CC BY
18
516-073.432.19
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В УЛЬТРАЗВУКОВИХ, М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНИХ I ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У Л1КУВАНН1 П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ РАНОВИХ УСКЛАДНЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МАГН1еВМ1СНИХ М1НЕРАЛ1В У ХВОРИХ ПОХИЛОГО В1КУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ни»
кафедра загально' хiрургi'i
(зав. - д. мед. н., проф. М.В. Трофмов)
вул. Дзержинського, 9, Днтро, 49044, Укра'ша
КЗ «Днiпропетровське кптчне об'еднання швидко'медично' допомоги» ДОР»
(голов. лiкар - В.Г. Корпусерко)
вул. Свердлова, 65, Днтро, 49000, Укра'ша
ТОВ «Незалежна лабораmорiя «1НВ1ТРО»
(ген. директор - С.В. Амбросов)
вул. Чкалова, 38, Дтпро, 49000, Укра'ша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of General Surgery
Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
PI «Dnipropetrovsk clinical association of Ambulance» DRC»
Sverdlova str., 65, Dnipro, 49000, Ukraine
e-mail: artem_n82@mail.ru
Limited Liability Company «Independent laboratory «Invitro» Chkalova str., 38, Dnipro, 49000,Ukraine
Ключовi слова: рановi ускладнення, бшофт, хворi похилого вк Key words: wound complications, bishofit, elderly patients
Реферат. Динамика показателей ультразвуковых, микробиологических и цитологических исследований в лечении послеоперационных раневых осложнений с использованием магнийсодержащих минералов у больных пожилого возраста. Мунтян С.А., Носов А.Ю., Гетман В.В., Балаш К.П., Черняк С.П., Кругляк Н.Л. Было отобрано 57 больных в возрасте старше 60 лет с различными видами раневых осложнений после операций на брюшной полости и передней брюшной стенке. Лечение раневых осложнений включало как традиционные методики, так и использование компрессов с бишофитом. На третьи сутки после начала лечения наблюдается значительное уменьшение почти всех вычисляемых показателей по сравнению с лечением с использованием бишофита. На 7 сутки заметна разница ширины раневой полости на 62,88%, объема раневой полости на 85,76% у больных второй группы по сравнению с больными первой. Таким образом, использование бишофита в лечении таких послеоперационных раневых осложнений, как гематома, серома и инфильтрат, в виде компрессов ведет к существенному уменьшению экссудации в ране, быстрому снижению концентрации микрофлоры в ране, что способствует уменьшению сроков заживления ран и выздоровлению пациентов.
Abstract. Dynamics of parameters of ultrasonic, microbiological and cytological investigations in the treatment of postoperative wound complications using magnesium containing minerals in the elderly patients. Muntyan S.O., Nosov A.Y., Getman V.V., Balash K.P., Chernyak S.P., Kruglyak N.L. 57 patients aged over 60 years with various types of wound complications after surgery for abdominal and anterior abdominal wall were treated. Treatment of wound complications included both traditional methods and the use of packs of bishofit. On the third day after the start of treatment there was a significant decrease in almost all computing performance indices as compared with treatment using bishofit. On the day 7 a noticeable difference of wound cavity width by 62.88%, the volume of the wound cavity by 85.76% in patients of the second group as compared with patients of the first was noted. So, bishofit use in the form of compresses in the treatment of postoperative wound complications such as hematoma, seroma and infiltration leads to a significant reduction in wound exudation, rapid decline in the concentration of microorganisms in the wound; this reduces time of wounds healing and patients' recovery.
УДК 616-001.4-089.168-06:08:615.326:
С. О. Мунтян ,
A.Ю. Носов ,
**
B. В. Гетман , К.П. Балаш ,
C.П. Черняк , Н.Л. Кругляк
17/ Том XXII/1
55
Незважаючи на значт устхи, досягнутi в х> рурги, лшування хворих похилого вiку залиша-сться до кiнця не вирiшеною проблемою [3, 15].
У шсляоперацшному перiодi часто спостер> гаються рiзнi рановi ускладнення, частота яких може досягати 20,9-49,2% [1, 2, 12, 13, 16]. Зараз встановлено закономiрностi виникнення шсля-операцшних ускладнень у герiатричних хворих, а саме залежно вщ стану iмунолоriчноl реактив-ностi, стану тканин у зон розрiзу та ш. [10].
