CC BY
152
УДК 676.072-05
РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТ1В ЯК НАПРЯМКУ ДИФЕРЕНЩАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ
ТРАНСПОРТ1
Сиволовська О.В., к.е.н., доцент, Шаля О.Г., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В сmаmmi розглянутi питання впровадження туристичних поiЗдiв як напрямку диференцiацii дiяльностi залгзниць. Наведена грунтовна порiвняльна характеристика залгзничного туризму
Ключовi слова: транспортний тур, турпродукт, диференщацш, собiвартiсть, оргатзацш туристичног дiяльностi
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими та практичними завданнями. В сучасних умовах розвитку вщносин на транспортному ринку транспортним
щдприемствам доцшьно в якосп основного напрямку стратепчного розвитку розглядати стратеги диференщацп як зааб створення стшких конкурентних переваг.
Впродовж останнiх двох рошв Укрзалiзниця в межах стратеги диференщацп впроваджуе туристичнi маршрути та туристичш потяги.
Актуальшсть статтi полягае в тому, що в даний час залiзничний транспорт Укра!ни вiдiграе важливу роль в розвитку нацiонального i м1жнародного ринку туризму. А туристичний бiзнес, у свою чергу, е могутшм iнструментом для залучення додаткових пасажиропотошв i, як наслвдок, додаткових грошових надходжень. Проведення структурно! реформи на залiзничному транспортi передбачае введення нових додаткових видiв дiяльностi, пов'язаних з обслуговуванням пасажирiв, серед яких i розвиток залiзничного туризму.
Анал1з останнгх до^джень i публтацш. Виконаний авторами аналiз публiкацiй довiв, що укра!нськими вченими в достатнiй мiрi вивченi питання оргашзацп туристично! дiяльностi та туристичних подорожей зокрема. Про це сввдчить величезна кiлькiсть наукових та методичних видань вiтчизняних вчених: В.1 Цибуха, А.П. Дуровича, А.С Копанева, М.П. Мальсько!, Ю. Чередшченко. Однак, що стосуеться проблеми впровадження туристичних потяпв на залiзницях, а також можливостi пвдвищення прибутковостi роботи пасажирського залiзничного господарства за рахунок туризму, то такi питання взагалi е невисвiтленими. Майже всi публшацп, пов'язанi з цiею проблематикою, друкуються у спещальному виданнi Мiнiстерства транспорту Укра!ни всеукра!нськш транспортнiй газетi «Мапстраль». Видiлення невирiшених частин загально! проблеми. В рамках загально! стратеги тдвищення конкурентоспроможносп залiзничного транспорту,
а також для забезпечення пвдвищення прибутковостi пасажирських перевезень доцiльно використовувати стратегiчнi тдходи до диференцiацi! пропозицi! послуг. Стратепя диференцiацi! направлена на досягнення лщерства в тiй областi, яка щнуеться значною частиною учасникiв транспортного ринку: репутаци, сервiсу, якостi, i тарифно! полтгики, що дозволяе збiльшити лояльшсть споживачiв до певного перевiзника.
В умовах зниження обсягiв вантажних перевезень, перед керiвництвом зал1зниць гостро постае необхвдшсть пошуку нових видiв дiяльностi. Одним з найперспективнiших е розвиток зал1зничного туризму, що викликае необхщшсть наукових розробок та пiдходiв для ращонально! органiзацi! туристично! дiяльностi та складення найбiльш оптимальних туристичних маршрупв.
Саме тому автори основною метою написання статтi вважають дослiдження перспектив впровадження та розробки туристичних маршрупв для задоволення потреб населення у туристичних по!здах, здiйснюваних залiзницею.
Виклад основного матерiалу.
1снуючий заруб1жний досвiд сввдчить про те, що зал1зничт компанi! беруть активну участь в розвитку туризму i устшно ведуть туристичну дiяльнiсть. В цьому вiдношеннi цiкавий досвiд роботи залiзничних компанiй Нiмеччини, Швейцарi!, Швецi!, 1спани, США, Iндi!, ЮАР i шших кра!н. Так, на зал1зницях Шмеччини при пiдроздiлi по пасажирських перевезеннях створено вiддiлення подорожей i туризму, яке реалiзуе як комплекснi туристсьш маршрути з розмiщенням в готелях, що належать йому, i екскур^ми на власних автобусах, так i пропонуе пасажирам рiзнi пакети послуг «потяг +...» при покупцi залiзничних квитков. Це сввдчить про те, що туристська дiяльнiсть залiзничних компанш приносить !м стiйкi доходи i дозволяе вирiшувати iснуючi фiнансовi проблеми.
