CC BY
14
УДК: 636.2.084.52.637.12
Шаловило С.Г., д. с.-г. наук, проф., Дутка В. Р., к. с.-г. наук, асист. © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького
ДИНАМ1КА Л1Н1ЙНОГО РОСТУ БУГАЙЦ1В I КАСТРАТ1В ПРИ ВИРОЩУВАНН1 ТА В1ДГОД1ВЛ1 В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
У статт1 наведет дат про еплие строку кастрацп та систем утримання на лШйний р1ст та ежову змту тдексге будоеи тыа бугайц1е I кастратге.
Ключовi слова: бугайц1, кастрати, система утримання, лШйний р1ст, пром1ри, тдекси будоеи тыа.
Вiковi змши живо! маси визначають змши лшшних розмiрiв, екстер'ерних промiрiв частин тша та шдекЫв будови тша тварин. Вщомо, що в процес росту тварин ктотно змшюються пропорци будови тiла, однак змша пропорцiй не може означати змшу живо! маси тварин. В зв'язку з цим нами були проведен дослiдження впливу кастращ! в рiзнi вiковi перiоди бугайцiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи на лшшш показники та змiни iндексiв будови тша, яю дають можливiсть об'ектившше оцiнити формування напрямку продуктивностi молодняку.
Матер1али 1 методи дослщжень. Експериментальну частину роботи виконано у приватному mдприемствi "Агро-Прогрес" Буського району Львiвсько! областi.
Для дослiджень було вдабрано 45 бугайцiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, з яких було сформовано три групи по 15 голiв у кожнш: контрольна (некастроваш бугайцi) та двi дослiднi: перша (бугайцi, кастроваш у 6-мiсячному вiцi) i друга (бугайщ, кастрованi у 13-мiсячному вщГ). До 6-мiсячного вiку вс пiддослiднi тварини утримувалися безприв'язно в групових кликах по 15 голiв. Пiсля кастрацi! у 6-мiсячному вщ бугайцi друго! дослiдно! групи до кшця осенi випасалися на пасовищ^ а бугайцi контрольно! та першо! дослiдно! груп були переведенi на прив'язне утримання. Кастрати друго! групи в стшловий перюд утримувалися у групових кликах безприв'язно. Перед початком наступного л^а бугайцi першо! дослщно! групи були кастрованi у вщ 13 мiсяцiв i як бугайщ друго! групи, переведет до листопада на пасовищне утримання. Некастроваш бугайщ контрольно! групи знаходились в примщенш на прив'язi за кнуючою технолопею дорощування i вiдгодiвлi з тдвезенням у лiтнiй перiод кормiв зеленого конвеера.
Результати дослщжень. Встановлено, що iз змiнами середньодобових приростiв та живо! маси змшювався лiнiйний рют пiддослiдних бугайцiв. В рiзнi вiковi перiоди напруга росту окремих статей тша бугайщв проходила iз неоднаковою iнтенсивнiстю.
© Шаловило С.Г., Дутка В. Р., 2009
361
Висота в холщ e одним iз основних промiрiв. За цим показником у пщдослщних бугайщв в 6-мкячному вiцi суттeвоï рiзницi не встановлено. Ця закономiрнiсть була збережена у бугайцiв контрольноï i першоï дослiдноï групи у вщ 9- та 12-мiсяцiв. Проте, бугайщ другоï дослiдноï групи були нижчими вщ контрольних тварин у 9 мкящв на 3,2%, у 12 мюячному вiцi на 2,6%. У вщ 15 мiсяцiв бугайщ першоï дослiдноï групи мали висоту в холщ нижчу порiвняно з контрольними тваринами на 4,7 %, а другоï дослiдноï - 4,0%. У 18-мюячному вiцi бугайцi контрольноï групи мали висоту в холщ 129,4±1,02 см i переважали сво1х ровесникiв за цим показником з першоï дослiдноï групи на 5,9%, а другоï - 4,1%.
Аналопчна закономiрнiсть була збережена i за шшими висотними промiрами. Так, висота в попереку i крижах у бугайщв контрольноï i першоï дослiдноï груп до 12-мiсячного вiку була майже на однаковому рiвнi. В той час бугайщ другоï дослiдноï групи порiвняно з контрольними тваринами були нижчими у 9 мюящв в попереку на 2,5 см, в крижах на 3 см, у 12 мюящв вщповщно на 3,5см (3,0%) та на 2,8 см (2,4%). У 15- i 18-мкячному вщ вони були нижчими у попереку на 4,5 см (3,7%) i 5,5 см (4,2%) та у крижах вщповщно на 3,7 см (2,9%) i на 5,3см (4,0%).
Шсля кастраци в 13-мюячному вщ у бугайщв першоï дослiдноï групи порiвняно з контрольними тваринами уповшьнилась штенсившсть росту i знизились висотш промiри. У 15 мкящв висота в попереку у них була нижчою на 5,7 см, а в крижах на 5,6 см, у 18-мкячному вщ вщповщно на 7,7 см (5,8%) на 7,6 см (5,7%).
