CC BY
35
лежно вiд масштабу охоплення ними культурно-тошчних napaMeTpiB довкш-ля людини, репрезентують повну розгортку унiверсально-культурних смис-лiв, i в цьому планi Св^ове Дерево не можна вважати ушкальним у своему родi символом. Як модель свггу Свiтове Дерево вщповщае всiм його визна-ченням щодо соцiокультурноï реальностi. Отже, символ Свггового Дерева як один з найголовшших структуроутворюючих символiв культурноï свщомос-ri, е щiльно насиченим унiверсально-культурним змютом. Виявлення цього змiсту дае можливють встановити чiткi паралелi мiж рiзними культурними специфiкацiями даного символу i встановити не тшьки ïхню безпосередню зовнiшню схожiсть, але й глибинну тотожшсть.
Л1тература
1. Богатырев П.Г. Actes magiques rites et croyances en Russie Subcarpathique. - P., 1929/ Магические действия, обряды и верования Закарпатья// В кн.: Богатырев П.Г. Вопросы теории народного искусства. - М.: Искусство. - 1971. - C. 169-276.
2. Грязневич П., Басилов В. Мусульманская мифология// Мифы народов мира, т.2. -М.: Высш. шк., 1982. - С. 183-187.
3. Золотослов. Поетичний космос Давньо'1' Руа. Упорядкування, передмова та переклади М. Москаленка. - К.: Освгга, 1988.
4. Иванов Вяч. Вс., Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие системы. - М. : Высш. шк., 1965.
5. Кирилюк О.С. Концептуально-методолопчш засади пошуку ушверсальних вимiрiв кульутри (Замють Вступу)// Унiверсальнi вимiри украшсько'1' культури. - Одеса: Друк. - 2000.
6. Мелетинский Е.М. Иггдрасиль// Мифологический словарь. - М.: Высш. шк., 1990. - С. 227-228.
7. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. - К.: Освгга, 1985.
8. Проскуряков Ю. Мифопоэтический уровень одного стихотворения.// Кассандрион. (http:// www.marpl.com/rus/metarealisty/kass3 .html).
9. Словарь Библейского богословия/ Пер. Со 2-го франц. Изд. - Брюссель: Жизнь с Богом. - 1974.
10. Топоров В.Н. Древо Мировое// Мифы народов мира: Энциклопедия в 2 тт. - М.: Советская Энциклопедия. - 1980. - С. 398-406.
11. Топоров В.Н. К реконструкции индоевропейского ритуала и ритуально-поэтической формулы (на материалах заговоров)// Уч. Зап. Тартуского ун-та, вып. 236. - Труды по знаковым системам, т. 4. - Тарту. - 1969. - С. 9-43.
12. Топоров В.М. Св^ове Дерево: ушверсальний образ мiфопоетичноï свщомосп.// Всесвт - 1977, № 6. - С. 176-193.
УДК 398:392.5(477) У. Б. Клюка, магктр фыологи - ЛНУ м. 1вана Франка
ДЕРЕВА-СИМВОЛИ У КОЛЯДКАХ: СПРОБА СЕМАНТИЧНОГО ТРАКТУВАННЯ
Первюна дохристиянська символша, символша перюду двовiр'я чи тзнього християнського св^огляду так само, як i мова, е, безперечно, орипнальним витвором народного духу i народно! культури. Кожш важливi змши, що вщбувались в житп народу, кожш поди, що сколихнули народ, давали iмпульс для творення ново! сим-волши чи певним чином трансформували змютове навантаження архшчних зразкiв, що вшами утримувались в народнiй пам'ят[ З'ясовано символiчне i змiстове навантаження символу св^ового дерева, проаналiзовано набiр характеристик символу дерева i виявлено певнi закономiрностi вживання.
Ключов1 слова: трансформацiя символу, семантична реконструкщя, архшчна символiка, язичницький св^огляд, Свiтове дерево, двовiр'я.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
U.B. Kluka - Lviv NU named after Ivan Franko
Symbol of the World tree in Christmas carolis: attempt of semantic interpretation
Primitive pre-Christian symbolism, symbolism of two-faith period or late Christian world-view the same as language is, indisputably, the original creation of folk spirit and folk culture. Each important change, that took place in the life of nation, each event, that roused nation, gave an impulse for creation of new symbolism or definitely transformed the semantic loading of archaic models, which for ages were held in folk memory. This article examines the semantic and symbolic loading of symbol of world tree, analyses the set of descriptions of symbol of tree and uncovers certain regularities of usage.
