CC BY
68
УДК 336.276 JEL: H63
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ УКРА1НИ: ДИНАМ1КА ТА НАПРЯМИ УПРАВЛ1ННЯ
©2019
ЛЮТИЙ I. О., ЗИКОВА С. I.
УДК 336.276 JEL: H63
Лютий I. О., Зикова С. I. Державний борг Украши: динамша та напрями управлiння
Усучаснихумоваходним ¡з найб/льшзначущихелемент/в економ/чно/пол/тики держави еуправл/ння державним боргом. Поглиблення ф/скальних дисбаланс/в та зростання боргового навантаження в посткризовий пер'юд актуал/зують необх/дн/сть досл/дження шлях/в забезпечення бор-говоi ст/йкост/ економ'ши Укра/ни. Сучасний стан структури запозичень можна охарактеризувати як активне зростання зовн/шн/х запозичень за в/дносно/ стаб/льностi внутр/шнього боргу. Метою статт/ е досл/дження економ/чних насл/дк/в державного боргу в Укра/н/ та шляхи вдо-сконалення управл'шня боргом. Проанал/зовано динам/ку та структуру державного боргу Украши; виокремлено макроеконом/чн/ та бюджетн/ чинники, що впливають на його зростання; наведено рекомендацИ щодо вдосконалення борговоi полтики задля тдвищення р/вня борговоi безпе-ки Украши, стаб/л/заци державних ф/нанав, забезпечення стаб/льного соц/ально-економ/чного розвитку Укра/ни. Авторами наголошено на необ-х/дност/забезпечення контролю за ризиками, пов'язаними з управл'тням державним боргом (зокрема, валютним ризиком, в/дсотковим ризиком, ризиками л/кв/дност/, реф/нансування та додаткових зобов'язань) при плануванн/ ф/нансування деф/циту державного бюджету. Ключов'! слова: державний борг, управл/ння державним боргом, зовн/шн/й борг, боргова пол/тика, ризики державного боргу. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-2-383-389 Рис.: 1. Табл.: 3. Вбл.: 13.
Лютий 1гор Олекайович - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувач кафедри ф/нанав, Ки/вський нац/ональний ун/верситет /мен/ Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Укра/на) E-mail: ig.lyutyy@gmail.com
Зикова Свтлана 1гopiBHa - маг/странт кафедри ф/нанав, Ки/вський нац/ональний ун/верситет /мен/ Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60,
Ки/в, 01033, Укра/на)
E-mail: zykovasvetlana12@gmail.com
УДК 336.276 JEL: H 63
Лютый И. А., Зыкова С. И. Государственный долг Украины: динамика и способы управления
В современных условиях одним из наиболее значимых элементов экономической политики государства является управление государственным долгом. Углубление фискальных дисбалансов и рост долговой нагрузки в посткризисный период актуализируют необходимость исследования путей обеспечения долговой устойчивости экономики Украины. Современную структуру заимствований можно охарактеризовать как активный рост внешних заимствований при относительной стабильности внутреннего долга. Целью статьи является исследование экономических последствий государственного долга в Украине и пути усовершенствования управления долгом. Проанализирована динамика и структура государственного долга Украины; выделены макроэкономические и бюджетные факторы, влияющие на его рост; приведены рекомендации по совершенствованию долговой политики для повышения уровня долговой безопасности Украины, стабилизации государственных финансов, обеспечения стабильного социально-экономического развития Украины. Авторами отмечена необходимость обеспечения контроля за рисками, связанными с управлением государственным долгом (в частности, валютным риском, процентным риском, рисками ликвидности, рефинансирования и дополнительных обязательств) при планировании финансирования дефицита государственного бюджета. Ключевые слова: государственный долг, управление государственным долгом, внешний долг, долговая политика, риски государственного долга.
Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 13.
Лютый Игорь Алексеевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой финансов, Киевский национальный университе-тимени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: ig.lyutyy@gmail.com
Зыкова Светлана Игоревна - магистрант кафедры финансов, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: zykovasvetlana12@gmail.com
UDC 336.276 JEL: H63
Lyutyy I. O., Zykova S. I. The Government Debt of Ukraine: Dynamics and Methods of Management
In modern conditions, one of the most significant elements of the State's economic policy is the management of government debt. Deepening of fiscal imbalances and growth of debt load in the post-crisis period update the need to explore ways to ensure the debt sustainability of Ukraine's economy The current structure of borrowings can be characterized as an active growth of external borrowings with relative stability of internal domestic debt. The article is aimed at studying the economic consequences of government debt in Ukraine and ways to improve the debt management. The dynamics and structure of the status of the debt government of Ukraine are analyzed; mac-roeconomic and budgetary factors influencing its growth are allocated; recommendations on improvement of debt policy for increase of debt security level of Ukraine, stabilization of public finances, ensuring stable social and economic development of Ukraine are given. The authors indicate the need to control the risks associated with the management of public debt (in particular, currency risk, interest risk, liquidity risks, refinancing and additional liabilities) in the planning the financing of the State budget deficit. Keywords: government debt, management of government debt, external debt, debt policy, government debt risks. Fig.: 1. Tabl.: 3. Bibl.: 13.
