CC BY
71
5. Данi Державно!' служби статистики УкраТни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
6.Федюк В. Вплив ЫвестицшноТ полiтики на мiсцевий економiчний розвиток // В. Федюк. Мiсцевий економiчний розвиток (VIII УкраТнський мунiципальний форум). - 12 липня 2012 р., м. Ялта, УкраТна.
7. О введении в действие Бюджетного кодекса Российской Федерации // Федеральный закон Российской Федерации от 31.07.1998 №145-Ф3 / Документ из БД НТЦ "Система".
8. 1нструменти розширення ринку мунщипальних цшних паперiв як чинника ресурсного забезпечення репонального розвитку / О.В. Шевченко. Аналогична записка. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1131/
9. Бюджетний кодекс УкраТни вщ 08 липня 2010 р., № 2456-VI, ст. 16 i 74; Про затвердження порядку здшснення мюцевих запозичень // Постанова КабЫету М^сщв вiд 16 лютого 2011 р., № 110.
10. Wallance G.J. Could municipal bonds be the next financial Titanic? // http://www.forbes.com/sites/forbesleadershipforum/2012/09/20/could-municipal-bonds-be-the-next-financial-titanic/
Р. Билык, канд. экон. наук, доц., докторант Черновицкий нац. ун-т имени Юрия Федьковича, Черновцы
11. Фтатов О.Г. Законодавче регулювання ринку мунщипальних облгацш // О.Г. Фтатов / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ИИр://паика.ки8Ишг.тк.иа/?р=8036.
12. Про затвердження перелку об'екпв i заходiв, що фiнансуються у 2012 р. за рахунок кош^в державного фонду репонального розвитку // Розпорядження КМУ вщ 12 квггня 2012 р. № 243-р
13. ПаЫчник Ю.В. Бюджетна система УкраТни / Ю.В. Пасiчник: [монограф.] - К.: Знання, 2008. - 670 с.
14. Дегтярьова В. Застосування програмно-цтьового методу в бюджетному процес УкраТни / У: Бюджетна полiтика у контекст стратеги соцiально-економiчного розвитку УкраТни: [монограф.] В 6 т. - Т.4: Про-грамно-цтьовий метод у бюджетному процесг - К.: НДФ1, 2004.
Надшшла до редакцп 05.12.13
ФИНАНСОВЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ УКРЕПЛЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ УКРАИНЫ
Доказана необходимость использования финансовых инструментов регулирования региональной конкурентоспрособности, проанализировано употребление финансовых инструментов в кризисный и посткризисный период, обоснована необходимость использования как фискальных, так и нефискальных инструментов регулирования развития региона.
Ключевые слова: региональная конкурентоспособность, местный бюджет, бюджет развития, инвестиционная субвенция, муниципальные ценные бумаги, местные кредитные союзы, программно-целевой метод бюджетирования, коммунальная собственность, земельные ресурсы.
R. Biluk, PhD in Economics, Associate Professor Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi
FINANCIAL INSTRUMENTS FOR STRENGTHENING REGIONAL COMPETITIVENESS IN UKRAINE
Financial instruments are very important in regulation of regional competitiveness. Some budget instruments approved their effectiveness even in crisis period, but the contemporary situation makes it necessary to use both fiscal and non-fiscal levers of adjustment of regional competitiveness.
Keywords: regional competitiveness, local budget, budget of development, investment grants, municipal bonds, local bank units, programtarget method of budgeting, communal property, land resources.
УДК 330.101
иБЬ Е26, 017
Н. Дрозд, канд. екон. наук, асист.
КНУ !меж Тараса Шевченка, КиТв
ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
У статт/' розглядаються деструктивн прояви неформального сектору економ/'чно/' дiяльностi на соцально-економiчний розвиток кра/ни. Доведено, що незважаючи на тимчасовий позитивный вплив тдвищення рiвня частковоI зайнятост/ серед неквалiфiкованих працвникв та отримання цнових переваг, тдприемства неформального сектору спричиняють набагато бiльшi негативн ефекти, що проявляються у порушенн законв конкурента, пiдвищеннi подат-кового тягаря на офщшно влаштованих осб та дестимулюючих факторах економiчного зростання. Запропоновано комплексну програму, що може сприяти переведенню пiдприeмств неформального сектора у офщшну економ/'ку.
