CC BY
12
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
© БасЫа Б. О.
УДК 616.24-007.272-002.17-036.1/.82-085
ДИНАМ1КА ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ ТА Ф1БРОЗУВАННЯ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ ТРИВАЛ1Й МЕДИЧН1Й РЕАБ1Л1ТАЦ11*
Басна Б. О.
Державний заклад «Днтропетровська медична академ1я, м. Днтропетровськ.
Для ХОЗЛ характерны особенности нарушения проходимости дыхательных путей и паренхимы легких, сопровождающихся воспалительными ответами и реконструктивным фиброзированием. В качестве воспалительных маркеров при ХОЗЛ сегодня доказана высокая диагностическая значимость С-реактивного белка (С-РБ) и фибриногена (Ф). В качестве маркера фиброзирующего ремоделирования при ХОЗЛ последнее время изучается гиалуроновая кислота (ГК). Целью нашей работы было определить возможность нормализации показателей персистирующего хронического системного воспаления (С-РБ, Ф) и фиброзирования (ГК) у больных с ХОЗЛ при длительном (в течение одного года) адекватном лечении в соответствие со стадией заболевания. Анализ полученных результатов показал, что при неадекватном стадии медикаментозном лечении больных с ХОЗЛ выраженность у них хронического системного воспаления, особенно по уровню С-РБ, более существенная и значимая у лиц с тяжелой бронхиальной обструкцией. У всех больных с ХОЗЛ, независимо от стадии заболевания, происходит также усиление процессов фиброзирования, что отражается значительным повышением уровня ГК. Также обнаружено, что длительная (в течение одного года) адекватная медикаментозная терапия больных с ХОЗЛ приводит к нормализации у них как показателей системного воспаления (С-РБ, Ф), так и показателя фиброзирования (ГК), что свидетельствует о реальной возможности стабилизации патологических изменений в этой категории больных и замедление процессов формирования необратимых проявлений бронхообструкции.
Ключевые слова: системное воспаление, фиброзирование, хроническое обструктивное заболевание легких
Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) сьогодн - одна з найбтьш серйозних медико-со^альних проблем як в нашш краТш, так i у всьому свт [6]. Переконливо доведено, що при ХОЗЛ не бу-вае iзольованого морфо-функцюнального ураження великих, дрiбних бронхiв або паренхiми легень [5]. Для цього захворювання характеры особливост по-рушення прохщност дихальних шляхiв, що супрово-джуються запальними вщповщями та реконструктив-ним фiброзуванням [1]. Сучасна медицина дозволяе вивчати ц процеси за допомогою визначення плазмо-вих рiвнiв рiзних бiомаркерiв [14].
В якост запальних маркерiв при ХОЗЛ сьогодн доведена висока дiагностична значущють С-реактивного бтка (С-РБ) та фiбриногену (Ф). Рiвень С-РБ при загостренн ХОЗЛ у плазмi кровi хворих швидко зростае та може досягти 40-200 мг/л (при за-гальновизнаному нормальному показнику - до 10 мг/л) [16, 19]. Фiбриноген при ХОЗЛ також служить бь
лком гостроТ фази запалення, що пщсилюе прозапа-льн ефекти Ыших фактсрв [1, 2].
В якост маркера фiброзуючого ремоделювання при ХОЗЛ останшм часом вивчаеться палуронова кислота (ГК) [7, 10].
ГК (палуронат, палуронан) - ггмкозамшоглкан, що входить до складу сполучноТ, еппемальноТ i нервовоТ тканин; вЫ е одним з основних компонент позакль тинного матриксу, мiститься у багатьох бюлопчних рiдинах (слинi, синовiальноТ рiдини та iн.) [17]. Назва «ГК» цм речовинi була дана у 1934 р. К. Мейером (К. Меуег) та Дж. Палмером (и. W. Ра1тег), якi вперше видiлили ТТ Тз склоподiбного тта ока. Пiзнiше з'ясувалось, що внаслщок свого високого вмiсту у по-заклiтинному матриксi, ГК вiдiграе важливу роль в пд-родинамiцi тканин, процесах мiграцiТ та пролiферацiТ к^тин [13].
Значна кiлькiсть ГК знайдена також у бронхах та легенях [8], а порушення вмюту ГК як компоненту по-заклiтинного матриксу може бути ланкою в патогенезу
* Цитування при атестацц' кадрiв: Баана Б. О. Динамiка деяких показниюв системного запалення та фiброзування у хворих на хрошчне обструктивне захворювання легень при тривалiй медичшй реаб^тацц' // Проблеми екологп i медицини. -2013. - Т. 17, № 1-2. - С. 37 -39.