Lyutyy Ihor O. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: ig.lyutyy@gmail.com
Zykova Svitlana I. - Graduate Student, Department of Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
E-mail: zykovasvetlana12@gmail.com
Фшансування економки за допомогою запо-зичень залежить вк боргово! полiтики дер-жави та ефективностi боргового мехашзму, сукупностi iнших внутрiшнiх i зовншнк чинникiв, якi визначають джерела, умови, заходи, напрями боргового фшансування. Воно вкбуваеться в рамках реалкаци прюритетних напрямiв фiнансовоi поль тики держави та потребуе врахування штереав, потреб реальних i потенцiйних можливостей учаснишв кредитних вiдносин, що впливае на функщонування системи державного кредиту, формування дiевого та результативного мехашзму боргового фшансування державних витрат. Одним iз ключових завдань уряду е зменшення рiвня державного боргу, що забезпечить зниження розмiру державного дефщиту та, як насль док, шдвищення рiвня економiчного розвитку кра1ни.
В Укра'М бюджет iсторично з року в рк зво-диться з дефщитом, для компенсаци розриву мiж доходами i витратами використовуються в основному внутршш та зовшшш запозичення. Це основна причина зростання держборгу в номшальному виразi протягом уже багатьох рокiв. ^м того, в останнi роки уряд був змушений випускати великi обсяги боргових шструменйв для реабштаци банкшсько! системи та залучав фiнансування вк МВФ, частина якого облiковувалася як гарантований держборг [11].
Ключовими макроекономiчними чинниками, як зумовили критичне зростання боргового наванта-ження впродовж останшх рокiв в УкраIнi, е:
+ рiзке падiння реального ВВП, причинами якого виступили военний конфлiкт на сходi Укра1ни, анексiя Криму, скорочення обсягш виробництва продукци вiтчизняними това-ровиробниками пiд впливом полiтичноi та економiчноI кризи; + зниження внутршнього споживчого попиту внаслiдок iнфляцiйних процеав та вксутнос-тi вiдчутного зростання доходiв населення; + негативний вплив реально! процентно! ставки НБУ на боргову сферу та обмеження функцюнування ринку позичкового кашталу [4; 5].
На зростання державного боргу Украши впли-нула низка бюджетних чиннишв:
+ рiзке зростання дефщиту державного бюджету внаслкок зниження надходжень до бюджету та рiзкого зростання витрат бюджету, зокрема на безпеку та оборону, фшансо-ву сощальну тдтримку внутршньо перемь щених осiб, соцiальну шдтримку учасникiв АТО/ООС та волонтерiв, забезпечення жит-тедiяльностi в зонi проведення АТО/ООС, а також обслуговування державного боргу; + необхiднiсть покриття дефiциту Пенсiйного
фонду за рахунок доходiв бюджету; + необхiднiсть подальшо! бюджетно! шдтрим-ки державних пiдприемств i банкiв; головним чинником нарощування боргу, на думку мiж-
народних експертш, була необхiднiсть бюджетного фшансування дефщиту державних компанш, зокрема НАК «Нафтогаз Украши»; f урядом за рахунок внутршнк запозичень (емiсiя ОВДП) активно проводилася каш-талiзацiя державних банив, здшснювалася фiнансова пiдтримка Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб, що збкьшувало обсяг видаткiв державного бюджету, спрямованих на обслуговування цих ОВДП; неповернення з об'ективних чи суб'ективних причин мкце-вих запозичень попереднк перiодiв, що по-силювало кумулятивний ефект «боргового навантаження» через зростання дефщиту зведеного бюджету [4; 5].
Проблеми зростання державного боргу при-вертають увагу як зарубiжних, так i вкчизня-них науковщв протягом останнiх десятирiч. Теоретико-методологiчною основою наукового досм-дження виступають роботи вкомих вiтчизняних уче-них, таких як В. Д. Базилевич, I. О. Лютий, С. Л. Лон-дар, Т. П. Вахненко, О. С. Новосьолова. Вагомий вне-сок у доЫдження державного боргу зробили зарубiж-ш вчеш-економкти: А. Смгг, Дж. Кейнс, А. Лаффер, М. Фридман, Д. Рiкардо та шш1 Разом з тим, у на-уковiй лiтературi недостатньо уваги придкено саме аналiзу сучасного стану зовшшнього боргу Украши. Оскiльки на сьогодш процес е динамiчним, i статис-тичнi данi постiйно оновлюються, виникае необхк-нiсть перiодичноi ощнки та аналiзу зовнiшньоi за-боргованосп Украiни на певному промiжку часу, що зумовило актуальшсть обрано'1' теми досмдження, ii цiльове спрямування i змiст.
