CC BY
21
Ю.М. Стернюк, М.А. Огорчак, Ю.Ю. Олiйник, Б. Шедерле*
ДИФЕPЕНЦIЙOВAНИЙ PAK ЩИТOПOДIБНOÏ ЗAЛOЗИ: OСOБЛИВOСТI ЛIМФOГЕННOГO METACTA3yBAH^
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iMeHi Данила Галицького, Львiв *Утверситетська хiрургiчна клтка, Bidem (Aвстрiя)
BCTyn
Bивчeння пpoблeми paкy щитoпoдiбнoï зa-лoзи (PЩЗ) i poзpoбкa eфeктивниx мeтoдiв йoгo дiaгнocтики тa лiкyвaння нaлeжaть дo пpiopи-тeтниx нaпpямiв cyчacнoï oнкoлoгiï, xipypгiï тa eндoкpинoлoгiï [1].
Cтaндapтoм paдикaльнoгo xipypгiчнoгo лку-вaння ввaжaeтьcя eкcтpaфacцiaльнa тиpeoïдeк-тoмiя тa, зa виявлeння perïoнapниx мeтacтaзiв, фacцiaльнo-фyтляpнa диceкцiя, opieнтoвaнa нa лiмфaтичнi кoлeктopи (I-VI) [2, 4, 5]. Пpoтe щoдo пoкaзaнь дo лiмфaдeнeктoмiй тa ïx oбcягy нapa-зi тoчaтьcя диcкyciï.
Meтa poбoти - вивчити ocoбливocтi лiмфo-гeннoгo мeтacтaзyвaння PH^.
MATEPIAË I METOÂÈ
Cтaн xвopиx oцiнювaли зa peзyльтaтaми icni-нiчниx oбcтeжeнь. Для виявлeння пaтoлoгiï ЩЗ у^м xвopим пpoвoдили yльтpacoнoгpaфiчнe дo-cлiджeння ЩЗ i лiмфaтичниx вyзлiв шиï. Xapa^ тep пpoцecy у ЩЗ i лiмфaтичниx вyзлax визнa-чaли зa дoпoмoгoю cвiтлoвoгo мiкpocкoпa нa пiдcтaвi cтaндapтнoгo цитoлoгiчнoгo aнaлiзy бioптaтiв, oтpимaниx шляxoм ТАПБ iз пoдaль-шим вигoтoвлeнням пpeпapaтiв, зaбapвлeниx зa мeтoдoм Maй-Гpюнвaльдa. Cyбoпepaцiйнi e^^ pec-гicтoлoгiчнi дocлiджeння пpoвoдили нa зa-мopoжeниx зpiзax. Ocтaтoчний дiaгнoз i cтaдiю пpoцecy вcтaнoвлювaли нa пiдcтaвi гicтoлoгiч-нoгo дocлiджeння oпepaцiйнoгo мaтepiaлy пicля cтaндapтнoï oбpoбки тa зaбapвлeння пapaфiнo-виx зpiзiв гeмaтoкcилiн-eoзинoм.
Для виявлeння мeтacтaзiв, peцидивy PЩЗ i для дocягнeння aбляцiï пpoвoдили paдioiзoтoп-ну cцинтигpaфiю з 131l.
Cтaтиcтичний aнaлiз oдepжaниx peзyльтaтiв здiйcнювaли з викopиcтaнням мeтoдiв oпиcoвoï cтaтиcтики, xapaoep взaeмoзв,язкiв oцiнювaли зa мeтoдaми Kpycкaлa i Гyдмeнa [3, б]. Для poз-paxyнкiв викopиcтoвyвaли пpoгpaми MS Excel тa SPSS 13.0.
PEÇyËbTATÈ TA OБГOBOPEHHЯ
Для виpiшeння ocнoвнoгo зaвдaння дocлiд-жeння - вивчeння ocoбливocтeй лiмфoгeннoгo мeтacтaзyвaння - oбcтeжeнo 30B xвopиx нa ди-фepeнцiйoвaнi фopми PЩЗ, якi oтpимyвaли ли кyвaння у ЛДOPЛДЦ, Львiвcькiй oблacнiй кл^ч-нiй лiкapнi тa Унiвepcитeтcькiй xipypгiчнiй клiнiцi м. Biдня (Aвcтpiя) у пepioд 19B5-2004 pp. Cepeд ниx бyлo 245 пaцieнтiв iз пaпiляpним paкoм ЩЗ (ПPЩЗ) i 63 - iз фoлiкyляpним (ФPЩЗ). Дaнi пpo ocoбливocтi poзпoвcюджeння лiмфoгeнниx мeтacтaзiв у циx xвopиx нaвeдeнo у тaбл. 1.
