CC BY
35
УДК 616.534-09:576.-053.2/87
ДерматолоНчш маркери гшерандрогенй' та можливост ix корекщ?
Резшченко Н. ЮД Резнiченко Г. I.*
тКУ «Запор1зькый обласний шк1рно-венеролог1чний клшчний диспансер ЗОР» %ДЗ «Запор1зька медична академ1я тслядипломног освти МОЗ Украгни»
Наведено дат щодо дерматолопчних MapKepiB гiперандрогенií, ix кгмшчних проявiв i MexaHi3MiB виникнення. Розглянуто сучасн пiдxоди до корекцп гiперандрогенií шляхом використання комбшованих оральних контрацеп-™BiB у залежностi вiд дерматологiчниx кгмшчних проявiв.
Ключовi слова: акне, пперандрогешя, гiпертриxоз, гiрсутизм, лiкування, себорея.
Косметолопчш проблеми, що обумовленi про-явами гшерандрогенп: акне, гiрсутизмом, се-бореею, ламкютю волосся, алопецieю, - являють собою актуальну проблему сучасно! дерматологи та гшекологп [6].
Для вибору адекватно! терапп у ще! когорти жiнок важливим е розумшня лiкарем складних патогенетичних взаемовiдносин у жшок при цiй патологи.
Первинно андрогени синтезуються у над-ниркових залозах i яечниках, проте важливу роль у перетвореннi одних андрогешв у iншi (з бiльшою силою дп) вiдiграють периферiйнi тканини - шюра i пiдшкiрна жирова тканина. Андрогенш рецептори присутнi у рiзних тканинах i органах оргашзму, у тому числi - шкiрi та гiподермi. Саме тому, о^м характерно! вiрилi-зацп та репродуктивно! дисфункцп, гшерандро-генiя проявляеться i певними дерматологiчними маркерами, такими як:
- себорея та себорейний дерматит;
- акне;
- прсутизм;
- андрогенетична алопещя.
До проявiв гшерандрогенп вiдносять також чорний акантоз (Acanthosis nigricans). Проте слщ сказати, що лише доброяюсна (ювенiльна) форма чорного акантозу асоцшована з гшеран-дрогешею; наявнiсть решти форм свiдчить про можливють iснування злоякiсних новоутворень внутршшх органiв.
Найбiльш частими проявами гшерандрогенп у популяцп жiнок юного вшу е акне та себорея. У когорт людей шдл^кового та юного вшу частота акне значно перевищуе середньостатис-тичнi показники, досягаючи 80-90 %; при цьому клшчно значимi форми становлять 15 % [4, 5].
Клшчш ознаки акне як прояву гшерандрогенп найчастше починають проявлятися у вiцi 12-14 роюв, а пiк захворюваностi у дiвчат при-падае на вш 14-17 рокiв, пiсля чого наступае ре-грес; але майже у 20 % тдлитав iнволюцiя акне
вщбуваеться дуже повшьно.
Разом з тим, проблема акне та !! косметичних наслiдкiв хвилюе також i людей старшого вiку. Пiсля 25 роюв акне зустрiчаеться у 11 % оаб, в подальшому знижуючись до 3-8 %. На вiдмiну вiд молодих жiнок, у оаб старшого вiку досить часто спостерпаються прояви акне на фонi сухост шю-ри. Цi клiнiчнi вiковi особливостi потребують рiз-них пiдходiв як до зовшшньо! терапп акне, так i до !х системного л^вання. Отже, для визначення найбшьш оптимальних пiдходiв до корекцп акне та себоре! у жiнок потрiбно розрiзняти патогене-тичнi механiзми !х виникнення у осiб рiзного вшу.
Себорея та акне мають спшьний патогенез. Безперечно, важливу роль у !х виникненнi мають певнi генетичш чинники. Хоча вугрова хвороба не е спадковим захворюванням, проте юнують певнi варiацi! генiв, якi визначають розвиток сальних залоз i !х функцiональну спроможнiсть. Цим фактором нерщко обумовлена тяжкiсть кль нiчних проявiв як себоре!, так i вугрово! хвороби.
Пусковим чинником розвитку себоре! та акне е змши гормонального статусу. Основними гормонами, яю стимулюють секрецiю шкiрного сала та збшьшення об'ему сальних залоз, е:
- вшьний тестостерон (у жiнок - оварiально-го походження);
- андростендюн (50 % якого - оварiального походження, а 50 % - надниркового походження);
- дегiдроепiандростерон (20 % якого - ова-рiального походження, а 80 % - надниркового походження),
- дегщроешандростерона сульфат (надниркового походження).