Незважаючи на велику ккьюсть дослiджень у цьому напрямi, шнуе необхiднiсть обгрунтування та розробки рекомендацш щодо досягнення безпечно-го рiвня державного боргу, впровадження виважено! боргово'1' полiтики та ефективного механiзму управлш-ня державним боргом для краши, що опинилася в умо-вах фшансово1 кризи та зростання зовшшнк боргiв.
Метою статтi е аналiз сутностi державного боргу, оцiнки його структури, тенденцш розвитку показни-кш державного боргу Украши за перюд 2008-2018 рр., виявлення закономiрностей i можливих шляхiв опти-мiзацii державного боргу.
Державш запозичення е важливим шструмен-том прискорення економiчного зростання, джере-лом здiйснення продуктивних швестицш та засобом пом'якшення наслiдкiв впливу негативних зовншнк чинникiв. Проте надмiрне накопичення державного боргу може стати причиною загострення проблем платоспроможностi держави та, зрештою, призвести до боргово'1 кризи [1].
Вкповкно до Бюджетного кодексу Украши дер-жавний борг - це загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих i непогашених кре-
дитш (позик) станом на звкну дату, що виникають внаслiдок державного запозичення [2].
Формування державного боргу вкбуваеться при неспроможност держави функцiонувати на влас-них фiнансових ресурсах. 1снуе рiзна класифiкацiя державного боргу, однак основним подком е под1л на внутршнш i зовнiшнiй борг. Внутршнш державний борг - заборгованiсть держави громадянам, юри-дичним особам i фiрмам дано! кра!ни, якi володготь цiнними паперами, випущеними '11 урядом. Зовншнш державний борг - це заборговашсть держави перед iноземними громадянами, державами, банками та мiжнародними фшансовими органiзацiями [9].
Граничний розмiр внутршнього й зовнiшньо-го державного боргу встановлюеться на кожний бюджетний перiод законом про Державний бюджет Укра!ни. Внутршн запозичення переважно здшсню-ються в нащональнш валютi, а зовнiшнi - у доларах США, а тому на загальний розмiр держборгу суттево впливае обмшний курс гривш до долара [10].
Правове регулювання державного боргу та га-рантованого державою боргу, мкцевого боргу та мкцевого гарантованого боргу в Укра-Ш здiйснюеться вiдповiдно до Конституци Укра!ни, Бюджетного Кодексу Украши, законш Укра!ни «Про правонаступництво», «Про державний i внутрiшнiй борг» та шших нормативно-правових актiв у сферi управлшня боргом.
Величина основно! суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного рiчного об-сягу валового внутршнього продукту Укра!ни. У разi перевищення зазначено! гранично! величини Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни зобов'язаний вжити заходiв для приведення ще! величини у вкповкшсть до встанов-лених законодавством вимог [2].
Починаючи з 2008 р. сукупний державний борг Украши мав тенденцш до сталого зростання, що було
зумовлено свитою кризою 2008-2009 рр. i подаль-шим попршенням стану соцiально-економiчного та полiтичного становища в кра!ш Однак у 2015 р. в1д-булося скорочення показникш зовнiшнього державного боргу, одним iз чинникiв чого було проведення реструктуризаци заборгованостi кра!ни перед зо-внiшнiми приватними кредиторами [8].
Одшею з вагомих пiдстав для проведення ще! реструктуризацГ! стало зростання питомо! ваги державного боргу, який був номшова-ний в iноземнiй валют! Стала тенденцiя цього проце-су характеризуе збкьшення витрат уряду з обслуго-вування власних боргових зобов'язань, як також бу-дуть номшоваш в iноземнiй валютi. Для укра!нських фiнансових ринкiв це означае ще бкьше скорочення валютно! пропозицй та подальшу девальвацiю гривнi.
Як свкчать данi табл. 1, протягом 2009-2018 рр. уа показники державного та гарантованого державою боргу мають тенденцш до зростання як у грив-невому вираз^ так i у валютному виразь
У посткризовий перюд найб1льший темп приросту державного та гарантованого державою боргу спостеркався у 2010 р. (36,8%) поршняно з 2009 р.: прирiст зовшшнього боргу склав 31,1%, внутрiшньо-го - 48,3%.
