чисельност з 9 кратною амплiтудою. Мiж великими хвилями спостерiгали малi шки, що повторюються кожнi 4-5 роюв. Аналогiчнi спостереження з динамiки чисельносп рудо! лисицi, тiльки з трикратною ампл^удою коливання, виявленi нами на теренах Середньодншровських арен ДОПЗ, у степовш зонi Укра!ни [7].

Сказ е одним з найнебезпечшших захворювань, збудникiв якого переносять дикi ссавщ. Як вiдомо [15], лисиця е ношем сказу (на першу чверть 2001 р. - 87,6%, це реестраци сказу у лисищ звичайно! в Сврош). Зооноз сказу - один iз найпоширенiших в Украш природно-осередкових захворювань ссавцiв, i лисищ, зокрема [16] та виступае як природний регулятор чисельносп даного виду. Тому занадто висока чисельшсть цього хижака у заповеднику епiдемiологiчно небезпечна. У 2003 р. тут спостершали спалах захворювання на сказ [4, 7]. Таким чином, на теренах Середньодншровських арен, в умовах ДОПЗ коливання чисельносп рудо! лисищ шдпорядковано процесам внутрипопуляцшно! динамши, а лiмiтацiя чисельносп цього виду вiдбуваеться природним шляхом через масове захворювання серед них на сказ i подальшу !х загибель. У районi Чорноморського бюсферного заповiдника на територи Нижньодшпровських арен [23] випадки захворювання на сказ серед диких тварин вiдмiчаються, майже, щорiчно. Укра!на за рiвнем захворюваностi сказом посiдае друге мюце в Gвропi [22]. Зараз в нашш кра!ш регламентацiю боротьби зi сказом визначае «Комплексна програма основних заходiв з профiлактики i боротьби зi сказом в Укра!ш на 2000-2010 рр.» вед 01.12.2000 р. (у неблагополучних з точки зору захворюваносп сказом зонах необхедно проводити пероральну вакинащю лисицi). У 2009 р., навесш у 6-ти схедних областях Укра!ни та на територи Дшпропетровсько! обл., зокрема, егерською службою мисливських господарств була проведена пероральна вакцiнацiя лисиць i, спалаху сказу серед них вл^ку та восени на територи заповедника не виявили. Але, як ведомо, «..зимовий пiк реестраци випадюв сказу пов'язаний iз пiвищенням здатност звiрiв до пересування, розселенням молодих лисиць та початком сезону розмноження, що призводить до збiльшення контакпв мiж особинами» [22]. На нашу думку [7], таю заходи необхедно проводити також, в охороннш зош заповiдника, щоб знизити ризик спалаху ешзооти сказу серед диких та свшських тварин (заповiдник межуе з населеними пунктами). Однак, необхедно зауважити, що «..одним з незворотнiх наследюв перорально! вакщнаци е рiст чисельносп популяци лисицi. Вiн являе собою нормальну реакщю популяци на зменшення захворюваностi сказом» [22]. Як поведе себе популящя лисицi у даному заповiднику покаже час. Загальновiдомо, що у заповедниках процеси вiдтворення фауни ведбуваються природним шляхом i, ймовiрно у майбутньому, вацiнацiя

популяцш лисищ по всш Укра!т призведе до зникнення Bipycy сказу, як це мае мюце у кра!нах Захедно! Свропи.

ВИСНОВКИ

Монiторинговими доследженнями рудо! лисицi на територи заповедника (1991— 2009 рр.) встановлено значт коливання чисельностi (вiд 2 до 69 особин). У 2009 р. вiдмiчено закономiрний спад чисельностi лисищ. Виявлена 8-10^чна циклiчнiсть змiни чисельност з 3-ри кратною амплiтyдою коливання. Мiж великими хвилями спостерiгали малi пiки, що повторюються кожнi 4-5 роюв. За роки дослiджень виявлено три пiки у динамiцi чисельност рудо! лисицi: в 1998, 2002 та 2008 рр. з надвисокою щшьшстю населення цього виду, що епедемюлопчно небезпечно -лисиця е ношем сказу. Заповiдний режим забезпечуе високу щшьшсть населення цього виду, а сам заповедник е небезпечним осередком сказу у Дншропетровськш область Тому в охороннш зонi заповедника необхiдно проводити пероральну вакинацiю лисищ. Встановлено, що тк чисельностi лисищ (2002; 2008) припадае на рш спаду чисельносп у дрiбних ссавщв, а депресiя !! чисельностi (2003; 2009) сшвпадае з депресiею у мишоподiбних гризyнiв. Отже, головними факторами, що лiмiтyють чисельнiсть лисицi на сьогодт е - епiзоотiя сказу та депрешя чисельностi основного кормового об'екту - дрiбних ссавцiв.

