CC BY
262
Оригінальні дослідження
УДК 616.8-089:616.831-006:615.849
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ПУХЛИН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРВЕНЦІЙНИХ НЕЙРОРАДІОЛОГІЧНИХ МЕТОДИК
І.С. БОБРИК, В.Ф. КУХАРУК, С.І. БОБРИК,
С.В. ФЕЦЯК, А.Л. ЧИРКО, Р.П. ГНАТІВ
Волинська обласна клінічна лікарня, м. Луцьк
Мета роботи — продемонструвати переваги цифрової субтракційної ангіографії для планування і проведення операції з приводу видалення внутрішньочерепних пухлин, а також довести ефективність емболізації живлячих судин пухлини у деяких клінічних випадках.
Матеріали та методи. З пролікованих за останні 4 роки пацієнтів для дослідження відібрано 22 з внутрішньочерепними пухлинами. Їм проведено цифрову субтракційну ангіографію, а також комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію. Доопераційну емболізацію живлячих пухлину судин виконано 6 хворим, 4 з них проведено оперативне втручання з приводу видалення пухлини. До контрольної групи залучено 4 пацієнтів із схожим діагнозом. Їх прооперовано без попереднього інтервенціного нейрорадіологічного етапу.
Результати. Знекровлені після емболізації менінгіоми видаляли швидше і радикальніше порівняно з контрольною групою. Об’єм крововтрати при цьому був меншим або кровотеча взагалі була відсутня. В одному випадку парасагітальної менінгіоми задньої третини сагітального синуса стало можливим радикальне видалення пухлини разом із фрагментом синуса завдяки повній його непрохідності в ділянці проростання пухлини. Досягнуто кращої навігації при видаленні двох парасагітальних внутрішньомозкових пухлин у ділянці центральних звивин. У випадках гліальних пухлин чітко встановлено ступінь їх проростання у ділянки магістральних судин. Забезпечено дотримання органощадних принципів при кращій радикальності під час видалення.
Висновки. Застосування інервенційних нейрорадіологічних методик у нейроонкології дає змогу поліпшити якість і зменшити тривалість хірургічного лікування та післяопераційного періоду і, як наслідок, поліпшити якість життя пацієнтів після операції. У деяких випадках проведення цифрової субтракційної ангіографії є обов’язковим.
Ключові слова: цифрова субтракційна ангіографія, доопераційна емболізація, менінгіома, гліобластома, гемангіокавернома, парагангліома.
Хірургія дотичних до магістральних судин новоутворень головного мозку — один з найскладніших розділів нейроонкології.
Бобрик Іван Степанович
лікар-нейрохірург нейрохірургічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні Адреса: 43005, м. Луцьк, пр. Президента Грушевсько-го, 21
Тел.: (033) 277-31-40
E-mail: bobrykivandoc@gmail.com
Оцінка васкуляризації пухлини значною мірою може вплинути на вибір лікувальної тактики.
Для гліальних пухлин (зокрема мульти-формних гліобластом) характерний порівняно швидкий ріст, неповноцінність ангіогенезу, можливість некрозоутворення і, як наслідок, тенденція до вазомаляції зі спонтанною кровотечею [3].
30
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
Оригінальні дослідження
Позамозковим пухлинам притаманний повільний ріст, достатньо сформована судинна сітка з власними живлячими судинами та венозними колекторами відтоку. Наприклад, менінгіоми найчастіше кровопостачають-ся гілками оболонкових артерій та піальни-ми кортикальними артеріями; часто дотичні до сагітального синуса, як наслідок — при їх хірургічному видаленні часто виникають ускладнення у вигляді кровотечі, венозного інфаркту, локального набряку, збільшення тривалості операції [7].
Для нейровізуалізаційної діагностики застосовують методики співставлення нейровізуалі-заційної інформації, отриманої за допомогою різних пристроїв. У 2005 р. у ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» та НВП «Інтермаг» проведено низку досліджень з накладанням зображень, отриманих за допомогою однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) та магнітно-резонансної томографії [1].