З 2015 р. темпи зростання показникш державного боргу Укра!ни уповкьнюються, що е позитивною тенденцшю. У 2018 р. порiвняно з попередшм роком темп зростання державного та гарантованого державою боргу склав -2%, а саме: зовшшнш (-1,5%), внутршнш (-3%).
Найбкьша проблема, з якою наразi стикаеться Укра!на, - це велиш виплати за валютними боргами з держбюджету найближчими роками. За ощнками експерпв, пiковi валютнi виплати уряду заплано-ванi на 2018-2019 рр.: приблизно по $6,7-6,8 млрд (з урахуванням валютних ОВДП, але без урахування
Таблиця 1
Державний та гарантований державою борг Украши, 2009-2018 рр. (млн дол. США)
Дата Загальний борг Приркт, % Зовшшнш борг Приркт, % Внутршнш борг Приркт, %
на 31.12.2009 39685,0 26518,7 13166,3
на 31.12.2010 54289,3 36,8 34759,6 31,1 19529,7 48,3
на 31.12.2011 59215,7 9,1 37474,5 7,8 21741,2 11,3
на 31.12.2012 64495,3 8,9 38658,8 3,2 25836,4 18,8
на 31.12.2013 73078,2 13,3 37536,0 -2,9 35542,2 37,6
на 31.12.2014 69794,8 -4,5 38792,2 3,3 31002,6 -12,8
на 31.12.2015 65505,7 -6,1 43445,4 12,0 22060,2 -28,8
на 31.12.2016 70970,9 8,3 45604,6 5,0 25366,2 15,0
на 31.12.2017 76305,2 7,5 48989,4 7,4 27315,8 7,7
на 31.12.2018 74759,0 -2,0 48255,2 -1,5 26503,7 -3,0
о
со о
о
о =п <с
<
о
ш
Джерело: складено на основi [6].
платежiв Нацбанку за кредитами МВФ). Якщо у 2018 р. бгльше половини вск платежiв - це погашення ва-лютних ОВДП, якi можуть бути досить легко перекрип випуском нових валютних облггацш на вну-трiшньому ринку, то у 2019 р. 2/3 уск платежiв (або $4,5 млрд) - це зовнгшнг борги, рефiнансувати якi на-багато складнiше.
Проблеми управлiння зовнгшнгм боргом в Украiнi вже пережили процеси переходу до ринково! економгки. Рiзке зб1льшення загаль-ного державного боргу Укра!ни з початком структур-них реформ по всьому економiчному просторi було зумовлене передусiм внутрiшньополiтичною ситуацг-ею, неадекватною змiною влади, значним зростанням корупцГ!. Тому першочерговими завданнями кра!ни е структурування боргово! полiтики та зменшення тягаря зовнгшньо! заборгованостi з одночасною ре-структуризацгею зовнiшнiх боргiв [7].
Значна частина державного боргу номгнована в гноземних валютах, зокрема в доларах США, що демонструе вразливiсть Укра!ни до валютних шокгв. 73% державного боргу складають борговi гнструмен-ти з фгксованою ставкою, що вiдповiдае рiвню кра!н-аналогiв. Порiвняно низька частка боргових гнстру-ментiв з плаваючою ставкою дозволяе УкраМ мшгмг-зувати вгдсотковий ризик.
Активна боргова полiтика включае в себе рiзнi методи, не тгльки традицiйнi iнструменти i пiдходи, а й iнновацiйнi ргшення, у тому числi постачання продукций можливiсть узяти на себе певнг економiчнi, полiтичнi, екологiчнi зобов'язання, домовленостг про реструктуризацiю або дострокове погашення боргу, вихгд на взаемнг розрахунки чи зарахування та гн.
У «Настановах по управлiнню державним боргом», пгдготовленими фахiвцями Мiжнародного валютного фонду та Свгтового банку, управлiння дер-жавним боргом визначаеться як «процес розробки та виконання стратеги управлгння заборгованiстю органiв державного управлшня, яка дозволить залу-чити необхгдну суму фiнансування, виконати цiльовi установки уряду стосовно ступеня ризику i витрат, а також виргшить будь-якi iншi завдання, поставленi урядом у сферi управлiння державним боргом» [12].
За визначенням експертгв Свитого банку, ефективне управлiння державним боргом мгстить три специфiчнi взаемопов'язанi процеси: + вибiр придатного виду фiнансування; + рiшення про розмiр запозичень; + ведення повно! та своечасно! звiтностi про борг держави.
Основним критерiем ефективностг операцiй з державним боргом е досягнення економГ! коштiв державного бюджету [12].
22 серпня 2018 р. Уряд схвалив проект постанови Кабгнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Середньостроково! стратеги управлiння державним боргом на 2018-2020 роки», а 17 сгчня 2019 р. МГ-
нгстерство фiнансiв Укра!ни затвердило Програму управлшня державним боргом на 2019 р. [3; 13].