Коса довжина тулуба при постановщ тварин на дослщ була практично у вЫх груп однакова i становила 107,4-108,7 см. При завершенш дослщжень у 18-мюячному вiцi вона становила у контрольнш групi тварин 156,7±1,41 см, що на 11,5 см (7,4%) бшьше чим у першiй дослщнш групi i на 7,3 см (4,7%) бшьше нiж у другш дослiднiй групi.
Протилежно iнша картина спостер^алась за промiрами глибини i ширини тiла. У 15-мiсячному вщ бугайцi першоï дослiдноï групи переважали контрольних ровесниюв за глибиною грудей на 2,5%, а другоï дослiдноï на 5,1%. Ця тенденцiя була збережена i у 18-мюячному вщ.
Промiри ширини грудей також були вищими у бугайцiв дослiдних груп. У 12 мкящв у тварин першоï групи вони були вищими на 1,8%, у другоï на 4,4%, а у 15-мкячному вщ вiдповiдно на 4,6 % i 5,5 вщсотюв (p<0.05).
Широтнi промiри в маклаках, сiдничних горбах, яю характеризують частково розвиток задньоï третини тулуба, були вищими у тварин дослщних груп, що вказуе на кращi ïx м'яснi якостi. Так, ширина в маклаках у бугайщв першоï дослiдноï групи у 15-мюячному вiцi становила 42,2±0,80 см, що на 5,2% бшьше чим у контрольнш грут тварин, а у 18 мкящв вона була вищою на 6,6вщсотка(р<0.01). Бугайцi другоï дослiдноï групи переважали контрольних тварин за цим промiром у 12-мкячному вiцi на 6,3%, 15 та 18 мкящв вщповщно 10,4% (p<0,01) i 9,4% (p<0,001). Аналогiчна картина була за шириною в сщничних горбах. Бугайщ першоï i другоï дослiдниx груп
362
переважали тварин контрольно! групи за цим npoMipoM у 15-мюячному вщ на 5,3 i 8,2 вщсотка, у 18 мкящв вщповщно на 7,2 i 9,9 вщсотка.
Важливим промiром для бугайщв, що знаходяться на вирощувант i вiдгодiвлi е напiвобхват заду, який характеризуе вираженiсть м'ясних форм. У наших дослщженнях бугайцi першо! дослщно! групи переважали контрольних тварин у 15-мкячному вiцi на 5,3 см (4,8%) (p<0.05), у 18 мiсяцiв на 7,5 см (p<0.01). Тварини друго! дослщно! групи мали перевагу за цим промiром над контрольними бугайцями уже в рiчному вiцi на 7,6 см (р<0.01).Ця перевага була збережена i в подальшому вщ1 В 15 мiсяцiв вона становила 7,5% (p<0.01), у 18 мюящв - 10,8 см (9,4%, p<0,01).
Обхват п'ястка у тварин дослщних груп також був дещо нижчим порiвняно з контрольними бугайцями. Якщо у 15-мiсячному вiцi у контрольних бугайщв вш становив 18,7±0,15 см, то у тварин першо! дослщно! групи 17,9±0,16 см, друго! - 17,6±0,17 см. У вщ 18 мкящв ця рiзниця була збережена i становила мiж контрольною i першою дослiдною 1,4см (6,8%) та другою - 1,3 см (6,4%). Таким чином, у бугайщв-кастраив висотт промiри е дещо нижчими порiвняно з кастрованими тваринами. В той же час у них вiдмiчаеться збшьшення широтних промiрiв, якi характеризують кращi м'яснi якостi бугайцiв.
Для бшьш об'ективного уявлення про стутнь розвитку органiзму як в цшому, так i окремих статей тша, ми на основi промiрiв вирахували iндекси будови тiла. Дослiдження показали, що шдекс довгоногостi, який показуе вщносний розвиток кiнцiвок у висотку з вжом у всiх пщдослщних тварин знижувався. Проте, у дослщних групах бугайщв тсля !х кастраци, вiдмiчено чiткiше зниження порiвняно з контрольними бугайцями. 1ндекси костистостi i перерослост з вiком та тсля кастраци практично не змшювалися, i у 18-мiсячному вiцi вони становили у контролi вiдповiдно 15,8% i 103,9%, а у дослщних груп 15,6; 15,4 i 104,1;104,0 вщсотка.
Iншi грудт iндекси - тазогрудний i глибокогрудоси, що характеризують вщносний розвиток передньо! третини тулуба iз задньою та глибини грудей до висоти в холщ з вжом також збiльшувалися в усiх групах пщдослщних тварин. Однак, у кастрованих бугайщв вiдмiчалось зниження тазогрудного шдекса порiвняно з контрольними тваринами у вщ 18 мiсяцiв на 2,0-3,8% та пщвищення iндексу глибокогрудостi - на 4,0-3,4%.
Дещо шша картина спостеркалась при визначеннi iндексу збитоси, який е вiдмiнним показником масивност тварин у пропорцiйно-гармонiйному спiввiдношеннi глибини та довжини тулуба. У 9- i 12-мкячному вщ мiж бугайцями контрольно! першо! дослщно! груп за показником цього шдексу суттево! рiзницi не було. Проте у тварин друго! групи в цей перюд порiвняно з контролем i першою групою бугайщв вш збiльшився на 6,4 i 7,4 та 8,7 i 8,4%.
