CC BY
15
5. Коваленко А.В. Электрические свойства гетероструктур ZnSe/GaAs (100), выращенных методом фотостимулированной газофазной эпитаксии / А.В. Коваленко // ФТП. - 1997. -Т. 31, вип. 1. - С. 11-14.
6. Давидов А.С. Теория твердого тела / А.С. Давидов. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - Т. 1. - 478 с.
7. Бонч-Бруевич В.Л. К теории электронных состояний, связанных с дислокациями / В. Л. Бонч-Бруевич, В.Б. Гласко // ФТТ. - 1961. - Т. 3, вип. 1. - С. 36-52.
8. Стиган И. Справочник по специальным функциям / И. Стиган. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 81 с.
9. Ястребов Л.И. Основы одноэлектронной теории твердого тела / Л.И. Ястребов, А. А. Кацнельсон. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 320 с.
10. Ландау Л.Д. Квантовая механика / Л. Д. Ландау, Е.М. Лифшиц. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 225 с.
11. Debye P.P. Electrical Properties of #-Type Germanium / P.P. Debye, E.M. Conwell. -1954. - Vol. 93, № 4. - Р. 693-706.
12. Zanio K.R. Cadmium Telluride. Semiconductor and semimetals / K.R. Zanio. - New-York : San Francisco, 1978. - Vol. XVI. - 236 p.
13. Акимов Ю.К. Полупроводниковые детекторы в экспериментальной физике / Ю.К. Акимов, О.В. Игнатьев, А.И. Калинин, В.Ф. Кушнирук. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - 344 с.
14. Матвеев О.А. Антиструктурные дефекты TeCd в кристаллах CdTe / Матвеев О.А., Те-рентьев А.И. // Письма в ЖТФ. - 1997. - Т. 23, № 4. - С. 30-34.
15. Матлак В.В. Электропроводность полуизолирующего CdTe / Матлак В.В., Илащук М.И., Парфенюк О. А., Павлин П. А., Савицкиц А.В. // ФТП. - 1977. - Т. 11, вип. 12. - С. 2287-2291.
16. Song S.H. Photoluminescence study on compensating defects in CdTe: Al / Song S.H., Wong J., Ishikawa I., Seto S., Isshiki M. // Journal of Crystal Growth. - 2002. - P. 1726-1730.
Баран М.М., Васькович И.М. Влияние электрон-деформационного взаимодействия на энергию связи примеси с краевой дислокацией
Исследовано влияние самосогласованного электрон-деформационного взаимодействия на энергетическое положение локального уровня донорной примеси, захваченной краевой дислокацией, дна дислокационной зоны и на энергию связи примеси с краевой дислокацией в зависимости от концентрации электронов проводимости в полупроводнике.
Ключевые слова: концентрация электронов, проводимость, краевая дислокация, энергетическое положение, электрон-деформационное взаимодействие, примесь.
Baran M.M., Vaskovich I.M. Influence of electron-deformational interaction on energy of impurity connection with edge dislocation
The article explores the impact of self-consistent electron deformational interaction on the energy location of local level donor impurity, seized by the edge dislocation, the bottom of dislocation area and on energy of impurity connection with edge dislocation, depending on the concentration of conduction electrons in semiconductor.
Keywords: electron concentration, conductance, edge dislocation, energy location, electron-deformational interaction, impurity._
УДК338.2.001.573 (075.8) Доц. Л.М. Буяк-Басараба, канд. екон. наук;
викл. В.К. Паучок - Терноптьський НЕУ
ДИНАМ1ЧНА МОДЕЛЬ СТРУКТУРУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗА ВЕЛИЧИНОЮ КАП1ТАЛУ,
ФОНД1В Й УГ1ДЬ
Для дослщження процеав структурування сшьського господарства за величиною катталу, фондiв й упдь розроблено динамiчну модель взаемоди учасниюв аграрного виробництва й виробниюв сшьськогосподарсько! техшки, яю д^ть в умовах
ринкового середовища. На 0CH0Bi якiсного аналiзу розв'язюв моделi зроблено висно-вок, що в нашiй кршш досi збер^аються умови для розвитку малих i середнiх сшьсь-когосподарських пiдприeмств, що е вигiдно з економiчних та позаекономiчних (де-мографiчних, культурних, духовних) штереав.
Ключовi слова: фермерське господарство, сшьськогосподарська технiка, угiддя, динамiчне моделювання.
Сучасне становления ринкового сшьського господарства в нашш кра1т супроводжуеться багатьма несприятливими процесами. Розпайовану (денащона-л1зовану) землю сшьськогосподарського призначення (упддя) передано власни-кам, як не мають кошт1в, виробничих фондов, агротехшчно! осв1ти, а також -сил, досв1ду й бажання до сшьськогосподарського тдприемництва. Ц одноос1б-m сшьськогосподарсью виробники не можуть досягнути достатньо! продуктив-носп сво!х господарств. Упддя, передаш одноошбними власниками в оренду, да-ють прибутки, нижч1 за прожитков! потреби. Орендар1 з великим кашталом присвоюють переважну частку доходу вщ урожаю.
