CC BY
24
ВОЗМОЖНОСТИ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНОГО
ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ГРАЖДАН ДИСЦИПЛИНАМ «МЕДИЦИНА ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ» И «ГРАЖДАНСКАЯ
ОБОРОНА» В УСЛОВИЯХ ИНТЕГРАЦИИ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В ЕВРОПЕЙСКУЮ ОБРАЗОВАТЕЛЬНУЮ СРЕДУ Шевченко В.В.
Предложенные новации в преподавании медицины чрезвычайных ситуаций и гражданской обороны облегчат для иностранных граждан с англоязычной формой обучения овладение теоретическими знаниями и практическими навыками, повысят качество их профессиональной подготовки, что, учитывая последствия современных чрезвычайных ситуаций, является целесообразным, своевременным и актуально при их ликвидации.
Ключевые слова: медицина чрезвычайных ситуаций, гражданская оборона, англоязычное обучение, иностранные студенты.
ABILITIES OF ENGLISH SPEAKING TEACHING IMPROVEMENT FOR FOREIGN CITIZENS ON "ACCIDENT SERVICE MEDICINE" AND "CIVIL DEFENSE" DURING HIGH SCHOOL INTEGRATION TO EUROPE EDUCATIONAL ENVIRONMENT.
Shevchenko V.V.
Innovations we propose in teaching of accident service medicine and civil defence make easier studying theoretical knowledge and practical skills for English speaking foreign citizens, will increase quality of its professional training. Considering the results of current emergency events it may be appropriate and timely. It also is actual for liquidation of its results.
Key words: accident service medicine, civil defense, English teaching, foreign students.
УДК 371.212:616.89
ДИНАМ1ЧН1 ЗМ1НИ В ПСИХОЛОГ1ЧНОМУ СТАТУС1 ОСОБИСТОСТ1 СТУДЕНТА МЕДИЧНОГО ВУЗу
Молодi люди, що претендують на вступ до медичного ВУЗу, повинш володгги в першу чергу високорозвиненим лопчним i абстрактним мисленням, здатшстю довшьно керувати власними розумовими процесами. Студенти не завжди усшшно опановують новi знання тому, що у них не сформоваш тага риси особистосп, як готовшсть до навчання, здатшсть учитися самостийно, контролювати й оцшювати себе, умшня правильно розподшяти свш час для самостшно! шдготовки.
Ключов1 слова: Студент, особиспсть, психолопчний статус.
Термш «студент» латинського походження. У переклад! на укра!нську мову означае: «той що ретельно працюе», або «той що навчаеться». 1ншими словами - особистють, яка отримуе знання. Студент-медик, як людина певного в1ку 1 як особистють, може характеризуватися з р1зних сторш. Психолопчна складова особистосп являе собою еднють психолопчних процеав, сташв 1 властивостей особи. В1д психолопчних властивостей (спрямованють, темперамент, характер, зд1бносп) залежить пропкання псих1чних процеав, виникнення псих1чних сташв, прояв1в шдив1дуально! поведшки. Через сощальний напрямок формуються суспшьш вщносини, якосп яю визначають належнють студента до певно! сощально! групи, нацюнальносп й т.п. Бюлопчна складова включае тип вищо! нервово! д1яльносп, будову анал1затор1в, безумовш рефлекси, шстинкти, ф1зичний розвиток 1 т.п. Ця складова, в основному, визначена спадковютю й вродженими задатками, але у в1домих межах змшюеться тд впливом умов життя. Вивчення цих сторш особистосп розкривае якосп й можливосп студента, його в1ков1 й шдивщуальш особливосп Пор1вняно з шшими в1ковими пер1одами в юнацькому вщ1 в1дзначаеться найвища швидк1сть оперативно! пам'ят1 й перемикання уваги, р1шення вербально-лопчних завдань 1 т.д. Таким чином, «студентський в1к» характеризуеться досягненням найвищих, "ткових" результат1в, що базуються на вс1х попередн1х процесах б1олог1чного, психолопчного, соц1ального розвитку.
