CC BY
33
SOME ISSUES OF THE DEVELOPMENT OF PUBLIC
HEALTH IN UKRAINE
Hushchuk I.V.
ДЕЯК1 ПИТАННЯ РОЗБУДОВИ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ
ГУЩУК 1.В.
Нацiональний унiверситет «Острозька академiя», м. Острог
УДК 614
Ключовi слова: здоров'я, людина, захворюванiсть, профiлактика, система громадського здоров'я.
доров'я населення е одшею з найб1льших ц1нностей суспУпь-ства i основним критер1ем якост1 життя населення. На мiжнародному рiвнi це по-значено в бвропейському стратепчному планi «Здо-ров'я-2020: основи бвро-пейськоУ полiтики на пщтрим-ку дм держави i суспiльства в штересах здоров'я i благопо-луччя». Зазначенi положення також декларуе Конститу^я УкраУни, у статтi 3 якоУ визначено: «Людина, уу життя i здоров'я, честь i гiднiсть, не-доторканiсть i безпека визнаються в УкраУт найви-щою соцiальною цЫнютю».
Водночас реальнi демогра-фiчнi показники краУни з початку 1990-х роюв мають тенденци до попршення.
За даними бвропейського регiонального бюро Всесв^-ньоУ оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), сучасний стан здоров'я населення УкраУни характеризуеться вкрай висо-кими показниками захворюва-
ност та смертностi, низьким рiвнем тривалостi життя, вщ-сутнiстю можливост отриму-вати належну медичну допо-могу.
Так, середня тривалiсть життя в УкраУт на 5 роюв нижча, нiж в бвропейському репош i на 9 рокiв нижча, тж у краУнах бвропейського Союзу. За даними Державного коми тету статистики УкраУни, лише 15% загальноУ кiлькостi наших громадян е старшими за 65 роюв.
Порiвняно з краУнами 6в-ропи смертнiсть населення в УкраУт практично вдвiчi вища (у 2014 роцi — 14,7 випадюв на 1000 населення проти 6,7 у краУнах-членах бвропей-ського Союзу). При цьому смертнiсть через серцево-судиннi захворювання е одт-ею з найвищих у свiтi та стано-вить 67,3% у структурi загальноУ смертности а смертнiсть через онколопчт захворювання — 13,3% (дан МОЗ УкраУни за 2014 рк). Фактично цi класи
НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ РАЗВИТИЯ ОБЩЕСТВЕННОГО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ Гущук И.В.
Национальный университет "Острожская академия", г. Острог
Целью данной работы является анализ современного состояния развития общественного здравоохранения в Украине. Материалы и методы исследования.
Материалом исследования послужили статистические отчеты о состоянии здоровья населения Украины, показатели деятельности отечественной системы здравоохранения, концептуальные документы по ее реформированию и нормативные базы документов международных и региональных организаций, публикаций из опыта профилактики инфекционных и неинфекционных заболеваний в других странах с фукционирующей системой общественного здравоохранения. В работе были использованы такие методы: библиографические, исторические, аналитические, сравнительные и метод системного подхода.
Результаты. Центральное место в европейском стратегическом плане «Здоровье-2020: основы европейской политики в поддержку действий государства и общества в интересах здоровья и благополучия" уделяется охране здоровья населения. Современное состояние здоровья населения Украины (по данным Европейского регионального бюро ВОЗ) характеризуется очень высокими показателями заболеваемости и смертности, низкой продолжительности жизни, отсутствием возможности получить надлежащую медицинскую помощь. Выводы. Ситуация, сложившаяся в сфере общественного здоров'я, на государственном уровне приобретает чрезвычайный характер и несет угрозы национальной безопасности, которая осложняется отсутствием осознанного отношения граждан к необходимости ведения здорового образа жизни. При этом система здравоохранения сосредоточивает свое внимание преимущественно на лечении и почти не уделяет внимания профилактике болезней. Ключевые слова: здоровье, человек, заболеваемость, профилактика, система общественного здравоохранения.