ХОЗЛ [12] та призводити до розвитку фiброзуючих 3MiH легень i 6poHxiB [20].
У зв'язку з вищезазначеним метою нашоТ роботи було визначити можливють нормалiзацiТ показникiв персистуючого хронiчного системного запалення (С-РБ, Ф) та фiброзування (ГК) у хворих на ХОЗЛ при довготривалому (протягом одного року) адекватному лкуванш згщно iз стадieю захворювання.
Матерiали та методи дослщжень
Нами було проведене проспективне обстеження 50 хворих на ХОЗЛ (чоловшв - 46 (92,0%), жЫок - 4 (8,0%); середнiй вк - 62,5±1,80 роки), якi до включен-ня у дослiдження приймали неадекватну планову те-рапiю зпдно iз стадieю захворювання (не приймали постшно бронходилятатори або приймали Тх у неаде-кватних дозах, хворi з тяжкою бронхообструкцieю по-стмно планово не приймали iнгаляцiйнi глюкокорти-костероТди). У залежностi вiд стадп захворювання об-стеженi були розподтен на двi пiдгрупи: 1 - 15 оаб (середнiй вiк - 60,9±2,29 рокiв) з I I ст^ею ХОЗЛ (0ФВ1 - 70,1±2,33% належноТ величини); 2 - 35 осiб (середнiй вiк - 64,9±1,10 рокiв) з I I I ст^ею ХОЗЛ (ОФВ1 - 36,6±1,85% належноТ величини).
На першому етапi усiм хворим були проведет кль нiко-функцiональнi обстеження, визначенi рiвнi С-РБ, Ф та ГК, а також скоригована медикаментозна тератя зпдно iз стадiею захворювання. Повторно ус хворi були обстеженi через один рк адекватного медикаментозного лкування.
Формулювання клiнiчних дiагнозiв ХОЗЛ проводили зпдно з рекомендациями Наказу МОЗ УкраТни №128 вiд 19.03.2007 року [4].
Уа хворi були включен до дослiдження у стабть-ну фазу патологiчного процесу, у жодного з них не було шычних ознак шфекцмного загострення ХОЗЛ. Жоден хворий не був виключений iз дослiдження до-строково з будь-яких причин.
Контрольну групу склали 13 практично здорових оаб (чоловiкiв - 9 (69,2%), жЫок - 4 (30,8%); середнiй вк - 55,5±1,74 рокiв).
PieHi показниКв системного
yci обстеженi дали згоду на проведення ключного дослiдження.
Дослщження функци зовнiшнього дихання (ФЗД) з характеристикою основних бронхообструктивних по-казниюв (форсована життева eмнiсть легень (ФЖСЛ), об'ем форсованого видиху за 1 хвилину (ОФВ1)) проводили методом комп'ютерно' спiрометрií за допомо-гою апарату Master Screen Body/Diff («Jager», Ымеч-чина). Постбронходилятацмну пробу на зворотнють бронхообструкцп проводили з використанням 400 мкг сальбутамолу.
Рiвень С-РБ визначали у плазмi кровi хворих iму-нотурбидиметричним методом за допомогою автоматичного аналiзатора «Cobas e411» (Roche Diagnostics GmbH) [9, 18,].
Рiвень фiбриногену визначався у цитратнiй плазмi модифiкованим методом Clauss за допомогою автоматичного аналiзатора «Cobas e411» (Roche Diagnostics GmbH) [1, 2].
Рiвень ГК визначався у плазмi кровi модифкова-ним методом Голда [11].
Статистична обробка матерiалiв дослщжень проводилась з використанням методiв бiометричного аналiзу, що реалiзованi в пакетах програм EXCEL-2003 (№74017-641-9475201-57075), STATIST!CA 6.0 (№31415926535897) [3]. Рiзницю мiж порiвнювальни-ми величинами вважали достовiрною при р<0,05, те-нденцiю змiн вказували у дiапазонi 0,05<р<0,10.
Результати та i'x обговорення
Аналiз отриманих результатiв показав, що на етат включення до дослщження рiвень С-РБ у хворих на ХОЗЛ в цтому по грут був на 49,8% вищим, шж у осiб контрольно'' групи (табл. 1). При цьому якщо при I I стадп захворювання показник мав лише тенденцю до пщвищення, то при I I I стадп вш був пщвищеним ста-тистично достовiрно (на 61,7%) з високим ступенем достг^рносп.