У 15-мюячному вщ тсля кастраци бугайщв, цей шдекс збшьшився у першш дослiднiй грут i становив 120,8±1,20 % , що на 8,2% бшьше, порiвняно з контрольними тваринами. Ця тенденщя була збережена i у 18-мюячному вiцi бугайцiв. Якщо iндекс збитоси у контрольних бугайцiв становив 112,6±1,25 % ,
363
то у тварин першо1 дослщно1' групи 124,1±1,27 % , друго1 дослщно1' - 121,5±1,30 %, то вщповщно на 12,0 i 8,9 вщсотка бiльше nopÎBMHO з контрольною групою бугайцiв.
Аналопчна закономiрнiсть спостерiгалась за iндексами масивност та м'ясностi, якi характеризують м'ясш якостi тварин. До кастраци тварин вони були в уЫх групах майже на однаковому рiвнi. Шсля кастраци бугайцiв друго1 групи, у 6-мюячному вiцi, вони зросли у 9 мюящв порiвняно з контрольними тваринами на 6,5-9,1%, 12 мкящв - на 6,7-9,1%, 15 мкящв - на 9,0-10,7 i 18 мкящв - на 9,9-12,4%. У бугайщв першо1 дослщно1 групи тсля кастраци вказанi iндекси зросли порiвняно з контрольними тваринами у 15 мкящв - на 9,4-8,9 % та у 18-мкячному вiцi - на 11,7%.
При визначенш шдекЫв ейрисоми (широкотiлостi за М. Зам'ятшим) та широтного (за Г.Ланiною) встановлено, що ïx показники з вжом зросли в усiх пiддослiдниx бугайщв. У дослщних групах тварин порiвняно з контролем це зростання було штенсившшим. У 15-мiсячному вiцi рiзниця за iндексом ейрисомiï мiж першою дослiдною групою i контрольною становила 2,7% та мiж другою i контролем 3,7%.
За широтним iндексом також була рiзниця у цьому вщ мiж контрольною та першою i другою дослщною вщповщно на 1,4 та 0,5%. Дана закономiрнiсть була збережена i у 18-мюячному вщ Рiзниця мiж першою i другою дослщними та контрольною групами за шдексом ейрисомiï становила вщповщно - 4,1 i 3,9% та широтним шдексом - 2,0-1,3 вщсотка.
Даш шдекЫв будови тша свщчать про те, що у бугайщв-кастраив краще формувалися м'яснi форми, вони характеризувалися компактною будовою тша, мали широкий i глибокий тулуб, добре розвинену грудну кл^ку, достатньо виповнену задню третину тулуба, характерну для тварин з потенцшно високою м'ясною продуктившстю.
Висновок: Бугайцi-кастрати за будовою тша в^^знялися вiд контрольних тварин краще вираженими м'ясними формами. Вони вiрогiдно перевищували за обхватом, глибиною i шириною грудей, шириною в маклаках, сщничних горбах та натвобхватом заду, а також за шдексами глибокогрудостi, збитостi, масивностi, м'ясносп, ейрисомiï за М.Зам'ятiним, широтним за Г. Ланшою (р < 0,05-0,001). В той же час вони поступалися на вiрогiдну величину за висотними промiрами, косою довжиною тулуба та шдексами довгоногосп, тазогрудним (р < 0,05-0,001) i розтягнутосп.
Л1тература
1. Антипова Н. Линейная оценка экстерьера скота // Новое сельское хозяйство. - 2003. - № 2. - С. 40-42.
2. £фiменко М.Я., Антоненко В.1., Подоба Б.£. Украшська чорно-ряба молочна порода - нове селекцшне досягнення // Науково-виробничий бюлетень «Селекщя». - Кшв. - 1996. - Число п'яте. - С.7-14.
3. Максимiв Г.В. Рют i розвиток бичкiв промiжниx генотипiв заxiдного внутрiпородного типу украшсько!' молочноï чорно-рябоï породи // Вюник
364
Сумського держ. агр. ун-ту. Серiя «Тваринництво». - 2001. - Спец. випуск. - С. 100-103.
4. Федорович G.I., йрацький Й.З. Захщний внутршньопородний тип укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи: господарсько-бюлопчт та селекцшно-генетичт особливост // Ки!в: Науковий свгг, 2004.- 385 с.
5. Ящук Т.С. Рiст i розвиток тварин рiзних генотипiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи // Мат. конф. молодих вчених i астр. 1нституту розведення i генетики тварин УААН. - Чубинське. - 2003. - С. 62-63.
Summary S. Shalovilo, V. Dutka.
In there were given the article data concerning the problem of influence of the period of castration and systems of confinement on the linear growth age change in indices of body structure of bull-calves and castrates.
Key words: bull-calves, castrates, system of confinement, linear growth, measurements, body structure indices.
Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2009
365
