CC BY
40
гового, трудового та фшансового каштшв, досягнення високого р1вня дохсдов на капрал. В юнцевому випадку гальмуеться процес переходу до дШсно ефективно! ринково! економжи.
Слад пщкреслити, що тай економ1чш категори, як «демократизм в умовах централизму», «адмшстративно-командний вплив», «планове регулювання» повинт по-вшстю вццйти у сферу юторл економГки, вщ яко! вже давно вщмовились економ!чио розвинуп краши. Сьогодш вже е розроблеш та дають на практищ мехашзми менеджменту, яю дозволяють вщмовитись вщ ще! спадщини.
Сучасний менеджмент пристосовуеться до иових умов господарювання. Ниш зростае роль менеджера, його особистом! Це пщкршлюеться глибокими всеб!чними знаниями основ економ1ки, техшки, технологи, органа-зацц виробництва та систем управл1ння. Вщсутшсть цих рис менеджера, як показуе практика, несе в соб1 цший вузол негативних насладив господарювання, банкрутств, гострих конфликт та порушення прав власниюв та без-посередшх виробничшшв продукцп та послуг.
Нишштй стан економ1ки в крапи, де йде форму-вання ринково! економ1чнох системи, потребуе повно! змши фшософа управлшня, як говорилось вище, щодо посилення дп до прискореного зростання доход1в пщприемств та !х ефективного використання.
Заруб1жна практика, та й своя вже накопичуегься, виробила таю механ!зми;
а) методологио стратег!чних поетапних прогаозш на близьку та вщцалену перспективу, приймаючи за перший етап найвищий р1вень доходу на душу населения в груш, в яку входить Украша, та другий етап — перехщ в вищу (першу) групу й поступове наростання доход1в на душу населения до р1вня европейських краш;
б) розрахунок темп!в щор1чного зростання дохода в на душу населения, виходячи з першо! умови;
в) посийний самокритичний самоанал1з та реагу-вання мехашзмами уточнения балансш зростання та
розподшу валово! додано! варгосп на оплату пращ та вщтворення. Робота ця дуже складна.
Загальн! висновки:
1. Всеб1чний економ!чний анал!з сучасного стану р1вня та якосп життя населения Украши (поточна, р1чна, динамкна економ1чна шформац1я) показуе, що наша краша знаходиться на вельмй низькому р1вн! по вироб-ництву нацюнального доходу на душу населения, Це е наслщком недостатньо! уваги до ддочо! практики та не-використання можливостей сучасно! економ1чно! науки по вивченню й використання новгопх метод1в прогно-зування, планування, обл!ку, анал1зу та менеджменту доход1в на вЫх щаблях управлйгая економжою.
2. Дослщження категорп ново! вартостс, дозволяв побачити нов! можливосп в збшыпенню доход1в наци з допомогою створення системи загальнодержавного менеджменту щодо доход1в, здойснюючи його на вйх щаблях оргашзацп роботи та управлюня вам процесом.
3. В зв'язку з широкою програмою освоения ринково! економнси державами, яга стали на власнйй само-сийний шлях розвитку, на одне з перших мкць висту-пили нов1 оцшки результативное^ економжи — р1вень виробництва нащонального доходу на душу населения. Краши бвропи теля вШни змогли в коротю термши не лише вийти з кризи, але й навпъ досягти великих устх1в в розвитку свои економк.
4. Ниш стало необхщним докор1нно змшити стра-тепчне прогаозування, планування, облис, агпшз та менеджмент на вЫх щаблях управлшня економкою, по-чинаючи з первюного структурного елементу економ1-ки аж до управляння процесом динам1чного збшьшен-ня доходу нацп в цшому по держав!
5. Нова вартють по вщношенню до авансованого кашталу (основного, обпового, трудового) е, по сут1, критер1ем ефективноси функцюнування суб'екту вироб-ничо1д1яльносп й одночасно показником сукупно!рен-табельносп всього виробничого кашталу.
ДЕЯК1 ПИТАНИЯ ТЕОР11
Усп1х переходу Украши до ринково'1 економжи знач-но залежить вщ налагодження ефективного грошового обггу, створення м1дно! грошово! системи, яка зцементу-вала б економшу, забезпечила б чпке функщонування економ1чного мехашзму. Проте розв'язання цих питань затягнулося надовго 1 не досягнуто ясноси в розум1нш принципових питань оргашзацй грошово! системи.
Гропп — один з найважлив!ших, ключових еле-ментв ринково! економ1ки, економ1чно! оргашзахц! сус-пшьства. Вони потребують до себе серйозио! уваги як практишв-господарниив, так 1 вчених-теоретиюв.
Без глибокого розумшня проблеми грошей немож-ливо ш створити ринкову економку, н1 побудувати су-часну грошову систему, т ефективно регулювати П.
М.А, ТТТвайкя
д-р екон. наук, академ(к АЕН Украши, м. Кмв
КРЕДИТНИХ ГРОШЕЙ
У розвитку грошей остантм часом вщбулись значт змши, яи справили ютотний вплив на мехашзм !хнього функц1онування. Вщбулася демоиетизащя золота, золото перестало бути грошима. На змшу золото-грошов!й си-стем1 прийшла кредитна, з'явилися електронн1 гроии, поява яких знаменуе собою цший переворот у тракту-ванш економ1чних механ1зм!в.
Кредитна грошова система е бшьш високою формою дШсно стр1мких 1 досить глибоких тенденцШ у розвитку кредитних грошей.
Вщ цих кор1нних зм1н у функцюнуванш грошей серйозно вщетае економ!чна наука, яка не дала !м надежного наукового обгрунтування 1 не враховуе еволюцй форм грошей з плином часу.
До нових процесш, пов'язаних з функцюнуваниям кредитно'х грошово! системи, економюти нерщко нама-гаються пщШти з оцшками характерними для золото-грошово! системи.
31 старих марксистских позищй економюти нама-гаються вщшукати в сучасних кредитних грошах стару золоту субстанццо, обфунтувати ххню речову, товарну природу, вадстояти втрачену золотом функцт загально-го екв1валента тощо.
* * *
Демонетизащя золота 1 здойснений переход до кредитних грошових систем гостро поставили питания сто-совно перегляду традищйних поглядов на гропп, сформо-ваних на шдстав1 анашзу золото-грошово! системи. Саме а анашзом була започаткована справжня наука про гропп, яка ще дом домшуе. К приб1чники в зовам шших умовах намагаються зробити ц постулата непохитними з допо-могою р1зних хитросплетшь 1 надуманих аргумент, яю суперечать сучасному ехапу розвитку економжи.
Золото-грошова система гарантувала продавцю товару отримання повнощнного еквхвалента з вщповщною внутршньою вартютю, що компенсував цшшсть в!дчу-женого товару. Для дих умов нерозвиненосп економ1ч-них ввдносин, переважно обмшу, ця вимога до золото-грошовох системи була чи не найважлившою.
Застосування дього характерного для золото-грошового обцу пщходу до нових умов до анализу кредитного грошового об1гу не витримуе жодно! критики. Для кре-дитно! грошово! системи ця, так звана, внутршшя вартють грошей не мае жодного значения. Нххто не надае якогось значения тому, якою е вартють пластико-во! картки, за допомогою яко! магазину перерахували гропп за проданий товар. 3 чого вона зроблена, якою е ц вартють у даному випадку, це не мае жодного значения. Навпъ, якщо б вона була виготовлена з золота 1 оздоблена доамаитами, вона краще не виконувала б свои функцШ. Головна вимога, яка до не! пред'являеться, щоб з ц допомогою можна було перераховувати гропп з ра-хунку на рахунок найеконом1чтшим 1 найдешевшим способом. Це ж саме можна сказати {щодо банюшських рахунюв в електроншй чи паперовШ формах.
Наскшьки економюти опрощено пщходять до питания про так звану вартють кредитних грошей, видно з такого положения: «Вартють долара дор1внюе вартос-п самого паперового знака1».
Автор нав!ть не намагаеться пояснити, чому на грошових ринках долари продають не за вартютю кшог-рама паперу, а по тому, що щ паперов1 долари виража-ють, яка 1хня щншсть.
Вартють кредитних грошей корениться в сум1 бортового зобов'язання, а не в вартосп кредитно! картки, чи в матер1ал1, на якому вщображена вщповщна сума на рахунку в банку.
На все це не зважають деяю економюти, яю намагаються з'ясувати, що е субстанщею ниншшьо! грошово! одинищ теля того, як зиикла и золота основа, золотей вмют.
Для того, щоб довести, що золото продовжуе вико-нувати грошову функцт, хоч 1 специф1чним способом, економюти видумують р1зш нежиттев1 аргумента.
1 Сенченко М. Доларовий лохотрон // Персонал плюс.— 5—
11 вересня,- 2007,— С. 11.