Чacтoтa лiмфoгeнниx мeтacтaзiв у xвopиx нa ПPЩЗ i ФPЩЗ cклaлa 51,4% i 11,1% вiдпoвiднo.
Дeтaльнiшe вивчeння лiмфoгeннoгo мeтa-cтaзyвaння у xвopиx нa дифepeнцiйoвaнi фopми PЩЗ пpoвeдeнo у 1B2 пaцieнтiв (тaбл. 2). У цм гpyпi 104 (57,1%) пaцieнти мaли ypaжeння pe-rïoнapнoгo лiмфaтичнoгo aпapaтy.
Чacткa ypaжeнь perïoнapниx лiмфaтичниx вyзлiв зpocтaлa зi збiльшeнням poзмipiв пyxли-ни, дocягaючи мaкcимyмy зa cтaдiï Т4 (100%).
Baжливe мю^ у poзpoбцi aдeквaтнoï тaкти-
Таблиця 1
Aнaлiз стану perïoнapниx лiмфaтичниx Byçëiâ у xвopиx на дифepeнцiйoвaнi фopми PÙ3
pN ПРЩЗ ФРЩЗ Всього
n % n % n %
pNO 119 48.6 56 88.9 175 56.8
PN 1 126 51.4 7 11.1 133 43.2
Всього 245 1OO 63 1OO 3O8 1OO
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 2(35) 2011
29
Таблиця 2
Частота ураження окремих басейшв л1мфатичного вщпливу метастазами у хворих на
диференцшоваш форми РЩЗ
Частота ураження окремих басейшв
рТ Число па^ен^в (п) Центральний басейн Латеральний басейн Середостшни басейн
категорiя lnсiлат. бiк Контрлат. б^ Всього уражень: 1псшат. Контрлат. Всього уражень п %
п % п % п % п % п % п %
рТ1 50 12 24 6 12 12 24 6 12 н.в. - 4 8 - -
рТ2 64 22 34 14 22 24 38 14 22 2 3 10 38 - -
рТ3 46 26 57 18 39 38 83 22 48 10 22 30 71 2 4
рТ4 22 22 10 16 73 18 82 18 82 12 55 20 91 2 9
Всього: 182 82 45 54 30 92 51 60 33 24 13 64 35 4 2
ки х\рург\чного л\кування хворих на РЩЗ в\дво-диться класиф\кац\ям л\мфатичних вузл\в шиТ'. Сьогодн\ в\домо та всесв\тньо визнано 4 класи-ф\кац\Т ре^\онарних л\мфатичних вузл\в шиТ' [9, 10]. З точки зору х\рурга кожна з них не поз-бавлена недол\к\в [7, 8]. Ми використали кла-сиф\кац\ю л\мфогенних метастаз\в за басейна-ми, що враховуе кл\н\чн\ особливост\ л\мфоген-ного метастазування РЩЗ \ краще в\дпов\дае потребам х\рург\Т [9, 10].
Як випливае \з проведених досл\джень, л\м-фогенн\ метастази РЩЗ розповсюджуються у двох напрямках - горизонтально й вертикально вздовж в\сцеральноТ в\с\, включаючи верхне се-редост\ння. Характер розпод\лу ре^онарних метастаз\в став п\дставою для створення кон-цепц\Т басейн\в л\мфогенного метастазування, яка передбачае наявн\сть центрального шийно-го басейну як басейну першого порядку (51% л\мфогенних метастаз\в), \пс\латерального ший-но-латерального - басейну другого порядку (33% л\мфогенних метастаз\в), контрлатерального шийно-латерального - басейну третього порядку (13% л\мфогенних метастаз\в) \ сере-дост\нного - басейну четвертого порядку (2% л\мфогенних метастаз\в) (рис. 1).
Межами центрального басейну е п\д'язико-ва к\стка вгор\, л\ва плече-головна вена внизу. Обаб\ч центральний басейн обмежений п\хвою основного судинно-нервового пучка шиТ в\дпо-в\дного боку. Мед\альною межею, яка в\дд\ляе праву частину центрального шийного басейну в\д л\воТ, е трахея.
Межами латеральних басейн\в е: з мед\аль-ного боку - п\хва основного судинно-нервового пучка шиТ (в\дпов\дно правого або л\вого), кра-
н\ально - п\д'язиковий нерв; латерально - край широкого м'яза спини; каудально - п\дключич-на вена в\дпов\дного боку.