Високий рiвень вшьного тестостерону може бути обумовлений не лише збшьшенням його продукци, але й зниженням концентрацп глобу-лшв, що зв'язують статевi гормони.
Андрогенш гормони зв'язуються з !х рецепторами у шюр^ призводячи до змш синтезу шкiрного сала. Проте школи лiкарi зустрiчають-ся з випадками вiдносно тяжких форм вугрово!
хвороби на фош нормальних рiвнiв андроген-них гормонiв або !х незначних коливань. Це пов'язано з шдвищеною активнiстю ферментiв у клиинах сальних залоз [2]:
- 170- та 3р-пдроксистеро!ддепдрогенази, яю метаболiзують дегiдроепiандростерон та андрос-тендюн у тестостерон;
- 5а-редуктази, яка трансформуе вiльний тестостерон у депдротестостерон, який е безпосе-редшм стимулятором синтезу шкiрного сала.
Враховуючи вказанi вище механiзми патогенезу себоре! та акне, можна зробити висновок про необхщнють призначення комбшованих ораль-них контрацептивiв з антиандрогенним ефектом з метою л^вання дано! дерматолопчно! патологи [1]. Звичайно, легкi прояви себоре! потребу -ють лише проведення косметолопчно! корекцп. Проте середньо-тяжю та тяжк 11 форми, а також наявнють акне на фош пперандрогенп е показан-нями для використання орально! контрацепцi! у жшок, що на сьогоднi е обгрунтованим для лшу-вання себоре! та вугрово! висипки [2, 8, 14].
При виборi оптимального комбшованого орального контрацептиву слiд зважати на кож-ну ланку розвитку себоре! та акне: адже вибiр орального контрацептиву з антиандрогенною
дiею, проте без впливу на ферментш системи та глобулiни, що зв'язують статевi гормони, може виявитись неефективним щодо зменшення про-явiв акне та себоре!. Таким чином, у випадках себоре! та акне на фош пперандрогенп у жшок перевагу слщ надавати комбшованим оральним контрацептивам, що мютять дроспiренон (у якост ддачо! речовини). Дроспiренон, який е похщним спiронолактону, мае вплив на основш пусковi механiзми розвитку себоре! та акне:
- пригшчуе секрещю андрогенiв яечниками за рахунок зменшення лютешзуючого гормону;
- пiдвищуе рiвень глобулiнiв, що зв'язують статевi гормони, за рахунок естрогенного компонента;
- зменшуе секрещю андрогешв яечниками та наднирковими залозами;
- шпбуе 5а-редуктазу;
- блокуе андрогеннi рецептори шкiри i воло-сяних фолiкулiв;
- забезпечуе контроль маси тша;
- зменшуе прояви передменструального синдрому.
Антиандрогенний ефект дростренону шю-струе Рис. 1; ефекти дростренону дуже близью до дп натурального прогестерону (Табл. 1).
Дтдротестостерон
ФСГ/ЛГ
^ Во КОК
Вдодзтковий ефект 'удростренонз
Рисунок 1. Антиандрогенний ефект дроспренону Таблиця 1. Актившсть прогестерону 1 дроспренону
Складов! комбшованого орального контрацептиву Прогестагенна актившсть Андрогенна актившсть Антиандрогенна актившсть Антимшерал-кортико!дна актившсть Глюкокортиковдна актившсть
Прогестерон + - (+) + -
Дросшренон + - + ++ -
За рахунок сво!х антимшералкортико!дних властивостей дросшренон забезпечуе помiрний дiуретичний ефект без змши електролiтного балансу; при цьому не спостерпаеться затримки рiдини, що викликають естрогени.
Дроспiренон справляе додаткову л^вальну дiю до двох дiб за рахунок тривалого перiоду нашввиведення (до 30 годин) i мае високу гес-тагенну, антиестрогенну, антиандрогенну та ан-тимшералкортико!дну активнiсть.
Сучасш комбiнованi оральнi контрацептиви мiстять комбшащю 20 мкг або 30 мкг етинше-страдiолу i 3 мг дростренону. Контрацептив-ний ефект препарапв досягаеться за рахунок потршно! ди:
- запобiгання дозрiванню яйцеклiтини та овуляцп;
- збiльшення в'язкостi цервшального слизу;
- запобiгання проникненню сперматозоидов у матку.
