CC BY
31
Оригінальні дослідження
Original Researches
ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ GASTROENTEROLOGY
Патологія печінки і жовчовивідної системи / Pathology of Liver and Biliary Excretion System
УДК 616.36-004-085.244-06:612.015
ШВЕД М.I., БОЙКО T.B., ЛИХАЦЬКА Г.В.. БОЙКО B.I..
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
ЛИХАЦЬКА В.О.
ДИНАМІКА КЛІНІКО-БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ ПІД ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВОЇ КИСЛОТИ
Резюме. Вивчено динаміку юіініко-біохімічних показників у хворих на цироз печінки під впливом комплексної терапії із застосуванням урсосану. Встановлено, що включення урсосану в комплексну терапію покращує лабораторні показники, призводить до суттєвого зниження проявів загальнозапального синдрому в печінці, що запобігає прогресуванню хвороби.
Ключові слова: цироз печінки; біохімічні показники; урсосан.
Проблема хронічних дифузних захворювань печінки на сьогодні є однією з найбільш важливих в сучасній гастроентерології і визначається насамперед тяжкістю прогнозу, складністю діагностики та лікування, мас загальномедичне і соціальне значення. В Україні за останні 10 років захворюваність на нироз печінки (ЦП) зросла на 75,6 %, поширеність ЦІЇ — на 59,6 % (1, 2]. ЦП посідає перше місце серед причин смертності від хвороб органів травлення [З, 4]. Такі статистичні дані підкреслюють важливість пошуків причин збільшення патології печінки для активного впливу на них з метою зупинки прогресування патологічного процесу в організмі (2, 5—8|. Основним патогенетичним механізмом розвитку ЦП є прогресуючий фіброз |9, 10|. В останні роки науковими дослідженнями доведена профіброгенна дія низки цитокінів, таких як фактор некрозу пухлини а (ФНП-а), деяких факторів росту фібробластів, ади-поцитокіиів та інших 111|.
Новим кроком у лікуванні Ції вважають застосування препаратів урсодезоксихолевої кислоти (УДХК), ефективність яких доведена рандомізовани-ми дослідженнями 112|. Ефективність УДХК пов’язана з її здатністю пригнічувати активність протизапаль-
них цитокінів і спричиняти антихолестатичну дію, зумовлену стимуляцією екзоцитозу шляхом активації кальній залежної альфа-протеїнази і зниженням концентрації токсичних для печінкової клітини жовчних кислот (холевої, літохолевої, дезоксихолевої). Поряд із ним одержані дані про виражений імуномодулюючий ефект урсосану, зниження ПОЛ і посилення антиоксидантного захисту у хворих на ЦП.
Імуномодулююча здатність препарату пов’язана із зменшенням кількості аберангних антигенів головного комплексу гістосумісності і можливістю пригнічення атаки імунокомпетентних імуноглобулінів і цитотоксичних Т-лімфоцитів на гепатоцити. Урсосап не взаємодіє з іншими лікарськими препаратами й етанолом, що особливо важливо у пацієнтів із супутніми захворюваннями і які вживають алкоголь 1121.
Мета дослідження — вивчити динаміку клініко-біохімічних показників та прозапального цитокіну фактора некрозу пухлини альфа у хворих на алкоголь-
€- Швед М.І., БойкоТ.В., Лихапька Г.В.,
Бойко В.І., Лихацька В.О., 2013 © «Іастроентерологія», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
ний цироз печінки (АЦГІ) під впливом комплексного лікування з включенням урсодезоксихолевої кислоти
Матеріали та методи
У процесі дослідження обстежені 43 хворі на ІЦІ алкогольної етіології. Серед них було 28 (65,1 %) чоловіків та 15 (34,9 %) жінок. Вік пацієнтів коливався від 25 до 75 років, шо в середньому становить (54,8 ± + 1,1) року. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб. Умовою відбору хворих була відсутність тяжкої супутньої патології, виключено вірусну етіологію захворювання. З метою формування однорідних за нозологічною формою захворювання ірун для інтерпретації показників, що вивчатися, у дослідження були включені хворі на ЛІ ДО в стадії субкомпенсанії. І Іапієн-ти були поділені на 2 групи. І група (20 хворих) одержувача стандартне комплексне лікування (контрольна група): ссенніальні фосфоліпіди, сечогінні, вітаміни, лактулозу, дезінтоксикаційні засоби; II група (23 хворі) додатково приймача урсосан по 10—15 мг/кг маси тіла на добу. Препарат приймати одноразово щоденно перед сном, не розжовуючи. Курс лікування тривав 6—8 тижнів.