Деяы автори вважають, що за умови панування паперово-грошового o6iry золото виконуе функцш м1ри вартосп не прямо через прир1внювання до нього товар1в, а через свою, паперово-грошову цшу, яка зв'язуе вартють золота з кутвельною спроможтстю грошових знашв2.
Виходить, що спочатку золото виражае свою цшу в паперових грошах, а вже з допомогою щех щни воно виконуе функцт м1ри вартосп.
Представники старо! сталшсько! гвардп вважають, що золото й тепер виконуе функцт загального етва-лента на основ1 принципу збереження спадкоемност! цш3,. оскшьки 1енукга «золой» цши ввШпши в засоби виробництва, а останш формують тепершш витрати виробництва, отже, й юнуюч1 цши.
Узагальнюкта висновки щодо нових тевденщй у розвитку грошових .теорШ намагаеться зробити В. Крилов, який пище: «Дискумя стосовно poni золота, яка нещодав-но дуже жваво велась, виявила pi3Hi погляди. Одш економюти стверджували, що процес демонётизацц золота ще не завершений, i воно продовжуе частково виконувати rpomoei функцп... 3 такого погляду nanepoei грош! про-довжували залишатися предсгавниками золота.
1нш1 учасники дискусп — продовжуе В. Крилов, — вважали, що золото перетворилося в звичайний «редо-вий» товар i втратило роль загального екв1валента. Од-нак, якщо слщувати цьому пщходу, ми стикаемося i3 запитаннями: сучаст nanepoei гропп, як! не мають внут-pinraboi вартосп, можуть виконувати роль загального екв1валента? Розв'язання цього питания пропонували-ся дуже pi3Hi. Це й повернення до розгорнено! форми, коли вартють паперових 1рошей визначаеться варистю товар1в, i розгляд кредитних фошей як монопольного товару, i нав1ть висунення на роль загального екв1вален-та вартосп робочо! сили. Разом з тим, низка вчених схи-лялася до характеристики сучасних грошей як техючного посередника обмшу, не виявленого грошима»4.
Автор намагаеться дата всеохоплююче визначення проблем кредитних грошей, що виявилось для нього непосильним. Тому вш обмежуеться еклектичним пере-лжом чужих поглодав,
Довол! тривале панування системи золотого стандарту та и детальна розробка в економ1ЧнШ Teopi'i грошей увШшла в подручники, у свщомють не тшьки нау-ковц1в, а й широких мае людей i тому п положения зда-ються непорушними, незмшними. Однак, юторичний доевщ переконуе, що золото-грошова система не в1чна, що вона, як все в сусшльсш, вщШде в минуле.
У дискуси з приводу демонетизацц золота i суп кредитних грошей беруть участь не тшьки украшсьи економ1сти, а й економюти шших краш. Так, К. Мак-коиелл i С. Брю, пвдбиваючи пщеумки розгляду cyTi та структури грошей, роблять висновки:
«1. В економпц США та ¡нших розвинених кра!н rpomi е по суп борговими зобов'язаннями держави, ко-мерцШних банк1в та ощадних установ.
гЗлобин И.Д., Конник И.И. О природе денег в современном
капитализме //Деньги и кредит,— № 7,— 1993.— С. 44.
3Атлас З.В., Атлас М.С., ГЬращенко B.C., Красавина А.Н. Проблемы золота и инфляции в условиях современного капитализма // Деньги и кредит,— № 3,— 1975,— С. 75-82.
4 Крилов В, Теория денег // Российский экономический журнал.- 1995.- № 1.- С. 86-87.
2. Щ борговх зобов'язання усшшно виконують функцй грошей доти, доки !хия варпсть або кушвельна спроможтсть стаб1льна.
3. Вартють грошей уже не Грунтуеться на строго визначешй кшькосп дорогоцшних метал1в (як було ра-тше), вона визначаеться швидше кшьгастю товар1в i послуг, як1 можна придбати за rpoiui на ринку»5.
Завдяки тривалим обговоренням бшышсть еко-HOMicTiB дШшли висновку, що золото не е субстанщею кредитних грошей, ix суттю.
Деяи ж hnni економюти вважають, що на вщмшу вщ товару золота, яке визначае матер1ально-речовий змют грошей, характерною рисою сучасних грошей е вщсутшсть матер1ально1 субстанцй i ззовш вони висту-пають як папери. На щй основ1 виникли й поширилися низки теорШ. Так, Б.Г. Федоров твердить, що валютна операщя втратила матер1альну основу, нацюнальш гро-шов1 одинищ протистоять фактично тшьки як записи на кореспондентських рахунках i зрештою виступають представниками знеособлених банювських депозипв6.
У цьому визначенш грошей зовам не враховуеться !хшй економ1чний змют.
Irani стверджують тезу стосовно замши традищй-них форм засоб1в o6iry новими неречовими формами — процес, який можна назвати дестафащею (вщ англ. stuff — pi4)7.
Економ1сти, яш не погоджуються з цим пщходом, вважають, що не можна говорите про дестафацио грошей, про зникнення ixHbo'i матер1ально-речово! субстанци, осюльки добревщомо, що кредитш rpomi вщби-вають рух позичкового катталу. На !хню думку, цей позичковий капитал е своерщним товаром (аналопя з товаром гршши) i форма його руху — кредитш rpomi — зберпае товарну природу. Саме тому вони, на !хню думку, виконують роль загального eKBiBaлента.
Вщчуваючи слабкють свое! аргументацй, приб!чни-ки цього ПЩХОДУ пщсилюють сво! позицй новою грою ' слав, твердячи, що для сучасних грошей характерна не вщсутшсть матер1ально-речового змюту, а яисно новий його вид: зам1сть первюно! форми, якою е товар, cycni-льство переходить до вищо! форми, якою е товар — позичковий каштал, тобто яка розвинулась на ochobI товарно-кредитних вщносин.
1нш1 економкти вважають, що сучасш rpomi непра-вом1рно розглядати як форму справжнк грошей, бшьше того, кредитш rpomi, на !хию думку, не е загальним етвалентом, не виконують класичних грошових функщй. Цим вони намагаються звести роль кредитних грошей до простих рахункових одиниць. Cy4acHi кредитш rpomi не ильки не в менппй Mipi е гршми, шж золой, Навпаки, кредита грошова система е ще бшьш розвиненою i досконалою, як золото-грошова система.
Ниш в усьому свт пануе кредитна грошова система i про o6ir повнощнних золотих монет чи золотих зливюв не може бути мови. 95 % грошово! маси представлено плалжними зобов'язаннями та документами, виписани-
5Махконелл К., Брю С. Экономикс.— М.: Республика, 1992,- С. 271.
'Федоров Б.Г. Современные валютно-кредитные рынки.— М.: Финансы и кредит, 1990,— С. 3.
'Шаров А.Н. Эволюция денег при капитализме.— М.: Фи-
нансы и статистика, 1990.— С. 48.
ми кредитними установами чеками, депозитними серти-фшатами, розпорядженнями стосовно зняття вклад1в тощо. Ум щ платтжт зобов'язання е кредитними гр1шми, як \ банкноти центрального банку, яю е векселями, бор-говими зобов'язаннями держави. Борпда зобов'язання комерщйних банхав такого статусу не мають.
Помилковим е твердження стосовно того, що борговх плапжш зобов'язання гадприемств е кредитними гроши-ма, яю мають специф1чну суспшьну яйсть — безпосеред-ньо обмшюватися на будь-який товар шший товар8.
Для того, що боргов1 зобов'язання пщприемств на-були властивостей кредитних грошей, вони повинш бути перетвореш в зобов'язання банку перед пщприемствами.
Чимало украшських економюпв ще й доа в умовах електронних 1рошей, панування високооргашзовано! кредитно! грошово! системи, з широко розвиненою мережею банкш, страховихкомпашй, потужною ринко-вою шфраструктурою прко тужать за золотомонетним обком, продовжують вихваляти його переваги, акцен-туючи при цьому особливу увагу на властивШ йому ста-бшьносп й надойност!
3 погладу теорй грошей, сформовано! в XIX столгги, що вщображала зaкoнoмipнocтi золотомонетного обку, намагаються оцшити зовам шпп явища 1 процеси, зок-рема обгрунтувати так звану внухрипню варпсть доско-наяо!, еластично!, кредитно! фошово! системи з ц неза-перечними перевагами над попередшми системами. Зок-рема кредйтш грош1, що не мають внутршшьо! вартосп, позбавляються такого ютотного недолку обку золотих монет, як! мали внутршгаю варпсть, як втрати вщ крада-жок, значних транспортних видатюв та ш.
Шд час юторичного розвитку грошов1 ввдносини зазнавали значних змш, що справляли найсильшший вплив на ва економ1чш процеси. Р1знорщшсть цих про-цеав, багатограншсть гхнього проявления були а зали-шаються могутхим живильним грунтом для вщмшнос-тей у теоретичних поглядах на суть 1 роль грошей, отже, й на тpивaлi роки дискусй на щ теми.