Залiзничний туризм - подорож, яка
© Сиволовська О.В., Шаля О.Г.
зд!йснюеться по залiзницi на спецiалiзованому залiзничному транспортному засоб!, фiзичними особами тривалiстю в!д двадцяти чотирьох годин до одного року, або менше двадцяти чотирьох годин, але з ночiвлею, в оздоровчих, п!знавальних, професионально-дiлових, релiгiйних i iншiй цiлях, не пов'язана з оплачуваною дiяльнiстю [1, с. 69].
В кра!нах колишнього СНД з единою транспортною системою, що залишилася пiсля розпаду СРСР (Укра!на, Рот, Б!лорусь, Казахстан, Прибалтика i !н.) на частку залiзниць доводиться б!льше 40% пасажирських перевезень, розвиток залiзничного туризму, безумовно, повинен представляти особливий !нтерес. Це пвдтверджують i результати досл!джень, проведених на залiзничних вокзалах Киева, Москви i Мiнська. В ходi дослвджень було опитано 3000 пасажир!в. При цьому до розвитку залiзничного туризму позитивно вiдносяться 74% респондента. Пригодницький вид туризму ц!кавить 9% респондентiв, в!дпочинок - 48%, культурний (пiзнавальний) - 18%, рел!г!йний - 2%, лiкувально-оздоровчий - 9%, пляжний - 18% опитаних. Для 20% респондента цiкавi одноденнi спецiалiзованi залiзничнi туристичнi маршрути. Нетривалi (2-3 доби) по!здки представляють iнтерес для 35%, багатоденн! (готелi на колесах) -для 17% опитаних.
Результати проведеного опитування говорять про те, що б!льш!сть респондента позитивно ввдноситься до розвитку залiзничного туризму. При цьому найпопулярн!шими видами вони вважають ввдпочинок, культурно-пiзнавальний i пляжний туризм, до яких залiзничний транспорт мае безпосередне в!дношення. Значний iнтерес для респондента представляють нетривалi залiзничнi туристсьш маршрути на 2-3 днi. Це можуть бути по!здки вих1дного дня, тематичн! екскурс!!. Одноденнi маршрути також вельми популярна
Перетворення туризму в масове явище створюе ряд проблем, пов'язаних з його транспортним обслуговуванням. Це ввдноситься як до транспорту загального користування, так i до спецiалiзованого транспорту, що функцiонуе в рамках туристських органiзацiй. В загальному виглядi цi проблеми зводяться до наступного: створення матер!ально-техн!чно! бази
туристського транспорту загального користування, в!дпов!дного туристським потребам кра!ни; вдосконаленню орган!зац!! транспорту; полiпшенню якостi транспортного обслуговування туристiв. Правильне рiшення цих проблем пов'язане з необхвдшстю задоволення зростаючих вимог до туристського обслуговування i з рiшенням задач шдвищення ефективност! туристсько! дiяльностi.
Туризм, що розглядаеться як дiяльнiсть iндивiдуума, об'еднуе в собi два основнi елементи
— подорож i перебування. Перший з них представляе його початкову, досить динамiчну фазу. Зовн! вона будуеться як транспортний процес i пов'язана iз задоволенням потреби в перем!щенн! в просторi, змiною мiсця проживання туристiв.
Розвиток туризму i транспорту — взаемно зв'язаний i взаемно обумовлений процес. Проте, як правило, при дослвдженн! зв'язк!в в системi "туризм — транспорт" в науковш лiтературi переважаюче мiсце вiдводиться ролi i значенню транспорту як чинника розвитку туризму. Це природно i логiчно, оск1льки туризм е порiвняно новим соцiально-економiчним явищем, i в значн!й мiрi став наслiдком народження i розвитку транспорту. Якщо взяти до уваги масштаби цього явища i його зростаюче значення в системi економiчних вiдносин у св!товому масштабi, стане ясно, що необхвдно надавати бiльшу увагу i зворотним зв'язкам i залежностi в системi "туризм
— транспорт". Ця роль особливо зросла в роки п!сля друго! св!тово! вiйни, коли в!дбулися значнi кiлькiснi i якiснi зм!ни в об'емi, динамiцi i структурi туристського потоку як в нац!ональному, так 1 м!жнародному масштаб!.
