CC BY
13
УДК 619:616.6-07:612.124:636.7
Шестопалка Р.1., асистент*, [email protected] Нацюнальний аграрный утеерситет, м. Киге
ДИФЕРЕНЦ1ЙНА Д1АГНОСТИКА ГОСТРО1 ТА ХРОН1ЧНО1 ФОРМ НИРКОВО1 НЕДОСТАТНОСТ1 У СОБАК ЗА ВМ1СТОМ В КРОВ1 Б1ЛК1В ТА НЕБ1ЛКОВИХ АЗОТОВИХ СПОЛУК
В стат1 приведенI бюхгмгчт показники кроег, ят можуть еикористоеуеатись для диференцтног д1агностики гострог та хронгчног ниркоеог недостатностг у собак. Показано доцшьтсть еикористання деяких коефщент1е як маркер1е хротзацп та ступеню тяжкост1 хеороби.
Ключовi слова: ниркоеа недостатшсть, анал1з кроег, собаки.
Вступ. Ниркова недостатшсть (НН) е одшею з найбшьш розповсюджених патологш собак, яка призводить до значно! смертност внаслщок тзньо! дiагностики та лiкування. Причинами виникнення та розвитку НН е комплекс факторiв, в тому числi й невщповщшсть кормiв для собак за вмштом проте!ну, фосфору та кальцiю до реальних потреб цих тварин [1].
^агностика НН неможлива без бiохiмiчного дослiдження кровi та сечi тварин. Проте, дос не iснуе ч^ких тестiв, за допомогою яких можна було б при одноразовому дослщженш встановити стутнь та характер протшання хвороби, вiд чого залежить вибiр засобiв лiкування [2].
Тому, метою роботи був пошук найбiльш шформативних показникiв для диференцшно! дiагностики гостро! (ГНН) та хрошчно! (ХНН) форм нирково! недостатностi.
Матер1али та методи. Дослiдження проведенi на базi проблемно! науково! лаборатори внутрiшнiх незаразних хвороб тварин кафедри терапи i клмчно! дiагностики НАУ (м. Ки!в) i проблемно! науково-дослiдно! лабораторi! фiзiологi! та функщонально! морфологi! продуктивних тварин Дншропетровського ДАУ. Предметом дослiдження була кров собак (породи ротвейлер та шмецька вiвчарка, вiком 2-10 рокiв), яку вщбирали вiд тварин з вираженими симптомами НН. Дiагноз пiдтверджували за показниками вмюту в плазмi кровi креатинiну, сечовини та залишкового азоту.
В плазмi кровi за загальноприйнятими методиками визначали вмiст загального бшку, альбумiнiв, сечовини, креатинiну та залишкового азоту. Розрахунковим шляхом отримували вщповщш iндекси. Статистичну обробку результатiв проводили за допомогою програми 8ТЛТи8Т1СЛ 6.0.
Результати дослщжень. В результатi проведених дослiджень встановлено ряд показникiв, як можуть використовуватись на практицi для диференцшно! дiагностики ГНН та ХНН.
Так, вмют загального бiлку у плазмi кровi хворих на ГНН та ХНН собак вiрогiдно не вiдрiзнявся (табл. 1), що може бути обумовлено вщсутшстю
* Науковий кер1вник - академк УААН, доктор бюлопчних наук, професор М.1. Цвшховський Шестопалка Р.1., 2008
425
значних волемiчних змш при хрошзаци та подальшому розвитку ренально! недостатностi. Проте, в кровi хворих на ХНН собак встановлено зниження на 12 %, Р<0,05, концентраци альбумiнiв, у порiвняннi з цим показником у хворих на ГНН тварин. Вмют альбумiнiв в кровi тварин залежить вiд надходження повноцiнних бiлкiв з кормом, а також - вщ функцiонального стану печшки та структурно-функцюнально! оргашзаци ниркових клубочюв i проксимальних канальцiв. Так, як концентращя альбумiнiв в кровi собак обох груп була в межах норми, можна зробити висновок, що у тварин з ГНН та ХНН немае дистрофiчних змш тубулярно! системи нирок (нефрозу), для якого характерна значна втрата альбумшв iз сечею.