У структуру ранових ускладнень входять на-гноення, розходження кра!в рани, гематома, сiрома, iнфiльтрат рани, тривала лiмфорея, л^а-турнi норищ, некроз кра!в рани [14]. Бшьш висока 1хня частота в герiатричних хворих пов'язана в першу чергу з морфолопчними змiнами передньо! черевно! стiнки. Цi змiни характеризуються прогресуючою атрофiею м'я-зових й апоневротичних структур, зменшенням кiлькостi клiтинних елеменпв i, як наслiдок цього, зменшенням енергетичних i пластичних субстратiв, втратою еластичностi за рахунок стовщення й огрубшня колагенових i зменшення кшькосп еластичних волокон, поступовою ре-дукщею мiкроциркуляторного русла й зменшенням кшькосп нервових волокон [12].
Маючи бути комплексним, лiкування ранових ускладнень подшяеться на загальне (антибю-тикотератя, протизапальна, iнфузiйна терапiя) та мюцеве (компреси, фiзiотерапевтичнi проце-дури, рiзнi методи евакуаци ексудату).
Одним з ефективних засобiв мюцево1 терапи е магшевмюний мiнерал бiшофiт. Бiшофiт - це природний мiнерал, що був утворений у процес галогенезу на заключнш стади формування со-ляних вiдкладень сульфатного типу, збагачених магшем.
Рашше було вiдомо, що бшофгг мае проти-запальнi властивостi. Також була вщкрита влас-тивiсть бшофггу пригнiчувати рiст i розмножен-ня патогенно1 та умовно-патогенно1 мiкрофлори. Наряду з цим бшофгг збiльшуе фагоцитарну активнють моноцитiв, макрофагiв та нейтрофшв макроорганiзму [4, 9, 11].
Було встановлено, що зниження вмюту маг-нiю в тканинах сприяе розвитку запального процесу. Протизапальну дiю бшофггу можна пояснити здатнiстю магнiю знижувати актив-нiсть циклооксигенази, а також антагошстичною взаемодiею з медiаторами запалення - серото-нiном, гiстамiном, простагландинами [10].
Магнш може не тшьки пiдвищувати стiйкiсть тканин до альтераци та знижувати ексудацiю, але i стимулювати процеси завершувально1 фази запалення - пролiферацil. Показано, що цей
катюн стимулюе бiосинтетичнi функци фiбро-бластiв i стабiлiзуе енергетичний обмш, зменшуе лiмфогiстiоцитарну iнфiльтрацiю i стимулюе фагоцитоз [10].
Мета роботи - вивчити вплив бшофггу на стан пащенпв та показники загальноклшчних аналiзiв при лiкуваннi герiатричних хворих з рановими ускладненнями пiсля операцiй на переднш черевнiй стiнцi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У хiрургiчному вщдшенш герiатричного про-фiлю КЗ «Дншропетровське клiнiчне об'еднання швидко1 медично1 допомоги» ДОР» у перiод з 2012 по 2014 рш було вщбрано 57 хворих вiком старше 60 роюв з рiзними видами ранових ускладнень тсля операцiй на черевнш порожнинi та переднiй черевнш стшщ.
Пацiенти були розподiленi на двi групи. У першу групу увiйшов 31 пацiент (14 чоловшв та 17 жiнок) вшом вiд 60 до 91 року, у середньому 70,94 року. Структура обсягу оперативних втру-чань у цш групi була такою: лапароскотчна холецистектомiя - 7; гернiотомiя з приводу па-хово! гриж1 - 12; лапаротомiя, холецистектомiя -2; гернiотомiя з приводу грижi бшо1 лiнil черева - 1; гернiотомiя з приводу пiсляоперацiйноl вен-трально1 гриж1 - 5; лапаротомiя, холецис-тоеюностомiя - 1; лапаротомiя, холедохолгго-томiя - 1; лапаротомiя, резекщя шлунка - 1; гернiотомiя з приводу пупово1 гриж1 - 1. Па-цiенти цiеl групи мали такi рановi ускладнення: гематома шсляоперацшно1 рани - 16, серома шсляоперацшно1 рани - 12, iнфiльтрат тсляопе-рацiйноl рани - 3.
