CC BY
67
ш
нлты
ЫКРА1НИ
»imieft®
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280310 Article received 17.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 630*56
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author M. V. Mertsalo [email protected]
М. В. Мерцало
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
ДИНАМ1КА I ПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В СУХОГО ЛИШАЙНИКОВОГО БОРУ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
За результатами аналзу структури лгсового фонду Захдаого Полюся встановлено, що сухi бори у регюш дослiджень займають 13259,7 га, що становить 3,4 % ввд площi вкритих лiсовою рослиннiстю земель. Дослщжено хiд росту соснових деревосташв в умовах сухого бору, за висотою, дiаметром, сумами площ перерiзiв, запасами та кiлькiстю стовбурiв, а також використано аналiз ходу росту модельних дерев рiзних вiкових груп. Встановлено, що усi деревостани на пробних площах е низькопродуктивними та належать до IV класу боштету. Аналiз росту модельних дерев вказуе на 1х повiльний рiст за висотою i дiаметром. Встановлено, що кульмшащя середнього i поточного прироста за висотою настае у вшд 20-25 рокiв, при цьому середнiй прирiст за висотою не перевищуе 0,25 м. Середнi прирости за дiаметром iз зростанням вжу збiльшуються вiд 0,25 (20 роюв) до 0,27 см (60 роюв). Доведено, що середнi прирости за висотою i дiаметром сосни збшьшуються у нап-рямку iз заходу на схвд регiону дослiджень. Проаналiзовано процеси зрiджень деревостанiв з вжом та пiдтверджено його не-рiвномiрний характер. У дослiдних деревостанах 60^чного в1ку залишаеться не бiльше 13 % дерев ввд початково! 1х юль-костi. Використавши регресшш ршняння для математичного моделювання динамжи таксацiйних показникiв з вжом, розра-ховано фрагмент таблидi ходу росту соснових деревосташв IV класу боштету в умовах Захдаого Полюся.
Ключовi слова: сухi сосновi бори; СШото-РтеШт Juraszek 1927; штучнi сосновi деревостани; хiд росту сосни.
Вступ. Клiматичнi та лiсорослиннi умови Захщного Полiсся сприяли формуванню рiзних за продуктившс-тю i складом соснових деревосташв. За даними ВО "Ук-рдержлюпроект", у регiонi вони займають 64,8 % ввд площi вкритих люовою рослиннiстю земель. Це пере-важно чистi за складом середньоповнотш деревостани, як1 ростуть в умовах борiв та суборiв. На незначнш площi лiсового фонду (0,4 %) сформувалися сухi сосно-во-лишайниковi бори (СМошо-РшеШт 1ига87ек 1927), зазвичай, у вкрай сухих та бiдних люорослинних умовах iз дуже глибоким заляганням грунтових вод. Харак-терними ознаками таких деревосташв е !х низька про-дуктивнiсть (IV, V класи бонiтету) та добре розвинений мохово-лишайниковий ярус родiв Сладонiя i Цетрарiа. 1снують рiзнi гiпотези щодо походження лишайникових борiв Захiдного Полюся. Згiдно з однiею з них, ли-шайниковi бори е природним рiзновидом сухого соснового бору, а за шшою - вони утворилися внаслвдок за-лiснення земель тсля сiльськогосподарського викорис-тання. Аналiзуючи характеристики i сучасне поширен-ня лишайникових борiв, можна припустити, що обидвi гiпотези мають свое тдгвердження (Faltynowicz, 1986).
На сьогоднi рют i продуктивнiсть соснових деревосташв у рiзних регiонах краТни вивчеш досить детально (Buzun, 1980; Lavrynenko & Stopkan, 1960; Lytvak, 1968; Myakushko, 1978; Povamitsyn, 1959). Результата прове-дених дослвджень вiдображено у таблицях ходу росту нормальних i модальних деревостанiв, природного та штучного походження (Shvydenko et al., 1986). Бшь-
шiсть дослiджень проводили у пашвних типах лiсу, що мають важливе значення для оргашзацп ефективного лiсовирощування. Натомiсть спецiальнi дослiдження росту i продуктивностi низькобонiтетних соснових деревосташв майже не проводили. Незважаючи на низьку продуктивнiсть i товаршсть соснових деревостанiв сухого лишайникового бору, вони е ушкальними люови-ми об'ектами, як1 потребують вивчення та охорони (Ma-komaskiej-Juchiewicz & Tworka, 2003).
