CC BY
18
© Галiяш Н. Б.
УДК 616-003.96+616.24-002]-053.2 Гал '1яш Н. Б.
Д1АГНОСТИКО-ПРОГНОСТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ
ЗАГАЛЬНИХ НЕСПЕЦИФ1ЧНИХ АДАПТАЦ1ЙНИХ РЕАКЦ1Й ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ПНЕВМОН1Ю Д1ТЕЙ
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний унiверситет iм. I. Я. Горбачевського МОЗ УкраТни» (м. Тернопiль)
nhaliyash@yahoo.com
Дан1 отриман1 в ход1 комплексно! науково-до-сл1дно! роботи «Вторинний остеопороз: вивчення взаемозв'язюв м1ж ступенем порушень функцм орган1в I систем, методами лкування I терм1нами втрати к1стково! маси та створення адекватних про-фтактичних I л1кувальних програм» (№ державно! реестраци 0107и004461).
Вступ. Здоров'я нац1! визначаеться насамперед станом здоров'я !! д1тей. Численн1 досл1дження пщ-тверджують, що пог1ршення здоров'я у дорослих значною м1рою бере початок з дитячих роюв [9]. В останн1 десятир1ччя стан здоров'я та ф1зичного роз-витку дитячого населення Укра!ни пог1ршуеться. Серед чинник1в, що сприяють зниженню р1вня дитячого здоров'я, чи не найважливша роль належить навчальному навантаженню, стресогенна д1я якого веде до дезадаптацмного синдрому з невротични-ми реакц1ями р1зного ступеня вираженост1 [7]. Це можна пов'язувати не ттьки з пог1ршенням еколо-г1чно! ситуац1!, зниженням р1вня соц1ального забез-печення та медично! культури населення, а I з недо-статн1ми можливостями поширених методик оц1нки стану здоров'я д1тей для виявлення патолопчних в1дхилень у дитини на донозолопчному етап1.
Оц1нюючи стан здоров'я дггей необх1дно врахо-вувати р1зн1 критер1!, так1 як р1ст, маса т!па, вщсут-н1сть прояв1в захворювання тощо. Встановлення адаптац1йних можливостей оргаызму в аспект! оп1р-ност1 хворобам е також необхщним [4]. Вивчення загальних неспециф1чних адаптац1йних реакц1й ор-ган1зму показало законом1рн1сть !х змш п1д впливом несприятливих чинник1в, а також при нормал1заци стану оргаызму [3,5]. Захворювання, викликан1 ¡н-фекцмними збудниками, також е стресорними чин-никами, що м1няють 1мунну реактивнють орган1зму, що знаходить в1дображення у зм1н1 типу загальних неспециф1чних адаптацмних реакц1й [2]. На сьогод-н! зусилля медик1в мають бути скерован1 на оц1нку адаптац1! дитини до зовышнього оточення, шктьно-го навчального процесу, пошуку ранн1х ознак деза-даптац1! з проведенням в1дпов1дно! цтеспрямовано! корекц1! [6,8]. Тому вивчення специфки адаптац1!, управл1ння адаптац1йними процесами та !хня корек-ц1я е неодмшними умовами проф1лактики захворю-вань [1].
Мета досл1дження. Вивчити д1агностичн1 мож-ливост1 визначення загальних неспециф1чних адап-тац1йних реакц1й для виявлення патолопчних вщхи-лень у здорових дггей на донозолопчному етап1 та прогнозування переб1гу позал1карняно! пневмон1! в залежност1 в1д стану резистентност1 орган1зму.
Об'ект I методи досл1дження. Нами було об-стежено 185 практично здорових д1тей в1ком в1д чо-тирьох до дванадцяти роюв. Виб1рка формувалась на баз1 дошк1льних навчальних заклад1в та загально-осв1тн1х шк1л м. Тернополя та Терноптьсько! област1. Д1ти залучались до обстеження за умов вщсутност важких вад розвитку та хроычно! патолог!!, у перг од соматичного благополуччя, не менш н1ж через три тижн1 п1сля останнього перенесеного гострого захворювання чи вакцинацп. Формування генераль-но! сукупност1 вщбувалось 1мов1рн1сним шляхом (п1д час диспансерних огляд1в), що дозволило виключи-ти елемент суб'ективностг В1кова та статева структура обстежених представлена на рис. 1. У них за показниками частки л1мфоцит1в у лейкоцитарнм формул! кров! був визначений тип загально! неспе-циф!чно! адаптацмно! реакцп (ЗНАР) оргаызму: ре-акц!я тренування, споюйно! та пщвищено! активац!!, пере активац!! та стресу.