Рис. 1. Басейни л1мфатичного в'щтоку щитопод'бноI залози: I - центральний; II, III -латеральн'1 шийн'1 (¡па- та контралатеральний);
IV - середостнний.
Середост\нний басейн е наче продовженням центрального шийного до передаортальних \ паратрахеальних л\мфатичних вузл\в середо-ст\ння. Латеральною межею виступае мед\асти-нальна плевра, каудальною - перикард (вен-трально) та б\фуркац\я трахеТ (дорзально); кран\альною - л\ва плече-головна вена. Сп\в-в\дношення фасц\й шиТ та басейн\в л\мфатич-ного в\дтоку наведено на рис. 2.
Перевагою класиф\кац\Т за басейнами е включення у неТ верхнього середост\ння. Кла-
30
Кл\н\чна ендокринолог\я та ендокринна х\рург\я 2(35) 2011
Pmc. 2. 0acijii ra 6acefiHM niMQarmHMx By3niB (nonepenHMfi 3pi3). .Mbmm u,epBiKOu,eH-rpanbHMM 6acefiH no3HaneHO niHinMM, niBwfi uepBiKonarepanbHufi 6acefiH - KpanKaMw: a) noBepxHeBa 4>acu'm; b) nperpaxeanbHa Qacuin; c) npeBepre6panbHa Qacuin.
cM^kauia 3a SaceMHaMM onMpaeTbca Ha HiTKO BM3HaneHi aHaTOMiHHi cTpyKTypM (Tpaxea, cyflMHM), ^o BMpi3Hae ii Bifl pernTM KnacM^kauiM, b aKMX aHaTOMiHHi MeXi rpyn ^¡M^aTMHHMX By3^iB pO3MM-
to. KmcM^kauia 3a SaceMHaMM y SmaTepa^bHo opieHTOBaHiM ^¡m^stmhhmm cMcTeMi flae moxhm-BicTb HiTKOi opieHTauii ^OflO SoKiB. BoHa cTam niflcTaBora fl^a cTBopeHHa KOHuenuii ^iM^aTMHHoi flMceKuii, opieHTOBaHoi caMe Ha SaceMHM.
AHa^i3 po3noflmy ^¡M^oreHHMX MeTacTa3iB y 182 xbopmx Ha flM^epeHuiMoBaHi $opMM PW.3 BKa3ye Ha Te, ^o ocHOBHe "HaBaHTaxeHHa" npM-naflae Ha ueHTpa^bHMM SaceMH, toSto VI piBeHb MeTacTa3yBaHHa.
.OKa^i3auia uiei rpynM ^iM^oreHHMX MeTacTa-3iB y 3OHi BMcOKOrO XipypriHHOrO pM3MKy ^OflO npM^MTonofliSHMX 3a^O3 Ta ropTaHHMX HepBiB, HaflTO y noBTopHMX onepauiax, e niflfpyHTaM fl^a BMKOHaHHa mohoS^ohhoi' TMpeoifleKTOMii b noefl-HaHHi 3 ueHTpa^bHora flMceKuiera y XOfli neprnoi
onepauii.
ak BMn^MBae 3 noKa3HMKiB TaS^. 2, MeTacTa3M y ^iM^aTMHHMX By3mx po3TawoByraTbca ¡3O^bOBa-ho incmaTepa^bHo, SmaTepa^bHo Ta i3o^oBaHo KOHTp^aTepa^bHo ("cTpMSaraHi" MeTacTa3M). Ha-aBHicTb i3o^bOBaHMX KOHTpmTepa^bHMX MeTacTa-3iB y ^iM^aTMHHMX By3^ax e HaflTO Bax^MBora fl^a
floSopy noKa3aHb flo npoBefleHHa ^iM^afleHeKTO-Mii uboro aSo ¡Hworo SoKy.
.niM^aTMHHa flMceKuia, opieHTOBaHa Ha oScar
SaceMHy, nepeflSaHam ui^KOBMTe BMflamHHa KniT-kobmhm 3 HaaBHMMM y HiM ^¡m^stmhhmmm By3^aMM (y t. h. HepiflKO 3 MiKpoMeTacTa3aMM y HiTKO bm-3HaHeHMX MexaX SaceMHy). Hmc^o ^¡m^stmhhmx By3^iB, ^o ix HeoSxiflHO BMfla^aTM, cKmflae 10 (no 5 oSaSiH Bici Tpaxei) y ueHTpa^bHOMy SaceMii Ta cepeflocTiHHi i no 20 fl^a wmMhmx ^aTepa^bHMX SaceMiiB [10].