Мета дослiджень - проаналiзувати динамiку росту i продуктивносп штучних соснових деревостанiв в умовах сухого лишайникового бору на територп Захщного Полiсся.
Матер1али та методи дослщження. Щоб максимально охопити дослвдженнями територiю Захiдного Полюся, збiр експериментальних даних проводили у схщнш, центральнiй та захiднiй його частинах. Пробш площi (42 шт.) закладено у найтиповiших чистих сосно-вих деревостанах штучного походження в умовах сухого бору. Деревостани на пробних площах належать до середньо- та високоповнотних, !х продуктившсть вщпо-ввдае IV класу бонiтету, а вш становить 15-60 рок1в. На пробних площах здшснено весь комплекс лгавничо-таксацiйних дослвджень вiдповiдно до прийнятих у т-сiвництвi та люовш таксацп методик. Аналiз росту та продуктивносп деревостанiв на пробних площах здшснювали за основними таксацiйними показниками. Дослщш матерiали опрацьовано за допомогою системного аналiзу та методiв математично! статистики.
1нформащя про автора:
Мерцало Мирослава BiKTopiBHa, acnipaHT, кафедра боташки, деревинознавства та недеревних ресурав лiсу. Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Мерцало М. В. ДинамЫа i пpодуктивнiсть соснових деpевосrанiв сухого лишайникового бору в умовах
Захщного полкся. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 48-51. Citation APA: Mertsalo, M. V. (2018). Dynamics and Productivity of Scots Pine (Pinus Sylvestris l.) Stands of Dry Lichen-Pine Forests in West Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 48-51. https://doi.org/10.15421/40280310
Результати дослщження. Динамшу росту та про-дуктивностi соснових деревостанiв в умовах сухого бору дослвджено за результатами аналiзу ходу росту дере-востанiв за висотою, дiаметром, сумами площ перерiзiв, запасами та шльшстю стовбурiв, а також використано результати аналiзу ходу росту модельних дерев рiзних вiкових груп.
Для коректного порiвняння таксацiйних ознак наса-джень у рiзнi вiковi перiоди здшснено перевiрку !х на-лежностi до одного природного ряду. Належшсть до одного природного ряду перевiрено шляхом встановлення прямолiнiйних залежностей мiж вiком i видовою висотою (АН), вшом i добутком вшу на дiаметр (АП) та висотою i добутком другого коефщента форми на висоту Вщхилення вiд вирiвняних значень не перевищу-ють допустимих величин i вказують на приналежшсть пробних площ до одше! лшп розвитку.
Зважаючи на б1дт лiсорослиннi умови, сосновi де-ревостани характеризуються низькою iнтенсивнiстю росту дерев у висоту (рис. 1). Так, середня висота дере-востану у вiцi 60 рок1в становить тiльки 12,6 м. Усi се-реднi висоти деревостанiв на пробних площах вщповь дають IV класовi бонiтету. 14 12
.10
а б
*
>
^ *
Bi к, роюв
Лiсорослиннi умови впливають не тшьки на рiст сосни за висотою, але й за дiаметром також. Середш дь аметри деревосташв на пробних площах змiнюються вщ 3,1 до 16,3 см, залежно вiд 1х вiку. Величина се-реднього дiаметра також зростае у напрямку iз заходу на схщ регiону дослвджень, проте до 60^чного вiку да-аметри деревостанiв на пробних площах у рiзних части-нах регiону дослвджень практично вирiвнюються. Се-реднi прирости за дiаметром iз зростанням вiку збшь-шуються вiд 0,25 (20 рок1в) до 0,27 см (60 рошв). Вста-новленi за результатами аналiзу ходу росту модельних дерев коефщенти форми ^2) вказують на малу збiжнiсть (q2=0,73-0,84) стовбу-рiв дерев у деревоста-нах до 40 рок1в та середню збiжнiсть (q2=0,67-0,71) у деревостанах вшом 40-60 рок1в.