Таблиця 1
у хворих на ХОЗЛ на emani включення до дослдження
Групи та глдгрупи обстежених Показники
С-РБ (мг/л) Ф (г/л) ГК (мг/мл)
Хворi на ХОЗЛ, 9,35±0,92 3,17±0,10 0,28±0,012
ia них:
I Iстадп 7,57±0,72 3,01±0,16 0,31±0,023
I I Iстадп 10,09±1,26 3,26±0,13 0,27±0,015
Контрольна група 6,24±0,14 2,84±0,16 0,15±0,018
р рх-к<0,001 рх-к=0,085 рх-к<0,001
р i :-к=0,081 р i 1-к>0,05 р I |-к<0,001
рш-к<0,01 р Ii |-к<0,05 р I ||-к<0,001
р i i- i i i=0,089 р| i- i i i >0,05 р| I- I I I >0,05
П р и м i m к и: р - docmoeip^cmb рiзницi мж показниками груп ma nidapyn; х - хворi на ХОЗЛ в цлому по груп; II, Ill - стадп ХОЗЛ; к - група контролю.
Через рк адекватного медикаментозного лкуван-ня рiвень С-РБ у хворих на ХОЗЛ в цтому по грут статистично достовiрно знизився i досяг значення контрольно'' групи (табл. 2). У хворих з I I ст^ею захворювання показник мав лише тенден^ю до зниження, при цьому вЫ теж досяг значень контролю; з огляду
на те, що до включення хворих у дослщження показник був пщвищеним незначущо, нав^ь така його динамка вщображае в цтому позитивний результат. У хворих з I I I стадiею ХОЗЛ рiвень С-РБ в динамiцi лку-вання знизився бтьш як на 30% i також досяг рiвня контрольно'' групи.
Таблиця 2
Piern показниюв системного запалення у хворих на ХОЗЛ через 1 рiк адекватного лiкyвaння
Том 17. N 1-2 2013 р.
Групи та пщгрупи обстежених Показники
С-РБ (мг/л) Ф (г/л) ГК (мг/мл)
Хворi на ХОЗЛ, 6,50±0,34" 2,63±0,09# 0,13±0,008#
ia них:
II стадп 6,28±0,70 2,33±0,13д 0,14±0,019#
III стадп 6,62±0,39* 2,78±0,11 " 0,13±0,009#
Контрольна група 6,24±0,14 2,84±0,16 0,15±0,018
р рх-к>0,05 рх-к>0,05 рх-к>0,05
ри-к>0,05 ри-к<0,05 ри-к>0,05
рш-к>0,05 рш-к>0,05 рш-к>0,05
ри-ш>0,05 ри-ш<0,05 ри-ш>0,05
П р и м i т к и: р - docmoeipHicmb р'зниц м'ж показниками груп та niôapyn; х - xeopi на ХОЗЛ в цлому по apyni; II, Ill - стадПХОЗЛ; к - група контролю;
* - достовiрнiсть рiзницi (р<0,05) через 1 рiк лкування порiвняно з етапом включення у до^дження; " - достовiрнiсть рзниц (р<0,01) через 1 рк лiкyвання порвняно з етапом включення у до^дження;
# - достовiрнiсть рзниц (р<0,001) через 1 рiк лкування порiвняно з етапом включення у дослдження.
PiBeHb Ф у хворих на ХОЗЛ в цтому по rpyni на eTani включення ïx у дослщження мав лише тенден-цю до пщвищення порiвняно з рiвнeм у практично здорових оаб (див. табл. 1). При цьому якщо у хворих з II ст^ею захворювання показник не в^знявся вщ показника контрольно!' групи, то у хворих з III ст^ею вЫ був статистично доот^рно вищим.
Через рк лкування рiвeнь Ф як в цтому по грут, так i у пщгрут хворих з III ст^ею захворювання статистично достовiрно знизився i досяг рiвня групи контролю. У хворих же з II стaдiею ХОЗЛ вш також знизився достовiрно, але при цьому став навть нижчим, шж у здорових оаб (див. табл. 2).
Рiвeнь ГК у хворих на ХОЗЛ (як в цтому по грут, так i у пщгрупах щодо стадм захворювання) на етат включення ïx у дослщження був yдвiчi вищим, шж у здорових оаб (див. табл. 1).
Через рк адекватного лкування рiвнi ГК i у грут, i у пщгрупах хворих статистично достовiрно знизились (практично у^ч^ та досягли рiвня контролю (див. табл. 2).
Таким чином, не дивлячись на те, що ХОЗЛ на сьогодн визнане захворюванням, для якого характер-не персистуюче хрошчне системне запалення, при тривалому адекватному медикаментозному лкуванш хворих можна досягти нормaлiзaцiï багатьох показни-юв запалення та стабозацп патолопчного процесу.