Для сучасно! !ндустр!! туризму характерн! наступн! тенденц!!:
- к1льк1сть туристських подорожей росте бшьш високими темпами, шж число подорожей з не туристичною метою. Це особливо характерно для кра!н з розвинутим внутр1шн1м 1 м1жнародним туризмом. Кр1м того, в рамках загально! шлькост1 подорожей майже по вс1х видах транспорту висока (а в деяких випадках переважае) частка подорожей з чисто туристською метою. Так, 45% подорожей на повиряному транспорт! в свт в!дбуваються через туристичну мету;
- постшно зб!льшуеться частка подорожей в загальнш тривалост! туристських по!здок. Це пов'язано !з зростаючим прагненням людей до зб!льшення об'ему вражень, до активного споживання р!зних туристських благ за в!дносно короткий пер!од часу. В науковш л!тератур! ряд автор!в вид!ляе як самост!йний вид туризму — м!грац!йний, мандруючий, транспортний туризм, ! п!дкреслюеться зростаюча роль руху при зд!йсненн! туристсько! подорож!.
Вплив туризму на розвиток транспорту е досить широким ! багатоб!чним. В!н вимагае розвитку матер!ально-техн!чно! бази,
вдосконалення орган!зац!! ! управлшня на транспорт!, системи транспортного
обслуговування, а також проведень в!дпов!дно! пол!тики транспортних тариф!в.
Зм!ст, форми ! види зал!зничних туристських по!здок р!зноман!тн!. Наймасов!шими, безумовно, е подорож! турист!в в граф!кових по!здах, як! зд!йснюються в звичайному пасажирському рухомому склад!, як! прямують за регулярним розкладом. В таких по!здах туристи !дуть до м!сця
призначення на правах звичайних пасажирiв, з одною лише вщмшшстю — про квитки для них турбуеться туристична оргашзац!я, яка за узгодженням iз зал!зницею наперед придбавае мiсця для вае! групи (як правило, в один вагон i на сусiднi мюця). В 80-х роках в СРСР щорiчно в графiкових по!здах подорожувало бiльше 4 мiльйонiв туристiв. Iншi форми зал1зничного туризму е подорожами на спещальних туристсько-екскурсiйних по!здах, призначених тiльки для туристiв. Це своервдш "турбази на колесах": володшчи особливостями туристсько! бази (харчування, екскурсшне i культурно-масове обслуговування, наявнiсть мюць для розмiщення i т.д.), вони можуть перемiщатися, що дозволяе туристам познайомитися з багатьма визначними мюцями. Пере!зди з мiста до мюта ввдбувалися в основному вночi, а денний час використовуеться для екскурсш.
Транспорты подорож1 у туристичнiй дiяльностi виконують двоедину функцiю. По-перше, це невiд'емна частина будь-яко! туристично! подорож! i одна iз головних складових туристичного пакету. По-друге, транспортш тури -транстури - це особливий випадок туристично! подороже, в якш засiб пересування часто е засобом розмщення туриста (туристично-екскурсiйнi по!зди, кру!зш судна тощо).
Цей напрямок туризму зараз набувае найбiльшо! популярностi. Так, наприклад, пiд час £вро-2012 по Укра!ш i Польщi плануеться запуск 10 туристичних потяпв. Загалом футбольт матчi пвд час £вро-2012 триватимуть всього 32 години, а весь чемтонат - 650 годин. Якщо ввдкинути 300 годин на сон, решта часу у туристiв залишаеться на рiзноманiтнi культурнi програми. Кожен такий екскурсiйний потяг буде розрахований, щонайменше, на 1 000 пасажирiв. Усi потяги матимуть необхвдне сучасне обладнання та курсуватимуть за найбшьш ввдомими туристичним маршрутами Укра!ни i Польщi.