Також було обстежено 42 дитини того ж в!ку, як перебували на л!куваны у пульмонолопчному в1дд1-ленн! Терноптьсько'! обласно! дитячо! кгмычно! лг карнг УЫм хворим в умовах стацюнару проводилося кл^чне, лабораторне ! ¡нструментальне обстеження у вщповщност до затверджених Протокол1в надан-ня медично! допомоги дгтям за фахом «дитяча пуль-монолопя» (наказ МОЗ Укра!ни № 18 вщ 13.01.2005 року). Д1агноз пневмон!! у вЫх випадках був пщтвер-джений рентгенолопчно.
Вивчення стану адаптацмних систем здмснюва-лось за допомогою системного анал!зу стввщно-шення формених елемент!в лейкоцитарно! формули кров! [3]. Як маркер, що об'ективно вщображае тип ЗНАР, використовуеться вмют л!мфоцит!в лейкоцитарно! формули кров!. На пщстав! ¡ндексу адаптац!!, який розраховуеться як вщношення вщносних зна-чень л!мфоцит!в до сегментоядерних нейтроф^в, визначено характер ЗНАР (гармонмний чи напруже-ний). Р1вень реактивност! адаптацмно! реакц!! (низь-кий, середнм, високий) визначався за наявнютю та
Розподш за в1ковими трупами
4-6 роюв 115
63%
10-12 ро 36 19%
-9 роюв 34 18%
Розподш за статтю
Хлопч.
92 49,7%
- п=185
Д|вч.
93 50,3%
Рис. 1. Розподш обстежених д^ей за вiком та статтю.
вираженiстю ознак напруження лейкоцитарно! фор-мули кровi. Як маркер стану щеального здоров'я у дггей, використовувалась ЗНАР пiдвищеноI актива-цiI високого рiвня реактивностi (табл. 1).
Вивчення яюсних показникiв кттинного iмунiтету проводилось шляхом визначення юлькост лiмфо-цитiв та !х субпопуляцм (003+, 004+, 008+, 0016+, 0022+) у венознм кровi методом непрямо! iмуноф-люоресценцiI за допомогою моноклональних анти-тiл (НВЛ «Гранум», м. Харюв). Показники ендогенно! iнтоксикацiI визначали колориметричним методом за вмютом молекул середньо! маси (МСМ) згiдно методики Н. I. Габрieляна та Е. Р. Левицького (1984).
Статистичну обробку результа^в до^джень проводили за допомогою прикладного пакету про-грам комп'ютерно! системи «Microsoft Ехе1-5,0», ко-реляцмного та параметричного аналiзу з обчислен-ням критерiю Стьюдента для оцшки достовiрностi рiзницi абсолютних значень середых величин.
Результати дослiджень та !х обговорення. Вста-новлено, що серед дтей дошкiльних закладiв та за-гальноосвiтнiх шкiл Терноптьсько! областi та м. Тер-нополя, включених у доотдження, здорових було 41 дитина (22,2%), практично здорових - 144 (77,8%), у яких провщне мюце займала патолопя органiв ди-хання (61,6%) i хвороби органiв травлення (42,7%) (рис. 2).
Структура виявлених функцюнальних вдоилень у рiзних вкових групах була подiбною, лише у дтей дошкiльного вiку вирiзнялась тим, що на друге ран-гове мюце вийшла патологiя системи кровооб^, а хвороби органiв травлення зайняли третю позицiю.
У дiтей дошюльного вiку здебiльшого виявляли-ся ЗНАР пщвищено! активаци (51,3%) та переакти-ваци (25,2%). Дещо рiдше - реакцп споюйно! активаци (11,3%) та тренування (12,2%). У дтей I групи здоров'я домшувала реак^я пщвищено! активаци (64,7%). У груп молодших школярiв переважаючи-ми були ЗНАР споюйно! та пщвищено! активаци (вщ-повiдно 29,4% i 38,2%), при цьому у бтышост дтей I групи здоров'я рееструвалась саме ЗНАР споюйно! активаци (50,2%). У вковм груп 10-12 роюв пе-реважаючими виявлялись такi ж ЗНАР (пщвищено! (39%) i споюйно! (25%) активаци, тренування (25%), але у дтей I групи домшувала реак^я тренування (у 45,4% дггей) (рис. 3).