© Гущук 1.В. СТАТТЯ, 2016.
75 Environment & Health №4 2016
SOME ISSUES OF THE DEVELOPMENT OF PUBLIC HEALTH IN UKRAINE Hushchuk I.V.
"Ostroh Academy" National University, Ostroh
Objective. Analysis of the current state of the development of public health in Ukraine. Materials and methods. In research we used the statistical reports on the state of health of the population of Ukraine, indices of the activity of national public health system, conceptual documents on its reformation and regulatory framework of the documents of international and regional organizations, publications on the experience of the prevention of infectious and non- infectious diseases in other countries with the operating system of public health. We used the following methods: bibliographical, historical, analytical, comparative, and systematic ones.
Results. Central place in the European strategic plan "Health-2020: Fundamentals of European
Policy in Support of Actions of the State and Society in the Interests of Health and Well-Being" is given to the population health protection. The current state of health of the Ukrainian population (according to the data of the WHO Regional Office for Europe) is characterized by the very high rates of morbidity and mortality, low life expectancy, lack of the opportunities to receive an appropriate medical care.
Conclusions. The situation in the sphere of public health at the state level assumes an extraordinary character and brings a threat to the national security which is complicated by the lack of conscious attitude of the citizens to the need of the introduction of a healthy lifestyle. With this provision a health care system concentrates its attention on the treatment and doesn't almost give consideration for the prevention of diseases.
Keywords: health, man, incidence, prevention, public health systems.
хвороб визначають 80% щорiчних втрат населення УкраУни.
Вдвiчi вищим за краУни бвропейського Союзу е й рiвень малюковоУ смертности що вважаеться одним з основних показниюв якост роботи системи охорони здо-ров'я.
При цьому показник природного приросту населення в УкраУш залишаеться вщ'ем-ним, а сумарний коефщент народжуваност становить лише 1,5 дитини на одну жшку, тодi як для досягнення рiвня простого вщтворення населення вш мае становити 2,1.
Мета роботи полягае в ана-лiзi сучасного стану розбудови системи громадського здо-ров'я (СГЗ) в УкраУт.
Матерiали i методи до-слщжень. Матерiалом до-слщжень служили статистичш зв™ про стан здоров'я населення Укра'ши, показники дiяльностi втизняноУ системи охорони здоров'я, концепту-альш документи з II реформу-вання та нормативно-правова база, документи мiжнародних i регюнальних оргашзацм, пуб-лкацп з досвiду попередження iнфекцiйних та нешфекцмних захворювань в iнших краУнах на засадах системи громадського здоров'я.
У робот використовувалися бiблiографiчний, iсторичний, аналiтичний, порiвняльний методи та метод системного пiдходу.
Результати дослщження та Ух обговорення. Проблеми здоров'я населення, х причи-
ни та соц/ально-економ/чн! насл/дки. Генеральна Асам-блея Оргашзацп Об'еднаних Нацм ще у вереснi 2011 року прийняла юторичне рiшення i полiтичну декларацю про про-фiлактику та боротьбу з нен фекцiйними захворюваннями, визначивши прiоритетним на-прямом у цм сферi боротьбу з серцево-судинними захворюваннями, дiабетом, захворюваннями оргашв дихання i раком.
Ця деклара^я е чiткою озна-кою того, що свтове ствтова-риство i лiдери держав усви домлюють руйшвну роль нен фекцiйних хвороб в усьому свт та необхiднiсть ршучих дiй щодо II максимально мож-ливого зменшення [1].
Вкотре Програмою дiяльно-стi Кабiнету Мiнiстрiв УкраУни, затвердженою Постановою ВерховноУ Ради УкраУни вiд
11.12.2014 р. № 26^Ш та Стратегiею сталого розвитку "УкраУна-2020", затвердженою Указом президента УкраУни вщ
12.01.2015 р. №5/2015, реформу охорони здоров'я визначено одним з прюритет-них напрямiв державноУ полi-тики.