У другу групу увшшло 26 пащенпв (11 чо-ловiкiв та 15 жшок) вiком вiд 60 до 85 роюв, у середньому 67,88 року. Структура обсягу оперативних втручань у цш груш була такою: лапароскотчна холецистектомiя - 3; гернiотомiя з приводу пахово1 грижi - 7; лапаротомiя, холецистектомiя - 1; гернiотомiя з приводу гриж1 бшо1 лiнil черева - 4; гернiотомiя з приводу пiсляоперацiйноl вентрально1 грижi - 4; лапаро-томiя, резекщя шлунка - 1; гернiотомiя з приводу пупово1 грижi - 6. Пащенти ц1е1 групи мали таю рановi ускладнення: гематома пiсля-операцшно1 рани - 15, серома шсляоперацшно1 рани - 8, iнфiльтрат шсляоперацшно1 рани - 3.
Лiкування ранових ускладнень у першш групi включало евакуащю рiдинного вмiсту раново1 порожнини (за наявнiстю) шляхом пункцil або дренування раново1 порожнини, а також УВЧ-терапiю та накладання нашвспиртових компресiв з додаванням розчину фурацилшу (традицiйна методика).
Лшування ранових ускладнень у другiй груш включало евакуащю вмiсту раново1 порожнини та накладання компресiв з розчину препарату «Бшофгг полтавський».
Контрольну групу складали ще 20 пацiентiв (9 чоловтв та 11 жiнок) вшом вiд 61 до 82 роюв, у середньому 73,7 року, яю не мали ранових ускладнень тсля операцiй на черевнiй порожнит та переднiй черевнiй стiнцi. Структура обсягу оперативних втручань у цш групi була такою: лапароскопiчна холецистектомiя - 5; гернiотомiя з приводу пахово1 грижi - 7; лапаротомiя, холе-цистектомiя - 1; гернiотомiя з приводу шсля-операцiйноl вентрально1 грижi - 2; лапаротомiя, холецистоеюностомiя - 2; лапаротомiя, холе-дохолiтотомiя - 1; гернiотомiя з приводу пупово1 грижi - 1; лапаротомiя, пластика стравохiдного отвору дiафрагми з фундоплiкацiею - 1.
Задля оцiнки вираженостi запально1 реакци пащентам були проведенi ультразвуковi до-слщження раново1 порожнини, мiкробiологiчнi та цитолопчш дослiдження раново1 порожнини. При ультразвуковому дослщженш вимiрювалась ширина раново1 порожнини (за лггературними даними при мшробному запаленнi цей параметр перевищуе показник 13 мм [8]), визначались
наявтсть рiдини та об'ем раново! порожнини. Також були взят пошви з раново! порожнини з метою визначення наявносп i концентраци мiкрофлори в раш [7]. При цитолопчному обсте-женнi зiскрiбкiв зi стшок раново! порожнини виявлялась наявнiсть та обраховувалась кiлькiсть лейкоцитiв, макрофагiв та нейтрофшв у рановiй порожнинi [8]. Bci дослiдження були проведенi в 6 етатв: до операци, в 1, 3, 7, 14 та 30 добу тсля операци.
На початку аналiзу розраховували середню арифметичну (М) i !! статистичну помилку, яка характеризуе величину вiдхилення випадкового показника вщ генерального параметра [5]. Кожен ряд перевiрений на нормальтсть розподiлу за допомогою середнього квадратичного вщхилен-ня, всi ряди вщповщали закону нормального розподiлу. Достовiрнiсть вщмшностей перев> рена за допомогою ^критерда Стьюдента [5].
Результати обробленi за допомогою програми MedStatMini в середовищi Windows 7.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Показники, що обчислювались, у першш та другiй групах у першу добу тсля операци сут-тево не вiдрiзнялись (табл. 1).