Гропп створюють цившзацй I вони справляють виршальний вплив не тшьки на вщмшнос-п властивих р1зним етапам розвитку людства грошових систем, а й на поглади на них.
Упродовж багатьох десятилггь з часу оформления в XVIII столггп грошово! теорй в самоспйну галузь нау-кових знань 1 включно до початку XX столггтя, коли ще продовжували домшувати погляди класично! школи в буржуазн1й полггачнШ економод, анадиз грошей зосере-дився на двох 1рупах проблем, яи, як два полюси маг-нпу, концентрували навколо себе i пщпорядковували вс1 шип аспекта теорй. Це, по-перше, питания походжен-ия 1 сут1 грошей ь по-друге, питания щодо формування вартосй (згодом — куп1вельнох сили) грошово! одиниц1. Друга група питань зв'язувалась з вивченням впливу грошей в економ1чшй систем!. Й. Шумпетер писав в «1сторй економ1чного анал1зу» про пер!од ынця XIX 1 початку XX столггтя, що центральною 1 практично единою проблемою теорй грошей була мшова вартють, чи кушвельна сила грошей.
Грошова система каттал1зму пройшла тривалий шлях розвитку Вщ товарних грошей до паперових грошей 1 кредитних знарядь об1гу 1 появи електронних грошей!
"Економжа й управлЬтя,— 1999.— № 2(3).- С. 8.
ШВЛЙКА М.А.
Участь металу у виконанш грошових функщй, що здавалась теоретикам 1 практикам XIX столггтя одшею з найбшьш важливих 1 стайких рис грошового об1гу, вия-вилася тальки на дш юторичним етапом, ланкою в переход! до бшып високих I складних форм оргашзацп грошово! системи.
Гропп походять з товару, як 1 людина гишла вщ мавпи. Але. це не означае, що кожного 1вана, Петра, Грицька привела на свп- мавпа. Теж саме з гршми. Колись де було так, а тепер шша ситуащя. Економюти ж, намагаючись довести золоту, металеву, товарну природу сучасних кредитних грошей, це насправд1 роблять, ви-думуючи при цьому р1зш пггучт, нежитгев1 способи свого обгрунтування.
Наука стосовно грошей пройшла тривалий 1 склад-ний шлях розвитку вщ перших гешальних здогадок Аристотеля до сучасних електронних грошей I моделей грошового об1гу, що використовують складний матема-тичний апарат.
У надрах металево! системи визр1вали яюсно нов1 платает методи 1 форми обпу, що базувалися на кредит! 1 таено зв'язаш з кругооб1гом катталу. Розвиток кредитних грошей г безготавкових розрахунюв зумови-ли ломку сформовано! ще в докатталютичну епоху форми грошово! емки I розрахунюв.
Другим елементом пщриву метал1чно! системи бр прискорений у другШ половши XIX столггтя розвиток кашталютичного кредиту на баз1 бурхливого розвитку виробництва й обпу. Кредит стае все важлившим елементом господарського обороту, що зампцав 1 витюняв металев1 грошь Поширення практики безгот1вкових розрахунюв, створення потужних центральних банюв, яю зосередили важлив1 емюШн! 1 контрольно-регулююч! функцП, покриття вше! територхх краши мережею банк-¿вських установ, на рахунках яких пщприемства збер1-гають сво! кошти I стосовно яких банювсыи установи стають боржниками, здойснення розрахунюв м1ж шдприемствами безгоивковим шляхом, тобто за допо-могою знятгя грошей з рахунку одного пщприемства 1 перерахування на рахунок другого — усе це призвело до коршних змш в оргашзацц грошово! системи.
Унаслщок цих разючих змш у сфер! виробництва й обмшу економюти Заходу звшьнилися вщ багатъох догмат класично! школи шштекономп, яю дня нових умов виявилися непридатними, 1 перестали обмежувати теор1ю грошей пояснениям ххньо! вартоста. Грошову теорцо вони стали будувати з урахуванням найновших наукових до-сягнень, доробку юбернетики й шформатики, а також теори самооргашзаци та ш. Грошову теорпо значно роз-ширено за рахунок уск:! агрегатно! економ1чно! теори.
Пращ стосовно грошей тепер перехрещуються з шшими спещалышми галузями, особливо з1 сферою мЬкнародних валютних вщносин, теор1ею визначення р1вня доходу 1 зайнятоста, теор1ею промислових цшит, фюкальною политикою, теор1ею розподшу та ¡я.
Водночас радянсью економюти на 74 роки взагал1 були ¡зольоваш вщ зовнхшнього евпу 1 дослщжень ме-хашзм!в ринково! економжи. 1хня увага була зосеред-жена на обгрунтуванш важел1в адмшютративно! системи 1 господарського волюнтаризму.
Вщ ще! радянськох спадщини доа не позбулись украхнсью економюти.
Дискуая з приводу внутршньо! BapTOCTi грошей набула особливо! гостроти у зв'язку з появою зовс1м безтшесних кредитних грошей — електронних. Тут навггь вщпала потреба в паперовому носп грошово! шформаци.
Електронш rpomi е новою, найдосконалшою формою грошей. Осюльки rpomi бувають готавков1 i безго-TiBKOBi, то !хня електронна форма може бути воображениям модел! або готавкових грошей (електронш га-манщ, якими називаються картки з мжропроцесором, чи аношмш платеж! через 1нтернет), або безгот!вкових.
1стотний вплив на функщонування грошей i здШснення грошових операщй справив 1нтернет,виник-нення якого дозволило об'еднати Mix собою комп'ю-терш мереж1 всього св!ту, забезпечити доступ до здайсню-ваних комерцШних операщй i оптим1зувати !х. 1утернет стае глобальним середовищем для розвитку електронних розрахунюв.
При розгляд! особливостей функщонування електронних грошей науковщ дайшли висновку, що «Елект-poHHi rpomi — це та caMi rpomi, але на шшому носп шформаци» (Мир карточек.— 1999.— № 10,— С. 5).
В!домо, що грошова шформащя може фпссуватися будь-яким способом на будь-якому носи для забезпечен-ня o6iry грошей.
Ноыями грошово! шформаци виступали найр!зно-маншпш! речх, починаючи в!д каменю, худоби, метал!в (золота i ср!бла), а потам паперу i заюнчуючи мапптни-ми дискетами, оптичними дисками та ¡ншими найдос-коналшшми засобами збережения шформаци.
Рух шформаци в мереж!, яка забезпечуе функщонування кредитних, зокрема й електронних грошей, е набагато складхишим i коштовшшим, шж вш був у по-передшй мереж!, яка базувалася на таких матер!альиих, речових грошових Hociflx, як худоба, хутро, мщь, бронза i навга золото. Обслуговування електронних розрахунюв похребуе складного техшчного й шформащйного забез-печетшя. Завдяки тому, що науково-техтчний прогрес проник у сферу грошей, вш зумовив створення яюсно нових— електронних грошей. Електронш rpomi — це пластикова картка та i"i види, дебетна й кредита картки, банк-емйент кредитних карток i банк-еквайер, пла-тхжна система, процесингов! центри, комунисативш цен-три, POS-термшали, банкомата, PIN-код, стандарт SET тощо.
Пластикова картка — це персоюфисований платаж-иий 3aci6, який дае змогу oco6i, що нею користуеться, здойснити безготавкову оплату TOBapie або послуг, а також отримати готавку у вщцшеннях банюв або банювеь-ких автоматах (банкоматах).
Особливютю операщй за картками е те, що продаж чи видавання птвки здайснюеться пщприемствами торпвл! або cepBicy, а отже, банками в «борг», тобто товари чи готавка надаються кл!ентам одразу, а кошти на оплату отриманих товар!в чи послуг надходять на рахунки шдприемств, що здхйснили цю операщю, через деякий час, але не б!льше килькох дн!в. Особливо важ-лива роль у забезпеченш фунхецхонування електронних грошей належить процесинговому центру— цьому спец!альному обчислювальному центру, який е техноло-пчним ядром платажно! системи.
Розвиток i поширення електронних кредитних грошей е об'ективною законом!рнютю розвитку грошово!
системи на сучасному еташ, яка зумовлена НТП, широкою комп'ютеризащею суспшьства.
Складною е еволюц!я грошово! шформаци. Перехщ вщ каменя, металу, паперу до складно! електронно! мереж! з потужним 1 дорогим обладнанням, висококваш-фисованими спещалютами, зайняв тривалий час.
В електронних грошах грошовий перевод гснуе в електронюй форм! у виглад електричного сигналу, що передаеться електронною системою, а не в паперовому вигляда. Кредитними електронними гршми е електрон-ний перевод (певна грошова сума), а не елекгричний струм в електроннШ систем!, який е каналом передач! шформаци. Суттю електронних грошей е те, що переводиться певна грошова сума у виглад! електронного грошового зобов'язання банку, а не тс, що це робиться за допомогою електричного струму.