Вщтак, наша кра1на опинилася перед небезпекою зникнення масових од-ноос1бних сшьськогосподарських виробниюв, а разом з ними - типового сшьсь-когосподарського поселення, аграрно! зайнятосп, котра вшами була основою культури нашого народу. Розширення орендних латифундш, ор1ентовних на потреби европейського ринку, тдривае основи харчового забезпечення кра!ни. Тому постае актуальна задача - встановити законом1рносп змши розм1ру упдь, капиталу, виробничих фонд1в сшьськогосподарських тдприемств в умовах станов-лення ринкових в1дносин у сучасному сшьському господарста нашо! кра!ни. Для 11 розв'язання застосовано метод економшо-математичного моделювання.
Розглянемо концептуальну основу модел1 динамши кашталу, фонд1в й упдь. Будемо вважати, що на територи з одними й тими ж економ1чними умова-ми ддать виробники трьох груп. Це сшьськогосподарсью тдприемства, тд-приемства з виготовлення сшьськогосподарсько! техшки та шдприемства агрего-ваного промислового сектору.
Сшьськогосподарським виробництвом зайнят одноос1бш виробники. 1х-ня кшьюсть na0, вони мають заощадження ua0, володшть упддями wa0 та вироб-ничими фондами vao. Пращвники сшьськогосподарських тдприемств (робггни-ки, 1хня кшьюсть na1) мають заощадження uai, упддя wai, виробнич1 фонди vai, яю е меншими за вщповщш значення однооЫбних виробниюв. Сшьськогосподарським виробництвом також зайняп мал1 (ma2) й велик (ma3) сшьськогосподарсью шдприемства, що належать власникам, котр1 мають, вщпов1дно, заощадження Ua2, Ua3, упддя Wa2, Wa3, фонди Va2, Va3. Робггники цих тдприемств от-римують платню sa1.
Сшьськогосподарську техшку (фонди сшьськогосподарських тд-приемств) виробляють мал1 (mv2) i велию (mv3) шдприемства з виготовлення сшьгосптехшки, котр1 мають вщпов1дно заощадження uv2, uv3. На цих тд-приемствах працюе nv1 робггниюв, яю отримають платню sv1.
Агрегований промисловий продукт виробляють мал1 (mb2) i велию (mb3) шдприемства. 1хш власники мають вщповщно заощадження ub2, ub3. На цих тд-приемствах працюе nb1 робггниюв, яю отримають платню sb1.
Агрегований промисловий i сiльськогосподарський продукти спожива-ють пенсюнери (nd0), працiвники освiти, культури, медицини (nd1), службовцi (nd2), котрi мають заощадження вщповщно ud0, ud1, ud2 i отримують вiдповiдно пенсiю sd0 i платню sd1, sd2.
Усi групи виробниюв i споживачiв витрачають частку afj- ({i = b, v, d; j = 0,1,2}; {i = a; j = 0,...,3}) сво!х заощаджень на споживання сшьського-спо-дарського продукту; витрачають частку afj- ({i = b, v, d; j = 0,1,2}; {i = a; j = 0,...,3}) сво!х заощаджень на споживання промислового продукту. Робггники i власники сшьськогосподарських тдприемств витрачають частку y- (i = a; j = 0,...,3) заощаджень на придбання сшьгосптехшки i витрачають частку Sy (i = a; j = 0,...,3) заощаджень на придбання упдь.
Роб^ники i власники сiльськогосподарських пiдприeмств, а також власники сшьгосптехшчних i промислових пiдприeмств витрачають частку ajj' ({i = b, v, d; j = 0,1,2}; {i = a; j = 0,...,3}) заощаджень на виробничi потреби. Ро-бiтники i пращвники зi сталим доходом не витрачають кош^в на виробничi потреби: Yi0 = 0; Si0 = 0; an = 0 (i = b, v ); Ydj = 0 ( j = 0,1,2). Причому
a,
aa +ab + Yij + Sij + aij = 1, де {i = b, v,d; j = 0,1,2}, або {i = a; j = 0,...,3}.
К1льк1сть виробленого промислового продукту цiною pb описуе виробни-ча функцiя Fb(abiubi /pb) (i = 2,3), залежна вiд капiталозабезпечення виробництва abiubi /pb (i = 2,3). Кшьюсть виробленого сiльгосптехнiчного продукту цiною pv описуе виробнича функцiя Fv(aviuvi / pv), залежна вiд катталозабезпечення виробництва aviuvi /pv (i = 2,3). Кшьюсть сшьськогосподарського продукту цшою pa, виробленого на одинищ площ^ угiдь, описуе виробнича функщя Fa(aa^ai/pa,va^pv), залежна вiд капiталозабезпечення виробництва aa^/pa (i = 0,...,3) i фондооснащеносп vai/pv (i = 0,..., 3). За не нульового фшсованого зна-чення фондов cvi = va^pv (i = 0,...,3; cv > 0) функщя Fa(z,cv) е всюди зростаючою опуклою функцiею виробничих капiталовитрат z = aa1ua1/pa ; Fa(0,0) = 0 (рис. 1).