Діагноз верифікувати на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. Функціональний стан печінки оцінювати за клінічними даними, показниками біохімічного аналізу крові (білірубін, трансамінази, загальний білок, альбуміни, глобуліни, загальний холестерин, лужна фосфатаза, тригліцериди, ліпопротеїци низької, високої щільності, гамма-глутамінтранспептидаза, протромбін). Визначення цитокіну ФНП-a проводили методом імуноферментного аналізу (аналізатор Stut Fax 308 Plus). Визначення молекул середньої маси проводили за методикою Габрієляна та співавт. (1984). При
УЗД печінки була діагностована портальна гіпертензія: збільшення діаметра портальної та селезінкової вен, спленомегалія. При гастрофібродуоденоскопії 16 хворих (37,2 %) мали варикозне розширення вен стравоходу. Статистичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп’ютері IBM РТ/АТ за допомогою пакета статистичних програм Statistica SI for Windows (Sun Soft, CI1IA).
В обстежених хворих на момент першого обстеження виявлено підвищення прозапального цитокіну ФНП-а. Так, у хворих на АЦП його рівень підвищився в 16,1 та 16,9 раза (в обстежених І та II груп відповідно) порівняно з практично здоровими особами. Встановлено, шо застосування урсосану покрашус пронеси лравлення в комплексному лікуванні хворих на АІЦІ, викликає більш сприятливу дію на загальний стан хворих; покрашус апетит, сон; приводить до більш швидкої ліквіча-ції клінічних проявів патологічного процесу: у хворих II групи зникли больовий синдром, дисиеіггичний залишився у 18,2 %, астеновегетативний — у 24,6 % обстежених, ухворих І групи вічновідно 16,2; 22,3; 31,5%. Вплив комплексної терапії з урсосаном на динаміку біохімічних показників наведено в табл. 1 та рис. 1-3.
Із наведених даних видно, шо під впливом запропонованого комплексного лікування з включенням урсосану відмічено суттєве зниження ФНП-а — на 24,65 % (р < 0,05), що може свідчити про зменшення прогресування фіброзоутворення в печінці. Одночасно у цих пацієнтів рівень білірубіну після лікування вірогідно знижувався з (27,95 ± 0,78) мкмоль/л до (21,97 і 0,81) мкмоль/л (р < 0,05). Активність цитолізу також суттєво зменшилась під впливом комплексного лікування з включенням урсосану: АлАТ з (0,87 ± ± 0,04) до (0,70 + 0,05) (р < 0,05), тоді яку першій групі мала лише тенденцію до зменшення (р > 0,05). Ліку-
Таблиця 1 — Вплив комплексної терапії з урсосаном на динаміку біохімічних показників
ухворих на цироз печінки (М ± т)
Показник Здорові (п = 20) 1 група (п = 20) II група (п = 23)
До лікування Після лікування Р, До лікування Після лікування Рг
Загаль- ний білірубін, мкмоль/л 12,41 ±0,22 26,90 ±0,62* 24,98 ±0,41* <0,05 27,95 ±0,78* 21,97 ± 0,81* <0,001
АсАТ, ммоль/ (л • год) 0,34 ±0,02 0,69 ±0,04* 0,61 ±0,05* >0,05 0,70 ±0,04* 0,58 ±0,02* <0,05
АлАТ, ммоль/ (л • год) 0,44 ±0,03 0,81 ±0,04* 0,74* ±0,04 >0,05 0,87 ±0,04* 0,70 ± 0,05* <0,05
МСМ1, ум.од. 334,10 ±2,64 471,20 ±19,82* 420,90 ±12,04* <0,05 483,70 ±19,62* 403,81 ± 16,52* <0,01
МСМ2, ум.од. 161,50 ± 2,16 208,50 ±7,06* 189,60 ±6,85* <0,05 208,60 ±12,21* 170,08 ±8,08* <0,01
ФНП-а, пг/мл 1,50 ±0,09 24,10 ± 1,75* 20,16 ± 1,61* >0,05 25,32 ± 1,92* 19,08 ± 1,30* <0,05
Примітки: * — вірогідність різниці показників обстежених і здорових; р„ р2 — вірогідність різниці між значеннями показників до та після лікування першої та другої груп.