Висновки
1. При неадекватному згщно iз o^ieKi ХОЗЛ медикаментозному лкуванш хворих виразнють у них xронiчного системного запалення, особливо за рiвнeм С-РБ, досить суттева та бiльш значуща у оаб з тяжкою бронxiaльною обструк^ею. У всix хворих на ХОЗЛ, незалежно вщ стадп захворювання, вщбува-еться також посилення процеав фiброзyвaння, що вь дображаеться значним пщвищенням рiвня ГК.
2. Тривала (протягом одного року) адекватна ме-дикаментозна тератя хворих на ХОЗЛ призводить до нормaлiзaцiï у них як показнигав системного запалення (С-РБ, Ф), так i показника фiброзyвaння (ГК), що свщчить про реальну можливють стaбiлiзaцiï патоло-гiчниx змiн у цiеï категори хворих та yповiльнeння процeсiв формування незворотних проявiв бронхооб-стрyкцiï.
Л^ература
1. Кук, Н. Фибриноген как основной фактор риска в сердечно-сосудистых болезнях / Н. Кук, Д. Уббен. - 1990. - С. 444-451.
2. Купер, Д. Фибринолиз / Д. Купер, А. Дуглас. - 1991. -
C.105-108.
3. Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel. - К.: Морион, 2000. - 320 с.
4. Наказ МОЗ УкраТни № 128 вщ 19.03.2007 р. «Про за-твердження кпУчних протоколiв надання медичноТ до-помоги за спе^альнютю «Пульмонолопя». - КиТв, 2007. - 146 с.
5. Фещенко, Ю. И. Хронические обструктивные заболевания легких [Текст] / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, Н. Г. Горовенко. - К.: Морион, 2001. - 80 с.
6. Фещенко, Ю. И. Хроническое обструктивное заболевание легких - актуальная медико-социальная проблема [Текст] / Ю. И. Фещенко // УкраТнський пульмонолопч-ний журнал. - 2011. - № 2. - С. 6-8.
7. Черняев, А. Л. Воспаление при хронической обструк-тивной болезни легких: молекулярные основы патогенеза [Текст] / А. Л. Черняев, М. В. Самсонова // Consilium Medicum. - 2008. - № 10. - С. 23-28.
8. Allegra, L. Hyaluronic acid: perspectives in lung diseases [Text] / L. Allegra, S. Della Patrona, G. Petrigni // Handbook of Experimental Pharmacology Journal. - 2012. -Vol. 207. - P. 385-401.
9. Borque de Larrea, L. Determination of C-reactive protein by an improved turbidimetric assay on Boehringer Mannheim. Hitachi analysis systems./ L. Borque de Larrea // Klin. Lab. - 1993. - Vol. 39. - P. 55-62.
10. Cotran, R. S. Tissue repair: cellular growth, fibrosis and wound healing [Text] / R. S. Cotran // In: Robbins pathologic basis of disease. 6th ed. Ramzi
11. Gold, E. W. The quantitative spectrophotometry estimation of total sulfated glycosaminoglycan levels. Formation of soluble alcian blue complexes [Text] / E. W. Gold // Biochimica et Biophysica Acta. - 1981. - Vol. 3. P. 408-415.
12. Lyford, J. Hyaluronic acid dsyregulation implicated in COPD, asthma [Text] / J. Lyford // European Respiratory Journal. - 2009. - Vol. 34. P. 616-628.
13. Meyer, K. The polysaccharide of the vitreous humor [Text] / K. Meyer, J. W. Palmer // Journal Biological Chemistry. -1934. - Vol. 107. - P. 629-634.
14. Petrasova, J. P. Systemic inflammation in patients with COPD and pulmonary hypertension [Text] / J. P. Petrasova et al. // Chest. - 2006. - Vol. 130 (2). -P. 326-333.
15. Postma, D. S. The many faces of airway inflammation: asthma and chronic obstructive pulmonary disease [Text] /
D. S. Postma, O'Byrne //. American Journal of Respiratory Critical Care Medicine. - 1999. - Vol. 159/ - P. 41.
16. Sethi, S. Inflammation in COPD: implications for management [Text] / S. Sethi, et al. // American Journal of Medicine. - 2012. - Vol. 125 - P.1162-1170.
17. Stern, R. Hyaluronan catabolism: a new metabolic pathway [Text] / R. Stern // European Journal of Cell Biology. - 2004. - № 83. - Р. 317-325.
18. Tietz, N. W. Fundamentals of Clinical Chemistry [Text] / N. W. Tietz. - Saunders, Philadelphia, 1987.
19. Valvi, D. Fibrinogen, chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and outcomes in two United States
npoSAeMH eKOAoriï Ta MejHUHHH
cohorts [Text] / D. Valvi et al. // International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. - 2012. - Vol. 7. - P. 173-182.
