CC BY
13
7. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности / Е.А. Суханов. - М. : Изд-во Юрид. лит., 1991. - 240 с.
8. Сычев Н.В. Политико-экономическая концепция собственности и ее значение для анализа экономической системы России / Н.В. Сычев // В сб.: Собственность в ХХ столетии. - М. : Изд-во "Российская политическая энциклопедия", 2001. - С. 103-117.
9. Хлуднева Ю.Н. Частная собственность как экономико-правовая категория / Ю.Н. Хлуд-нева // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. - Сер.: Вопросы теории и практики. - 2012. - № 7-2. - С. 202-206.
Манила О.Р. Теоретические подходы к определению сущности частной собственности
Рассмотрены основные теоретические подходы к определению частной собственности, в частности описана проблема ее происхождения. Многозначное толкование собственности свидетельствует, что отношения собственности выходят довольно далеко за рамки экономической науки, поэтому необходимо обратиться к социальным и правовым аспектам данной проблемы. Поэтому частную собственность рассмотрено в контексте экономических, социальных и правовых взаимосвязей. Проанализирован категориальный аппарат собственности в классической и неоинституциональной экономической теории. Также исследованы взгляды на собственность в рамках экономики права, конституционной экономики и правоведения. Рассмотрена частная собственность с точки зрения социологии та определены функции частной собственности как социального института.
Ключевые слова: частная собственность, отношения собственности, право собственности, частная собственность как экономико-социально-правовая категория.
Manila O.R. Some Theoretical Approaches to the Definition of Private Property
The main purpose of this research is to analyze theoretical approaches to the definition of the private property; in particular, the problem of its origin is described. The meaningful interpretation of the property indicating that the property relations go far beyond the economics, so there is a need to refer to the social and legal aspects of the problem. Therefore, the matter of the private property is considered in the context of economic, social and legal relationships. The category of private property is investigated within the classical and new institutional economic theory, the economy of law, constitutional economics and law. The private property in terms of sociology and the functions of private property as a social institution are also analyzed.
Keywords: private property, property relations, right of property, private property as economic, social and legal category.
УДК 338.431 Здобувач 1.1. МартинюК - Львiвський НА У
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ДР1БНОГО СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Розглянуто мехашзми державного регулювання та екож^чно! шдтримки дрiбних сшьськогосподарських товаровиробниюв за допомогою цшових, податкових та кредит-них шструментш, до яких вщносяться заставна, цшьова, штервенцшна, контрольна та орieнтовна щни. Пiльговi оподаткування i кредитування фермерських господарств, а також прямi дотацп з бюджету як субсидп та субвенцп використано з метою державно! шдтримки малих аграрних шдприемств. Застосовано програмно-цшьовнй метод оргаш-зацшного та економiчного мехашзмгв державного управления розвитком аграрного ви-робництва.
1 Наук. кергвник: доц. 1.Б. Яцгв, д-р екон. наук
Ключов1 слова: дабш сшьськогосподарсью товаровиробники, державнi регулю-вання та пiдтримка, дотацп, субсиди, субвенцп, пiльговi оподаткування i кредитування.
В економiчно розвинених крашах, де ре^зуеться соцiально орieнтована ринкова економжа, вона не може функцiонувати без регулювання державою ос-новних показниюв розвитку сусшльного виробництва i сощально!' сфери [1, с. 532].
Постановка проблеми. З метою попередження економiчних кризових ситуацiй держави з ринковою економiкою здiйснюють антимонопольну полии-ку, надають матерiальну пiдтримку малозабезпеченим верствам населения та допомогу суб'ектам господарсько1 дкльносп, особливо дрiбнотоварним сшьсь-когосподарським виробникам. Державне управлiния стало важливою складо-вою соцiально орiентованоí ринково!' економiки.
