Научная статья на тему 'Делимитация границы между Японией и Россией: анализ правовых последствий договоров 1855-1905 годов'

Делимитация границы между Японией и Россией: анализ правовых последствий договоров 1855-1905 годов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
484
227
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КУРИЛЬСКИЕ ОСТРОВА / РФ / ЯПОНИЯ / ПРОБЛЕМА "СЕВЕРНЫХ ТЕРРИТОРИЙ" / СИМОДСКИЙ ДОГОВОР / ПОРТСМУТСКИЙ ДОГОВОР / ПЕТЕРБУРГСКИЙ ДОГОВОР / KURILS / RUSSIAN FEDERATION / JAPAN / "NORTHERN TERRITORIES" ISSUE / THE TREATY OF SHIMODA / PORTSMOUTH PEACE TREATY / SAINT-PETERSBURG TREATY / КУРИЛЬСЬКі ОСТРОВИ / ЯПОНіЯ / "ПРОБЛЕМА ПіВНіЧНИХ ТЕРИТОРіЙ» / СИМОДСКЬИЙ ДОГОВіР / ПОРТСМУТСЬКИЙ ДОГОВіР / ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ ДОГОВіР

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Белова Ольга Викторовна

В статье приводится анализ территориального спора между Японией и РФ по поводу Южных Курил / Северных территорий. Основной целью данной статьи является анализ основных соглашений между двумя странами, в которых непосредственно упоминаются острова Итуруп, Кунашир, Шикотан и островная группа Хабомаи, а также их юридических последствий. Автор предлагает проанализировать правовые последствия Симодского трактата 1855 года, Петербургского соглашения 1875 года, соглашения о торговле и мореплавании 1895 года и Портсмутского мирного соглашения 1905 года для территориальной принадлежности спорных островов. В статье приводится анализ значения именно этого договорного корпуса для динамики проблемы "северных территорий" сегодня.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Border delimitation between Japan and Russia: legal implications of 1855-1905 treaties

The article presents the analysis of the territorial dispute between Japan and Russia as for Southern Kurils/Northern territories. The main goal of the present article is to analyze the main treaties between the two countries which directly refer to the islands of Iturup, Kunashir, Shikotan and Habomai rocks, and their legal effects. The authors suggests to look into the legal implications of The Treaty of Shimoda 1855, Saint-Petersburg Treaty of 1875,The Treaty of Commerce and Navigation between Japan and Russia and Portsmouth Peace Treaty of 1905 for the territorial sovereignty over the disputed islands. The articles describes the role of the aforementioned treaty corps for the today's "northern territories" issue development.

Текст научной работы на тему «Делимитация границы между Японией и Россией: анализ правовых последствий договоров 1855-1905 годов»

ПОЛ1ТИЧН1 НАУКИ ТЕОР1Я ТА 1СТОР1Я М1ЖНАРОДНИХ В1ДНОСИН

УДК 327.5 О. В. Белова

ДЕЛ1М1ТАЦ1Я КОРДОНУ М1Ж ЯПОШСЮ ТА РОС1СЮ: АНАЛ1З ПРАВОВИХ НАСЛ1ДК1В ДОГОВОР1В 1855-1905 РОК1В

У cmammi наводиться анал1з територ1ально1 суперечки м1ж Япотею i РФ навколо Швденних Курил / Швшчних територт. Основною метою даног cmammi виступае аналiз основних угод мiж двома кротами, в яких безпосередньо згадуються острови 1туруп, Кунашир, Шикотан та оcmрiвнa група Хабомаг, а також 1х юридичних на^дюв.

Автор пропонуе проaнaлiзувamи прaвовi на^дки Симодського трактату 1855 року, Петербурзьког угоди 1875 року, угоду про mоргiвлю i мореплавання 1895 року та Портсмутськог мирног угоди 1905 року для mериmорiaльноï nринaлежноcmi стрних оcmровiв. У стammi наводиться aнaлiз значення саме цього договiрного корпусу для динамжи проблемы «твтчних територт» сьогодт.

