CC BY
49
УДК 619:616-071:577.118:636.084.523
Кравченко Н. О., к.вет.н., доцент (E-mail: 0500233612@gmail.com)©
Харювська державна зооветеринарна академ1я, м. Харюв, Украгна
Д1АГНОСТИКА ТА ПРОФ1ЛАКТИКА НЕСТАЧ1 ЦИНКУ I КОБАЛЬТУ У ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ ЗА СУЧАСНИХ УМОВ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА В ХАРКШСЬКШ ОБЛАСТ1
Швтчш райони Хармвськог области, до якихг належить i Дергач1вський район, належить до центральног бiогеохiмiчног зони, у грунтах яког бракуе засвоюваних форм Цинку i Кобальту. Тому метою роботи стало встановлення дiагностичних критерпв нестачi Кобальту i Цинку у великог рогатог худоби за сучасних умов виробництва молока в Харювськт областi.
Матерiалом для до^дження були проби кормiв та кровi з 5-ти ферм одного господарства Дергачiвського району, Хартвськог областi (лактуючi корови червоног степовог породи, вжом 3-6 ротв). Усього до^джено 59 проб кормiв та 100 проб кровi вiд корiв.
Встановлено основы дiагностичнi критерп нестачi Цинку i Кобальту в органiзмi корiв, а саме: симптомокомплекс, що включае зниження продуктивностi, виникнення захворювань репродуктивной системи, спотворення смаку, ураження шюри, випадтня шерстi, блiдiсть видимих слизових оболонок; низький вмкт мiкроелементiв урацюш ВРХ; зниження рiвня мiкроелементiв у сироватц кровi корiв вiдносно фiзiологiчног норми.
Для профтактики нестачi вищевказаних мiкроелементiв в органiзмi ВРХ виробникам комбiкормiв необхiдно суворо дотримуватися рецептури виготовлення, враховувати вмкт Цинку i Кобальту у сировиш для комбiкормiв, а особливо у кормових добавках (премжсах, БВМД). Спещалютам господарств бажано два рази на рж проводити дiагностичнi до^дження кровi на вмют вищевказаних мiкроелементiв, а також контролювати гх вмют у рацюш ВРХ.
Ключов'1 слова: бiогеохiмiчнi зони, Цинк, Кобальт, велика рогата худоба, рентгенофлуоресцентний аналiз, рацюн, сироватка кровi.
УДК 619:616-071:577.118:636.084.523
Кравченко Н. А., к.вет.н., доцент
Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков, Украина
ДИАГНОСТИКА И ПРОФИЛАКТИКА НЕДОСТАТКА ЦИНКА И КОБАЛЬТА У КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ ПРОИЗВОДСТВА МОЛОКА В ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Северные районы Харьковской области, к которым пренадлежит и Дергачевский район, относится к центральной биогеохимической зоны, в почвах которой не хватает усваиваемых форм цинка и кобальта. Поэтому целью работы стало установление диагностических критериев недостатка кобальта и цинка у крупного рогатого скота в современных условиях производства молока в Харьковской области.
Материалом для исследования послужили пробы кормов и крови с 5-ти ферм одного хозяйства Дергачевского района, Харьковской области (животные красной степной породы в возрасте 3-6 лет, лактирующие). Всего происследовано 59 проб кормов и 100 проб крови от коров.
Установлены основные диагностические критерии недостатка цинка и кобальта в организме коров, а именно: симптомокомплекс, включающий снижение продуктивности, возникновение заболеваний репродуктивной системы, извращение вкуса, поражения кожи, выпадение шерсти, бледность видимых слизистых оболочек;
© Кравченко Н. О., 2015
92
низкое содержание микроэлементов в рационе КРС; снижение уровня металлов в сыворотке крови коров относительно физиологической нормы.
Для профилактики недостатка вышеуказанных микроэлементов в организме КРС производителям комбикормов необходимо строго соблюдать рецептуры изготовления, учитывать содержание цинка и кобальта в сырье для комбикормов, а особенно в кормовых добавках (премиксы, БВМД). Специалистам хозяйств желательно 2 раза в год проводить диагностические исследования крови на содержание вышеуказанных металлов, а также контролировать их содержание в рационе КРС.
Ключевые слова: биогеохимические зоны, цинк, кобальт, крупный рогатый скот, рентгенофлуоресцентный анализ, рацион, сыворотка крови.