Окрiм цього, складовi препарапв дiють на ендометрiй, перешкоджаючи прикршленню яй-цеклiтини. Використання комбiнованих ораль-них контрацептивiв з дроспiреноном можна ре-комендувати жшкам при [3]:
- ктшчних проявах передменструального синдрому;
- затримщ рiдини, викликано! надлишком естрогешв;
- набуханнi молочних залоз;
- надлишковш масi тiла;
- проявах пперандрогенп середнього та важ-кого ступеня тяжкостi.
Завдяки комплексному впливу на рiзнi пус-ковi ланки розвитку себоре! та акне, препарати, що мютять дроспiренон, дозволяють досягти у пащенток не лише контрацептивного, але й кос-метологiчного ефекту за рахунок антиандроген-но! ди шляхом блокування подальшого розвитку дерматолопчно! патологи.
Що ж вщбуваеться у шкiрi жiнок за умов впливу шдвищеного рiвня андрогенiв або збшь-шено! чутливостi до них сальних залоз? Спо-стерiгаеться андрогенобумовлена гшерпродук-цiя шкiрного сала, що ктшчно проявляеться збiльшенням жирностi шюри та формуванням вiдкритих комедонiв - спершу на шкiрi обличчя в обласп носа, чола, пiдборiддя, що поим мае схильнють до розповсюдження на шкiру всього обличчя, спини, грудей. Жирнють шкiри зрос-тае i на волосистiй частинi голови, призводячи до необхщносп !! частого миття.
Пiд впливом андрогенних гормошв зм> нюеться не лише юльюсть, але i якiсть секрету сальних залоз: у ньому збшьшуеться вмют фолiкулярного холестеролсульфату, який тд-силюе адгезiю епiтелiоцитiв в акро!нфунди-булюмi (епiдермальнiй частинi фолiкулярного каналу) та е одшею з основних причин фол^-
лярного гшеркератозу. 1ншою причиною е не-достатня дезинтегращя десмосом епiтелiоцитiв у роговому шарi епiдермiсу. Це призводить до гальмування вщторгнення епiтелiальних клiтин у фолшулярному каналi та «закупорки» сально! залози роговими масами. У результат цього на шкiрi формуються закритi комедони.
Осюльки внаслiдок закупорки вивiдно! протоки сально! залози роговими масами припиня-еться доступ повггря до не!, всередиш залози створюються сприятливi анаеробт умови для розвитку Propionibacterium acnes - основного етюлопчного чинника запальних форм акне. Клiнiчно це проявляеться утворенням на шкiрi болiсних при пальпаци папул i пустул.
У деяких ошб вульгарнi акне можуть мати легкий перебiг з утворенням лише комедотв; проте у бшьшосп пацiенток комедональна форма вугрово! хвороби швидко переходить у папуло-пустульозну, що потребуе проведення системно! терап^\
Рщше зустрiчаються вкрай тяжкi форми акне, таю як конглобатш (acne conglobata) та шверст (acne inversa):
- конглобатш акне характеризуются утворенням велико! юлькосп комедонiв, папул, пустул, на фош яких виникають вузли, кiсти, абсце-си; у жшок при конглобатних акне обов'язково присутш й iншi прояви пперандрогенп, у тому чи^ - вiрилiзацiя;
- iнверснi акне характеризуються появою вуз-лiв i кист, яю поеднуються з гiдраденiтом, хронiч-ними гнiйно-запальними захворюваннями на во-лосистш частинi голови, хронiчними фолiкулiта-ми з наступним утворенням кело!дних рубщв [1].
При таких тяжких формах акне зазвичай ви-никае необхiднiсть застосування системних ре-тино!дiв, а iнколи - i хiрургiчного втручання. I хоча призначення лише комбшованих оральних контрацептивiв у таких випадках е недостатньо ефективним, проте !х використання у комбшо-ванiй терап^! е обов'язковим з метою усунення несприятливого впливу андрогенних гормошв на шюру. Застосування комбшованих оральних контрацептивiв, якi мютять дросшренон, дозволить попередити прогресування тяжких форм акне та утворення нових елеменпв висипки.