Актуальнiсть такоУ реформи е безсумшвною, оскiльки ця надзвичайно важлива сфера суспiльного життя багато роюв поспiль потерпае через непо-слщовну соцiально-економiч-ну полiтику та, на вщмЫу вiд iнших галузей, практично повнютю продовжуе функцю-нувати за застартою, неефек-тивною моделлю управлшня та фiнансування.
Протягом останнiх роюв, незважаючи на високi загальнi витрати, система охорони здоров'я не здатна адекватно протистояти зростанню за-хворюваност, захистити гро-мадян вщ надмiрних витрат на лкування.
На жаль,, серед населення краУни нинi не розвинене усви домлення громадянами вщ-повiдальностi за свое здоров'я та необхщност здорового способу життя. Нера-цюнальне харчування, спожи-вання неякюноУ питноУ води, масове нехтування заняттями фiзичною культурою i спортом, пияцтво, тютюнопалшня та iншi шкiдливi звички для багатьох украУн^в е нормою життя.
При цьому система охорони здоров'я зосереджуе свою увагу переважно на лкуванш i майже не придiляе уваги про-фiлактицi хвороб.
I хоча, за даними державноУ статистики, на систему охорони здоров'я закладено майже 7,4% обсягу ВВП УкраУни, що перевищуе показники деяких краУн бвропейського Союзу, якють лку-вальноУ допомоги залишаеться на низькому рiвнi i поступа-еться переважнш бiльшостi краУн европейського репону.
Пiсля пiдписання 2014 року Угоди про асо^ацю мiж УкраУною та бвропейським Союзом, УкраУна, обравши евроштеграцмний вектор, мала забезпечити поступове наближення до европейських стандартв в охоронi здоров'я шляхом здмснення системно-
№ 4 2016 Environment & Health 76
to peфopмyвaння гaлyзi, cпpя-мoвaнoгo нa cтвopeння ^CTe-ми, opieнтoвaнoï нa пaцieнтa, cпpoмoжнoï зaбeзпeчити мв-дичнe oбcлyгoвyвaння ycix гpoмaдян Укpaïни нa piвнi poз-винутих eвpoпeйcьких дepжaв. Opieнтиpoм peфopми бyлo визнaчeнo пpoгpaмy Gвpo-пeйcькoгo ^юзу '^po-пeйcькa cтpaтeгiя здopoв'я-2020".
Oднaк нeзвaжaючи нa зaдeк-лapoвaнy дepжaвoю вaжли-вicть здiйcнeння cиcтeмнoгo тa кoмплeкcнoгo peфopмyвaн-ня cфepи oхopoни здopoв'я Мiнicтepcтвo oхopoни здo-poв'я Укpaïни peaлiзye дep-жaвнy пoлiтикy y цьoмy нaпpя-мi вкpaй нeдocтaтньo тa бeз-cиcтeмнo.
Дo цьoгo пpaктичнo нe зpy-шилocя з мepтвoï тoчки питaння cтвopeння eдинoгo мeдичнoгo пpocтopy, щo np^ звoдить дo нeeфeктивнoгo викopиcтaння i бeз тoгo вкpaй oбмeжeних кoштiв дepжaвнo-ro бюджeтy.
Знaчнi нeдoлiки мaють мicцe в iнфopмaцiйнo-poз'яcню-вaльнiй тa пpocвiтницькiй poбoтi, y хoдi якoï мaють дocтyпнo тa oбфyнтoвaнo виcвiтлювaтиcя змicт зaхoдiв щoдo peaлiзaцiï peфopми y cфepi oхopoни здopoв'я тa ïï oчiкyвaнi peзyльтaти.
Свiтoвa пpaктикa oхopoни здopoв'я пpoтягoм XIX-XX cto-лiть виpoбилa юль^ мoдeлeй opгaнiзaцiï cиcтeми мeдичнoï дoпoмoги.