Метою роботи було визначення та оцшка психолог1чно! змши особистост1 молодо! людини при переход! до свщомого самост1йного життя та навчання в медичному ВУЗ1.
П1д час практичних занять та у виховш години проводилися сп1вбес1ди викладача з1 студентами шостого курсу медичного факультету шляхом стандартних запитань про см'ю, дитинство, навчання в школ1, мотивац1ю вибору майбутньо! профес1!, про погляди на подальшу профес1йну д1яльшсть.
В1к 18-24 роки це перюд найб1льш активного розвитку моральних 1 естетичних почутпв, становления й стабшзацп характеру й, що особливо важливо, оволодшня повним комплексом соц1альних ролей доросло! людини: цившьних, профес1йно-трудових 1 ш. 1з цим пер1одом пов'язаний початок «економ1чно! активност1», п1д якою демографи розум1ють залучення людини в самостшну виробничу д1яльн1сть, початок трудово! бюграфп й створення власно! с1м'!. Перетворення мотивац1!, вс1е! системи ц1нн1сних ор1ентац1! з одного боку, штенсивне формування спец1альних здатностей у зв'язку 1з профес1онал1зац1ею - з шшого. Цей в1к визначають як основний перюд становлення характеру й штелекту. Це час спортивних рекорд1в, початок художшх, техн1чних 1 наукових досягнень. «Студентський в1к» характерний 1 тим, що в цей перюд досягаються багато оптимум1в розвитку 1нтелектуальних 1 ф1зичних сил. Але нер1дко одночасно проявляються "ножиц1" м1ж цими можливостями 1 !хньою д1йсною реал1зац1ею, що суттево впливае на якють навчального процесу. Безупинно зростаюч1 творч1 можливосп, розвиток штелектуальних 1 ф1зичних сил, яю супроводжуються й розвитком зовшшньо! привабливост1, приховують у соб1 й шюзп, що це зростання сил буде тривати «в1чно», що все краще життя ще попереду, що всього задуманого можна легко досягти.
Час навчання у ВУЗ1 зб1гаеться 1з другим пер1одом юност1 або першим перюдом зр1лост1, що в1др1зняеться складн1стю становлення рис особистост1. Характерною рисою морального розвитку в цьому вщ1 е посилення
свщомих мотивiв поведшки. Помино формуються Ti якосп, яких не вистачало повною мiрою в старших класах -цiлеспрямoванiсть, рiшучiсть, напoлегливiсть, самoстiйнiсть, iнiцiатива, умiння володгти собою. Пiдвищуeться iнтерес до моральних проблем (мети, способу життя, боргу, любов^ вiрнoстi й iH.). Разом з тим, здатшсть людини до свщомо! регуляцп свое! пoведiнки в 17-19 роюв розвинена не повною мiрoю. Нерiдкi такi явища як немотивований ризик, невмшня передбачати наслщки сво!х вчинкiв, в oснoвi яких можуть бути не завжди пдш мотиви. Юнiсть - пора самoаналiзу й самooцiнки. Самooцiнка здiйснюеться шляхом пoрiвняння iдеальнoгo «я» з реальним. Але щеальне «я» ще не вивiрене й може бути випадковим, а реальне «я» ще всебiчнo не oцiнене самою oсoбистiстю. Це об'ективне прoтирiччя в розвитку особистосп може викликати внутрiшню невпевненiсть у сoбi й супроводжуеться iнoдi зовшшньою агресивнiстю, рoзв'язнiстю або почуттям вседозволеносп.