Та сума, яка переводиться, не е виутрцаньою вар-тютю кредитних грошей, а вона виражае чужий борг.
Розкрити суть електронних грошей, поява яких е наслщком високого р1вня розвитку науки! техшки в XX ! XXI столггтях, неможливо не тшьки за допомогою концептуальних положень примитивно! пращ Й. Стал1-на «Економ!чш проблеми сощал1зму в СРСР» та шших, у яких обГрунтована деспотична адмшютративна диктатура, зроблена спроба зжитгя одного з найбшьпшх ви-наход1в людсько! цившзацй — грошей, а також гнучко!, ефективно! ринково! системи господарюваиня, а й «Капралу» К. Маркса, у якому здойснюеться тшьки анализ золотомонетного об1гу, що був характерний для XIX столитя,
М1ркувати щодо суп кредитних грошей у !х сучас-них досконалих формах \ зокрема електронних грошей, не можна без урахування досягнень габернетики, шфор-матики, теорй систем, теори самооргашзацй та шших нових наук. Високий р!вень абстракщ! змушуе вдаватись до послуг фшософй ! лопки.
Особливо! уваги заслуговують досягнення шформа-тики й йбернетики — науки стосовно оптимального управл1ння. Оптимально управляти можна в тому випад-ку, яйцо розглядати систему управл!ння як шформащй-ну систему, у яюй циркулюе шформац1я. Ця шформащя фксуеться в,документах. А що таке документ? Це по-вщомлення, зафжсоване на будь-якому матер1альному носи — папер1, пластмам, металл Ус! щ реч! вже були носхями грошей.
Грошова система е шформацШною системою, у яюй циркулюе грошова шформащя.
Ця шформащя щодо слеронних грошей може пе-реходити з одного грошового нойя в шший — з електричного сигналу в гопвку.
Електронш гроцп слщ розглядати не !зольовано, а як елемент, один ¡з гвинтиив економ!чно! системи, су-купносп економ1чних вщносин. Цей гвинтик зад1яиий у скла'дну буд1влю I е айсбергом, що виступае на по-верхш. Вш засвщчуе те, що електронш гроип вщобра-жають заховане в глибинних водах океану економ1чних вщносин.
Будучи кредитними гр!шми, електронш гронп е знаком боргу, но с 1 ем боргового зобов'язання.
Для того, щоб електронш грош! були задшш в складну систему економ1чних вщносин, велика юлыасть програмюпв затрачуе на це багато часу! зусиль. Розгор-
таеться шла система шститупв ринково! економжи (ринкова !нфраструктура), що забезпечуе нормальний переби товарно-обмшних, плапжно-розрахункових та !нших операщй.
3 юторй грошей ми знаемо, що ця грошова шфор-мац!я може бути зафцссована на будь-якому матер1аль-ному носи.
У р!зних племен! народов грошима слугували това-ри, що були головними предметами внутр!шнього чи зовншнього обмшу. Первюними грошима були: худоба (у стародавни греюв, римлян, слов'ян та ш.), хутра ! шкури (у СкандинавГ!! Стародавшй Ру«), цшш рако-вини-каури, ешь, чай та ш. 3 подалыпим розвитком товарного виробництва й обмшу роль грошей перейш-ла до метал!в, зокрема до ср1бла! золота. Згодом нос!я-ми грошових вщносин стали паперов1 грош!, а також кредитш. (вексел!, чеки, банкнота, безгопвков1 тропи, що рухаються банйвськими рахунками). Ними е також електронш гропп, поява яких знаменуе безпаперову шформатику ! такий же б1знес.
Нос1ем грошово! шформацй може бути не тшьки ф!зичне тшо (метал, пашр), а й середовище (економ!чш вщносини).
За нерозвиненосп обмшу ! вщсутносп суспшьних ¡нститупв, як! евщомо могли б як обслуговувага, так! регулювати товарообмшш операцй, бути не тшьки !хшм посередником, а й гарантом (як, наприклад, тепер це успшшо роблять банки, страхов! компанп, факторингов! контори), ильки шший товар з такою внутрнпньою вар-тютю ми1 бути м!рилом вартосп товару, р!вноправним етвалентом при обмин.
Внутр!шня вартють грошового товару була единим гарантом повноцшного зам!щення вартосп вщчужено-го пщ час обмшу майна.
Це добре розумши представники англшеъко! кла-сично! полггекономп. Д. Ржардо, зокрема твердив: «Шщо не може бути м!рою вартосп, якщо само не мае вартосп» (Рикардо Д. Соч.- Т 5,— М., 1961.- С. 142).
I ця вимога до тодшшх грошей не була помилко-вою чи вигадкою економюпв ! державних муяив, яю займалися регулюванням грошового обку Вона також не була вмотивована кон'юнктурними м1ркуваннями.
У тих умовах грош! повинш були мати внутршню вартють як единий гарант !хньо! повнощнносп. Цього вимагало життя, тод!шня дШснють. Продавець товару повинен був отримати вщ покупця повноцшну вартють, р1вноцшний ектвалент, який замвдав би вщчужене майно, осюльки в!н не перебував з ним у ншких шших вщносинах. Зустр1вшись, перший передавав другому товар, а другий — першому грош! — ! розходились. На цьому 1хн1 стосунки закшчились. Згасли. Тод! не було потреби в яких би то не було шетитуцых, яи регулюва-ли б стосунки М1ж продавцем ! покупцем. Тепер же в умовах панування кредитних грошових систем ця вимога до металевих грошей вграчае всякий сенс ! й не можна переносити на кредита! троил.
Вимоги Д. Ршардо до визначення суп грошей ха-рактерн! для певного юторичного пер!оду розвитку суспшьства. Дата визначення грошей, характерне для вЫх час!в ! пер10Д1В, неможливо. Навпъ визначення сучас-них найдосконал!ших, нематер!альних, не речових грошей не пщходитъ до оц!нки грошей перюду Д. Р1кардо.
Саме завдяки свош ф1зичним властивостям золото най-бшьше пщШшло у свШ час для виконання грошових функщй.
У зв'язку з переходом вщ золотогрошово! до кредит-но1 грошово! системи докор1нно змшюеться процес емки грошей. Потреба в тшеснШ плота грошей зникае I роль свщомого людського чинника ктотно пщвищуеться.
Найбшьгае суперечок у дискусп з приводу так звано! внутршньо! вартоста кредитних грошей викликають безтшесш електронш грогт, яи рухаються м1ж банивсь-кими установами у виглдщ електричних сипшпв.
В умовах наявноста потужно! ринково! шфраструк-тури, густо! мереж! банивських установ, яи покрили всю крашу 1 через яи пщприемства зд1йснгоють ус! розрахун-ков1 операци, 1 яга е гарантом !хньо! безперервноста, сама постановка питания хцодо внутршньо! вартоста грошей втрачае не тальки практичну корисгасть, а й теоретич-ний смисл.
У передач! 1рошово! шформацп за участю електрон-них грошей бере участь джерело (покупець, вщ якого рухаеться грошовий перевод)! приймач (продавець про-дукцп, отримувач грошей).
М!ж ними кнуе електронний канал Шформаци.
1стор!я розвитку людства шдтверджуе, що шчого ютотного не зм!нилося в суп грошей з переходом вщ металевого (золотого) носш грошово! шформацп спочат-ку до паперового в паперових грошах, згодом, при кре-дитшй грошовШ систем!, до боргового зобов'язання банку перед кл!ентом, в якому останн!й збер!гае грош! на рахунку, з якого вш безготавково розплачуеться з партнерами через перерахування грошей з рахунку на рахунок, !, нарешта, до безталесно! шформацп в елекг-ронних грошах. Носкм шформаци стае не тальки ф!зич-не тшо, а й економ1чш вщносини.
Ставлячи питания щодо причини переростання речових вщносин, характерних для золотомонетного об1гу, у безречов! стосунки в електронних грошах, еко-номкти випускають з поля зору ту важливу обставину, що електронш грош! е кредитними гршгми й кнують у форм! боргового зобов'язання банив стосовно сво!х юпентав. У цих безречових стосунках р1зко пщвищуеться роль свщомого людського фактора в регулюванш суспшьних вщносин.
У зв'язку з там, що в минулому людство не могло прямо регулювати сусшльш вщносини, пов'язаш з об-мшом товар!в, як тепер, при розвинешй банк!вськ!й систем! й електронних грошах, тому воно змушене було вдаватися до використання посередтх форм — до практики уречевлення суспшьних вщносин. Людство довго змушене було йти мужним шляхом, вдаватися до використання посередницьких форм, до зречевлення еконо-м!чних вщносин, тобто до вираження економ1чних вщносин за допомогою речей. Саме тому грош! ототож-шовалися з р!ччю, ¿з золотом.
Вираження економ!чних вщносин в ринковШ еко-номки за допомогою товару, грошей, кушвльпродажу було кроком уперед пор!вняно з вщносинами прямого панування людини над людиною в рабовласницькому чи феодальному суспшьствах.