Рис. 1. Схематичний графж виробничо'1 функци Fa(z, cv) (cv = const, cv > 0)
Споживання сшьськогосподарського продукту описуе функщя споживання Qa(aгjjuгj/pa), залежна вщ кушвельно! спроможносп a^/pa ({i = b, v, d; j = 0,1,2}; {i = a; j = 0,...,3}). Споживання промислового продукту описуе функщя споживання Q^a^y/pb), залежна вщ кушвельно! спроможносп а^/pb
(г = Ъ, V, ё; у = 0,1,2). Функци споживання Qa, QЪ мають двi областi сповшьнено-го зростання (опуклост вверх), якi вiдповiдають споживанню товарiв першо! не-обхiдностi й довготривалого вжитку [1] (рис. 2).
Рис. 2. Схематичний графж функцш споживання Qk(г) (к = а, Ъ, V)
Кшьюсть куплених або проданих виробничих фондiв vai (г = 0,...,3) описуе функцiя Qv(z* - г,, гУ - гу), яка залежить вiд таких двох аргументiв. Перший аргумент ще! функци - це рiзниця мiж величиною виробничих фовддв р, (г = 0,...,3), приведених до !х повного катталозабезпечення г, = (уа1/р,)г°, i кат-талозабезпеченням виробництва г,; де г, - величина виробничих фшансових витрат, потрiбних для повного завантаження одиницi виробничих фовддв протя-гом одиницi часу. Другий аргумент функцй Qv - це рiзниця мiж величиною (пло-щею) угiль уа^рУ (г = 0,...,3), приведених до повного катталозабезпечення !хнього обробiтку гУ = (уаг/рУ)гУ, i капiталозабезпеченням !хнього обробiтку гу; де гУ - величина виробничих фшансових витрат, потрiбних для повного обро-бiтку одиницi (площi) угiдь протягом одинищ часу. Функцiя Qv iмiтуе купiвлю виробничих фондов при г, >г,; гу >гУ та продаж виробничих фондiв при г, <г*; гу < гУ. Якщо г, = г*; гу = гУ, тсда di|dz^кQv(z* - г,, гУ - Ху) = 0; ( к = ,, у; г = 0,1,2); QV(zV, гУ) = . Функцiя Qv мае двi областi сповiльненого зростання (опуклост вверх), яю вiдповiдають купiвлi розхiдних матерiалiв i технiчних засобiв за умов прибутковостi пiдприемства.
Розмiр куплених або проданих угiдь уа (г = 0,...,3) описуе функщя Qw(z* - г,, гУ - гу) , яка залежить вщ таких же аргументов, що й функцiя Qv. Функщя Qw iмiтуе купiвлю виробничих фондав при г, >г*; гу >ХУ та продаж виробничих фондiв при г, < г,; гу <гУ. Якщо г, = г*; гу = гУ, тсда ё1/ёх11^У(гУ - гУ, г, - г,) = 0, ( к = ,, У; г = 0,1,2 ); QУ(zУ, г*) = -У . За фксованого зна-чення упдь суг- = уа1/рУ (сУг >0;г = 0,1,2) функцiя Qу описуе залежнiсть обсялв проданих або куплених угiдь, залежно вiд величини виробничих капiталовитрат гУ. Функцiя Qу досягае нуля, якщо виробничих витрат достатньо для обробгтку упдь без отримання доходу. Якщо виробничi витрати дають дохщ - функцiя до-датна, зростаюча. 1накше - вiд,емна, спадна (до величини, що вщповщае розмiру упдь). З мтмальних i великих виробничих витрат функщя Qу змiнюеться швид-ше, нiж за витрат, яю дають дохiднiсть, близьку до нульово!. Функцiя Qу мае двi област сповiльненого зростання (опуклостi вверх), яю вiдповiдають купiвлi роз-
хiдних матерiалiв i технiчних засобiв за умов прибутковосп пiдприемства. Схематично графш функци з такими властивостями зображено на рис. 3.
Рис. 3. Схематичний графж функци Qw(z, cw) (cw = const, cw > 0)
Вважатимемо, що частка робггниюв, зайнятих на великих i малих тд-приемствах секторiв i = a, b, v пропорцшна виробничим капiталовитратам влас-никiв цих пiдприемств:
Dj =-j-; (i = a, b, v; j = 0,1,2)
ai2ui2 + ai3ui3
Працiвники зi сталою платнею сплачують податок к0, власники тд-приемств - податок на прибуток к1 i на фонд заробггно! плати к2, власники упдь - земельний податок к3.