UDC 619:616-071:577.118:636.084.523 Kravchenko N. A., candidate of Science (Veterinary Medicine), Associate Professor
Kharkiv State Zooveterinary Academy, Kharkiv, Ukraine
DIAGNOSTICS AND PREVENTION OF ZINC AND COBALT DEFICIENCY IN CATTLE IN MODERN CONDITIONS OF MILK PRODUCTION IN THE
KHARKIV REGION
Northern areas of Kharkiv region, which belongs to Dergachevsky region, which refers to the central biogeochemical zone, in the soil which lacks digestible forms of zinc and cobalt. Therefore, the aim of the work was to establish diagnostic criteria of cobalt and zinc deficiency in cattle in modern conditions ofproduction of milk in the Kharkiv region.
Material for the study is based on a sample of blood and fodder from 5 farms of the one householdfrom of the feed and 5 trusses of Dergachevsky area, Kharkiv region (red steppe breed lactating animals aged 3-6 years). It have been studied 59 samples of feed and 100 blood samples from cows.
It was estublished the basic diagnostic criteria of zinc and cobalt deficiency in the body of cows, namely: syndrome that including loss of productivity, the emergence of diseases of the reproductive system, taste perversion, skin lesions, wool loss, paleness visible mucous membranes; low content of microelements in the diet of cattle; reducing metal cows serum in compared whith the physiological norm.
For the prevention of a lack of microelements in the cattle producers offeed must be strictly observed formulation manufacturing, to consider the content of zinc and cobalt in raw materials for animal feed, especially in feed additives (premixes). Experts of farms desirable 2 times a year to carry out diagnostic blood tests for the maintenance of the aforementioned metals, as well as to monitor their content in the diet of cattle.
Key words: biogeochemical zones, zinc, cobalt, cattle, X-ray fluorescence analysis, diet, blood serum.
Вступ. Сучасна стратепя соцiально-економiчного розвитку Укра!ни передбачае нарощування агропромислового потенщалу кра!ни. Молочна галузь, до складу яко! входять маслоробна, сироробна, молочноконсервна шдгалуз^ а також виробництво продукцп з незбираного молока, на сучасному етат е одшею i3 провщних у структурi харчово! шдустрп Укра!ни. Молочна продукщя е одним iз основних продукпв харчування та супутшм компонентом за умов виробництва рiзноманiтних товарiв харчово! промисловосп, зокрема, кондитерських виробiв, соуав, майонезу [1].
На сьогодш генетичний потенщал корiв за молочною продуктивнютю складае 8,0-8,5 тис. кг молока вщ корови на лактащю. Але використання даного генетичного потенщалу становить лише 45-55 %. Головною причиною неповного його використання е недостатне забезпечення тварин повнощнними кормами. Залишаеться невиршеною одна з найбшьших проблем тваринництва -
93
незбалансованють ращошв за мшеральними речовинами i як наслщок вiдмiчаються MacoBi захворювання тварин з порушенням обмiну речовин, якi приносять значн екoнoмiчнi збитки вiд зaгибелi тварин, зниження засвоення кoрмiв та якосп прoдукцiï, низько! прoдуктивнocтi, порушення вщтворно1 здaтнocтi [2—4].
Внacлiдoк антропогенного впливу знижуеться вмicт життевoнеoбхiдних мшроелеменпв у грунтах i як наслщок у рocлиннiй cирoвинi i кормах; вмют мiкрoелементiв також залежить вщ бioгеoхiмiчнoï зони у якiй знаходиться господарство. Восновному грунти бшьшосп бioгеoхiмiчних зон характеризуються зниженим вмicтoм Цинку i Кобальту, що може спричинити недостатне надходження в рослинну кормову сировину та оргашзм тварин [5, 6].
Тому метою роботи стало встановлення дiaгнocтичних критерiïв ^CT^i Кобальту i Цинку у велико! рогато! худоби за сучасних умов виробництва молока в Харювськш обласп.
Матерiали i методи дослiджень. Кшшчний огляд кoрiв у господарствах проводили за загальноприйнятими методами [6]. Дослщження вмicту Кобальту та Цинку у комах i сироватщ крoвi ВРХ проводили на бaзi вiдцiлу токсикологи, безпечносп та якocтi ciльcькoгocпoдaрcькoï продукцп ННЦ «1ЕКВМ» за допомогою методу рентгенофлуоресцентного анашзу вiдпoвiднo до методичних рекoмендaцiй [7].
