CC BY
19
мiжнародних економiчних вiдносин. 1хня здатнiсть гнучко пристосовувати мехашзм швестицшно! дiяльностi, органiзацiйнi методи i засоби до змiн, що вiдбуваються в нацiональнiй i св^овш економiцi, перетворили 1х в глобальш господарчi структури, що розглядають свггове господарство як сферу засто-сування свого кашталу. У правових аспектах ТНК поступаються державам, але, враховуючи тенденци зрощування полiтики i бiзнесу, можливiсть лобь ювання iнтересiв i впливу на полiтичнi рiшення, ТНК трансформуються у ва-гомi суб'екти мiжнародних вiдносин, iнтереси яких будуть формувати геопо-лiтичну структуру св^у у майбутньому.
Лiтература:
1. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://library.if.ua/book/18/1495.html
2. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://na5.ru/507869-3
3. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://readbook.com.ua/book/15/583/
4. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://uk.wikipedia.org/wiki/Транснацiональнi_кор-порацп.
5. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.nationmaster.com
6. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-2/Kravchuk_Gavrilko_207. htm
7. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.unctad.org
УДК 338.246 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук - RbeiecbKozo державного тститут новтнЫ технологш та управлтня iM. В. Чорновола
ДЕРЖАВН1 АНТИКРИЗОВ1 ЗАХОДИ Ф1НАНСОВО1 СТАБ1ЛВАЩ1 ШДПРИеМСТВ
Виршальною складовою державного регулювання економшою е пiдсистема державно!' тдтримки, економiчний 3MiCT яко! полягае в створенш та впровадженнi державних програм розвитку пiдприемств за такими напрямками, як науково-техшч-ний прогрес, фшансове, кадрове, ресурсне забезпечення тощо. На цьому складному етат тiльки держава може дiево впливати на переб^ процесiв, усуваючи перешкоди та вади, характеры для системно!' кризи в крш'ш, а також створюючи умови для цивь лiзованого стрибка у майбутне на основi практичного втшення формули прискорено-го (випереджувального) розвитку.
Ключов1 слова: антикризовi заходи, фшансова стабiлiзацiя, свiтова фiнансова криза, державш фонди, фiнансовi ресурси, iнкубатори, бiзнес-центри, iнновацiйнi процеси, нормативно-правове забезпечення.
Assoc. prof. I.N. Karpun' - Lviv state institute of new technologies and directions
named after V. Chornovil
State uncrisis measures of the financial stabilising of enterprises
Crucial component of economical state regulation is a subsystem of state support the economic content of witch is the creation and implementation of government development enterprises in such creas as scientific and technological progress, financial, human, resource provision ets. At this difficult stage, only the state can effectively influence the course of progress climinationg obstocles and disadvantages, that are typical for system crisis in the country and creationg conditions for civilired leep into the future lased on a practical implementation of accelerated chead development.
Постановка проблеми. Обгрунтовуючи засади державно1 полiтики щодо пiдтримки суб'ек^в господарювання, треба визначити, що така фшан-сова шдтримка надаеться пiд затвердженi проекти використання кош™, 6i3-нес-плани та проекти санаци пiдприемств.
Однак непослiдовна за змютом та неефективна за результатами норма-тивно-законодавча активнiсть держави iз питань антикризового розвитку кон-курентних виробництв засв^ила незрiлiсть iнвестицiйних умов, необхщних для ефективно1 фiнансовоï адаптаци. Йдеться насамперед про розбудову стало: та орiентованоï на виробництво системи комерцшних банкiв i адекватно: ринковим вiдносинам системи розрахункiв (за параметрами прозорост^ швид-костi, вщповщальност^. Розвинена банкiвська система мала б компенсувати втрати реального сектора вщ порушення схем централiзованих державних фь нансових потокiв, перебираючи на себе перерозподшьну функцiю та забезпе-чуючи ïï реалiзацiю за ринково-комерцiйними принципами i критерiями.