Пpи цьoмy cпiльний нaпpя-мoк eвoлюцiï нaцioнaльних cиcтeм oхopoни здopoв'я пoв'язaний з пoшyкoм шн-cтpyктивних piшeнь y плoщинi пpaктичнo пpoтилeжних тeн-дeнцiй.
З oднoгo 6o^, в ycix кpaïнaх cпocтepiгaeтьcя no^^e зpocтaння вapтocтi мeдичниx пocлyг, викликaнe oб'eктив-ним ycклaднeнням пpoфeciй-нoï дiяльнocтi, здopoжчaнням мeдичнoï aпapaтypи, мeдикa-мeнтiв тoщo.
З iншoгo 6o^, ypяди бть-шocтi кpaïн зд^нюють пoлi-тику, cпpямoвaнy нa зaбeзпe-чeння coцiaльнoï cтaбiльнocтi i зaдoвoлeння ocнoвниx жит-тeвиx пoтpeб гpoмaдян нeзa-лeжнo вiд ïxньoгo мaйнoвoгo cтaнy [2].
Анaлiз шляxiв peфopмyвaння cиcтeми oxopoни здopoв'я y
cвiтi cвiдчить, щo мoжливi вapiaнти пepexoдy дo oднieï з вiдoмиx мoдeлeй a6o e нe-пpийнятними для Укpaïни, a6o нe мoжyть бути peaлiзoвaними eкoнoмiчнo. Тoмy для peфop-мyвaння гaлyзi нeoбxiднo знaйти нoвe кoнcтpyктивнe piшeння, щo вpaxoвye peaлiï нaшoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cитyaцiï.
Пpи цьoмy нeoбxiднo виpi-шити тpиeдинe зaвдaння:
□ пpивecти cиcтeмy oxopo-ни здopoв'я y вiдпoвiднicть дo нoвиx eкoнoмiчниx тa пoлiтич-них yмoв кpaïни;
□ вpaxyвaти cвiтoвi тeндeн-цiï poзвиткy oxopoни здopoв'я тa пepeдoвi пoлiтики y цiй галуз^
□ y пepexiдний пepioд нe-oбxiднo збepeгти пepeвaги мoдeлi Сeмaшкa M.O. пepeд iншими cиcтeмaми шляxoм нaдaння пepeвaги пpoфiлaк-тичнiй мeдицинi.
Як вищe вкaзyвaлocь, Укpaïнa, пiдпиcaвши y пepшo-му пiвpiччi 2014 po^ пaкeт дoкyмeнтiв npo acoцiaцiю з 6вpocoюзoм, взялa нa ce6e низку пoлiтичниx i coцiaльнo-eкoнoмiчниx зoбoв'язaнь. Ce-peд них — пoбyдoвa нoвoï Haцioнaльнoï cиcтeми oxopo-ни здopoв'я, в ocнoвi яш!' лeжить opгaнiзaцiя гpoмaдcь-кoгo здopoв'я, щo бaзyeтьcя нa зacaдax пpeвeнтивнoï (npo-фiлaктичнoï) мeдицини i cпpя-мoвaнa нa пoпepeджeння виникнeння xвopoб, пpoдoв-жeння aктивнoгo життя i змщ-нeння здopoв'я людини як пepeдyмoви cтaлoгo poзвиткy тa eкoнoмiчнoгo зpocтaння [3], ocнoвнi нaпpямки яких визнaчeнi Вcecвiтньoю oprarn-зaцieю oxopoни здopoв'я (Рeзoлюцiя EUR/RC61/R2 дo "6вpoпeйcькoгo плaнy дiй зi змiцнeння пoтeнцiaлy тa пocлyг oxopoни гpoмaдcькoгo здopoв'я" [4]:
ЗДОРОВ'Я НАЦ11 =
□ eпiднaгляд тa oцiнкa cтaнy здopoв'я i блaгoпoлyччя нace-лeння;
□ мoнiтopинг тa peaгyвaння нa нeбeзпeки для здopoв'я, y т.ч. пpи нaдзвичaйниx cитya-цiяx y гaлyзi oxopoни здopoв'я;
□ зaxиcт здopoв'я, вклю-чaючи зaбeзпeчeння бeзпeки дoвкiлля, npa^, xapчoвиx npo-дyктiв тoщo;