Keywords: transformation of symbol, semantic reconstruction, archaic symbolism, heathen world-view, World tree, two-faith.
З проблемою трансформацп символу пов'язане, перш за все, питання ре-конструкцй духовно! культури, як цшсного феномену. Семантична реконструк-щя символiв у колядках е важливим i домiнуючим кроком на шляху до власне вторично! реконструкцй, тобто до вщновлення тих первюних доюторичних форм та символiчних елеменпв, що можуть бути вщнесеш до праслов'янсько! давнини. Семантичш дослщження - це один з найпродуктившших способiв роз-глянути роль символ^ в арха!чних сакральних структурах [6, с.225].
Арха!чна символiка е тим могутшм культурно-iсторичним чинником, що поеднуе в ^6i не тiльки св^огляд наших пращурiв, але й неосяжш взiрцi чисто! народно! мови i високого поетичного вислову. 1сторично склалося так, що слово виражае не весь змют поняття, а тшьки якусь одну ознаку, що видалась народному св^обаченню найважливiшою. Функщю близькостi основ-них ознак i спiввiднесеностi !х з предметом увiбрав у себе символ.
"Символ - це виразник моральних щей через фiзичну природу, причому цим предметам надаеться, бтьш чи менш, визначена духовна властивють" [4, с. 87].
Дослщжуючи символiку, зауважуемо, що з приходом ново! вiри (хрис-тиянства) майже повнiстю витiснено свгтогляд давньо! людини. 1сторично склалось, що таких зразюв християнських символiв е значно бшьше нiж арха-!чних, хоча незаперечно цiкавим залишаеться i те, що крiзь призму ново! вiри простежуються елементи первiснi чи ri, що зберiгають елементи двовiр,я. О. Потебня зазначив: "Так як символiзм е пережитком незапам'ятно! давнини, то зустргти його можна там, де повшьно вiдбуваеться вiддiлення думки вщ мови, при постiйному повшьному впливi нових вiянь" [7, с.8].
В основi первiсного релiгiйного свгтогляду закладений, передусiм, культ природи, а релтя була одухотворенням всього довкшля. Арха!чна сим-волiка витворилась на первюнш практичнiй вiрi, що в самш сво!й сутностi була господарською, необхщною людинi на кожному еташ !! життя, бо була мщно пов'язана з працею. "Це була релтя реального життя, пiзнiше хлiбо-робська, як частина життя людини, коли !! вiра i життя були нерозривно пов'язаш" [5, с.13]. Символiка сформувалась i розвинулась в мiру творення народно! культури та розвитку суспшьного та господарського життя, а головною !! складовою вважалося природопоклонство.
Результатом цього багатовжового культу стало поширення рослинно! символжи, як невiд,емного елемента, майже у всьому фольклор^ а зокрема у
дохристиянськш хвалебно-магiчнiй пiснi-колядi. Необхiднiсть першочерго-вого розгляду саме ще! символiки зумовлена ^ею унiверсальною роллю, яку вони вщграють у твореннi фольклорного тексту. Завдяки символщ колядок, бiльшiсть елемент1в яко! мала виразний аграрний характер, первюна людина, використовуючи господарську магда й обрядовi дiйства, прагнула передати i закрiпити землеробськi традици i особистий досвiд сво1м нащадкам. Дерева-символи е не тiльки вщображенням прагнень i мрiй наших пращурiв, але i е своерiдним дзеркалом життя, мистецтва i культури украшщв.