Ключовi слова: офщшна економка, неформальна економка, негативний вплив неформального сектору, державна програма зменшення частки неформальноI економки.
Постановка проблеми. Сьогодш той факт, що деяк суб'екти господарськоТ д1яльност1 працюють частково або повнютю поза законом, е очевидним. Пщприемст-вам вдаеться пщтримувати таку д1яльн1сть через зани-ження р1вня зайнятост1, уникнення сплати податюв, зниження якост1 продукцп I техшки безпеки, порушення авторського права, I нарешт1 не реестрац1ю в якост1 юридичноТ особи. Неформальний сектор економ1чноТ д1яльност1, який часто називають тЫьовим ринком, вщ-носиться до компашй, як1 працюють у правовм площин ведення господарськоТ д1яльност1, але в той же час не виконують вс1х своТх податкових зобов'язань та Ыших обов'язш, та пщприемств, що займаються злочинною та шшою протиправною д1яльнютю.
Неформальний сектор е поширеною I постмною економ1чною особливютю бтьшост краТн, що розвива-ються, I робить значний внесок у створення робочих мюць, виробництво I доходи. За остаными оцшками, розм1р неформального сектору в краТнах, що розвива-ються з точки зору його частки зайнятих у нестьського-
сподарському сектор! знаходиться у д1апазон1 приблиз-но вщ одшеТ п'ятоТ до чотирьох п'ятих. 1снують р1зн1 причини, чому уряди можуть бути стурбован величиною неформального сектору. До них вщносяться поте-нц1йн1 негативн1 насл1дки для конкурентоспроможност1 та економ1чного зростання, неповне охоплення соц1а-льних програм, п1дрив засад соц1альноТ згуртованост1 та правопорядку, ф1скальн1 втрати через неоголошену економ1чну д1яльн1сть. Для бтьшосл уряд1в, ц1 проблеми переважують будь-як1 переваги, як1 пропонуе неформальний сектор як джерело створення нових робочих мюць I в якост1 захисту для бщних. Ця проблема е особливо актуальною для краТн, що розвиваються, проте I притаманна розвиненим краТнам також, саме тому до-слщження питань неформально!' економки I ТТ шкщли-вого впливу мае особливе значення в даний час.
Анал1з останн1х досл1джень I публ1кацш. Враховую-чи актуальн1сть дослщження неформального сектору еко-ном1ки та шлях1в виведення п1дприемницькоТ д1яльност1 з неформальних вщносин в умовах пщвищення потреб дер-
© Дрозд Н., 2014
~ 50 ~
В I С Н И К Кивського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка 1ввМ 1728-3817
жави у фiнансуваннi соцiально-економiчного розвитку пiд час фiнансовоí кризи, чимало жоземних економiстiв при-святили сво''' працi данiй проблематицi, серед них слщ вiдзначити В. Малон, К. Мегiр, Р. Нарiта, Л. Ордоньес, А. Паула, Ж. Робж, Д. Фаррелла та н Дана проблематика також широко дослщжуеться мiжнародними фiнансовими iнституцiями та 'х науковими пщрозд^ами.