□ змiцнeння здopoв'я, вклю-чaючи вплив нa coцiaльнi дeтepмiнaнти i cкopoчeння нepiвнocтeй зa пoкaзникaми здopoв'я;
□ пpoфiлaктикa xвopoб, включaючи paннe виявлeння пopyшeнь здopoв'я;
□ зaбeзпeчeння cтpaтeгiч-нoгo кepiвництвa в iнтepecax здopoв'я i блaгoпoлyччя;
□ зaбeзпeчeння cфepи cyc-пiльнoï oxopoни здopoв'я ^a-лiфiкoвaними кaдpaми дoc-тaтньoï чиceльнocтi;
□ зaбeзпeчeння cтiйкиx opгaнiзaцiйниx CTpy^yp i фи нaнcyвaння;
□ iнфopмaцiйнo-poз'яcню-вaльнa дiяльнicть (aдвoкaцiя), кoмyнiкaцiя тa coцiaльнa мoбi-лiзaцiя в iнтepecax здopoв'я;
□ cпpияння poзвиткy дo-cлiджeнь y гaлyзi cycпiльнoï oxopoни здopoв'я для нayкo-вoгo oбфyнтyвaння пoлiтики i пpaктики.
Якщo дo ocтaнньoгo 4acy зaзнaчeнi питaння ^ю чи iншoю мipoю нaлeжaли кoмпeтeнцiï дepжaвнoï caнiтapнo-eпiдeмio-лoгiчнoï cлyжби (ДСЕС), то нин вoни e cклaдoвoю cиcтeми rpo-мaдcькoгo здopoв'я i вiдпoвiднo дo цьoгo нeвaжкo пepeдбaчити дoцiльнicть для ïx peaлiзaцiï викopиcтoвyвaти нe лишe pero-мeндaцiï BOO3, aлe й нaкoпичe-ний вп"чизняний дocвiд.
Ha жaль, y peзyльтaтi дiй ypя-дoвиx ycтaнoв ocтaннix poкiв cиcтeмa бaзoвиx зacaд пpoфi-лaктичнoï мeдицини бyлa фaк-тичнo зpyйнoвaнa. Цe нe дae
77 Environment & Health №4 2016
змоги адекватно реагувати на шкiдливий вплив факторiв середовища життедiяльностi людини та УУ здоров'я, що при-зводить до попршення саш-тарно-епiдемiчноy ситуаци на мiсцевому, регiональному та нацюнальному рiвнях. Особ-ливу тривогу у фахiвцiв викли-кае факт збтьшення частоти групових iнфекцiйних захво-рювань серед населення з водним та харчовим шляхом передач^
Стрiмка втрата висококвали фiкованих та досвщчених фахiвцiв у галузi профтактич-ноУ медицини, на пiдготовку яких держава витратила десятки роюв, унеможливлюе ком-плексне виконання основних оперативних функцм гро-мадського здоров'я, тодi як вони могли б стати кадровим мобiлiзацiйним ресурсом на перехщний перiод при розбу-довi системи громадського здоров'я [5].
Таким чином, система охо-рони громадського здоров'я, яка приходить на замшу староУ профтактичноУ системи ДСЕС, як галузь сусптьноУ дiяльностi мае включати двi основнi взаемопов'язанi ком-поненти - медичну та со^аль-ну, розробка яких передбачае вжиття заходiв, необхiдних суспiльству i спрямованих на зменшення захворюваностi та смертностi, збтьшення трива-лостi життя та активного довгол^тя людей.
