Динаміка оцінок якості життя в процесі стаціонарного лікування пацієнтів із загостренням поперекового больового синдрому Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

1Чатер1али конференци /Proceedings of the Conference/

тому !х не вiднесли до жодно! з груп. Виявили статис-тично вiрогiдну рiзницю мiж середшм балом за шкалою у хворих, яю не народжували дггей, та жшок, якi народжували до появи перших проявiв РС (3,71 ± 0,22 порiвняно з 4,38 ± 0,14 вiдповiдно; г = 2,55; р < 0,05). У жшок, хворих на РС, яы народжували датей пiсля дебюту РС, бал за шкалою ЕБ88 був вiрогiдно нижчим порiвняно з балом у пащенток, якi народжували ттьки до перших проявiв демiелiнiзуючого процесу (3,89 ± 0,12 порiвняно з 4,38 ± 0,14 вiдповiдно; г = 2,59; р < 0,05).

Ремпуючо-рецидивуючий тип РС найчастiше зустрь чався у групi жiнок, яю народжували дiтей пiсля перших проявiв демiелiнiзуючого процесу, i цей показник був вiрогiдно вищий порiвняно з часткою ошб, яю народжували ттьки до початку РС. Вторинно-прогресуючий тип переб^у РС найчастiше зус^чався у жшок, яю народжували ттьки до початку РС. Первинно-прогресуючий тип захворювання зафшсовано у 3,67 ± 1,80 % хворих на РС, якi народжували тiльки до появи перших проявiв РС, та у 4,76 ± 3,29 %, яю взагалi не народжували дггей.

Висновки. Таким чином, отриманi нами результати показали, що народження дiтей пiсля появи перших проявiв РС у жшок позитивно впливае на клiнiчнi характеристики РС. Так, жшки, яю народжували пiсля дебюту РС, мали нижчий бал за шкалою швалщизаци та вiрогiдно вищу ймовiрнiсть найбiльш доброяюсного ремпуючо-реци-дивуючого перебiгу патологiчного процесу.

УДК 617.559-009.76:616-08 ПЕРОВА В.П.

Внницький нацюнальний медичний унверситет iMeHi М.1. Пирогова

21018, м. Внниця, вул. Пирогова, 56 E-mail: admission@vsmu.vinnica.ua

AMHAMiKA OUiHOK якосл життя В nPOUECi СТАЦЮНАРНОГО ЛiKYBAHHЯ

nAUiSHTiB i3 ЗАГОСТРЕННЯМ ПОПЕРЕКОВОГО БОЛЬОВОГО СИHДPOMY

Вступ. Поперековий больовий синдром мае висо-ку медичну та сощальну значущiсть для сустльства i хворих, оскiльки займае суттеве мiсце у структурi захво-рюваност населення, е поширеною причиною втрати працездатностi та зниження якостi життя.

Мета дослщження: дослiдити динамiку ощнок якостi життя у процесi стащонарного лiкування пацiентiв i3 загостренням поперекового больового синдрому.

Матер1ал та методи. Нами було обстежено 46 (17 чоло-вiкiв та 29 жшок) хворих i3 загостренням хронiчного поперекового больового синдрому (середнш в1к — 45,2 ± 9,3 року), як! перебували на стацiонарному лкуванш у Вш-ницьк1й обласнiй психоневролопчнш лiкарнi 1м. акаде-мiка О.1. Ющенка. Проведено анкетування цих хворих за вiзуально-аналоговою шкалою оцшки штенсивносп болю (ВАШ), шкалою депресй Бека та питальником EQ-5D.

_1Ш

Результати. Результати проведених дослiджень показали, що оцшка пацiентами динамши больового синдрому була доволi позитивною: середнш показник за ВАШ шсля завершення лiкування зменшився з 51,07 ± 12,33 мм до 27,87 ± 7,02 мм (р < 0,01). Рiвень остаточного больового синдрому можна розцiнювати як незначний. Результати опитування за шкалою Бека теж вiрогiдно покращилися (з 15,63 ± 6,5 бала до 12,71 ± 5,74 бала; р < 0,05), хоча i залишаються на межовому рiвнi, що припускае наявнiсть депресивних розладiв. Водно-час оцiнки можливостей самообслуговування та рiвня повсякденно! активност практично не змiнились, незважаючи на устшне лiкування. Стан мобiльностi вiрогiдно покращився, але продовжував бути обмеже-ним — 1,17 ± 0,38 бала проти 1,76 ± 0,43 бала на початку лiкування (р < 0,05). Самооцшка стану власного здоров'я покращилась вiрогiдно — 77,11 ± 11,26 бала проти вихщ-них 65,74 ± 13,67 бала (р < 0,05), проте середня динамша становить усього 10—12 мм за в1зуально-аналоговою шкалою EQ-5D (у межах 15 % вщ початкового рiвня).

Висновок. Можна зробити висновок, що полшшення оцiнок якостi життя вщбулося за рахунок динамiчноl «гостро!» складово! — того, що пов'язано з фактом тимчасового загострення. Бтьша ж частина порушень якостi життя пов'язана з самим хрошчним больовим синдромом, i навiть при значному клiнiчному полшшен-нi на момент виписки залишаються стiйкi обмеження повсякденного функцiонування як у фiзичному, так i у психологiчному вимiрах.

УДК 616.853+613.95+615.213

П1ТИК М.1., ДЕЛЬВА Д.Ю., П1ТИК О.М.

ДВНЗ «Вано-Франювський нацональний медичний

унверситет»

E-mail: pityk@ukr.net

PEOPAKTEPHi ФОРМИ ЕтЛЕПСИ Y ДПЕЙ: ПOШYKИ PAЦiOHAЛЬHOÍ nPOMEn^EnTmHOi nO^TEPAnii

Незважаючи на значнi усп1хи у створеннi ефективних стандарт лiкування ептепсй, проблема фармакорезис-тентних форм ще! недуги, особливо у дггей, залишаеться актуальною i потребуе подальших дослiджень, зокрема, пошуку нових форм рацюнально! полггерапи.

Матер1ал i методи дослщження. З урахуванням в1до-мих критерив включення i виключення з дослiдження основну групу хворих становили 12 дiтей вшом в1д 1 до 12 роив 1з рефрактерними формами ептепсй, серед яких було 4 дiтей 1з синдромом Уеста, 2 дiтей — 1з мюклошч-ною абсанс-епiлепсiею i 6 дiтей — 1з симптоматичною фокальною ептепаею з вторинною генералiзацiею нападiв. ус1м хворим призначали похщш вальпроево! кислоти у середнiй добовш доз1 28,0 мг/кг, що комбь нували з одним 1з 3 апробованих протиетлептичних препаратiв (леветiрацетам, тотрамат i карбамазепiн у

130

М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713

№ 4(74), 2015