У нашому дослідженні продемонстровано ефективність інтервенційних нейрорадіо-логічних методик у діагностиці та лікуванні зазначеної патології. Цифрова субтракційна ангіографія (DSA) дає змогу оцінити судинну архітектоніку пухлини, джерела її кровопостачання та відношення до магістральних артерій і ключових венозних колекторів. DSA — це динамічний, інтерактивний метод діагностики, за допомогою якого можна детально оцінити артеріальну, капілярну та венозні фази кровотоку на відміну від КТ- та МРТ-ангіопрограм, які інтерпретують анатомію за інтенсивністю кровотоку, а не за реальною формою судинного русла. Об’єктивна оцінка прохідності великих венозних колекторів за допомогою останніх методик залишається складною [10]. Проте DSA є нечутливою до судинних пухлин і, зокрема, гемангіо-каверном, не дає змоги оцінити їх розмір та локалізацію. У таких випадках незамінною є МРТ у сприйнятливо-зваженому режимі (susceptibility weighted imaging (SWI)) [8].
Доопераційна емболізація живлячих судин дає змогу суттєво зменшити об’єм крововтрати пацієнта і тривалість операції [6]. Під час видалення попередньо знекровленої пухлини значно збільшується видимість операційного поля, кровотеча є мінімальною або практич-
но відсутня, поліпшується візуалізація пери-фокальних нервів та магістральних судин [5], патологічна тканина легше піддається фраг-ментуванню, що позитивно впливає на радикальність видалення.
Нейроонкологічна хірургія часто асоціюється з ризиком ушкодження життєво важливих судин та, як наслідок, зі значним об’ємом крововтрати. Інтраопераційна зміна локальної артеріальної та особливо венозної гемодина-міки може призвести до інфаркту певних ділянок мозку, стрімкого некерованого набряку. Фрагментування утворення стає складнішим, тривалість втручання значно збільшується, суттєво зростає ризик поглиблення післяопераційного неврологічного дефіциту, зменшується можливість тотального видалення. Це основні перешкоди на шляху вдосконалення хірургії внутрішньочерепних пухлин.
Мета роботи — оцінити ефективність, інформативність та необхідність проведення церебральної ангіографії у хворих з внутріш-ньомозковими і позамозковими об’ємними утвореннями, які локалізуються в ділянках пролягання магістральних судин, а також ефективність проведення ендоваскулярної емболізації живлячих судин рясноваскуляри-зованих пухлин головного мозку як першого етапу хірургічного втручання; визначити диференційні діагностичні ознаки судинної архітектоніки для внутрішньомозкових і по-замозкових пухлин.
Матеріали та методи
З пролікованих за останні 4 роки пацієнтів відібрано 22 з внутрішньочерепними пухлинами. Їм проведено DSA. Доопераційну ем-болізацію живлячих пухлину судин виконано 6 хворим, 4 з них проведено оперативне втручання з приводу видалення пухлини. До контрольної групи залучено 4 пацієнтів із схожим діагнозом. Усіх їх прооперовано без використання інтервенційної нейрорадіологіч-ної діагностики та попередньої емболізації.
Позамозкові пухлини діагностовано у 14 (64 %) осіб, з них у 2 (14 %) — гемангіока-верноми, у решти — менінгіоми: конвекси-тальної локалізації — у 6 (42 %) осіб, основи черепа — у 4 (29 %), фальксменінгіоми середньої та задньої третини — у 4 (29 %). Вну-
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
31
Оригінальні дослідження
трішньомозкові пухлини виявлено у 8 (36 %) пацієнтів, з них у 2 (25 %) — олігодендро-астроцитоми, у решти — гліобластоми. Чоловіків було 45 %, жінок — 55 %. Вік пацієнтів — від 24 до 82 років. У всіх пацієнтів ступінь свідомості був оцінений більш ніж 14 балами за шкалою ком Глазго, загальний стан за шкалою Карновського — не нижче 80 %.
Усім пацієнтам на етапі підготовки до обстеження застосовували розчин дексамета-зону і після пом’якшення явищ перифокального набряку, судомних нападів, поліпшення ступеня свідомості та нівелювання або зна-
чного зменшення неврологічного дефіциту виконано магнітно-резонансну (на пристої Toshiba Vantage) та комп’ютерну (на пристрої Toshiba Aqilion, Siemens Somatom) томографію нативну та з контрастуванням. Цифрову суб-тракційну ангіографію (на пристрої Toshiba Onfinix та Siemens TOP 2000) проводили після КТ та МРТ для диференційної діагностики, а також у разі наявності геморагічного компонента як етап планування хірургічного втручання з приводу видалення пухлини або як етап підготовки до ендоваскулярного виключення живлячої судинної мережі.
