CC BY
41
14. Романов, С.П. Моделирование естественного нейрона как системы преобразования импульсных потоков [Електронний ресурс] / С.П. Романов, А.В. Бахшиев. - Режим доступу: http://keepslide.com/f/p/6/2/6/140626/p.
15. Свечкарев, В.П. Интеграция имитационных моделей при проведении исследований в гуманитарной сфере [Електронний ресурс] / В.П. Свечкарев // Инженерный вестник Дона, 2010. - №3. - Режим доступу: http://www.ivdon.ru/magazine/latest/n3e2010/213/.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статл _ " ... _
4 , ,-, пубткаци 03.06.2016 р.
д.т.н., д.е.н., проф. Рамазанов С.К. ' ^ г
УДК 65.012.32
М.М. Мазов
ДИНАМ1ЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛ1ННЯ ПОРТФЕЛЕМ ПРОЕКТ1В МЕТАЛУРГ1ЙНОГО ПЩПРИСМСТВА
Розроблено модель формування портфелю проект1в, в основу якоТ покладено максим1зац1ю ефективност1 портфеля з урахуванням сценарпв розвитку ринку металопродукцп. На ц1й основ! запропоновано адаптацмний механ1зм для поточного управл1ння портфелем сталого розвитку пщприемства, що включае елементи I п1дсистеми, як1 м1н1м1зують дисбаланс портфеля проект1в 1з зовн1шн1м середовищем за рахунок регулювання процеав розвитку залежно в1д сценарпв розвитку ринку. Рис. 2, таб. 1, дж. 11.
Ключов1 слова: управл1ння портфелем проекпв, сценарний пщхщ, управл1ння сталим розвитком.
JEL O22
Постановка проблеми та и зв'язок з практичним завданням. Чорна металурпя I в XXI ст. залишаеться одшею ¡з основних структуроутворюючих галузей украТнськоТ економ1ки. За прогнозами деяких фах1вц1в, в найближчому майбутньому сталь I надал1 буде залишатися головним конструкцшним матер1алом [1-2]. Але у глобальних прогнозах розглядаються I шш1 сценар1Т розвитку металургшноТ' галуз1 [2]. Дослщження досв1ду розвитку металург1йних пщприемств в усьому св1т1 показуе, що юнуе дек1лька сценарпв моделювання майбутнього ц1еТ галуз1. В1д того, чи залишиться сталь головним конструкцшним матер1алом або вщбудеться ТТ зам1на новими матер1алами та зниження споживання стал1 на душу населення залежить стратепя сталого розвитку вс1х металург1йних пщприемств.
Розробка сценарив розвитку е надзвичайно складним завданням з огляду на ктькють впливових фактор1в. Анал1з пщход1в до моделювання розвитку визначае необхщнють застосування дивергентноТ методологГТ, що направлена на актив1зац1ю досв1ду та узагальнення знань досвщчених фах1вц1в - експерт1в. Найб1льш ефективно використання дивергентного мислення при невизначенш мети досл1дження або коли мета носить умовний характер. У цьому раз1 будь-як1 вар1анти можливих р1шень приймаються до розгляду: суперечлив1, що не мають вщношення до проблеми, в1ддален1, неточн1. Це I розширюе поле пошуку та висувае нов1 завдання для моделювання портфел1в проеклв.
Задля того, щоб забезпечити бтьш гнучке управл1ння розвитком, портфельне управл1ння передбачае пост1йну змшу рейтинг1в компонент1в портфеля залежно вщ зм1ни зовн1шн1х умов. Якщо та чи шша технолог1я себе не
26
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
виправдовуе, то рейтинг вщповщних компонентiв портфеля зазвичай знижуеться, що тягне за собою можливу зупинку Тх фшансування.
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i видiлення невирiшених ранiше частин. На даний момент юнуе досить велика ктькють математичних моделей формування портфеля з урахуванням рiзних припущень, умов i обмежень [3, 4]. У тому чи^ ряд робiт, пов'язуе формування портфелю проекпв iз стратепчним напрямком дiяльностi пiдприемств [5, 6]. Однак, бтьшють iснуючих моделей будуються на припущеннi, що параметри внутршнього i зовнiшнього середовища залишаються незмшними протягом всього перiоду реалiзацп портфеля. Жодний з методичних пiдходiв, ям знайшли у тiй чи шшш мiрi застосування у науковiй та практичнш дiяльностi, не враховуе змши факторiв зовнiшнього середовища, що впливають на стратегiю сталого розвитку i вiдповiдно на структуру портфеля проек^в.