Особливi питання функцiонування тньового сектору економiки в Украíнi та у зарубiжних кражах дослiджували числены в^чизняш науковцi, серед яких необхщно вщ-значити таких вчених, як: I. Барановський, В. Богачов, З. Варналй Я. Жалто, I. Мазур, В. Мандибура, С. Моче-рний, В. Попович, В. Ткаченко, О. Турчинов та жшк
Невиршеш рашше частини загальноТ проблеми. Однак, не дивлячись на високий рiвень розробки дано-го питання, актуальною залишаеться проблема надан-ня економiчних характеристик неформального сектору, оцнки руйнiвних ефектв на економiчне зростання та зростання продуктивност виробничо' дiяльностi або активност пiдприемств сфери послуг в Укражк
Метою статтi е дослiдження юнуючих проявiв неформального сектору економiчноí дiяльностi, видiлення негативних ефектiв вщ тако' сфери дiяльностi та форму-вання единого погляду на заходи по переведенню пщ-приемств неофщмного сектору у формальну економiку.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Неформальна економiка належить до тако' сфери дiяльностi i охоплюе той обсяг доходiв, що частково або повнютю виходять за межi державного регулювання, оподатку-вання та системи нагляду. Головною визначною приваб-ливо' особливютю неформального сектору е його фжан-совi переваги. Даний вид дiяльностi дозволяе роботода-вцям, найманим працвникам та само зайнятим особам зб^ьшувати сво''' чистi доходи та заробтки або скорочу-вати сво''' витрати, ухиляючись вiд оподаткування та со-цiальних внескiв. З одного боку, неформальна зайнятють може забезпечити робочi мiсця для працiвникiв, якi не можуть знайти роботу у формальному секторк Але, з iншого боку, це тягне за собою втрату доходiв бюджету за рахунок зниження сплачених податкв i внескiв на со-цiальне страхування, i тому наявнють коштiв для полп шення iнфраструктури та iнших суспiльних товарiв i послуг е недостатньою для забезпечення 'х належного рiв-ня. Це неминуче веде до високого податкового наванта-ження на офщмно працевлаштованих.
Високий рiвень неформальности також може пдрва-ти верховенство права i державного управлiння. Той факт, що бтьша частина населення вщкрито iгноруе закони, правила i податки неминуче зменшуе повагу громадян до держави та и представникв.
Ми визначаемо неформальну економiку як таку час-тину економки в цтому, якiй притаманнi наступнi характеристики:
• законнють, але нерегульованють роботи (пщпри-емства, роботодавцi та самозайнят особи не слiдують стандартам дтово''' поведiнки, правилам сплати подат-кiв та/або iншим стандартам зв^ност про господарську дiяльнiсть, але вони не займаються злочинними дiями);
• деяк з зайнятих працiвникiв i само зайнятi особи виконують обидва види роботи;
• готвка, рщше бартер, е найбiльш поширеними засобами обмжу;
• гiршi умови роботи в порiвняннi з формальним сектором.
За оцнками Свiтового банку [1], неформальний сектор економiчноí дiяльностi складае 40% ВВП у кражах з низьким рiвнем доходiв, i 17% ВВП - в кражах з висо-ким рiвнем доходiв. Деякi галузi, такi як роздрiбна торп-вля i будiвництво, пщпадають пiд тiньовий сектор еко-
номки в набагато бiльшому вимiрi - тут неформальний сектор охоплюе до 80% зайнятих осб. Пщприемства сфери послуг - роздрiбна торгiвля та будвництво -найбiльш схильнi до значно' частки неформально' еко-номки тому, що окремi пiдприемства мають меншi роз-мiри i географiчно розподiленi по всьому регiону, що робить 'х неформальну дiяльнiсть практично неможли-вою для виявлення. Доходи, що походять вщ ждивщуа-льних споживачiв, спричиняють значнi труднощi для перевiряючих осiб з боку держави у пщтвердженш до-стовiрностi звтв. Основною причиною для пiдприемств, що спонукае 'х уникати звiтування про зайнятють у пов-ному обсязi е витрати на робочу силу, як складають значну частку вщ загального обсягу витрат для компа-нií. Те, що робiтники ткають зi сво'х робочих мiсць, коли державн iнспектори з'являються на будвельному майданчику, е прикладом доказiв неформального сектору економiки в Укражк
Органи державно' влади проявляють неймовiрно мало уваги до цього явища. Навпаки, регулюк^ органи в кражах з економкою, що розвиваеться нерщко вважають це питання соцальним i не розумiють його негативний вплив на продуктивнють i економiчне зростання. Вони твердо переконан, що компанп, що задiянi у неформальний сектор економки, наймають неквалiфiкованих робiтникiв i знiмають напругу мюько''' зайнятостi. Навiть бiльше того, ряд жоземних вчених [2, 3] намагаються довести, що у зв'язку iз зростанням офщмного сектора економки i сфери послуг, буде створено все бтьше робочих мюць i неформальна економiка зникне через де-який час. Пiдтримуючи стратегю розвитку зi сво'х най-кращих переконань, iншi експерти [4, с. 2] стверджують, що неформальн пщприемства в кнцевому пiдсумку бу-дуть еволюцiонувати i приеднаються до формального сектору самi собою, за умови надання кредитв i технч-но' допомоги - як-то рiзноманiтнi програми мiкрокреди-тування до фiнансовоí кризи. Проте на нашу думку, як раз доступ до фжансових ресурсв через банквську сферу (наявнiсть банквських продуктiв для представни-кiв малого бiзнесу) i е одним з визначальних джерел роз-повсюдження неформального сектору економки.