Оскшьки поставлена задача стосуеться формування земельних володiнь й виробничих фондiв, тому знехтуемо сучасними вщносинами оренди i вважатимемо, що власники упдь мають право !х купувати й продавати. Таке припущен-ня вiдповiдае очiкуваному стану розвитку земельних вiдносин.
Виберемо динамiчними змшними моделi заощадження всiх груп спожи-вачiв й виробник1в, розмiри упдь i виробничих фондiв учасникiв сшьськогоспо-дарського виробництва, а також - цши сiльськогосподарського, сiльгосптехнiч-ного, i промислового продуктiв, цiну угiдь.
Розглянемо рiвняння моделi. Швидк1сть змiни заощаджень пенсiонерiв ud0 працiвникiв культури ud1, службовцiв ud2, робiтникiв промислових пiд-приемств ub1, робiтникiв шдприемств з виготовлення сiльгосптехнiки uv1 пропорцшна рiзницi мiж lхнiм сталим доходом (зменшеним на податок) i видатками на особисте споживання сшьськогосподарського i промислового продуктiв:
duj
dt k=a,b
= s7(1 -K00J) - X Qk (ahi/pk), (1)
де: мультиiндекси I = {d 0, d1, d 2, v1, b1}; 6I = 1 за I = {d1, d 2, v1, b1}; 6I = 0 за I = d 0.
Швидюсть змiни заощаджень ub1, ub2 власник1в вщповдао малих i великих промислових шдприемств пропорцшна рiзницi мiж lхнiм доходом вщ збуту про-мислово! продукцй та видатками на особисте споживання й виробничi потреби:
с1и,
Ьк
С тпк 1ел Оъкпы
X П1Ръ<2ъ
^ Ь ^ а?и1
X Р&
I=а,Ь
( I ^ аЬкиЬк
тпк
V РЬ у
[ы(1 + к) ] - (1 + ЛЬк + к) рьРь
Р1 о-ЬкЩк РЬ
(2)
де: к = 2,3; мультшндекси А = {а0, а1, а2, а3, у2, уЗ, Ь1, Ь2, Ь3, С 0, С1, С 2}; - нак-ладнi виробничi витрати в Ьк -тш групi власникiв; щр^ (аЬи11рЬ) - дохщ
власника Ьк -то! групи вщ збуту продукцй учасникам I -то! групи; 0ЬкпЬ1 (1 + к1) 5Ь1/ тЬк - витрати одного шдприемства Ьк -то! групи на заробгтну
плату робiтникам; (1 + ЛЬк + К) р^Ь (аЬкиЬ^рЬ) - виробничi витрати власникiв Ьк -то! групи; к2 - податок на фонд заробгтно! плати, к1 - податок на дохщ.
Швидюсть змши заощаджень иу2, иу3 власниюв вiдповiдно малих i великих шдприемств з виробництва сiльгосптехнiки пропорцшна рiзницi мiж !хшм доходом вщ збуту сшьськогосподарсько! технiки та видатками на особисте спо-живання й виробничi потреби
ёиук XX ПадРуду^Ущ - гф 1*Уа} - %) - X Р@1 (рук/Р1) -
тук д=0 I=а,Ь
Ж
РукПуА
тук
(3)
[(1 + к)] - (1 + Аук + К) pvFь (сГукиук/РУ),
де символами 2Уа1,2*^1, 2а1 (I = 0,...,3) для спрощення запису позначено:
2*а1 = Ру ; ¿Уа1 = ^а¡/ру ';
Оа[Па\
2а1 =
так
Я1(1 + К2) + Ра(1 + Кз) (1 + Ла[ + К2 ) WalF
/ Л
&а1иа1 Уа1
Ра Р
у У
( Ра)
-1
к = 2,3 ; Лук - нaклaднi виробничi витрати у ук -тш групi власниюв.
Швидюсть змiни заощаджень одноосiбних сшьськогосподарських вироб-никiв иа0 пропорцiйнa рiзницi мiж доходом вiд збуту продукцй та видатками на особисте споживання, кушвлю сiльгосптехнiки та угiдь.
й^оО = х щраОа (Щ /раа ) - X Р& (а^^/ Р1)
с па0 1еА I=а,Ь
-Ра(1 + Кз) (1 + Ла0 + К2 ) WаoFа (0^0/Ра , Уа()/Ру ) - (4)
^ \ / ¡|# \ 2уа0 - za0, ^а0 - 2а0 ) - РwQw ((а0 - za0, 2уа0 - 2а0 )
За сучасних умов власники сiльськогосподарських одноосiбних шдприемств i робiтники сiльськогосподaрських пiдприемств мають однi i т ж дже-рела доходiв та ведуть однаковий тип господарства. Тому вважатимемо, що ро-бiтники сiльського господарства мають таку ж структуру майна, як власники од-ноошбних господарств, ^ крiм того, отримують сталу платню. При цьому швидюсть змiни заощаджень робiтникiв сiльськогосподaрських шдприемств иа1 про-порцiйнa рiзницi мiж доходом вiд збуту продукцй та видатками на особисте споживання, кушвлю сшьгосптехшки та упдь.