Рис. 1. Пацієнтка Б.: А — МРТ-візуалізація парасагітальної менінгіоми лобно-тім’яної ділянки справа; Б — церебральна ангіографія загальної сонної артерії (візуалізація судинної «хмарки» в проекції передньої мозкової та середньої оболонкової артерій); В — церебральна ангіографія внутрішньої сонної артерії (відсутність кровопостачання церебральними артеріями, візуалізація їх зміщення); Г — церебральна ангіографія зовнішньої сонної артерії (візуалізація кровопостачання середньою оболонковою артерією)
32
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
Оригінальні дослідження
Візуалізаційними критеріями була оцінка співвідношення в просторі новоутворення до артерій та вен. З’ясовували ступінь дислокації, компресії, інвазії, стенозування чи оклю-зії, зміни швидкісних параметрів та напрямку кровотоку [2].
При плануванні хірургічного втручання співставляли зображення церебральних ангіограм та комп’ютерних чи магнітно-резонансних томограм. Оцінювали співвідношення судин та пухлини відповідно до проекцій і площин на ділянці кори операційного поля.
Гістологічні форми досліджених пухлин: менінгіоми, мультиформні гліобластоми, олі-
годендрогліоми, гломусні пухлини (параган-гліоми), гемангіокаверноми.
Суперселективну емболізацію живлячих судин клеючою композицією виконано 6 пацієнтам з менінгіомою. Проведено хірургічне втручання (видалення новоутворень головного мозку) 19 пацієнтам, з них 15 після виконання церебральної ангіографії та 4 після ем-болізації. Хірургічне видалення здійснювали шляхом дисекції, коагуляції, аспірації та фраг-ментування.
До контрольної групи залучено 4 пацієнтів з позамозковими (2 на основі черепа, 1 на кон-векситальній ділянці черепа) та 1 із внутрішньо-
Рис. 2. Пацієнт К.: А — МРТ-візуалізація гломусної пухлини пірамідки скроневої кістки (ВСА зміщена допереду); Б — церебральна ангіографія загальної сонної артерії (судинна «хмарка» в проекції екстра-інтракраніальної ділянки ВСА); В — церебральна ангіографія зовнішньої сонної артерії (з’ясовано басейн «материнських» судин, стрілками зазначено проекцію ВСА); Г — церебральна ангіографія ВСА (ВСА в проекції пухлини є інтактною)
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
33
Оригінальні дослідження
мозковою (скронево-потиличної-тім’яної локалізації) пухлиною, прооперованих без до-операційної нейрорадіологічної інтервенції та емболізації.
Результати
У всіх пацієнтів основної групи вдалося отримати повну об’єктивну інформацію щодо артеріального кровопостачання (басейн кровопостачання, зміщення артерій, інвазія новоутворення в магістральні артерії), наявності «хмарки» новоутворених судин, венозного відтоку (ступінь компресії магістральних вен, перерозподілу венозного кровотоку, проростання венозних судин).
У разі менінгіом підтверджено наявність добре виражених живлячих артерій (переважно з басейну зовнішньої сонної артерії), які на аферентній ділянці не відрізняються від фізіологічних. Для менінгіом характерна рясна капілярна мережа та добре сформований венозний відтік. Фазність кровотоку і швидкість не відрізнялися від таких в контралате-ральних ділянках. Спостерігали дислокацію магістральних інтракраніальних судин як на боці ураження, так і на контралатеральному боці (рис. 1).
Схожа візуалізаційна картина була притаманна гломусним пухлинам скроневої кістки. За даними МРТ виявлено власне пухлину
та щільне прилягання до її екстра- інтракра-ніальної ділянки лівої внутрішньої сонної артерії. При послідовному виконанні ангіографії загальної, внутрішньої (ВСА) та зовнішньої сонної артерії встановлено ізольоване кровопостачання з басейну зовнішньої сонної артерії без компресії та інвазії ВСА (рис. 2).
При дослідженні гліобластом зареєстровано сповільнення фазності кровотоку за рахунок «бідної» і тривалішої венозної фази. У периферійній ділянці новоутворення візу-алізуються «нетипові» судинні елементи, які контрастуються в пізній артеріальній фазі. У капілярній фазі, коли інтенсивність контрастування кіркових артерій знижується, візуа-лізується зменшення контрастування проекції центральної ділянки пухлини (зона некрозу та розпаду). Наявна компресія та дислокація віддалених магістральних інтракраніальних судин власне пухлинним вузлом та перифо-кальним набряком (рис. 3).
Під час ангіографічного дослідження олі-годендрогліом не виявлено ані живлячих магістральних судин, ані гіперваскуляризацій-ної тіні. Прояви дистопії магістральних судин щодо розміру пухлини порівняно з попередніми двома варіантами були нечисленними. Магістральні судини локалізувалися в товщі новоутворення (рис. 4).