Окрiм цього е можливють органiзовувати туристичнi маршрути в складi пасажирських по!здiв, як1 слiдують зпдно дiючого розкладу. Сервiс-центри залiзничних вокзалiв або туристичнi фiрми, якi оргашзують так1 подорож1, купують необхiдну шльшсть квитков для бажаючих здiйснити подорож залiзницею.
Розробка транстуру включае таш етапи: вибiр пунктiв маршруту, iерархiзацiя цих пунктiв, вибiр пунктiв початку та зашнчення маршруту, пiсля чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимiзацiя.
Розробка схеми маршруту та його програмне забезпечення е нерозривно пов'язаними паралельними процесами. Розрахунок вартостi туру грунтуеться на проведених оргашзацшно-технiчних заходах з пошуку партнерiв та укладених з ними угод. Характеристика еташв
розробки транспортного туру наведена нижче [2, с. 71-74].
I етап. Вибiр пункпв маршруту. Критерiем вiдбору е атрактившсть об'ектiв показу для задоволення мети подороже, можливiсть забезпечити рiзноманiтнiсть програми перебування в даному населеному пункп, його транспортна доступнiсть та забезпечешсть послугами гостинностi.
II етап. Iерархiзацiя пунктiв маршруту провадиться за вказаними вище критерiями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинносп та транспортну доступнiсть обраних пункпв маршруту. Метою даного етапу е диференщащя пунктiв маршруту вiдповiдно до мети подорож1 з видiленням пункпв дислокацi! з тривалим програмним забезпеченням та екскурсiйних пунктiв.
III етап. Вибiр початкового та шнцевого пунктiв маршруту здiйснюеться за показником транспортно! доступностi, тобто зв'язностi з мюцем постiйного проживання потенцiйних туриспв (зоною дi! туроператора), взаемозамiнностi видiв транспорту, типу транспортних засобiв.
IV етап. Розробка схеми маршруту. Схема маршруту залежить ввд обрано! форми. Маршрут -це напрямок перемщення туриста. Вибiр пунктiв по маршруту узгоджуеться з програмою вiдповiдно до виду туризму, термшу та класу обслуговування.
Вибiр схеми маршруту залежить вщ транспортно! системи: конфiгурацi! транспортно! мереж!, и густоти та техшчного стану, рiвня розвитку окремих вид!в транспорту, р!вня розвитку транспортно! шфраструктури, що забезпечуе надiйнiсть та безпеку роботи транспорту.
V етап. Оптимiзацiя маршруту полягае у встановленi ряду об'ективних та суб'ективних обмежень. Об'ективт обмеження виходять з умов сегментацп ринку, а суб'ективнi визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все щльовим споживчим сегментом (в!к, життевий цикл ам'!, стиль та рiвень життя тощо). Часовi обмеження стосуються сезонностi та терм^ подороже. Економ!чн! обмеження виходять з умов функцюнування ринку (кон'юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цшова полiтика тощо).
Основним обмеженням на початковому етапi розробки туру е нестача в чаа та засобах по забезпеченню комфортност! подорожування. Саме часовi обмеження визначають виб!р транспортних засоб!в та !х тип щд час проходження маршруту. Виб!р транспортного засобу сл1д розглядати як введення певних обмежень в оргашзацшш параметри туру (к1льк1сть турист!в в груш ! в1дпов1дно виб!р форми туру впливають на його оргашзацш та варт!сть).
За станом на 2006 р. туристських !
пасажирських перевезень в св!т! з достатн!м ступенем в!рог!дност! можна дати наступну оц!нку розпод!лу транспортних поток!в перевезень механ!чними засобами:
- автомоб!льн! перевезення - 41%
- пов!трян! перевезення - 34%
- зал!зничн! перевезення - 17%
- морськ! ! р!чков! перевезення - 8%.
Види транспорту та типи транспортних засоб!в дуже р!зняться за сво!ми
характеристиками. При вибор! засоб!в пересування керуються в!дстанню, а при вбор! типу транспортного засобу - його комфортн!стю (швидк!сть, м!стк!сть, зручност!) (табл. 1). Оц!нка виконана за допомогою методу експертних оц!нок, в якост! експерт!в виступили туристи, як! щонайменше дв!ч! користувались кожним !з зазначених вид!в транспорту при зд!йсненн! подорожей.