Слщ зазначити, що у частини пащенток (пе-реважно старших за 25 роюв) вiдзначаеться ати-пове формування акне на фош сухосп шкiри; при цьому частина лшщв шкiри синтезуеться безпосередньо у сальних залозах, а частина - у клпинах епiдермiсу поза сальними залозами. Ешдермальш лiпiди починають синтезуватись у клпинах шиповидного шару епiдермiсу та накопичуються в кератиносомах, якi мають на-зву «тiльця Одланда». По мiрi просування до бiльш поверхнево розташованих шарiв епiдер-
мюу, тшьця Одланда видшяють частину лiпiдiв у мiжклiтинний простр, у подальшому форму-ючи нормальну водно-лшдну мантiю шкiри. За даними лтератури [1], при акне виявляеть-ся дефiцит тiлець Одланда та зниження вмiсту епiдермальних лiпiдiв i !х складових: лшолево! кислоти, церамщв, вiльних стеролiв, - у результат чого формуеться сухостi шюри та збшьшу-еться трансепiдермальна втрата вологи.
Наявнють акне-висипань на фош сухостi шкiри у жшок потребуе особливого шдходу до вибору оптимального комбшованого орального контрацептиву з антиандрогенним ефектом: адже окрiм впливу на основш пусковi патоге-нетичш механiзми акне, комбiнованi оральнi контрацептиви мають справляти гiдратуючу дiю на шюрний покров. Такi косметичнi ефекти влас-тивi оральним контрацептивам, що мютять хлор-мадинону ацетат i етинiлестрадiол; застосування таких контрацептивiв приводить до зменшення трансешдермально! втрати вологи та покращен-ня бар'ерних функцш епiдермiсу [19, 41].
Хлормадинону ацетат е похщним природного прогестерону - 17а-ацетоксь6-хлор-6,7-дегiдропрогестерону, i саме тому можливост хлормадинону ацетату близью до ефекпв натурального прогестерону: метаболiчна нейтраль-нiсть i додатковi ефекти [9, 11, 13]:
- метаболiчна активнiсть хлормадинону ацетату полягае у позитивному впливi на профшь лiпiдiв, вiдсутностi впливу на вуглеводний об-мiн та артерiальний тиск i масу тiла, завдяки чому хлормадинону ацетат може використову-ватись жшками старше 40 роюв;
- додатковi ефекти хлормадинону ацетату, на вiдмiну вiд iнших гестагешв, полягають у по-тенцiюваннi захисно! дп естрогенiв на серцево-судинну систему, вщсутносп клiнiчно значимого впливу на гемостаз та первинного метаболiз-му в печшщ, а також антистресорнш дп.
Незначнi структурш вiдмiнностi у структурi хлормадинону ацетату у порiвнянm з прогестероном забезпечують його антиандрогенш ефекти:
- блокування 5-а редуктази 1 типу;
- пригшчення наднирниково! i яечниково! се-креци андрогенiв;
- зниження юлькост андрогенових рецептор1в;
- вщсутшсть блокування активностi та збшь-шення синтезу глобутшв, якi зв'язують статевi гормони, що не впливае на метаболiзм етинше-страдiолу.
Поеднання хлормадинону ацетату з етинше-страдiолом у приводить до [11]:
- активаци продукци печшкою глобулiнiв, що зв'язують статевi гормони, i пiдвищенню !х рiвня у плазмi кровi;
- зниження абсолютного вмiсту циркулюючо-го вшьного бiологiчно активного тестостерону.
Комбшащя хлормадинону ацетату з етинше-страдюлом е ефективним засобом для лшуван-ня вугрово! хвороби легкого i помiрного ступе-ня тяжкостi, оскшьки симптоми акне повнiстю зникають бшьше, нiж у половини жiнок на фош прийому препарату протягом 12 цикшв.
Комбшащя хлормадинону ацетату з етинше-страдюлом дае важливий косметичний ефект -попереджуе вiковi змши шюри [13].
При недостатнiй кшькосп води у шкiрi по-рушуються процеси злущування вiдмерлих кл> тин ешдермюу. При достатнiй гiдратацi! шюра виглядае молодшою, покращуеться !! тургор, зменшуеться вираженiсть зморшок. Так, 90 % жшок, як приймали участь у дослщженш ефек-тивностi комбшованого орального контрацептиву з таким складом:
- хлормадинону ацетат - 2 мг;
- етиншестрадюл - 0,03 мг, -
вщзначили загальне покращення стану шю-
ри, полшшення гiдратацi! епiдермiсу, зменшення розмiру пор [13]. Таким чином, комбшащя хлормадинону ацетату з етиншестрадюлом за-безпечуе вiдмiннi косметичнi i дерматологичш ефекти, у результатi чого покращуеться емоцш-ний стан жiнок, стабшзуеться настрiй.