Аналiз дослiджень i публжацш. Свiтова фiнансова криза та трансфор-мацiя економiчноï системи Украши, ïï iнтеграцiя у свiтове господарство породили справжнш бум дослщжень, присвячених стратегiчному управлiнню суб,ектiв економiчноï дiяльностi. Науковi працi стратегiчного управлшня суб,ектiв господарювання досить грунтовно висв^лено в закордоннiй та в^-чизнянш лiтературi. Значно скромнiше дослiджено постулати ^eï теорiï щодо банкiвськоï дiяльностi. Це науковi працi I.A. Бланка, А.М Герасимовича, В.О. Василенко, Г.Я. Гольдштейн, А.М. Мороза, С.В. Мочерного, A.A. Пересади, О.О. Терещенко, M.I. Савлука, Ф.Ф. Бутинцева, А.М. Поддерьогша, В.С. Марцина та ш. Серед вщомих захщних авторiв - пращ Л. Птмана, Б. Ед-варда, Г. Марковiца, Б.А. Райзберга, Дж. Маршала, П. Роуза, Дж. Сшю, Ф. Фа-боцi, У. Шарпа та шших. Проте проблему щодо засад фшансування антикри-зових заходiв суб,eктiв господарювання не належно дослiджено в Украïнi.
Метою стати е пошук пiдходiв до науково обгрунтованого вщобра-ження сутi i змюту державних антикризових заходiв фiнансовоï стабшзаци суб,eктiв господарювання як необхiдноï умови збереження конкурентоспро-можностi тдприемств Украïни, а також визначення головних напрямкiв щодо засад фiнансування антикризових заходiв суб,eктiв господарювання державою.
Виклад основного матерiалу. Державна пiдтримка економiчних суб,eктiв може здiйснюватися у формах: безпосередньо фiнансовоï пiдтримки (спрямованоï на збшьшення фiнансових ресурсiв у тдприемств^; опосеред-кованоï пiдтримки (спрямованоï на зменшення потреб у фiнансових ресурсах). Безпосередня фшансова пiдтримка мае двi форми прояву (рис. 1) [7].
Дослщження показують, що фшанси в загальному ix трактуваннi озна-чають застосування рiзноманiтниx способiв розподшу внутрiшнього валового продукту (ВВП) на централiзованi та децентралiзованi фонди грошових ресур-сiв. В Украïнi фшансову систему утворюють: державний i мюцевий бюджети, або так званий консолщований бюджет; фiнанси пiдприeмств усix форм влас-ностi; централiзованi державнi та iншi фонди; фондовий ринок. Державш фь нанси е найважливiшим засобом державного регулювання економiки через державний бюджет, як перерозподiляють, за даними професорiв З.О. Манiв, 1.М. Луцький [6] 1/3 внутршнього валового продукту в Украш.
Рис. 1. Безпосередня фшансова мдтримка
Однак слщ зауважити, що нитшнт загальний фтансовий стан, особливо промислових галузей i шдприемств i тенденцп його змт упродовж ос-таннi роки свдаать про вiдсутнiсть реального i стiйкого ефекту адаптацп до сучасно! моделi фiнансових вiдносин. Очевидно, що витрати ресурсiв i часу на адаптацтт процеси не компенсованi вщповщними результатами фтансо-вого змiцнення та розвитку. Тому процеси фшансово! адаптацп на сьогоднi треба оцiнювати за даними Л.О. Збаразько! [3], як незавершен за критерiями нормалiзацil поточного фтансового стану, створення фiнансових передумов для довготермтового розвитку, мiнiмiзацil втрат прибутюв, оптимiзацil рiвня рентабельностi з урахуванням потреб вщтворення.
С.М. Чистов, А.С. Нiкiфоров, Т.Ф. Куценко [10], на нашу думку, кваль фжовано обгрунтовують, що загалом держава формуе такi елементи сощаль-но-економiчного простору: нормативно-правове забезпечення; тституцтт засади розвитку економжи; функцiональнi основи державного регулювання.
Функцiональнi основи державно1 антикризово1 тдтримки, таю як ма-терiально-технiчне забезпечення визначаються дiяльнiстю державного мате-рiального резерву, що здтснюе ефективний перерозподш ресурсiв, отрима-них пiсля лжвщаци шдприемств. Звичайно, можна дискутувати стосовно того, належить цей вид тдтримки до прямого фтансування чи до опосередко-ваного. Ураховуючи той факт, що переважна бшьшють боржниюв не викону-ють сво1х кредитних зобов'язань перед кредиторами, державнi гаранти тран-сформуються в одну iз форм бюджетних субсидiй чи позик (якщо кошти все ж вдаеться повернути), а отже, правомiрним е вiднесення ще1 форми шдтрим-ки до прямого фтансування, яку можна найлегше щентифтувати. Субсидп можуть видшятися окремим пiдприемствам або галузям, але найбiльш дiевим способом регулювання е субсидшвання прюритетно1 галузi шдустри. Так, найбшьш вiдомим прикладом такого субсидшвання стала шщатива створення авiацiйноl шдустри свiтового класу в Сврош. Багато европейських шд-приемств одержали субсиди на покриття стартових витрат.