Вид транспорту 1 2 3 4 5 Сумарне значення !ндексу
Зал!зничний 8 10 8 8 8 42
Водний 4 4 4 2 7 21
Автомоб!льний 3 8 7 5 8 31
Пов!тряний 10 8 5 2 3 28
Таблиця 1
Оцтка видгв транспорту за туристичними вимогами пасажиргв
Параметри оц!нки:
1 - швидк!сть або час, що витрачаеться на дорогу;
2 - !нтенсивн!сть або частота руху;
3 - над!йн!сть роботи даного виду транспорту;
4 - доступн!сть або к!льк!сть пункт!в, як! обслуговуються та можлив!сть д!статися в будь-яку точку;
5 - варт!сть.
VI етап. Програмне забезпечення туру е його як!сною ознакою. Програма е щоденним розпорядком, призначеним для реал!зац!! мети подорож!.
В!дпов!дно до мети програми под!ляються за тематикою на програми, що забезпечують в!дпочинок, л!кування, ознайомлення з !стор!ею, культурою, природою краю, задоволення профес!йно чи конфес!йно ор!ентованих !нтерес!в.
Програми маршрутно-стац!онарних тур!в, в!дпов!дно до мети, менш насичен!, м!стять б!льше в!льного часу та можливостей його ур!зноман!тнення за рахунок вибору екскурс!йних та програм дозв!лля. Програми маршрутно-транспортних тур!в б!льш насичен! та регламентован!.
VII етап. Орган!зац!йно - техн!чн! заходи з забезпечення туру. £ етапом визначення класу обслуговування. Вони включають доб!р засоб!в розм!щення, умов екскурс!йного обслуговування та орган!зац!! дозв!лля. Цей етап найб!льш вар!ативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначаеться р!внем послуг, що надаються системою гостинност! (послуги розм!щення, харчування та додатков! послуги готел!в в залежност! в!д !х класу).
VIII етап. Розрахунок вартост! туру. £ складною багатофакторною процедурою. На ц!ноутворення туристичного потягу впливае характер попиту, розвинен!сть ринку туристичних
послуг, м!сце туристично! ф!рми на ньому та оц!нка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратег!я.
Ц!на туру в!дтворюе економ!чний б!к д!яльност! суб'екта господарювання ! в!дбивае його комерц!йну пол!тику на ринку туристичних послуг. Ц!на туру коливаеться в межах в!д соб!вартост! до продажно! ринково! ц!ни. Ц! коливання в!дбивають попит на даний турпродукт. Коливання попиту мають часовий (л!тн!й, зимовий пер!оди, м!жсезоння), видовий (на окрем! види туризму) та територ!альний (на певн! рег!они) зр!зи. Диференц!ац!я ц!н на турпродукт е результатом диференц!ац!! тариф!в на окрем! види послуг, що входять до складу тура, в!дбиваючи зм!ни витрат прац! на певн! види послуг в р!зний пер!од часу. Коливання тариф!в е результатом ринково! пол!тики продуцент!в послуг ! грунтуються на тому, що пропозиц!я ор!ентована на задоволення потреб турист!в в пер!од максимального попиту, тому потр!бно мати резервн! потужност! ! можлив!сть !х розгортання в!дпов!дно до зростаючих потреб. Ц!ноутворення ускладнюеться також введенням до складу турпродукта туристичних ресурс!в, тобто р!зноман!тних пам'яток, що за економ!чною сутн!стю е результатами вкладено! колись прац!, або туристичних благ, що взагал! не е продуктами прац! (кл!мат, мальовнич! ландшафти тощо).
Ц!на туру залежить в!д класу обслуговування, терм!ну та сезону подорож!, !! виду та форми, класу та виду рухомого складу зал!зниц!. Нижньою межею вартост! тура е його соб!варт!сть, яка включае заф!ксовану в угодах ц!ну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточн! витрати на !х реал!зац!ю та орган!зац!ю споживання. Останн!й параметр залежить в!д обрано! туристичним оператором маркетингово! стратег!!: характеру реклами ! рекламно! кампан!!, розгалуженост!