Тим не менш, останнi дослiдження [5, 1] виявили недоведенють вищезазначених тез. Неформальна еко-номiка тiльки розширюе свiй прояв i вплив в багатьох кражах, але нколи не знижуе 'х. З початку XXI столiття тжьова економiка в широкому спектрi галузей промис-ловостi в Украíнi, Росп, а також Польщi, Туреччинi, Бра-зилп, Iндií та Португалií набирае значних переваг у ви-тратах i цiнах через ухилення вщ сплати податкiв та iнших офщмних платежiв пiдприемствами неофiцiйноí сфери. Вщм^имо той факт, що 'х низька продуктивнють i невеликий розмiр не зазнали значних змж.
Незважаючи на те, що пщприемства формального сектору е бтьш продуктивними, вони не мають можли-востi отримати частку ринку, оскльки менш ефективнi неофщмн пiдприемства все ще працюють в 'х сферi дiяльностi, тому i виникае порушення законiв конкурен-цп. Неофiцiйнi пiдприемства нехтують сво'ми обов'яз-ками щодо сплати податкiв, правил ринку прац та нор-мативних зобов'язань (ПДВ, податок на прибуток, внес-ки на соцiальне забезпечення, вимоги щодо мнмально' заробiтноí плати i т.д.), а також дотримання вимог нор-мативних документiв на товарному ринку (авторськ права, стандарти якост, захист прав на жтелектуальну власнiсть). Уникнення та його прояви i розмiри зале-жить вщ сектора та сутностi пiдприемницькоí дiяльностi: податки на додану вартiсть традицйно не оплачуються неофiцiйними роздрiбними продавцями, неформальн пiдприемства харчово' промисловостi не дотримуються
якостi продукци та сантарних норм, а будiвельнi пщ-приемства неформального сектора, як правило, не звь тують щодо кiлькостi спвробтигав. Таким чином, будь-якi переваги, отриман на етапi працевлаштування на-селення у сферi неформально!' економiчноï дiяльностi, як правило, переважуються наслщками негативного впливу на економiчне зростання i створення нових ро-бочих мюць в довгостроковм перспективi.
Неформальний сектор руйнуе засади економiчного зростання i продуктивност в двох напрямках. По-перше, потужнi стимули i динамку, як пов'язують пiдприемство з тньовою економiкою, тримають Ух на другорядних (пщпь льних) позицiях та залишають непродуктивними. Подруге, вартiсть переваг ухилення вiд сплати податкiв i дотримання законодавчих норм сприяють тому, що пщприемства неофщмного сектору вщбирають частку ринку у б^ьших, бiльш продуктивних проте формальних конку-рентiв. Крiм того, негативнi наслщки неформальностi е не тiльки економiчними, вони е i соцiальними [6, 7].
Пщприемства формального сектору економки сти-каються з недолiками свое! позицiï у всiх кра'шах, що розвиваються. В Украïнi та Роси, представники неформального сектору в сферi продажiв продуктiв харчуван-ня отримують додаткову 13% перевагу в цн перед супермаркетами, за оЦнками, тiльки за рахунок ухилення вщ сплати податкiв, а також купiвлi продуктiв харчуван-ня у шших постачальникiв з неформального сектора. Дослщження мае чiткi докази того, що якщо б ц пщприемства слщували своТм правовим зобов'язанням, то вони б мали вщносний програш у цiнi на 5% перед великими супермаркетами [8]. 1снуе така точка зору, що неофщмш операци представникiв малого бiзнесу зава-жають супермаркетам зайняти велику частку ринку i перешкоджають глобальним швесторам в спрямуваннi своТх коштв в сектор роздрiбноï торгiвлi i впроваджен-ню нових технологiй i кращих методiв управлiння, що сприяло б пщвищенню ефективностi роботи.