Завдяки зречевленню економ!чних вщносин об'ек-тивно, несвщомо сформувався тонкий ! складний еко-ном!чний механ1зм, на якому базуеться самооргашзащя
економ!чно! системи. Яйцо б перед yciMa мудрецями свгеу поставит аиалопчне завдання i заставити ïx свщо-мо опрацювати таку систему економ!чних вщносин, вони б з ним не справилися. 1сторичному розвитку людства це завдання виявилося посильним. Хоч тепер потреби в зречевлент економ!чних вщносин не мае, але аргумента, сформульоваш для обГрунтування зречевле-них вщносин, збереглися.
Економкти часто не враховуготь сучасно! eipTyani-зацп' сусп!льства — радикально! трансформаци способу юнування Захщно! цившзаци.
Процес в1ртуал1зацп економки захоплюе також rpomi. Вони ниш не стальки речовий зам1нник ToeapiB, сильки «права запозичення». Яйцо гропп — права за-позичення, то людина повинна пред'явита не стальки метал, nanip чи пластик, сильки образ платоспромож-носта. Грош! персон!ф!куються, вони втрачають власта-воста байдужо! стосовно шдивща об'ективно! реальности Кредитю грош! персон!ф!кован! i мгцно прив'язаш до кнього власника. Електронний пщпис, можлив1сть ану-лювати втрачену кредитну картку перетворюють платос-проможнють у функцш знания шдивщу ального паролю, а не володоння аношмиими грошовими знаками чи металом.
В електроншй форм! грошей найповшше прояв-ляеться така з сторш шформацшного суспшьства, як його Bipryaixisanifl. Ifcomi инцево втрачають свое ф!зич-не вираження — вони стають образом, моделюються спец!альними файлами в мереж! 1нтернет.
Окремо взятий пщприемець може перетворита сво! вклади в банку в банкнота, але тальки за умови, що переважна бшышсть вкладник!в цього робита не будуть. Одночасна вимога ecix вклaдiв у банках ф1зично немож-лива, хоч юридично npaBOMipHa. Банк нав!ть при вико-HaHiri норми резерву — симулянт платоспроможност!, тобго створюе вигляд тако! нереально! платоспроможност!. У нього немае в наявноста грошей — речових за-м!нниив TOBapiB. Левова частка його актив1в — pi3Ho-мангаи нрава запозичення. Той факт, що на сучасш господарськ! процеси справляють вплив суто символ1чш i навггь ф1ктивш з традищйно! точки зору чинники, свщчить про те, що rpomi сьогодш не «кров» (Гобс), а «мова жестав» економжи.
В!ртуалышй продукт, в!ртуальна шноващя, в1рту-альна праця, в1ртуальна орган!зац!я, в!ртуальш rpomi допускають i провокують прискорення економ!чних трансакщй, поширення комбшаторно! лопки. Це приводить до того, що комп'ютерш технологи стають голов-ним засобом ! середовищем економ1чно! даяльноста.
Дуже великою подкю у сфер! фшанав е викликане використанням комп'ютерно-сиъових технологий, ви-никнення електронних (цифрових) грошей. Хоч використання !хне не е повсюдним, однак з часом при масо-вому використаш ще! форми грошей вщбудуться справд! революц!йн! зм!ни в ycix сферах грошово-фшансового o6iry.
Нагадаемо, що в!ртуал!зацш — це створенггя реального образу реального об'екта за допомогою сучасних шформащйних технсшоий i 3aco6iB телекомун!кащй9.
9Мочерний C.B. Jlaptea Я.С. та 1н. Економ!чний енциклопе-дичний словник.— Т. 1.— Льв1в: «Cbît», 2005.— С. 117.
Отже, в1ртуатзацш — це перехщ на вищий р1вень абстракцп в управлшю конкретними конфкуращями обчислювально! системи»10.
Для того, щоб прошюструвати як гстотно впливае в1ртуал1зацш вщносин на функщонування економачних структур наведемо приклад ефективно! д1яльносп нових утворень. Так, в1ртуальна корпоращя принципово новий споаб (форма) оргашзаци б!знесу за допомогою комп'ю-терних мереж (наприклад, 1нтернет), коли общ обмш \ торивля будь-якими товарами чи послугами у свггово-му масштаб! здайснюються в електронно-шформащйно-му вигляд1, а сгосунки м1ж партнерами будуються на-самперед на дов1р1, без !хшх особистах зустр1чей, укла-дання юридичних угод 1 вщкритгя офщШного офюу за конкретною географ1чною адресою. 1дея в!ртуальцо! корпорацц подягае в цшком легальному пошуку заруб!ж-них партнерш, налагодження взаемозв'язюв з ними за допомогою свЬових електронно-шформащйних мереж, в основ1 яких лежить принцип «послуга за послу^», або ж гропп за послугу, а пюля здШснення реальних угод — отримання прибутку. На вщмшу вщ фадищйно! б1зне-сово1 корпоращ! в1ртуальна корпорац1я не мае визначе-но1 кшькосп пращвниюв (учасниюв), зафжсовано! оргашзащйно! структури та шших атрибупв формально! оргашзаци.
1нформащя — це обмш ведомостями мЬк людьми. Едектронний носШ шформацп в електронних грошах не менш надшний, шж обмш грошовою шформащею в зологих монетах. Гарантом здШснено! операци при електронних грошах не е внутршня вартють грошей, як це мае мюце при золотому обпу, а сигнал по могутшй техтчшй мереж!, за яким стоять найдосконалйпа, дорога техшка, могутш банювсью установи, страхов! ком-пани, всесильш державш органи (полщ1я, суди). Ус! вони забезпечують ! гарантують виконання грошових зобов'язань,
Банки займають ключове становище у фшансовШ сфер!, оскшьки вони не тшьки можуть акумулювати вшьш засоби кредитор!в, а й сам1 здатн! стаорювати депозитш грошов! засоби в процес1 кредитно! дояльносп. Вони зд!йснюють розрахунково-касове обслуговування вах шших учасник!в економ!чного процесу! там самим мо-бшзують! тимчасово використовують !хш вшьш засоби.
Грошова шформац1я в електронних грошах пщ час транспортування ! обробки завжди розм!щаеться на певних нос!ях — матер1альних об'ектах, призначенихдля реестраци шформацп у форм!, доступшй не тшьки лю-дшп, а й ЕОМ.
Важлива роль у забезпеченш грошових операщй належить електроншй поят Нацбанку, яка е транспортного основою взаемодп установ бангав Украши 1 забез-печуе м!жбашавсыа розрахунки.
Будь-яка економ!чна система складаеться з деиль-кох елементарних одиниць — компоненпв системи. Такими елементарними сутностями можуть розглада-тися не тшьки об'екти р!зно! природи, а й властивост!, зв'язки, економ1чш вщносини. Кредитш грош!, зокре-ма й електронш, виражають вщносини продажу товару в кредит! утворення боргових зобов'язань, перетворен-
10 Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови // За ред. В .Т. Бусела.- К.: 1рп1нь, 2007.- С. 189.
ня одного виду зобов'язань в iHHii — зобов'язань пщприемств перед пщприемствами в зобов'язання банку перед пщприемствами, яю рухаються каналами зв'язку.
Для забезпечення цього процесу сформувалася цша сфера економ1чно! д1яльност1 — торпвля грштми, елек-тронна комерц!я, за допомогою яко! проводяться по-всякденш дшов1 операци: виставляютьсярахунки, офор-млюються замовлення, здШсшоються ipomoBi перекази, виходять на сцену цифров! rpomi, застосовуються електронш чеки.
Цей pyx (o6ir) електронних грошей е важливою складовою частиною матер1альних, енергетачних i шформащйних зв'язюв мЬк частинами едино! систеади, якою е народногосподарський комплекс.
Гроии в процеы o6iry рухаються в р1зних формах: MipH вартостей, засобу o6iry, засобу платежу, засобу на-фомадження. За потреби без труднопдв одна шш форма перетворюегься в шшу. Це стосуеться й електронних грошей, яга за потреби набувають шших форм...
Повсюдний пщхщ до товарно-грошового o6iry з погляду золотомонетного o6iry е чисто механ!чним. Усюди й завжди передбачаеться рух Г-Г-Т тобто ф1зич-на змша мюць товару i грошей. У дШсносп це не завжди бувае. На rpomi треба дивитася не як на загрубшу форму, а як на перетворену форму вартосп товару, як на рух ще! вартосп в pi3Hnx формах. Пщ час реал!зацн товару за гопвку вщбуваеться ф1зичне перемицення товару i грошей (Т—Г). Коли ж товари реал!зуються в кредит i вщбуваеться взаемне погашения борпв, це гро-шове буття вартосп товару е чисто щеальним. Доторк-нутися тут до реальних грошей неможливо.
1снуе шла складна система вщносин, яка обслуго-вуе i забезпечуе щ грошов! розрахунки в найр!зномашт-нших формах.