Ще одним частим проявом гiперандрогенi! е гiрсутизм - надмiрний рiст товстого темного волосся у зонах, де зазвичай у жшок рют волос-ся мiнiмальний або вщсутнш. Такий рiст терм> нального волосся за чоловiчим типом вщбува-еться у андроген-чутливих зонах - на обличч^ грудях, ареолах. Незважаючи на те, що терм> ни «прсутизм» i «гшертрихоз» часто викорис-товуються, як взаемозамiннi, проте значення термiну «гiпертрихоз» полягае у надмiрному ростi термiнального або пушкового волосся у андроген-незалежних зонах.
За даними статистики, прсутизм зустрiча-еться у 5 % жшок репродуктивного вшу. Етшч-ний прсутизм, який зазвичай спостерпаеться та вважаеться варiантом норми у мешканщв пiвдня Свропи та Азi!, розпочинаеться у пубертатному вщг Iншi варiанти гiрсутизму (у тому числi асо-цiйований з андроген-секретуючими пухлинами) можуть вiдзначатись у осiб рiзного вшу. У жшок у постменопаузальному перiодi гiрсутизм може виникати як наслщок вiдносного зростання рiв-ня андрогешв на фонi зниження естрогенiв.
Пусков! фактори розвитку прсутизму як про-яву гшерандрогенп не в!др1зняються вщ чинник1в формування себоре! та акне. Мехашзм розвитку прсутизму полягае у пперпродукцп андроген-них гормошв, !х пришвидшенш трансформацп у бшьш активш форми завдяки шдвищенш актив-ност ферменту 5а-редуктази, шдвищенш чутли-вост андрогенних рецептор1в, зниженому мета-бол1зм1 андрогешв. Перераховаш вище чинники
1-4 2017
призводять до збшьшення p03MÍpÍB волосяних фолiкулiв, збшьшення дiаметру волосся, посилен-ня його тгментаци, подовження анагенно! фази (фази росту) волосяних фолiкулiв; при цьому вщ-сутня кореляцiя мiж виражешстю гiрсутизму та рiвнем андрогенiв у кровг Це пов'язане з тим, що прсутизм виникае не лише як наслщок пперпро-дукцп андрогенних гормошв, але i як результат чутливост до них специфiчних рецепторiв i ак-тивностi ферменту 5а-редуктази. Отже, при вибо-рi найбшьш оптимального л^вання пперандрогенп, асоцшовано! з гiрсутизмом, перевагу слiд надавати комбшованим оральним контрацептивам, яю б впливали не лише на синтез андрогенних гормошв, але й на актившсть рецепторiв до них i ферментних систем, яю перетворюють неак-тивний тестостерон у активний депдротестосте-рон, i також мали позитивний ефект щодо синтезу глобутшв, що зв'язують статевi гормони.
З метою встановлення ступеня тяжкост пр-сутизму та оцiнки ефективност проведення його корекцп використовуеться бальна оцшка за Ferriman-Gallwey. За даною шкалою проводиться бальна оцшка ступеня прсутизму у 9 зонах:
- на обличчi (перш за все, у зош вус, бороди, скроневш обласп);
- грудях;
- ареолах;
- linea alba;
- верхнш половит спини;
- нижнш половинi спини;
- сiдницях;
- внутршнш поверхнi стегон;
- зовшшшх статевих органах.
Оцiнка у кожнш зонi проводиться за 5-баль-
ною шкалою, де 0 - це вщсутшсть прсутизму, а 4 - його максимальна вираженють. Якщо сума балiв у всiх зонах становить 8 i бшьше балiв, то це е ознакою прсутизму, що потребуе ретельно-го обстеження пащентки з подальшим призна-ченням комбшованих оральних контрацептивiв на основi дростренону у пролонгованому режи-мi. У раз^ коли сума балiв за шкалою Ferriman-Gallwey менша за 8, але у пащентки у перерахо-ваних вище зонах вщзначаеться значна товщина волосся, то це також е показанням для призна-чення препаратiв, що мютять дросшренон.