Аналiз дослiджень i публiкацiй показав, що незважаючи на наявнiсть рiзноманiтних моделей управлiння розвитком пiдприемств через портфелi проектiв, питання змiни портфеля сталого розвитку пщприемства у виглядi можливих сценарив е недостатньо дослщженими.
Метою даноТ статтi е розробка математичних моделей формування портфеля проеклв металургшного пiдприемства з урахуванням можливосл змiни сценарив стратегiчного розвитку пщприемства.
Методи дослщження. При пiдготовцi роботи основними методами дослщження були: метод порiвняння, метод аналогiй, метод аналiзу та синтезу, а також табличний i графiчний методи представлення шформаци.
Виклад основного матерiалу дослiдження. У сучасному проектному менеджмент фокус управлшня все бiльше змiщуеться вiд управлшня окремими проектами до управлiння стратепчним розвитком пщприемств. Сценарний пiдхiд е одним з методiв прогнозування, використання якого дае змогу, як вважае Е. Янч «вщчувати поди i точки розгалудження, залежн вiд критичного вибору»
[7]. У великому енциклопедичному словнику сценарш визначено як «система передумов, на основi якоТ розробляеться один з можливих варiантiв прогнозу»
[8]. Таким чином, сценарний пщхщ не передбачае майбутне, а лише розглядае можливi варiанти його розвитку. Сценарний пщхщ дозволяе створити попередне уявлення про змшу стратеги розвитку пщприемства та вщобразити вщповщш змши у портфелi сталого розвитку пщприемства, ям неможливо вiдобразити однiею формальною моделлю. Спiльним в використаннi сценарного пщходу е наявнiсть базового плану портфеля сталого розвитку та множини контрольних точок, у яких склад портфеля змшюеться залежно вщ сценарш, що реалiзуеться. Задля того, щоб забезпечити бтьш гнучке управлшня розвитком, портфельне керiвництво передбачае постшну змшу рейтинпв компонентiв портфеля залежно вщ змiни зовнiшнiх умов. Якщо та чи шша технологiя себе не виправдовуе, то рейтинг вщповщних компонент портфеля зазвичай знижуеться, що тягне за собою можливу зупинку Тх фшансування.
У робот видiлено три сценари розвитку металургшноТ' галузi та стратеги розвитку пщприемства, що залежать вщ покрокового вщстежування зовнiшнього середовища, ринкових трендiв та значущих подш. Якщо змiнюються зовнiшнi умови реалiзацiТ портфеля розвитку, то вiдбуваються його змши його прюрите^в i вщповщно змiнюються рейтинги його компонентiв та порядок Тх фшансування.
Осктьки базовий портфель сталого розвитку забезпечуе ефективне управлшня лише в короткостроковому перад, необхщна трансформуюча пiдсистема, що дiе на основi вiдхилення показникiв управлшня розвитком пщприемства вщ заданих нормативiв. При цьому переформатування портфеля розвитку повинно сприяти такому поверненню до цтьових показникiв, при якому
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 27
збер^аеться цшюшсть усього пiдприемства.
Визначення множини траекторш, що включае iдеальну найбтьш бажану, найбiльш ймовiрну та песимютичну траектори при вiдсутностi управлшськоТ' дм на систему надано на рис. 1.
Рис. 1. 1люстра^я понять траектори та сценарiю розвитку системи Тп - поточний момент часу; DА - траектор1я, що вщповщае оптим1стичному сценар1ю розвитку; DВ - траектор1я, що в1дпов1дае найбтьш реалютичному сценар1ю розвитку; DС - траектор1я, що в1дпов1дае песим1стичному сценарю розвитку
Пiдсумовуючи зазначене вище, на етап управлiння реалiзацiею портфеля розвитку пщприемства у кожнiй контрольнiй точц мають виконуватися наступнi дГТ:
1.На основi спостережень змiни зовнiшнього середовища побудувати альтернативы сценари розвитку ринку та вщповщне корегування прiорiтетiв компонент портфеля.
2.Провести поточне ранжування компонент портфеля з огляду Тх ефективност та з точки зору досягнення цтьового орiентиру розвитку.
