CC BY
11
1НФОРМАТИКА
УДК 53
Надiя БАЛИК, Сергш МАРТИНЮК ДЕЯК1 АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ П1ДРУЧНИК1В У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Актуальтсть модертзацл сучасно! системи осв1ти обумовлена тим, що нов! умо-ви iснування людства у XXI столiттi висувають низку принципово нових вимог. Одт-ею з них е неперервнiсть процесу навчання, що буде продовжуватися протягом усього життя людини. Тшьки так можна адаптуватися до змiн технолопчних iнновацiй, що вимагатимуть удосконалення знарядь пращ, а також li змюту.
Iнформатизацiя освiти покликана розв'язувати щ завдання рiзними шляхами, одним i3 яких е iнструментально-технологiчний напрям. У його рамках передбачаеться шформащйна пiдтримка освiтнього процесу необхiдними базами даних i знань, що збе-рiгаються в автоматизованих iнформацiйних системах, електронних бiблiотеках тощо.
У сферi шформащйно! пiдтримки освiтнього процесу найбшьшого розвитку одержали так зват електроннi бiблiотеки, як! мiстять бази даних освггньо! шформацл, на-вчальних комп'ютерних програм, а також електронш тдручники. Вони представляють собою нов! види навчальних поибнишв, спецiально тдготовлених для освии та само-освии особистосп на основ! досягнень мультимедшно! техшки та педагопчно! науки.
Нами, зокрема, розробляються електронт п1дручники для студенпв четвертого та п'ятого курив ф!зико-математичного факультету (спещальносп «Математика та шфо-рматика», «Ф!зика та шформатика») !з таких дисциплш: «Методика викладання шфор-матики», «Використання сучасних шформащйних технологш у навчальному процесЬ), «Чисельш методи». У процес апробацп та використання вони, безумовно, будуть вдос-коналюватися, поповнюватися новими матер!алами, а також модиф!куватися з! змшою програмного забезпечення. Доступ до цих тдручнишв можливий !з будь-якого комп'ютера локально! мереж! утверситету, а також за допомогою сайту утверситету — i засобами мереж! Internet. Електронт поибники включають:
• тексти лекцш;
• завдань до практичних та лабораторних робщ
• тексти програм, лггературу;
• питання, що виносяться на екзамен;
• завдання для шдиыдуально-дослвдно! роботи студенпв;
• кращ! зразки виконання практичних робщ
• навчальт уроки- лекцп з вивчення окремих тем;
• завдання з комп'ютерно! практики.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
143
Для створення електронних пiдручникiв використовувались рiзноманiтнi засоби
— Ыш1-документи з використанням сучасних технологiй.
Пiд час проходження комп'ютерно! практики студенти четвертого курсу одержу-вали завдання створити електронний пiдручник для вивчення одте! з тем курсу шфор-матики. На п'ятому курсi при вивчент курсу «Використання сучасних iнформацiйних технологш у навчальному процесс» студенти мають можливiсть перетворити «статично» тдручники у «динамiчнi», доповнивши !х рухомими зображеннями, анiмацiйними роликами тощо. Окремi студенти продовжують роботу i тд час написания дипломних робiт iз розроблення електронних п1дручник1в iз фахових дисциплiн.
За результатами роботи плануеться створення бiблiотеки мультимедiйних про-грам, виконаних студентами, послугами яко! зможуть скористатися й учителi загально-освитх шк1л.
УДК 378
Катерина БАРЦ1ХОВСЬКА ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ МАТЕР1АЛ1В НА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТТЯХ З 1НФОРМАТИКИ
Сучасний навчальний процес характеризуеться неухильним зростанням шформа-тивно! насиченостi кожного заняття. Тому перед викладачем iнформатики виникае не-обхiднiсть у подоланнi протирiччя мiж вiдиосно великими витратами часу на вивчення нового матерiалу з одного боку, та потребою оперативно перевiрити знання студенлв, з шшого.
Як правило, викладач витрачае бшьше часу, навчальних зусиль на тдготовку i проведення такого етапу комбшованого заняття, як засвоення нових знань, тодi як ме-тодичний рiвень перевiрки знань студенлв не тшьки дае можливiсть викладачу корек-тувати навчальний процес, одержувати iнформацiю про рiвень засвоення матерiалу, але i спонукае студентiв до постшно! i систематично! п1дготовки до кожного заняття, ви-ступае важливим засобом i для 1х власного самоконтролю та самоощнки.
Звичайно, певна роль при цьому повинна вiдводитися роботi в системi «викладач
— студент» при традищйному опитуваннi у процесi шдив^ально! чи фронтально! бе-сiди, оскшьки в цьому випадку викладач мае можливють при безпосередньому сп1лку-ванш якиайповнiше виявити знання i загальний iнтелектуальний рiвень студента. Але, на жаль, така форма е неперспективною у плат великих витрат часу i вiдносно незнач-но! шлькосп виставлених оцiнок.
Велике значення у зв'язку iз сказаним мае належне методичне забезпечення пере-вiрки знань студенлв, використання рiзноманiтних форм ще! перевiрки. 1х варiатив-нiсть залежно ввд дидактичного призначення кожного заняття та мюця цього значення при вивченш конкретно! теми.
144
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