Мaтерiaлoм для дослщження слугували проби кoрмiв та крoвi з 5-ти ферм одного господарства Дергaчiвcькoгo району, Хaркiвcькoï oблacтi (тварини червoнoï cтепoвoï породи, вiкoм 3—6 роюв, лaктуючi). Кров вiдбирaли з яремно1' вени до врaнiшньoï гoдiвлi (по 10 проб з ферми) i отримували сироватку методом вщстоювання.
Усього дocлiдженo 59 проб кoрмiв (кoмбiкoрми - 8, грубi та соковип корми -26, зерно та зернофураж - 17 i мшеральш добавки - 8) та 100 проб крoвi вщ кoрiв. Результати дocлiджень статистично oбрoбленi на ПК з використанням пакету програм Microsoft Excel.
Результати дослщження. Щц час збору анамнестичних даних було встановлено, що господарство благополучне щодо шфекцшних хвороб. Через мюяць тсля змiни постачальника кoмбiкoрмiв у кoрiв уciх господарств була знижена продуктивнють, пicля отелення часто реестрували затримку послщу з подальшим розвитком ендометрипв. Клiнiчними спостереженнями у 15 % тварин виявляли ураження шкiри у виглядi гiперкерaтoзу в дiлянцi шш, спотворення смаку, волосяний покрив грубий, шерсть тьмяна, наявш алопеци, видимi дшянки слизових оболонок блiдoгo кольору, у деяких тварин з жовтуватим вщпнком. Температура була в межах фiзioлoгiчних коливань (37,5-39,5°С). Окрiм того, господарство знаходиться на пiвнoчi Хaркiвcькoï обласп i належить до центрально!' бioгеoхiмiчнoï зони, у грунтах якoï не вистачае засвоюваних форм Цинку i Кобальту [6]. Наявш клшчш ознаки та даш анамнезу вказували на порушення мшерального oбмiну, зокрема, на нестачу Цинку i Кобальту.
Стандартний ращон великoï рoгaтoï худоби мав наступний склад: 65 % - грубi та соковип корми (силос, сшаж, ciнo, солома та ш.), 25 % - зерно та зернофураж (дерт^ макухи та шроти), 7 % - кoмбiкoрми, 3 % - мшеральш добавки (крейда, монокальцшфосфат та ш.). Середнiй вмicт даних мшроелеменпв у дocлiджувaних кормах, якi використовували для гoдiвлi ВРХ, представлено у табл. 1.
Для того щоб штерпретувати oтримaнi дaнi, ми пoрiвнювaли з нормами щодо мшерального живлення (табл. 2). У результат було встановлено, що вмют Цинку був нижчим за потребу на 33,1 %, а Кобальту - на 53,0 %.
94
Таблиця 1
Середнш умкт мжроелемен^в у кормах, як використовували для годiвлi ВРХ
до та тсля корекцi'l' рацiону (М±т)
Корми Еле- мент, мг/кг\^ Комбжорми (п=8) Грубi та соковитi (п=26) Зерно та зернофураж (п=17) Мшеральт кормовi добавки (п=8)
До корекцп рацюну
Цинк 52,66±5,13 12,70±1,21 30,14±5,83 18,87±2,66
Кобальт 0,21±0,04 0,023±0,01 0,053±0,02 0,13±0,01
Пiсля корекцп рацюну
Цинк 115,89±6,48 12,95±2,98 58,22±2,37 21,13±3,29
Кобальт 1,12±0,02 0,021±0,01 0,068±0,02 0,15±0,02
Таблиця 2
Умкт мiкроелементiв у стандартному ращош пор1вняно з нормами до та шсля
корекщТ ^ рацюну [8]
Показники Елемент, мг/кг Середнь-остатистичний рацюн ВРХ* Норми МЯС [8]
Корови
Тшьш Рання лактащя
До корекцп рацюну
Цинк 20,06 30,00 30,00
Кобальт 0,047 0,10 0,10
Шсля корекцп рацюну
Цинк 31,72 30,00 30,00
Кобальт 0,11 0,10 0,10
Примiтка: * - (65 % - грубi та соковип, 25 % - зерно та зернофураж, 7 % - комбжорми, 3 % -мшеральш добавки).
Дослщженнями кров1 встановлено, що вмют Цинку в сироватщ кор1в у середньому був нижч1м за ф1зюлопчну норму на 35,2 %, а Кобальту - на 14,0 % (табл. 3).