При пперандрогенп, на фош перетворення пушкового волосся у бшьш товсте та шгмен-товане у вщповщних андроген-чутливих зонах, на волосистш частинi голови вщбуваеться протилежний процес: пiд впливом андрогенних гормошв фолили термiнального волосся по-чинають продукувати бiльш коротке та тонке волосся, схоже на пушкове. З часом ni волося-m фолiкули атрофуються, анагенна фаза росту волосся скорочуеться на фош стало! тривалост телогенно! фази. У результат бiльша кiлькiсть волосяних фолiкулiв знаходиться у фазi телоге-
ну, що ктшчно проявляеться тдсиленим випа-дшням волосся та формуванням андрогенетич-но! алопецп. Отже, андрогенетична алопецiя являе собою прогресуюче облисiння, викликане впливом андрогешв на волосянi фолiкули, яке виникае у ошб з генетичною схильшстю. Вона може розпочинатись у ошб будь-якого вiку пiсля завершення пубертатного перiоду. Найчастiше виникае у жшок, старших за 40 роюв (вщзнача-еться у 50 % жшок даного в^). Проте у молод-ших ж1нок андрогенетична алопещя також не е рiдкiсною знахщкою - зустрiчаеться у 13 %.
Основними клшчними проявами андроге-нетично! алопецп е поступова змiна товстого, довгого, шгментованого термiнального волосся на тонюше, коротше, непiгментоване, схоже на пушкове. У жшок вщбуваеться дифузне по-рщшня волосся на волосистш частит голови, бшьш виражене у лобнш та тiм'янiй зонах. На вщмшу вiд iнших видiв алопецп, андрогенетична алопецiя школи не охоплюе скроневу та по-тиличну зони (навiть у старечому вщ). У жiнок з андрогенетичною алопецiею, на вiдмiну вiд чоловшв, завжди зберiгаеться фронтальна лiнiя росту волосся та не вщбуваеться формування чпко вщмежованого вогнища алопецп.
Щодо л^вання андрогенетично! алопецп у жшок, Food and Drug Administration (FDA) затвердила рекомендацл, що включають тотчне застосування спiронолактону та його похщних i оральних контрацептивiв з антиандрогенною дiею [12].
Рщше за iншi прояви пперандрогенп зустр> чаеться чорний акантоз (аcantosis nigricans). Вш характеризуеться утворенням симетричних вогнищ гiперпiгментацi!, гiперкератозу та паш-ломатозу на ши!, потилищ, зовнiшнiх статевих органах, перианальнiй зош, пахвових i тхво-вих складках, згинальнш поверхнi лiктьових i колшних суглобiв, пiд молочними залозами. Рщше таю вогнища спостерпаються в област пупка, на обличчi - навколо рота й очей. У цих зонах шюра забарвлена у темно-коричневий або навпь чорний колiр, мае бугристу структуру, бо-родавчастi розростання; вiдзначаеться свербiж.
Чорний акантоз у бшьшосп випадкiв являе собою паранеопластичне утворення, у ж1нок найчастiше асоцшоване зi злоякiсними пухли-нами яечниюв i молочних залоз. Проте його ювеншьна форма, яка частiше розпочинаеться у пубертатному вщ, мае доброяюсний перебiг, не супроводжуеться злоякiсними новоутвореннями, розвиваеться на фонi гiперандрогенi! та потребуе системного л^вання комбiнованими оральни-ми контрацептивами з антиандрогенною дiею.
Висновок. У жiнок з рiзноманiтними проявами гiперандрогенi! необхiдно iндивiдуалiзовано пiдходити до проведення лiкувальних заходiв i призначення комбiнованих оральних контр-
a^nrnBÍB з урахуванням потреби в антиандро-генному i антимшералкортико!дному ефектах,
Л1ТЕРАТУРА
1. Ахтямов С. Н., Бутов Ю. С. Практическая дерматокосметология : учебн. пособ. М.: Медицина, 2003. 400 с.
2. Гависова А. А., Насхлеташвили И. В., Тю-тюнник В. Л. Белара: контрацепция с косметическим эффектом. Медицинский вестник. 2014. № 23 - 24. С. 672 - 673.
3. Жук С. И., Захурдаева Л. Д. Особенности со-
временного консультирования по вопросам контрацепции. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2011. № 4. С. 24 - 28.
4. Резшченко Н. Ю. Вульгарш акне: сучасш уявлен-
ня про етюлогш, патогенез i терапевтичш мож-ливостг Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2017. № 3 (66). С. 54 - 60.