Факт вступу до медичного ВУЗу змщнюе вiру пiдлiтка у власш сили й здiбнoстi, породжуе надю на повнокровне й цiкаве життя. Разом з тим на II i III курсах нерщко виникае питання про правильшсть вибору ВУЗу, спещальносп, професп. До кiнця III курсу остаточно виршуеться питання про професшне самовизначення. Однак трапляеться, що в цей час приймаються ршення уникнути роботи зi спецiальнoстi в майбутньому. Серед наших студенпв ми досить часто спостертаемо oсiб, чий професшний вибiр визначався випадковими факторами. Це явище особливо небажане в середoвищi майбутнiх лiкарiв, тому що таю стратепчш помилки в подальшому дорого обходяться й суспiльству, i oсoбистoстi. Тому прoфoрiентацiйна робота з молодими людьми, яю приходять у вищу медичну школу, надзвичайно важлива.
«Студентський вт> е сенситивним перюдом для розвитку основних сoцioгенних потенцш людини. Вища медична oсвiта впливае на псих^ людини, розвиток особистосл. За час навчання у By3i, при наявнoстi сприятливих умов, у студентлв вiдбуваеться розвиток всiх рiвнiв психiки. Вони визначають спрямoванiсть розуму людини, тобто формують склад мислення, що характеризуе професшну спрямoванiсть особистосл. Для успiшнoгo навчання у медичному By3i неoбхiдний досить високий рiвень загального iнтелектуальнoгo розвитку, зокрема сприйняття, уявлення, пам'яп, мислення, уваги, ерудованосп, широти пiзнавальних iнтересiв, рiвня володшня певним колом лoгiчних oперацiй i т. п. При деякому зниженш цього рiвня можлива кoмпенсацiя за рахунок тдвищено! мотивацп або працездатносп, пoсидючoстi, стараннoстi й oхайнoстi в навчальнш дiяльнoстi. Але е й межа такого зниження, при якш компенсаторш механiзми не допомагають i студент може бути вiдрахoваний.
Мoлoдi люди, що претендують на вступ до медичного ВУЗу, повинш володгги в першу чергу високорозвиненим лопчним i абстрактним мисленням, здатнiстю довшьно керувати власними розумовими процесами, тобто швидко й активно зосереджуватися на об'екп, що цiкавить, пoвнiстю вщволшаючись вiд усього iншoгo. Останне можливо лише при наявносп високого ступеня концентрацп уваги. Чiткiсть i лопчнють суджень у них пoвиннi бути бездоганш Пoдiбнi якoстi розуму, яю неoбхiднi для oвoлoдiння прoфесiею лшаря, пoвиннi бути добре сфoрмoванi завчасно до вступу у медичний ВУЗ.
Студенти-медики вiдрiзняються тдвищеною серйoзнiстю й незалежшстю суджень. За нашими спостереженнями штровертнють oсoбистoстi високо значимо корелюе з рiвнем успiшнoстi, але опосередковуе властивий !м низький рiвень сошабельносп, тобто недостатньо розвинене вмiння спшкуватися з людьми i в подальшому iз сво!ми пацiентами. Одне iз ключових завдань для викладачiв - штенсивна кoрекцiйна робота з пoдiбним контенгентом студентiв. Однiею iз нагальних педагoгiчних проблем, яка потребуе психолопчно! корективно! допомоги, ми вважаемо ще одну характерну рису oсoбистoстi сучасних студенпв-медиюв: неадекватну самooцiнку суджень (особливо про свш майбутнiй сoцiальний статус).
Необхщною умовою устшно! дiяльнoстi студента е освоення нових для нього особливостей навчання у медичному ВУЗ^ що усувае вщчуття внутршнього дискомфорту й блокуе мoжливiсть кoнфлiкту iз середовищем. Протягом початкових курсiв складаеться студентський колектив, формуються навички й умшня ращонально! оргашзацп розумово! дiяльнoстi, усвiдoмлюеться покликання до вибрано! професп, виробляеться оптимальний режим працi, дозвшля й побуту, установлюеться система роботи iз самooсвiти й самовиховання прoфесiйнooрiентoваних якостей oсoбистoстi.