Виявлен нами особливост ктычно! характеристики дiтей, госпiталiзованих у пульмонологiчне вщ-дiлення ТОДКЛ, показали, що серед цього контингенту найчастше спостер^али вогнищеву (91,3%) форму позалкарняно! пневмонi!, що ствпадае з даними лiтератури. Було встановлено переважан-ня двобiчних позалiкарняних пневмонм (у 69%), що вiдрiзняеться вщ реферативних даних, якi свiдчать
Таблиця 1.
Критерм адаптац1йних реакц1й за вщсотковим
вм1стом л1мфоцит1в кров1 у д1тей р1зного в1ку
Вш, роки Стрес-реакщя Реакщя тренування Реакщя спокшно'Г активацГГ Реакщя шдвищено'Г активацГГ Пере-активащя
3 - 5 <29 30 - 37 38 - 45 46 - 57 >57
6 - 9 <25 25 - 32 33 - 40 41 - 51 >51
10 - 13 <23 23 - 30 31 - 38 39 - 48 >48
14 - 16 <21 21 - 28 29 - 36 37 - 46 >46
Доро^ <20 20 - 27 28 - 34 35 - 44 >44
1ндекс адаптацГГ
Гармонмна реакцiя 0,07 - 0,31 0,27 - 0,52 0,45 - 0,69 0,70 - 1,12 >1,12
Напружена реакцiя 0,07 - 0,58 0,26 - 1,17 0,44 - 1,43 0,57 - 3,00
100%
40%
20%
0%
Наявн\сть функцюнальних чи морфофункцюнальних в\дхилень:
□ орган\в дихання
1И оргаыв травлення
□ системикровооб\гу
□ к\сток\ спол тканини
И Вроджен\аномалп
■ нерв. сист. \ орг. чуття
Ус\ обстежен\ 4-6 рок\в 7-9 рок\в 10-12 рок\в
В\ков\ групи
Рис. 2. Структура функцюнальних чи морфо функц1ональних розлад1в у практично здорових д1тей
про переважання запалення з одноб1чною локал1за-ц1ею в дитячому в1ц1.
Серед ус1х проанал1зованих випадк1в неусклад-нен1 та ускладнен1 форми вогнищево! I сегментарно! позал1карняних пневмон1й зустр1чалися однаково часто (52,6% I 58,3% вщповщно). Серед порушень, що ускладнювали переб1г захворювання, найчастг ше спостер1гався обструктивний синдром - у 26,2% випадюв, 1з тенденц1ею до зб1льшення частки цього ускладнення 1з в1ком. Алерголопчний анамнез у цих хворих не був обтяженим.
Найчастшими симптомами, що супроводжу-вали розвиток позал1карняно! пневмонп, були кашель (95%), част1ше вологий малопродуктивний (50%); явища дихально! недостатност1 (73,9-78,9%); об'ективно укорочення перкуторного звуку над ле-
100%
80%
60%
40%
20%
0%
4-6 рогав 7-9 рогав 10-12 рокiв
Рис. 3. Частота виявлення типи ЗНАР у здорових та практично здорових д1тей
р1зних в1кових груп.
генями в проекци локал1зац1! запального процесу (85,7%); при аускультацп - креп1туюч1 (31%) та воло-г1 др1бно-м1хурцев1 (38,1%) хрипи.
Вивчення загальних неспециф1чних адаптацй них реакц1й з метою оц1нки стану д1тей хворих на позалкарняы пневмон1! показало, що до л1куван-ня у них найчаст1ше зустр1чались стрес-реакц1я (42,9±1,2) %, та реакц1я тренування (35,7±1,1) % (табл. 2). Повторне визначення типу ЗНАР проводили на 7-10 день госпггал1зацп.
Стрес-реакц1я виявлялась майже у половини па-ц1ент1в (42,9±1,2) %. У вс1х хворих 1з д1агнозом сегментарно! пневмонп рееструвався цей тип ЗНАР Також серед дггей ¡з стрес-реакц!ею найчастше спо-стер!гались пневмон!! ускладнен обструктивним, ¡нтоксикац!йним та кард!оваскулярним синдромом.