Детальтше питання забезпечення виходу з кризи та розвитку тдприемств за рахунок рiзниx форм державно1' фшансово1" шдтримки вщобра-жено в табл. 1 [4].
Табл. 1. Форми финансовсн тдтримки тдприемств
Прюритетт напрями д1яльност1 тдприемств Форми финансово! тдтримки
У npoMumoeocmî
Упровадження прогресивних ресурсоощадних технологий. Розроблення та випуск конкурентоспроможно1 продукци. Г> ' и • • о •• • • Здшснення lнновацlиноï д1яльност1. Вихвд на м^жнародт ринки. Надання п1льгових кредитив та державних позик на впровадження прогресивних технологий. Державне замовлення на виробництво продукци. Крос субсидшвання та протекщотзм. Прискорена амортизация.
У сфеpi oceimu та науки
Системна модертзащя освiти i науки в напрямку вiдповiдностi стандартам СС, потребам держави та суспшьства. Забезпечення потреб особи у виборi освiтнього рiвня та квалiфiкацil. Шдвищення рiвня адаптацн особи до змши вимог ринку пращ. Розроблення нових технологiй, зокрема ресурсоощадних, управлiнських, комп'ютерних. Наукове обслуговування тдприемств. Науково-технiчна експертиза. Аудит, консалтинг. Формування баншв науково-техтчно! шформаци. Державне фшансування модертзацшно-го проекту. Державне замовлення на кадри. Державне замовлення на наукове досль дження в прюритетних для в1тчизняно1 економ^ки напрямах. цшьов! субсиди. Звшьнення науково-дослвдних организаций в1д податку на прибуток, надання пшьг в оподаткувант. Створення швестицшних центров, фондов для тдтримки наукового обслуговування.
У сфеpi надання послуг
Розширення сфери послуг. Формування ринков нових послуг. Зниження вартосп послуг. Впровадження прогресивних технологий у сфер! послуг. Створення мережа фшансово-кредитних установ з використанням баншвських технологий. Державне замовлення на виконання важливих послуг еколопчного, социального характеру. пшьгов! кредити та позики на впровадження прогресивних технологий у сфер^ послуг. Звшьнення в1д податшв на перюд становлення нових тдприемств.
Наведет дат у табл. 1 свщчать про широкий дiапазон фшансово1' тдтримки рiзниx суб'ек^в. Це говорить про те, що принцип вщповщальност спрямований на тдвищення вимог до управлшського персоналу вищих уря-дових ланок нацюнально1" економiки, якi приймають ршення щодо змiн поль тики сприяння розвитковi пiдприeмств i органiзацiй. Щодо фшансово1" тд-тримки держави на незворотнш основi, то така програма здшснюеться на ос-новi даних експертно1' комiсiï в таких випадках: у раз^ коли збитки, завдат суб'екту господарювання стиxiйним лихом, перевищують суми вщшкоду-вань, визначених чинним законодавством про обов'язкове страхування; у разi фiнансування втрат на вщновлення платоспроможностi пiдприeмств, д1яль-
шсть яких пов'язана з особливо важливими державними (суспшьними) ште-ресами, у pa3i вiдшкодування збиткiв вiдповiдним шдприемствам у випадку, коли чинним законодавством визначено умови господарювання, за яких не забезпечуеться покриття витрат на виробництво продукци (робiт, послуг), що може призвести до банкрутства (кризи).
Вивчаючи прюритети державно1 полiтики у сферi пiдтримки реального сектора економши, слiд ретельно здiйснювати аналiз витрат i вигод. Pi-шення на користь фшансово1 пiдтримки треба приймати лише в тому раз^ як-що позитивнi ефекти вiд державних чинниюв переважатимуть негативнi. Проблема визрiвае у складностi розрахункiв величини вщповщних ефектiв, оскiльки вони здебiльшого мають не монетарний вираз. Негативнi ефекти державно1 пiдтримки шдприемств пов,язанi насамперед з деформуванням конкуренци внаслiдок створення прившейованих умов господарювання для окремих учасниюв ринку, зi зниженням ефективност дiяльностi суб'еклв господарювання, зловживанням державно1 бюрократiï, бюджетними витрата-ми та можливими протекцiонiстськими заходами у вщповщь з боку краш^м-портерiв продукци вщповщних шдприемств (чи галузей). До основних аргу-ментiв на користь тдтримки шдприемств (позитивш ефекти) слщ вiднести: протидiю спаду виробництва та зростання безроб^я; стимулювання експор-ту; шдтримка секторiв, де неналежно ддать ринковi механiзми.
