CC BY
12
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анохина И. П., Иванец Н. Н., Дробышева В. Я. Основные достижения в области наркологии, токсикомании, алкоголизма // Вестн. РАМН. -1998. - №7. -С. 29-37.
2. Бондаренко А. М. Особливосп патогенезу та терапи парентеральних вiрусних гепатипв у хворих, яш вживають наркотики: Автореф. дис. ...д-ра мед. наук: 14.01.13 / 1н-т ешдемюлогп та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В. Громашевського АМН Украши. - К., 2005. - 42с.
3. Веселовская Н. В., Коваленко А. Е. Наркотики. - М.: Триада, 2000. - 206с.
4. Изучение цитокинового профиля при поражениях печени у больных с алкоголизмом и наркоманией / Л. Ю. Ильченко, Т. М. Царегородцева, Т. Ф. Федотова и др. // Гепатология. - 2004. - №2. - С. 21-24.
5. Киятин Е.А. Нейрофизиология и нейрохимия наркологической зависимости // Успехи соврем. биологии. - 1990. - №1(109). - С. 130-145.
6. Кожевникова Г. М., Ющук Н. Д. Вирусные ге-
патиты у наркоманов / Лечащий врач. — 1998. — №4. - С. 23-24.
7. Наумова Т. А., Панченко Л. Ф., Пирожков С. В. Нарушения иммунного статуса и патология печени у молодых потребителей героина / Вестн. РАМН. — 2003. — №3. — С. 32-36.
8. Харченко Н. К. Влияние Медихроналу®-Дарниця на патогенетические механизмы зависимости у больных алкоголизмом // Арх. психиатрии. - 1997. - №3-4. - С. 124-128.
9. Цитокиновые механизмы в формировании воспалительных заболеваний печени / В. И. Совалкин, Г. Р. Бикбавова, Т. В. Третьякова, Р. К. Бикбавова // Гепатология. - 2005. - №1. - С. 4-7.
10. Чуба П.С. Перебп вiрусних гепатипв у оаб, яш вживають наркотичш речовини: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / 1н-т ешдемюлогп та шфекцшних хвороб iм. Л. В. Громашевського АМН Украши. - К., 2002. - 20 с.
♦
УДК 616.36.-008.5-02-089:615.099
С. О. Мунтян, Ю.В. Бондаренко
ДИНАМ1КА ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИК1В ЕНДОГЕННОÏ ШТОКСИКАЦП У ХВОРИХ НА МЕХАН1ЧНУ ЖОВТЯНИЦЮ ДОБРОЯК1СНОГО ГЕНЕЗУ
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра хiрургiчних хвороб, топографiчноï анатомИ' та оперативно'1' хiрургiï (зав.- д.мед.н., проф. С.О. Мунтян)
Ключовi слова: механiчна жовтяниця доброяюсного генезу, ендогенна iнтоксикацiя, лабораторнi показники Key words: mechanical jaundice of benign genesis, endogenic intoxication, laboratory parameters
Резюме. Эндогенная интоксикация является одной из основных причин неблагоприятных исходов хирургического лечения больных с механической желтухой доброкачественного генеза. Целью работы явилось изучение динамики показателей эндогенной интоксикации до оперативного лечения и в послеоперационном периоде. Обследовано 30 больных. Изучали следующие показатели эндотоксикоза: лейкоцитарный индекс интоксикации, циркулирующие иммунные комплексы, малоновый диальдегид, диеновые коньюгаты. Состояние антиоксидан-тной системы изучали по уровню аскорбиновой кислоты, активности каталазы и белка церулоплазмина. Определено значительное повышение показателей эндогенной интоксикации как в дооперационном периоде, так и после оперативного лечения. До 3-5 суток послеоперационного периода они достоверно отличались от нормы (р<0,05), на 8-10 сутки превышали норму в 1,1-1,8 раза. На фоне эндогенной интоксикации происходит угнетение антиоксидантной системы. Максимальное снижение зафиксировано до оперативного лечения, а в послеоперационном периоде происходило постепенное увеличение показателей. Но, несмотря на это, и на 8-10 сутки послеоперационного периода
уровень аскорбиновой кислоты и каталазы оставались ниже нормы в 1,2 раза. Таким образом, общепринятые принципы ведения послеоперационного периода у больных с механической желтухой доброкачественной этиологии в полной мере не устраняют явлений эндогенной интоксикации, что требует разработки новых методов лечения этой патологии.