3.Провести переформування портфеля розвитку оргашзаци на основi оновленоТ iнтегральноТ оцiнки та обмежень на обсяг фшансування у поточному перюдк Потрiбно сформувати портфель проеклв таким чином, щоб сумарна цшнють з огляду на стратегiю портфеля була максимальною, а сума витрат не перевершувала поточне обмеження.
Розглянемо з врахуванням вищеозначених теоретичних положень дектька прогнозних сценарив сталого розвитку пщприемства на основi базового портфеля. При переходi вщ одного сценарш до iншого змiнюеться стратегiя та послщовнють модернiзацiТ технологiчно пов'язаних виробництв.
Осктьки пiдприемницька дiяльнiсть завжди обтяжена ризиком. Взаемозв'язок мiж ризиком i прибутком мае фундаментальне значення для глибокого розумшня сталого розвитку пщприемства та розробки ефективних методiв управлшня портфелем проектiв.
Теорiя портфельних швестицш одержала широкий розвиток i застосування в обласп управлiння iнвестицiями на фондових ринках при формуванш портфеля цшних паперiв з урахуванням прибутковосп та диверсифiкованостi ризикiв. Основоположником феТ' теорiТ вважаеться лауреат НобелiвськоТ преми в галузi економiки Гаррi Марковщ [9].
Диверсифiкацiя за Марковiцем - це стратепя максимально можливого
28
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
зниження ризику при збереженн необхщного р1вня прибутковост1, що полягае у вибор1 таких актив1в, прибутковост1 яких будуть мати найменш можливу кореляц1ю. Згщно теори Марков1ца, при обфунтуванш портфеля швестор повинен керуватися оч1куваною прибутковютю I стандартним в1дхиленням. При цьому, особа, що приймае р1шення, найчаспше зд1йснюе штуТтивний в1дб1р компонент1в портфеля, I прагне лише максим1зувати прибуток п1дприемства, не зважаючи на напрямок його стратепчного розвитку.
Однак юнуюч1 модел1 управл1ння портфельними 1нвестиц1ями не можна прямо застосувати для вщбору швестицшних проект1в на виробничих пщприемствах, оск1льки принципи управл1ння ф1нансами не забезпечують сталого розвитку пщприемств. Тому основною науковою проблемою е складнють збалансованосл стратег1й розвитку п1дприемства та плашв реал1зац1Т портфеля проект1в. Нараз1 до моделювання розвитку орган1зац1й все частше використовуеться 1нтегральний п1дх1д, що базуеться на поступовому переход! оргашзаци вщ одного збалансованого стану цшностей до 1ншого [10].
Стратег1чний портфель проект1в повинен бути сформований на концепцп сталого розвитку п1дприемства, I саме формулювання однозначноТ стратеги обмежуе свободу дш щодо зм1ни портфеля I впливае глибоким чином на вс1 р1шення, що приймаються. На основ! альтернативних сценарив розвитку галуз1 дал1 розглядаються стратеги сталого розвитку металургшного п1дприемства, що надан1 у табл. 1.
Таблиця 1
Характеристика конкурентних стратепй
Ключов1 параметри П1дх1д до конкуренци на ринку
Стратег1я найменших сукупних витрат Стратег1я концентрац1Т Стратепя диференц1ац1Т
Сутнють п1дходу Намагання бути виробником ¡з найменшими в галуз1 витратами Концентрац1я зусиль на вузьк1й частин1 ринку, а не робота на усьому ринку Намагання вид1лятися широким асортиментом продукц1Т, що в1др1зняються в1д вироб1в конкурент1в
Стратег1чна ц1ль Завоювання великоТ дол1 ринку Завоювання вузькоТ н1ш1 ринку, в як1й потреби 1 переваги покупав суттево в1др1зняються вщ 1нших учасник1в ринку Завоювання великоТ дол1 ринку
Основа конкурентно! переваги Спроможн1сть забезпечити загальний р1вень витрат нижчим, н1ж у конкуренпв Б1льш низьга витрати при задоволенн1 запит1в даноТ н1ш1 ринку, або здатн1сть запропонувати кл1ентам ц1еТ н1ш1 товар, спец1ально адаптований до Тх запит1в 1 смаюв Здатн1сть запропонувати покупцям такий товар, який в1др1зняеться в1д товар1в конкурент1в
Асортимент продукцп, що виробляеться Гарний основний продукт з невеликою к1льк1стю модиф1кац1й (задов1льний р1вень якост1 при обмежених можливостях вибору для покупав) Асортимент пристосований до того, щоб задовольнити особлив! запити обраного сегмента ринку Багато р1зновид1в товар1в, можливост1 широкого вибору, акцент на деяга особливо важлив1 ознаки товару