0MpoKe po3ra^yxeHHa cMcTeMM ^¡m^stmhhmx cyflMH LU,3 ¡3 HaaBHicTra hmc^hhmx aHacTOMO3iB yTpyflHrae BM3HaHeHHa ^OKa^i3auii ^¡M^oreHHMX MeTacTa3iB 3a^exHO Bifl ^OKa^i3auii nyx^MHM y 3a^o3i. ToMy 3a TaKMx oScTaBMH mm KepyBa^Mcb
npMHUMnOM "OflMH ^¡M^aTMHHMM By3O^ - ui^MM
SaceMH", toSto HaaBHicTb oflHoro MaKpocKoniHHO ypaxeHoro ^¡M^aTMHHoro By3m po3mafla^M ^Mrne aK "BepwMHy aMcSepra" (MiKpo)MeTacTa3iB y Me-xax ui^oro SaceMHy.
BcTaHOB^eHO, ^o 30,0±5,9% MeTacTa3iB y ^aTepa^bHOMy SaceMHi MaraTb po3Mip MeHwe Bifl 2,0 mm i MoxyTb 3a^MrnaTMca HenoMiHeHMMM Ta b nofla^brnoMy c^yxMTM flxepe^OM BMHMKHeHHa pe-UMflMBy. ToMy mm BiflflaBa^M nepeBary 0yT^apHO-^acuia^bHiM ^¡M^afleHeKTOMii, 3axon^raraHM y S^ok TKaHMH, ^o BMfla^araTbca, Bcra K^iTKOBMHy 3 HaaBHMMM y HiM ^¡M^aTMHHMMM e^eMeHTaMM. TaKy ^¡M^afleHeKTOMira Ha npoTMBary BMSipKOBOMy bm-fla^eHHra (TMny berry picking), mm bm3hshm^m aK cMcTeMHy.
KoHuenuin fliarHocrnHHoi niM$afleHeKTOMii. y 64 nauieHTiB ¡3 flM^epeHuiMoBaHora ^opMora P^3, aKi Ma^M ^¡M^oreHHi MeTacTa3M y ^aTepa^b-hmx SaceMHax, BMBHeHO B3aeMO3B'a3OK Mix HaaBHicTra nowMpeHoro ypaxeHHa Ta MeTacTaTMHHMM ypaxeHHaM ueHTpa^bHO-rary^apHoi rpynM ^¡M0a-tmhhmx By3^iB. Po3MipM nepBMHHoi nyx^MHM - Bifl T1 flo T4.
y BMnaflKy flM^epeHuiMoBaHMX 0opM P^3:
- y 16 nauieHTiB nyx^MHa ^OKa^i3yBa^acb y BepxHbOMy no^raci 3a^O3M. 3 hmx y Tpbox nauieHTiB BMaB^eHO nifl^e^enHi MeTacTa3M; Tpoe nauieHTiB ms^m MeTacTa3M y BepxHbo-rary^ap-HiM rpyni ^¡M^aTMHHMX By3^iB;
- y 18 nauieHTiB nyx^MHa po3TarnoByBa^acb y cepeflHiM TpeTMHi 3a^O3M. 3 hmx y wecTM Bifl-3HaHa^Mcb MeTacTa3M y fli^aHui ochobm Hepe-na Ta y wecTM - HaflK^raHMHHi; Tpoe nauieHTiB Ma^M MeTacTa3M y BepxHbo-rary^apHiM rpyni ^¡M^aTMHHMX By3^iB;
- y 17 nauieHTiB nyx^MHa ^OKa^i3yBamcb y 3OHi HMxHboro no^raca. 3 hmx y fleB'aTM nauieHTiB Bifl3HaHa^Mcb HaflK^raHMHHi MeTacTa3M, b ofl-
K^iHiHHa eHflOKpMHO^oria Ta eHflOKpMHHa xipypria 2(35) 2011
31
ного - тдщелепы та в одного - у середо-ст1нш; у нижньо-югулярнм груп метастази мав один пацюнт;
- серед 11 пацюн^в ¡з субтотальним уражен-ням залози у чотирьох д¡агностовано лмфо-генн¡ метастази надключично, у трьох - у дтянщ основи черепа; три пацюнти мали метастази у верхньо-югулярнм груп¡ лмфатич-них вузл^ та три - у середостны;
- у 2 пацюнтю ¡з локал¡зац¡eю пухлини в пере-шийку метастази були у пщщелепый д¡лянц¡. Встановлено, що у 60 (93,8%) пацюн^в ¡з
диференц¡йованими формами РЩЗ ¡з наявыс-тю лмфогенних метастаз¡в у межах 11-У р^ыв, незалежно в¡д локал¡зац¡í пухлини у залоз¡ та и розм¡р¡в, згадан ураження поеднувались з ура-женням центрально-югулярно'|' групи л^фатич-них вузл^. В¡дсутн¡сть ураження центрально-югулярноí групи л^фатичних вузл¡в пщтвердже-но у двох пацюн^в ¡з розташуванням пухлини у перешийку та у двох ¡з локал¡зац¡eю, близькою до перешийка (табл. 3).