Summary. Endogenic intoxications is one of the principal causes of surgical treatment failures in patients with mechanical jaundice of nontumoral genesis. The purpose of the work was to study dynamics of endogenic intoxication parameters before operative treatment and in the postoperative period. 30 patients were examined. The following parameters were studied: leycocytal intoxication index, circulating immune complexes, lipid peroxidation, malonic dialdehyd, dienic conjugate. Antioxidant system was studied by a level of ascorbic acid, catalase activity and fiber ceruloplasmin. Substantial increase of endogenic intoxication parameters both in preoperative treatment and after it was determined. Prior 3-5 day of postoperative period they authentically differed from the norm (Р<0,05), on 8-10 day they exceeded the norm by 1,1-1,8 times. On a background of endogenic intoxication there occurs inhibition of antioxidant system. The maximal decrease was fixed before operative treatment, and in the postoperative period there was a gradual increase in parameters. But in spite of it, on 8-10 day of the postoperative period, ascorbic acid level and catalase one were below the norm by 1,2 times. So, standard principles of postoperative period management in patients with mechanical jaundice of nontumoral genesis do not in full measure eliminate endogenic intoxication phenomena; this demands development of new methods of this pathology treatment.
Ендогенна штоксикащя (Е1) вважасться од-шею з основних причин незадовшьних результата хiрургiчного лшування мехашчно! жовтянищ доброяюсного генезу (МЖДГ) [2,6]. Синдром Е1 - це клшчний комплекс симптомiв патолопчних сташв оргашв i систем оргашзму, зумовлений накопиченням у тканинах i бю-лопчних рщинах ендотоксишв - продукпв нормального обмiну в аномально високих кон-центращях, медiаторiв запалення, екзо- i ендотоксишв, продукпв клггинно! i бшково! дег-радацп та ш. У виникненнi i розвитку ендо-токсикозу беруть участь такi чинники, як розлади мшроциркуляци, гiпоксiя, енергоде-фiцит, розвиток вторинного iмунодефiциту, на-копичення в клiтинах i циркуляторних системах продукпв промiжного метаболiзму. Велику роль у формуванш ендотоксикозу вщграють характер мiкрофлори i И токсини [5]. Оперативш втру-чання тдсилюють прояви Е1 [1, 4]. Наркотичш речовини, якi застосовуються пiд час наркозу, о^м безпосереднього токсичного впливу, при-зводять до розладiв дезштоксикацшно! функци печiнки, знижують фiльтрацiйну здатшсть нирок, що спричинюе пригнiчення фiзiологiчних систем i пiдсилення проявiв ендотоксикозу [3].
Питання перебiгу Е1 при хiрургiчному ль куваннi механiчноl жовтянищ недостатньо вис-вiтленi в лтературь Значний iнтерес становить
вивчення динамши окремих параметрiв ендотоксикозу та !х сукупних змiн, що необидно для визначення окремих патологiчних розладiв в органiзмi хворого при данш патологи, моживостi !х ранньо! дiагностики та лiкування. Метою роботи е вивчення динамши лабораторних по-казниюв Е1 у хворих на МЖДГ до оперативного втручання та в ранньому шсляоперацшному перюдь