У бтьшост краТн, неформальна економiка процвп"ае саме через слабке державне регулювання i адмУстру-вання, а не через нормативы лазiвки. Перший крок, таким чином це акумуляця зусиль та стимулювання мож-ливостей державного аудиту. Розвинен краТни зазвичай мають набагато бтьший штат осб для збору i стягнення податкв, нiж у кра'шах, що розвиваються е. ^м того, розвиненi краТни роздiляють роботу з обробки податково! iнформацiï вiд перевiрочноï роботи, i в багатьох з них створен окремi пщроздти аудиту, що спецiалiзуються на податковому шахрайствi в певних типах компанй [6].
Регулюючi органи в кра'шах, що розвиваються пови-ннi застосовувати ряд заходiв щодо змЫи ситуаци. По-перше, це припинити пробачення ухилення вщ сплати податкв на законодавчому рiвнi з подальшим пщвищен-ням штрафiв за незаконну дiяльнiсть. Наприклад, розви-нен краши зобов'язують представникiв неформального бiзнесу сплатити штрафи, якi зазвичай складають 2-3 рази вiд обсягу належних зборiв, а також заводять кримшальн справи, якщо незаконна дiяльнiсть ведеться на посшнм основi або в великих обсягах. Другим важ-ливим кроком до полтшення правозастосування е партнерство мiж офiцiйною владою, банками i кредитними компанями, що здмснюють функци платежiв постачаль-никам у розширенн списку пiдзвiтних грошових операцй наглядовiй системi, пiдвищуючи ктькють i масштаб ш-формаци, доступно!' представникам податково!' служби. На жаль, органи державно!' влади в Украшу по сут, при-ймають протилежне ршення шляхом введення нових правил, як не стимулюють роботу з банквськими картами. Установи та органи влади повинн заохочувати бан-кiвськi операци для розрахункiв, так як це може допомог-ти адмнструванню ПДВ.
Уряди можуть зменшувати податю^ ставки тiльки пiсля того, як збори вщ iснуючих пщприемств неофщш-ного сектору зростуть. 1нший можливий крок щодо зни-ження податкового тягаря для перерозподту зобов'я-зань це передача певно! частини тягаря на особистий прибутковий податок i майновi платежi. Украша, як представник економки, що розвиваеться, та Бразилiя в якостi нового ринку, демонструють близько 70% усiх по-даткових надходжень до державного бюджету, що стя-гуються з пщприемств, в порiвняннi з аналогiчним показ-ником близько 40% - у розвинених кра'шах. Нещодавно введений податок на майно, який збирають мiсцевi органи влади, повинен був дозволити знизити ставки податку на прибуток пщприемств i вдосконалити дiяльнiсть пра-воохоронних органв. Його мюцеве походження робить задачу визначення пщприемств та осб, що ухиляються вщ сплати податкiв, набагато легшим, а обмежен фшан-совi ресурси на мюцевому рiвнi забезпечують Ух непере-борним стимулом для такого виявлення.
Висновки. Ми переконан, що неформальний сектор економки та його руйнвш ефекти е одними з найбтьш неправильно сприйнятими серед всiх питань в економiч-нiй iсторiï. Краши, що розвиваються не слiдують по шляху виршення цих питань та виявлення неформального сектору. Ми вважаемо, що зниження його кльксних об-сяпв та якiсних проявiв в Украïнi може усунути перешко-ди для зростання i розвитку i принести значн економiчнi переваги. З шшого боку, зменшення частки неформально! економки не е простим завданням i несе в arôi певн ризики, якi повинн бути переглянутi в умовах свплво! фiнансовоï кризи. Ось чому загальну програму для пере-ведення неофщмних пiдприемств у формальну економь ку слщ оформити у вигг^ таких заходiв:
1. Органiзувати iнформацiйну допомогу з боку Мшю-терства доходiв i зборiв Укра!ни для того, щоб пщприемства неофщмного сектору змогли дотримуватися зобов'язань з необхщних податкв та iнших платежiв.
2. Розробити способи зняття негативних наслщш оподаткування через застосування вiдповiдних допов-нень до Податкового кодексу Украши.
