CC BY
28
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамчук В. С., Тютюн Л. А., Шунда Н. М. Поибник з математики для вступниюв до вищих навчальних закладiв. У 3-х частинах. — Вiнниця: ВДПУ, 2002. - 675 с.
2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. — М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
3. Зуев Д. Д. Школьный учебник. — М.: Педагогика, 1983. — 240 с.
4. Каким быть учебнику: Дидактические принципы построения: В 2 кн. /Под ред. И. Я. Лернера, Н. М. Шахмаева. — М.: Педагогика, 1992. — Кн. 1-2.
УДК 371.671
Ганна ЯНЧЕНКО, Ольга ЯНЧЕНКО
ДИДАКТИКО-МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ П1ДРУЧНИКА
З МАТЕМАТИКИ ДЛЯ 1-6 КЛАС1В
Перехвд загальноосв1тньо! школи на нову структуру [ змют навчання актуал1зуе чимало проблем, серед яких чшьне мюце займае створення яшсних тдручнишв як змь стово! модел1 процесу навчання. У зв'язку з цим всеб1чно опрацьовуються питання ввд-бору наукових знань, досл1джуються основи ввдбору, створюеться в1дповвдна система дидактичних [ методичних принцитв у галуз1 природничо-математичних дисциплш, як1 дадуть змогу з'ясувати критерп ввдбору (О. I. Бугайов, М. I. Бурда, В. М. Мадз1гон). Досл1джуеться також проблема функцш тдручника (С. П. Бондар, Д. Д. Зуев, Я. П. Код-люк, О. Я. Савченко). Питання технолопчносп тдручника розглядаеться В. М. Пла-хотником.
Визначаючи дидактико-методичт аспекти тдручниюв з математики для 1-6 кла-с1в, ми дотримувались усталеного в наущ трактування поняття «дидактичт основи по-будови тдручника» як сукупносп положень, як1 визначають склад I структуру профь льного тдручника (з ор1ентащею на математичний матер1ал). Розкриемо зазначет аспекти, виходячи з власного досв1ду написания тдручниюв для п'ятого I шостого клас1в [3, 4] [ !х експериментально! перев1рки та досв1ду роботи у початковш школг
Важливим аспектом шильного тдручника е ввдб1р змюту школьно! математики. Вш зумовлюеться, насамперед, сощальними потребами сусп1льства I щлями, як воно ставить перед осв1тою. Осв1та, як зазначаеться у «Нацюнальнш Доктрин розвитку осв1ти Укра!ни в XXI стол1тп», е стратепчною основою розвитку особистосп, сустль-ства, наци, держави.
Вщповвдно до прюритепв Доктрини та Концепцл загально! середто! осв1ти (12-р1чна школа) педагопчна наука веде пошук нових методичних технологш, перебудову змюту осв1ти, як1 забезпечили б не тшьки високу теоретичну [ практичну п1дготовку, а й здшснили б переор1ентащю навчального процесу на особистють учня, створили б сприятлив1 умови для досягнення кожним учнем можливого для нього р1вня знань.
Другим важливим фактором ввдбору змюту шкшьно! математики е дотримання принципу науковосп з урахуванням р1вня розвитку мислення учтв р1зного вшу. 12-бальна система ощнювання навчальних досягнень учтв теж накладае сво! вимоги на ввдб1р змюту математично! осв1ти. Отже, в п1дручнику повинт знайти правильне ввдо-
68
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
браження ще!, методи, поняття математики як науки. У ньому по^бно видалити головне, суттеве, обов'язкове для вих, що може бути засвоене на рiзному рiвнi, а також ма-терiал для шдив^ально! роботи не тiльки зi здабними до математики учнями, а й тими, як мають не математичний стиль мислення.
Розглянемо реалiзацiю висловлених положень на приклада теми <^вняння». Ви-клад теоретичного матерiалу займае одну сторiнку. Для тих, хто зус^чаеться iз труд-нощами при засвоенш математичних понять, даеться модель рiвняння: рiвновага тере-зiв (тобто це рiвнiсть, що мiстить лiву i праву частини); маса гир вiдома, а маса кавуна — т, И потрiбно знайти. «Розумна сова» пiдказуе цим дiтям, де головне, суттеве, що треба зрозумии i запам'ятати. Далi вмiщено матерiал для тих, хто хоче знати бшьше; розв'язана задача прикладного характеру.
За допомогою тдручника розв'язуеться не тшьки проблема «що вивчати», а й «як слад навчати», тобто варто засобами книжки передбачити керiвництво тзнавальною да-яльнiстю учнiв. Ми дотримуемось думки, що пiдручник е змютовою моделлю процесу навчання. Для вчителя вш е орiентиром оргашзацл сучасного процесу навчання, а для учня — засобом оргатзацп !хньо! дiяльностi, який забезпечуе засвоення матерiалу. Су-часний шк1льний п1дручник повинен давати вчителевi масово! школи взiрець добротно! технологи навчання i розвитку.