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 30 пащенпв, оперованих з приводу мехашчно! жовтянищ на фош холедохо-лтазу. Середнiй вiк хворих складав 53,8 ± 1,6 року. Спiввiдношення чоловшв та жшок - 1:2. На момент оперативного втручання рiвень за-гального бiлiрубiну в дослiджуванiй груш пащ-ентiв був в межах вщ 35,2 до 242 мкмоль/л. Виконаш наступнi оперативнi втручання: лапа-роскопiчна холецистектомiя, холедохолiтотомiя, зовнiшне дренування холедоха (12 хворих); лапаротомiя,холецистектомiя, зовшшне дренування холедоха (3 хворих); лапаротомiя, холе-цистектомiя, формування бшюдигестивного анастомозу (3 хворих); лапароскошчна холецистек-томiя, зовнiшне дренування холедоха з по-дальшою або виконаною перед втручанням ендо-скопiчною папiлосфiнктеротомiею (12хворих). Вивчено динамiку змiн показниюв Е1 та анти-оксидантно! системи. Обстеження проводили до
07/ Том XII/ 4
61
операци, на 3-5 i 8-10 добу пiсляоперацiйного перiоду. Статистична обробка результатiв ви-конана з використанням t-критерiю FisherStudent.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
З метою вивчення перебту Е1 у хворих, опе-рованих з приводу МЖДГ, визначали наступнi показники: лейкоцитарний iндекс штоксикаци (ЛИ), циркулюючi iмуннi комплекси (Ц1К), малоновий дiальдегiд (МДА), дiеновi кон'югати (ДК). Л11 за сучасними уявленнями вщображае гостроту запалення в органiзмi i реакцiю на
ендотоксикоз. Розлади iмунолоriчно! реактив-ностi оргашзму при Е1 зумовлюють зростання рiвня Ц1К. У розвитку Е1 провщна роль належить мембранодеструктивним процесам. Змши структури та властивостей клiтинних мембран багато в чому зумовлеш впливом продукпв перекисного окиснення лiпiдiв, що утворюються при ендотоксикозi з великою швидюстю. Стан процесiв перекисного окиснення лшщв оцiню-вали шляхом вивчення первинних та вторинних продуктiв пероксидаци- ДК i МДА. Отриманi данi наведено в таблицП.
Таблиця 1
Показники Е1 у хворих, оперованих з приводу МЖДГ (М±т)
Досл1джуват показники (М±т) Терм1н обстеження
перед оперативним втручанням 3-5 доба тсляоперацшного перюду
Л11 (умов.од ) 3,4 ± 1,0 5,1 ± 1,8
Ц1К (од.опт.г.) 0,23 ± 0,05 0,21 ± 0,04
МДА (нМ/мл ) 2,33 ± 0,15 2,33 ± 0,15
ДК ( нМ/мл ) 3,52 ± 0,19 3,15 ± 0,12
8-10 доба тсляоперацшного пер1оду
2,7 ± 1,8 0,14 ± 0,02 1,99 ± 0,08 2,75 ± 0,09
Перед оперативним втручанням всi дослщжу-ваш показники були достовiрно вищими норми (р< 0,05 ). Л11 перевищував норму в 2,3 раза, Ц1К - в 2,5 раза, МДА - в 1,3 раза, ДК - в 1,5 раза. В шсляоперацшному перiодi виявлено неодно-значш змiни дослiджуваних параметрiв ендоток-сикозу. На 3-5 добу тсляоперацшного перюду мало мюце пiдвищення Л11 порiвняно з доопе-рацiйним показником в 1,5 раза. Величина МДА залишилася на дооперацшному рiвнi. Рiвень Ц1К i ДК порiвняно з дооперацшними показниками зменшився в 1,1 раза. Дослщжуват показники на 3-5 добу тсляоперацшного перюду залишалися достовiрно вищими норми (р< 0,05 ). На 8-10 добу тсляоперацшного перюду спостертали тенденщю до зниження дослiджуваних маркерiв
ендотоксикозу, але вони все ж таки переви-щували нормальнi показники в 1,1-1,8 раза (р> 0,05 ).
Перебт процесiв перекисного окиснення лш-дiв у значнiй мiрi залежить вщ активностi антиоксидантно! системи. Вона гальмуе аутоокис-нення на початковш стадп утворення вiльних радикалiв. Навт короткочасна змiна показникiв антиоксидантно! системи викликае суттевi змiни в гомеостатичних процесах, а бiльш тривала -необоротш ушкодження рiзних органоадв кль тини та тканин. Стан антиоксидантно! системи вивчали по рiвню аскорбшово! кислоти, ак-тивностi каталази та бшка церулоплазмiна. От-риманi результати наведено в таблищ 2.