Динамша чисельностi фонових видiв мiкромамалiй заповедника iмовiрно знаходиться у спорiдненомy зв'язку з 11^чними циклами сонячно! активность П1к «велико! хвилЬ> в коливаннях чисельносп спостерiгали у 1991 i 2001 рр. П1к «мало! хвилЬ> - в 1994 i 2006-2007 рр., ведповедно.

Отриманi данi з мониторингу дрiбних ссавцiв дозволяють стверджувати, що наступне зростання чисельностi до максимуму - «тк велико! хвилЬ> в коливаннях чисельностi у ДОПЗ прогнозуеться на 2013 р.

Список л^ератури

1. Антонец Н. В. Динамика популяций микромаммалий и полуводных млекопитающих (Rodentia, Insectívora) Днепровско-Орельского заповедника / Н. В. Антонец // Вестн. зоол. - 1998. - Т 32, № 4. - С. 109-114.

2. Антонец Н. В. Современное состояние редких видов млекопитающих Днепровско-Орельского заповедника / Н. В. Антонец // Юбилейная конф. «Состояние, изучение и сохранение заповедных природных комплексов лесостепной зоны». - Воронеж: ВГУ, 2000. - С. 146-147.

3. Антонець Н. В. Др1бт ссавщ степових дшянок Дншровсько-Оршьського запов1дника / Н. В. Антонець // Запов1дна справа в Укра!ш - 2001. - Т. 7, № 1. - С. 33-37.

4. Антонець Н. В. Хит ссавщ Дншровсько-Оршьського запов1дника / Н. В. Антонець // Юбилейная конф. «Роль природно-заповедних територш у тдтриманш бюр1зноматття.» - Кашв, 2003. - С. 186-187.

5. Антонець Н. В. Др1бт ссавщ заплавних дшянок Дншровсько-Оршьського заповедника / Н. В. Антонець, Н. М. Окулова // Заповедна справа в Украш. - 2004. - Т. 10, № 1-2. - С. 34-40.

6. Антонец Н. В. Инвентаризация и мониторинг мелких млекопитающих песчаной степи Днепровско-Орельского природного заповедника / Н.В. Антонец // Матер. V Междунар. симпоз. «Степи серерной Евразии». - Оренбург, 2009. - С. 125-129.

7. Антонець Н. В. Руда лисиця (Vulpes vulpes L.) у Дншровсько-Оршьському природному заповеднику / Н. В. Антонець // Матер. М!жнар. конф. «Фальцфейшвсью читання». - Херсон, 2009. - С. 4-9.

8. Баник М. В. Особенности биотопического распределения обыкновенной лисицы (Vulpes vulpes L.) в Украине / М. В. Баник, Е. В. Скоробогатов, А. А Атемасов // Матер. Междунар конф. «Чтения памяти А.П. Крапивного» - Харьков, 2009. - С. 117-128.

9. Вайсфельд М. А. Красная лисица / М. А. Вайсфельд // Песец. Лисица. Енотовидная собака. Промысловые животные СССР и среда их обитания. - М.: Наука, 1985. - С. 73-115.

10. Виноградов В. С. Материалы по динамике фауны мышевидных грызунов в СССР: Исторический обзор массовых размножений / В. С. Виноградов. - Л.: Наркомзем СССР, 1934. - 62 с.

11. Домнич В. И. Типы и особенности строения нор обыкновенной лисицы (Vulpes vulpes) Нижнего Приднепровья / В. И. Домнич, Н. И. Лебедева // Vesnik zoologii. - 2000. - Supplement 14. - С. 124128.

12. Загороднюк I. Польовий визначник др1бних ссавщв Украши / I. Загороднюк - К.: НАНУ, 2002. -60 с.

13. Золотов Ю. Ф. Цикличность в размножениях мелких грызунов и факторы ее определяющие (к вопросу о влиянии солнечной активности на условия существования живых организмов на Земле): автореферат дисс. на соискание науч. степени канд. биол. наук / Ю. Ф. Золотов; Саратовский гос. ун-т. - Саратов, 1971. - 27 с.

14. Калабухов Н. И. Закономерности массового размножения мышевидных грызунов / Н. И. Калабухов // Зоол. журн. - 1935. - Т. 14, вып. 2. - С. 209-242.

15. Коробченко М. Природно-вогнищев1 шфекци за участю ссавщв у Луганськш област та питання охорони угруповань / М. Коробченко // Терюфауна сходу Украши. Пращ терюлопчно! школи. -Луганськ, 2006. - Вип. 7. - С. 276-290.

16. Коробченко М. А. Зооноз сказу у диких i синантропних угрупованнях ссавщв Схедно! Украши / М. А. Коробченко // Матер. Междунар. конф. ZOOCENOSIS 2007 «Бк^зноманптя та роль тварин в екосистемах». - Дтпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 486-487.

17. Лошкарев Г. А. Динамика численности кавказской лисицы (Vulpes vulpes caucasica Din.) в предгорьях Северного Кавказа / Г. А. Лошкарев // Сб. работ кафедры зоологии Тамбов. гос. пед. ин-та, 1968. - Вып. 26.