Зважаючи на вщсутшсть природного поновлення сосни в умовах сухого бору, люовщновлення здшсню-ють шляхом створення лiсових культур. Переважно т-совi культури садять iз шириною мiжрядь 1,5-2,0 м i вiдстанню в ряду 0,5-0,7 м iз к1льк1стю посадкових мюць 8-10 тис. шт. на 1 га ^о^епко, Shlapak & Goychuk et а1., 2002). Незважаючи на високу початкову к1льк1сть дерев у деревостанах, через екстремальш умови юнування вiдбуваeться 1х iнтенсивне зрщження (рис. 2).
н
Он ' -
ю и о н
0 10 20 30 40 50 60 70 Рис. 1. Хд росту соснових деревосташв на пробних площах за висотою
Для встановлення зв'язку мiж вшом (А) i середшми висотами (Н) деревостанiв на пробних площах, використано полiномiальне рiвняння регресп третього порядку, яке характеризуеться високим значенням коефь цieнта детермшацп (^2=0,981).
Порiвнюючи значення середнiх та верхнiх висот дерев, встановлено, що з вжом диференщащя дерев за висотою у деревостанах зростае. Так, у деревостанах вь ком до 20 рошв рiзниця мiж середнiми i верхнiми висотами дерев становить 1,3-2,2 м, а у деревостанах вшом
40-60 рошв вона зростае до 2,4-4,3 м. Така тенденщя сввдчить про зростання внутршньовидово1 конкуренцп за свiтло i мiнеральнi речовини у соснових деревостанах з вшом.
За результатами аналiзу середшх висот соснових де-ревостанiв залежно вщ мюця розташування в репош дослвджень з'ясовано, що середнi висоти зростають у напрямку iз заходу на схщ незалежно вiд 1х вiку. Порiв-няно iз захвдною частиною регiону середнi висоти деревосташв у центральнш частинi вищi на 3-9 %, а у схщ-нiй - на 6-14 %. 1нтенсившсть росту сосни у висоту з вшом, в умовах сухого лишайникового бору, майже не змшюеться, а рiзниця мiж приростами у рiзнi вiковi пе-рюди становить 4-12 %. Середнiй прирют деревостанiв до 20 рок1в становить 0,25±002 м, у деревостанах вшом 21-40 рок1в - 0,24±0 04 м, та 0,22±0 03 м - у деревостанах
41-60 рошв. Кульмшащя середнього i поточного при-ростiв за висотою настае у вщ 20-25 рошв.
" t > *
-- BiK, роюв
0
10 20 30 40 50 60 70 Рис. 2. Динамжа кiлькостi стовбур1в дерев у соснових деревостанах сухого соснового бору
Встановлено, що у деревостанах до 20 рошв у се-редньому залишаеться до 64 % дерев вщ початково! 1х шлькосп. З вiком iнтенсивнiсть зрщжування внаслiдок природних причин та господарсько! дiяльностi зростае та у насадженнях вiком 20-40 рок1в залишаеться 2054 % дерев. На шнець дослiдного перiоду iнтенсивнiсть зрвдження дещо знижуеться i у 60-рiчних деревостанах залишаеться до 13 % дерев. На штенсившсть зрщження деревостанiв етотний вплив мае зростання диференць ацп дерев за висотою iз зростанням вшу. Найчаспше вiдсталi у рост за висотою дерева всихають, таю проце-си властивi як поодиноким деревам, так i дрiбним гру-пам (3-5 дерев). Для бшъшосп деревостанiв старшого вiку характерним е бюгрупове розмiщення дерев, незважаючи на !х штучне походження.
Аналiз росту i продуктивностi соснових деревосташв в умовах сухого бору передбачав встановлення залежностей мiж таксацшними ознаками деревостанiв i !х вiком. Для апроксимацп рядiв розподшу даних використано полiномiальнi рiвняння регресп другого i третього порядив. Отримаш коефiцiенти рiвнянь наведен у табл. 1.