Державна полiтика в управлшш соцiально орiентованоí ринковою еко-номжою спрямована передусш на компенсацда негативних впливiв ринку, попередження небажаних соцiальних наслiдкiв. У ринкових умовах сшьськогосподарсью виробники, особливо ^бнотоварш, часто потрапляють пiд негатив-ну дiю рiзних природних, економiчних чи сощальних чииникiв, що потребуе !'х державного захисту. На ринку продуктав аграрного виробництва конкуренция у чистому виглядi давно перестала вiдiгравати виршальну роль. Ринок як основ-ний регулятор виробництва продуктав агропромислового виробництва став суб'ектом управлшня з боку держави з метою досягнення усшх1в у соцiальнiй сферi. Цi два мехашзми регулювання економiки сiльськогосподарського виробництва доповнюють один одного i сприяють пiдвищенню виробництва i спожи-вання населенням харчових продуктiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Суперечносп, що пов'язанi з розвитком ринково!' економiки в сiльськогосподарському виробництвi, а також шляхи !'х нiвелювания в сучасних умовах, розглянуто в багатьох працях вчених [1-8]. Однак ще недостатньо уваги придiлено впливу державного регулювання на розвиток дабнотоварного сшьськогосподарського виробництва пiд час гли-боких ринкових трансформацiй на селi, що i стало темою цiеí роботи.
У сощально орiентованiй рииковiй економщ застосовуються економiчнi методи регулювання з боку держави, що здшснюються за допомогою таких ва-желiв, як цши та тарифи, податки, кредити, цiннi папери, шльги, державне за-мовлення, субсидií, субвенцií, державне мито тощо. Вони використовуються державою як прямi та опосередкованi чинники управлшня i забезпечують умо-ви для саморегуляцп економiчних взаемовiдносии. Якщо таю заходи не дають бажаних результат, то застосовуються адмiнiстративнi методи регулювання ринкових вщносин щодо використання земл^ захисту довкiлля, соцiальних га-рантш пращвникам, захисту вiтчизияних товаровиробникiв, реалiзацií держав-них i регiональних програм, стабiлiзацií валютного курсу тощо.
Багато питань регулювання i пiдтримки ^бнотоварного сшьськогоспо-дарського виробництва з боку держави залишаються не до кшця вирiшеними, що потребують подальших дослщжень.
Мета дослщження. З метою забезпечення необхiдного рiвия дохiдностi дрiбнотоварнi виробники аграрно1 продукцií повиннi мати державну пiдтримку,
що забезпечить !х зацiкавленiсть виробляти таку продукщю i в такому асорти-менп, якi вигiднi споживачам. Це завдання е основним у цьому дослвдженш.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На еташ постсощалктич-ного розвитку сшьськогосподарського виробництва його державне регулюван-ня повинно здiйснюватись за такими напрямами: регулювання щн, прогнозу-вання ринюв, змiна виробничо! структури, бюджетнi субсидп та дотацц, шд-тримка дабних сшьськогосподарських виробникiв (фермерiв i особистих шд-собних господарств), сприяння реалiзацií продукцií в межах квот i гарантованих (заставних) цiн, проведения антимонопольно!' политики, пiдготовка кадрш, шд-тримка аграрно! науки та розвиток сощально! iнфраструктури на селi.
Внаслiдок трансформацшних процесiв у суспiльствi на сшьськогоспо-дарську продукцда цiни повнiстю вийшли з-пiд державного контролю, що пов'язано з рiзким зростанням цiн на засоби виробництва i предмети пращ. При цьому темпи зростання щн на промисловi товари були значно вищими, порiвия-но з темпами зростання щн на сiльськогосподарську продукщю. Тому сшьсько-господарське виробництво стало нерентабельним i занепадало.
Першi закони, якими пiдтриманi доходи сшьськогосподарських вироб-никiв, були Закони Украши "Про фшсований сiльськогосподарський податок" [6] i "Про державне регулювання виробництва i реалiзацií цукру" [2]. Останнiм законом були визначеш принципи правово! державно! щново! полiтики на цук-ровий буряк i цукор, чим забезпечувалась рентабельна робота цукрових заводав i не допускалось перевиробництво цукру.