У 2017 р., вперше з 2011 р., вгдсоток спгввгдно-шення боргу до ВВП зменшився i став наближатися до «безпечного» значення в 60%, визначеного Бю-джетним кодексом Укра!ни: з 80,9% на кгнець 2016 р. до 71,8% на кшець 2017 р. Це стало можливим за-вдяки покращенню макроекономiчних показникiв та злагодженим дiям влади щодо фгскально! консолгда-цГ! та монетарно! полiтики i проведенню реформ.
Стратегiею визначено завдання для Мгнгстер-ства фгнансгв щодо зменшення боргу до: + 60% у 2018 р.; + 52% у 2019 р.; + 49% у 2020 р.
Зггдно зi Стратегiею також встановлюються якгснг цiлi, якi дозволять не ткьки знизити рiвень боргу до ВВП, а й покращити його структуру i знизити ризики, як йому сьогоднi притаманнi. Основнi цш управлiння державним боргом Укра!ни включають:
1. Рiвномiрний графiк погашення боргу з подо-вженням термiнiв.
2. Залучення довгострокового пкьгового фi-нансування.
3. Збкьшення частки боргу в нацюнальнш ва-
лютi.
4. Розвиток мГцних взаемовiдносин з iнвесторами.
Документ мгстить орiентовний план дiй на на-
ступнi два роки, який передбачае, зокрема, можли-вiсть випуску ОЗДП в евро та гнших валютах, з якими укра!нська гривня не мае високого рiвня кореляцГ!, випуск ОЗДП у гривш для мiжнародних iнвесторiв, розширення спiвпрацi з МФО та урядами шоземних держав щодо пкьгового фгнансування.
Аержавний борг Украши характеризуеться вгд-носно високою часткою зовнгшнього боргу, що становила 58,9% загально! суми державно-у станом на кшець 2017 р. Зпдно з аналгтич-ними матерiалами Мгнгстерства фiнансiв, зовнiшнiй борг становить у середньому 51% загально! суми боргу для краш-аналопв за реггоном: АлбанГ!, БоснГ! та Герцеговини, БолгарГ!, ХорватГ!, Польщi та СербГ!; 55% - для краш-аналопв за рейтингом: Ямайки, Лг-вану, МакедонГ!, ЧорногорГ!, Пакистану та Гани; 34% -для краш-аналопв - реггональних лiдерiв: Шгери, Уругваю, Та!ланду, Туреччини. Це вказуе на поргв-няно вищу вразливгсть Укра!ни до зовнiшнiх шокiв. Чутливгсть Укра!ни до валютних коливань пгдтвер-джуеться також випадками девальвацГ! гривш в ми-нулому, в результат яких збгльшувалася частка боргу в гноземнгй валютг.
Сума боргу за кредитами мгжнародних фгнан-сових органгзацгй становить 25% загально! величини державного боргу та вказуе на !х значну пгдтримку Укра!ни, отриману впродовж останнгх кГлькох рокгв, особливо з боку МВФ та Свгтового банку. Ця част-
ка е значно меншою для краш-аналопв за рейтингом (Ямайка, Лiван, Македошя, Гана, Чорногорiя, Пакистан) та краш-аналопв - регюнальних лiдерiв (Нiгерiя, Уругвай, Та!ланд, Туреччина).
Пiльгове фiнансування в структурi державного боргу Укра!ни складае 26%, що демонструе високий стушнь тдтримки Украши мiжна-родними партнерами.
При цьому, як ми бачимо з табл. 2, одшею з щлей цiеI Стратеги е збкьшення обсягу фiнансовоí шдтримки шляхом поглиблення спiвпрацi з мiжна-родними фiнансовими органiзацiями (МВФ, бвро-пейський iнвестицiйний банк, 6БРР, Свковий банк), а також шляхом розбудови нових партнерських в1д-носин з шоземними кра!нами [3].
У грудш 2018 р. бвропейська Комiсiя надала УкраМ перший транш четверто! програми макрофь нансово! допомоги 6С номшальним обсягом 500 млн евро у вим^д1 позики пiд вiдсоткову ставку 1,25% з погашенням у квит 2033 р.
Кошти скеровуються до державного бюджету i, зокрема, на забезпечення впровадження структур-них реформ. Перелк вимог, якi Укра!на повинна ви-конувати, щоб отримувати макрофшансову допомогу бвросоюзу, мiстить зобов'язання у сферi боротьби з корупцiею, якост державного управлiння та по-датково! системи, реформу енергетичного сектора, сощально! полiтики та корпоративного управлiння в державних шдприемствах, а також реформу систе-ми управлiння державними фшансами.