Запальний характер ГНН та ХНН у собак дослщних груп пщтверджуе вищий за норму вмют глобулiнiв в !х кровь Цей показник був вищим в кровi собак з ХНН (32 % Р<0,05), у порiвнянi iз тваринами з ГНН. В кровi собак з ХНН встановлено, також, нижчий за норму бшковий коефщент. При цьому, бiлковий коефiцiент в кровi собак з ХНН був майже вдвiчi нижчий за цей показник у собак з ГНН, що можна вважати диференцшним iндексом.
Таблиця 1.
Вмпст бклкт та небiлкових азотових сполук в плазмп кровь хворих _на ГНН та ХНН собак (М±т, п=8) _
Показник ГНН ХНН Норма
Загальний бшок, г/л 74,50 ± 4,4 83,20 ± 2,7 70
Альбум1ни, г/л 26,10 ± 1,40 22,90 ± 1,17* 30
Глобулши, г/л 45,50 ± 3,90 60,2 ± 2,87* 40
Б1лковий коеф1ц1снт, од 0,61 ± 0,06 0,39 ± 0,03* 0,75
Залишковий азот, ммоль/л 27,27 ± 1,32 141,13 ± 11,63* 21,41
Сечовина, ммоль/л 8,51 ± 0,63 47,87 ± 4,50* 5,0
игеа га11о, % 61,90 ± 2,04 69,10 ± 2,22* 50
Креатин1н, мкмоль/л 204,0 ± 7,82 1280,40 ± 221,20* 120
Примтка. - Р < 0,05 - дат вгроггдт м1ж показниками кровг собак з ГНН та ХНН.
Значне зниження штенсивност гломерулярно! фшьтраци, що характеризуеться пщвищенням вмiсту сечовини, креатинiну та залишкового азоту в кровi i е загальноприйнятим тестом дiагностики хвороб нирок, встановлено як у собак з ГНН, так i в собак з ХНН. При цьому, встановлено пщвищення рiвня сечовини в кровi собак з ГНН (до 8,51±0,63 ммоль/л) та суттеве пщвищення цього показника в кровi собак з ХНН (до 47,87±4,5 ммоль/л) (Табл. 1). Рiзниця за цим показником мiж дослщними групами собак склала 5,6 раза, що також дозволяе вважати його маркерним стосовно хрошзаци патолопчного процесу та подальшо! втрати функцюнально! здатностi нефронiв.
Слiд зазначити, що пщвищення вмюту залишкового азоту в кровi хворих на ГНН собак, не перевищуе верхньо! межi норми. Це, на тлi зростання концентраци сечовини, призводить i до зростання iндексу Игеа га11о (ЦЯ) до 61,9±2,04%. Отриманi данi вказують на незначну ретенцiйну гiперазотемiю та малу ймовiрнiсть продуктивно! гiперазотемil.
В той же час, у кровi хворих на ХНН собак встановлено вищий у 5,2 раза вмют залишкового азоту та на 12 % вищий шдекс ЦЯ, у порiвняннi з цими
426
показниками у собак з ГНН. Одержат дат також дозволяють вважати щ показники маркерами ХНН. На нашу думку, непропорцшшсть зростання цих показниюв може вказувати не тшьки на ретенцшний, а й на продуктивний характер азотеми при ХНН. Тобто, внаслщок зниження штенсивност гломерулярно! фiльтрацiï вiдбуваeться накопичення токсичних продукив в кровi, якi викликають переважання катаболiчних процесiв в тканинах з пщвищенням надходження продуктiв розпаду бшюв у кров.
Вмiст креатинiну в кровi хворих на ГНН та ХНН собак був вищим за показники норми, що пщтверджуе його дiагностичне та прогностичне значення вщносно функцiональноï здатностi нирок. При цьому, концентращя креатишну в кровi собак з ХНН була вищою за цей показник у собак з ГНН у 6,3 раза (Р<0,05). Тому, пщвищення вмюту креатишну в кровi також можна вважати маркерним показником для диференцiйноï дiагностики ГНН та ХНН у собак.