Завдяки науково-техшчному професу з'являються HOBi техшчш i програмш засоби, виникають Hoei пщхо-ди до !хнього проектування, розширюеться номешои-тура надаваних пщприемствам послуг, посилюеться пра-вове забезпечення догов1рних зобов'язань.
Зображення економ1чних вщносин у виглад! товар-но-фошового обороту як безперервного процесу пере-творення TOBapiB у фогш i фошей у товари, обертання грошей у функц1ях Mipn вартостей, засобу o6iry, засобу нафомадження i засобу платежу пщштовхуе до вивчен-ня економ1чно! системи як цшсно-оргашзовано! функ-ц1онально! системи — габернетично! системи.
06ir грошей, зокрема й електронних, е специф1ч-ною формою обмшу шформащею, який основоположник сучасно! йбернетики, Норберт Вшер, назвав цементом, що скршлюе суспшьство.
I цим цементом економ1чних вщносин е rpoini.
rpomi — це не старточий загальний варпсний екв1-валент, найкраще пристосований до обслуговування незл1ченно!кшькосп акпв o6Miny в сво!х сучасних формах, дуже сильно посгхрияв тому, щоб народне господар-ство перетворилося в один пгантський комбшований трест, акщонерами якого е фiнaнcoвo-пpoмиcлoвi групп i держава. У&, без винятку, юридичш й ф1зичш особи, що беруть участь у виробнищто, розподш!, обмш i сиоживанн1 валового сусп1льного продукту, е суб'екга-ми грошового o6iry.
Гропп як м1ра вартоста довго буди прив'язат до золота I навггь тепер !х помилково ототожнюють ¡з золотом, хоч золото з обну зникло.
Так само, як варпсть товаров можна виразити в гривнях, доларах, евро, и можна виразити в гарбузах, опрках, буряках, капуста. I щ капустяш й опрков1 гроши смшиво можна було б виразити й оцшити в гарбузових 1 за вщповщними принципами обмшювати мхж собою, якщо вони тальки будуть визнаш суспшьством. Найпо-пшрениш капустят чи огхрков1 гроши, що найчастше за-стосовуються, могли б стати свгговими. Теперппш на-зви нащональних грошей (долари, фунти стерлшги, франки, гривш, марки) вартують не бшьше, шж згадаш вище опрков! чи гарбузов! грошь Немае сумшву, що якби нащональш назви грошей замшити на «гама неси», «веселеси», «ку понеси», то у свшэвШ практищ грошового обну абсолютно шчого б не змшилося. I х1ба Украина вже не мала цих купонес!в, чи купошв? XIба вони мали золотий змкт? А х1ба гривня виражае щось бшыие? Перюд часу, коли фунт стерлшпв виражав фунт ср1бла давно минув 1 тколи больше не повернеться. Тод1, коли в обшу перебували золота монети, усе це вигладало зовмм по-шшому.
Електронш грош!, яю е кредитними гршми, не просто виражають певну грошову суму, а суму боргу — боргу банку перед свош юиентом, а не просту суму боргу пщприемства перед пщприемством, яку покупецъ про-дукци зняв з1 свого рахунку, або позичив у банку 1 пере-рахував продавцю. Щоб рухатись електронною мережею боргов! зобов'язання пщприемств перед пщприемства-ми повинн! бути перетворен! в зобов'язання банку перед пщприемствами.
Передумовою подабних операц!й е попередне пере-творення зобов'язань пщприемств перед пщприемствами в зобов'язання банку перед пщприемствами.
Певна грошова сума зобов'язання пщприемства перед пщприемством, що оформлена векселем чи шшим борговим зобов'язанням, не може рухатись каналами електронно! пошти. Для цього треба попередньо пере-творити зобов'язання пщприемства перед пщприемством у зобов'язання банку перед пщприемством, що здайснюеться, як вщомо, за допомогою рефшансуван-ня, факторингу чи шших ефективних форм економ1ч-но1 комерщйно! д!яльноста.
Влектричними каналами рухаються кредитш грош! в функцц засобу платежу, як! виступають як зобов'язання банку перед тентом. За цих умов грош! з рахунку одного юиента зшмаються! на рахунок другого тента зараховуються. Ц1 суми безготавкових грошей завжди виступають як зобов'язання банку перед тентами.
Отже, шд час реал!зацп' товар!в за допомогою елек-тронних грошей щ грош! несуть шформацш, що товар продано, вщчужено, що утворився борг покупця перед продавцем, який гаситься боргом банку перед покупцем, на рахунку якого в банку зберкаеться певна сума грошей, частина яко! зтмаеться! перераховуеться на рахунок продавця товару.
Пщприемець може розраховуватись не тшьки зня-тими з1 свого рахунку гршми в банку, а й за рахунок по-зичених грошей. 3 борговим зобов'язанням покупця його продукци вш звертаеться до комерцШного банку, який пщ нього в центральному банку отримуе кредит.
Так створюються нов! нешфлящйн! тропи на здоровому комерщйному Грунт!. При поверненш боргу новоство-реш 1ро1ш зникають. Отже, у процес! товарообмшу створюються ! зникають грош!. I цей процес е безперервним. Умов дня шфляци тут не юнуе.
Усшшно здойснювати розрахунки в сучасних умо-вах дозволяе застосування ново! шформащйно! технологи', основано'! на використаню засоб1в зв'язку, потуж-них комп'ютер!в.
Той час, коли шформащя стосовно ходу реал!зацп товар!в передавалася тальки за допомогою надходження виручки у вигляда отриманих золотих монет, минув. Сучасю техшчт засоби, широка розгалужена система зв'язку дозволяють пщприемствам цю шформаццо от-римувати митгево.
Вщ виконання операщй вручну розрахунки розви-валися через послщовш етапи мехашзацц, автоматизаци ! комп'ютеризацп до фактично (чи майже) безлюдних виробництв, переходячи вщ грошей в !х «класичному» вигляд! через комп'ютеризоваш сисТеми безготавкових розрахунив до повшстю електронно! форми грошових операщй.
3 урахуванням ниншшх темпш розвитку нанотех-нологш ! засоб!в телекомушкащ! вже невдовз! е видимою реальна перспектива трансформацц звично!для нас фшально! системи банку в безофюну банивську систему, в яюй практично вс1 операци виконуватимугься без участа персоналу банку. У результата розрахунково-касоЬе ! кредитно-депозитне обслуговування корпоративних й одивщуалышх юпентав буде доступним у будь-який час ! в будь-яий точщ територи, охоплено! мережею ште-лекгуальних банивських автоматав чи ¡нших пристроив аналопчного призначення.
Це дозволить р1зко знизити затрата на навчання ! оплату пращ персоналу ф!нансово-кредитних установ за рахунок його скорочення, м!шм!зувати потреби в буд!-влях ! спорудах ф!иансово-кредитних установ, яю в основному будуть зосереджеш в головних офках банив ! процесингових центрах. Р1зко знизиться ильисть зло-вживань з боку персоналу фшансово-кредитних установ.
Усе часташе б!знес взагал1 обходиться без паперу, вдаючись до послуг телефону. Коли е телефон, користу-вачу не треба даремно витрачати час на непродуктивш по!здки з одного кшця мюта в ¡нший, ходити у свШ чи чужий обчислювальний центр, вести переговори, роби-ти замовлення, чекати свое! черги, вести довп переговори з лрограмктом, брата участь у вщпрацюванш про-грами, перев!ряти якють попереднк результатав, щоб пот!м отримати к!нцевий результат. Вш швидко зв'я-жеться з будь-якою, вшьною в даний момент, ЕОМ, за допомогою типово! програми введе в не! сво! дан!! от-римае результат. Вш може також здШснити пошук у будь-якому фонда! скористатись будь-якими даними, де б вони не зберпалися. Це ! е обчислювальна мережа.
Пот!м з'еднуеться обчислювальна мережа з масовою комунжащею. Персональш комп'ютери, яи з'являться на кожному робочому мющ й ув!йдуть у кожний Д1М, дозволять не тшьки зв'язатася з обчислювальним центром й шформащйними фовдами, а й отримати потр!бш текста з будь-яких газет, теле- ! радаопередач. Це ! е система глоба1П.но! комунжаци: уй зв'язуються з ус!ма й шформащя «в собЬ> перетворюеться в шформащю «для
нас». Це початок шформацШно! ери, що вщкривае двер1 в шформацШие сусшльство.
Система глобально!- комуншаци дозволяв зв'язати-ся з yciMa, хто потр1бний, i отримувати звщусшь потр!бну шформацш. Ддже персональний комп'ютер е i вдома, квартирний телефон зв'язаний is зовншшм светом, сиди co6i i працюй: коли хтось потр1бний, можна з ним зкон-тактуватися, переговорити, навиъ провести нараду, об-мшятися шформащею.,. На екраш дисплея видно дру-KOBaHi тексти рахунйв i договор1в, з яких можна зняти коппо.