Схожу ангіографічну картину виявлено
Рис. 3. Пацієнт С.: А — МРТ-візуалізація гліобластоми скронево-потилично-тім’яноїділянки правої великої півкулі головного мозку; В — межі пухлинного вузла (артеріо-капілярна фаза ЦАГ); С — ділянка збідненої васкуляризації (зона некрозу)
34
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
Оригінальні дослідження
Рис. 4. Пацієнт О.: А — МРТ-візуалізація олігодендрогліоми тім’яно-скронево-задньолобної ділянки великої півкулі у фронтальній проекції; Б — у сагітальній проекції; В — церебральна ангіографія ВСА здорової півкулі; Г — церебральна ангіографія ВСА ураженої півкулі;
Д — церебральна ангіографія ВСА (візуалізація зміщення гілок середньої мозкової артерії в
напрямку до центру пухлини)
при дослідженні гемангіокаверном головного мозку (рис. 5).
На етапі проведення емболізації вдалося досягти тотального блокування артеріального кровопостачання у 2 пацієнтів, субтотального (клінічно та візуалізаційно значущого) — у 4. Під час виконання контрольних післяемболі-заційних ангіограм виявлено васкуляризацію з басейну піальних кортикальних артерій, яка не візуалізувалася до емболізації (рис. 6).
Прооперовано відкритим способом 19 пацієнтів. Тотально видалено 8 новоутворень, субтотально — 9, з них 4 емболізованих. Не прооперовано 3 хворих: у 2 випадках через
протипоказання за соматичним статусом, в 1 — через відмову пацієнта.
Інтраопераційна геморагія у пацієнтів після доопераційної емболізації порівняно з контрольною групою була значно меншою, а в деяких випадках — відсутня (менінгіоми з екстракраніальним кровопостачанням, у яких вдалося досягти тотальної емболізації). Так, у випадку підтвердженого проростання пухлини до середньої та задньої третини верхнього сагітального синуса з його повною оклюзією та анастомозувальним перерозподілом венозного відтоку вдалося провести тотальне видалення пухлини з резекцією
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
35
Оригінальні дослідження
Рис. 5. Пацієнт Г.: А — МРТ-візуалізація гемангіокаверноми ділянки латеральної борозни правої великої півкулі головного мозку (фронтальна проекція); Б — церебральна ангіографія правоїВСА; В — церебральна ангіографія лівоїВСА (інтактні судини, відсутність зміщення)
частини непрохідного синуса та серпоподібного відростка, що суттєво поліпшило прогноз захворювання. За 2 пацієнтами, котрим виконано лише емболізацію живлячих судин, проводиться диспансерне спостереження. Їх стан не погіршується.
У двох випадках пухлин з парасагітальним розташуванням у зоні центральних звивин
планування хірургічної тактики проводили за допомогою співставлення даних венографії з результатами МРТ та КТ. При плануванні зони хірургічної атаки з дотриманням орга-нощадних принципів і використанням невеликого проекційного трепанаційного вікна з обмеженою візуалізацією достатньої кількості звивин, урахували той факт, що їх поверх-
Рис. 6. Пацієнт Б.: А — церебральна ангіографія зовнішньої сонної артерії справа (фронтальна проекція). Кровопостачанняменінгіоми парасагітальноїділянки тім’яно-лобної частки правої великої півкулі головного мозку; Б — суперселективна ангіографія середньої оболонкової артерії справа; В — емболізація середньої оболонкової артерії справа клеючою композицією; Г — церебральна ангіографія ВСА справа (реваскуляризація менінгіоми з басейну передньої мозкової артерії після емболізації «материнської судини»)
36
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
Оригінальні дослідження
U'WUSij- Щ
Рис. 7. Пацієнт Г.: А — МРТ гліобластоми парасагітальної ділянки тім’яної частки великої півкулі головного мозку; Б — церебральна ангіографія ВСА (візуалізується судинна тінь з ділянкою збідненого заповнення в центрі); В — церебральна ангіографія ВСА (венозна фаза); Г — зона хірургічного доступу та її орієнтири: А — сагітальний синус (середня третина); В — лінія хірургічної атаки на вершині звивини; С — кіркові вени; D — периметр розітнутої
твердої мозкової оболонки
нева артеріальна мережа не могла слугувати достатнім маркером. Для орієнтування було використано вени, добре виражені в цих ділянках (рис. 7).