5. Резшченко Н. Ю. Сучасш погляди на пробле-
му та л^вання вугрово! хвороби. Запорiж-жя: «Просвгга», 2008. 108 с.
6. РощинаГ. Ф. Новые возможности в диагностике
и лечении гиперандрогенных состояний у женщин. Жшочий лкар. 2014. № 2 (52). С. 36 - 42.
7. Сергиенко М. Ю., Яковлева Э. Б., Мельник Ю. Н. Необходимость и обоснованность различных режимов гормональной контрацепции. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2011. № 4. С. 73 - 77.
8. De Leo V., Di Sabatino A., Musacchio M. C. Effect of oral contraceptives on markers of hyper-androgenism and SHBG in women with polycystic ovary syndrome. Contraception. 2010.
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ ГИ-ПЕРАНДРОГЕНИИ И ВОЗМОЖНОСТИ ИХ КОРРЕКЦИИ
Резниченко Н. Ю., Резниченко Г. И.
КУ «Запорожский областной кожно-венеро-логический клинический диспансер ЗОС» ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
Приведены данные о дерматологических маркерах ги-перандрогении, их клинических проявлениях и механизмах возникновения. Рассмотрены современные подходы к коррекции гиперандрогении путем применения комбинированных оральных контрацептивов в зависимости от дерматологических клинических проявлений. Ключевые слова: акне, гиперандрогения, гипертрихоз, гирсутизм, лечение, себорея.
cyö'eKTHBHHx xapaKrepHCTHK i oö'gkthbhhx KmmKO-ropMOHanbHHx noKa3HHKiB na^enroK.
Vol. 82. P. 276 - 280.
9. Farquhar C., Lee O., Toomath R., Jepson R. Spironolactone versus placebo or in combination with steroids for hirsutism and/or acne. Cochrane Database Syst. Rev. 2003. CD000194.
10. Ford O., Lethaby A., Roberts H., Mol B. W. J. Progesterone for premenstrual syndrome. French Cochrane Centre. 18th May, 2012.
11. Hadji P., Biskup J., Boekhoff J. Evaluation of efficacy, safety and effects on symptoms of androgeniza-tion of a generic oral contraceptive containingchlor-madinone acetate2 mg/ethinylestra-diol0.03 mg. Contraception. 2012. Vol. 86, No 4. P. 359 - 365.
12. Rogers N. E., Avram M. R. Medical treatments for male and female pattern hair loss. J. Am. Acad. Dermatol. 2008. Vol. 59, No 4. P. 547 - 566.
13. Schramm G. A. K., Waldmann-Rex S. Effects of 2 mg Chlormadinone Acetate / 0.03 mg Ethinylestradiol in Primary Dysmenorrhoea: The BEDY (Belara Evaluation on Dysmenorrhea) Study -an Open, Non-Comparative, Non-Interventional Observational Study with 4,842 Women. J. Reproduk-tionsmed. Endokrinol. 2010. No 7. P. 112 - 118.
14. Sitruk-Ware R., Nathb A. The use of new progestins for contraception. Contraception. 2010. Vol. 82, No 5. P. 410 - 417.
15. Uhlenhake E., Yentzer B. A., Feldman S. R. Acne vulgaris and depression: a retrospective examination. J. Cosmetic Dermatol. 2010. No 9. P. 59 - 63.
DERMATOLOGICAL MARKERS OF HYPER-ANDROGENIA AND THE POSSIBILITY OF THEIR CORRECTION
Reznichenko N. Yu., Reznichenko G. I.
"Zaporizhzhya Regional Dermatovenerological Clinical Dispensary of Zaporizhzhya Regiona Council" CI "Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health Care of Ukraine" SI
The data on dermatological markers of hyperandrogen-ism, their clinical manifestations and mechanisms of pathogenesis are given. Modern approaches to the correction of hyperandrogenism by using combined oral contraceptives depending on dermatological clinical manifestations are considered.
Keywords: acne, hirsutism, hyperandrogenia, hypertrichosis, seborrhea, treatment.
Резниченко Наталья Юрьевна - доктор медицинских наук, доцент, врач-дерматовенеролог кожно-венерологического отделения № 1 КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС.
Резниченко Галина Ивановна - доктор медицинских наук, профессор, профессор кафедры акушерства и гинекологии ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины». nreznichenkog@gmail.com