Першi найдавнiшi колядки, наповненнi доюторичним, мiфологiчним свiтоглядом, первiсними космогонiчними i свiтотворчими уявленнями, язич-ницькими вiруваннями, зберiгають уявлення праукрашщв про свгг у формi свь тового дерева, що не тiльки дало початок життю, небу, землi i вшм небесним свiтилам, але й стало своерщним забезпеченням добробуту людинi, джерелом корисп. мСлiдiв давнього шанування дерев та !х культу, здаеться, на Укршт зовсiм не збереглось, хоч юторичш вiдомостi дають численнi докази того, що вони юнували за старих часiв у нас так само, як i в шших слов'янських народiвм [1, с.177]. Переходячи в символ свiтового дерева, образ дерева стае прозорим: "Змют просвiчуеться крiзь нього, будучи даним, як змютова глибина" [8, с.250]. Це спричинило звуження символiчного навантаження образу. В язичницькш традици розумiння свггобудови оформилось потрiйним розчленуванням дерева по вертикалi i вважалось народом за перший свгготворчий факт [2, Т.35. с. 13]: "А у люку, на жовт1м тску Росте деревце, тонке, високе, Високе, тонке, в коршь глибоке, У коршь глибоке уверху кудряве, На т1м кудрявщ сив-сокш сидит".
У цiй колядщ дерево е свiтотворчим елементом з його структурними iзоморфами (свiтотворчим стовбуром, глибоким коренем та курявою верхiв-кою) наповнене основними космогонiчними уявленнями. Слщ зазначити, що частини дерева не можуть бути незалежними, оскшьки всi вони пов,язанi мiж собою i утворюють едину унiверсальну систему.
Типовим образом прадерева е дерево з предковiчними живими сотво-ршнями, що належать до архашного пласту груп символiв, змальованих у фор-мi трьох прутикiв (калинового, малинового та горiхового), а на них сидять со-кiл, зозуля i пчiлоньки. Щоб з'ясувати природу ще! моделi i тим самим глибше зрозумiти свiтогляд наших предкiв, проаналiзувати свiтотворчий iсторичний його вияв, необхщно, насамперед, визначити природу саме тако! форми.
Галузка, прутик е не тшьки частиною свiтового дерева, але й своерщним консервативним елементом первюного знання, змюту i традици. Гiлка дерева е перехiдним символом у багатозначному комплекс архашних груп символiв, що отримали змiстове навантаження на означення гнучкост i прис-тосованостi. Пояснюючи цей феномен, саме такою символiчною спрямова-нiстю можна стверджувати, що у свщомост наших пращурiв вiдбуваються першi спроби трансформацй свiтотворчого уявлення. Саме такий вибiр де-рев-символiв зближуе змiстове навантаження до родинних масштабiв [2, Т.35. с. 232-233]:
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
"Ой в чиспм поли каменем сто!ть, На тим каменци три прутки ростут, Сдин ми пруток, чом калиновий, Другий ми пруток, чом малиновий, Третш ми пруток (йа) горiховий".
Свггове дерево виступае як щеальний чинник, як символ первов1чно! { невтомно! творчост { енерги на свт. Згодом на язичницьку матрицю тракту-вання символу светового дерева наклались елементи християнства. Дерево вже не самодостатне: на ньому живе Господь Бог { у цьому його цшшсть. Цей перехщ вщ язичницького трактування свгтового дерева до християнсько! площини позначився на грут колядок з мотивом побудови хлопцем церкви. Якщо проанал1зувати впливи християнства, що спричинили змшу основних св1тотворчих уявлень наших прашур1в, то помгтними будуть намагання пра-укра!нщв зберегти, перш за все, сво! традицп, що за таких умов мали б при-житись на шертному грунт ново! релт!.
1сторичний процес творення ново! в1ри не завжди був сприятливим до звича!в, обрядовост { усно! народно! творчост наших предюв. Християнська традиц1я могла тшьки поверхнево змшити багатопластову систему духовно! культури [2, Т.35. с. 79]:
"Церкву будуе, Бог му поможе, Так сподом ще, бiл камшь кладе, А у середину суху ялину, А при вершечку золоту кедрину".
У цш груп1 колядок християнсью елементи майже повн1стю витюнили
язичницький св1тогляд { тому "наступило плутання християнських та апокри-
ф1чних елемент1в 1з пережитками дохристиянського свггогляду, насл1дком якого
в1дбулось перенесення м1фолопчних зображень на християнських святих" [3, с.
46]. Проте, таю колядки збер1гають природний бюритм, притаманний нашим
предкам, висоту !хшх помисл1в, глибину традиц1йних в1рувань { шляхетн1сть
поетичного мислення, витоки яких сягають у глибину столггь [2, Т.35. с. 25]:
"Ой у широкому полi поблизу дороги, Ой стоя-же там йа два явори. Йа у тих яворах по конарев^ А у тих конарах жовта колиска. У тш колисщ бша перина, На тш перинi бiлий молодчик Держит у рущ Кидре-деревце, Та струже, струже, як i малюе".