<иа1 Дя1
Е п1Ра0а(щ/раа) + ^(1 -Ко) — Е (и^/р1)
< па1 I еА ' I=а,Ъ
—Ра (1 + К3) (1 + Ла1 +К2 )а1^а (^1/ Ра , ^ Ру ) . (5)
—ру°у ( — %а1, %м>а1 — %а1) — рм°м> ( (а1 — %а1, %уа1 — %а1)
Швидкiсть змши заощаджень иу2, иу3 власниюв в1дповщно малих 1 великих сшьськогосподарських шдприемств пропорцшна р1знищ м1ж !хтм доходом вщ збуту сшьськогосподарсько! продукци та видатками на особисте споживання й виробнич1 потреби:
Жииак = (ак/пак )Е П1раЯа (а^/ра )— Е РО (акиа^р1 ) —
< I еА I=а,Ъ
— (акПа1/так ) ^(1 + К) — ра(1 + К3) (1 + Лак + К ) ((Так^к/ра , Уак/ру ) — (6)
—рубу (уак — %ак, %м>ак — %ак ) — рм°м> (пак — %ак, %уак — %ак ),
де к = 2,3 .
Швидюсть змши щни сшьськогосподарського продукту ра { промисло-вого продукту рЪ пропорцшна р1знищ м1ж попитом 1 пропозищею:
^= 0
& |_ аеА
де: I = а,Ъ; О1 - коеф1щент шерцшность
Швидкiсть змши щни сшьськогосподарсько! техшки ру пропорцшна р1з нищ м1ж попитом 1 пропозищею:
3
Е п^, ((и1/р,) — ппЕ тцЯ ((щ/р,)
I=2
(7)
Шр, Ж
у 0у
* 3
Е па)°у (уа] — zaj, — ) — пу1Е ту]-^у ((у]иу] /ру ) ] =0 1=2
(8)
де 0у - коеф1щент шерцшность
Знехтуемо вторинним ринком сшьськогосподарсько! техшки (оскшьки вживану техшку продають в межах видшених груп). Тод1 швидюсть змши розмь р1в виробничих фонд1в сшьськогосподарських шдприемств пропорцшна р1знищ м1ж обсягами закутвель та штенсившстю !х зношування:
Ж
■ 0а,:
Оу (%уа1 %аi, ) уаг(1 Ма1)
(9)
де: , = 0,...,3; 0а - коефщент шерцшностц - коеф1ц1ент зношування, який вважатимемо сталою величиною.
Швидкiсть змши розм1р1в земельних волод1нь учасникiв сшьськогоспо-дарського виробництва пропорц1йна обсягам куплених або проданих уг1дь:
<Лг
=
* *
(10)
де , = 0,...,4.
Швидкiсть зм1ни ц1ни с1льськогосподарських уг1дь р1 пропорц1йна р1з-нищ м1ж попитом 1 пропозиц1ею:
(маг гаг, гуаг гаг )
(11)
Ж г=0 де вм - коефщент iнерцiйностi.
Якщо на щну угiдь рм впливають виробничi витрати, фондооснащенiсть сiльськогосподарських шдприемств та 1'хш виробничi витрати, тодi цiна рм та-кож залежить вiд рiзницi мiж виробничими витратами (таИт1ра (г = 0,...,3) i доходами:
= п V . _ _
1еЛ
Ж
3
_Пм2 X
г =0
■ = ПХ (( - гаг, 2Уа1 _ ) + П X ПРаОа (/И//Ра )
Д
г =0
^ Рак^
V ^ак у
«а1^а1(1 + К) _ Ра(1 + К3) (1 + Лк + К ) МкР
/ Л
<уакИак Уак
Ра Р
у У
(11 а)
де: Д,Д = 0; Д2,Д3 = 1; вм1, вм)2 - коефщенти шерцшносл.
Рiвняння (1 )-(11) iмiтують динам^ заощаджень шдприемщв i робгтни-юв, розмiри виробничих фондiв й упдь сiльськогосподарських виробниюв, утво-рення щни промислового, сiльськогосподарського й сiльгосптехнiчного продуктов i цiни земельних упдь. Рiвняння (1)-(11) з початковими умовами
И0 = ; (г = а, Ь, у, Ж; ] = 0,..., 3 );
Н] - "у
= Уаг(^); 0 = 0,...,3); М0 = ^(0) ; 0 = 0,...,3);
Рк = Рк(^0); ( к = а, Ь, у, м )
мають единий розв'язок. Для його знаходження потрiбно застосовувати обчис-лювальнi методи.
