CC BY
47
УДК 619:618.15:577.352.5:636.7.043
Деркач С.С., астрант ® Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украгни, м. Кигв
ДИНАМ1КА ЕЛЕКТРИЧНОГО ОПОРУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ П1ХВИ П1Д ЧАС Т1ЧКИ У СУК СЛУЖБОВИХ ПОР1Д
Наведено дат щодо динамжи електричного опору слизовог оболонки тхви тд час т1чки у сук залежно в1д м1сця розмщення зонду у статевих шляхах самки.
Ключовi слова: статевий цикл, сука, електричний отр, слизова оболонка тхви.
Вступ. Статева функщя самок, як вщомо, скерована на створення в И гешт^ях та у цшому органiзмi тварини сприятливих умов для заплщнення, плодоношення, народження приплоду та його вигодовування в постнатальний перюд. Фiзико-хiмiчнi властивост секрету слизу статевих шляхiв самки мають безпосереднш вплив на заплщнетсть [1].
У даному вщношент вивчення особливостей цервжального слизу шийки матки i пiхви пiд час статевого циклу мае вагоме дiагностично-прогностичне значення. Одтею iз важливих фiзичних властивостей цервжального слизу е змiна електричного опору за рiзних стадiй статевого циклу. На основi цього вченими встановлено прямий зв'язок мiж змшами електричного опору слизово! оболонки тхви та овулящею i розроблено прилади для визначення оптимального часу оЫменшня самок.
Метод, який базуеться на змшах електропровiдностi слизово! оболонки тхви, широко використовуеться для визначення сприятливого часу оЫменшня срiблястих лисиць. Так, у Норвеги при штучному оЫменшт останнiх визначення часу осiменiння за змшами електричного опору слизово! оболонки тхви дало змогу отримати 80% заплщненост [2].
Електричний отр слизово! оболонки тхви зменшуеться тд час тзньо! фази еструс. Цi змши можуть бути кориснi для визначення оптимального часу оЫменшня, проте така методика не достатньо апробована на суках. Так, тд час фази еструс за мiрою змши концентраци естрогетв у кровi сук змшюеться i опiр слизово! оболонки тхви. В останню добу проеструму показники електричного опору слизово! оболонки тхви в рiзних сук сягають вщ 495 до 1216 Ом. Важливим моментом, як стверджують науковцi, е мотторинг як мiнiмальних, так i максимальних величин цього показника. Рееструються випадки, коли упродовж тiчки електричний отр слизово! оболонки тхви сук залишаеться мммальним. Також мае значення мюце знаходження зонда в статевих органах сук тд час проведення дослiджень [3-7].
® Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор Любецький В.Й. Деркач С.С., 2010
70
Отже, враховуючи вищезазначене, метою нашо1 роботи було вивчити щоденш змши електричного опору слизово1 оболонки тхви пiд час ички у сук та значення мкця розмiщення зонду для отримання бшьш достовiрних результатiв при визначеннi оптимального часу оЫменшня сук службових порщ.
Матер1али i методи. Дослiдження проводили упродовж 2009 року на 5-ти суках породи шмецька вiвчарка, вiком 3-4 роки, середньою масою тiла 25-35 кг, якi належали Кшолопчному центру ГУ МВС Украши в Киïвськiй областi. Всi пщдослщш тварини були клiнiчно здоровими з фiзiологiчним проявом стадiï збудження статевого циклу. За даними анамнезу з'ясовували характер годiвлi, утримання, перебiг статевих ци^в, вагiтностi i родiв у сук. В уЫх тварин вимiрювали температуру тiла.
Електричний опiр слизовоï оболонки пiхви визначали в умовних одиницях (10 у.о - 1 Ом) за допомогою електронного визначника польського виробництва фiрми «Draminski». Прилад складаеться з чутливого елементу (зонда), блоку з цифровим шдикатором та ручки з вимикачем. На кшщ зонду розмщеш два паралельних шдикатори, якими i визначають електричний отр слизовоï оболонки пiхви [8].
Вимiрювання проводили в двох мiсцях, крашальнш частинi пiхви та бiля сечостатевоï складки. Пiсля попередньоï санiтарноï обробки зовшшшх статевих органiв тварину фжсували в стоячому положеннi та великим i вказiвним пальцями лiвоï руки розводили статевi губи i обережно тд кутом 45 градусiв вводили зонд до впирання в стшку тхви, а поим горизонтально в напрямку до шийки матки. Шсля цього дистальний кiнець зонду повертали вправо-влiво вiдносно повздовжньо1' осi. Результати вимiрювання реестрували через 1,5-2 с тсля включення приладу за стшких показникiв на табло. Перед наступним дослщженням зонд ретельно мили теплою водою з додаванням миючого засобу. Поим висушували одноразовими серветками i протирали 70 % етиловим спиртом.