Таблиця 2
Державний борг за джерелами фшансування
Джерело фшансування Млрд грн Млрд дол. США % вщ загально!' суми
Ринкове фшансування 1,285,6 49,1 74
Пшьгове фшансування 446,5 17,0 26
МВФ 154,5 5,9 9
МБРР (Свковий банк) 127,3 4,9 7
£С (МФД) 85,9 3,3 5
£БРР 15,7 0,6 1
£1Б 17,3 0,7 1
Органи управлшня ¡ноземних держав 45,8 1,8 3
Усього державний борг 1732,1 66,1 100%
Джерело: складено на 0CH0Bi [3].
Програма stand-by допоможе Укра'М пгдтри-мувати макростабiльнiсть у найближчi роки, коли Украша змушена долати низку викликгв, зумовлених посиленням тиску вк росiйськоi агресГi, президент-ськими та парламентськими виборами у 2019 р. i не-обхiднiстю забезпечення пгкових виплат по зовнгш-ньому боргу.
Разом к тим, програма охоплюватиме цку низку ключових для розвитку кра'ши заходiв: про-довження фккально! консолкаци для постiйного зменшення тягаря державного боргу, пгдтримання Нацбанком гнучкого обмшного курсу i жорстко! мо-нетарно! позицГ! з метою зниження шфляци та по-дальшого накопичення мгжнародних резервгв, акти-вкацш реформ, спрямованих на подальше посилення адмшктрування податкгв, реформ фгнансового та енергетичного секторгв, а також посилення боротьби з корупцгею [6].
Таке ргшення МВФ стало позитивним сигналом для мгжнародних партнерш Украши - вгдкрився доступ до 1 млрд евро вгд 6С (два траншг по 500 млн евро) i до близько $0,8 млрд кредитних ресурсгв Свг-тового банку.
Водночас, наприкшщ грудня 2018 р. до Державного бюджету Украши надгйшли кошти вгд кредиту в розмгрг 349,3 млн евро, наданого Deutsche Bank пгд гарантгю на пгдтримку державно! полгтики у сферг економгчного зростання та фккально стгйких послуг вгд Мгжнародного банку реконструкци та розвитку (МБРР).
Deutsche Bank надав кредит у розмгрг 349,3 млн евро у формг двох траншгв: траншу A у розмгрг 53,2 млн евро з термгном погашення 4 роки та траншу B у розмгрг 296,1 млн евро з термгном погашення 10 ро-кгв та пгльговим пергодом 4,5 рокгв. За цим кредитом було використано частину гарантГ! в сумг 375 млн дол. США в еквгвалентг в евро гз загально! суми гаранта Свгтового банку в розмгрг 750 млн доларгв. Залучення наступного кредиту пгд невикористану частину гаранта Свгтового банку очгкуеться у першому кварталг 2019 р. [6].
Даний сценарш для Украши е сприятливим, осккьки, як наслгдок, гз $9,8 млрд виплат за валют-ними боргами уряду до кгнця 2019 р. Украша зможе рефГнансувати майже $2 млрд дешевими грошима Свгтового банку та 6С. Ще $3,8 млрд - це валютнг
ОВДП, г вони, очевидно, будуть рефгнансованг за ра-хунок випуску нових папергв. У результата залишить-ся $4 млрд, частина яких може бути рефгнансована випуском нових еврооблггацгй (хоча це буде дорожче, г обсяги можуть виявитися меншими, нгж минулого разу), а також за рахунок збГльшення обсягу випуску додаткових валютних ОВДП та/або купгвлг валюти з резервгв НБУ (при збгльшеннг випуску гривневих ОВДП). В останньому випадку вгдбудеться скорочен-ня резервгв НБУ, але не таке значне г небезпечне, як у разг, якщо б довелося проводити погашення боргу без допомоги мгжнародних партнергв.
Як видно з рис. 1, помгрно згладжений графгк погашення боргу з обмеженою кглькгстю пгкгв ре-фгнансування е результатом активного управ-лгння державним боргом Укра!ни пгсля реструктури-зацг! державного та гарантованого державою зовнгш-нього комерцгйного боргу у 2015 р. Середньоргчний показник витрат з погашення та обслуговування державного боргу за дгючими та плановими борговими зобов'язаннями у 2019-2023 рр. становить 398,0 млрд грн, а стандартне вгдхилення складае 47,8 млрд грн.
У 2019 р. платежг з погашення державного боргу заплановано в обсязг 272247,1 млн грн, з яких 150480,1 млн грн, або 55,3% - платежг за державним внутргшнгм боргом, а 121767,0 млн грн, або 44,7% -платежг за державним зовнгшнгм боргом [13].