Важливе значення у цiновiй полiтицi держави мав Указ Президента Ук-раши "Про заходи щодо пiдтримки щн i доходов сiльськогосподарських товаро-виробниюв" вiд 11.06.1998 р. [4]. Цим Указом передбачено повернення сум по-датку на додану вартiсть, що сплачувався переробними пiдприемствами за ре-алiзацiю молока i м'яса до державного бюджету, як дотащя виробникам товарно! сировини. I це стало одшею з форм субсидай з державного бюджету збитко-вим сшьськогосподарським товаровиробникам.
Пiдвищенню дiевостi державного регулювання щн i доходiв аграрного виробництва сприяли вжитi державою заходи щодо регулювання ринку зерна, ят виртували не лише економiчнi, а й полггичш проблеми, що забезпечуе со-цiальну стабiльнiсть сусп1льства [5; 7, с. 22-26].
Головною метою регулювання ринку зерна державою е оптишзац1я се-зонних змiн щни та обсягiв його продажу, що шдтримуе доходи продуцентiв зерна. Для цього застосовуеться мехашзм заставних щн i фiнансових iнтервен-цiйних закушвель зерна, що виконуе стабiлiзуючу функцда на його цiну, а та-кож гарантуе певну дохiднiсть аграр1ям, а не посередникам на ринку цього сшьськогосподарського продукту.
Заставна щна на зерно сприяе продажу його на внутршньому ринку, чо-му також сприяе експорт зерна виключно через бiржовi торги з реестращею бiр-жових контрактiв. Заставнi щни на зерно поеднуються з товарними iнтервенцi-ями зерна, що сприяе недопущенню неконтрольованого зростання цiн на цей продукт. А це захищае штереси споживач1в зерна та ххтба, що забезпечуе про-довольчу безпеку краши.
Указом Президента Украши "Про додатковi заходи щодо вирiшення со-щальних проблем на селi та подальшого розвитку аграрного сектора економь ки" [3] створеш умови для застосування iнтервенцiйного фонду зерна i цукру з метою стабшзацц ринку за умови сезонних змiн попиту на цi продукти. Назва-ним Указом також затверджено мехашзм здешевлення банкiвських кредипв для сшьськогосподарських товаровиробникiв. Держава стала компенсувати за рахунок державного бюджету частину кредитних ставок комерцiйних банкiв за кредита, одержат сшьськогосподарськими товаровиробниками, що позитивно вплинуло на розвиток дiяльностi особливо дрiбнотоварних сшьськогосподарсь-ких виробниюв [8, с. 92-101].
У розвинених кра'нах Заходу набуто значний досвщ державного регулю-вання доходов ^бних сiльськогосподарських товаровиробникiв, який може бути використаний в Украш. Це стосуеться передусш регулювання цiн на сшьсь-когосподарську продукцда особливо в роки та сезони з несприятливою для них кон'юнктурою ринку. З метою регулювання доходов сшьськогосподарських то-варовиробникiв застосовуються вiдповiднi рiзновиди щн.
Цшьова цiна визначае нижнiй ршень доходов фермерських господарств. Якщо фактична ринкова цiна на певний вид фермерсько! продукцп нижча за цшьову, то фермер компенсуе цю рiзницю за рахунок урядових платежiв. Цшьова цiна не функцiонуе на ринку та не впливае на ринковi цiни. I!' встанов-люють з метою вщшкодування витрат i забезпечення одержання прибутку фермером зi зниженим рiвнем собiвартостi 1'х продукцп. Заставна щна також гаран-туе мЫмальш доходи фермерам i е шструментом регулювання ринкових цiн та доходов дрiбнотоварних сiльськогосподарських виробниюв. Заставш цiни на сшьськогосподарську продукцию кнують i в Украíнi.
Iнтервенцiйна щна - це гарантована державою мшмальна цiна, за якою держава та закушвельш органiзацií зобов'язанi закуповувати сшьськогоспо-дарську продукцiю у фермерiв за умови, що реальш ринковi щни кнують у кра-1нах 6С i пiдтримують кон'юнктуру ринку, не даючи змоги ринковим щнам зменшуватись нижче вiд межi, за якою нормально працюючi пiдприемства не можуть вести розширене вдаворення.