Стан показникчв на 1 добу пiсля операци (M±m)
Таблиця 1
Обчислювальт показники
1група
2 група
3 група
Ширина раново1 порожнини за даними УЗД, мм Об'см раново' порожнини за даними УЗД, см3
Наявтсть р1дини в рановт порожнит за даними УЗД, тльтсть випадкш Цитолопчне обстеження раново' порожнини (юльюсть лейкоцнт1в у пол1 зору)
18,56±2,073 17,72±2,525 0
42,23±6,83 29,15±4,13 0
26 (83,87%) 23 (88,46%) 0
16,39±2,545 12,2±2,007 0
Як видно з даних таблищ, в обох групах спостерталось мшробне запалення в ранi (ширина раново! порожнини бшьше 13 мм, у бшь-шостi випадкiв мае мюце ексудат у рановiй порожниш та наявтсть лейкоципв при цитолопчному дослщженш). При мiкробiологiчному дослщженш раново! порожнини виявлено наявтсть стафiлококово! iнфекцi! (в обох групах виявлений Sthaph. aureus - у першш груш в концентраци 105 КУО/см3 - у 5 випадках, 106 КУО/см3 - в 1 випадку, 107 КУО/см3 - в 1 випадку; в другiй групi 104 КУО/см3 - в 1 випадку, 105 КУО/см3 - у 3 випадках, 106 КУО/см3 -у 2 випадках). Також у першш груш у 2 пащенпв
виявлена Moraxella catarrhalis у концентраци 103 КУО/см3 - 1 пащент, та 105 КУО/см3 - 1 пацiент, що говорить про наявтсть внутршньо-госттально! флори.
На третю добу у пащенпв друго! групи спостерiгаеться значне зменшення майже всiх обчислювальних показниюв порiвняно з па-цiентами першо! групи (табл. 2).
Помiтно зменшення ширини раново! порожнини на 41,41% у другш групi порiвняно з першою (р>0,95), об'ему раново! порожнини на 82,77% (р>0,95) та кшькосп лейкоцитiв при цитологiчному дослщженш на 64,76% (р>0,95).
17/ Том XXII/1
57
Таблиця 2
Стан показникчв запалення на 3 добу шсля операщ!' (M±m)
Обчислювальт показники 1 група 2 група 3 група
Ширина раново! порожнини за даними УЗД, мм 13,95±1,529 8,173±1,137 0
Об'см раново! порожнини за даними УЗД, см3 26,59±4,245 4,582±0,7186 0
IЬниимсть р1дини в рановт порожнши за даними УЗД, тльтсть випадк1в 27 (87,10%) 23 (88,46%) 0
Цитолопчне обстеження раново! порожнини (кшьюсть лейкоципв у пол1 зору) 14,87±1,686 5,24±0,7506 0
При мiкробiологiчному дослiдженнi раново! порожнини в першiй rpyni вiдмiчаeться наяв-шсть Sthaph. aureus у концентрацп 103 КУО/см3 -в 2 випадках, 104 КУО/см3 - в 1 випадку та 105 КУО/см3 - у 2 випадках, Moraxella catarrhalis 103 КУО/см3- в 1 випадку; в другш грyпi - Sthaph. aureus 102 КУО/см3 - в 1 випадку, 104 КУО/см3 - в 1
випадку, 105 КУО/см3 - в 1 випадку та 106 КУО/см3 - в 1 випадку.
На 7 добу помина рiзниця ширини раново! порожнини на 62,88% (р>0,95), об'ему раново! порожнини на 85,76% (р>0,95) у хворих друго! групи порiвняно з хворими першо! (табл. 3).