Розглянемо властивост розв'язюв описано! моделi. Рiвняння (4)-(6) опи-сують змiну заощаджень иаг (г = 0,...,3) учасникiв сшьськогосподарського вироб-ництва. Цi рiвняння мають одну й ту ж структуру i вiдрiзняються величиною, пов'язаною iз зарплатою. Тому для розгляду вiзьмемо рiвняння (6) при к = 1, яке описуе закономiрностi змши заощаджень малих сiльськогосподарських виробниюв. Якщо iхнi доходи дорiвнюють видаткам, тод Жиа1/ Ж = 0 .
(12)
' Рал л
V Па1 У
I еЛ
/
а
а"и1
V Ра у
_ X РО\
I=а,Ь
( I \
аа1Иа1
Ра1«а1
V Р1 У
1(1 + к2) + РмОм ((а1 _ гаЪ гуа1 _ га1 ) +
V та1 У
+Ра (1 + К) (1 + Ла1 + К )
ру6у ( гуа1 га1, гм>а1 га1)
* )+ . (13)
^а1иа1 уа1
V Ра ' Ру,
Вираз злiва в рiвняннi (13) мае хоча б одну область вгину, осюльки це ль нiйна комбiнацiя функцш споживання Qa, QЬ, яю мають двi областi опуклосп.
Справа в рiвняннi (13) - сума (з вщповщними спiвмножниками) функцш ¥а, Qw. Графiчну iлюстрацiю до розв'язку рiвняння (13) зображено на рис. 4. Точки N (г = 1,2) на цьому рисунку позначають рiвноважнi стани системи (1)-
(11) щодо величини заощаджень иа1 власниюв малих сшьськогосподарських шд-приемств, котр1 вщповщають дохщнш д1яльност1. Област зл1ва вщ точок 8, (, = 1,2) е економ1чно неможливими: спожитого продукту бшьше, тж виробле-ного. Област справа вщ точок 8, (, = 1,2) е економ1чно невипдними: виробниц-тво перевищуе споживання. Тому в1дхилення вщ точок 8, (, = 1,2) викликае еко-ном1чн1 процеси, якi повертають динам1чну систему (1 )-(11) у стани, позначен точками (, = 1,2). Тобто точки 8, (, = 1,2) позначають стiйкi р1вноважн1 стани. Аналопчно точки N (, = 1,2) позначають нестшю рiвноважнi стани.
А
->
Рис. 4. Графiчна тюстращя розв 'язку рiвняння (13)
За умови иа1 = 0, уа1 = 0 розроблена модель iмiтуе денацiоналiзацiю земш, яка вiдбувалася без передачi власникам па!в виробничих фондiв i кашталу, необ-хiдного для виробництва. З моделi зрозумiло, що така денацiоналiзацiя угiдь без вiдповiдного капiталозабезпечення й фондозабезпечення е економiчно надзви-чайно невигщною для тодiшнiх учасникiв сшьськогосподарського виробництва: при малих иа, (, = 0,1,2) правi сторони рiвнянь (4)-(6), (9), (10) вiд,емнi. Нато-мiсть - вона вигiдна власникам великих промислових шдприемств, як на момент денацюнашзаци вже володши значними заощадженнями: при великих иа3 правi сторони рiвнянь (6), (9), (10) додатш. Це розкривае причини сучасного ка-тастрофiчного руйнування юнуючих на момент денацiоналiзацil виробничих фовддв у сiльському господарствi.
Порiвнюючи рiвняння (13) з рiвняннями (9) i (10), зауважуемо, що заоща-дження иа1 власниюв малих сiльськогосподарських шдприемств, розмiр !хшх виробничих фондов уа1 i земельних угiдь 1а1 в точцi 81 е меншим за значення цих величин у точщ 82. Це випливае з того, що функци Г, Оу, зростають в области дохдао! сшьськогосподарсько! даяльносп (за додатного значення О). Тобто в сшьському господарствi виникають пiдприемства, економiчно стiйкi й нестiйкi, як вiдрiзняються градацiею капiталу, фондiв i земл^ Точки 8,, N (, = 1,2) вщобра-жають соцiально-економiчне структурування сiльськогосподарських виробникiв за величиною кашталу, виробничих фондов (сiльгосптехнiки) i земельних угiдь.