Результати анал¡зу залежност м¡ж наявыс-тю поширеного ураження л^фатичного апара-ту та метастатичним ураженням центрально-югулярноí групи лмфатичних вузл¡в вказують на ¡снування дуже щ¡льного статистично ¡стотного направленого зв'язку м¡ж наявн¡стю поширеного ураження та метастазами у центрально-югу-лярнм груп¡. Лямбда Крускала ¡ Гудмена та коеф¡ц¡eнт тау Крускала ¡ Гудмена ^=0,933 близьк¡ до 1 (р<0,001) (1 - максимальне зна-чення цього коеф¡ц¡eнта). Винятком ¡з цього правила е новоутворення з локалгёацюю пер-
винноí пухлини безпосередньо у перешийку ЩЗ ¡ поблизу нього.
Отриман висок¡ показники зб^ поширеного ураження л¡мфатичного апарату з наявн¡стю метастаз¡в у центрально-югулярнм груп¡ лмфа-тичних вузл¡в у випадку диференц¡йованих форм РЩЗ дозволили використовувати ¡нформацю про стан лмфатичних вузл¡в центрально-югуляр-ноí групи для оцЫки поширення метастатично-го процесу у л^фатичних вузлах, а бюпсю цен-трально-югулярноí групи окреслити як д^гнос-тичну ¡ використовувати и надал¡ для корекц¡í показань до дисекцп латеральних басейн¡в.
висновки
1. Ре^онары л¡мфогенн¡ метастази РЩЗ, розповсюджуючись горизонтально та вертикально вздовж вюцерально'( в¡с¡, уражають центральн шийн¡, шийно-латеральн¡ та середост¡нн¡ групи лмфатичних вузл¡в. Характер розпод¡лу ре^о-нарних метастаз¡в став п¡дставою для створен-ня концепц¡í басейн¡в л^фогенного метастазу-вання, яка передбачае наявысть центрального шийного басейну як басейну першого порядку (51% метастаз¡в), ¡пстатерального шийно-ла-терального - басейну другого порядку (33%), контрлатерального шийно-латерального - басейну третього порядку (13%) та середостнно-го - басейну четвертого порядку (2%). Доми нуючим у процес л^фогенного метастазуван-ня е центральний басейн ¡з частотою ураження до 83%.
2. 1снуе дуже щ¡льний статистично ¡стотний направлений зв'язок (^=0,933; р<0,001) м¡ж по-
Таблиця 3
Розподш л1мфогенних метастазш у межах басейшв у хворих на диференцшоваш форми РЩЗ
Басейн ураження Варiант ураження
Виключно inсiлатеральне Виключно контралатеральне Бшатеральне ураження
Центральний (п=92) 38 (41,3±5,1%) 10 (10,9± 3,2%) 44 (47,8±5,2%)
Латеральний + середостшний(п=64) 40 (62,5±6,1%) у т.ч. середост. 0 4 (6,3±3,0%) 20 (31,3±5,8%) у т.ч. середост. 4
Таблиця4
1нформацшна цшнють дшгностично! л1мфаденектомм за диференцшованих форм РЩЗ
Пош ирене ураження Метастази Метастази
латерального басейну у центрально-югулярнш групi (+) у центрально-югулярнiй груni (-)
Диференцiйований РЩЗ (182 пацiенти)
КИпькгсть пащекпв (п) п % п %
64 60 93,8±3,0 4 6,2±3,0
32
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 2(35) 2011
ширеним ураженням шийно-латерального ба-сейну та метастазами у центрально-югулярый rpyni л1мфатичних вузл1в, за якого поширене ураження за дифеpенцiйованих форм РЩЗ у 93,8±3,0% збiгаeться з наявыстю метастазiв у лiмфатичних вузлах центрально-югулярноТ гру-пи. Hаявнiсть такоТ кореляци дозволяе визначи-ти сyбопеpацiйнy бюпсш центрально-югулярноТ групи лiмфатичних вyзлiв як дiагностичнy щодо стану ураження латеральних басейыв i викорис-товувати ТТ для коpекцiТ показань до лiмф-аденектомiТ у латеральному басейнi. Наявысть iзольованих метастатичних уражень, у т. ч. контрлатеральних басейыв, спонукае до прове-дення двобiчноТ дiагностичноТ лiмфаденектомiТ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алгоритмы современной онкологии / И.Б. Ще-потин, Г.В. Бондарь, В.Л. Ганул [и др.]. - К.: Книга плюс, 2006. - С. 26-53.