У них рееструвався найви-щий вмют лейкоцит!в з пом!ж ¡нших тип!в ЗНАР набли-жаючись до верхньо! меж! норми - (8,8±1,0)х109/л. Р1вень л!мфоцит!в був най-нижчим (22,2±1,0) %; у ба-гатьох в ц1й груп! спостер!га-лись абсолютна та вщносна л!мфоцитопен!я. Грануло-цитарний паросток кров! ха-рактеризувався високим вмютом сегментоядерних (62,0±1,5) % нейтроф!гмв та зб!льшенням вище норми паличкоядерних (7,9±0,6) % нейтроф!л!в. Пюля л!кування стрес-реакц!я не зм!нилась у 2 хворих ¡з ц1е! групи, переходила в тренування у 4 д!тей.
I Переактива^я
□ Пщвищена активацiя
□ Спокiйна актива^я
□ Тренування
I Стрес
Частота виявлення ЗНАР у д^ей хворих на позалiкарнянi пневмонГГ
Тип адаптацшноУ реакцп До л1кування, n=42 П1сля л1кування, n=42
n P±m, % n P±m, %
Стрес 18 42,9±1,215 3 7,1±0,62*
Тренування 15 35,7±1,15 10 23,8±1,01
Споюйна активацiя 5 11,9±0,82 16 38,1±1,21*
Пiдвищена активащя 3 7,1±0,612 10 23,8±1,015*
Переактивацiя 1 2,4±0,412 3 7,1±0,624
Прим1тки: 1. 1 - статистично значима розбiжнiсть (р<0,05) порiвняно is стресом; 2. 2 - статистично значима розбiжнiсть (р<0,05) порiвняно з реакцiею тренування; 3. 4 - статистично значима розбiжнiсть (р<0,05) порiвняно is пщвищеною активацiею; 4. 5 - статистично значима розбiжнiсть (р<0,05) порiвняно iз переактивацiею; 5. * - статистично значима розбiжнiсть (р<0,05) у процес лiкування.
У 7 пащенпв i3 стресу утворилась спокiйна актива^я та у 4 хворих - пщвищена активацiя, у одного патента стрес перейшов у реакцiю переактивацп. Цi данi свщ-чать, що, на вщмшу вiд дорослих, у дггей активацй Hi реакцп при ефективному лiкуваннi розвиваються швидше, очевидно як бтыш характернi дитячому в^.
Виявленi особпивостi змiщення типiв ЗНАР у дггей з позалкарняними пневмоыями пiд вппивом пiкування, а саме зменшення кiпькостi хворих i3 ре-акцiями стресу до 7,1% i тренування до 23,8% та пщвищення частоти реакцiй споюйно'| та пщвищено'| активаци (у 38,1% i 23,8% дггей вщповщно) до 10 дня госпiталiзацiï, свiдчать про пiдвищення адаптацм-них процесiв та задовiпьну моб^зацю резервних можпивостей ïх органiзму. Проте, у 7 хворих (16,7%) спостер^али тривапе утримування несприятливих для одужання реакцм, а у 2 дтей (4,8%) - перехiд «вниз» по шкапi адаптацiйних реакцiй, що вказуе на зниження активност адаптацiйних процеЫв. Виявлення ЗНАР стресу та тренування на 7-10 день л^вання, нав^ь на тпi нормапiзацiï ктычно'| даних, можна вважати критерiями недостатньо'| ефектив-ностi терапiï бронхопегеневоï патологи, одужання у таких па^енпв не можна вважати повним. Тривале утримування реакцп тренування, згщно теори адап-тацiйних реакцiй, створюе умови для хроызацп запального процесу.
Встановлено, що загальн неспецифiчнi адаптации реакцiï вiдрiзняються мiж собою за параметрами iмунноï вiдповiдi за даними субпопуляцм пiмфоцитiв. Так, реак^я стресу та переактивацiï ха-рактеризуеться пониженим вмiстом CD3+ ((37,5±0,3) % та (42,0±1,3) % вiдповiдно) та CD8+лiмфоцитiв ((11,7±0,2) % та (12,8±0,5) % вiдповiдно), що пока-зуе виражену тенденцiю до iмуносупресiï. Реак^я спокiйноï та пiдвищеноï активацiï, тренування характеризуются несуттевими вiдхипеннями ктькюних показникiв iмунокомпетентних кпiтин вiд норми, що свщчить про активне функцюнування усiх складових систем iмунiтету.