Головний принцип оргаызацп виробничоТ д1яльност1 Пошук можливостей для зниження витрат без втрати досягнутого р1вня якост1 товару 1ндив1дуал1зац1я товару в вщповщносп з особливими запитами покупав вибраноТ н1ш1 ринку Пошук нових способ1в краще задовольнити запити покупав
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 29
Перший сценарш розвитку пщприемства заснований на песимютичному nporno3i розвитку ринку металопродукци' та помiркованiй стратеги' фiнансування проектв. Необхiднiсть такого сценарiю викликана обмеженютю споживання i жорсткою конкуренцiею на ринку металопродукци у разi реалiзацiï такого несприятливого сценарiю. Основна такого щея сценарiю - це технолопчна модернiзацiя виробництва без iстотних швестицш. Цю помiрковану стратегiю фiнансування портфеля назвемо стратепю «найменших сукупних витрат». Реалiзацiя даноï ще^' включае розробку i впровадження у виробництво рацiоналiзаторських пропозицш працiвникiв пiдприемства, оскiльки велим кашталовкладення в основнi фонди будуть високо ризикованими, i краще зосередитися на техшчних iдеях, що не вимагають великих фiнансових витрат, але оптимiзують технологiю виробництва та управлшня. Для досягнення поставлено!' мети необхщна постшна увага менеджерiв до контролю за витратами. Низьм витрати в порiвняннi з конкурентами стають темою, що проходить через усю стратепю розвитку виробництва. Низьковитратна пози^я пщприемства на ринку гарантуе висом прибутки, ям можна iнвестувати в нове устаткування та сучасн виробничi потужносл, щоб знову досягати найменших витрат. Проте стратепя мiнiмуму витрат е вразливою до ризику корiнних технолопчних змiн. Нездатнiсть керiвникiв портфеля побачити необхщнють радикальних технологiчних змiн через зосередження уваги на рiвнi витрат може привести пщприемство до раптового банкрутства.;
У разi помiрно оптимютичного прогнозу зростання попиту на металопродукцш пропонуеться використовувати стратегiю концентраци'. Основы конкуренты переваги пщприемств, якi обрали зазначену стратепю, зумовлюються:
- використанням нагромадженого пщприемством досвщу щодо визначення та опанування найперспектившших пiдходiв до вдосконалення технологш виробництва та задоволення потреб споживачiв , впровадження шновацш у сам продукт чи у будь-яку пщсистему пiдприемства, вiдпрацювання всього «ланцюга цiнностей»;
- перетворенням конкурентних переваг, зумовлених обраною стратепею та можливостями швидкого впровадження iнновацiй у формування пщприемства кращого з найкращих за продук^ею стратепчного фокусу. Для реалiзацiï таких економiчно обфунтованих ршень велике значення мае аналiз собiвартостi продукцiï та необхiднiсть введення розумно! цiновоï полiтики пiдприемства.
У разi оптимiстичного прогнозу розвитку ринку та за умови стабтьного фiнансового стану пщприемства, воно може впроваджувати ризикову стратепю швестування. Для сценарш зростання попиту на металопродукцш та посилення конкуренци' пропонуеться стратепя диферен^аци, яка передбачае використання елеменлв унiкальностi у виробництвi пiдприемства. Стратегiя диверсифiкацiï -це стратепя, що дозволяе компанп використати поточш переваги в нових сферах дiяльностi за умов ютотно'|' мiнливостi середовища господарювання [11]. Устх конкурентноï стратег^' диференцiацiï вимагае вщповщносп мiж потребами у диференцiацiï та можливостями цю диферен^ацш забезпечити.
Щоб розвиватися за таких умов необхщно впроваджувати новi технологiï i техшчш новинки, йти на смiливi , нетрадицшш дiï, якi, в свою чергу, пщвищують ризик. Отже, необхщно навчитися прогнозувати поди та йти на певний ризик, але в процеа реалiзацiï портфеля не переходити допустимих меж. Ризикована стратепя дозволяе фшансування проектв за рахунок резервiв оборотних коштв. Така стратегiя е бтьш ризиковою порiвняно з обережною стратепею i може привести пщприемство до потреби короткострокових кредитв або нав^ь до тимчасового припинення фшансування деяких компоненлв портфеля.