Таблиця 3
Стан показни^в запалення на 7 добу шсля операщ!' (M±m)
Обчислювальт показники
1група
2 група
3 група
Ширина раново! порожнини за даними УЗД, мм Об'см раново! порожнини за даними УЗД, см3
Наявтсть рмими в ранов1й порожнин1 за даними УЗД, юльюсть випадк1в Цптолог1чне обстеження раново! порожнини (кшьюсть лейкоципв у пол1 зору)
6,829±1,21 2,535±0,3928 0
12,08±3,192 1,72±0,2469 0
19 (61,29%) 6 (23,08%) 0
5,565±1,095 0 0
Також значно менша кiлькiсть випадкiв вияв- концентрацп 103 КУО/см3- у 2 випадках та
лення ексудату в рановш порожнинi. Цитоло- 105 КУО/см3 - в 1 випадку, а також Moraxella
пчне дослщження пацieнтiв друго! групи не catarrhalis у концентрацп 102 КУО/см3- в
виявило клiтин запалення. 1 випадку. Тодi як у пащенпв 2 групи росту
При мшробюлопчному дослiдженнi у па- мшрофлори не виявлено взагалi. цieнтiв першо! групи виявлений Sthaph. aureus у
Таблиця 4
Стан показникчв запалення на 14 добу пiсля операщ!' (M±m)
Обчислювальт показники
1 група
2 група
3 група
Ширина раново!' порожнини за даними УЗД, мм Об'см раново! порожнини за даними УЗД, см3
IЬпиимсть рвдини в рановт порожшим за даними УЗД, кшьюсть випадк1в Цитолопчне обстеження раново! порожнини (кшьюсть лейкоципв у пол1 зору)
1,42±0,81 3,58±2,43 5 (16,13%) 0
Як видно з даних таблищ 4, у декшькох пащенпв першо1 групи на 14 добу тсля операци ще вiдмiчаеться залишкова ранова порожнина, тодi як у всiх пащенпв друго! групи ранова порожнина повнютю закрилась. При мшробюло-гiчному дослщженш в 1 пащента першо! групи вiдмiчаеться наявнiсть Sthaph. aureus у концентраци 103 КУО/см3.
Через мюяць пiсля операцiï не спостерiгалось наявносп рановоï порожнини у всiх хворих.
ЩДСУМОК
Таким чином, видно, що використання 6i-шофiту в ткуванш таких пiсляоперацiйних ранових ускладнень, як гематома, серома та iнфiльтрат, у виглядi компресiв веде до суттевого зменшення ексудаци в ранi, швидкого зниження концентрацiï мiкрофлори в ранi, що сприяе зменшенню термiнiв загоення ран та одужанню пацiентiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Адамян А.А. Ошибки и осложнения после хирургической коррекции деформаций передней брюшной стенки / А.А. Адамян, Б.Ш. Гогия, Р.Э. Величенко // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 1998. - № 1. - С. 14-20.
2. Баязитов М.Р. Ефектившсть алопластики великих та пгантських шсляоперацшних вентральних гриж (клшжо-експериментальне дослвдження): ав-тореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук / М.Р. Баязитов. - Тернотль, 2001. - 23 с.
3. Белоконев В.И. Биомеханическая концепция патогенеза послеоперационных вентральных грыж / В.И. Белоконев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2000 - № 5 - С. 23-27.
4. Инновационные лекарственные препараты на основе минерала бишофит глубокой очистки: перспективы и проблемы применения / И.Ю. Митрофанова, Б.Б. Сысуев, А.А. Озеров, Е.А. Самошина [и др.] // Фундаментальные исследования.- 2014.- № 9-7.-С. 1554-1557
5. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - Москва: Высш. школа, 1990 - 531 с.
6. Покровская М.П. Цитология раневого экссудата как показатель процесса заживления раны / М.П. Покровская, М.С. Макаров. - Москва, 1942.
7. Про оргашзацш контролю та профшактики шсляоперацшних гншно-запальних шфекцш, спричи-нених мшрооргашзмами, резистентними до до антимш-робних препарапв: НАКАЗ МОЗ № 236 ввд 04.04.2012.
8. Протезирование вентральных грыж / А.Г. Хи-тарьян, Р.Н. Завгородняя [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2005. - № 4. - C. 44-50.
9. Результата вивчення 1муномодулюючих вла-стивостей водяного розчину бшофггу в експерименп / Г.В. Дзяк, Е.А. Коваль, А.Н. Зорин, H. Milon [та in] // Медичш перспективи. - 1997. - Т. 2, № 3. - С. 3-5.
10. Спасов А.А. Магний в медицинской практике / А.А. Спасов. - Волгоград, 2000. - 268 с.
11. Сысуев Б.Б. Перспективы и проблемы создания на основе минерала бишофит эффективных лекарственных форм / Б.Б. Сысуев, И.Ю. Митрофанова, Э.Ф. Степанова // Фундаментальные исследования. -2011 - № 6 - С. 218-221.