Саме ця колядка в1дтворюе три появи прадерева у р1зних формах св1тоба-чення народу: 1) у форм1 св1тового дерева - явора, ялини; 2) предмету, зроблено-го з дерева, в образ1 колиски; 3) образу церкви, що утворився шляхом трансфор-маци рел1г1йним чинником ще одного свгготворчого елемента - дерева-кедра. У колядщ е виразна думка, що свггове дерево, чи прадерево привело на свгг "б1ло-го молодця" та поеднала його з собою щейним зв'язком побудови церкви, що бу-дуеться на принцит розчленування дерева (ВЕРХ-СЕРЕДИНА-НИЗ).
У шзтших зразках господарсько! колядки св1тове дерево виступае, як провюник людсько! дол1 (модель людини з розставленими руками), тран-сформуеться у господарськ1 образи (столи, стшьчики, мости).
Символ светового дерева е улюбленим { невщ'емним елементом в усш колядковш традици завдяки притаманному оптимютичному зарядов!, свплш змютовш настроеност1, святковш, романтичнш тднесеноси. Цей символ, пе-реступаючи меж! часу, не втратив свое! актуальности здатност збер1гати ви-нятково важливу шформащю у формах, яким властива простота, щирють, { жертовшсть почутпв.
Л1тература
1. Вовк Ф. Студи з укра!нсько! етнографп та антропологи. - К.: Освiта, 1995. - С. 177.
2. Гнатюк В. Колядки i щедрiвки. Ч.1.2// Етнографiчний зб. - Львiв, 1914, т. 35. - С. 13.
3. Колесса Ф. Укра!нська усна словеснють. - Львiв, 1938. - С. 46.
4. Костомаров М. 1сторичне значення твденнорусько! народно! творчосп. - К.: Освiта, 1905. - С. 87.
5. Митрополит Ьларюн. Дохристиянсью вiрування укра!нського народу. - К.,1992. - С. 13.
6. Потебня А.А. Мысль и язык. - 3-е изд., доп. Стат." Язык и народность" и "О нацы-олизме". - Х., 1913. - С. 225.
7. Потебня А.А. Символ и миф в народной культуре. - М., Лабиринт-2000. - С. 8.
8. Ребошапка I. Народження символу. Аспекти взаемодп обряду та обрядово! поези. -Бухарест, 1975. - С. 250. _
УДК 167. 2: 300. 312 М. С. Кравець - НЛТУ Укршни
Д1АЛЕКТИКА СТРУКТУРИ ПОЛIТИЧНОÏ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Зроблено спробу структурувати OKpeMi ментальш вектори пол!тично1 культури в новому шформацшному просторi, простежити ïx дiалектику на рiвнi суб'ектно-об'ектних вiдносин.
Ключов1 слова: дiалектика, системний п!дх!д, мислення, цiлiснiсть.
M.I. Kravets - NUFWT of Ukraine
Dialectics of the political culture structure under the condition of information society development
The attempt is made to structurise separate vectors of political culture under the conditions of the new information space, to observe their dialectics at the level of the subject-object interrelations.
Keywords: dialectics, system approach, thinking, wholeness.
З другоï половини ХХ ст. перед людством постала цша низка незвич-них надзвичайно складних проблем. ïx розв'язання виявилось непосильним однш держав! чи навггь груш держав. Як вщомо, вони отримали назву загаль-нолюдських, що призвело до глобал!заци всього сусшльного життя. Слщ заз-начити, що в останш десять рок!в йшов пошук критерiïв ïx класифiкацiï, пер-шочерговост! у вирiшеннi, значимостi у загальному розвитку свiтовоï спшь-ноти. З певним наближенням можна стверджувати, що на початок ХХ1 ст. частину теоретичних завдань ще!" проблеми вдалося розв'язати i вийти на рь вень програм, проектiв, прогноз!в, придатних для практичного втiлення.
Початок ХХ1 ст. ознаменувався розширенням векторного поля шфор-мацiйного суспiльства, яке з чисто теоретичноï площини перейшло в реальне життя i в дуже короткий час ютотно вплинуло на свгтовий розвиток. 1нфор-мащя !з суми знань перетворилася у безпосередню продуктивну силу. Отже