вання ЛЦ1І призводить до зменшення вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, проте відмічена бічьш виражена різниця показників до і після лікування у хворих II групи. Гак, концентрація МСМ1 зменшилась з (483,77 ± 19,62) до (403,81 ± 16,52) (р < 0,01), МСМ2 - 3(208,60 ± 12,21) до (170,08 ± 8,08) (р < 0,01) при використанні урсосану.
Таким чином, включення урсосану в комплексну терапію Ції призводить до зниження ФІН 1-а, тобто
□ Здорові
(П = 20)
а і група (до лікування)
□ І група (після лікування)
□ II група
(до лікування)
■ II група (після лікування)
Заг. білірубін, мкмоль/л ФНП-альфа, пг/мл
Рисунок 1 — Вплив комплексної терапії з урсосаном на динаміку показників білірубіну та ФНП-ч у хворих на цироз печінки
МСМ1, ум.од.
МСМ2, ум.од.
□ Здорові (П = 20)
■ І група
(до лікування)
□ І група (після лікування)
□ II група
(до лікування)
■ II група (після лікування)
Рисунок 2 — Вплив комплексної терапії з урсосаном на динаміку показників ендогенної інтоксикації у хворих на цироз печінки
■ Здорові (п = 20)
11 група (до лікування)
□ І група (після лікування)
□ II група
(до лікування)
■ II група (після лікування)
АсАТ, ммоль/(л • год) АлАТ, ммоль/(л • год)
Рисунок 3 — Вплив комплексної терапії з урсосаном на показники цитолізу у хворих на цироз печінки
до зменшення прогресування фіброзу печінки, та покрашення показників цитолізу, зменшення ендоток-сикозу.
Висновки
1. У хворих на алкогольний цироз печінки відмічаються підвищення рівня прозапального цитокіпу ФН1І-а та активація процесів ендогенної інтоксикації.
2. Комплексна терапія з включенням препаратів урсодезоксихолевої кислоти сприяє покрашенню клінічної картини алкогольного цирозу печінки та покрашенню клініко-лабораторних показників печінки.
3. Включення препаратів урсодезоксихолевої кислоти в комплексну терапію приводить до зниження рівня прозапального нитокіну ФНІІ-а та зменшення ендотоксемії, що запобігає прогресуванню хвороби.
Список літератури
1. Бабак О.Я. Достижения и перспективы гастроэнтерологии / О. Я. Баба к // Сучасна гастроентерологія. — 2009. — №6(50).-С. 6-26.
2. Ткач С.М. Перспективы развития гепатологии в ближайшем и недалеком будущем / С.М. Ткач // Здоров ’я України. Гастроентерологія. І'епатологія. Колопроктологія. — 2012. — № 3 (25). - С. 10-11.