мереж! та !! географ!!, р!зноман!тност! канал!в збуту турпродукта.
Ц!на на турпродукт обраховуеться методом нормативно! калькуляц!!. При визначенн! калькуляц!! соб!вартост! одиниц! послуг сл!д виходити з !х споживчо! вартост!, але мати на уваз! м!нлив!сть послуг (залежно в!д р!вня квал!ф!кац!1 персонала, типу рухомого складу, техн!чного забезпечення та !нших складових обслуговування).
На сьогодн!шн!й день по Укра!н! вже курсуе потяг «Джерело», який зд!йснив туристичн! по!здки в рамках святкування 300-р!ччя Полтавсько! битви. Як в!дзначають в зал!зничн!й адм!н!страц!!, в!н користувався популярн!стю у швед!в. В основному, туристичн! потяги замовляють для по!здок до Карпат ! Криму. М!н!мальна к!льк!сть вагон!в - 7-8, максимальне -15-18. Таким чином у склад! групи повинно бути м!н!мум 400 чолов!к. Б!льш др!бн! туристичн! групи перевозять, як правило, граф!ковими по!здами. В той же час, ! тут можуть бути виключення: все залежить в!д замовлення, маршруту, часу ! !н.
В найближч!й перспектив! туристичн! потяги почнуть курсувати в напрямку до Карпатського рег!ону.
Льв!всьш зал!зничники планують забезпечити кожному укра!нцев! можлив!сть !з комфортом подорожувати визначними
!сторичними та культурними м!сцями Укра!ни. Така !н!ц!атива зал!зничник!в сприятиме розвитку внутр!шньодержавного туризму.
Пров!дна роль у цьому проект! належить Льв!вськ!й зал!зниц!, яка готова забезпечувати орган!зац!ю потр!бних маршрут!в та формувати спец!альн! туристичн! по!зди. Фах!вц! вивчатимуть насамперед пасажиропот!к та анал!зуватимуть напрямки, щоб запропонувати туристам оптимальне сполучення м!ж !хньою дом!вкою та
бажаним мiсцем вiдпочинку [4, с. 5].
Уже сьогодш залiзничники розглядають можливостi вiдкритгя нових маршрупв «Схвд Украши — Львiв», «Схвд Украши — Карпати» та «Центр Украши — Карпати». Зараз фахiвцi аналiзують рекреацiйнi можливосгi кожного об'екта та реальний i прогнозований пасажиропопк, щоб визначити, яш саме точки на залiзничнiй картi з'еднають TOBi туристичнi потяги.
Висновки та напрямки подальших до^джень. Для оргашзацп оптимальних маршрутiв курсування туристичних по1здв в Укрш'ш та отримання ввд такого виду дiяльностi позитивних результатiв, перш за все необхщно використати рекреацшний та iсторико-культурний потенцiал Украши. Також доцiльно ретельно вивчити зарубiжний досвщ впровадження транс турiв та обирати найбiльш прийнятнi формати з урахуванням специфiки укранського турпродукту. Так, формувати в Украхш туристичнi послуги в найближчш перспективi слiд за формулами: «по1зд+екскурая», «пойд+готель»,
«пойд+футбольний матч» тощо.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ильина Е.Н. Организация железнодорожных путешествий: Учебно-методическое пособие. - М.: Советсвий спорт, 2003. - 104 с.
2. Любщева О.О. Методика розробки турiв. Навчальний поабник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 104 с.
3. Маршрут заказыввет пассажир // Мапстраль. - 2009. - 14-20 листопада (№ 89).
4. Туристичнi пойди уже в дорозi // Мапстраль. - 2009. - 1-7 серпня (№ 58).
Анотация. В статье рассмотренны вопросы внедрения туристических поездов как направления дифференциации деятельности железных дорог. Приведена основательная сравнительная характеристика железнодорожного туризма
Ключевые слова: транспортный тур, турпродукт, дифференциация, себестоимость, организация туристической деятельности
Summary. In the article there are the rassmotrenni questions of introduction of tourist trains as directions of differentiation of activity of railways. Sound comparative description of railway tourism is resulted
Keywords, transport round, turprodukt, differentiation, prime price, organization of tourist activity
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Громова О.М. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