Ключов1 слова: Курильськ острови, РФ, Япотя, "проблема твтчних територт», Симодскьий договiр, Портсмутський договiр, Петербурзький договiр.

Питання територiальноï приналежносп швденних ocrpoBÏB Курильсько'1' гряди (в японськш лiтературi - «твтчних територш») вже бшьше п'ятдесяти роюв негативно впливае на економiчнi i пол^ичт взаемини Росп та Японп. У той самий час вщносини мiж двома крашами е одним з факторiв, що визначають структуру регионально!.' безпеки в Азп. Важливо також розум^и, який вплив мае росшський чинник на крихкий пол^ичний status quo в Швденно-Схщнш Ази.

Офщшт позицп Японп та Росп щодо стрних тер^орш грунтуються на рiзних iнтерпретацiях юторичних фактiв. Зокрема, Японiя, обгрунтовуючи сво'1' претензп на острови твденнокурильсько'1' гряди, апелюе до росiйсько-японських договорiв XIX сторiччя; щодо росшсько'1' сторони, то вона вважае ïx недiйсними. Аналiз того, чи мають цi договори дшсну юридичну силу, представляе не меншу практичну цiннiсть для потенцшного розв'язання «проблеми пiвнiчниx територiй», тж аналiз повоенних угод i декларацш постбiполярного перiоду, на яких переважно зосереджуються дослiдники цього питання.

У статтi наводиться аналiз територiальноï суперечки мiж Япотею i РФ навколо Пiвденниx Курил / Швшчних територiй. Головною метою дано'1' статтi виступае аналiз основних угод мiж двома крашами, в яких безпосередньо згадуються острови 1туруп, Кунашир, Шикотан та ос^вна група Хабомш, а також ïx юридичних наслщюв.

Автор пропонуе проаналiзувати правовi наслiдки Симодського трактату 1855 року, Петербурзького договору 1875, договору про торпвлю i мореплавання 1895 року та Портсмутського мирного договору 1905 року для територiальноï приналежносп стрних островiв. У статп наводиться аналiз значення саме цього договiрного корпусу для динамши проблеми «пiвнiчниx територш» сьогоднi.

У японських наукових колах проблема «твтчних територш» переважно обмежуеться сферою мiжнародного права; основш дебати проходять навколо вiдмiнностей, що юнують мiж декларацiями 1956 i 1993 роюв (Московсько'1' та Токшсько'О [1]; тема «твтчних територш» не рекомендована для обговорення в

широких колах. Що стосуеться росшсько"1 науково"1 лiтератури, присвячено1 росшсько-японським вщносинам, то там наявнi переважно ретроспективш огляди ситуацп; у корпусi статей з сучасного стану справ домшують теми економiчноi спiвпрацi мiж двома кранами у спiрних районах. Проте, не можна не вщзначити важливють для даного дослiдження дисертацп Сисоево1 О. А., котра присвячена питанню Курильських островiв в росiйсько-японських вiдносинах в перюд вiд Симодского трактату до Петербурзького договору [2].

Предметом територiальноi суперечки мiж Японiею та Россаею е чотири найбiльш твденних острови Мало1 Курильсько1 гряди (одше"1 з двох паралельних гряд островiв, що складають архiпелаг з загальною назвою «Курильсью острови»): 1туруп (в японськш транскрипцп «Еторофу»), Кунашир («КунаарЬ>), Шикотан (Сiкотан) i Хабома (Хабомадзе) [1]. В Японп цi стрш територп отримали назву «Пiвнiчнi територп» (чит. «пiвнiчний територп' Японп»). У цш статтi ми будемо вживати термшолопю, яка стала звичною в росшськомовних роботах, добто «пiвденнокурильськi острови», i росiйську транскрипцiю 'х назв.