20. Zhao, H.W. An increase in hyaluronan by lung fibroblasts: a biomarker for intensity and activity of interstitial
pulmonary fibrosis? [Text] / H. W. Zhao, C. J. Lü, R. J. Yu // Respirology. - 1999. - Vol. 4. P. 131-138.
English version: DYNAMICS OF SOME MARKERS OF SYSTEMIC INFLAMMATION AND PULMONARY FIBROSIS AT PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE DURING LONG-
5k
TERM MEDICAL REHABILITATION
Basin а B.O.
State Institution "Dnipropetrovs'k Medical Academy Ministry of Healthcare of Ukraine", Department of Faculty Therapy and Endocrinology Dnipropetrovs'k.
COPD characteristics with violations of airway and lung parenchyma, accompanied by inflammatory responses and reconstructive pulmonary fibrosis. As inflammatory markers in COPD high diagnostic significance of C-reactive protein (CRP) and fibrinogen (F) demonstrated today As a marker of fibrotic remodeling at COPD hyaluronic acid (HA) is studied recently. The aim of our study was to determine the possibility of normalization of persistent chronic systemic inflammation (CRP, F) and pulmonary fibrosis (HA) at patients with COPD during long-term (over one year) adequate treatment according to disease stage. Analysis of the results showed that the inadequate according to the stage of COPD medication of patients in the severity of their chronic systemic inflammation, especially in terms of CRP rather substantial and more significant in patients with severe bronchial obstruction. At all patients with COPD, regardless of the stage of the disease, there is also the strengthening of pulmonary fibrosis that displays with significant increasing of HA. It was also found that prolonged (over one year) adequate medical therapy of patients with COPD leads to normalization of both indicators of systemic inflammation (CRP, F) and marker of pulmonary fibrosis (HA), which indicates the real possibiiity of stablizzation of pathological changes in these patients and slower formation of irreversible manifestations of bronchial obstruction.
Key words: systemic inflammation, pulmonary fibrosis, chronic obstructive pulmonary disease
Nowadays, chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is one of the most serious medical and social issues both in our country and worldwide [6]. It has been conclusively proved that COPD is not characterized by a discrete morphofunctional lesion of primary, secondary bronchi or pulmonary parenchyma [5]. This disease is described by the peculiarities of airway obstruction, which is accompanied by inflammatory responses and reparative fibrosis [1]. Contemporary medical science makes it possible to study these processes with the help of identification of plasma levels of various biomarkers [14].
As COPD inflammatory markers, the C-reactive protein (C-RP) and fibrinogen (F) proved to be of high diagnostic utility at present. The C-RP level in the COPD exacerbation in the patients' blood plasma grows quickly and can reach 400-200 mg/l (a generally accepted amount being up to 10 mg/l) [16, 19]. The COPD fibrino-gen also serves a protein of an acute form of inflammation, which enhances pro-inflammatory effects of other factors [1, 2].
The hyaluronic acid (HA) has been used recently as a marker of the COPD fibrosis remodeling [7, 10].
HA (hyaluronate, hyaluronan) is a glycosaminoglycan, which is a part of connective, epithelial and nervous tissues; it is one of the main components of an extracellular
matrix and is found in numerous biological fluids (saliva, synovial fluid etc) [17]. The name "HA" was given to it in 1934 by K. Meyer and J. W. Palmer, who had isolated it from the vitreous body of the eye. As it has emerged later, due to its high content in the extracellular matrix, HA plays an important role in tissue hydrodynamics as well as in the process of cells migration and proliferation [13].
A significant amount of HA is also observed in bronchi and lungs [8], and a disorder of HA content as a component of the extracellular matrix may be an element of the COPD pathogenesis [12] and cause development of fi-brotic changes in lungs and bronchi [20].
In connection with the above-referenced matter, the aim of our work was to identify the possibility of normalization of indicators of the persistent chronic systemic inflammation (C-RP, F) and fibrosis (HA) in patients with COPD upon a long-term (throughout one year) adequate treatment based on the disease stage.
Materials and methods
We have conducted a prospective study of 50 patients with COPD (men - 46 (92.0%), women - 4 (8.0%); average age - 62.5±1.80 years), who, before entering the study, underwent a planned inadequate therapy based
* To cite this English version: Basina B.O. Dynamics of some markers of systemic inflammation and pulmonary fibrosis at patients with chronic obstructive pulmonary disease during long-term medical rehabilitation // Problemy ekologii ta medytsyny. - 2013. - Vol 17, № 1-2. - P. 40 -42.