В одному випадку на завершальному етапі видалення менінгіоми парасагітальної ділянки тім’яної частки мало місце ятрогенне ушкодження поверхнево розташованої кіркової вени, внаслідок чого виник швидкопро-гресуючий, резистентний до інтенсивної терапії набряк мозку. Операцію було завершено шляхом декомпресійної резекційної трепанації. У подальшому виконано відтерміновану
пластику післяопераційного трепанаційного дефекту кістковим автотрансплантатом.
Обговорення
Наведені клінічні спостереження свідчать про обґрунтованість показань до проведення DSA у пацієнтів з менінгіомами [9] і параган-гліомами та інформативність цього обстеження для певних випадків гліальних пухлин.
Наш досвід засвідчив ефективність ем-болізації живлячих артерій менінгіом різної локалізації, що дає змогу суттєво поліпшити
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
37
Оригінальні дослідження
результати хірургічного лікування. Отримані результати збігаються з даними тривалішого та чисельнішого спостереження A. Borg та співавт. [4]. Підтверджено припущення про значну участь піальних кортикальних артерій у кровопостачанні менінгіом різної локалізації: за даними F. Iidan — 57,9 % [7], за нашими даними — 66,0 %.
DSA була очікувано нечутливою щодо гемангіокаверном та низькочутливою щодо гліом.
Інформація, отримана при проведенні ангіографії, не знижує ризик ятрогенного пошкодження перифокальних вен (5 %), однак дає змогу отримати додаткові важливі орієнтири для локації хірургічного поля.
Висновки
Інформація про кровопостачання внутріш-
Список літератури
1. Зозуля Ю.А. Глиомы головного мозга. — К.: УИПК «ЕксОб», 2007. — 291 с.
2. Копылов М.Б. Ангиография в диагностике внутримозговых опухолей // Основы рентгенодиагностики заболеваний головного мозга. — М.: Медицина, 1968. — С. 356-408.
3. Boari N., Boari G., De Ciuceis C. et al. Resistancesized arteries structure and capillary density changes in glioblastoma and meningioma peritumoral brain tissue // J. Neurol. Disord. — 2013. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://repricing.trpnppo.com/ Docu-ments/news/neurology/2013-8-15_876.pdf
4. Borg A., Ekanayake J., Mair R. et al. Preoperative particle and glue embolization of meningiomas: indications, results, and lessons learned from 117 consecutive patients // J. Neurosurgery. — 2013. — Vol. 73. — P. 244-252.
5. Christopher F., Van V, Halbach T., Higashida R. Meningiomas: the role of preoperative angiography and embolization // Neurosurg. Focus. — 2003. — Vol. 15 (1). — Article 10.
ньочерепних пухлин, отримана при комплексному аналізі даних DSA, КТ і МРТ, є важливою для оптимального планування хірургічного втручання. Наявність чіткого уявлення про співвідношення новоутворення до судин, перифокальні артерії та вени, живлячі судини, пухлинний ангіогенез значно спрощує доступ, дисекцію та видалення пухлини, особливо у разі субкортикального їх розташування, є запорукою правильного орієнтування при виборі напрямку та обсягу хірургічної атаки.
Застосування емболізації живлячих новоутворення судин як першого етапу хірургічного лікування суттєво скорочує тривалість втручання, запобігає значній крововтраті, сприяє дотриманню принципу радикалізму в хірургічній нейроонкології. У разі клінічної необхідності емболізація може застосовуватись як єдиний метод лікування.
6. Duffis E.J., Gandhi C., Prestigiacomo C. et al. Head, neck, and brain tumor embolization guidelines // J. NeuroIntervent. — 2012. — N 4. — Р. 251-255.
7. Iidan F., Tuna M., Gocer M. et al. Correlation of the relationships of brain-tumor interfaces, magnetic resonance imaging, and angiographic findings to predict cleavage of meningiomas // J. Neurosurg. — 1999. — Vol. 91, N 3. — P. 384-390.
8. Shenkar R., Ansari S., Awad I. Cerebral cavernous malformations: advanced magnetic resonance imaging // Tumors of the Central Nervous System. — 2011. — Vol. 3.— P. 143-154.
9. Uetania H., Aktera M., Hiraia T. et al. Can 3T MR angiography replace DSA for the identification of arteries feeding intracranial meningiomas? // AJNR. — 2013. — Vol. 34. — P. 765-772.