Першу добу пчки визначали за зовшшшми клмчними ознаками з появою кров'янистих видшень. Дослiдження проводили щоденно з ранку бия 9-ï год до зникнення клiнiчних ознак тiчки, тривалiсть якох' становила в середньому 15 дiб.
Статистичну обробку даних проводили на ПК з використанням програми Microsoft Excel.
Результати дослщжень. Контролем для наших дослщжень слугували тварини у стади спокою статевого циклу ^еструс, анеструс).
Нами встановлено, що електричний отр слизовоï оболонки пiхви у стади спокою статевого циклу в крашальнш частит тхви становить 85±4,35 у.о., тодi як бiля сечостатевоï складки - 147,5±10,89 у.о.
Згщно з даними таблицi 1, на початку ички з появою перших кров'янистих видшень показники електропровщност слизовоï оболонки пiхви в кранiальнiй частит тхви становили 116,6±13,39 у.о., тодi як бiля сечостатевоï складки були значно вищими 180±5,01 у.о. На наступну добу показники тдвищилися в крашальнш частит тхви до 186,67±21,72 у.о. та були вiрогiдними по вщношенню до контролю, а бшя сечостатевоï складки, навпаки,
71
знизились до 172±16,03 у.о. У подальшому спостер^алася ч^ка тенденщя до зростання показниюв електричного опору слизово! оболонки кратально! частини тхви, яка показана на малюнку 1.
Результати дослiджень наведенi в таблиц 1.
Таблиця 1
Електричний ошр слизово!" оболонки ш\ви протягом стадй' проеструм та еструс статевого циклу сук, М±т, п = 5
Доба Крашальна частина Сечостатева складка
1 116,6±13,39 180±5,01*
2 186,67±21,72*** 172±16,03
3 279,33±28,24*** 162±28,57
4 244,67±33,24*** 138±19,04
5 287,33±47,28 168±13,54
6 340,67±31,24*** 164±28,06
7 551,33±122,13*** 172±24,56
8 915,33±176,09*** 198±18,55*
9 1064±252,77** 256±25,56**
10 582±98,41*** 192±14,03*
11 545,33±159,72* 170±20,04
12 565,2±193,61* 242±41,6
13 286,67±43,44*** 164±9,02
14 211,33±31,24** 146±17,06
15 173,33±40,09 140±10,02
Контроль 85±4,35 147,5±10,89
Примита: Р < 0,05*; Р < 0,01**; Р < 0,001***; пор1вняно з контролем.
Як видно з даного малюнка, показники електричного опору слизово! оболонки тхви в крашальнш И частит зростали до 3 -1 доби ички та становили 279,33±28,24 у.о., на 4-ту добу незначно знижувались до 244,67±33,24 у.о., пiсля чого упродовж 5-7-1 доби поступово зростали i досягли показника 551,33±122,13 у.о. У подальшому показники стрiмко зростали i досягли свого пiку на 9-ту добу з показником 1064±252,77 у.о., а на 10-ту добу рiзко знижувались до 582±98,41 у.о. З 10-1 по 12-ту добу поступово знижувались до 565,2±193,61 у.о. i до згасання зовнiшнiх клiнiчних ознак ички, що спiвпали з 15-ю добою, i становили 173,33±40,09 у.о.; на 17-ту добу вiд початку ички показники були майже однаковими з контролем i дорiвнювали 85,33±3,17 у.о.
Отриманi показники електричного опору слизово! оболонки тхви в дшянщ сечостатево! складки вiдрiзняються вiд вщповщних показникiв кранiально! частини пiхви в абсолютних величинах, проте мають схожкть у часовому вимiрi пiкiв прояву мммальних та максимальних показникiв. Шк 256±25,56 у.о. реестрували на 9-ту добу, мммальт показники вiдмiчали на 15-ту добу 140±10,02 у.о.
72
Мал. 1. Динамика електричного опору слнзовоУ оболонки тхви у сук
протягом тiчкн.
Щодо вiрогiдних змш електричного опору упродовж т!чки бiля сечостатево! складки, то вони були лише на 1-шу, 8-му, 9-ту та 10-ту добу. При вимiрюваннях у кранiальнiй частит пiхви вiрогiдними були майже Bei отриманi данi, тiльки на 1-шу, 5-ту та 15-ту добу отримат результати не були достовiрними.
Серед опрацьованих нами л^ературних джерел даних щодо динамжи змiн електричного опору слизово! оболонки пiхви сук не вiдмiчено. Але знайдено повiдомлення про змши електричного опору пiд час статевого циклу у продуктивних тварин. Дослщники пояснюють розбiжностi показникiв електричного опору залежно вiд мiсця вимiрювання з тим, що секреторнi кл^ини, якi здатнi виробляти полiсахариднi сполуки, в кратальному вiддiлi розмiщенi суцшьним пластом, а в середньому i каудальному вiддiлах знаходяться лише на дт борозен мiж складками слизово! оболонки [9]. Carter P.D., Duffty J.H. довели, що при вимiрюваннi бшя сечостатево! складки та присшку пiхви показники можуть змiнюватися при попадант на електроди залишкiв сечi [10]. Ступiнь ослизнення слизово! оболонки тхви знаходиться в прямiй залежност вiд стади статевого циклу тварини [11]. Ми подшяемо вищенаведенi думки i вважаемо, що висвiтленi припущення мають пряме вiдношення до електричного опору слизово! оболонки тхви у собак.