Починаючи з 1945 року стрш острови перебувають пiд контролем СРСР та його правонаступника - РФ; на ix територп' проживае близько 19 тисяч росшських громадян [1].

У данш статтi розглядаеться хронологiчнiий перюд з початку XIX сторiччя й до закшчення росшсько-японсько1 вiйни 1904-05рр. На перший погляд цей перюд характеризуеться задовшьною юридично1 чiткiстю взаемин Японп i Росп в тому, що стосуеться островiв, що нас щкавлять; здаеться, нiбито у цьому хронолопчному перiодi не заховано шяких «гострих каменiв», тому що саме в цей час тдписуються угоди про кордон, в яких майбутш спiрнi острови та ix приналежшсть вказанi чiтко i ясно. Проте, як ми знаемо, розбiжностi в офщшних позицiяx краш починаються вже в трактуванш цих договорiв.

У японських джерелах Симодський трактат 1855 року ф^уруе як договiр про торпвлю, судноплавство та кордони, i МЗС Японп пiдкреслюе значення цього договору для делiмiтацii кордону мiж Японiею i Росiею [3]. У свою чергу, Роая вважае посилання на Симодський трактат неправомiрними.

Основними мiжнародними угодами, якi визначили державну приналежшсть островiв 1туруп, Кунашир, Шикотан i Хабомш на цей перюд, е Симодський трактат про торпвлю i кордони мiж Японiею i Росiею (7 лютого 1855 року) [4], Петербурзька угода мiж Япошею i Росiею (7 травня 1875 року) та Портсмутський мирний договiр [5] за тдсумками росшсько-японсько1 вшни 1904-05 рр. Всi цi угоди торкнулися питання територiальноi приналежностi Курильських островiв, i, в ix складi - сьогоднiшнix спiрниx.

Згiдно Симодського трактату кордон мiж двома державами пролягав мiж островами 1туруп та 1руп. Ст.2 угоди прямо роз'яснюе це положення, безпосередньо вказуючи, що «ос^в 1туруп належить Японп, а весь ос^в Уруп та iншi Курильськi острови на пiвнiч становлять володшня Росп» [4]. Таким чином, Японп вщходили острова 1туруп , Кунашир, Шикотан i група островiв Хабомш.

7 травня 1875 року було тдписано Петербурзьку угоду, зпдно з якою Росiя передавала Японп права на вс острови, яю на той час входили до складу Росп [1]. 3i свого боку Япошя вiдмовилась вiд сумюного суверенiтету над Саxалiном та вш перейшов у повне володiння Росшсько1 iмперii. Значення ще1 угоди для нашого аналiзу полягае у тому що вона а) зазначила добровшьну передачу Курильских островiв Японп б) не мютила нiякиx згадок щодо тих островiв Курильско1 гряди, яки вже увшшли до складу Японп. Це в свою чергу означае, що у вщношеш островiв 1туруп, Кунашир, Шикотан i Хабомш автоматично продовжив свою д^ Симодський трактат, ix статус шяким чином не змшився iз пiдписанням Петербурзько1 угоди i нiяк не залежить вщ

статyсy анi iншиx островiв Курильско'1 гряди аш статyсy Саxалiнy. Портсмутський мирний договiр 1905 року закрiпив вплив Японп у Коре'1 та Манчжурп; щодож якихось конкретних територiальниx надбань чи втрат, то ïx стосуеться лише 9-та стаття угоди про те, що «твденна частина о. Сахалш та всi прилеглi до не'1 острови» [5] становлять тепер японську територ^.

За пiдсyмками цього огляду можна було б зробити висновок про те, що тсля тдписання Симодського трактату 1855 року за весь описаний перюд стрш острови не виступали предметом переговорiв мiж Японieю та Pосieю, а '1хнш статус не зазнавав шяких змiн. Ця позицiя близька сучасному японському керiвництвy, i саме на цьому припущенш грунтуеться офiцiйна позищя Японп з проблеми «твшчних територш". Японiя налiчye iсторiю сво'1'х прав на острови 1туруп, Кунашир, Шикотан та архшелаг Хабома'1 вiд Симодського трактату.