Таблиця 2 Середы значення показниюв ен-догенноï iнтоксикацiï в групi здорових дтей були в межах референтних значень. Констатовано пщвищення рiвня МСМ1 та МСМ2 за ЗНАР стресу, тренування i переактивацп, достовiрно нижчими вони були за активаци. У дтей з позалкарняни-ми пневмоыями середнi значення молекул середньо'| маси МСМ1 та МСМ2 були пщвищеы в 1,5 та в 1,3 рази вщповщно, порiвняно зi здо-ровими.
Висновки
1. Для встановлення рiвня за-гапьноï неспецифiчноï резистент-ностi органiзму дiтей е доцтьним i загальнодоступним проводити ви-значення характеру адаптацiйних реакцiй на пiдставi загального ана-пiзу кров^ а саме iндексу адапта-цп (вiдношення вiдносних значень пiмфоцитiв до сегментоядерних нейтрофгтв). У бiпьшостi здорових дтей дошкть-ного та молодшого шкiпьного вiку виявлено загапьнi неспецифiчнi адаптацiйнi реакцiï спокiйноï та пщви-щеноï активацiï високого рiвня реактивности якi вг дображають стан здоров'я у цих дтей. У вковм групi 10-12 рокiв нормою необхщно вважати реакцiï тренування i споюйно'| активацiï.
2. При виявленн у дiтей адаптацiйних реакцiй стресу, тренування i переактивацп середнього й низького рiвня реактивност та пщвищено'| актива-цiï у дiтей шктьного вiку, що свiдчить про зниження стану шдивщуального здоров'я, рекомендувати ре-тельне дообстеження дитини для виявлення прихо-ваних донозопогiчних станiв.
3. Рекомендуемо у вЫх дiтей з позалкарняними пневмонiями визначати первинний характер адап-тацiйних процесiв за результатами загального ана-пiзу кровi в динамщи
а) виявлення реакцiй споюйно'| та пiдвищеноï ак-тивацiï (вщсоткова кiпькiсть пiмфоцитiв в гемограмi в межах верхньо'| третини вiковоï норми) високих рiвнiв реактивностi е критерiем високоï ефективнос-тi пiкування дггей з позалкарняними пневмоыями;
б) виявлення реакцм стресу та тренування на 5-10 день л^вання, незалежно вщ нормапiзацiï клг нiчних даних, свщчить про недостатню ефективнiсть терапiï бронхолегенево'| патопогiï та е показом до призначення препара^в активацiйноï терапiï.
Перспективи подальших досл1джень. Характеристика здоров'я дггей бтыш складна у порiвняннi з характеристикою здоров'я дорослого населення. Вона включае рiвень фiзичного, розумового, функ-цiонапьного розвитку в рiзнi вiковi перiоди, фiзич-ну та нервовопсихiчну адаптацiю до мiнпивих умов зовншнього середовища, рiвень неспецифiчноï резистентной та iмунного захисту. Вважаемо, що подальше дослщження та впровадження доступних методик для виявлення вщхилень стану здоров'я дггей на донозолопчному етап е актуальним.
Лiтература
1. Андрущук А. О. Оцiнювання стану здоров'я дп"ей з урахуванням показниюв адаптацп opraHi3My / А. О. Андрущук, А. Д. Барзи-
лович // Медицина транспорту Укра'ни. - 2005. - № 1 (13). - С. 74-78.
2. Галiяш Н. Б. Загальн неспецифiчнi адаптацмш реакцп у дiтей, хворих на гострi пневмонп / Н. Б. Галiяш. - Вiсник наукових
дослщжень. - 2010. - Т. 58, № 1. - С. 7-9.
3. Гаркави Л. Х. Сигнальные показатели антистрессорных адаптационных реакций и стресса у детей / Л. Х. Гаркави, Е. Б. Ква-
кина, Т. С. Кузьменко // Педиатрия. - 1996. - № 5. - С. 107-109.
4. Даниленко Г. М. Вплив сощально-ппешчних та сощально-психолопчних факторiв внутршньошкшьного середовища на
функцюнальний стан учшв початково' школи / Г. М. Даниленко, Л. В. Подр^ало, С. А. Пашкевич // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2008. - Т. 12, № 1. - С.114-118.
5. Майкова Т. В. Стрес як чинник розвитку поеднано' патологи оргашв травлення / Т. В. Майкова. - Сучасна гастроентеролопя. -
2004. - № 4 (18). - С. 49-53.
6. Няньковський С. Л. Знижений апетит як маркер шкшьно' дезадаптацп: шляхи дiагностики i лкування / С. Л. Няньковський,
М. С. Яцула // Современная педиатрия. - 2009. - № 1(23). - С. 9399.