Це змша режиму i способу життя!
Тепер телефон пост!йно розповщае власнику про його фшансов1 справи.
Банк на диваш — через телефон надае власнику платЬкно! картки дшодобову шформацпо щодо стану карткового рахунку i проведеним трансакщям у виглад SMS-повщомлень. BiffbraicTb банйв уже не перший piK надае власникам банйвських платсжних карток мож-ливють дистанщйного контролю за сво!ми рахунками. Кл1ент, який пщключився до послуги мобшьного банк-шгу, у режим! реального часу отримуе на свШ мобшь-ний телефон SMS-повщомлення. Таку своерщну теле-граму, яка мютить:
— суму операци;
— тип операци (зняття гопвки, кушвля, термшове поповнення);
' . — найменування термшалу, де була проведена опе-ращя (банкомата чи POS-термшал);
— назва точки проведения трансакцц;
— назва кра!ни i мюта, де вона проведена;
— дату i час трансакцц;
— доступний залишок кошт1в на картковому рахунку.
Мобшьний бакшг уже тепер практикують «Приват-
Банк», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсоцбанк», «Укр-промбанк», «Надра-Банк» та iH.
Певна робота проведена щодо поширення застосу-вання кредитних карток, хоч вона i не завжди е ефек-тивною. На початок 2007 р. в Украни було випущено понад 32 млн. платсжних карток, для 1хнього обслугову-вання придбано близько 77 тис. одиниць термшального обладнання. Власниками пластакових карток е понад 30 млн. чоловгк, а обороти за картками в 2006 р. переви-щили 150 млрд. грн. Однак 97 % цих операцш — це при-м1тивне зняття гопвки в банкоматах.
Жител1 ЬПмеччини тепер можуть ходите до мага-зишв за товарами без гаманщв та кредитних карток. На швденному заход1 краши в 150 магазинах, шкшьних щальнях i навпъ у пивних барах установили HOBi Kacoei апарати. Ti сканують вщбитки пальщв покупця й вира-ховують шщпбну суму з банйвських рахунив. Усе вщбу-ваеться за лгчеш секувди.
Американсьй вчеш розробляють технологий, яка дозволить юпентам вводити niH-код у банкомат без до-помоги рук, а одним лиш погладом. Наявна технолопя буде вщслщковувати положения очей володаря картки, яке фокусуеться на певних цифрах на в1ртуальнШ клав-iarypi. Ця технололчна новинка дозволить скоротита випадки крадожок пш-код1в карток. Якщо тепер пщгля-нути пш-код, який вводиться, можна через плече, то i3 запровадженням ново!- технологи буде не так просто.
Система глобально! комунлкацп значно розширюе можливоси б1знесу \ людсько! сшвпращ. Важливим чинником цього розширення стають пластиков! картки — носи шформаци для електронно! комерци.
Для и' подалыпого розвитку важливе значения мае удосконалення системи електронних пщпиав при укла-дaннi комерщйних угод. Украша тут мае цжав! розроб-ки, яй у нас не знаходять практичного застосування,
Дев'ятнадцятир!чний студент Схщноукрашського нацюнального ушверситету ¿мет Володимира Даля (м. -Луганськ) Максим Слободянюк став володаремм1жна-родно! нагороди, яка за престижшстю займае друге м1сце теля Нобел1всько1 преми. Вш був визнаний Всесв!тиьою оргашзац!ею штелектуально! власносп в Женев1 «Кра-щим молодим винахщникам св1ту» 1 нагороджений спещальною золотою медаллю, Запропонована молодим украшцем система не мае аналопв у свт. Винахщ Максима називаеться «Електронною шформацШною системою укладення контракт», простше — це запровад-ження електронного цифрового пщпису. Наприклад, два комерсанти, яй перебувають на вщсташ тисяч! йло-метр!в один вщ одного, можуть за допомогою комп'ю-тера укласти угоди 1 тут же !х пщписати. Електронний пщпис — це не в1зуальна картинка, а складна матема-тична функщя. Вона засвщчуеться сертифжатом 1 мае захист. За допомогою спещального реестру можна в будь-який момент пересвщчитися: цей шдпис постав-лений конкретною людиною в певний час. Тай документа мають повну юридичну силу.
Запропонована Максимом система не мае свггових аналопв на думку м1жнародних експерпв, найбшьш досконала з ниш юнуючих.
Електронний цифровий пщпис успшгао викорис-товуеться в деяких крашах Заходу, але на украшському ринку вш не користуегься попитом через дорожнечу. Так, за европейською технолопею один пщпис у р!к коштуе близько 100 долар!в. А за схемою Максима — вщ 19 ... кошйок. Немае сумшву, що тай тарифи защкав-лять не тщьки велий банки 1 корпораци, а й середшй \ малий б1знес.
Новинка особливо цшна при укладенш зовшшнь-оеконом1чних угод. Невелика помилка документ при-зводить до довгого оформления на митнищ. А за цей час, до прикладу, зелеш банани вже пожовкли, вантаж стае зовс!м шшим — потр!бш нов1 папери. Час ще ! ф1рма зазнае втрат. А за допомогою електронного пщпису можна буквально за л1чеш секунда усунути помилку 1 заново пщписати виправлеш папери.
Для реал!заци проекту гощпбно 37 млн. грн. Однак бажаючих впровадити цшну розробку у виробництво в УкраМ не знайшлося.
Електронш гpoшi не тшьки економ1чно, а й юри-дично е повноправним екв!валентом реальних грошей, що юнуе у вигляда зашифровано! шформаци в електронних пла-пжних системах г який можна обм1нята в будь-який момент на градищйт гропи, тобто перетворити в ¡ншу форму (безгапвков1 грош1 в гоивку ! т. д.).
Електронш грош! е попередником револющйних змш у сфер! грошового обц-у, у результат! яких з1йдуть з1 сцени «класичн!» банки 1 почнуть панувати в1ртуальн1 банки.
3 появою електронних грошей розпочалася ера без-паперового б1знесу.
Коли пор1вняти вщжилу, характернудля мииулого, золото-грошову систему з властивою !й внутршньою вартютю грошово! одинищ ¿з сучасною високооргашзо-ваною кредитного грошовою системою з наявшстю елек-тронних грошей, для яких характерна вщсутнють у грошей внутр1шньо1 вартоста, то неважко встановити разюч1 переваги останньо!.
БезперебШнють 1 швидюсть грошових розрахунюв, !хня дешевизна 1 надШшсть при електроншй кредитнШ грошовШ систем! мають незаперечш переваги над по-передшми грошовими системами.
При кредитних грошах, що збернаються в безгств-ковШ форм! на рахунках тдприемств у банку, чи елек-тронних грошах, буття яких пов'язане з електричною ¿скрою, гарашчя платежу забезпечуеться не вартютю шматка паперу чи електрично! юкри, а тим, що щ кредита! грош! е борговими зобов'язаннями могутшх пла-тоспроможних банювських установ.
Яйцо б людство розв'язувало сьогоденш практичш завдання з позищй старих догм, тобто коли б домагалось того,, щоб грош!, зокрема й електронш, мали внутршню вартють, воно б залишилося на р!вн! середньов!ччя.
В економ!щ доводиться мати справу з трьома видами шформацц: науково-техн!чною, административною й !нформац!ею, яка циркулюе каналами економ1чного об1гу! передаеться за допомогою економ!чних вщносин, яю, як павутиння, покрили всю крашу ! з'еднують ви-робнич!, ф!нансов!, посередницьк!, торгов! шдприемства й оргашзацц (державш, кооперативш й приватн!) в еди-не цше. Ц! вщносини виражаються грппми та !ншими економ1чними категор!ями, в яких викристал!зована економ1чна шформацш, що вщображаедосвщлюдсько-го сп!лкування.
Внутршшя вартють грошей мала велике значения в умовах нерозвиненоеп обмшу ! вщсутносп розвинено! ринково! шфраструктури, насамперед банювсько! сис-теми.
Можна навести багато приклад!в з юторц р1зних краш, як ор!ентацш на внутршню вартють металевих грошей дозволяла розв'язувати складт питания, пов'я-заш з регулюванням грошового обцу.
У XVIII столгш в Англи р1зко постало питания щодо боротьби з псуванням ср!бних монет, технологш виготов-лення яких була недосконалою. Бшьшють з них виготов-лялися вручну, гхня форма! розм1ри не завжди вщповща-ли стандарту. Спокуса розбагатгш змушувала тисяч! про-стих людей, порад з фальшивомонетниками, я*а процв1та-ли в таких умовах, знецшювати грош!, що перебували в об!гу, обр!зуючи неставдартш монета по краях.
У таких умовах нормальне дшове життя було немож-ливе. Економ!чне становище Англи швидко попршува-лося.