Рiзке ламання багатoрiчнoгo звичного робочого стереотипу, основу якого становить вщкрите 1.П. Павловим психoфiзioлoгiчне явище - динамiчний стереотип, iнoдi призводить до нервових зривiв i стресових реакцiй. 1з ше! причини перюд адаптацй, пов'язаний з ламанням колишшх стереoтипiв, може спочатку обумовити й пoрiвнянo низьку успiшнiсть i труднoщi в спiлкуваннi. У одних студенпв вiдпрацювання нового стереотипу проходить дискретно, в шших - рiвнo. Безсумнiвнo, oсoбливoстi цiеl перебудови пов'язаш з характеристиками типу вищо! нервово! дiяльнoстi, однак сoцiальнi фактори мають тут виршальне значення. Знання шдивщуальних особливостей студента, на oснoвi яких будуеться система включення його в нoвi види дiяльнoстi й нове коло спшкування, дае мoжливiсть уникнути дезадаптацшного синдрому, зробити процес адаптацп рiвним i психoлoгiчнo комфортним. Досвщ свiдчить, що нашi студенти не завжди устшно опановують нoвi знання аж шяк не тому, що одержали слабку тдготовку в середнш шкoлi, а тому, що у них не сформоваш такi риси особистосп, як гoтoвнiсть до навчання, здатшсть учитися самостшно, контролювати й ощнювати себе, вoлoдiти сво!ми шдивщуальними особливостями пiзнавальнol дiяльнoстi, умiння правильно розподшяти свiй час для самостшно! тдготовки. Привченi до щоденно! отки й контролю в шкoлi, деяю студенти не вмiють приймати елементарш рiшення. У них недостатньо виховаш навички самooсвiти й самовиховання. Багато першокурсниюв спочатку навчання зазнають бшьших труднoщiв, що пoв'язанi з вщсутшстю навичок самoстiйнol навчально! роботи. Вони не вмдать конспектувати лекцй, працювати з пiдручниками, знаходити й добувати знання з першоджерел, аналiзувати шформащю великого обсягу, чiткo i ясно викладати сво! думки. Нажаль, ми досить часто
спостертаемо феномен «психологи тршки», прагнення «учитися не навчаючись», який з'являеться ще в середнш школi i переходить у ВУЗи. У окремих персоналiй впевненiсть у тому, що навчання на «тршки» не перешкодить !м стати квалiфiкованим лiкарем, взагалi зростае вiд курсу до курсу.
Адаптащя студентiв до навчального процесу закiнчуеться наприкiнцi 2-го, початку 3-го навчального семес^в. Одшею з головних причин, що ускладнюють адаптацiю до умов навчання в медичному ВУЗ^ понад 50% наших студенпв вважають недостатнiй час для самостшно! роботи при пiдготовцi домашшх завдань. Тому до 20% студенпв приходять на заняття майже нешдготовленими, сподiваючись на те, що мшмальний об'ем необхщно! шформацп вiн отримае вiд викладача протягом практичного заняття. Подiбна ситуацiя актуалiзуе завдання по робоп викладача медичного ВУЗу в напрямку розробки й впровадження методiв рашонатазацп й оптимiзацil самостшно! роботи. 1снуюча система контролю за самостшною роботою студентiв через практичнi заняття аж шяк не виключае пасивносп й учбових девiацiй з боку деяко1 частини студентiв.
1. Психолопчний розвиток особистостi студента - дiалектичний процес виникнення протирiч та 1х вирiшення, переходу зовнiшнього у внутршне, саморуху, активно1 роботи над собою.
2. Бiльшi резерви для тдвищення якостi пiдготовки медичних фахiвцiв передбачае вдосконалення контролю за знаннями студенпв. Тому зруйнована система контролю устшносп на екзаменацiйних сесiях в цшому негативно впливае на кiнцевий результат тдготовки фахiвця.