Нормативно-правове забезпечення передбачае розроблення, затвер-дження нового та вдосконалення чинного законодавства; встановлення пев-них нормативiв дiяльностi для державних пiдприемств (наприклад, норматив рентабельности, якi характеризують якiсний стан шдприемства, а також зас-тосування заходiв адмiнiстративного регулювання - державноï реестраци пiдприемств, лiцензування, сертифiкацiï та стандартизаци.
Формування iнституцiйних засад розвитку шдприемства передбачае створення ринково1' шфраструктури, яка функцiонуе через фшансово-кредит-ний, оргашзацшно-техшчний, iнформацiйно-аналiтичний механiзми. Крiм цього, держава мае тклуватися про кадрове та науково-методичне забезпечення дiяльностi господарських суб'еклв через залучення до процесу рефор-мування установ науки та освли.
Функцiональнi основи державного регулювання зумовлеш здшснен-ням матерiально-технiчноï, iнновацiйноï, фiнансово-кредитноï та швести-цшно1" пiдтримки пiдприемств, якi проявляються через переоснащення виробництва, поширення нових технологш, податкове регулювання та швестицшш методи впливу на бiзнес-середовище.
Ефектившсть сучасно1' науково-технiчноï полiтики економiчно розви-нених краш визначаеться не тшьки вибором основних прiоритетiв в шнова-цiйнiй сферi, але й, зазвичай, формуванням гнучкого та ефективного мехашз-му малого та середнього тдприемництва ^знесу), здатного подолати нега-тивш явища кризи у процесi свое1' дiяльностi органiзацiйно-економiчнi недо-лiки вщомчого монополiзму, який чинить негативний вплив на розвиток ш-новацiйного процесу i економжи в цiлому.
Американськ учет, дослщжуючи 500 значних технолопчних новов-ведень i винаxодiв, зареестрованих упродовж остантх 20 рок1в у провщних заxiдниx крашах, виявили значну роль малих ф1рм навiть у груш ютотних теxнологiчниx нововведень. Мэд1 i середш пiдприeмства забезпечують таку ж кшьюсть теxнологiчниx нововведень, як i велик пiдприeмства, причому у Франци 1'хня частка дае нэв1ть на 8 % бшьше [9]. Ц1 дат дають шдставу стверджувати, що мэд1 та середнi шдприемства - це прiоритетний напрямок боротьби з кризою в економщ держави.
На думку В. Д. Базилевич, Л.О. Баластрик, державна шдтримка малого тдприемництва повинна здшснюватися за такими напрямками: удосконален-ня нормативно-правово1' бази розвитку малого тдприемництва; формування шфраструктури розвитку малого тдприемництва; запровадження спрощено1' системи оподаткування, облжу та зв1тност1; фшансово-кредитна шдтримка малого пiдприeмництва; фiнансова шдтримка шновацшних проектiв; створення бiзнес-iнкубаторiв, бiзнес-центрiв, консультативних та iнформацiйниx систем; удосконалення системи п1дготовки та перешдготовки кэдр1в; створення сприятливих умов для залучення до здiйснення шдприемницько1" д1яль-ност соцiадьно-незаxищениx верств населення [2].
Практично сьогодш в Укра1'ш державна шдтримка малого бiзнесу на еташ ринкових перетворень та антикризових зэход1в е одним з прюритетних напрямюв у процес формування економiчноï под1тики. Мадий бiзнес як особ-ливий сектор ринкового господарства забезпечуе: створення умов для пози-тивних структурних зм1н в економщ Украши; лiквiдацiю наявних диспропор-цш та дефiциту на ринку товэр1в i послуг; швидку окупн1сть витрат; створення нових робочих м1сць; сприяе послабленню монопод1зму в економщь
Один 1з нэпрям1в державно1' фшансово1" п1дтримки пiдприeмств поля-гае в наданш 1'м iнновацiйниx позик. На сучасному р1вш розвитку сфери ште-лектуадьно1' д1ядьност1 людини стратегiя дотримання конкурентних умов на ринках не е самодостатньою. За таких обставин державi необхщно переходи-ти в1д под1тики пасивного сприяння забезпечення конкуренци до активного втручання в процеси стимулювання науково-техшчного прогресу та створення умов партнерства м1ж державою та шдприемством в iнновацiйнiй сферь
Характерною ознакою iнновацiйниx процеЫв е 1'хня масштабнiсть, як з огляду поставлених цшей та завдань, так i з огляду ресурЫв, як необxiднi для досягнення поставленоï, в межах того чи шшого проекту, мети. Природ-но, що держава як найбшьший суб'ект в1дносин в економiчнiй системi держави, повинна виконувати таю функци в плат тдтримки життeдiяльностi шд-приемства: забезпечення ефективного розвитку конкурентних вщносин, шд-вищення конкурентоспроможностi в1тчизняних пiдприeмств та подальше зменшення р1вня монополiзацiï економжи; узгодження промисловоï зов-нiшньоекономiчноï, регуляторноï под1тики та под1тики у сферi приватизаци з конкурентною под1тикою; оптим1зэц1я д1ядьност1 оргашв виконавчоï влади та оргашв мiсцевого самоврядування як суб'екпв економiчниx в1дносин; удосконалення регулювання д1ядьност1 суб,eктiв природних монопод1й; розвиток законодавства про захист економiчноï конкуренци.