Цiльовi щни (контрольш та орiентовнi) встановлюються у кра'нах 6С з метою визначення бажаного рiвня ринкових цiн. Контрольш щни встановлюються на продукцда, яка не е дефщитною у кра'нах Спiльного ринку, що ек-спортуються в iншi кра'ни, з урахуванням цiн, якi ддать у регюнах з переваж-ними умовами 1х виробництва.
Орiентовнi цiни встановлюються на продукцда, яка е дефщитною у кра-1нах 6С, з метою стимуляцц 11 вироблення. Ршень таких цiн е вiдносно вищим. Цiльовi цiни е також засадничими для визначення порогових i шлюзових цiн. При цьому пороговi щни на iмпортовану продукцда встановлюються так, щоб 1'х ршень був дещо вищим за цшьову цiну. Шлюзовi цiни встановлюються з метою захисту свого внутршнього виробника з щновими надбавками до такого рiвня, щоб це не вплинуло на зниження внутрiшнiх фермерських цiн.
1стотними чинниками державних впливiв на доходи фермерiв е i позащ-нова 1х шдтримка. Одним iз таких напрямiв пiдтримки виявляеться пiльгове
кредитування, що реалiзуеться у таких формах, як здешевлення вiдсотковоí ставки на кредит, вщшкодування певно! частки кредиту державою, звшьнення вiд сплати боргу в першi роки пiсля одержання позики, продовження строку по-вернення кредиту. Досввд краш Заходу з шльгового кредитування фермерських господарств довiв свою ефектившсть щодо !х розвитку, тому в УкраЫ його ви-користовують досить широко.
За кордоном застосовуеться також фшансова шдтримка малих сшьсько-господарських пiдприемств у виглядi податкових пiльг. Невеликi фермерсью господарства з низькими доходами сплачують меншi податки. Пiльгове оподат-кування встановлюеться також у тих випадках, коли фермери беруть участь у виконанш державних програм, дотримуючись певних вимог пiд час !х виконан-ня. Можуть застосовуватись податковi пiльги також при ре^естищях - на при-буток, який вкладаеться у розвиток виробництва.
У деяких крашах 6С призначаються прямi дотацií з державного бюджету малим аграрним пiдприемствам, яш розмiщаються у несприятливих умовах для господарсько! дiяльностi. Певнi субсидií держави призначаються на бороть-бу з вдовою i водною ерозiею та карантинними сшьськогосподарськими штд-никами. Фундаментальш науковi дослiджения в аграрнiй сферi фiнансуються переважно з державного бюджету, що сприяе пiдвищению ефективностi сшьсь-когосподарського виробництва. За рахунок державного бюджету в багатьох крашах фiнансуються також система консультацшних пунктов, що сприяють застосуванню в аграрнш сферi досягнень науково-технiчного прогресу.
З метою визначення активностi державно! шдтримки малих сшьськогос-подарських товаровиробнитв розраховуються спецiальнi показники вiдношен-ня цiнових i позацiнових державних дотацш на виробництво сiльськогоспо-дарсько! продукцп до 11 фермерсько! цiни. У багатьох крашах цей iидикатор до-сягае 20-40 %, а школи - навiть до 70 % [1, с. 611].
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Державне регулю-вання та економiчна пiдтримка доходiв дрiбнотоварних с1льськогосподарських виробникiв системно реалiзуються за допомогою економiчних важелiв, до яких вiдносяться цiновий, податковий та кредитний. Однак масштаби тако! шдтримки не е достатшми. Сфера сшьськогосподарського виробництва може бути ефективною та конкурентоспроможною лише тодi, коли вона не виконуватиме функцiю донора для шших галузей нацiональноí економжи, а буде сама отри-мувати належнi державнi субвенцií.