Проте, юнуе ряд припущень, якi дозволяють багатьом дослiдникам говорити про недшсшсть Симодського i наступних договорiв мiж Японieю i Роаею аж до Портсмутсько'1 мирно'1 угоди.

Квштесенщю першого з таких припущень ми знаходимо у статп Кузмшкова 2013 року «Курили - земля росшська», в якiй автор пише про Симодський договiр як про анульований [б]. Статп Симодського трактату, що присвячеш питанням кордонiв, можна вважати анульованими, оскшьки 1'х було замшено на вщповщш статтi Петербурзько'1 угоди 1875 року. Бiльше того, угоду вщ 1895 року про торпвлю й мореплавання, яка скасовувала д^ Симодського трактату i тдтверджувала дiйснiсть Санкт-Петербурзько! угоди 1875 року, теж скасовано. Оскшьки стаття 12 Портсмутського мирного договору згадуе про скасування «останнього договору про торпвлю i мореплавання мiж Роаею i Япошею» [5] внасшдок вiйни, автор звертае увагу на те, що разом з угодою 1895 року (останнею передвоенною угодою про торпвлю й мореплавання мiж двома крашами) втрачае силу i тдтвердження дшсносп Петербурзького договору 1875 року, згадане в ньому.

Слабюсть цieï позицп, на наш погляд, полягае у тому, що, навт якщо визнати недшсшсть Симодського трактату та угоди 1895 року, це шяк не впливае на дшсшсть Петербурзь^ угоди 1875 року, котра закршила перехщ до Японп всix Курильських островiв. Звiсно, у цьому випадку з договiрноï бази вiдносин мiж двома крашами випадае додаткове тдтвердження дшсносп угоди 1875 року, яке мютилося в yгодi 1895 року, проте з анулюванням трактату 1895 року в цьому тдтвердженш втрачаеться також i всякий сенс. Спочатку додаткове тдтвердження було необхщно, щоб не настало замши положень бшьш старого договору положеннями нового , бо в них була подiбна тематика. Навпаки, тсля анулювання угоди 1895 року було втрачено yd тдстави для припинення дп попередньоï - Санкт-Петербyрзькоï угоди 1975 року. 1нших пiдстав для припинення його дп (таких як закiнчення термiнy дп) не спостерiгаeться. Бiльш того, у цьому випадку також втрачае юридичну силу й положення про однозначне скасування дп Симодського трактату, котре було наведене в yгодi 1895 року, що дозволяе, принаймш, повернутися до дискусп щодо його дшсносп.

1снуе також iнша думка, зпдно з якою Портсмутська мирна угода у своïx статтях безпосередньо скасувала д^ всix попереднix договорiв мiж краïнами. З цього випливае недшсшсть ydx домовленостей щодо кордону мiж Японieю i Pосieю, а вщповщно й неможливiсть апелювати до цих докyментiв як до джерел мiжнародниx наслiдкiв. Однак, по-перше, Портсмутська мирна угода явно й безпосередньо не скасовуе вах попередшх договорiв. У додатку 10 до зазначеного договору, на який посилаються прихильники такоï точки зору, лише констатуеться, що створилися умови, за яких «ва торпвельш угоди мiж Роаею та Япошею виявилися анульованими» [7]. Дал^ можна припустити, що тут мае мюце вщсилання до того, що традицшно в мiжнародномy правi торпвельш угоди припиняють свою д^ на час вшни; а пiсля вшни, зазвичай, сторони