30
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
Для формування поточного портфеля проекпв пропонуеться використовувати модель Марковща, за якою очiкувана прибутковiсть портфеля розглядаеться як мiра потенцiйного винагороди, а стандартне вщхилення - як мiра ризику, пов'язана з даним портфелем:
I г ^ max I о <о
p norm ^
г
де p - очкувана прибутковiсть портфеля проектiв; 0p - стандартне вiдхилення портфеля; °norm - обмеження стандартного вiдхилення.
Очкувана прибутковiсть портфеля проектiв в моделi (1) розраховуеться виходячи з очкуваних доходностей окремих проектiв, а величина середнього стандартного вщхилення може бути отримана за вщомим методом освоеного обсягу. Таким чином, на основi постшного вщстежування ринку металопродукцп можливо сформувати такий портфель проектiв, який буде вщповщати не тiльки формуванню цiльових показникiв дiяльностi пiдприемства з урахуванням обраноТ стратеги, але i вимогам зовнiшнього ринкового середовища з урахуванням ознак розвитку певного сценарю
Розглянемо бтьш докладнiше загальну задачу формування портфеля залежно вiд обраноТ стратегiТ. Сформований портфель проектiв мае забезпечувати максимальний прибуток, який будемо розраховувати на основi чистого приведеного доходу (NPV) та прибутковостi швестицш кожного проекту
F (t)
(PI). Ресурси, що використовуе проект i у перiод t , позначено як 14 , а
- ^ ■ ■ ♦ FПр (t)
загальний ресурсний фонд пiдприемства в перюд t позначено як 1 к J.
K пР (t)
Людськi ресурси кожного проекту позначено m v \ а загальний обсяг людських
(K Пр (t), m = 1...NK, t = 1...T) ресурав пiдприемства в перiод t позначено m >.
Вiрогiднiсть виникнення ризиковоТ поди г при виконаннi окремого проекту
p S36 (r)
позначено ^гж, а пов'язану з ним очкувану величину збитмв ; v 7 . Модель
S36(r)* p
ризикiв проекту можна визначити як безлiч пар ; w Угл, якi можна використовувати для врахування збитш вiд уах ризикiв:
=Z s;6(г)*ггл. (2)
Якщо пщприемство прагне уникнути участi в ризикованих проектах, може бути введено додаткове обмеження на можливi збитки вщ ризику
8з6 + 3оз6 < kSрез, (3)
де erf - середньоквадратичне вiдхилення величини збитш;
г
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 31
£ре - резервний фонд фшансування портфеля.
Стратепя найменших сукупних витрат накладае на модель формування портфеля найбтьш жорсткi обмеження. Область допустимих ршень для нет буде найбiльш вузькою. Тому i портфель проектiв, сформований за ^еТ моделi, буде, швидше за все, мати найменш високий дохщ. Математична модель формування портфеля проеклв в цьому випадку виглядае наступним чином:
У NPV ^ max, PI > 1,
^^ п ' п '
пеП
У К (t) < Ft П (t), i = 1..N , t = 1...T,
(4)
пеП
У (t) < КП (t), m = 1...NK, t = 1...T,
пеП
T f Nk \
iK ,
У УcK(t)Kv(k) +5Л<УSn(t).
t=1 V m=1
"vV/ ' п — / J п^
J '=!
У pa3i застосування стратеги концентраци пiдприeмство не прагне розширювати свою частку на ринку i перевага буде надаватися прибутковим, але не пов'язаним з високим ризиком проектам. В цьому випадку в модель формування портфеля доцтьно додати обмеження на можливi збитки вщ ризику. Тодi математична модель буде виглядати наступним чином:
У NPVjr ^ max,
пеП
PI > 1, пеП,
п
У К (t) < Ft П (t), i = 1...NF , t = 1...T
пеП
У Km,(t) < КП(t), m = 1...NK,t = 1...T,
пеП
(5)
T N k
K
У УCK(t) Kv(k) +4<УS,(t)
t=1
6 + 3азя6 < kSрез.
Для стратеги концентраци значення коефiцieнта k доцтьно вибирати не бiльше 0,3.