На нашу думку, змши показниюв електропровщност електричного опору слизово! оболонки тхви пов'язат з активтстю естрогенних гормотв, безпосередньо з гормоном естрадюлом, який мае схожу тенденцш до зростання та спадання тд час тiчки. У стадiю збудження статевого циклу порiвняно з початком рiвень естрадiолу становить 162,3±9,91 нмоль/л, у середин стади вiн
73
зростае до 603,88±12,85 нмоль/л, тд кшець знижуеться до 269,45±9,18 нмоль/л i у стадш гальмування вiдповiдно знижуеться до 125,92±16,80 - 56,33±9,10 нмоль/л [12]. З тдвищенням рiвня естрогенiв слизова оболонка статевих оргатв пролiферуе i таким чином збшьшуеться секрецiя цервiкального слизу, який мае безпосереднш вплив на показники електропровщностг
Внсновкн
У стади спокою статевого циклу електричний отр слизово! оболонки в кранiальнiй частит тхви сук становить 85±4,35 у.о., тодi як бiля сечостатево! складки - 147,5±10,89 у.о.
Встановлено, що показники електричного опору слизово! оболонки кратально! частини пiхви сук в стади спокою статевого циклу вiрогiдно вiдрiзняються вiд показникiв в стадш збудження статевого циклу.
Шк електричного опору слизово! оболонки тхви та рiзкий його спад пов'язаний з овулящею i може використовуватися в комплекснш дiагностицi оптимального часу оЫменшня сук.
Для отримання бiльш достовiрних показникiв електричного опору слизово! оболонки тхви слщ проводити вимiрювання в кратальнш частинi пiхви.
Лiтература
1.Яблонський В.А. Бiотехнологiчнi i молекулярно-генетичнi основи вщтворення тварин [Яблонський В.А., Хомин С.П., Завiрюха В.1. та ш.], пiд ред. Яблонського В.А., Сергiенка О.1., Стойка Р.С., - Львiв: ТзОВ «ВФ «Афша»», 2009. - 218 с.
2.Canine and feline theriogenology / Johnston S.D., Root Kustritz M.V., Olson P.N.S.// W.B. Saunders Comp.- Philadelphia - 2001.- P. 534.
3.Christiansen I.J.: Reproduction in the Dog & Cat./ I.J. Christiansen // Bailliere Tindall - London - 1984. - P. 482.
4.Goodman M.F. Canine ovulation timing. / M.F. Goodman. // Prob. in Vet. Med. - 1992. - № 4. - P. 433.
5.Goodman M. Ovulation timing. Conceptsand controversies / M.F. Goodman. // Vet. Clin. Nort. Am., Small Anim. Pract. - 2001. - № 31. - P. 219.
6.Gunzel-Apel A.R. Laufigkeitsuberwachung und Samenubertragung beim Hund. / A R. Gunzel-Apel, D. Krauser. // Tierartl. Uvschau. - 1986. - № 41.- P. 564.
7.Nizanski W. Ustalanie optymalnego terminu krycia I sztucznej inseminacji suk / W. Nizanski // Weterynaria w praktyce - 2004. - № 2. - С. 29-34.
8.Инструкция по пользованию «Определитель периода покрытия сук» -Киев. - 2008. - 13 с.
9.Бирюков В.Г. Морфо-функциональная характеристика секреторних елементов слизистой оболочки генитального апарата коров в норме и при некоторых патологических процесах: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.07.-Харьков, 1973. - 19 с.
10. Carter P.D. Assessment of vaginal impedance measurements as an indicator of oestrus in cattle / P.D. Carter, J.H. Duffty // Aust. Vet. J. - 1999. - № 56. - P. 321-323.
74
11. Айзинбудас Л. Применение измерителя электрического сопротивления слизистой оболочки влагалища для определения оптимального времени осеменения коров. / Л. Айзинбудас, К. Норвайшас, В. Лашас. // Ветеринария - 1966. - № 4. - С. 83-86.
12. Ковальов П.В. Корекщя статевого циклу та розвиток ваптност в сук : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кан. вет. наук : спец. 16.00.07 «Ветеринарне акушерство» / П.В. Ковальов - 2004. - 20 с.
Summary
There are facts in the article about dynamics of electric cuurent of vagina mucous membrane during heat in the bitches depending on location of female reproductive genitals probe.
Наведено дат щодо динамжи електричного опору слизовог оболонки тхви тд час mi4rn у сук залежно вiд мкця розмщення зонду у статевих шляхах самки.
Стаття надшшла до редакцИ 3.03.2010
75