Важливим елементом дослгдження боргово! стгй-костг Украши е аналгз ризикгв державного боргу Укра!-ни та розробка заходгв щодо !х мшгмгзаци (табл. 3).
Для розроблення системи управлгння борговими процесами в Укра!нг та поступового вгдновлення економгчно! стабгльностг кра!ни потргбно вживати низку заходгв:
+ розвиток внутргшнього ринку;
+
+
+
+ +
+
випуск ОЗДП в $, € та в гривнг на мгжнарод-ному ринку;
розширення бази гнвесторгв та спрощення !х доступу;
активнг операцг! з управлгння державним боргом, у тому числг пропозицг! з викупу ОЗДП з погашенням у 2019-2021 рр.; поглиблення взаемодг! з гнвесторами; розширення спгвпрацг з МФО та урядами гноземних держав щодо пгльгового фгнансу-вання;
робота уряду щодо покращення рейтингу Укра!ни як позичальника.
ВИСНОВКИ
Отже, завдання, яке нинг сто!ть перед урядом Укра!ни, - забезпечити контроль за ризика-ми, пов'язаними з управлгнням державним боргом, а також визначити запланованг види боргових гнстру-ментгв, за допомогою яких плануеться фгнансування держбюджету. Так, мгнгмгзацгя ризику рефгнансуван-ня можлива за рахунок розвитку внутргшнього ринку державних цгнних папергв. З метою забезпечення достатньо! лгквгдностг державних цгнних папергв створено гнститут первинних дилергв. Контроль над ризиком лгквгдностг залежить вгд обсягу резервгв, а наступнг траншг МВФ у рамках поточно! та ново! програми надання фгнансово! пгдтримки допоможуть в подальшому змгцнити зовнгшню позицгю кра!ни. Що стосуеться валютного ризику, то вгдповгдно до прогнозу економгчного г соцгального розвитку Укра!-ни очгкуеться уповгльнення девальвацг! гривнг по вгд-ношенню до долара США протягом наступних рокгв у рамках нормалгзацг! грошово-кредитно! полгтики -така динамка номгнального обмгнного курсу очгку-вано приведе до досягнення довгостроково! ргвнова-ги реального ефективного обмгнного курсу.
Погашення, млрд грн
500 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0
--- *71 -▲
56 75 - # 71 _▲
s9 99 97 76
93 ,-—■- ■ ■
122 130 112 91 99
--•
150 " 152 162 172
101
2019
2020
2021
2022
2023
■Внутршнш борг - погашения ■Внутршнш борг - обслуговування
PiK
-Зовншнш борг - погашення -Зовншнш борг - обслуговування
Рис. 1. Графк погашення державного боргу, 2019-2023 рр., млрд грн Джерело: складено за даними [3].
Таблиця 3
Ключовi ризики державного боргу Украши та заходи щодо MÍHÍMÍ3a^í ризику
1. Ризик рефшансування - Розвиток внутршнього ринку державних цшних паперiв; - продовження здмснення активних операцм з управлшня державним боргом
2. Ризик л^вщноса - Продовження ствробтицтва з МВФ; - фшансова пщтримка в межах ствпраф з шшими МФО
3. Валютний ризик - Збтьшення частки внутршнього боргу, номшованого в нацюнальшй валюту - запровадження шструменав валютного хеджування
4. Вщсотковий ризик - Утримування обмежено! частини боргу з плаваючою вщсотковою ставкою
5. Ризик додаткових зобов'язань - Виважена полiтика управлшня державними банками; - поступове зменшення частки держави в баншському сектс^ Укра!ни
Джерело: складено за даними [3].
У найближчiй nepcneKTMBÍ першочерговими заходами стануть випуск нових боргових шструменпв, номiнованих у гривш, що забезпечить альтернативне джерело фшансування та зменшить валютний ризик державного боргу; диверсифшащя iноземних валют в борговому портфелi Укра!ни та можливий вихк на мiжнародний ринок шляхом випуску ОЗДП, номшо-ваних в евро; залучення тльгового фiнансування та проведення активно! роботи з швесторами та мiжна-родними рейтинговими агентствами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Новосьолова О. С. Теоретичн аспекти побудови системи управлшня державним боргом. Ekohomí4huü ана-лiз. 2013. Том 14. № 1. С. 301-307.
2. Бюджетний кодекс Украши : вщ 8 липня 2010 р. № 2456-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
3. Постанова Кабшету Мшiстрiв Украши «Про затвер-дження Середньостроково! стратеги управлшня державним боргом на 2018-2020 роки» вщ 22 серпня 2018 р. № 883. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/883-2018-п
4. Власюк О., Шемасва Л., Лондар Л. Боргова стм-мсть як стратепчний напрям пiдвищення рiвня фшансово! безпеки. Ки!в : Н1СД, 2016. 50 с.