У вщповщь уряд налагодив машинне карбування монет з! сталим вм!стом ср!бла. Однак нов1 монети не могли витюнита з об!гу стар!, осюльки кожний прагнув розплачуватися колишшми, неповнощнними грошима. Нов! ж монети англШщ вилучали з об!гу, переплавляли в злитки ! вивозили за кордон. У цих умовах для поря-тунку кра'ши треба було швидко замшити одразу всю грошову гоивку, що перебувала в об!гу.
Спочатку хотши провести реформу за рахунок гро-мадян. У цьому випадку обмш старих монет на нов1 мав
вщбуватися за вагою, тобто за реальною вартютю здано-го ср1бла. Однак реформаторам було ясно, що такий обмш розорить велику юлькють людей, бо на руки людина одержить суму, набагато меншу за той номшал, що був у не! колись, а величини борпв ! податив залишаться не-змшними. У виграш! вщ обмшу за вагою виявилися б т!льки велик! кредитори (особливо банки) ! державш чиновники, яю одержують фксовану винагороду.
1саак Ньютон, який працював директором монетного двору Англп, добився ухвалення р!шення щодо обмшу грошей за номшалом. В!н напол!г на тому, щоб оплату такого обмшу взяла на себе держава, яка фак-тично й довела крашу до кризи.
Зазнавши вщчутних втрат на початку реформи, уже через юлька роюв скарбниця, збираючи податки з1 зро-стаючого товарооб!гу, змогла не тшьки вщшкодувати щ варати, а й одержати великий дохщ.
1роии е перетвореною формою вартост! товару. Суспшьним процесом, ретортою, що перетворюе р!зн! товари в грош! е ринок, який згодом щ гропц перетворюе в товари. I так безперервно.
У грошах викристал!зований, зафшсований досвщ економ!чних вщносин. Ус! економ1чт категорн е згуст-ками цих економ1чних вщносин. 3 допомогою грошей вщбуваегься безл1ч р!зномаштних економ!чних перетво-рень ! налагодження численних зв'язюв.
У самих грошах, ххюй кушвельшй здатносп зако-дована величезна юльюсть шформацц, що вщображае економ!чт вщносини, яю в них викристал!зувались.
Те, що люди корисгуються гривнею, означав, що вони й не тшьки визнаюгь, а й створили. Бона не впала з неба, и не знайшли готовою.
Питания стосовно мехашзм!в кодування !нформацп всеб!чно висв!тив Шенон.
У людсьюй практичшй д!яльноси широко викори-стовуеться кодування, шифрування, застосовуються символи.
Коли б не було грошей, невщомою була б !'хня ку-швельна здатнють (варгють). Кожного разу пщ час обмшу товар1в доводилось би заново встановлювата вщносини не тшьки щодо кшькост! виручених грошей (як тепер це робиться), а й з приводу цшност1 (варгосй) самого отримуваного екв^валенту.
Завдяки наявноси т!е'1 чи гашо! грошово! одинищ при кожному акт! куп!вл1-продажу не доводиться заново створювати грошово! системи, а виходять з и наяв-ност!. I це полегшуе людсью стосунки.
Пщ час укладання договор!в товарообмшу керують-ся тим, що вже юнуе грошова система, що е гривня, яка мае певну кутвельну здатнють, що е впевненють у тому, що продаж товару пщприемцем не завдасть йому збитюв ! вар'псть реал!зовано! продукцп буде збережена у форм! отриманого екв!валента. Без гривш, без оргашзацп гро-шово-кредитно! системи, це було б неможливим. За вщсутност! всього цього в час гшершфпяци купоно-кар-бованець виявився нездатним забезпечити над!йнють то-варообмшних операцШ! повсюдно запроваджувався бартер.
Процес кодування економ!чних вщносин в еконо-м1чних категор!ях багатогранний ! вш не завершуеться виникненням грошей ! формуванням грошово-кредит-но! системи кра!ни.
Поруч з грошовим обком юнуе багато шших еко-ном1чних продев, яга Грунтуються на ньому, на сфор-мовашй грошово-кредитшй систем!.
На грошах базуеться узагальнююча оцшка вироб-лено! продукци. 3 !хньою допомогою визначаеться вар-тюна оцшка продукци, вираховуеться валова продукщя. Без них не можна було б в единому показнику виразити величезну юлыасть р1зномаштних товар1в (л!таюв, че-ревийв, авторучок, голок, м'яса, яець тощо).
Жоден пщприемець не може вести б1знесу, не зна-ючи кшцевих результата сво е! даяльнскт \ того, чи окуп-ляться затрата на виробництво, чи буде вщновлена вартють машин, обладнання, чи повернуться затрата на кушвлю сировини, на оплату пращ 1 яким буде кгаце-вий результат (прибуток) його дальность
Визначення в грошовШ форм! валово! продукци — це тонкий мехагазм економ1чних вщносин, а не штучний рахунковий захад, що застосовуетъся тшьки для л1чби.
Валова продукщя — це не простий статистачний показник, а важливий критерШ ощнки д1яльносп тдприемств, ефекгивносп ¡хнього функщонування, що враховуеться пщ час оподаткування, страхування, забез-печення важливих вщтворювальних процеав, замвден-ня вартосп реал1зовано1 продукци, амортазаци основ-них фощцв, вартост! сировини 1 матер1ал1В, затрат на зарплату тощо,
Уся промислова { сшьськогосподарська продукщя повинна бути закодована единим для вае! краши деся-тирозрядним цифровим шрифтом, який е одшею з ос-новних поширених систем числення з основою 10. Будь-яке число в шй можна представити за допомогою десяти символ!в-цифр: 0, 1, 2. 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Причому, цим цифрам надаеться р!зного значения, залежно вщ мюця зиаходження (позици).
Гропп тут використовуються у функци м!ри (утфь катора).
Шчба, рахунок — це цифрова мова. За и допомогою лггаки, барани, дитяч! ¡грашки перетворюються в сух!, прост! цифри, позбавлега будь-якого змюту. Ц1 цифри легко сумуються, вадшмаються, д!ляться, множаться. У щй л1чб1 вщображений великий досв1д людсько! цивш-!заци.
Визначення валово! продукци — не просто забава, не штучний, не сумюний з реальним життям, з дшсни-ми економ!чиими процесами захщ, що пов'язаний вик-лючно з облком ! статистикою, як це шода помилково твердять економюти, а сфера тонких, дшсних, реальних економ1чних процес!в, на яких базуеться цша система економ!чних вщносин.
МШ пщхвд не мае шчого спшьного з номшашстич-ною теор!ею фошей, представники яко! не бачать, що вартють грошам надае не держава, а економ!чш вщно-сини, об'ективний процес обмшу, що !х освячуе, запе-речуючи принципове положения стосовно грошей як перетворено! форми вартосп товару! зосереджують у вагу на правовШ, юридичшй сторон! оформления грошово! системи. У зародковШ форм! так! погляди вйникли давно. Ще в середн! вки псування монет виправдовувало-ся там, що грош! — умовний знак, створений державою. Основи ж номшипзму, як концепци, були закладеш в XVIII столгт в Англп фшософом Дж. Беркл! (16351753) ! економ1стом Дж. Стюартом (1712-1780). Внутр-ппня вартють грошей для них не мала значения, оскшь-ки в останшх бачили тшьки рахункову одиницю, умовний знак, свого роду щеальний масштаб з р!вними подь лами, що служить засобом встановлення пропорцй товарного обмшу. Щ погляди спиралися на факт обку не-повноцшних грошей, також на надання в теори винят-кового значения функци засобу обку.
Розширення масштаб1в використання паперових грошей сприяло поширенню номшалютичних концепций. Свого часу велику популярность набули зокрема погляди Г. Кнаппа, опубл!кован! в 1905 р. у книжщ «Державна теор!я грошей». Тут грош! виступають як умовш одинищ, що володноть певною цшшстю, яка забезпе-чуегься правовими нормами, що регулюють и використання.
Держава своею владою вводить в обк грошов! одинищ, дае !м найменування, визначае ном!нал. Г. Кнапп зшмае проблему внутршньо! варгосй грошей! зам!нюе и кушвельною спроможшстю, шакше кажучи там, яку кшькють товар!в можна купити за грошову одиницю. Паперов! фопп в його трактовщ виступають як «харталь-ний» (встановлеиий харт!ею, законом) гоштжний зас1б. Шзнше на хартальыу природу фошей вказував Дж. -Кейнс.
Кр!м правово! штерпретацГ! номшал1зму юнуе! його економ!чний вар!ант, згщно з яким цшюсть умовних рахункових знаюв виводиться з '¿хнього функщонування в товарному обмин.
Хто! як надае кредитним фошам економ1чну силу, а отже, й вартють? Не держава, а реальний економ!чний процес-обмш, реапьш економ!чн! вщиосини. Держава ж за допомогою правових норм, закошв надае !м юридич-но! форми. Це ж вщноситься й до паперових фошей, яю не е простим, випущеним державою шматочком паперу, а освяченим ринком, економ1чними вщносинй-ми загадковим феноменом.