Стiйкий стан, позначений точкою 81, вiдповiдае малим фермерським гос-подарствам, якi розпоряджаються невеликими угiддями i потребують вщносно
недорого! (малопотужно!) техшки. Стiйкий стан 82 позначае бiльшi фермерськ господарства, в яких потужнiшою технiкою обробляють ширшi угщдя. Стани 81,82 вiдображають ефективш економiчнi структури. Хоч вони й вiдрiзняються iнтенсивнiстю економiчних процесiв (фшансовим обiгом, доходом), проте з ними пов'язаш iншi кориснi наслщки. Завдяки iсторичним обставинам пщ-приемства групи 81 належать резидентам - переважно мiсцевим мешканцям. Тому, незважаючи на структуру розподiлу доходу мiж власниками цих пiдприемств та !хшми робiтниками, сукупний !хнiй дохщ поповнюе заощадження людей, пщ-приемщв та робiтникiв iз невисокими статками. В цьому полягае загальне покра-щення економiчного стану сучасного села, аграрного виробництва.
Точка N позначае стан сшьськогосподарських виробниюв, яким бракуе кошт^в (i фондiв) для ведення господарства. Точка N2 позначае стан, який юнуе доти, поки розмiри капiталу, угiдь i фондiв збшьшуються. Це сучаснi латифунди - власност земельних магнатiв. Такi господарства, хоч i мають високi показники ефективносп, але !хня дiяльнiсть призводить до негативних сощальних наслщ-кiв. Дохщ вщ них отримують власники, що живуть поза сiльським середовищем. Унаслщок цього землi навколо сiл - !хш ресурсозабезпечувальнi зони переста-ють приносити користь мешканцям сш Схоже вiдчуження селян вiд доходу з угщь (вiд власностi на землю) вщбувалося у Захiднiй Gвропi через законодавчу заборону !м володати землею [2]. В Укра!ш подiбнi спроби вiдчужити селян вiд землi неодноразово робила влада в добу кршаччини, передбачаючи право влас-ностi на землю лише дадичам. Але правозахисний опiр селян, який грунтувався на психологи "права власност на розроблену землю", перешкодив такому повно-му вiдчуженню [3]. Це мало позитивш економiчнi, культурнi, духовш наслiдки.
Сучасне розширення латифундiй посилюе вдауження мешканщв сiл вiд землi. Це зменшуе доходи селян, позбавляе !х занятосп, ослаблюе масове життествердне виховання (одну з опор нащонально! культури), яке грунтуеться на досвiдi вирощування рослин i догляду за свiйськими тваринами. Скорочення кiлькостi сiльських мешканцiв призведе до звуження духовного впливу Свято! Церкви. З огляду на це, розвиток малих i середнiх фермерських господарств е плiдною альтернативою сучасних латифундий.
Додамо, що в УРСР не було виробництв iз випуску мало! сшьськогоспо-дарсько! технiки, яка стала потрiбна власникам малих фермерських господарств. Тому актуальне таке зауваження. Пiд час дискусi! у Верховнш Радi Укра!ни на початку 1990-х роюв прихильник приватного аграрного господарства висунув пропозицш розпочати виробництво малопотужно! сiльськогосподарсько! технi-ки для майбутшх фермерських господарств. Проте, його опонент з прокомушс-тично! бiльшостi заперечив, мовляв, це актуально лише для Галичини, з !! нiбито малоземельними селами. Для Схiдно! Укра!ни, за його словами, потрiбна лише потужна (дорога) сшьськогосподарська технiка. Результат ще! дискусi! вiдомий: розпаювання колгоспних угщь виконано без можливосп фермерам отримати технiку, яка б вiдповiдала розмiру !хнiх па!в.
Крiм того, у нашш кра!нi дiяли iншi регуляторш заходи, спрямованi на те, щоб утруднити формування власних виробничих фондiв малими фермерськими господарствами. Так, наприкшщ 1990-х рокiв деякi селяни, плануючи нагрома-дити фонди i каштал для майбутньо! фермерсько! дiяльностi, ви!хали на заробiт-
ки в iншi кра!ни. Отриманi там доходи вони акумулювали на батькiвщинi у фор-Mi вживано! сшьськогосподарсько! техшки (тракторiв, якi потребували кашталь-ного ремонту). В цей час в нашш кра!н! було застосовано фюкальт методи i об-меження щодо нарахування субсидий (при платi за комунальн! послуги), якi зро-били невипдними нагромадження мзаробiтчанських доходiвм у формi фондiв майбутнiх фермерських господарств.
З поданого аналiзу розв'язк!в моделi випливае, що досi в нашш крш'ш збе-рiгаються передумови розвитку малих фермерських господарств. Це особливо важливо з погляду позаекономiчних штерешв суспiльства.