Це може бути досягнуто шляхом з'ясування причинно-наслщкового характеру фор-мування стану здоров'я насе-лення, за результатами чого розбудовуеться дiяльнiсть медичноУ служби: профтактичноУ (первинна профтакти-ка) та лкувальноУ (вторинна профiлактика). Дониш профи лактична функцiя складала основу дiяльностi ДСЕС, була спрямованою на усе населен-ня i забезпечувала поперед-ження порушення здоров'я шляхом виявлення та усунен-ня дм шкiдливих патогенетич-них факторiв довктля, способу життя та оздоровлення умов життедiяльностi насе-лення.
Отже, вщповщно до цього профiлактична функцiя сис-теми охорони громадського здоров'я мае включати надан-ня як Ыдивщуальних, так i сус-
Рисунок
Мiжгалузеве та мiжсекторальне партнерство мiж владою та громадянським суспiльством за принципом ГГ "Охорона здоров'я в ycix полiтиках держави"
Каб1нет М1н1стр1в УкраГни
М1н1стерство охорони
здоров я
Нацюнальна академ1я медичних
наук, науково-досл1дн1 !нститути
Органи влади та
мюцевого самоврядування
М1н1стерства та шш1 ЦОВВ
Громадяни
Суб'екти господарськоГ д1яльност1
п1льних послуг населенню на нацюнальному, регюнальному та м1сцевому р1внях, а також здмснювати заходи, що впли-вають на орган1зац1ю д1яльност1 шших галузей (м1н1стерств, держком1тет1в, держслужб, агенцм та 1н.). При цьому необхщно прид1ляти увагу соци альним, еколопчним та еконо-м1чним детерм1нантам здоров'я i закр1пити законодавчо принцип «Охорона здоров'я в ycix полтиках держави» *.
Закон про громадське здоров'я мае передбачати ком-плексне реформування скла-дових системи охорони здоров'я, забезпечення надання послуг на рiвнi розвинених европейських держав, вщпови дати намiрам наближення до законодавчих, нормативних та адмшютративних аклв дер-жав-членiв 6С, якi визначенi програмою «бвропейська стратепя здоров'я-2020» та iншими стратегiчними документами, що формують поли тику у сферi охорони здоров'я.
З шшого боку, ефективнiсть реалiзацií цього питання по-в'язана з проведенням адми нiстративно-територiальноí реформи та визначенням ролi i мюця громадського здоров'я на усiх рiвнях управ-лiння (мiсцевому, регюналь-ному та нацюнальному).
Водночас необхщно адапту-вати юнуючу нацiональну нор-мативно-правову базу до вири шення нових завдань у сферi охорони громадського здоров'я, а також ii систематиза-цií та корекцií вщповщно до вимог ВООЗ та бС тощо.
Причому реалiзацiю цих складних питань мае здмсню-вати МОЗ та НАМН Укра'Уни у тюнш спiвпрацi шляхом мiж-галузевого та мiжсектораль-ного партнерства мiж владою та громадянським суспть-ством за принципом "Охорона здоров'я в уЫх полiтиках держави" (рисунок).
Водночас необхщно вжити заходи з запровадження спе-^альносл та спецiалiзацií «громадське здоров'я» та впровадити вщповщш нав-чальнi програми базовоí та тслядипломно'У освiти. Для цього термшово внести змiни до Постанови КМУ вщ 29.04.2015 р. № 266 «Про затвердження перелку галузей знань i спец1алы-юстей, за
№ 4 2016 Environment & Health 78
Виш1 I-IV р1вн1в акредитацГГ
якими здiйcнюeтьcя пщгатов-кa фaxiвцiв вищoï ocвiти» щoдo дoдaткoвoгo включeння дo пepeлiкy cпeцiaльнocтeй y гaлyзi «Oxopoнa здopoв'я» cпeцiaльнicть «Гpoмaдcькe здopoв'я».