Використанi математичш функцп для апроксимацп таксацiйних показнишв вказують на високу достовiр-шсть економетрично1 моделi за вiдносно низьких значень середньо1 похибки. Загалом статистичнi показники регресiйних рiвнянь вказують на !х високу адекватнiсть
при встановленш змш таксацiйних показник1в соснових вшом, розраховано фрагмент таблицi ходу росту мо-
деревостанiв. дальних соснових деревосташв IV класу бонiтету в
Використавши регресiйнi рiвняння для математич- умовах Захiдного Полiсся (табл. 2). ного моделювання динамiки таксацiйних показнишв з
Табл. 1. Коефiцieнти pirn mm, perpeci'f залежностi мiж тком i таксацiйними ознаками деревостанiв
Таксацшний показник Значення коефiцiентiв ршнянь R2
а0 aj а2 а3
Середня висота, м 0,0941 0,22325 0,00112 -0,00002 0,981
Середнш дiаметр, см -5,76083 0,54684 -0,00311 - 0,961
Сума площ перерiзiв, м2/га -8,1048969 1,1762822 -0,0094277 -0,0000001 0,911
Кшьюсть дерев, тис. шт./га 13,0386 0,49376 0,00741 -0,00004 0,919
Запас, м3/га -67,7702 5,77695 0,01549 -0,00026 0,940
Табл. 2. Хзд росту модальних соснових деревосташв в умовах сухого сосново-лишайникового бору Захздного Полiсся
Вк, роки Середня висота, м Середнш дь аметр, см Кшьюсть стов-бурiв, шт./га Сума площ попереч-них перерiзiв, м /га Видове число Запас, м3/га Змша запасу м3/га за рк
середня поточна
15 3,5 3,1 7165 7,21 0,887 19 1,28 -
20 4,8 4,9 5809 11,69 0,807 43 2,14 4,71
25 6,1 6,5 4704 15,55 0,694 65 2,59 4,38
30 7,2 8,1 3820 18,86 0,623 85 2,83 4,05
35 8,4 9,5 3128 21,65 0,574 104 2,96 3,72
40 9,4 11,0 2598 23,99 0,538 121 3,01 3,40
45 10,4 12,3 2199 25,93 0,511 136 3,02 3,07
50 11,3 13,7 1903 27,52 0,490 150 2,99 2,74
55 12,1 15,0 1678 28,81 0,474 162 2,94 2,41
60 12,9 16,3 1495 29,86 0,460 172 2,87 2,08
Складений фрагмент таблиц ходу росту вiдображаe рiст модальних чистих соснових деревосташв штучного походження в умовах сухого соснового бору (рис. 3). На жаль, у лиературних джерелах не вдалось знайти таблищ ходу росту соснових деревосташв в умовах сухих лишайникових борiв для порiвняння запаав, тому використано таблицi ходу росту нормальних (Shvyden-ко, Savich, Strochinsky е! а1., 1986) та модальних (Lakyda, 2012; Baghinsky, 2015) соснових деревосташв.
03
1 ] н о
о g ]
04
«
о
=3
с
=3 ГО
—Мо; — За I :,альш 1.1. Лакидою V.B. Тюршим З.Ф. Багшським -1-
-- — За ^ — За! -
о
10
20
30
40
50 60 70 Вк, роюв
Рис. 3. Хд росту соснових деревосташв IV класу бошгету
Порiвняння запасiв модальних соснових деревосташв iз запасами з шших таблиць ходу росту е не зовам коректним, осшльки вони складен для iнших регiонiв та тишв лiсу. Використання наявних нормативiв шд час лiсоiнвентаризацiйних робiт, зазвичай, призведе до занижения реально! продуктивносп соснових деревоста-нiв в умовах сухого бору iз домiнуваниям лишайникового вкриття.
Висновки. Чистi сосновi деревостани штучного походження, що ростуть в умовах сухого соснового бору на територп Захiдиого Полюся, характеризуються слаб-ким ростом сосни за висотою i дiаметром, а !х продук-тивнiсть вiдповiдае IV класовi бонiтету.
Середнiй прирiст за висотою не перевищуе 0,25 м/рж незалежно вiд вiку i може використовуватись як дiагностична ознака шд час таксацп соснових деревосташв в умовах сухого соснового бору. Встановлено, що середш висоти деревосташв одного вшу зростають (до 14 %) iз заходу на схвд у регiонi дослiджень. З вком
середнiи прирiст соснових деревостанiв за дшметром збiльшуeться, проте не перевищуе 0,27 см/piK. Модель-Hi дерева вком до 40 рошв характеризуються малою збiжнiстю стовбурiв, а старшi - середньою.