2. Комисаренко И.В. Хирургическое лечение рака щитовидной железы: 20 лет после аварии на Чернобыльской АЭС / И.В. Комиссаренко, С.И. Рыбаков, А.И. Коваленко // Ендокринолопя. -2006. - Т. 11, № 1. - С. 119-121.
3. Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. -К.: МОРИОН, 2002. - 160 с.
4. Лар1н О.С. Щодо вщповщност тактики л1кування раку щитопод1бноТ залози в УкраТн бвропей-ському консенсусу 2006 року / О.С. Ларш, С.М. Черенько, М.Б. Горобейко // Матер1али першого УкраТ'нсько-росмського симпоз1уму з ендокринноТ х1рурги з м1жнародною участю "Современные аспекты хирургического лечения эндокринной патологии". - КиТв (13-14 жовт-ня). - 2006. - С. 8-9.
5. РоманчишенА.Ф. Щитовидная железа. Терминология и классификация заболеваний щитовидной железы / А.Ф. Романчишен, А.П. Калинина, Н.А. Майстренко, П.С. Ветшева. - Санкт-Петербург: Питер, 2004. - С. 96-102.
6. Сергиенко В.И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В.И. Сергиенко, И.Б. Бондарева. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. -256 с.
7. Стернюк Ю.М. Будова л1мфатично'Т системи та особливост л1мфогенного метастазування раку
щитопод1бноТ залози / Ю.М. Стернюк // Онкология. - 2007. - Т. 9, № 4. - С. 382-386.
8. Стернюк Ю.М. /Нмфаденектом1я при раку щи-топод1бно'Т залози / Ю.М. Стернюк // Acta medica Leopoliensia. - 2007. - Т. 13, № 3. -С. 85-95.
9. Dralle H. Lymphadenektomie beim Schiddrusen-karcinom / H. Dralle, O. Gimm // Chirurg. - 1996. -Vol. 67. - P. 806.
10. Gimm O. Lymphadenektomie beim Schilddrusen-und Nebenschilddrusenkarzinom / O. Gimm, H. Dralle // Chirurg. - 2007. - № 78. - P. 182-193.
РЕЗЮМЕ
Дифференцированный рак щитовидной железы: особенности лимфогенного метастазирования
Ю.М. Стернюк, М.А. Огорчак, Ю.Ю. Олейник, Б. Ниедэрле
В статье описаны особенности лимфогенного метастазирования папиллярного и фолликулярного рака щитовидной железы. Полученные данные позволяют использовать информацию о состоянии лимфатических узлов центрально-югулярной группы для оценки распространения метастатического процесса в лимфоузлах, а биопсию лимфоузлов централь-но-югулярной группы считать диагностической и использовать ее далее для коррекции показаний к диссекции латеральных бассейнов.
Ключевые слова: рак щитовидной железы, лим-фогенное метастазирование.
SUMMARY
Differentiated thyroid cancer, the particularities of the lymphatic spread
J. Sternyuk, M. Ohorchak, J. Olijnyk, B. Niederle
The particularities of the lymphatic spread were studied in 308 patients with differentiated thyroid cancer. The lymphatic spread mainly is going in vertical and horizontal directions. So regional lymph nodes can be divided in four regions - central, lateral ipsilateral, lateral contrlateral and mediasthinal. The correlation between massive metastatic involvement of the lateral region and metastatic spread in central region made possible to estimate the biopsy of the lymph node of the central region as diagnostic procedure for statement of the metastatic spread in lateral regions and use for the correction of the indications for the lymphatic dissection in lateral regions.
Key words: thyroid cancer, lymph nodes metastases, diagnostic lymphadenactomy.
Дата надходження до редакцП 10.02.2011 p. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 2(35) 2011