Таблиця 3
Умкт мжроелемен^в у сироватщ кров1 ВРХ пор1вняно з нормами [9] до
корекцп рацiону та лiкування (М±т, п=100)
~~ ^^^^ Елемент, мкг% № ферми Умют Цинку Умiст Кобальту
№ 1 69,42±4,34 2,18±0,07
№ 2 72,78±1,81 2,33±0,02
№ 3 66,46±2,90 2,00±0,04
№ 4 62,25±2,82 1,98±0,07
№ 5 70,56±3,67 2,24,±0,04
В середньому до лжування 67,84±3,56 2,15±0,05
№ 1 115,67±6,42 3,18±0,04
№ 2 121,13±8,11 3,47±0,03
№ 3 118,22±4,97 3,29±0,04
№ 4 117,08±7,59 3,32±0,02
№ 5 120,45±6,37 3,47±0,04
В середньому через 14 даб тсля лжування 118,51±1,02* 3,35±0,06*
Фiзiологiчнi норми [9] 100,00-220,00 2,50-5,00
Примiтка: * - р < 0,001 вдаосно показникiв до корекцп рацiону та лiкування.
Таким чином, отримаш даш вказували на наявнють нестач1 м1кроелемент1в як у рацюш ВРХ, так { в оргашзм^ Тому спещалютам господарства було рекомендовано збалансувати рацюн за Цинком та Кобальтом (замшити комбшорм, ввести в рацюн концентроваш корми) { провести лшувальш заходи, яю включали
95
введення коровам солей вщповщних мшроелемеипв: цинку сульфату 60 мг, кобальту хлориду 8 мг на тварину на добу протягом 2-х тижшв.
Корекщею ращону було досягнуто норми мшроелемеипв у рацюш (табл. 12) i протягом 2-х тижшв стан корiв нормалiзувався, а продуктивнють пiдвищилася до оптимальних показниюв.
Дослiдженнями кровi через 14 дiб пiсля проведених заходiв було встановлено пщвищення вмiсту Цинку i Кобальту в сироватщ кровi корiв до !х фiзiологiчного рiвня (табл. 3).
Отже, основними дiагностичними критерiями нестачi в органiзмi корiв Цинку i Кобальту за сучасних умов виробництва молока в Харювськш областi е:
— клiнiчнi симптоми, а саме: зниження продуктивносп, виникнення захворювань, пов'язаних з репродуктивною системою, спотворення смаку, ураження шкiри, випадiння волосся, блщють видимих слизових оболонок;
— низький вмют мiкроелементiв у рацiонi ВРХ;
— зниження рiвня металiв у плазмi кровi корiв.
Висновки.
1. Основними дiагностичними критерiями нестачi в органiзмi корiв Цинку i Кобальту за сучасних умов виробництва молока в Харювськш обласп е, по-перше, симптомокомплекс, що включае зниження продуктивносп, виникнення захворювань репродуктивно! системи, спотворення смаку, ураження шюри, випадiння волосся, блщють видимих слизових оболонок; по-друге, низький вмют мшроелемеипв у рацюш ВРХ (вщповшо вщносно потреби у Цинку на 33,1 % i Кобальт - на 53,0 %.); по-трете, зниження рiвня металiв у сироватщ кровi корiв вiдносно фiзiологiчноl норми Цинку на 35,2 %, а Кобальту - на 14,0 %.
2. Для профшактики нестачi вищевказаних мiкроелементiв в органiзмi ВРХ виробникам комбiкормiв необхiдно суворо дотримуватися рецептури виготовлення, враховувати вмiст Цинку i Кобальту у сировинi для комбiкормiв, а особливо у кормових добавках (премшсах, БВМД). Спецiалiстам господарств бажано 2 рази на рш проводити дiагностичнi дослiдження кровi на вмют вищевказаних металiв, а також контролювати !х вмiст у рацюш ВРХ.
Перспективи подальших дослiджень. У подальших дослiдженнях плануемо провести порiвняльну оцiнку препаратiв, що мiстять Цинк i Кобальт, при лiкуваннi нестачi даних металiв у органiзмi ВРХ.
Лггература
1. Скопенко Н. С. Сучасний стан та тенденцп розвитку молочно! галуз1 Укра!ни [Текст] / Н. С. Скопенко, А. О. Бовкун // Продукпы & Ингредиенты. - 2011. - № 4. -С. 36-37.
2. Нацюнальний проект «В1дроджене скотарство» [Текст]. - К.: Д1А, 2011. - 44 с.
3. Курдеко, А. П. Микроэлементозы продуктивных животных в Республике Беларусь, разработка мероприятий по их лечению и профилактике / А. П. Курдеко, Ю. К. Ковалёнок, А. А. Мацинович // Вюник Бтоцершвського державного аграрного ушверситету. - Бiла Церква, 2008. - Вип. 51. - С. 44-48.