тдписують новi. У такому випадку цшком логiчно розсудити, що мова не йшла про скасування спiльних ршень щодо кордону i, зокрема, щодо Курильських островiв, оскiльки iнакше краши б включили у новий договiр новi положення про кордони, яю б стосувалися територiй, згаданих у попередшх домовленостях. На користь ще'' штерпретацп свiдчить те, що в тому ж 10-му додатку до Портсмутсько'' угоди йдеться про «прийдешне тдписання» [7] ново'' угоди про торпвлю й мореплавання, котра дшсно була укладена двома роками тзшше, у 1907 роцi, i в яко'' (анi в офiцiйнiй, аш в секретнiй частинi) не мютиться жодних положень щодо Курильських островiв [8]. З цього логiчно зробити висновок, що краши вважали питання кордошв мiж ними врегульованим.

Нарештi, якщо прийняти та продовжити початкове припущення, то доведеться визнати, що, оскшьки мирно'' угоди мiж Японieю та Роаею за пiдсумками Друго'' Св^ово'' вiйни на сьогоднi немае, i з 1905 року немае угоди про кордон, то стрними е не тiльки пiвденнокурильськi острови. И, в такому випадку кордон мiж Роаею i Японiею необхiдно встановлювати з нуля, i його пролягання не буде зумовлено попередшми домовленостями.

Ще одне таке припущення полягае в тому, що, тсля вiйни ус довоеннi угоди мiж двома кранами стали недiйснi, i тепер на них не можна посилатися шбито вони породжують мiжнароднi правовi наслщки.

Це слабке мiсце навiть i з точки зору сучасного мiжнародного права. У деяких джерелах стверджуеться, що початок вшськових дiй вщноситься до випадкiв «автоматичного» припинення мiжнародних угод [9]. Проте, також чимало дослщниюв погоджуються з тим, що, фактично, в мiжнародному правi школи не було договiрних норм, яю б чiтко регламентували порядок дп мiжнародних угод у перiод збройних конфлiктiв. Регулятором тут виступае здоровий глузд, добто, зазвичай, мiж воюючими сторонами припиняються двостороннi мирнi договори, договори про ненапад, угоди про дружбу, ствроб^ництво i взаемодопомогу, про торпвлю i т.д.[9] - т^ якi й так виявилися порушен власне фактом нападу одше'' сторони угоди на шшу сторону. Пюля вiйни цi угоди, зазвичай, замшяються на новi, однак не в ста вщсотках випадкiв. Бiльш того, в сучасному мiжнародному правi юнуе тенденцiя видiляти договори про кордон (або, в нашому випадку, положення договорiв, що стосуються встановлення кордону) в особливий вид мiжнародних угод, припинення дп яких е досить ускладнене. Дiйсно, договори про кордон не мютять положень та умов про 'х денонсацiю; не можуть мютити умови вiдмiни i т.д. Виникнення вшни також не припиняе дп договору про кордон. Навт припинення iснування суб'екта мiжнародного права без супроводжуючих факторiв не породжуе жодних прав у будь-кого на територп колишнього суб'екта, якщо мова не йде про реалiзацiю права на самовизначення. Новащя (замiна) договору про кордон можлива лише за явно'' взаемно'' згоди сторш [10]. Лишаеться досить складним питання про те, чи дае право на анулювання договору про кордон ютотне порушення цього договору iншою стороною, зокрема, агреая з метою анексп. Мабуть, важко говорити про юнування такого правила для всiх випадюв, хоча схож1 прецеденти мали мюце пiсля Друго'' Свiтовоi вiйни.

Досить часто згадують про те, що Япошя напала на Росшську iмперiю без оголошення вiйни, що робить п агресором, винною стороною i т.д. Проте, в мiжнародному правi на момент цих подiй не було зафшсовано'' норми, що вимагае обов'язкового оголошення вшни перед початком вшськових дш; таке було зафшсовано тзшше, в 1907 рощ в угодi про правила вщкриття вшськових дш. Крiм того, Японiя, перш шж порушити мир, оголосила про розрив мiждержавних вiдносин, що можна прирiвняти до вираження свое'' волi щодо вiйни, хай i мовчазного.