Креатинш е безпороговою речовиною i врахування його клiренсу в кровi вважаеться одним з найбшьш точних тесив визначення швидкостi гломерулярноï фiльтрацiï. Проте, необхщно також дослiджувати вмiст креатишну в сеч^ враховуючи, при цьому, ïï добову кiлькiсть, що майже неможливо для собак. Необхiдно, також, враховувати, що рiвень креатинiну в кровi може значно коливатись в залежност вiд характеру корму для собак, живо].' маси тварини, ваптност сук тощо, що майже не враховуеться лжарями ветеринарно1' медицини. Крiм того, абсолютний показник вмiсту креатишну в кровi може коливатися в залежност вiд водного балансу, особливо при iнфузiях хворим тваринам розчишв глюкози. Тому, з метою використання показнику, який мiг бути диференцшним для дiагностики ГНН та ХНН у собак, ми вираховували сшввщношення мiж вмiстом креатинiну та вмютом iнших метаболiтiв бiлкового обмiну.
Виходячи з означеного, нами вираховувалось сшввщношення мiж вмiстом креатинiну i загального бiлку, альбумiнiв, глобулiнiв (у мкмоль/г вщповщнох' бiлковоï фракци) та вмштом креатинiну i сечовини (в одиницях). Слщ зазначити, що вiрогiдноï рiзницi щодо коефiцiенту креатинiн/сечовина в кровi хворих собак на ГНН та ХНН, не встановлено (табл. 1). Отримаш шдекси е вищими за норму (0,24 од) всього на 4% у собак з ГНН, тодi як у собак з ХНН на 17% (Р<0,05). Тому ми вважаемо, що для диференцшно!' дiагностики ГНН та ХНН цей шдекс використовувати недоцшьно.
В той же час, встановлено значну рiзницю щодо iндексу в кровi креатинш/загальний бiлок, креатинiн/альбумiни та креатинiн/глобулiни мiж собаками з ГНН та ХНН (рис. 1). При цьому, рiзниця мiж двома групами тварин е найбшьшою стосовно iндексу креатинiн/альбумiни (у 6,9 разiв, Р<0,05). Цей показник е бшьш iнформативним, нiж показник, який характеризуе рiзницю у вмшт креатинiну в кровi собак з ГНН та ХНН i його доцшьшше використовувати з метою диференцшнох' дiагностики ХНН собак.
1ндекси креатинш/загальний бшок та креатинiн/глобулiни в кровi у собак з ХНН, у порiвняннi з тваринами з ГНН, е вищими у 5,2 рази (Р<0,05) та 4,5 рази (Р<0,05) вщповщно, що також дозволяе використовувати ix для диференцiйноï дiагностики ХНН.
427
60
50
40
§ 30
20
10
И норма □ ГНН ЕХНН
креат/заг .бшок
креат/альбумши
креат/глобулши
0
Рис. 1. Б1лково-азотов1шдекси-маркери хрошчноУ нирковоУ недостатносп у собак.
Примггки: * - Р < 0,05 - даш в1ропдш м1ж показниками ГНН та нормою; - Р < 0,05 - даш в1ропдш м1ж показниками ХНН та ГНН. Висновки. Проведеними дослщженнями встановленi показники кровi, яю можуть бути використанi для диференцшно! дiагностики гостро! та хронiчноï нирково! недостатностi у собак. До таких показниюв вiдносяться спiввiдношення в кровi креатинiн/альбумiни, креатинiн/загальний бiлок i креатинш/глобулши. Цi показники бiльш точнi та мають бшьшу iнформативну цiннiсть, у порiвняннi з традицiйними показниками (вмют сечовини, креатинiну та залишкового азоту в кровi тварин).
Лiтeрaтурa
1. Esson M., Schrier R. Diagnosis and treatment of acute tubular necrosis // Annals of Internal Medicine. - 2002. - V. 137, N9. - P. 744-752.
2. Gill N., Nally J. and Fatica R. Renal failure secondary to acute tubular necrosis. Epidemiology, diagnosis, management // Chest. - 2005. - V. 128. - P. 2847-2863.
Summary Shestopalka R., assistant National Agricultural University, Kyiv, Ukraine DIFFERENTIATED DIAGNOSTIC OF ACUTE AND CHRONIC FORMS OF
KIDNEYS DISTURBANCE IN DOGS ORGANISM CONCERNING THE CONTENT IN BLOOD OF PROTEIN AND NON-NITROGEN COMPOUNDS Evaluation considering the biochemical features used for differentiated diagnostic of acute and chronic forms of kidneys' disturbance in dog's organism is presented in article. The validity features concerning the usage of several coefficients as markers to constitute the grades of dangerous disease are shown. Key words: renal failure, blood test, dogs.
Стаття надшшла до редакцИ' 9.04.2008
428