4. Оробченко О. Л. Д1агностика пол1м1кроелементоз1в велико! рогато! худоби за сучасних умов виробництва [Текст] / О. Л. Оробченко // Тваринництво Укра!ни. - 2012. -№ 10. - С. 20-24.
5. Богданов Г. О. 1нформацшна база даних х1м1чного складу корм1в Укра!ни для оргашзаци обгрунтовано! год1вл1 стьськогосподарських тварин [Текст] / Г. О. Богданов [та ш.]; тд ред. Богданова Г. О., Руденка С. В. - Харшв: 1Т УААН, 2010. - 215 с.
6. Левченко, В. I. Клшчна д1агностика внутршшх хвороб тварин [Текст] / В.1. Левченко [та ш.] ; За ред. В.1. Левченка. - Бта Церква, 2004 . - 608 с.
96
7. Малинш О. О. Визначення неоргашчних елеменпв у бюлопчних субстратах методом рентгенофлуоресцентного аналiзу (метод. вказiвки) / О. О. Малинш, О. Т. Куцан, Г. М. Шевцова, С. П. Долецкий, М. В. Лгтарова, Ф. К. Пузанов [Текст] / затв. Держ. ком. вет. медицини Украши 23-24.12.2009 р., протокол № 1 - 30 с.
8. National Research Council (NRC, 1989) [Текст]. Nutrient Requirements of Dairy Cattle. 6th rev. ed. Natl. Acad. Sci., Washington, DC. - 1989.
9. Физиологические показатели животных : справочник [Текст] / И. С. Мотузко [и др.]. - Минск : Техноперспектива, 2008. - 95 с.
Стаття надшшла до редакцП 4.09.2015
УДК 619:612.017:636.5
Куртяк Б. М., професор, Романович Л. В., астрант ©
Львiвський нащональний утверситет ветеринарног медицини та бiотехнологiй
iменi С. З. Гжицького
1МУНОКОРЕКЦ1Я КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА 1Х ВАКЦИНАЦП
У пристосувальних реакщях оргатзму птиц до умов юнування значну роль вiдiграе стан iмунологiчноi реактивностi. Проблема iмунокорекцií оргатзму у рiзнi вiковi перюди е важливою. У статтi до^дники описують, що це пов 'язано з низьким рiвнем iмуноглобулiнiв та виникненням iмунодефiцитних статв оргатзму, як ствпадають з критичними перюдами росту та розвитку птищ, а також з iмуносупресорною дiею вакцинацИ. На початковш стадИ таких критичних перiодiв рекомендуеться застосовувати iмунокорегуючi засоби, спрямован на стимуляцт лiмфоíдноí тканини, а також для посилення iмунноí вiдповiдi тд час вакцинацИ.
У статтi обхрунтовуеться застосування втамШв Е i С в умовах промислового птахiвництва. Автори висвтлюють вплив втамтв на тдвищення неспецифiчноí резистентностi оргатзму птищ, зниження поствакцинальних ускладнень, тдвищення гх збереженостi та продуктивностi.
Ключов1 слова: курчата-бройлери, iмунiтет, вакцинащя, iмуностимулюючi засоби, втамimi засоби, тфекщя, iмуннареактивтсть.
УДК 619:612.017:636.5
Куртяк Б. М., профессор, Романович Л. В., аспирант
Львовский национальний университет ветеринарной медицини и биотехнологии
имени С. З. Гжицкого
ИММУНОКОРРЕКЦИЯ ЦИПЛЯТ-БРОЙЛЕРОВ ПРИ ИХ ВАКЦИНАЦИИ
В приспособительных реакциях организма птиц к условиям существования значительную роль играет состояние иммунологической реактивности. Проблема иммунокорекции организма в разные возрастные периоды имеет важную роль. В статье исследователи описывают, что это связано с низким уровнем иммуноглобулинов и появлением иммунодефицитных состояний организма, которые совпадают с критическими периодами роста и развития птиц а также с иммуносупрессорным действием вакцинации. На начальной стадии таких критических периодов рекомендуется использовать иммунокорегующие препараты, направленние на стимулирование лимфоидной ткани, а также для усиления иммунного ответа при вакцинации.
В статье обосновано использование витаминов Е и С в промышленных условиях птицеводства. Авторы освещают влияние витаминов на повышение неспецифической
© Куртяк Б. М., Романович Л. В., 2015
97