18. Наумов Н. П. Очерки сравнительной экологии мышевидных грызунов / Н. П. Наумов - М. - Л.: АН СССР, 1948. - 204 с.

19. Максимов А. А. Многолетние колебания численности животных, их причины и прогноз / А. А. Максимов. - Новосибирск: Наука, 1984. - 250 с.

20. Межжерин В. А. Динамика численности животных и построение прогнозов / В. А. Межжерин // Экология. - 1979. - Т. 3. - С. 3-11.

21. Облж диких тварин. Практичш рекомендаци / [В. Д. Бондаренко, I. В. Делеган, I. П. Соловш, М. П. Рудишин] // Облж диких тварин. Практичш рекомендаци. - Львiв: Вшьна Украгна, 1989. -65 с.

22. Пероральна вакцшацш як метод боротьби зi сказом лисиць. - Харюв: Стиль Издат, 2006. - 24 с.

23. Селюнина З. В. Сведения о питании обьжновенной лисицы в регионе Черноморского заповедника / З. В. Селюнина, Ю. А. Москаленко // Матер. юбш. конф. Актуальш питання збереження та ведновлення степових екосистем. - Аскашя-Нова, 1998. - С. 309-311.

24. Червона книга Укра!ни. Тваринний свгг / [Пед ред. М. М. Щербака]. - К.: Укра!нська енциклопедш iм. М. П. Бажана, 1994. - 464 с.

25. Чиркова А. Ф. Методика и некоторые результаты учетов численности лисицы и корсака / А. Ф. Чиркова // Методы учета численности и географического растределения наземних позвоночных. - М.: АН СССР, 1952. - С. 182-183.

26. Чиркова А. Ф. Красная лиса / А. Ф. Чиркова // [В. Г. Гептнер, Н. П. Наумов, Б. П. Юргенсон и др.]. Млекопитающие Советского Союза. - М.: 1967. - Т. 2, ч. 1. Морские коровы и хищные. - С. 45-52.

27. Antonets N. V. Dinamics of long standing of micromammalia number / N. V. Antonets // Матер. М1жнар. конф. «Михайтвськш цшиш» 80 роюв - сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку. - Суми, 2008. - С. 3-4.

28. Elton G. S. Periodic fluctuations in the numbers of animals their causes and effects / G. S. Elton // Brit.

J. exp. Biol. - 1924. - Vol. 11, N 1. - P. 119-163.

29. Selyunina Z. V. Population dynamics of hibernating small mammals in Southern Ukraine / Z. V.

Selyunina // ^International Conference Rodens et Spatium on Rodent Biology. - Myshkin, 2008. - P. 28.

Антонец Н. В. Динамика популяций микромаммалий и хищничество лисицы в Днепровско-Орельском природном заповеднике // Екосистеми, !х оптим!защя та охорона. амферополь: ТНУ, 2009. Вип. 20. С. 67-73.

В статье приведены данные по динамике численности мелких млекопитающих Днепровско-Орельского природного заповедника за период с 1991-2009 гг. Показано динамику движения численности во времени и пространстве и прогноз в будущее параметров их популяций и сообществ. Также, приведены данные по динамике численности рыжей лисицы (Vulpes vulpes L.) в заповеднике и его окрестностях на период с 1991-2009 гг. и установлены основные причины, обуславливающие его. Обсуждается влияние хищнической деятельности этого вида на фауну микромаммалий. Рассматривается взаимодействие системы «хищник-жертва» и взаимосвязь динамик их популяций. Установлено, что пик численности у лисицы (2002; 2008) приходится на год спада численности у мелких млекопитающих, а спад до минимума ее численности (2003; 2009) совпадает с депрессией у мышевидных грызунов. Следовательно, главными факторами, которые лимитируют, численность лисицы на сегодня есть - эпизоотия бешенства и депрессия численности основного кормового объекта - мелких млекопитающих. Анализируется соответствующая литература по данному вопросу.

Ключевые слова: мелкие млекопитающие, динамика численности, рыжая лисица, хищническая деятельность.

Antonets N. V. The population dynamics of micromammalia and predatory influence of red fox in the Dnepro-Orel's Nature Reserve // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2009. Iss. 20. P. 67-73.

In this article the data of population dynamics of small mammals in Dnipro-Orel's Natural Reserve in period 1991-2009 was given. Dynamics of population quantity at time, space territory and prognosis at the future parameters of their population in coenosis were shown. Also the population dynamics of red fox (Vulpes vulpes L.) at reserve in period 1991-2009 was presented and main reasons which influence were determined. The predatory influence of red fox on fauna of small mammals was discussed. The interaction in system «predator - sacrifice» and connection dynamics of their populations were considerated. The dominate factors, which limited quantity of red fox are - epizooties hydrophobia and depression of number main forage's object - small mammals.

Key words: small mammals, dynamics of populations, red fox, influence of predator.

Поступила в редакцию 30.10.2009 г.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.