Таблиця 2
Показники антиоксидантно! системи у хворих, оперованих з приводу МЖДГ (М±т)
Дослвджуват показники (М±т) Терм1н обстеження
перед оперативним втручанням 3-5 доба тсляоперацшного перюду 8-10 доба тсляоперацшного перюду
Ктамш С ( мкмоль/л) 23,0 ± 1,4
Каталаза(мкатал./ мг белка ) 5,55 ± 0,14
Церулоплазмш ( мкмоль/л ) 1,63 ± 0,09
26,12 ± 1,54 28,78 ± 1,79
6,22 ± 0,09 6,8 ± 0,1
2,04 ± 0,1 2,37 ± 0,12
Перед оперативним втручанням актившсть нижче норми. Найбiльш суттево вiдрiзнялись вщ антиоксидантно! системи була в 1,04-1,5 раза норми показники аскорбшово! кислоти. В тсля-
операцшному nep^i вiдбувалося поступове зро-стання активносп антиоксидантно1' системи. На 3-5 добу шсляоперацшного пepiоду piBeHb це-pулоплазмiну досягнув нормальних значень, показники аскорбшово1' кислоти i каталази залишалися нижче норми. Незважаючи на по-зитивну динамiку, piвeнь аскоpбiновоï кислоти i актившсть каталази i на 8-10 добу шсля-опе-pацiйного перюду залишилися нижче норми в 1,2 раза (р>0,05). Це вказуе на те, що зниження антиоксидантного захисту вщбуваеться за раху-нок як ферментной так i нeфepмeнтноï ланок антиоксидантноï системи.
ВИСНОВКИ
1. Перебп мeханiчноï жовтяницi ускладню-еться проявами Е1, якi збepiгаються протягом
всього шсляоперацшного перюду i можуть привести до тяжких ускладнень.
2. Виконане хipуpгiчнe лшування не лiквiдуe явищ ендотоксикозу, показники якого залиша-ються достовipно вищими норми до 3-5 доби шсляоперацшного перюду.
3. Е1 у хворих, оперованих з приводу МЖДГ, супроводжусться значними розладами антиокси-дантноï системи.
4. Загальнопpийнятi принципи ведення шсляоперацшного перюду у хворих на МЖДГ у достатнш мipi не лшвщують явищ Е1, що по-требуе розробки нових мeтодiв лiкування цieï патологiï.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Молюк Е.Д., Процюк А.В. Деяк1 аспекти про-блеми ендогенно! штоксикацп // Клiнiч. хiрурriя.-1993.-№1.-С.56-58
2. Синенченко Г.И., Кабанов М.Ю., Тихон-чук С.В. Перспективы применения озонированных растворов в комплексном лечении больных с механической желтухой // Вестн. хирургии.-2004.-№5.-С.91-94.
3. Федоров В.Д. Рак прямой кишки.-М.: Медицина, 1987.-317с.
4. Федоровский Н.М. Коррекция метаболических нарушений при эндогенной интоксикации // Вестн. интенсивной терапии.-1993.-№1.-С.31-383.
5. Федоровский Н.М. Непрямая электрохимическая детоксикация.-М.: Медицина, 2004.-142с.
6. Analysis of complications and deaths in aged patient with obstructive jaundice / Ouyang D., Qiu H., Lu X., Long M. // Human Yi Ke Da Xue Bao.-1999.-Vol.24, N2.-P.181-182.
♦
УДК: 617.753 - 007 H.I. Домашенко
АНОМАЛП РЕФРАКЦП: СУЧАСНИИ СТАН ПРОБЛЕМИ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра неврологИ' та офтальмологИ' (зав. - д.мед.н., проф. В.М. Школьник)
Ключовi слова: аномалИ рефракцИ, фактори ризику, яюсть життя, бiоритмологiчний nidxid Key words: anomaly of refraction, risk factors, quality of life, biorhythmologic approach
Резюме. В работе анализируются данные литературы о распространенности, факторах риска и современных методах коррекции аномалий рефракции, в первую очередь у детей. Подчеркивается актуальность дальнейших исследований относительно повышения эффективности лечения нарушений рефракции с учетом биоритмологических особенностей зрительных функций и вегетативной нервной системы, исследования качества жизни и определения прогностических критериев риска развития рефракционных нарушений разной степени на индивидуальном уровне.
Summary. In the article literature data on prevalence, risk factors and present day methods of correction of refraction anomaly primarily in children are analyzed. There is underlined actuality of further investigations in re-
07/ Том XII/ 4
63