10. Yon-Kwon Ihn, Won-Sang Jung, Seong-Su Hwang. The value of T2-weighted gradient-echo MRI for the diagnosis of cerebral venous sinus thrombosis // Clin. Imaging. — 2013. — Vol. 37, N 3. — P. 446-450.
38
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
Оригінальні дослідження
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ВНУТРИМОЗГОВЫХ ОПУХОЛЕЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНТЕРВЕНЦИОННЫХ НЕЙРОРАДИОЛОГИЧЕСКИХ МЕТОДИК
И.С. БОБРИК, В.Ф. КУХАРУК, СИ. БОБРИК, С.В. ФЕЦЯК, АЛ. ЧИРКО, РП. ГНАТИВ Волынская областная клиническая больница, г. Луцк
Цель работы — продемонстрировать преимущества цифровой субтракционной ангиографии для планирования и проведения операции по поводу удаления внутричерепных опухолей, а также доказать эффективность эмболизации питающих опухоль сосудов в некоторых клинических случаях.
Материалы и методы. Из прооперированных за 4 последних года пациентов для исследования отобрано 22 с внутричерепными опухолями. Им проведена цифровая субтракционная ангиография, а также компьютерная и магнитно-резонансная томография. Дооперационную эмболизацию питающих опухоль сосудов выполнено 6 пациентам, из них 4 проведено хирургическое вмешательство по поводу удаления опухоли. В контрольную группу вошли 4 пациента с похожим диагнозом. Их прооперировали без предварительного интервенционного нейрорадиологического этапа.
Результаты. Обескровленные после эмболизации менингиомы удаляли быстрее и более радикально по сравнению с контрольной группой. Объем кровопотери при этом был минимальным или кровопотеря практически отсутствовала. В одном случае парасагиттальной менингиомы задней трети сагиттального синуса стало возможным радикальное удаление опухоли вместе с фрагментом синуса благодаря полной его непроходимости в области прорастания опухоли. Достигнута лучшая навигация при удалении двух парасагиттальных внутримозговых опухолей в области центральных извилин. В случаях глиальных опухолей четко установлена степень прорастания последних в участки магистральных сосудов. Обеспечено соблюдение органосохраняющих принципов при лучшей радикальности во время удаления.
Выводы. Применение интервенционных нейрорадиологических методик в нейроонкологии позволяет улучшить качество и уменьшить продолжительность хирургического лечения и послеоперационного периода и, как следствие, улучшить качество жизни пациентов после операции. В некоторых клинических случаях проведение цифровой субтракционной ангиографии является обязательным.
Ключевые слова: цифровая субтракционная ангиография, дооперационная эмболизация, менингиома, глиобластома, гемангиокавернома, параганглиома.
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
39
Оригінальні дослідження
DIAGNOSTICS AND TREATMENT OF INTRACRANIAL TUMORS WITH INTERVENTIONAL NEURORADIOLOGICAL METHODS
I S. BOBRYK, V.F. KUKHARUK, S I. BOBRYK, S.V FETSIAK, A.L. CHYRKO, R.P HNATIV Volyn Regional Clinical Hospital, Lutsk, Ukraine
Objective — to demonstrate the benefits of digital subtraction angiography for planning and proceeding open surgery of intracranial tumors, and to show the efficacy of preoperative embolization of tumor suppling arteries in selected clinical cases.
Materials and methods. We have selected 22 clinical cases of patients with intracranial tumors during past four years that were investigated by digital subtraction angiography (DSA), additionally to routine CT and MRI. For 6 patients have been performedpre-operative embolization of tumor supplying arteries and then fourof those patients underwent theopen surgery. The control group included 4 patients with similar diagnosis which have been operated without preoperative DSA and embolization.
Results. Meningiomas that experienced embolization were removed with less or even without any intraoperative hemorrhage, relatively faster and more radically in comparison to the control group. In one case of parasagittal meningioma growing from the posterior part of sagital sinus we made a total resection of sinus after we have ascertained on DSA the fact that it was completely occluded by tumor. We were braver when dissected two parasagittal tumorsfrom central gyri area. In cases of gliomas we have studied relations of tumor to the major veins and arteries that helped us to remove tumor more radically and avoid complications.
Conclusions. The use DSA and preoperative embolization in neurooncology makes open surgery more efficient and shorter thus improves an outcome of the patient and its life quality. In some clinical cases usage of DSA is necessary.
Key words: digital subtraction angiography, preoperative embolization, meningioma, glioblastoma multiformis, cavernous hemangioma, temporal bone paraganglioma.
40
Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія • 2015 • №1(11)