Bpaxoвyючи пpaктичний дocвiд, кaдpoвe тa мaтepiaль-нo-тexнiчнe зaбeзпeчeння ДСЕС нa пepexiдний пepioд peфopмyвaння (2016-2020), мoжливo cтвopити нaцioнaль-ну iнcтитyцiю y виглядi Служби гpoмaдcькoгo здo-poв'я y cклaдi MO3, якa з 2020 poкy пicля пiдгoтoвки тa випycкy фaxiвцiв зa cne^-aльнicтю «Гpoмaдcькe здo-poв'я» тpaнcфopмyeтьcя y нaцioнaльнe Агeнтcтвo rpo-мaдcькoгo здopoв'я (з мaкcи-мaльним oбмeжeнням шнт-poльнo-нaглядoвиx тa знaч-ним poзшиpeнням мoнiтopин-гoвиx тa eкcпepтниx фyнкцiй).
Висновки Пpoблeми, щo icнyють нинi y cфepi гpoмaдcькoгo здopoв'я, cтвopюють зaгpoзy нaцioнaль-шй бeзпeцi дepжaви i пoтpe-бують нeгaйнoгo виpiшeння.
Рoзбyдoвa cиcтeми rpo-мaдcькoгo здopoв'я в Укpaïнi мoжливa лишe чepeз poзpoбкy i зaтвepджeння вiдпoвiднoï Кoнцeпцiï, Cтpaтeгiï, Плaнy дм тa Зaкoнy i впpoвaджeння бaзoвoгo пpинципy "Oxoрoнa здoрoв'я в ycix пoлiтикax дeр-жaви". Для ^oro нeoбxiднo opгaнiзyвaти тa пpoвecти пoпepeдню oцiнкy нaявнocтi cильниx тa а^бких cтopiн щoдo бaзoвиx зaдaч ГЗ, caмo-oцiнкy викoнaння ocнoвниx 10 oпepaтивниx функций y cфepi ГЗ ^a мeтoдичним iнcтpyмeн-тapieм еРБ BOOЗ).
Heoбxiднo тepмiнoвo вжити зaxoди з зaпpoвaджeння cne-цiaльнocтi тa cпeцiaлiзaцiï «Гpoмaдcькe здopoв'я» тa впpoвaджeння вiдпoвiдниx нaвчaльниx пpoгpaм бaзoвoï тa пicлядиплoмнoï ocвiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рeзoлюцiя «кpyглoгo cto-лу»: «Рoзвитoк cиcтeми rpo-мaдcькoгo здopoв'я в Укpaïнi» 22.04.2016 p., м. Кшв (Юзм^т oxopoни здopoв'я Bepxoвнoï Рaди Укpaïни) [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтyпy: https://drive.
google.eom/file/d/0B_Q9xEu1X ekzbFdOblFhbmNTTGs/view
2. Гущук I.B. Дo питaнь poз-бyдoви нoвoï мoдeлi нaцio-
79 Environment & Health №4 2016
Ha.bHoi CMCTeMM oxopoHM 3go-poB'q // MwcTe^TBo .kyBaHHa. - 2016. - № 1-2. - C. 28-30.
3. npoeKT Ha^oHa.bHoi CTpaTerii no6ygoBM HOBoi CMCTeMM oxopoHM 3gopoB'a
yKpaiHM Ha nepiog 20152025 pp. [E.eKTpoHHMM pecypc]. - PexMM gocTyny: http://healthsag.org.ua/wp-content/uploads/2014/1l/Proe kt-Strategiyi-reformi_OZ.pdf
4. EBponeMCKMM n.aH gefi-ctbmm no yKpen.eHMra noTeH-
M yc.yr o6^ecTBeHHoro 3gpaBooxpaHeHMq / EBponefi-CKMM perwoHa.bHHM KoMMTeT B03 ^.eKTpoHHbm pecypc]. -PexMM gocTyna:
http://www.euro.who.int/_data
/assets/pdf_file/0008/171773/
RC62wd12rev1-Rus-
updated.pdf
5. ry^yK I.B. flo nMTaHHA Kag-poBoro 3a6e3neneHHq cMCTeMM oxopoHM rpoMagcbKoro 3go-poB'q // flepxaBHe ynpaB.iHHa .ragcbKMMM pecypcaMM y c^epi oxopoHM 3gopoB'q b yKpaiHi: MaTep. HayK.-npaKT. koh$. (KmIb, 23.03.2016 p.) / 3a 3ar. peg. IO.B. KoB6acraKa,
B.M. KHfl3eBMHa, H.O. BacraK. -KMIB, 2016. - C. 52-54.