5. Лондар Л. П. Вдосконалення боргово! пол™ки як чинник пщвищення рiвня фшансово! безпеки держави. Стратегiчнiпроритети. 2016. № 3. С. 244-252.
6. Офщмний сайт Мастерства фшанав Укра!ни. URL: https://www.minfin.gov.ua/
7. Рудик Р. Стан проблем боргово! пол™ки Укра!ни на ринку зовшшшх запозичень та шляхи !х вирiшення. Вс-ник Кивського нацюнального yHieepcumemy iMeHi Тараса Шевченка. Cepin «Економiка». 2014. Вип. 7. С. 68-74.
8. Меренкова Л. О. Оцшка державного боргу та боргово! пол^ики у контекст забезпечення боргово! безпеки Укра!ни. Всник Миколавського нацюнального yнiвepcитe-туiмeнiВ. О. Сухомлинського. 2018. Вип. 22. С. 823-828.
9. Чеберяко О., Паачна Н. Державний борг як шди-катор боргово! безпеки. Економiчний всник yнiвepcитeтy. 2016. Вип. 31 (1). С. 283-291.
10. Вiвчар О. Й., Курило О. Б. Вплив державного боргу на економiчну безпеку держави. Економ1ка та держава. 2013. № 4. С. 15-17.
11. Вахненко Т. П. Зовшшш борговi зобов'язання у системi свтових фiнансово-економiчних вщносин : моно-графiя. Ки!в : Фешкс, 2015. 536 с.
12. The Staff Report on the Revised Guidelines for Public Debt Management. April 1, 2014. URL: https://www.imf.org/en/ Publications/Policy-Papers/Issues/2016/12/31/Revised-Guide-lines-for-Public-Debt-Management-PP4855
13. nporpaMa ynpaBniHHa flepwaBHUM 6oproM Ha 2019 piK. URL: https://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/ nP0rPAMA%20yfl6%202019%20HaKa3.pdf
REFERENCES
Cheberiako, O., and Pasichna, N. "Derzhavnyi borh yak indy-kator borhovoi bezpeky" [Public debt as an indicator of debt security]. Ekonomichnyi visnyk universytetu, no. 31(1) (2016): 283-291.
[Legal Act of Ukraine] (2010). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17
[Legal Act of Ukraine] (2018). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/883-2018-n
Londar, L. P. "Vdoskonalennia borhovoi polityky yak chynnyk pidvyshchennia rivnia finansovoi bezpeky derzhavy" [Improvement of the debt policy as a factor in raising the level of financial security of the state]. Stratehichni priorytety, no. 3 (2016): 244-252.
Merenkova, L. O. "Otsinka derzhavnoho borhu ta borhovoi polityky u konteksti zabezpechennia borhovoi bezpeky Ukrainy" [Assessment of public debt and debt policy in the context of securing Ukraine's debt security]. Visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho, no. 22 (2018): 823-828.
Novosyolova, O. S. "Teoretychni aspekty pobudovy sys-temy upravlinnia derzhavnym borhom" [Theoretical Aspects of Construction of a State Debt Management System]. Ekonomichnyi analiz, vol. 14, no. 1 (2013): 301-307.
Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. https://www. minfin.gov.ua/
"Prohrama upravlinnia derzhavnym borhom na 2019 rik" [The program of public debt management for 2019]. https:// www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/nP0rpAMA%20 yfl6%202019%20HaKa3.pdf
Rudyk, R. "Stan problem borhovoi polityky Ukrainy na rynku zovnishnikh zapozychen ta shliakhy yikh vyrishennia" [The state of the problems of Ukraine's debt policy in the external borrowing market and the ways of their solution]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Ekonomika», no. 7 (2014): 68-74.
"The Staff Report on the Revised Guidelines for Public Debt Management. April 1, 2014". https://www.imf.org/en/ Publications/Policy-Papers/Issues/2016/12/31/Revised-Guide-lines-for-Public-Debt-Management-PP4855
Vakhnenko, T. P. Zovnishni borhovi zoboviazannia u syste-mi svitovykh finansovo-ekonomichnykh vidnosyn [External debt obligations in the system of world financial and economic relations]. Kyiv: Feniks, 2015.
Vivchar, O. I., and Kurylo, O. B. "Vplyv derzhavnoho borhu na ekonomichnu bezpeku derzhavy" [Influence of the state debt on the economic security of the state]. Ekonomika ta der-zhava, no. 4 (2013): 15-17.
Vlasiuk, O., Shemaieva, L., and Londar, L. Borhova stiikist yak stratehichnyi napriam pidvyshchennia rivnia finansovoi bezpeky [Debt stability as a strategic direction to increase financial security]. Kyiv: NISD, 2016.