Ефективнiсть екошмчного механiзму державного регулювання та шдтримки дабнотоварних сiльськогосподарських виробникiв може бути впливо-вою, коли ресурси, пшьги, дотацií, субвенцií та iншi засоби державно! пiдтримки вид1ляються шд державнi, регiональнi чи локальнi цiльовi програми сiльськогос-подарського виробництва; сшьськогосподарськими товаровиробниками дотри-муються умови, що передбачаються затвердженими програмами; визначаеться частка державно! шдтримки опрацьованих програм. Однак питання щодо засто-сування програмно-пдльового методу оргашзацшного та економiчного механiз-м1в державного управлшня розвитком аграрного виробництва загалом та його дрiбного пiдприемництва зокрема потребуе подальших наукових дослiджень.
Лггература
1. Андршчук В.Г. Економжа аграрних тдприемств / В.Г. Андршчук. - К. : Вид-во КНЕУ iM. Вадима Гетьмана. 2002. - 624 с.
2. Про державне регулювання виробництва i реал1зац11 цукру / Закон Украши // Урядовий кур'ер. - 1999. - 22 липня. - С. 135-136.
3. Про додатковi заходи щодо виршення соцiальних проблем на селi та дальшого розвитку аграрного сектора економши / Указ Президента Украши // Сиьський час. - 2002. - 27 лютого. - № 16.
4. Про заходи щодо тдтримки цш i доходiв сшьськогосподарських товаровиробникiв / Указ президента Украши // Урядовий кур'ер. - 1998. - 11 червня. - № 128.
5. Про невщкладш заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна / Указ Президента Украши // Урядовий кур'ер. - 2000. - 1 липня. - № 117.
6. Про фжсований сшьськогосподарський податок / Закон Украши // Урядовий кур'ер. -1999. - 30 березня. - № 18.
7. Янкв М.Д. Аграрна реформа як чинник продовольчо! безпеки Украши / М.Д. Янкв // Региональна економжа. - 2000. - № 1.
8. Янкв М.Д. Регюнальш аспекти финансово! шдтримки АПК / М.Д. Янкв // Фшанси Украши : журнал. - 2000. - № 3. - С. 92-101.
Мартынюк И.И. Государственное регулирование развития мелкого сельскохозяйственного производства
Рассмотрены механизмы государственного регулирования и экономической поддержки мелких сельскохозяйственных товаропроизводителей с помощью ценовых, налоговых и кредитных инструментов, к которым относятся залоговая, целевая, интервенционная, контрольная и ориентировочная цены. Льготное налогообложение и кредити-рование фермерских хозяйств, а также прямые дотации с бюджета в качестве субсидий и субвенций использованы с целью государственной поддержки мелких аграрных предприятий. Применен программно-целевой метод организационного и экономического механизмов государственного управления развитием аграрного производства.
Ключевые слова: мелкие сельскохозяйственные товаропроизводители, государственные регулирование и поддержка, дотации, субсидии, субвенции, льготные налогообложение и кредитирование.
Martynyuk I.I. State Regulation of Small Agricultural Production
The mechanisms of state regulation and economic support for small agricultural producers through price, tax and credit instruments, which include mortgage, target, intervention, control and estimated prices, are studied. Preferential taxation and farm loans and direct subsidies from the state budget subsidies and subventions are used to state support of small farms. The program-target method of organizational and economic mechanisms of governance in agriculture development is applied.
Keywords: small agricultural producers, government regulation and support, subsidies, grants, preferential tax credit.
УДК330.567.22:336.76 Проф. Г.О. Партин, канд. екон. наук
магктрант Я.Р. Грудка - НУ "Львiвська nолiтехнiка "
СТАН СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАШ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ З ВРАХУВАННЯМ УМОВ СУЧАСНО1 Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ТА ПОЛ1ТИЧНО1 СИТУАЦН
Обгрунтовано сутшсть споживчого кредитування та проаналiзовано його стан в умовах еконо]шчно! та пол^ично! кризи в Укрщш. Поряд iз цим виявлено основш проб-леми, що стосуються надання кредитш фiзичним особам. Зроблено аналiз ринку споживчого кредитування в Украгш. Визначено специфшу кредитних вщносин мiж пози-чальниками i кредиторами. Доведено, що кредитування фiзичних оиб мае значний вплив на розвиток як банювського сектору, так i економши краши загалом. Розроблено