3. Встановити обмеження з боку Нацюнального банку Укра!ни та Держкомфшпослуг для доступу до фшансуван-ня за рахунок позик для незареестрованих пщприемств.
4. Розробити альтернативн стратеги оцшки для роз-криття мюцезнаходження та аналiзу пiдозрiлих позича-льникв за допомогою мережi вiддiлень банквських установ у всiх регiонах Украши.
5. Нацiональний банк Укра!ни та Держкомфшпослуг мають розробити систему цшоутворення на кредити на основi оцшки ризику для незареестрованих компанiй i розвивати фiнансовi стимули для заохочення переходу до формального сектору економки. Системи, заснован на секторнiй оцшц, дозволять диференцiювати операци неформальних пщприемств.
6. Фшанс^ установи мають застосовувати несприят-ливi маркетинговi стратеги для неформальних пщприемств. Це дозволить даним установам знизити рiвень ри-зикованих операцй та пщвищити свiй рейтинг надiйностi.
Органи державно! влади Украши мають знову роз-глянути це питання для зменшення ймовiрностi пода-льших соцiальних потрясшь, впливаючи на основнi причини розповсюдження неформального сектору -недостатне забезпечення виконання зобов'язань, висок витрати офщмно зареестрованих пщприемств, i соца-льн нормативи, що спричиняють дестимулюючий ефект на пiдприемницьку активнiсть.
Список використаних джерел:
1. Main Problems Faced by those in the Informal Economy. Economy [Електронний ресурс] / Research of the World Bank. - 2013. [сайт]. -
~ 52 ~
В I С Н И К Кивського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
Режим доступу: http://info.worldbank.org/etools/docs/library/166856/UCMP/ UCMP/main_problems.html Назва з екрана.
2. Ordonez L.J. Informal Sector, Productivity and Tax Collection [Електронний ресурс] / J. Leal Ordonez. - 2010. - Режим доступу: mpra.ub.uni-muenchen.de/26058/ Назва з екрана.
3. Meghir C. Wages and informality in developing countries / C. Meghir, R. Narita, J.Robin [Електронний ресурс] // NBER working paper # 18347 [сайт]. - Режим доступу: http://www.nber.org/papers/w18347.pdf? new_window=1 - Назва з екрана.
4. Farrell D. The Hidden dangers of the Informal Economy [Електронний ресурс] / D. Farrell. - 2004. - Режим доступу:
http://www.mckinsey.com/insights/economic_studies/the_hidden_dangers_of_ the_informal_economy Назва з екрана.
5. Informal Economy. [Електронний ресурс] / Field study USA. - 2013. [сайт]. - Режим доступу: http://fieldus.org/projects/InformalEconomy.html Назва з екрана.
6. ТЫьова економка: сутнють, особливост та шляхи легашзацп: Моноrрафiя / За ред. д.е.н., проф. Варналiя З.С. - 2006. - 576 с.
7. Барановський О.1. ФЫансова безпека в УкраТ'ш (методолопя оцЫки та мехашзми забезпечення): Моноrрафiя. - К.: КНТЕУ, 2004. - 759 с.
8. Мазур 1.1. Дет^за^я економки УкраТни: теорiя та практика: Мо-ноrрафiя. - К.: ВПЦ "КиТвський ушверситет", 2006. - 239 с.
Надшшла до редакцп 08.11.13
Н. Дрозд, канд. экон. наук, ассист. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
ДЕСТРУКТИВНОЕ ВЛИЯНИЕ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В статье рассматриваются деструктивные проявления неформального сектора экономической деятельности на социально-экономическое развитие страны. Доказано, что несмотря на временное положительное влияние повышения уровня частичной занятости среди неквалифицированных работников и получение ценовых преимуществ, предприятия неформального сектора вызывают гораздо большие негативные эффекты, проявляющиеся в нарушении законов конкуренции, повышении налогового бремени на официально устроенных лиц и дестимулирующих факторах экономического роста. Предложена комплексная программа, которая может способствовать переводу предприятий неформального сектора в официальную экономику.
Ключевые слова: официальная экономика, неформальная экономика, негативное влияние неформального сектора, государственная программа уменьшения доли неформальной экономики.