12. Фелештинский Я.П. Хирургическое лечение послеоперационной грыжи живота у пациентов пожилого и старческого возраста / Я.П. Фелештинский // Клинич. хирургия - 1997 - № 11 - С. 17-20.
13. Ягудин М.К. Прогнозирование и профилактика раневых осложнений после пластики вентральных грыж / М.К. Ягудин // Хирургия. - 2003. - № 11. - С. 54-60.
14. Chevrel J.P. Polyester mesh for incisional hernia repair. Incisional hernia / J.P. Chevrel, A.M. Rath; Ed. V. Schumpelick, A.N. Kingsnort^ - Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 1999.
15. Klein M. Directly energized uptake of beta-estra-diol 17-(beta-D-glucuronide) in plant vacuoles is strongly stimulated by glutathione conjugates / M. Klein // J. Biol. Chem. - 1998. - Vol. 273. - P. 262-270.
16. White T.J. Factors affecting wound complications in repair of ventral hernias / T.J. White, M.C. Santos, J.S. Thompson // Am. Surg. - 1998. - Vol. 64, N 3. -P. 276-280.
REFERENCES
1. Adamyan AA, Gogia BSh, Vasilenko RE. [Errors and complications after surgical correction of deformities of the anterior abdominal wall]. Annaly plasticheskoy, rekonstruktivnoy i esteticheskoy khirurgii; 1998. Russian.
2. Bayazitov MR. [Alloplastic efficiency of large and giant postoperative ventral hernias]. Avtoref. dys. kand. med. nauk. Ternopil'; 2001. Ukranian.
17/ Том XXII/1
59
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
3. Belokonev VY. [Biomechanical concept of the pathogenesis of postoperative ventral hernias.]. Vestnik khirurgii im. I.I. Grekova. 2000;5:23-27. Russian.
4. Mytrofanova YYU, Sysuev BB, Sysuev BB, Oze-rov AA, Ozerov AA, Samoshyna EA, Akhmedov NM. [Innovative medicines based on mineral bischofite deep cleaning: Prospects and problems of application]. Fun-damental'nyye issledovaniya. 2014;9-7:1554-7. Russian.
5. Lakin GF. [Biometrics]. Moskva. Vysshaya shko-la. 1990;531. Russian.
6. Pokrovskaya MP. [Cytology of wound exudate as an indicator of the process of wound healing]. Moscow. 1942. Russian.
7. [Ministry of Health Order number 236 of 04.04.2012 "On organization of control and prevention of postoperative inflammatory infections caused by pathogens, resistant to antimicrobial action"]. Ukranian.
8. Hitaryan AG, Zavgorodnyaya RN, et al. [Ventral hernias Prosthesis] Moscow, Endoskopicheskaya khi-rurgiya. 2005;4:44-50. Russian.
9. Dzyak GV, Koval' YeA, Zorin AN, Mason, Co-xon. [Study of immunomodulatory properties of aqueous solution bishofit in the experiment]. Medicni perspektivi. - 1997;3. Ukranian.
10. Spasov AA. [Magnesium in medical practice]. Volgograd, 2000;268. Russian.
11. Sysuyev BB, Mitrofanova IYU, Stepanova EF. [Prospects and problems of creation based on mineral bischofite effective dosage forms]. Fundamental'nyye issledovaniya. 2011;6:218-21. Russian.
12. Feleshtinskiy YaP. [Surgical treatment of postoperative abdominal hernia in elderly patients]. Klini-cheskaya khirurgiya. 1997;11:17-20. Russian.
13. Yagudin MK. [Prediction and prevention of wound complications after plastic ventral hernias]. 2000. Russian.
14. Chevrel JP, Rath AM. Polyester mesh for inci-sional hernia repair. In: Incisional hernia. Ed. V. Schum-pelick, AN. Kingsnorth. Berlin-Heidelberg: SpringerVerlag; 1999.
15. Klein M, et al. Directly energized uptake of beta-estradiol 17-(beta-D-glucuronide) in plant vacuoles is strongly stimulated by glutathione conjugates. J. Biol. Chem. 1998;273:262-70.
16. White TJ, Santos MC, Thompson JS. Factors affecting wound complications in repair of ventral hernias. Am. Surg; 1998.
CraTra Haginmga go pega^ii' 28.12.2016
♦