У соснових деревостанах сухого бору вщбуваеться iнтенсивне та нерiвномiрне за площею зрвдження з вь ком. Так, у 60^чних деревостанах залишаеться не бiльше 13 % дерев вщ початково! !х кiлькостi. Зважа-ючи на значну диференцiацiю дерев за вiком i висотою, доцiльно використовувати комбiнованиИ метод проведения доглядових рубань, особливо шд час прочищень та прорвджень.
Сухi сосново-лишаИниковi бори е об'ектом охорони у крашах Свропейського Союзу та Украши, як рiдкiснi та ушкальш природнi об'екти. Зважаючи на !х низьку продуктивнiсть та незначну площу, яку вони заИмають, ведення господарства у таких лiсах повинно грунтува-тись не на люосировинних, а на природоохоронних засадах.
Перелш використаних джерел
Baginskii, V. F. (2015). Dinamika i produktivnostь modalbnykh sosnovykh drevostoev v Belorusskom Polesfce. [Dynamics and productivity of modal Scots pine stands in the Belorussian Polesie]. Eko-potentcial, 5(11), 14-23. [In Russian]. Buzun, V. A. (1980). Produktivnostь sosnovykh nasadzhenii v Ukrainskom Polesьe. [Productivity of pine plantations in Ukrainian Polesia]. Lesnoe khozyaistvo, 1, 25-27. [In Russian]. Faltynowicz, W. (1986). The dynamics and role of lichens in managed Cladonia-Scotch pine forest (Cladonio-Pinetum), Vol. 69. Warshawa: Monogr. Bot. 96 p. Hordiienko, M. I., Shlapak, V. P., & Hoichuk, A. F., et al. (2002). Kultury sosny zvychainoi v Ukraini. [Forest artificial of Scots pine in Ukraine]. Kyiv: In-t ahrar. ekonomiky UAAN. 872 p. [In Ukrainian].
Lakyda, P. I. (2012). Shtuchni sosnovi derevostany Polissia Ukrainy -prohnoz rostu ta produktyvnosti. [Artificial pine forest stands of Polissya of Ukraine -forecast ofgrowth and productivity]. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Maidachenko I. S. 171 p. [In Ukrainian]. Lavrynenko, D. D., & Stopkan, V. V. (1960). Naukovi osnovy pidvyshchennia produktyvnosti lisiv Polissia Ukrainskoi RSR. [Scientific fundamentals of productivity increase forests of the Polissya of the Ukrainian SSR]. Kyiv: USHA. 196 r. [In Ukrainian].
Litvak, P. V. (1968). Osobennosti rosta sosny obyknovennoi v razlichnykh gigrotopakh Polesia USSR. [Peculiarities of the growth of Scots pine in various hygrotops of the Polesye of the USSR]. Lesovodstvo i agrolesomelioratciia, 15, 104-110. [In Russian]. Makomaskiej-Juchiewicz, M., & Tworka, S. (2003). Ekologiczna siec Natura 2000: problem czy szansa. [Ecological Natura 2000 network: a problem or an opportunity.] Krakow: Instytut Ochrony Przyrody PAN. 237 p. [In Polish] Miakushko, V. K. (1978). Sosnovye lesa ravninnoi chasti USSR: Geobotan. kharakteristika i pervich. biol. produktivnost. [Pine
forests of the plain part of the USSR: Geobotan. characteristic and primary. Biol. productivity]. Kyiv: Nauk. dumka. 255 p. [In Russian].
Povarnitsyn, V. O. (1959). Lisy Ukrainskoho Polissia. [Forests of Ukrainian Polissya]. Kyiv: Vyd-vo AN URSR. 208 p. [In Ukrainian].
Shvidenko, A. S., Savich, Iu. N., Strochinskii, A. A., et al. (1987). Normativno-spravochnye materialy dlia taksatcii lesov Ukrainy i Moldavii. [Normative reference materials for taxing the forests of Ukraine and Moldova]. Kyiv: Urozhai. 559 p. [In Russian].