Висновки. Численш науков1 дослщження фжсують, що поряд з пози-тивними наслщками державно! антикризово! шдтримки, практика розкривае i вузьк мiсця в 11 реаизацн: не цiльове використання державних кош^в, поса-довi зловживання державних службовщв та корупцiя; недосконалiсть шстру-ментарш та методологiчного забезпечення фшансово! шдтримки; вiдсутнiсть дiевого контролю за ефектившстю витрачання засобiв; недолiки в дiяльностi державних органiв, вiдповiдальних за практичну реашзацш державних захо-дiв з фшансово! пiдтримки пiдприемств; дефiцити у фшансовому забезпечен-нi заходiв з шдтримки фшансового оздоровлення пiдприемств.
Отже, можна констатувати, що важелi прямо!' державно!' шдтримки шдприемств здебiльшого не спрацьовують, а це свщчить про недосконалють чинно! системи надання фшансово! допомоги. Тому iснуе проблема своечас-ного погашення одержаних кредитiв (якщо допомога надана на поворотнш основ^.
I тiльки науковi пошуки, вдосконалення чинного законодавства та зю-тавлення з досвщом передових кра!н свлу можна знайти розумнi та ефективш точки дотику держави i виробника з кшцевим результатом багато! економжи.
Л1тература
1. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К. : АДФЕ-Украина, 1966,
380 с.
2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державш фшанси : навч. поабник / за заг. ред. В. Д. Базилевича. - К. : Атака, 2002. - 368 с.
3. Збаразька Л.О. Фшансов1 аспекти ринково! адаптаци промислових пщприемств. -Фшанси Укра!ни. - 2001. - № 1. - С. 47-53.
4. Економпка пщприемства : тдручник / за заг. ред. С.Ф. Покропивного. - 3-те вид. [без змш]. - К. : КНЕУ, 2006. - 528 с.
5. Карпунь 1.Н. Антикризов1 заходи на пщприемсга: управлшня, стратегия, цш та зав-дання : монограф1я. - Льв1в : Вид-во "Магнол1я 2006", 2008. - 440 с.
6. Машв З.О., Луцький 1.М. Економша пiдприемства : навч. поабник. - К. : Знання, 2004. - 580 с.
7. Половинкин П., Зозуляк А. Предпринимательские риски и управление ими // Российский экономический журнал. - 1997. - № 9. - С. 18-22.
8. Пономаренко В.С., Клебанова Т.С., Чернова Н.Л. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование : монография. - Харьков : ИНЖЭК, 2004. - 368 с.
9. Пркняков В.Ф. Тшьова економша i методи визначення !! обсягу // Фшанси Укра!ни. - № 7. - 2001. - С. 5-6.
10. Пономаренко В.С., Тридд О.М., Кизим М.О. Стратегия розвитку пщприемства в умовах кризи : монограф1я. - Харюв : 1НЖЕК, 2003.
УДК 336.1 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук; викл. О.1. Кобилецька -
1нститут тдприемництва та перспективних технологш
при НУ "Львiвська полтехмка"
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ БЮРО КРЕДИТНИХ 1СТОР1Й В УКРА1Н1
Дослщжено д1яльшсть бюро кредитних юторш в Укршш, проблеми !х функць онування. Запропоновано перспективи розвитку бюро кредитних юторш в Укра!ш в контекст зниження банювських кредитних ризиюв i вщповщно покращення умов для позичальниюв.