Висновки: делiмiтацiя кордону мiж Япошею i Росiею сталася в XIX стштп на основi взаемно'' згоди сторш, висловлено'' у двох угодах - Симодському тракта^

1855 року та Петербурзько'' угодi 1875 року; cnipHi острови були передан Японп двiчi -у Симодському трактат вони були зазначет окремо, в Петербурзькому договорi це побiчно пiдтверджуeться. Наступнi угоди (договiр про торпвлю i мореплавання 1895 року та Портсмутська мирна угода) не змшили статусу цих островiв.

Предметом спору багатьох дослщниюв е дшсшсть договорiв XIX сторiччя, на яких грунтуються сучаснi територiальнi вимоги Японп. Можна припустити, що неупереджений аналiз цього майже неможливий, оскiльки трактування положень мiжнародного права в даному випадку дуже залежне вщ точки зору. Так, Петербурзьку угоду можна класифшувати як повноцшну замiну Симодского трактату, i в цьому випадку, статус чотирьох стрних островiв стае невщомим з моменту пiдписання першого. Якщо ж розглядати статтi Петербурзько'' угоди як додаток до статей Симодського трактату, що здаеться нам лопчним, оскшьки у них рiзний об'ект, тодi приналежнiсть островiв 1туруп, Кунашир, Шикотан i Хабома'' не мае викликати сумнiвiв.

Можна упевнено стверджувати, що Портсмутська мирна угода явно не припиняла дп передвоенних договорiв. Цей висновокми базуемо на а) вщсутносп вiдповiдних статей у текст угоди та його додатюв б) на логiчному припущеннi, що якби сторони вважали делiмiтацiю кордошв у районi островiв Кунашир, Шикотан, 1туруп i Хабома'' недiйсною, вони б тдписали нову угоду (як це було зроблено вщносно сфер впливу i торгiвлi у 1907 рощ).

На жаль, навт сучасне мiжнародне право недостатньо висвiтлюе проблему автоматичного припинення угод в результат вшни; проте цiлий ряд джерел вважае, що правила, яке б припиняло передвоенн договори, як такого школи не юнувало; просто в бшьшосп випадкiв сторони 'х припиняли й тдписували новi. Бiльш того, деяю дослiдники схильнi видiляти договори про кордон в окремий клас мiжнародних договорiв, якi не припиняють свое'' дп в результатi вшни, навт у разi нападу одше' сторони на iншу з метою анексп територп. Нарештi, оскiльки це питання е неясним з позицш мiжнародного права, логiчно було б, спираючись на презумпцiю дiйсностi мiжнародних договорiв та здоровий глузд, визнати Петербурзьку угоду 1875 року: а) дшсним б) релевантним i таким, що закршлюе острови за японською стороною.

Список використаноУ л1тератури

1. Northern Territories/Kuril Islands [Електроний ресурс] // Globalsecurity.org: Reliable Security Information. - Режим доступу:

http://www.globalsecurity.org/military/world/war/kuril.htm. - Дата доступу: 25.08.2013.

2. Сысоева Е. А. Сахалин и Курильские острова в русско-японских отношениях

1855-75гг. (от Симодского трактата до Петербургского договора.) : дис. ... канд. ист. наук: спец. 07.00.03 Всеобщая история / Сысоева Елена Анатольевна ; Владимир. гос. пед. ун-т - Владимир, 2004. - 217 с.

3. Basic Understanding of the Northern Territories Issue [Електроний ресурс] // Overview of the Issue of the Northern Territories. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/region/europe/russia/territory/overview.html - Дата доступу: 05.09.13.

4. Симодский договор между Россией и Японией [Электронный ресурс] // Сборник договоров и других документов по истории международных отношений на Дальнем Востоке (1842-1925) - Режим доступа:

http://www.hrono.ru/dokum/1800dok/1855simod.php - Дата доступу: 01.10.2013.