T
T
t=1 m=1
32
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
Якщо пщприемство використовуе стратегiю диверсифкаци i прагне розширити свою частку на ринку, воно може додати до портфеля проекти iз високим рiвнем ризику. У разi такоТ стратеги пщприемство може залучати позиковi кошти на окремих етапах розвитку портфеля. У такш ситуаци визначальним фактором при формуванн портфеля проектiв е високе значення цтьового критерiю NPV. Математична модель формування портфеля проек^в у цьому випадку виглядае наступним чином:
ЕИРУЛ ^ тах,
жеП
Р1 > 1, же П
Ж '
Е ^ (г) < Ъ П (г), г = 1...^, г = 1...Т,
жеП
ЕктЛ<) < кптр(г), т = 1...М*,г = 1...Т
(6)
жеП
Т (мк Л
~*К
Е Е СК (г) К (к) +8Л<Е ЗД)
г=1
г=1 V т=1
Т
8зл + 3алб < кБр
Для тако! ризиково! стратеги вибираемо коефiцiент к< 0,5.
Для поточного управлшня портфелем сталого розвитку пщприемства запропоновано адаптацiйний механiзм (рис. 2), що включае елементи i пщсистеми, якi мiнiмiзують дисбаланс цiльових характеристик стратепчних альтернатив та портфеля управлшня розвитком пщприемства. В основу адаптацшного мехашзму покладено регулювання процесiв розвитку в залежност вiд характеристик зовшшнього середовища. При цьому розкриваються: призначення адаптацшного мехашзму в системi управлшня пщприемством -пiдвищення якостi управлшня портфелем сталого розвитку пщприемства.
Система показнимв ефективност управлiння розвитком побудована для аналiзу результатiв реалiзацil портфеля проек^в в довгостроковому перiодi. Можливост модершзацп засобiв виробництва запропоновано доповнити коригуванням гранично! норми технолопчного замщення з урахуванням iндексу управлiння розвитком.
Високий ступшь взаемно! узгодженостi процеав i спрямованостi головних функцiй стратепчного управлiння пропонуеться вважати формальним виразом компромюу стратегiчних альтернатив та характеристик управлшня розвитком. Таким чином, запропонований сценарний пщхщ дозволяе регулювати дисбаланс цтьових характеристик пiдприемства та показниш управлiння портфелем проектiв для пщвищення стiйкостi розвитку пiдприемства в довгостроковому перюдк
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 33
вхщ
Фактори
ЗОЕНШШЬОГО середоЕшца
Експергна оцшка 1ндикагор1Е зоеншшього середоЕпща
Особы, що пршЫають рпиення про nini рОЗБНГКу 5 уракуваннян спгнарйо
Система \тгравлшня розвитком вихц
Адапгацшш процеси на основ! базових Показники
функцш управления тдприемством шяльносп
Формат ання адапгацпшого маоизму -т---г- тдпрнемсгва
Приншшн. правила i критгри прннняггя рпиень про розробку додатковш :и;сл1Е рггулюважнл значушосп базовых показныьлв форму вання портф гля на ochobi выбору поделен i мгтодв в алгоритм! регулювання характгристнк портфеля розвитку
\1етодн та алгорш?.ш пролвав рггчглюЕання значушосп базовых пока^ниепЕ алапташнного Msxamwy i сястени упраЕлшвл розвитком для реал^запи стратепчных альтернатив при
ВЫСОКИХ pLBEMX ШЛЬОВЫХ
характеристик системы управлшнл
I -
Чяк:тлнн!т щцвнщенвя якостЧ i гфгкшБностЧ тлсысте?.ш управлшня розвитком шдприемстЕа за плановыми показниклми на умовы зсергжгння И ninicHocri в довтостроковому nspiofli. зшнсекня вшраг при взаемоди з середовыщен, гнучкосп тльовнх характеристик в довтостроковому перюлах на ochobi sacoöis та ютошв портфельного управлшня
Ощнка мдкииень показникш
Контр оль
Факпхчш
ретупьоват
показники
властивостей
системи
гилприемства
Показнпкп т-тграЕлшня портфелем
Показнпкп управтннэ компонентами портфеля
Ощнка якосп ^ттравлшня
Рис. 2. Адаптацшний MexaHi3M в сисгсмГ управлiння розвитком пiдприeмства
Висновки. В процес доcлiджeння управлiння портфелем розвитку металургшного пiдприeмcтва розроблено математичну модель формування збалансованого портфелю розвитку пщприемства, в основу яко'Г покладено макcимiзацiю eфeктивноcтi портфелю з урахуванням сценарив розвитку ринку металопродукци, якi можуть рeалiзовуватиcя у процeci управлiння портфелем.