3.1'авриш І. М. Нові аспекти в лікуванні цирозу печінки, що перебігає на фоні дисбіозу кишечника /1.М. 1'авриш // Здобутки клінічної та експериментальної медицини : збірник матеріалів конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 25.
4. Скробач II. В. Сучасний підхід до лікування біліарної патології у хворих з хронічним вірусним ураженням печінки / Н.В. Скробач, В.Ю. Виїииванюк // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: збірник матеріалів конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 60.
5. Антиоксиданты в лечении декомпенсированных циррозов печени / О.Е. Самогальская, Е.М. Стародуб, Т.Б. Лазарчук, Н.М. Олийник // «Санкт-Петербург. — Тастро» : VIII международный Словяно-Балтийский научный форум: материалы // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. — 2008. — №2-3. -С. 101-102.
6. Олійник И. М. Оптимізація лікування цирозів печінки / II. М. Олійник // Сучасна гастроентерологія. — 2008. — №6 (44). - С. 47-50.
7. Колганова К.М. Применение гепатопротекторов в клинической практике/К.М. Колганова//Здоров’я України. — 2009. - № 18(223). - С. 53.
8. Молчанов Д. Дополнительные терапевтические эффекты у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями/ Д. Молчанов // Здоров ’я України. Гастроентерологія. І'епа-тологія. Колопроктологія. — 2012. — № 3 (25). — С. 17.
9. Фадєєнко Г.Д. Чинники прогресування фіброзу печінки/ Г.Д. Фадєєнко, ПО. Кравченко, Н.В. Ярмиш// Сучасна гастроентерологія. — 2007. — № 1 (33). — С. 18.
10. Захараш А.Д. Патогенетичні механізми прогресування і перебігу хронічних дифузних захворювань печінки з синдромом холестазу / А.Д. Захараш, О. І. Дельцова // Здо-
бутки клінічної та експериментальної медицини: збірник матеріалів конференції. — Тернопіль, 2012. — С. 39.
11. Бабак О.Я. Роль адипокинов в развитии фиброза печенії при неалкогольной жировой болезни / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. — 2009. — № 5 (49). — С. 5-12.
Швед Н.И.. Бойко Т.В.. Аихацкая Г.В.,
Бойко В.И., Аихацкая В.А.
Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского
ДИНАМИКА КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У БОЛЬНЫХ ЦИРРОЗОМ ПЕЧЕНИ ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ С ПРИМЕНЕНИЕМ УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВОЙ КИСЛОТЫ
Резюме. Изучена динамика клинико-биохимических показателей у больных циррозом печени под нлиянием комплексной терапии с применением урсосана. Установлено, что включение урсосана в комплексную терапию улучшает клинико-лабораторные показатели, приводит к существенному снижению проявлений обшевоспалительного синдрома в печени. что предупреждает прогрессирование болезни.
Ключевые слона: цирроз печени, биохимические показатели, урсосан.
12. Маевская М. В. Возможности применения УДХК в лечении алкогольной болезни печени / М. В. Маевская // Материалы XIV Российской гастроэнтерологической недели 6—8 сентября 2013 года.
Отримано 10.11.13 О
ShvedM.I., Boiko T.V.. lykhatskaG.V.,
Boiko V.I., lykhatska V.O.
Ternopil State Medical University
named after I. Ya. Gorbachevsky Ternopil. Ukraine
DYNAMICS OF CLINICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS IN PATIENTS WITH LIVER CIRRHOSIS UNDER THE INFLUENCE OF COMPLEX THERAPY WITH URSODEOXYCHOLIC ACID
Summary. Ii was studied dynamics of clinical and biochemical paramelers in patients with liver cirrhosis under the influence of complex treatment using ursosan. It is found that the inclusion of ursosan in complex treatment improves clinical and laboratory parameters, significantly reduces the manifestations of general inflammatory liver syndrome, which prevents the progression of the disease.
Key words: liver cirrhosis, biochemical indices, ursosan.