5. Портсмутский договор между Россией и Японией 25 августа (5 сентября) 1905 года [Электронный ресурс] // Сборник договоров России с другими государствами.

1856-1917. - Режим доступа: http://www.hrono.ru/dokum/190 dok/19050825portsmut.php - Дата доступа: 01.09.2013.

6. Кузминков В. Курилы - земля российская [Электронный ресурс] / В. Кузминков // Свободная мысль. - 2013. - № 4. - Режим доступа: http://svom.info/entry/371-kurily-zemlya-rossiiskaya/ - Дата доступа: 03.08.2013.

7. Русские Курилы: история и современность [Электронный ресурс] : сб. документов по истории формирования русско-японской и советско-японской границы / В. К. Зиланов, А. А. Кошкин, И. А. Латышев и др. // Хронос. - Режим доступа: http://www.hrono.ru/dokum/190 dok/19050905pril.php - Дата доступа: 01.09.2013. -Приложение №10 к Портсмутовскогому мирному договору между Россией и Японией 1905 года

8. Русско-японское общеполитическое соглашение, подписанное в Петербурге 17-30июля 1907 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://statehistory.ru/1952/Drugie-sekretnye-protokoly--Sekretnye-prilozheniya-k-russko-yaponskim-konventsiyam- 1907-1916-godov - Дата доступа:01.08.13.

9. Живарев В. Е. Международное право - 2010 [Электронный ресурс] / В. Е. Живарев. - Режим доступа:

http://knigi-uchebniki.com/pravo-mejdunarodnoe/mejdunarodnoe-pravo.html - Дата доступа: 04.08.2013.

10. Международное право [Электронный ресурс] // Правознавець. - Режим доступа: http://www.pravoznavec.com.ua/books/117/7335/33/ - Дата доступу: 06.09.13

Стаття надшшла до редакцп 14.05. 2013.

O.V. Byelova

BORDER DELIMITATION BETWEEN JAPAN AND RUSSIA: LEGAL IMPLICATIONS OF 1855-1905 TREATIES

The article presents the analysis of the territorial dispute between Japan and Russia as for Southern Kurils/Northern territories. The main goal of the present article is to analyze the main treaties between the two countries which directly refer to the islands of Iturup, Kunashir, Shikotan and Habomai rocks, and their legal effects.

The authors suggests to look into the legal implications of The Treaty of Shimoda 1855, Saint-Petersburg Treaty of 1875,The Treaty of Commerce and Navigation between Japan and Russia and Portsmouth Peace Treaty of 1905 for the territorial sovereignty over the disputed islands. The articles describes the role of the aforementioned treaty corps for the today's 'northern territories' issue development.

Key words: Kurils, Russian Federation, Japan, "Northern territories " issue, The Treaty of Shimoda, Portsmouth Peace Treaty, Saint-Petersburg Treaty.

УДК 32.019.51

О. В. Матвеева

В1РТУАЛЬН1 СП1ЛЬНОТИ В КОНТЕКСТ НАЦЮНАЛЬНО1 ТА М1ЖНАРОДНО1 БЕЗПЕКИ

В cmammi автор описуе основт тенденци розвитку сучасних полтичних процес1в в контекстi сощальних мереж та вiртуальних стльнот, визначае гх особливостi, вплив на полтичний аспект сучасного життя. Визначае, що в py^i розвитку нових тформацтно-комуткацтних технологт i появи нових сощальних груп можливе виникнення нових iдеологiчниx констpyктiв. Аналiзyе вплив активностi даних стльнот в контекстi нацiональноi та мiжнаpодноi безпеки.

Ключовi слова: вipтyальнi стльноти, мiжнаpодна безпека, нацюнальна безпека, тформацтно-комуткацтт технологи, сощальм меpежi, сощальм медiа..

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.