З метою керiвництва навчальною дiяльнiстю в п1дручнику вмiщено вправи на повторения, за допомогою яких здайснюеться актуалiзацiя знань i вмшь учнiв. Вони вмь щенi перед вивченням нового матерiалу. Розв'язуючи щ вправи дома чи на початку уроку, учень готуеться до вивчення нового матерiалу.
Виклад теоретичного матерiалу в 5-ому класi повинен бути коротким, з необхвд-ними шюстращями. Такий пiдхiд зумовлений тим, що в тдручниках з математики для початково! школи майже вiдсутнiй теоретичний матерiал, учнi початково! школи не вмшть працювати з п1дручником. Рiзкий перехiд у виклада теорп в тдручниках з математики для п'ятого класу призводить до зниження успiшностi школярiв. Отже, вiдбiр i виклад теоретичного матерiалу в п'ятому класi значною мiрою обумовлений виршен-ням цього питання у тдручниках для початково! школи. Напрошуеться висновок про необхвдтсть пiдсилення iнформацiйно! функцп пiдручникiв з математики для початково! школи. А в тдручнику п'ятого класу потрiбно викласти теорш доступно, коротко, з видiленням суттевого, головного.
Короткий, стислий виклад мае суттевий недолщ бо е значною мiрою результатом п1знавально! дiяльностi учня на урощ. Керiвництво п1знавальною дiяльнiстю при ви-вченнi теоретичного матерiалу лежить, в основному, на вчителевг Цю функцiю хоч би частково повинен взяти на себе тдручник, але при цьому значно збшьшиться його об'ем (в сторiнках).
Особистiсно-орiентована модель навчання зумовлюе визначальну роль даалогу i полiлогу як форм оргатзацп спiвробiтництва мiж учителем i учнем, учнем i товариша-ми. Звичайно, провести вивчення теоретичного матерiалу у формi дiалогу чи полшогу не завжди доц1льно, але при вивченш окремих тем це варто зробити, щоб показати вчи-
Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.
69
телю технолопю його органiзацi!. Зразок побудови такого викладу розглянемо на приклада теми «Додавання вiд'емних чисел».
Опис ситуацп
Дии придумали гру, за правилами яко! команда, що припускаеться помилки, оде-ржуе штрафне очко. Гра складаеться iз двох перiодiв. Перемагае та команда, яка набере менше штрафних очок. Нехай одна з них у першому перiодi одержала 5 штрафних очок, а в другому — 4. Потрiбно знайти, скшьки всього одержала штрафних очок команда. Як математично описати цю ситуащю, якщо число штрафних очок позначати ввд' емним числом?
Бажана вiдповiдъ:: -5 + (-4) = -9.
Знайдать модулi доданк1в i модуль суми. Яку ви помнили залежнiсть мiж ними?
Бажана вiдповiдъ:: 5; 4; 9. Модуль суми дорiвиюе сумi модулiв доданк1в.
Якщо доданки ввд'емт, то яким числом е сума (додатним, ввд' емним)?
Бажана вiдповiдъ: сума ввд'емних чисел е ввд'емне число.
Спробуйте сформулювати правило додавання двох ввд'емних чисел, у якому було б сказано про знак i модуль суми.
Бажана вiдповiдъ: сумою двох ввд'емних чисел е число ввд'емне, модуль якого дорiвнюе сумi модулiв доданк1в.
Це тшьки фрагмент уроку одте! iз простих тем. У класичному викладi пояснения складаеться iз двох речень, яке зрозумiе учень пiсля бiльш багатосл1вного пояснення вчителя. Але як здайснюеться це пояснення, пiдручник передбачае не завжди.
Первинне осмислення нового матерiалу здайснюеться за допомогою системи ус-них вправ. Вважаемо, що при вивченш математики в 1-6 класах цi завдання заслугову-ють особливо! уваги, причому уснi вправи не слад зводити тшьки до усного рахунку, як це часто робиться в початковш школг Учнi вказаного вiку пишуть повiльно, i тому пи-сьмове розв'язання задач забирае багато продуктивного часу. Необхiдно шукати так1 форми органiзацi! дiяльностi школярiв, як1 давали б можливiсть бшьш ефективно вико-ристовувати час. З щею метою пiдручник може мютити зразки розв'язання типових задач, особливо це стосуеться розв'язування текстових задач. Звичайно, додаткова робота аналиичного характеру над задачею проводиться, але запис !! розв'язання мiстить тд-ручник.
Як сввдчить досвiд експериментально! роботи, оправдовуе себе розв'язування простших задач парами, причому одну з них слад детально аналiзувати (можна й усно), а другу пропонувати розв'язати натвсамостшно або самоспйно в клас чи дома (розв'язання записуеться зпдно зi зразком). Таким чином тдручник частково бере на себе керiвництво п1знавальною дiяльнiстю учнiв при розв'язуванш задач.