REFERENCES
1. Rezoliutsiia «kruhloho stolu»: «Rozvytok systemy hro-madskoho zdorovia v Ukraini» 22.04.2016 (Komitet okhorony zdorovia Verkhovnoi Rady Ukrainy) [Resolution of "Round Table": "Development of the System of Public Health in Ukraine", April 22, 2016 (Committee for Public Health Protection of the Verkhovna Rada of Ukraine)]. Available at : https://drive.google.com/file/ d/0B_Q9xEu1XckzbFd0blFhbm NTTGs/view (in Ukrainian).
2. Hushchuk I.V. Mystetstvo likuvannia. 2016 ; 1-2 : 28-30 (in Ukrainian).
3. Proekt Natsionalnoi strate-hii pobudovy novoi systemy okhorony zdorovia Ukrainy na period 2015-2025 [Draft of the National Strategy for the Construction of the New System of Public Health Protection in Ukraine for 2015-2025]. Available at :
http://healthsag.org.ua/wp-content/uploads/2014/11/Proe kt-Strategiyi-reformi_OZ.pdf (in Ukrainian).
4. WHO Regional Office for Europe European Action Plan for Strengthening Public Health Capacities and Services. Available at :
http://www.euro.who.int/_data
/assets/pdf_file/0008/171773/
RC62wd12rev1-Rus-
updated.pdf
5. Hushchuk I.V. Do pytannia kadrovoho zabezpechennia systemy okhorony hromadsko-ho zdorovia [On the Issue of Staff Ensuring of the Public Health Protection System]. In : Derzhavne upravlinnia liud-skymy resursamy u sferi okhorony zdorovia v Ukraini : materialy konferentsii
[State Management of Human Resources in the Sphere of Public Health Protection in Ukraine : Proceedings of the Conference]. Kyiv ; 2016 : 5254 (in Ukrainian).
HafliMwno go pegaK^Ï 14.08.2016
* - "Oxoрoнa здoрoв'я в ycix пoлiтикax дeржaви " - зaгaльнoнaцio-нaльний (зaгaльнoдeржaвний) принцип визнaння прioритeтнocтi бeзпe-ки y питaнняxжиття i здoрoв'я людини, бeзпeчнoгo ceрeдoвищa ÏÏжит-тeдiяльнocтi пeрeд 6удь-якими ншими iнтeрecaми i цлями y cфeрi roc-пoдaрcькoï дiяльнocтi, фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa нa зacaдax збaлaн-coвaнoгo рoзвиткy.
Вживaeтьcя yрoзyмiннi mro, щo "здoрoв'я"якпoняття включae 6aram рiзнoмaнiтниx знaчeнь. G cклaдним. ^ бaгaтoгрaннa, y т.ч. фШ^ф-cb^ кaтeгoрiя, щo Micm^ нe тльки мeдикo-бioлoгiчнi, aлe й coцiaльнi тa eкoнoмiчнi acпeкти.
3aдaнимиВООЗ, дo фaктoрiвризику, вд якиxзaлeжить cтaнздoрoв'я нaceлeння, нaлeжaть мeдичнi фaктoри (яю^ь тa cвoeчacнicть мeдичнo-ro oбcлyгoвyвaння), щo впливaють тльки нa 8-10%, гeнeтичнi - нa 1822%, фaктoри, щo пoв'язaнi зi cпocoбoм життя - 49-53%, зi cтaнoм дoвкiлля - 17-20%. To6m здoрoв'ялюдини мaйжe нa 70% зaлeжить вд 6ara^ox чинниюв, нa бiльшicть з якиx МОЗ нe Mae прямoгo (бeзпoce-рeдньoгo) впливу.