3. Для вщпрацювання педагопчно! тактики й стратеги, яю забезпечать оптимальну адаптацiю студента до медичного ВУЗу, важливо знати життевi плани й iнтереси майбутнього студента, систему домшуючих мотивiв, рiвень сощальних запитiв, самооцiнку, здатнiсть до свщомо! саморегуляцп свое1 поведiнки й т.п. Устшне рiшення ще! проблеми пов'язане з розвитком психолопчно! служби в ВУЗ1
ДИНАМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПСИХОЛОГИЧЕСКОМ СТАТУСЕ ИНДИВИДУАЛЬНОСТИ СТУДЕНТА МЕДИЦИНСКОГО
ВУЗа
Шейко В.Д., Панасенко С.И., Крыжановский А.А.
Молодые люди, которые претендуют на вступление в медицинский ВУЗ, должны владеть в первую очередь высокоразвитым логическим и абстрактным мышлением, способностью произвольно руководить собственными умственными процессами. Студенты не всегда успешно овладевают новыми знаниями потому, что у них не сформированы такие составляющие личности, как готовность к обучению, способность учиться самостоятельно, контролировать и оценивать себя, умение правильно распределять свое время для самостоятельной подготовки.
Ключевые слова: Студент, личность, психологический статус.
DYNAMIC CHANGES IN THE PSYCHOLOGICAL STATUS OF THE INDIVIDUAL STUDENT'S OF MEDICAL SCHOOL
Sheiko V.D., Panasenko S.I., Krizshanovsky A.A.
Young people who are seeking entry to the medical school, must possess first highly logical and abstract thinking, the ability to freely manage their own mental processes. Students do not always successfully acquire new knowledge because they have not established such elements of personality, willingness to learn, the ability to learn independently, to monitor and evaluate themselves, the ability to allocate their time for self-study.
Key words: Student, personality, psychological status.
УДК 611.018 + 376.68
ГОЛОВН1 НАПРЯМКИ ВИХОВНО1 РОБОТИ З 1НОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ НА КАФЕДР1
Г1СТОЛОГП, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБРЮЛОГП
Стаття присвячена особливостям проведення виховно! роботи серед шоземних студенпв з метою швидко! адаптацп до нових умов навчання та проживання в Укра!ш, а також головним напрямкам покращення усшшност! студенпв та формуванню !х здорового способу життя.
Ключов1 слова: iноземнi студенти, адаптащя, куратори груп.
Студенти, яю прибувають на навчання в Укра!ну, потрапляють у стресовi ситуацп пов'язаш зi змшою мкця проживання, втратою ошки батьюв, новими умовами побуту та складнощами пристосування до нового колективу. На перших курсах шоземш студенти тшьки починають знайомитися з реалiями нашого життя, укра!нськими звичаями та традищями, нормами поведшки, етикетом, що призводить до значного емоцшного та психолопчного навантаження [1,2,3]. Куратори академiчних груп проводять величезну роботу для прискорення адаптацп шоземщв до умов медичного ВУЗу, сприяють формуванню повнощнних студентських колективiв, що е достатньо складним завданням, оскшьки контингент, який ми навчаемо - це люди рiзноl вiри, ментальностi, вiку, нацiональностi i життевого досвщу [5,6].
Роль куратора у вихованш студента полягае в забезпеченш гуманiстичного напрямку та прiоритету нацюнальних iнтересiв. Гуманiстична мета передбачае уявлення про людину як про складну, змютовну та самобутню сутнiсть [4]. Головними напрямками виховно! роботи викладачiв нашо! кафедри е:формування у студенпв високого професiйного iнтелекту i культури;виховання демократизму ;створення широкого кругозору i культурно-штелектуально! ерудицil;виховання iнтелiгентностi та морально! бездоганностцформування у студентiв потреби у самовдосконаленш, формуваннi здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров'я;виховання дисциплшованосп, iнiцiативностi та оргашзованостцутвердження поваги до принципiв загальнолюдсько! моралi, правди, справедливостi, патрiотизму, доброти, стриманосп, працелюбства, полiтичноl