7. Няньковський С. Л. Стан здоров'я школярiв в Укра'ш [Електронний ресурс] / С. Л. Няньковський, М. С. Яцула, М. I. Чикайло,
I. В. Пасечнюк // «Здоровье ребенка». - 2012. - № 5 (40). - Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/32962
8. Цодкова О. А. Особливост структури захворювань д^ей з низьким рiвнем резистентной залежно вщ типологп адаптацмних
реакцш / О. А. Цодкова, З. А. Шюряк-Нижник // Педiатрiя, акушерство та пнеколопя. - 2007. - № 4. - С. 143.
9. BenShlomo Y A life course approach to chronic disease epidemiology: conceptual models, empirical challenges and interdisciplinary
perspectives / Y BenShlomo, D. Kuh // Int. J. Epidemiol. - 2002. - 31. - P. 285293.
УДК 616-003.96+616.24-002]-053.2
Д1АГНОСТИКО-ПРОГНОСТИЧН1 МОЖЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ НЕСПЕЦИФ1ЧНИХ АДАПТАЦ1ЙНИХ РЕАКЦ1Й ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ПНЕВМОН1Ю Д1ТЕЙ
Гал1яш Н. Б.
Резюме. Уыверсальнють загального адаптац1йного синдрому I необхщнють вивчення впливу загальних пристосувальних реакц1й на виникнення та наслщки патолог1чних процес1в, а також виявлення ранн1х ознак дезадаптац1! було доведено численними роботами. Метою дослщження було вивчити д1агностичну ефек-тивнють загальних неспециф1чних адаптац1йних реакц1й у ранньому виявленн порушень здоров'я в д1тей р1зного в1ку I можливост1 прогнозування курсу пневмон1! в залежност1 в1д резистентност1 орган1зму. У статт представлен! результати лабораторних ! ктмычних обстежень 185 здорових дгтей у в1ц1 4-12 роюв ! 42 дгтей того ж вку з позалкарняною пневмоыею. У дошюльнят були виявлен в основному загальн! неспециф1чы адаптации реакц!! пщвищено! активац!! (51,3%) ! переактивац!! (25,2%). Дещо рщше ми виявляли реакц!! споюйно! активац!! (11,3%) ! тренування (12,2%). У дгтей 1-! групи, переважала реакц!я пщвищено! активац!! (64,7%). У груп1 молодших учыв загальн! неспециф!чы адаптации реакц!! споюйно! ! пщвищено! активац!! (29,4% ! 38,2% вщповщно) переважали, в той же час у бтышост дгтей 1-! групи рееструвалися загальн! не-специф!чы адаптации реакц!! споюйно! активац!! (50,2%). У вковм груп1 10-12 роюв визначалися т ж загальн! неспециф!чы адаптации реакц!! (пщвищено! активац!! (39%), споюйною активац!! (25%), ! тренування (25%); у дгтей 1-! групи переважала загальна неспециф!чна адаптацмна реакц!я тренування (45,4%).
Виявлення загальних неспециф!чних адаптацмних реакцм у хворих з позалкарняною пневмоыею при госпггал!заци показало, що загальн! неспециф1чы адаптации реакц!! стресу (42,9 ± 1,2)% ! тренування (35,7 ± 1,1)% рееструвалися частше. У дгтей з позалкарняною пневмоыею переважали загальн! неспециф!чы адаптации реакц!! стресу ! тренування, як1 супроводжувалися недостатнютю Т-ктмтинного ¡муытету та пщ-вищення р!вня ендогенно! ¡нтоксикац!!. Реакц!! стресу ! тренування вщр!зняються вщ ¡нших адаптацмних ре-акцм низьким р!внем уЫх субпопуляцм л!мфоцит!в.
Ключов1 слова: здоров! д!ти, загальн! неспециф1чы адаптации реакц!!, позалкарняна пневмоыя, ктм-тинний ¡мун!тет.
УДК 616-003.96+616.24-002]-053.2
ДИАГНОСТИКО-ПРОГНОСТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ОБЩИХ НЕСПЕЦИФИЧЕСКИХ АДАПТАЦИОННЫХ РЕАКЦИЙ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ РЕАКТИВНОСТИ ОРГАНИЗМА ЗДОРОВЫХ И БОЛЬНЫХ ПНЕВМОНИЕЙ ДЕТЕЙ
Галияш Н. Б.