На основТ розроблено' модeлi запропоновано адаптацшний мехашзм для поточного управлшня портфелем сталого розвитку пiдприeмcтва, що включае елементи i пiдcиcтeми, ям мГнГмГзують дисбаланс цГльових характеристик стратепчних альтернатив та портфеля управлiння розвитком пщприемства за рахунок регулювання процеав розвитку в залeжноcтi вГд характеристик зовшшнього середовища.
Отриманi результати формують основу подальших доcлiджeнь для одного з актуального завдання, яке пов'язане з формуванням методолопчного забезпечення проeктно-орiентованного управлшня на основГ концепци сталого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Украинская металлургия: современные вызовы и перспективы развития [Текст] / А.И. Амоша, В.И. Большаков, А.А. Минаев, Ю.С.Залознова, Л.А. Збаразская, Ю.В. Макогон и др.; НАН Украины, Институт экономики промышленности. - Донецк, 2013. - 114 с.
34
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58)
2. World steel Association. Fact sheet: energy use in steel industry [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/factsheets/fact_energy_2014/ document/fact_energy_2014.pdf.
3. Верба, В.А. Проектний аналiз: Пщручник [Текст] / В.А. Верба, О.А. Загородшх. - К.: КМ Академiя, 2000. - 322 с.
4. Бурков, В.Н. Модели и методы мультипроектного управления [Текст] / В.Н. Бурков, О.Ф. Квон, Л.А. Цитович. - М. : Институт проблем управления, 1998 - 62 с.
5. Бусленко, Н.П. Лекции по теории сложных систем [Текст] / Н.П. Бусленко, В.Е. Калашников, И.Н. Коваленко. - М. : Радий, 1993. - 440с.
6. Новиков, Д.А. Модели и методы управления портфелями проектов [Текст] / Д.А. Новиков, А.А. Матвеев, А.В. Цветков. - М. : ПМСОФТ, 2005. - 206 с.
7. Янч, Э. Прогнозирование научно-технического прогресса [Текст] / Э. Янч; пер. с англ.-М.: Прогресс, 1970. - 568 с.
8. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. А.М. Прохоров]. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Большая российская энциклопедия; СПб., 2000. - 1456 с.
9. Markow^ H.M. Portfolio selection ^ext] // Journal of Finance. - 1952. - V. 7. - № 1. -P.77-91.
10. Молоканова, В.М. Процеси формування портфеля цiннiсно-орieнтованого розвитку оргашзаци [Текст] / В.М. Молоканова // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля. - 2015.- № 2(54). - С. 24-33.
11. Томпсон, А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии : учеб. для вузов [Текст] / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд; пер. с англ.; под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статп " ... _
4 , ,-, □ л пубткаци 07.06.2016 р.
д.т.н., проф. Рач В.А. j ч г
UDC 005.8:005.591.6:005.52
Rach Valentyn, Kadhem Abdulrhman Abdulsatar Kadhem
MEDICAL FIELD OF IRAQ AS AN OBJECT OF INNOVATION ACTIVITY SURVEY: SYSTEM-HOLISTIC VISION
A system of models has been developed. The models characterize the holistic vision of the medical field in Iraq as an object of innovation survey based on international methodologies. Fig. 6, tabl. 3, ref. 40.
Key words: medicine, innovation, innovation activity, model, index, innovation research, innovation survey, innovation observation.
Problem statement in general and its connection with important practical and scientific tasks. One of the nowadays characteristics is the domination of innovation in state economies. This type of economy is called innovative. For innovative economy it is typical that, above all, the main source of successful functioning and development of business entities (companies, organizations, enterprises, regions, countries) is innovations [1]. They are not single innovations, but the flow of innovations, continuous technological improvement, production, sale and export of high-tech products with very high added value of technologies in themselves. That is, we are talking about innovation activity as about "all scientific, technological, organizational, financial and commercial activities that actually lead to the implementation of innovations or were meant for this purpose" [2, c.56].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2016, №2(58) 35