Система вправ пiдручника повинна створити умови для диференцшовано! та ш-дивiдуально! роботи. Тому в тдручнику доцшьно мати вправи трьох рiвнiв: на репро-дукцiю, на застосування знань, творчi вправи, яш включають задачi пiдвищено! склад-носп. Близька до ц1е! класифiкацi! завдань пiдручника класифiкацiя Д. Д. Зуева. Вш под1ляе завдання на таш три групи: для закрiплення знань, для оволодшня методами
70
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
лопчного мислення [ досввдом творчого мислення, для застосування знань. Кер1вницт-во д1яльтстю учтв при розв'язувант задач другого I третього р1втв теж частково мо-же здшснювати тдручник, а саме пропонувати зразки розв'язання типових задач, тд-казки для задач тдвищено! складност! Основне завдання вправ другого I третього р1в-тв — розвиток дедуктивного I творчого мислення.
Визначальну роль у розвитку дедуктивного I творчого мислення ввдграють текстов! задача При розв'язант складтших текстових задач в 5 клас арифметичним методом проявляються вс недол1ки методики розв'язання текстових задач у початковш школг
Багато е пос1бниюв, дисертащйних досл1джень, у яких розроблялася методика навчання учтв початкових клас1в розв'язувати задача Але так [ залишилася «невилшов-ною хвороба» вгадування дш, питань при пошуку шляху розв'язання задача Нередко учень 5-ого класу з радастю тдтмае руку, бо вш знае першу дш, або питае вчителя, на сюльки дш задача.
Отже, актуальною для тдручниюв з математики для початково! школи залиша-еться потреба кер1вництва тзнавальною даяльтстю учтв при розв'язувант текстових задач. Головне, на нашу думку, полягае в тому, щоб навчити дитину розв'язати конкре-тну ситуацш засобами математики, побудувати математичну модель ситуацп 1, навпа-ки, побачити за даею чи к1лькома даями опис яко!сь конкретно! ситуацп.
Не претендуючи на орилнальтсть, хочемо висловити думку, що бшьшють задач передбачають переклад конкретно! ситуацп на мову математики [ р1дко навпаки. Мож-ливо, доречно було б бшьше пропонувати завдань, спрямованих на формування умшня за розв'язком бачити задачу, починаючи з того, що тсля умови задач! в тдручнику формулювати питання, а учням пропонувати виконувати дп; записувати не вс питання, а виб1рково, виконувати дИ розв'язання, а учням пропонувати ставити питання чи дава-ти пояснення; за готовим розв'язанням чи тшьки д1ями рекомендувати складати задача Слад навчити учня розум1ти, якою даею моделюеться та чи 1нша залежтсть, а для цього потр1бна робота в прямому [ зворотному напрямках. Цим можна буде показати практи-чне застосування математики як методу тзнання [ реал1зувати мотиващйну функцш тдручника з математики. Таку методику роботи над текстовими задачами слад продо-вжити [ в 5 та 6 класах.
Кер1вництво тзнавальною д1яльтстю учтв передбачае поступову, але послвдов-ну [ наполегливу тдготовку учтв до самонавчання. О. Я. Савченко рекомендуе втшю-вати аспект самонавчання за такими напрямками:
• мотивацшний — використання у текстах \ методичному апарап р1зних за-соб1в заохочення \ тдтримки устху у самостшнш пращ, виникнення \ розвиток тзнавальних потреб та штересш. З метою реал1зацп цього напрямку тдручники з математики повинт мютити задач1 з щкавою фабулою, задач1 на кштливють, задач1 прикладного ухилу, коротю юторичт доввдки, ство-рювати умови для самост1йного розв'язування задач (розташування задач парами, зразки розв'язання типових задач, тдказки, побудова тако! системи задач, коли розв'язання попередньо! тдказуе розв'язання наступно!);
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002. 71
• процесуалъний — умшня автора спроектувати в тексп, завданнях, схемах розгорнутий процес самонавчання. З метою усвiдомлення учнями якосп свое! роботи (самооцiнки) в шнщ кожного параграфа пiдручникiв вмiщенi питання i задачi для самоперевiрки. Вiдповiвши на цi питання та розв'язавши задач^ учень тдготуеться до контрольно! роботи чи тестово! перевiрки знань.
Враховуючи рiвень мислення учнiв, тдручники для 1-6 класiв повиннi бути добре прошюстроват. Зважаючи на те, що сучасний учень одержуе значну iнформацiю за допомогою аудiовiзуальних засобiв.
Отже, поряд зi змютом пiдручник повинен вiдображати цiлiсний процес навчання, зорiентований на активну самостшну п1знавальну дiяльнiсть учнiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безпалько В. П. Теория учебника: Дидактические аспекты. — М.: Педагогика, 1988. — 160 с.
2. Зуев Д. Д. Школьный учебник. — М.: Педагогика, 1983. — 240 с.
3. Кравчук В. Р., Янченко Г. М. Математика. Пробний тдручник для 6 класу. — Тернотль: Шдручники i поЫбники, 2000. — 288 с.
4. Математика, 5. Шдручник для 5 класу /за редакщею Галини Янченко. — Тернотль: Шдручники i поЫбники, 2002. — 272 с.
5. Проблеми сучасного тдручника: Зб. наук. праць /Редкол. — К.: Педагопчна думка, 2000, вип. 2. — 196 с.
6. Проблеми сучасного тдручника: Зб. наук. праць /Редкол. — К.: «Комп'ютер у школi та мм'!», 1999. — 196 с.
72 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