Резюме. Универсальность общего адаптационного синдрома и необходимость изучения влияния общих приспособительных реакций на возникновение и последствия патологических процессов, а также обнаружение ранних признаков дезадаптации было доказано многочисленными работами. Целью исследования было изучить диагностическую эффективность общих неспецифических адаптационных реакций в раннем выявлении нарушений здоровья у детей разного возраста и возможности прогнозирования курса внебольничной пневмонии в зависимости от резистентности организма. В статье представлены результаты лабораторных и клинических обследований 185 здоровых детей в возрасте 4-12 лет и 42 детей того же возраста с внебольничной пневмонией. У дошкольников были обнаружены в основном общие неспецифические адаптационные реакции повышенной активации (51,3%) и переактивации (25,2%). Не-
сколько реже мы выявляли реакции спокойной активации (11,3%) и тренировки (12,2%). У детей 1-й группы, преобладала реакция повышенной активации (64,7%). В группе младших учащихся общие неспецифические адаптационные реакции спокойной и повышенной активации (29,4% и 38,2% соответственно) преобладали, в то же время в большинстве детей 1-й группы регистрировались общие неспецифические адаптационные реакции спокойной активации (50,2%). В возрастной группе 10-12 лет определялись те же общие неспецифические адаптационные реакции (повышенной активации (39%), спокойной активации (25%), и тренировки (25%); у детей 1-й группы преобладали общие неспецифические адаптационные реакции тренировки (45,4%). Обнаружение общих неспецифических адаптационных реакций у больных с внебольничной пневмонией при госпитализации показало, что общие неспецифические адаптационные реакции стресса (42,9 ± 1,2)% и тренировки (35,7 ± 1,1)% были зарегистрированы чаще. У детей с внебольничной пневмонией преобладали общие неспецифические адаптационные реакции стресса и тренировки, которые сопровождались недостаточностью Т-клеточного иммунитета и повышение уровня эндогенной интоксикации. Реакции стресса и тренировки отличаются от других адаптационных реакций низким уровнем всех субпопуляций лимфоцитов.
Ключевые слова: здоровые дети, общие неспецифические адаптационные реакции, внебольничная пневмония, клеточный иммунитет.
UDC 616-003.96+616.24-002]-053.2
DIAGNOSTIC AND PROGNOSTIC POTENTIALITY OF GENERAL NON-SPECIFIC ADAPTIVE REACTIONS IN DETERMINATION OF THE ORGANISM'S REACTIVITY OF HEALTHY CHILDREN AND THOSE WITH PNEUMONIA
Haliyash N. B.
Abstract. The universality of the general adaptation syndrome and the need to study the impact of general adaptive responses on the occurrence and consequences of pathological processes, as well as detection of early signs of disadaptation, have been proven by numerous works. The aim of study was to discuss the diagnostics effectiveness of general nonspecific adaptive reactions in early detection of health disorders in children of different age and the possibility of community-acquired pneumonia course prognostication depending on the resistance of the organism. The paper presents the results of laboratory and clinical tests, conducted in 185 healthy children aged 4-12 years and 42 children of the same age with community-acquired pneumonia. In preschool children mostly GNAR of increased activation (51.3%) and over-activation (25.2%) were detected. Somewhat less frequently we have revealed reactions of mild activation (11.3%) and training (12.2%). In children of the 1st group, the reaction of high activation predominated (64.7%). In the group of younger pupils the GNAR of mild and increased activation (29.4% and 38.2% respectively) were predominant, at the same time in the majority of children of the 1st group GNAR of mild activation (50.2%) was registered. In the age group 10-12 years, the same GNAR (high activation (39%), mild activation (25%), and training (25.0%)) were identified; in the children of the 1st group the prevailing finding was GNAR of training (45.4%). Detection of general nonspecific adaptive reactions in patients with community-acquired pneumonia at baseline showed that the GNAR of stress (42.9±1.2) % and training (35.7±1.1) % were registered in them more often. In children with community-acquired pneumonia GNAR of stress and training prevailed, that was accompanied by insufficiency of T-cell immunity and increased levels of endogenous intoxication. The reactions of stress and training differ from other adaptive reactions by low levels of all subpopulations of lymphocytes.
Keywords: healthy children, general non-specific adaptive reactions, community-acquired pneumonia, cellmediated immunity.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 07.10.2015 р.