N. Drozd, PhD, Assistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
DELETERIOUS EFFECTS OF THE INFORMAL ECONOMY
The article discusses the negative effects of informal sector in economic activity on the socio-economic development of the country. It is proven that despite the temporary effects of part-time employment of unskilled labor and a price advantage, enterprises of the informal sector cause much more devastating effects that are revealed in violation of the laws of competition, increasing the tax burden on formally employed individuals, and the unstimulating factors on economic growth. An integrated program, which might contribute to transfer the companies of the informal sector in the formal economy contribute is developed.
Keywords: official economy, informal economy, the negative effects of informal sector, state program to reduce the share of informal economy.
УДК 336.276 иЕЬ Н 63
К. Курищук, здобувач КНУ 1мен1 Тараса Шевченка, КиТв
ВНУТР1ШН1Й РИНОК ДЕРЖАВНИХ Ц1ННИХ ПАПЕР1В У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕФЕКТИВНОСТ1 БОРГОВО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
В статт/' nроаналiзовано ефективнсть борговоI пол/тики Укра/ни, визначено И недолки та на^дки для економь ки. Дана оцнка розвитку внутршнього ринку державних цнних nаnерiв та його впливу на ефективнсть управлння державним боргом.
Ключовi слова: внутршнй ринок державних цнних nаnерiв, боргова полтика, державний борг, ОВДП, казначейське зобов'язання.
Постановка проблеми. Розвиток внутршнього ринку державних цшних папер1в е актуальним завданням сучасноТ борговоТ пол1тики УкраТни. Повноцшний та лквщний внутршшй ринок державних цшних папер1в дозволить зменшити вартють державних запозичень I знизити ризики, сприятиме полтшенню 1мщжу держави як ем1тента державних цшних папер1в, що, у стратепч-нш перспектив!, разом 1з продовженням строку об1гу боргових зобов'язань, розширить можпивост1 Тх викори-стання як швестицмного шструмента.
Кр1м того, розвиток лквщного внутршнього ринку державних цшних папер1в мае ряд позитивних наслщгав для всього фшансового сектора та економки УкраТни в цтому. Зокрема, суб'екти господарювання отримають можливють використовувати державы цшн1 папери для страхування ризиюв з метою мш1м1заци витрат. Зд1йс-нення регулярних розм1щень державних цшних папер1в з р1зними строками об1гу сприятиме пщвищенню Тх л1к-вщносп та розвитку внутршнього фондового ринку, що надасть змогу ур1вноважити попит I пропозиц1ю, зокрема уникнути надлишковоТ пропозици, що разом 1з роз-мщенням кошт1в единого казначейського рахунка на умовах тимчасовоТ куп1вл1 державних ц1нних папер1в 1стотно зменшить боргове навантаження на державний бюджет. До того ж, позитивним наслщком е зниження
валютних ризигав як у фшансовому ceKTopi в цтому, так i для позичальникiв зокрема.
Аналiз останжх дослiджень i публкацш. Проблемам ефективного управлiння державним боргом присвячено працi провiдних зарубiжних науковцiв, зокрема: Дж. Кейнса, А. Лернера, Р. Масгрейва, Д. Ркар-до, Ф. Фрiдмана, М. Боголепова, А. Вавилова та шших. Серед вп"чизняних науковцiв проблеми розвитку внут-рiшнього ринку державних цшних паперiв дослiджують Г. Кучер, С. Лондар, О. Молдован, О. Охрiменко, В. Стецький, В. Федосов, О. Шаповалов та шшк
Невиршеш ранiше частини загальноТ проблеми. Проте визначення умов i напрямiв розвитку лквщного внутрiшнього ринку державних цiнних паперiв УкраТни в контекстi реалiзацiï ефективноТ' борговоТ полiтики держави потребуе подальших наукових дослiджень. Зазна-чене обумовлюе постановку мети даноТ статтк
Метою статтi е аналiз ефективност борговоТ поль тики УкраТни, визначення ïï недолiкiв та негативних на-слiдкiв для економiки, оцiнка розвитку внутршнього ринку державних цiнних паперiв та його впливу на ефе-ктивнiсть управлiння державним боргом.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Зазна-чимо, що протягом останых 5 рогав переваги нижчих ставок за запозиченнями на зовншых ринках капралу ыве-
© Курищук К., 2014