Для втшення цього розвитку необхщно налагодити державне i комер-цiйне виробництво яюсно! сшьськогосподарсько! техшки мало! та середньо! по-тужност!. Це ж стосуеться iнших титв фондiв, як! в моделi вщображеш одним !х агрегованим видом. Тобто, держав! необхщно сприяти, щоб мал! та середн! фер-мерськ! господарства нагромаджували вс! види власних виробничих фонд!в. Це
- виробнич! примщення для оброблення та збершання урожаю, транспорта! за-соби, власшсть у мюцях збуту товар!в. Потр!бно полегшити доступ фермер!в до сортового та племшного виробництв. Одночасно для держави важливо налагодити мюцеве виробництво буд!вельних матер!ал!в для сучасних сшьськогоспо-дарських виробничих примщень. Таку ж державну шдтримку необхщно спря-мувати на вдосконалення нематер!альних виробничих фонд!в. Це шформатиза-щя сшьського господарства. Покращення техшчно!, агроном!чно!, ветеринарно! й шдприемницько! освгти, шдвищення квал!ф!каци учасник!в фермерського ви-робництва, створення системи професшно! освгти безпосередньо в мюцях пращ майбутшх фермер!в. Знову актуальним стае введення штатно! посади заступни-к!в сшьських гол!в з економ!чних питань. Також потр!бна пропаганда поваги до аграрного шдприемництва як вияв "морально! вартост!" всього, причетного до сшьського господарства.
Без такого оргашзованого державного впливу на покращення стану ма-лих ! середн!х фермерських господарств сучасне структурування аграрного ви-робництва перебуватиме шд деформуючим впливом, який невипдний для сус-пшьства з економ!чного, демограф!чного й духовного погляд!в.
Л1тература
1. Чернавский Д.С. О проблемах физической экономики / Д.С. Чернавский, Н.И. Старков, А.В. Щербаков // УФН. - 2002. - Т. 172, № 9. - С. 1945-1066.
2. Вульф Е.Р. Свропа ! народи без ютори / Е.Р. Вульф : пер. з англ. I. Пошивайла. - К. : Вид. д!м "КМ Академ1я", 2004. - 535 с.
3. 1стор1я укра!нського селянства : нариси в 2-х томах. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2006.
- Т. 1. - 631 с.
Буяк-Басараба Л.М., Паучок В.К. Динамическая модель структурирования сельского хозяйства по величине капитала, фондов и угодий.
С целью исследования процессов структурирования сельского хозяйства разработана динамическая модель взаимодействия участников аграрного производства и производителей сельскохозяйственной техники в рыночных условиях. При помощи качественного анализа решений модели получен вывод о возможном современном развитии в Украине малых и средних фермерских хозяйств, что имеет экономическую и внеэкономическую (демографическую, культурную, духовную) целесообразность.
Ключевые слова: фермерское хозяйство, сельхозтехника, динамическая модель.
Buyak-Basaraba L.M., Pauchok V.K. A dynamic model of structuring of agriculture is after the value of capital, funds and lands.
For research of processes of structuring of agriculture the dynamic model of co-operation of participants of agrarian production and producers of agricultural technique is developed in market conditions. Through the analysis of decisions of model a conclusion is received about possible modern development in Ukraine of small and middle farms, that has financial and also, - out economic (demographic, cultural, spiritual) expediency.
Keywords: farm, agricultural technique, land, dynamic modelling.
УДК658.012.32:331.108 Мол. наук. стерев. I.С. Палш-Нащональний аеро-космЬчнийун-т м. М.€. Жукоеського "Хартеський аеЬацшний тститут"
МОДЕЛЬ П1ДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ ПРОЕКТНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ШЛЯХОМ УСУНЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЧИННИК1В УПРАВЛ1НСЬКО1 ПРАЦ1
Описано модель аналiзу результат пращ управлшського персоналу команди проекту, яку створено за сценарiем пошуку причинно-наслщкових зв'язюв за критерь ями оцшювання пращ. Запропоновано модель пошуку й усунення чинниюв, яю впли-вають на результат управлшсько! дiяльностi.
Ключое1 слова: результат пращ, комплексне оцшювання, рiвень управлшня, причинно-наслщкове вщношення.
Основного значення щодо управлшня персоналом набувають питання з тдвищення продуктивност пращ, зростання творчо! шщативи, стимулювання й мотивацй пращвниюв [1, 2]. Однак дуже мало уваги придаляеться комплексному оцiнюванню працi робiтникiв, пошуку найбшьш вигiдного способу !! стимулювання, а також виявленню i усуненню причин !! низько! ефективност!
У цьому дослiдженнi придiлено особливу увагу виршенню цих питань. За об'ект дослiдження прийнято управлiнську дiяльнiсть, проаналiзовано показ-ники комплексного ощнювання працi (КОП) керiвникiв [3], розроблено модель пошуку причинно-наслщкових вщношень показниюв управлiнсько! працi, що взаемно впливають, й запропоновано певнi мiри для покращення загального функцiонування дослiджуваного об'екта. Розв'язок цiе! задачi показано на прик-ладi незадовiльного значення одного з показниюв КОП.
Розглянемо управлшську даяльшсть, на результат яко! в будь-який вiдрi-зок часу впливае безлiч чинникiв, аналiз яких е дуже трудомiстким i не завжди можливим (рис. 1).