М. В. Мерцало
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
ДИНАМИКА И ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ СОСНОВЫХ ДРЕВОСТОЕВ СУХОГО ЛИШАЙНИКОВОГО БОРА В УСЛОВИЯХ ЗАПАДНОГО ПОЛЕСЬЯ
По результатам анализа структуры лесного фонда Западного Полесья установлено, что сухие боры в регионе исследований занимают 13259,7 га, что составляет 3,4 % от покрытой лесом площади. Исследованы ход роста и производительность сосновых древостоев в условиях сухого бора, по высоте, диаметру, суммам площадей сечений, запасам и количеству стволов, а также использованы результаты анализов хода роста модельных деревьев различных возрастных групп. Установлено, что все древостои на пробных площадях имеют низкую производительность и относятся к IV классу бонитета. Анализ роста модельных деревьев указывает на их медленный рост по высоте и диаметру. Установлено, что кульминация среднего и текущего приростов по высоте наступает в возрасте 20-25 лет, при этом средний прирост по высоте не превышает 0,25 м. Средние приросты по диаметру с ростом возраста увеличиваются от 0,25 (20 лет) до 0,27 см (60 лет). Доказано, что средние приросты по высоте и диаметру сосны растут в направлении с запада на восток региона исследований. Проанализированы процессы изреживания древостоев с возрастом и установлен его неравномерный характер. В исследуемых древосто-ях 60-летнего возраста остается не более 13 % деревьев от начального их количества. Использовав регрессионные уравнения для математического моделирования динамики таксационных показателей с возрастом, рассчитан фрагмент таблицы хода роста сосновых древостоев IV класса бонитета в условиях Западного Полесья
Ключевые слова: сухие сосновые боры; Cladonio-Pinetum Juraszek 1927; искусственные сосновые древостои; ход роста сосны.
M. V. Mertsalo
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
DYNAMICS AND PRODUCTIVITY OF SCOTS PINE (PINUS SYLVESTRIS L.) STANDS
OF DRY LICHEN-PINE FORESTS IN WEST POLISSYA
Growing conditions of West Polissya are favourable for Scots pine forests that differ from each other in terms of their growth rates and composition. Pine forests occupy there up to 64.8 % of the forest lands. Only a small share (0.4 % of the total forest area) is covered with the artificially regenerated, poor, slowly growing forests that resemble a dry lichen-pine forest (Cladonio-Pinetum Juraszek 1927) association. The purpose of our research was to analyse the growth rate in such pine stands occurring on the territory of West Polissya. In the most typical pure pine stands of the artificial origin, of age ranging from 15 to 60 years, 42 sample plots were established. Growth and productivity of pine stands were studied based on the results of the analysis of the growth rate in stands concerning height, diameter (dbh), and basal area. Besides, the volume increment was measured in the selected model trees. The pine stands studied are characterized by the low growth rates in height; the average height of the tree stands at the age of 60 is only 12.6 m. The average annual height increment in stands of up to 20 years old is as low as 0.25 . m, and it is even lower (0.22±003 m) in the 41-60 year old stands. The culmination of the average and current height increment takes place at the age of 20-25 years. The average dbh of the tree stands described varies from 3.1 cm to 16.3 cm depending on their age. The average dbh annual increment in 20 year old stands is as low as 0.25 cm, while it is a little bit higher (0.27 cm) in stands that are 60 years old. Despite the high initial number of trees (8-10 thousand specimens/ha), a typical for such growing conditions very low survival rate results in substantial reduction of the stands stocking, down to some 13 per cent of the above number of trees/ha in the 60 year old stands. The intensive decrease of the stands stocking with its increasing age is strongly affected by the stepwise increasing differentiation in height between individual trees. Using the regression equations for mathematical modeling of the dynamics of taxation indicators with age, a fragment of the growth rate table in pine stands of the 4th class site index in the conditions of West Polissya was calculated. Since they are both rare and unique, the lichen forests are protected. Given their low productivity and the small area that they occupy, management in such forests should be based not on commercial, but on environmental principles.
Keywords: dry pine forests; Cladonio-Pinetum Juraszek 1927; artificial pine stands; pine growth rate.
